www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полабські слов яни Ця стаття містить перелік посилань але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через бр

Полабські слов'яни

Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Запит «Полаби» перенаправляє сюди; про західнослов'янське плем'я див. Полаби (плем'я).

Пола́бські слов'я́ни (серб. Полапски Словени, в.-луж. Połobscy Słowjenjo; н.-луж. Połobske Słowjany, чеськ. Polabští Slované, пол. Słowianie połabscy) — західнослов'янські племена (балтійські слов'яни), що належали до Лехіцьких племен і населяли приблизно з кінця VI ст. до середини XII ст. схід, північ та північний схід сучасної Німеччини: території від гирла річки Лаба (Ельба) та її притоки Сала (Заале) на заході, до річки Одра (Водрем, Одер) на сході, від Рудних гір на півдні і до Балтійського моря на півночі. На сході межували із любушанами і поморянами, на заході з саксами, а на півдні із чеськими племенами. Полабські слов'яни були союзниками Ярослава Мудрого (989–1010 рр.).

«Саксонський вал» — кордон між саксами і ободритами у 810 році.
Ободрити при князі Дражко.

Поділ полабських племен Редагувати

Полабські слов'яни мали три основні племінні союзи:

  1. лужицькі серби (лужичани),
  2. лютичі (велети або вільці) та
  3. ободрити (бодричі).
Розселення полабських слов'ян.

Найбільшими і найвагомішими полабськими племенами Ободрицького союзу були:

Племена згадуються Баварським географом у IX столітті.

Жили на території північно-західного Полаб'я.

Слов'янські держави (чорні назви) і німецькі «марки» (червоні назви), утворені на землях полабських слов'ян (XIII ст.).

Жили в межиріччі Спреви і Хоболи, північно-західне Полаб'я, головним містом був Радогощ.

  • Полабські серби — об'єднання сербських племен. до якого входили:
    • Доломичі — інакше Гломачани, головним містом був Гане, потім Мішно, тепер на тому місці Майсен (Meißen)
    • Лужичани
    • Мільчани — мешкали на території теперішньої Верхньої Лужиці.
    • Чутичі
    • Сусличі
    • Колядичі
    • Жирмунтовичі
    • Житичани

Мешкали на півдні Полаб'я.

Культура і суспільство Редагувати

Археологічні знахідки засвідчили, що полабські слов'яни користувалися рунічним письмом, слов'янськими рунами. А в їх вірі використовувалися обереги, амулети ідолів ідентичні кам'яним бабам степів України (публікація 1958 р. німецьких археологів, каталог А. Шмідта-Хеклау щодо археологічних знахідок Полаб'я в дисертації 1997 р.). У древніх слов'ян не було релігії, була в них віра.

В ієрархії, над всіма племенами полабських слов'ян — були жерці (волхви). Вони володіли багатствами із приношень вірян, з частини захопленого в походах, а також з доходів отриманих від храмових маєтностей. У деяких племен склалася ієрархія волхвів, які неодмінно були учасниками всіх нарад слов'янської знаті, рада племінних князів і вождів з воєводами, відігравали важливу ролю в народному зібранні (віче). Між зібраннями рад та віче кожним окремим племенем керували старійшини, які його скликали і розпускали ради та віче. Жерці займалися ворожіннями і проріканнями (без ворожінь не починалися важливі справи), здійснювали обряди, призначали релігійні свята і керували їх проведенням. Віра у полабських слов'ян (прибалтійських слов'ян), на відміну від інших слов'янських племен, досягла високого рівня розвитку. Основою її була віра в одного головного небесного бога — владику світу (аналог християнського уявлення про Господа Бога Творця), а також інших богів — його дітей та онуків (аналог християнської теології «обоження», «богосинівства»); старший з дітей звався Святовит. Богам присвячувалися храми і гаї. Існував Святовит з трьома головами — Триглав (аналог християнського уявлення про триєдиного Бога), а також бог пекла — Чорнобог (аналог християнського уявлення про диявола та сатану). Шанувалася богиня життя на ім'я Жива, бог родючості — Радогост, і покровитель воїнів Яровит. Радигостові поклонялися в м. Радогощі — місто племені Ротарів (родаріїв). Яровиту був присвячений храм в м. Велегощі. Всі ці божества були спільними для більшості племен. Крім них існували й інші ідоли, яким поклонялися тільки окремі племена або навіть роди та родини. У період боротьби за незалежність державного утворення полабських слов'ян Славії ця віра стала прапором свободи, позбавлення від чужоземного ярма, німців-окупантів (див. «Хрестовий похід проти слов'ян»).

