www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зброя Збро я 1 заст ору жжя 2 сукупність технічних пристроїв та засобів що застосовується для ураження живої сили против

Зброя

Збро́я, заст. ору́жжя — сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовується для ураження живої сили противника, його техніки, спорудження та інших цілей під час ведення бойових дій; озброєння. У переносному значенні «зброя» — будь-який засіб для боротьби з ким-небудь чи чим-небудь, для досягнення будь-якої мети.

Тлумачення

Слово зброя, очевидно, є запозиченням з польської мови — від пол. zbroja («обладунок», «спорядження», «зброя»), яке утворене від broić («броїти», первісне значення — «рубати»), що веде своє походження від прасл. *brьjǫ/*briti (звідси також укр. брити). Від zbroja походить також слово «збруя». Застаріле «оружжя» — від дав.-рус. оружиє < прасл. *orǫžьjь.

Історія

Людство користувалося зброєю з прадавніх часів. Найпростішими видами зброї є палиця чи камінь, які неважко знайти будь-де. Спочатку основним призначенням зброї було в першу чергу полювання, а в другу — захист від хижаків. Але вже в найдавніші часи зброя стала використовуватися також для нападу та оборони в сутичках різних груп людей.

Найдревнішими археологічними знахідками, які можна без сумніву класифікувати як зброя є шенінгерські списи, які датуються приблизно 400 тис. років тому. Палиці, необроблене каміння, які люди, мабуть, використовували раніше, не збереглися й не можуть бути однозначно класифіковані як зброя.

Використання металу для виготовлення зброї почалося з енеоліту, до того основними матеріалами служили дерево, кістка, оброблений камінь. З винаходом бронзи розпочалася бронзова доба. У бронзову добу з'явилися також перші фортифікаційні споруди, а з ними й засоби руйнування мурів — тарани, згодом катапульти.

З початком залізної доби почалося виробництво зброї із заліза. Перші залізні вироби поступалися бронзовим за якістю, однак вони були доступнішими завдяки більшій поширеності залізної руди. Перші зразки стальної зброї з'явилися в 4 ст. до Христа.

Луки з'явилися в епоху пізнього палеоліту, раннього мезоліту, 12—11 тис. років тому.

Приручення коней і винахід колісниць приблизно 4 тис. років тому стало важливою в історичному плані зміною в мистецтві ведення воєн. З 7 ст. до Христа на морі стали використовувати бойові кораблі на зразок трирем.

Широке застосування вогнепальної зброї почалося в кінці Середньовіччя.

Права на володіння зброєю

В сучасну еру зброя може бути дуже складною за технічною й технологічною будовою. Зберігання й використання зброї в сучасних державах суворо контролюється законодавством. Зброю використовує армія й поліція (міліція). Ставлення до особистої зброї у володінні окремої цивільної особи в різних країнах різне. Практично кожна країна забороняє своїм громадянам володіння певними видами зброї. Деякі країни, такі як США, дозволяють окремим повнолітнім громадянам володіти вогнепальною зброєю для особистого захисту, в інших країнах для отримання особистої вогнепальної зброї потрібен спеціальний дозвіл.

Класифікація

За призначенням

Зброя поділяється на:

За принципом дії ураження

  • вогнепальна зброя — зброя, призначена для механічного ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії порохового чи іншого хімічного заряду;
  • пневматична зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії стиснутого, зрідженого чи зтвердженого газу;
  • холодна зброя — зброя, призначена для ураження цілі за допомогою м'язової сили людини під час безпосереднього контакту з об'єктом ураження;
  • метальна зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху за допомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою;
  • газова зброя — зброя, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування сльозогінних чи подразнювальних речовин;
  • запалювальна зброя
  • ракетна зброя
  • міни
  • торпеди

За мобільністю

  • буксирована зброя
  • возима зброя
  • рухома зброя
  • самохідна зброя
  • стаціонарна зброя

Різновиди зброї

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Зброя
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зброя

