Полонізм

Полоні́зм (лат. polonismus від polonus — «польський») — запозичення з польської мови. Полонізмом може бути не обов'язково лексема, а й фонетична, граматична чи фразеологічна форма.

Полонізми у мовах світу

У більшості мов світу полонізми означають тільки польські реалії і предмети національної культури (гетьман, злотий, мазурка, пан, пончики, сейм). Проте, у мовах народів, що здавна сусідували з Польщею (німецька, російська, чеська) сфера їхнього вживання набагато ширша, а у мовах країн, що тривалий час перебували у складі польської держави (білоруська, українська) вони становлять значну частину лексики.

Англійська мова

• babka, baba («баба»)
• bigos (бігос)
• britzka, britska («бричка»)
• kielbasa (ковбаса)
• klotski («кльоцки», гра-головоломка)
• konik («польський коник»)
• marrowsky («спунеризм»)
• ogonek («діакритичний знак огонек»)
• paczki («пончики»)
• pierogi («вареники»)
• rendzina («рендзини»)
• sejm («сейм»)
• zloty («злотий»)

Німецька мова

• Dalli! («Ворушись!» «Мерщій!» — від dalej)
• Grenze («границя», «межа» — від granica)
• Gurke («огірок» — від ogórek)
• Konik («польський коник»)
• Ogonek («діакритичний знак огонек»)
• Rendzina («рендзини»)
• Säbel («шабля» — від szabla)
• Stieglitz («щиголь» — від szczygieł),
• Zeisig («чиж» — від czyżyk)

В українській мові

Поряд з російською, польська мова справила найзначніший вплив на сучасну українську. Це пояснюють, передусім, тривалим перебуванням більшої частини території сучасної України у складі польської держави. Проблема ролі полонізмів у її формуванні до кінця не розв'язана й досі. За різними оцінками, до полонізмів можна віднести до 1 700 слів у лексиці сучасної української мови, засвідченої у словниках. За всю історію української мови було запозичено близько 17 000 слів з польської. Польські запозичення наявні у різних лексичних сферах: це як загальновживана лексика (влада, ґудзик, коштувати, пан, рахунок), так і діалектизми (амбасада, аґенція, екзиль, пацьорки), а також екзотизми (ксьондз, сейм, мазурка, креси).

Серед запозичених польських слів чимало таких, що походять від праслов'янської і часто мають етимологічні відповідники в сучасній українській, староукраїнській або давньоруській мовах. Деякі з них зберігають в українській свої давні значення (міць, промінь, скроня, дзбан, чер­воний при питомо українських міч, поромінь, скороня, джбан, черлений), інші зазнали певних семантичних змін ще в польській мові (плентатися, цнота при українських плутатися, чеснота).

Польська мова стала посередником для входження до українського лексичного фонду великої кількості слів німецького і латинського походження, передусім, науково-культурної термінології й технічної лексики.

З праслов'янських часів українці і поляки були сусідами, тому між ними існували і тісні мовні зв'язки. Поряд з впливом на українську польської мови відбувався і зворотний процес — українська впливала на польську як у фонетичному, так і в лексичному планах. У сучасній польській мові існує значна частка українізмів (czereśnia, hodować, hołoble, hreczka, koromysło, mowa, porohy).

Див. також: Українсько-польські мовні зв'язки та Українізм

Проблема полонізмів

На думку низки дослідників, польська мова збагатила староукраїнську новими словами й словотворчими елементами, а також послугувала джерелом для проникнення до неї величезної кількості спеціальних термінів зі західноєвропейських мов (латини, німецької, французької). Якщо вплив російської мови викликає здебільшого негативну оцінку (насаджування російської через «теорію офіційної народності», пізніше — через «теорію злиття мов»), польський вплив оцінюється досить схвально: його пояснюють «тісним контактом української й польської спільнот в умовах проживання на території однієї держави». Втім, є інший погляд на можливість таких контактів: так, І. І. Огієнко зазначає, що «власне аж до останнього часу не було добрих шляхів на Україні, які вможливлювали б скоре й широке розповсюдження польських позичок серед народніх мас». В. Шимановський пише щодо впливу польської на народну українську мову XVI—XVII ст.: «про цей вплив ми можемо говорити лише настільки, наскільки він відбився в літературних пам'ятках, які дійшли до нашого часу, і залишив свої сліди в сучасних наріччях». Українські мовознавці^[хто?] позитивно ставляться до активного засвоєння польських слів, якщо разом з ними з'являлися нові поняття і розширювалася семантична структура української мови. Запозичення ж синонімів до вже наявних українських слів оцінюється ними негативно.

Прагнення звільнити українську мову від росіянізмів наприкінці XX — початку XXI ст., спричинює, серед іншого, впровадження до активного слововживання забутих і діалектних полонізмів. Серед слів, замінюваних останнім часом полонізмами, наявні й питомо українські слова (амбасада, атентат, інвазія, мілітарний, офензива замість посольство, замах, навала, військовий, наступ).

Тема полонізмів може набувати і політичного забарвлення. У російських шовіністичних колах поширена точка зору, згідно з якою українська мова є не самостійною слов'янською мовою, а одним з говорів російської, у якому присутня значна кількість польської лексики. Прихильники цієї теорії вказують на численні україно-польські лексичні паралелі, відсутні між українською і російською, пояснюючи їх масовим засвоєнням польської лексики за часів Речі Посполитої. Наведені україно-польські лексичні паралелі не завжди виявляються полонізмами в українській, часто вони мають спільне праслов'янське походження, іноді являють собою приклади українізмів у польській (гречкосій, мова).