Центральної влади не було. Влада племінного князя була слабкою, у всіх важливих питаннях він залежав від знаті (аристократії союзу племен). Помор'я представляло собою союз аристократичних республік, в кожній з яких торгова аристократія панувала над земельною. Але у бодричів княжа влада досягла порівняно високого авторитету: В XI ст. князь Ратибор поклав кінець відомій самостійності областей, усунув або винищив частину старійшин, чим зміцнив центральну владу, цьому сприяла військова небезпека з боку саксів. Врешті бодричі до XI ст. оформили ранньофеодальну державу «Славія» з досить сильною центральною владою.

Кілька селищ зазвичай складали їх громаду. Приватної власності на землю не було, пасовища та угіддя перебували в загальному користуванні, орна земля регулярно піддавалася переділам. Житла, предмети побуту, зброя, судна перебували у приватній власності. Головними виробниками матеріальних благ були «смарди» — вільні люди, котрі вирішували громадські справи на народних зборах (віче, наради, ради). Вони ж несли військову службу, будували дороги та фортеці. З XI ст. розпочався процес масового розорення і закріпачення «смардів», особливо у бодричів і поморян. Племінні вожді (князі) й старійшини почали формуватися в групу, що різко виділялася від решти населення. Відбираючи землю у роду і племені, вони передавали її у спадок, перетворюючи у власність родини. Вони ж володіли рабами, коштовностями та іншим майном, здобутим у війнах. Ця знать сиділа у своїх округах і спиралася на безліч близьких і далеких родичів. В її розпорядженні знаходилися постійні військові дружини. І політичні порядки у різних племен були не однаковими.

Основним заняттям полабських (балтійських) слов'ян було землеробство: сіяли жито, пшеницю, овес, розводили льон і коноплю, займалися садівництвом і городництвом. Використовувалися соха і плуг, борона і серп. Було розвинене скотарство (велика і дрібна рогата худоба), свині, коні. Важливе місце займав рибний промисел. Для лову риби використовувалися легкі та рухливі човни. Про високий розвиток ремесла свідчать знаряддя праці. Слов'яни ткали полотно і сукно, займалися виробленням шкіри, гончарним ремеслом. Існувало до 20 видів ремесел з виготовлення зброї та військового спорядження: сокир, мечів, кольчуг, шоломів тощо. Було розвинене виробництво виробів з кісток й рогів. В деяких місцях розроблялися поклади солі. Високого рівня досягло теслярство, будівельне ремесло, про що свідчать храми і громадські будівлі з дерева та пісковику. Хроніст Тітмар Мерзебурзький свідчив, що «Є в землі (племені) Радаріїв якесь місто за назвою Радогощ … У місті є храм, майстерно побудований з дерева, в якому опорні стовпи замінені рогами різних звірів. Стіни … ззовні прикрашені чудовим різьбленням, що зображує різних богів і богинь … а всередині стоять ідоли богів ручної роботи, страшні на вигляд, в повному озброєнні, в шоломах і латах; на кожному вирізано його ім'я» (Тобто була своя писемність у них). Велике значення в житті полабських і прибалтійських слов'ян мала торгівля. Вона зосереджувалася в містах Волинь, Колобжег, Щетин та інших. У X-XI ст. особливо велика була роль Воліна. Адам Бременський розповідає, що в цьому місті, «багатому товарами всіх північних народів, є все що спитаєш дорогого і рідкісного … сюди стікаються купці всіх народів — і греки, і варвари». У XII ст. торгова гегемонія переходить до м. Щетина. Місцеві жителі продавали полотно, мед, рибу, бурштин. Значне місце займала торгівля рабами-військовополоненими. Незважаючи на розвинену торгівлю, у прибалтійських і полабських слов'ян до XII ст. не було в обігу своїх металевих грошей, не карбували. Вони користувалися різноманітною іноземної монетою, в тому числі арабською грошовою одиницею. Міста до початку XII ст. стали центрами ремесел і торгівлі. Для них характерні великі посади, потужні укріплення й численне населення, яке спеціалізувалося в окремих галузях ремесла та різних промислах.