Примітки

  1. Зброя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Оружжя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Зброя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 247.
  4. Збруя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 248.
  5. Оружжя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 215. — ISBN 966-00-0590-3.
  6. ↑ Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zbro ya 1 zast oru zhzhya 2 sukupnist tehnichnih pristroyiv ta zasobiv sho zastosovuyetsya dlya urazhennya zhivoyi sili protivnika jogo tehniki sporudzhennya ta inshih cilej pid chas vedennya bojovih dij ozbroyennya U perenosnomu znachenni zbroya bud yakij zasib dlya borotbi z kim nebud chi chim nebud dlya dosyagnennya bud yakoyi meti Zmist 1 Tlumachennya 2 Istoriya 3 Prava na volodinnya zbroyeyu 4 Klasifikaciya 4 1 Za priznachennyam 4 2 Za principom diyi urazhennya 4 3 Za mobilnistyu 5 Riznovidi zbroyi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaTlumachennya RedaguvatiSlovo zbroya ochevidno ye zapozichennyam z polskoyi movi vid pol zbroja obladunok sporyadzhennya zbroya yake utvorene vid broic broyiti pervisne znachennya rubati sho vede svoye pohodzhennya vid prasl brjǫ briti zvidsi takozh ukr briti 3 Vid zbroja pohodit takozh slovo zbruya 4 Zastarile oruzhzhya vid dav rus oruzhiye lt prasl orǫzj 5 2 Istoriya RedaguvatiLyudstvo koristuvalosya zbroyeyu z pradavnih chasiv Najprostishimi vidami zbroyi ye palicya chi kamin yaki nevazhko znajti bud de Spochatku osnovnim priznachennyam zbroyi bulo v pershu chergu polyuvannya a v drugu zahist vid hizhakiv Ale vzhe v najdavnishi chasi zbroya stala vikoristovuvatisya takozh dlya napadu ta oboroni v sutichkah riznih grup lyudej Najdrevnishimi arheologichnimi znahidkami yaki mozhna bez sumnivu klasifikuvati yak zbroya ye sheningerski spisi yaki datuyutsya priblizno 400 tis rokiv tomu Palici neobroblene kaminnya yaki lyudi mabut vikoristovuvali ranishe ne zbereglisya j ne mozhut buti odnoznachno klasifikovani yak zbroya Vikoristannya metalu dlya vigotovlennya zbroyi pochalosya z eneolitu do togo osnovnimi materialami sluzhili derevo kistka obroblenij kamin Z vinahodom bronzi rozpochalasya bronzova doba U bronzovu dobu z yavilisya takozh pershi fortifikacijni sporudi a z nimi j zasobi rujnuvannya muriv tarani zgodom katapulti Z pochatkom zaliznoyi dobi pochalosya virobnictvo zbroyi iz zaliza Pershi zalizni virobi postupalisya bronzovim za yakistyu odnak voni buli dostupnishimi zavdyaki bilshij poshirenosti zaliznoyi rudi Pershi zrazki stalnoyi zbroyi z yavilisya v 4 st do Hrista Luki z yavilisya v epohu piznogo paleolitu rannogo mezolitu 12 11 tis rokiv tomu Priruchennya konej i vinahid kolisnic priblizno 4 tis rokiv tomu stalo vazhlivoyu v istorichnomu plani zminoyu v mistectvi vedennya voyen Z 7 st do Hrista na mori stali vikoristovuvati bojovi korabli na zrazok trirem Shiroke zastosuvannya vognepalnoyi zbroyi pochalosya v kinci Serednovichchya Prava na volodinnya zbroyeyu RedaguvatiV suchasnu eru zbroya mozhe buti duzhe skladnoyu za tehnichnoyu j tehnologichnoyu budovoyu Zberigannya j vikoristannya zbroyi v suchasnih derzhavah suvoro kontrolyuyetsya zakonodavstvom Zbroyu vikoristovuye armiya j policiya miliciya Stavlennya do osobistoyi zbroyi u volodinni okremoyi civilnoyi osobi v riznih krayinah rizne Praktichno kozhna krayina zaboronyaye