Примітки Редагувати

  1. В. В. Фомин, КОММЕНТАРИИ к книге С. А. Гедеонова «Варяги и Русь» (Комментарии к Предисловию) (рос.)
  2. Ратцебургский идол (рос.)

Джерела Редагувати

  • Иванов В. В. (отв. ред.) // "Исследования в области балто-славянской духовной культуры. Погребальный обряд", г. Москва. изд. «Наука», 1990 г., - 258 с. ISBN 5-02-011035-3 (рос.)
  • Венелин Ю. И. Окружные жители Балтийского моря, то есть леты и славяне. — Москва : В Университетской Типографии, 1846. (рос.)
  • Веселовский А. Н. Русские и вильтины в саге о Тидрике Бернском (Веронском) // Известия ОРЯС Императорской Академии наук : журнал. — 1906. — Т. XI. — С. 1-190. (рос.)
  • Гильфердинг А. Ф. История балтийских славян // Собрание сочинений А. Гильфердинга. — СПб. : Изд. Д. Е. Кожанчикова, 1874. — Т. 4. (рос.)
  • Гильфердинг А. Ф. Остатки славян на южном берегу Балтийского моря // «Этнографический сборник» : журнал. — Санкт-Петербург : Тип. В. Безобразова и комп., 1862. — Вып. V. (рос.)
  • Иванова-Бучатская Ю. В. PLATTES LAND: Символы Северной Германии (славяно-германский этнокультурный синтез в междуречье Эльбы и Одера), г. СПб.: изд. «Наука», 2006 г. (рос.)
  • Котляревский А. А. «Юридические древности П. славян» и «Сказания об Оттоне Бамбергском» (1874 г.) (рос.)
  • Лебедев Н. // «Последняя борьба балтийских славян против онемечения» (во 2-ой части — обзор источников) (рос.)
  • Первольф И. И. «Германизация балтийских славян» (г. СПб., 1876 г.) (рос.)
  • Полабские и прибалтийские славяне // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Шафарик П. // «Славянские древности» (т. II, кн. III. рус. пер. г. Москва, 1848 г.) (рос.)
  • Павинскій Адольфъ // «Полабскіе славяне», г. САНКТПЕТЕРБУРГЪ, 1871 г. (рос.)
  • Шор Т. У. Розділ VI. Ругі, венди і тубільні слов'янські поселенці // Походження англо-саксонської раси (Origin of the Anglo-Saxon Race: A Study of the Settlement of England and the Tribal Origin of the Old English People). — Лондон, 1906. — С. 84-102. (англ.)
  • Giesebrecht L., «Wendische Geschichten» (Берлін, 1843 рік) (нім.)
  • Skowronek J., Tanty M., Wasilewski T. «Słowianie południowi i zachodni VI–XX wiek», Książka i Wiedza 2005, ISBN 8305134076 (пол.)
  • «Helmolda Kronika Słowian», tł. Józef Matuszewski, wstęp i komentarz Jerzy Strzelczyk, PIW Warszawa 1974 (пол.)
  • Bogusławski a Hórnik, «Historija serbskeho naroda» (1884)
  • Siemawski, «Pogląd na dzieje słowian zachodno-połniocnych» (1881)
  • Z BOSAU, Helmold. Kronika Slovanů. Praha: Argo. 298 s. ISBN 978-80-257-0786-9.
  • Vyhubení Slovanů pobaltských. Slovanská kronika bošovského kněze Helmholda. Praha : Šolc a Šimáček, nakladatelská společnost s r. o., 1925.
  • Libuše Hrabová, Stopy zapomenutého lidu, Veduta, České Budějovice 2006
  • Vilém Václav Kremer, Polabští a baltští Slované, Věstník česko-lužický
  • Christiansen, Erik (1997). The Northern Crusades. London: Penguin Books. p. 287. ISBN 0-14-026653-4. (англ.)
  • Goldberg, Eric Joseph (2006). Struggle for Empire: Kingship and Conflict Under Louis the German, 817–876. Ithaca and London: Cornell University Press. ISBN 0-8014-3890-X. (англ.)
  • Herrmann, Joachim // Die Slawen in Deutschland. Berlin: Akademie-Verlag GmbH. 1970. (нім.)
  • Joachim Herrmann // „Die slawischen Reliktwörter in den deutschen Mundarten im ehemaligen slawischen Siedlungsgebiet westlich der Oder“, Die Slawen in Deutschland, 1985 (нім.)
  • De Vere, Maximilian Schele (1853). Outlines of comparative philology, with a sketch of the languages of Europe. New York: University of Virginia. (англ.)
  • Zeuß, Kaspar (1837). Die Deutschen und die Nachbarstämme. Munich: Ignaz Joseph Lentner. (англ.)
  • В. В. Дорошенко. Бодричи // Советская историческая энциклопедия.
  • Рудаков В. Е. Бодричи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Annalista Saxo. — Monumenta Germaniae Historica. SS. — Hannover: Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani, 1844. — P. 609. — 842 p.
  • Саксонский анналист. Годы 745—1039. Восточная литература.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Zapit Polabi perenapravlyaye syudi pro zahidnoslov yanske plem ya div Polabi plem ya Pola bski slov ya ni serb Polapski Sloveni v luzh Polobscy Slowjenjo n luzh Polobske Slowjany chesk Polabsti Slovane pol Slowianie polabscy zahidnoslov yanski plemena baltijski slov yani sho nalezhali do Lehickih plemen i naselyali priblizno z kincya VI st do seredini XII st shid pivnich ta pivnichnij shid suchasnoyi Nimechchini teritoriyi vid girla richki Laba Elba ta yiyi pritoki Sala Zaale na zahodi do richki Odra Vodrem Oder na shodi vid Rudnih gir na pivdni i do Baltijskogo morya na pivnochi Na shodi mezhuvali iz lyubushanami i pomoryanami na zahodi z saksami a na pivdni iz cheskimi plemenami Polabski slov yani buli soyuznikami Yaroslava Mudrogo 989 1010 rr 1 Saksonskij val kordon mizh saksami i obodritami u 810 roci Obodriti pri knyazi Drazhko Zmist 1 Podil polabskih plemen 2 Kultura i suspilstvo 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaPodil polabskih plemen RedaguvatiPolabski slov yani mali tri osnovni pleminni soyuzi luzhicki serbi luzhichani lyutichi veleti abo vilci ta obodriti bodrichi nbsp Rozselennya polabskih slov yan Najbilshimi i najvagomishimi polabskimi plemenami Obodrickogo soyuzu buli Vlasne bodrichi golovne misto Shverin Mehlin Rerik Vagri golovne misto Starograd nini Oldenburg Varni golovne misto Veligrad nini Meklenburg Polabi golovne misto Ratibor nini Ratceburg Glinyani golovne misto Luchin nini Lencen Drevani golovne misto Lyuhov Luchow Butinci golovne misto Butin Land Boitin Smolinci golovne misto Konov Malliss Vendland pivdennij bereg LabiPlemena zgaduyutsya Bavarskim geografom u IX stolitti Zhili na teritoriyi pivnichno zahidnogo Polab ya nbsp Slov yanski derzhavi chorni nazvi i nimecki marki chervoni nazvi utvoreni na zemlyah polabskih slov yan XIII st Veleti z kincya H st vidomishi yak Lyutichi stvorili Veletskij soyuz do yakogo vhodili Cherezpenyani Hizhani Dolenchani Doshani Neletichi golovne misto Hobolin Havelberg Ploni Ratari golovne misto Radogosh Radogast Rechani Sprevyani golovne misto Kopenik Kopenick Stodoryani golovne misto Branibor Brandenburg Ukrani Zamchichi Zemchichi Stodoryani ob yednannya Neletichiv Ploni Zamchan i Doshan Zhili v mezhirichchi Sprevi i Hoboli pivnichno zahidne Polab ya golovnim mistom buv Radogosh Polabski serbi ob yednannya serbskih plemen do yakogo vhodili Dolomichi inakshe Glomachani golovnim mistom buv Gane potim Mishno teper na tomu misci Majsen Meissen Luzhichani Milchani meshkali na teritoriyi teperishnoyi Verhnoyi Luzhici Chutichi Suslichi Kolyadichi Zhirmuntovichi ZhitichaniMeshkali na pivdni Polab ya Ruyani meshkali na ostrovi Rana nini Ryugen nim Rugen misto ArkonaKultura i suspilstvo RedaguvatiArheologichni znahidki zasvidchili sho polabski slov yani koristuvalisya runichnim pismom