svoyim gromadyanam volodinnya pevnimi vidami zbroyi Deyaki krayini taki yak SShA dozvolyayut okremim povnolitnim gromadyanam voloditi vognepalnoyu zbroyeyu dlya osobistogo zahistu v inshih krayinah dlya otrimannya osobistoyi vognepalnoyi zbroyi potriben specialnij dozvil Klasifikaciya RedaguvatiZa priznachennyam Redaguvati Zbroya podilyayetsya na bojovu zasib urazhennya protivnika u zbrojnij borotbi yak pid chas napadu tak i pid chas zahistu oboroni zvichajna zbroya vognepalna zbroya holodna zbroya pnevmatichna zbroya travmatichna zbroya Zapusk raketi Lockheed Trident z pidvodnogo chovna metalna zbroya zapalyuvalna zbroya mini artilerijske ozbroyennya raketna zbroya torpedna zbroya zbroya masovogo urazhennya yaderna zbroya himichna zbroya biologichna zbroya netradicijna zbroya zbroya sho bazuyetsya na novih fizichnih principah 6 genetichna zbroya geofizichna zbroya 6 infrazvukova zbroya klimatichna zbroya 6 lazerna zbroya zbroya nesmertelnoyi diyi ozonna zbroya plazmova zbroya psihotronna zbroya radiologichna zbroya 6 nadvisokochastotna zbroya priskoryuvalna zbroya elektromagnitna zbroya 6 sluzhbova zbroya priznachena vidpovidno do zakonodavstva dlya vikoristannya spivrobitnikami derzhavnih organiv ta pracivnikami yuridichnih osib yakim zakonodavcho dozvoleno nosinnya zberigannya ta zastosuvannya ciyeyi zbroyi z metoyu samozahistu abo dlya vikonannya pokladenih na nih obov yazkiv iz zahistu zhittya i zdorov ya gromadyan vlasnosti z ohoroni dovkillya i prirodnih resursiv cinnih ta nebezpechnih vantazhiv specialnoyi korespondenciyi U porivnyanni z bojovoyu zbroyeyu maye obmezhennya shodo dalnosti strilbi diyi urazhennya kalibru civilna zbroya priznachena vidpovidno do zakonodavstva dlya vikoristannya z metoyu samozahistu dlya zanyat sportom ta polyuvannya Civilna vognepalna zbroya maye viklyuchati vedennya vognyu chergami j mati mistkist magazinu barabana ne bilshe 10 patroniv Podilyayetsya na zbroya samozahistu sportivna zbroya mislivska zbroya signalna zbroya zbroya konstruktivno priznachena tilki dlya podachi svitlovih dimovih chi zvukovih signaliv holodna klinkova zbroya zbroya priznachena dlya nosinnya iz kozackoyu formoyu nacionalnimi kostyumami tosho kolekcijna zbroya Za principom diyi urazhennya Redaguvati vognepalna zbroya zbroya priznachena dlya mehanichnogo urazhennya cili na vidstani snaryadom sho nabuvaye spryamovanogo ruhu vnaslidok vivilnennya energiyi porohovogo chi inshogo himichnogo zaryadu pnevmatichna zbroya zbroya priznachena dlya urazhennya cili na vidstani snaryadom sho nabuvaye spryamovanogo ruhu vnaslidok vivilnennya energiyi stisnutogo zridzhenogo chi ztverdzhenogo gazu holodna zbroya zbroya priznachena dlya urazhennya cili za dopomogoyu m yazovoyi sili lyudini pid chas bezposerednogo kontaktu z ob yektom urazhennya metalna zbroya zbroya priznachena dlya urazhennya cili na vidstani snaryadom sho nabuvaye spryamovanogo ruhu za dopomogoyu m yazovoyi sili lyudini chi mehanichnogo pristroyu gazova zbroya zbroya priznachena dlya timchasovogo urazhennya zhivoyi cili shlyahom zastosuvannya slozoginnih chi podraznyuvalnih rechovin zapalyuvalna zbroya raketna zbroya mini torpediZa mobilnistyu Redaguvati buksirovana zbroya vozima zbroya ruhoma zbroya samohidna zbroya stacionarna zbroyaRiznovidi zbroyi RedaguvatiHolodna zbroya nozhi shabli mechi spisi ta in Metalna zbroya drotiki