slov yanskimi runami A v yih viri vikoristovuvalisya oberegi amuleti idoliv identichni kam yanim babam stepiv Ukrayini publikaciya 1958 r nimeckih arheologiv katalog A Shmidta Heklau shodo arheologichnih znahidok Polab ya v disertaciyi 1997 r 2 U drevnih slov yan ne bulo religiyi bula v nih vira V iyerarhiyi nad vsima plemenami polabskih slov yan buli zherci volhvi Voni volodili bagatstvami iz prinoshen viryan z chastini zahoplenogo v pohodah a takozh z dohodiv otrimanih vid hramovih mayetnostej U deyakih plemen sklalasya iyerarhiya volhviv yaki neodminno buli uchasnikami vsih narad slov yanskoyi znati rada pleminnih knyaziv i vozhdiv z voyevodami vidigravali vazhlivu rolyu v narodnomu zibranni viche Mizh zibrannyami rad ta viche kozhnim okremim plemenem keruvali starijshini yaki jogo sklikali i rozpuskali radi ta viche Zherci zajmalisya vorozhinnyami i prorikannyami bez vorozhin ne pochinalisya vazhlivi spravi zdijsnyuvali obryadi priznachali religijni svyata i keruvali yih provedennyam Vira u polabskih slov yan pribaltijskih slov yan na vidminu vid inshih slov yanskih plemen dosyagla visokogo rivnya rozvitku Osnovoyu yiyi bula vira v odnogo golovnogo nebesnogo boga vladiku svitu analog hristiyanskogo uyavlennya pro Gospoda Boga Tvorcya a takozh inshih bogiv jogo ditej ta onukiv analog hristiyanskoyi teologiyi obozhennya bogosinivstva starshij z ditej zvavsya Svyatovit Bogam prisvyachuvalisya hrami i gayi Isnuvav Svyatovit z troma golovami Triglav analog hristiyanskogo uyavlennya pro triyedinogo Boga a takozh bog pekla Chornobog analog hristiyanskogo uyavlennya pro diyavola ta satanu Shanuvalasya boginya zhittya na im ya Zhiva bog rodyuchosti Radogost i pokrovitel voyiniv Yarovit Radigostovi poklonyalisya v m Radogoshi misto plemeni Rotariv rodariyiv Yarovitu buv prisvyachenij hram v m Velegoshi Vsi ci bozhestva buli spilnimi dlya bilshosti plemen Krim nih isnuvali j inshi idoli yakim poklonyalisya tilki okremi plemena abo navit rodi ta rodini U period borotbi za nezalezhnist derzhavnogo utvorennya polabskih slov yan Slaviyi cya vira stala praporom svobodi pozbavlennya vid chuzhozemnogo yarma nimciv okupantiv div Hrestovij pohid proti slov yan Centralnoyi vladi ne bulo Vlada pleminnogo knyazya bula slabkoyu u vsih vazhlivih pitannyah vin zalezhav vid znati aristokratiyi soyuzu plemen Pomor ya predstavlyalo soboyu soyuz aristokratichnih respublik v kozhnij z yakih torgova aristokratiya panuvala nad zemelnoyu Ale u bodrichiv knyazha vlada dosyagla porivnyano visokogo avtoritetu V XI st knyaz Ratibor poklav kinec vidomij samostijnosti oblastej usunuv abo vinishiv chastinu starijshin chim zmicniv centralnu vladu comu spriyala vijskova nebezpeka z boku saksiv Vreshti bodrichi do XI st oformili rannofeodalnu derzhavu Slaviya z dosit silnoyu centralnoyu vladoyu Kilka selish zazvichaj skladali yih gromadu Privatnoyi vlasnosti na zemlyu ne bulo pasovisha ta ugiddya perebuvali v zagalnomu koristuvanni orna zemlya regulyarno piddavalasya peredilam Zhitla predmeti pobutu zbroya sudna perebuvali u privatnij vlasnosti Golovnimi virobnikami materialnih blag buli smardi vilni lyudi kotri virishuvali gromadski spravi na narodnih zborah viche naradi radi Voni zh nesli vijskovu sluzhbu buduvali dorogi ta forteci Z XI st rozpochavsya proces masovogo rozorennya i zakripachennya smardiv osoblivo u bodrichiv i pomoryan Pleminni vozhdi knyazi j starijshini pochali formuvatisya v grupu sho rizko vidilyalasya vid reshti naselennya Vidbirayuchi zemlyu u rodu i plemeni voni peredavali yiyi u spadok peretvoryuyuchi u vlasnist rodini Voni zh volodili rabami koshtovnostyami ta inshim majnom zdobutim u vijnah Cya znat sidila u svoyih okrugah i spiralasya na bezlich blizkih i dalekih rodichiv V yiyi rozporyadzhenni znahodilisya postijni vijskovi druzhini I politichni poryadki u riznih plemen buli ne odnakovimi Osnovnim zanyattyam polabskih baltijskih slov yan bulo zemlerobstvo siyali zhito pshenicyu oves rozvodili lon i konoplyu zajmalisya sadivnictvom i gorodnictvom Vikoristovuvalisya soha i plug borona i serp Bulo rozvinene skotarstvo velika i dribna rogata hudoba svini koni Vazhlive misce zajmav ribnij promisel Dlya lovu ribi vikoristovuvalisya legki ta ruhlivi chovni Pro visokij rozvitok remesla svidchat znaryaddya praci Slov yani tkali polotno i sukno zajmalisya viroblennyam shkiri goncharnim remeslom Isnuvalo do 20 vidiv remesel z vigotovlennya zbroyi ta vijskovogo sporyadzhennya sokir mechiv kolchug sholomiv tosho Bulo rozvinene virobnictvo virobiv z kistok j rogiv V deyakih miscyah rozroblyalisya pokladi soli Visokogo rivnya dosyaglo teslyarstvo budivelne remeslo pro sho svidchat hrami i gromadski budivli z dereva ta piskoviku Hronist Titmar Merzeburzkij svidchiv sho Ye v zemli plemeni Radariyiv yakes misto za nazvoyu Radogosh U misti ye hram majsterno pobudovanij z dereva v yakomu oporni stovpi zamineni rogami riznih zviriv Stini zzovni prikrasheni chudovim rizblennyam sho zobrazhuye riznih bogiv i bogin a vseredini stoyat idoli bogiv ruchnoyi roboti strashni na viglyad v povnomu ozbroyenni v sholomah i latah na kozhnomu virizano jogo im ya Tobto bula svoya pisemnist u nih Velike znachennya v zhitti polabskih i pribaltijskih slov yan mala torgivlya Vona zoseredzhuvalasya v mistah Volin Kolobzheg Shetin ta inshih U X XI st osoblivo velika bula rol Volina Adam Bremenskij rozpovidaye sho v comu misti bagatomu tovarami vsih pivnichnih narodiv ye vse sho spitayesh dorogogo i ridkisnogo syudi stikayutsya kupci vsih narodiv i greki i varvari U XII st torgova gegemoniya perehodit do m Shetina Miscevi zhiteli prodavali polotno med ribu burshtin Znachne misce zajmala torgivlya rabami vijskovopolonenimi Nezvazhayuchi na rozvinenu torgivlyu u pribaltijskih i polabskih slov yan do XII st ne bulo v obigu svoyih metalevih groshej ne karbuvali Voni koristuvalisya riznomanitnoyu inozemnoyi monetoyu v tomu chisli arabskoyu groshovoyu odiniceyu Mista do pochatku XII st stali centrami remesel i torgivli Dlya nih harakterni veliki posadi potuzhni ukriplennya j chislenne naselennya yake specializuvalosya v okremih galuzyah remesla ta riznih promislah Primitki Redaguvati V V Fomin KOMMENTARII k knige S A Gedeonova Varyagi i Rus Kommentarii k Predisloviyu ros Ratceburgskij idol ros Dzherela RedaguvatiIvanov V V otv red Issledovaniya v oblasti balto slavyanskoj duhovnoj kultury Pogrebalnyj obryad g Moskva izd Nauka 1990 g 258 s ISBN 5 02 011035 3 ros Venelin Yu I Okruzhnye zhiteli Baltijskogo morya to est lety i slavyane Moskva V Universitetskoj Tipografii 1846 ros Veselovskij A N Russkie i viltiny v sage o Tidrike Bernskom Veronskom Izvestiya ORYaS Imperatorskoj Akademii nauk zhurnal 1906 T XI S 1 190 ros Gilferding A F Istoriya baltijskih slavyan Sobranie sochinenij A Gilferdinga SPb Izd D E Kozhanchikova 1874 T 4 ros Gilferding A F Ostatki slavyan na yuzhnom beregu