prashi luki Vognepalna zbroya usi vidi pistoletiv rushnic garmat ta in sho strilyayut vnaslidok mittyevogo zgoryannya porohu ta gaziv yaki vishtovhuyut kulyu abo snaryad Avtomatichna zbroya avtomati kulemeti aviagarmati ta in u yakih zatvor spracovuye dlya strilbi chergami Napivavtomatichna zbroya pistolet karabin gvintivka ta in u yakih zatvor spracovuye dlya nastupnogo odinichnogo postrilu Gladkostvolna zbroya perevazhno mislivska zbroya z yakoyi strilyayut shrotom kartechchyu ta zhekanami Narizna zbroya zbroya vnutrishnya poverhnya dula yakoyi maye riz sho nadaye kuli abo snaryadu obertalnogo ruhu navkolo pozdovzhnoyi osi Zbroya masovogo urazhennya zbroya duzhe velikoyi rujnivnoyi sili Syudi nalezhit Bakteriologichna biologichna zbroya zbroya diya yakoyi osnovana na hvorobotvornih vlastivostyah mikroorganizmiv yaki ye zbudnikami zahvoryuvannya lyudej tvarin i roslin Himichna zbroya otrujni rechovini j zasobi yihnogo zastosuvannya raketi snaryadi mini ta t in iz zaryadom otrujnih rechovin Yaderna zbroya zbroya diya yakoyi osnovana na vikoristanni energiyi podilu abo sintezu atomnih yader Visokotochna zbroya zbroya yak pravilo kerovana zdatna vrazhati cil pershim postrilom puskom na bud yakij dalnosti v mezhah jogo dosyazhnosti Zapalyuvalna zbroya zbroya yaka ye kompleksom zasobiv urazhennya zasnovanih na vikoristanni bojovih mozhlivostej zapalyuvalnih rechovin ta zasobi yihnogo bojovogo zastosuvannya Mislivska zbroya zbroya sho vikoristovuyetsya dlya polyuvannya Sportivna zbroya zbroya sho vikoristovuyetsya v sportivnih zmagannyah Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ZbroyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZbroyaVijsko Bronya ObladunokPrimitki Redaguvati Zbroya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Oruzhzhya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zbroya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci S 247 Zbruya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci S 248 Oruzhzhya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P S 215 ISBN 966 00 0590 3 a b v g d Kovtunenko O P Bogucharskij V V Slyusar V I Fedorov P M Zbroya na netradicijnih principah diyi stan tendenciyi principi diyi ta zahist vid neyi Poltava PVIZ 2006 248 s Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 5 kvitnya 2020 Dzherela ta literatura RedaguvatiD V Toyichkin Zbroya Arhivovano 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 311 672 s il ISBN 966 00 0610 1 D V Toyichkin Zbroya Arhivovano 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Kovtunenko O P Bogucharskij V V Slyusar V I Fedorov P M Zbroya na netradicijnih principah diyi stan tendenciyi principi diyi ta zahist vid neyi Poltava PVIZ 2006 248 s 1 Arhivovano 6 kvitnya 2020 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiSas P M Bron Arhivovano 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Zbroya Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Zbroya Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Zbroya Zoroyu Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st K Naukova dumka 1977 T 1 A M S 389 407 Zakonodavstvo Arhivovano 25 sichnya 2012 u Wayback Machine Klasifikaciya vognepalnoyi zbroyi Klasifikaciya holodnoyi zbroyi Behajm V Enciklopediya oruzhiya Sankt Peterburg 1995 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zbroya amp oldid 35324714