Baltijskogo morya Etnograficheskij sbornik zhurnal Sankt Peterburg Tip V Bezobrazova i komp 1862 Vyp V ros Ivanova Buchatskaya Yu V PLATTES LAND Simvoly Severnoj Germanii slavyano germanskij etnokulturnyj sintez v mezhdureche Elby i Odera g SPb izd Nauka 2006 g ros Kotlyarevskij A A Yuridicheskie drevnosti P slavyan i Skazaniya ob Ottone Bambergskom 1874 g ros Lebedev N Poslednyaya borba baltijskih slavyan protiv onemecheniya vo 2 oj chasti obzor istochnikov ros Pervolf I I Germanizaciya baltijskih slavyan g SPb 1876 g ros Polabskie i pribaltijskie slavyane Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shafarik P Slavyanskie drevnosti t II kn III rus per g Moskva 1848 g ros Pavinskij Adolf Polabskie slavyane g SANKTPETERBURG 1871 g ros Shor T U Rozdil VI Rugi vendi i tubilni slov yanski poselenci Pohodzhennya anglo saksonskoyi rasi Origin of the Anglo Saxon Race A Study of the Settlement of England and the Tribal Origin of the Old English People London 1906 S 84 102 angl Giesebrecht L Wendische Geschichten Berlin 1843 rik nim Skowronek J Tanty M Wasilewski T Slowianie poludniowi i zachodni VI XX wiek Ksiazka i Wiedza 2005 ISBN 8305134076 pol Helmolda Kronika Slowian tl Jozef Matuszewski wstep i komentarz Jerzy Strzelczyk PIW Warszawa 1974 pol Boguslawski a Hornik Historija serbskeho naroda 1884 Siemawski Poglad na dzieje slowian zachodno polniocnych 1881 Z BOSAU Helmold Kronika Slovanu Praha Argo 298 s ISBN 978 80 257 0786 9 Vyhubeni Slovanu pobaltskych Slovanska kronika bosovskeho kneze Helmholda Praha Solc a Simacek nakladatelska spolecnost s r o 1925 Libuse Hrabova Stopy zapomenuteho lidu Veduta Ceske Budejovice 2006 Vilem Vaclav Kremer Polabsti a baltsti Slovane Vestnik cesko luzicky Christiansen Erik 1997 The Northern Crusades London Penguin Books p 287 ISBN 0 14 026653 4 angl Goldberg Eric Joseph 2006 Struggle for Empire Kingship and Conflict Under Louis the German 817 876 Ithaca and London Cornell University Press ISBN 0 8014 3890 X angl Herrmann Joachim Die Slawen in Deutschland Berlin Akademie Verlag GmbH 1970 nim Joachim Herrmann Die slawischen Reliktworter in den deutschen Mundarten im ehemaligen slawischen Siedlungsgebiet westlich der Oder Die Slawen in Deutschland 1985 nim De Vere Maximilian Schele 1853 Outlines of comparative philology with a sketch of the languages of Europe New York University of Virginia angl Zeuss Kaspar 1837 Die Deutschen und die Nachbarstamme Munich Ignaz Joseph Lentner angl V V Doroshenko Bodrichi Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Rudakov V E Bodrichi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Annalista Saxo Monumenta Germaniae Historica SS Hannover Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani 1844 P 609 842 p Saksonskij annalist Gody 745 1039 Vostochnaya literatura Posilannya RedaguvatiStarovinni karti tereniv polabskih slov yan chesk Sledy baltijskih slavyan v genofonde russkogo naseleniya Vostochnoj Evropy Polabsti Slovane chesk Boje polabskych Slovanu za nezavislost v letech 928 955 chesk Arheologicheskie svidetelstva ros Osnovnye koncepcii proishozhdeniya slavyan i arheologiya ros SAVELEV Andrej Nikolaevich OBRAZ VRAGA RASOLOGIYa I POLITIChESKAYa ANTROPOLOGIYa ros Polabskie slavyane i ih bozhestva ros S V Trusov Dokazatelstva rodstva slavyan Severo Vostochnoj Rusi i pribaltijskih slavyan 2012 g ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polabski slov 27yani amp oldid 39287187