Див. також: Суржик та Концептуальна українофобія

Виявлення полонізмів

Ідентифікація полонізма є непростою задачею. Сам по собі збіг українського й польського слів не може бути підставою розглядати його як польське запозичення: вони можуть мати загальнослов'янське походження. На польське походження слова вказують такі ознаки:

1. Фонетичні:

• Наявність характерних для польської мови неповноголосних сполучень, що являють собою рефлекси слов'янської метатези плавних:
  • Сполучення trot на місці прасл. *tort (промінь, крот, стокротка);
  • Сполучення tłut на місці прасл. *t^ъl̥t (слуп, тлустий, тлумок, тлучок);
• Сполучення «-дз-» (дзьоб): прасл. *dz у східнослов'янських мовах перейшов у [z], у польській зберігся як африкат [dz];
• Наявність звука [g] («ґ») (замість природного для української [ɦ], «г»), де він походить від польських [g], [k]: аґрус, ґанок, ґніт, ґрати, ґудзик. Особливо багато слів зі звуком «ґ» у західноукраїнських говірках, проте, не всі з них мають польське походження: деякі є мадяризмами і германізмами, а деякі і питомо українськими словами (дзиґа);
• Збереження праслов'янського суфікса *dl (*dьl): вагадло, виделка, ковадло, повидло, простирадло, чуперадло (пор. пол. mydło, szydło, widły, що відповідають українським мило, шило, вила)
• Пом'якшення праслов'янського кореня *vьx (зáвше)
• Рефлекси праслов'янських носових голосних «он», «ом», «ен», «ун» (замість питомо українських «у», «я»): венгерець, вензель, вонпити, ксьондз, хорунжий.

2. Словотвірні:

• Наголошений суфікс «-ов(ий)» у відіменникових прикметниках може в низці випадків свідчити про польське походження слова (адресо́вий, безпредмето́вий, безтерміно́вий, бензино́вий, вагоно́вий, ванільóвий, шабльонóвий). Він походить від праслов'янського суфікса-нарощення -ov- типу відмінювання з основою на *-ǔ, але існує відповідний питомо український суфікс, що може як наголошуватися (медо́вий), так і не наголошуватися (верхови́й, домови́й, низови́й, передови́й);
• Суфікс -іст(а)/-ист(а) (баліста, басиста, органіста, цимбалиста);
• Суфікс -ця на позначення особи переважно чоловічої статі (дорадця, радця, райця);
• Суфікс -іськ(о) / -иск(о) замість -іще, -ище (становисько);
• Приставка «за-» — зі значенням досягнення результату (заадресувати, забавитися, запомога, запродати, зателефонувати, затитулю(у)вати).

3. Морфологічні:

• Жіночий рід низки галіцизмів — замість чоловічого при запозиченні через російську (ґрипа, девіза, діягноза, екзекутива, екстаза, еліпса, жакета, консоля, редута — проти грип, девіз, діагноз, екзекутив, екстаз, еліпс, жакет, консоль, редут);
• Поширене закінчення «-а» іменників чоловічого роду (асиста, басиста, ідіота, органіста, цимбалиста). Втім, досить поширене закінчення «-а» й у питомо українських слів чоловічого роду (зануда, паливода, рибалка);
• Нульове закінчення іменників, які мають закінчення «-а» у разі запозичення через російську мову (діядем, монополь, теорем, цитат — проти діадема, монополія, теорема, цитата).

Явними полонізмами є спільні україно-польські слова, які у самій польській є запозиченнями зі західноєвропейських мов (переважно німецької і латинської). До української вони потрапили, дещо змінивши свій фонетичний характер (аґрус, ґрати, шинка, шукати, ярмарок).

При запозиченні польських слів до української з ними могли відбуватися такі зміни:

• Поява протетичного звука [ɦ] («г») перед початковим [a] (гармата);
• Зміна польського «f» на «хв», «х» (хвіртка, хурман)
• Заміна носових ę, ą на українські «ен», «он», у старих запозиченнях — «я», «ун» (венгерець, вензель, ксьондз, вонтпити, пончик, цвях, хорунжий)

Див. також: Повноголосся, Слов'янські носові та Метатеза плавних у слов'янських мовах

Найбільш уживані полонізми

Більшість слів подаються та відсортовані за підкатегоріями згідно з «Етимологічним словником української мови» Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

• Ба́зграти («невміло, погано писати») < bazgrać, не зовсім ясного походження;
• Бачити < baczyć («звертати увагу», первісно — «бачити») < прасл. *ob-ačiti від *oko. Існують інші версії походження польського слова, а також спроби виведення українського бачити з інших мов;
• Бидло < bydło (первісно — «житло») від być («бути»);
• Блюзни́ти, блюзнір < bluźnić («богохульствувати»), д.-пол. bluźnierz < прасл. *bljuzniti, пов'язане з *bljuzgati («вивергати з себе»);
• Блякнути < blaknąć, якому відповідає питоме [блекнути]. Зазнало впливу пол. blady («блідий»);
• Булка < bułka < прасл. *bul-a («куля», «ґуля»), пов'язане з булава. Менш імовірне виведення з романських мов (фр. boule, італ. bulla) або давн.в-нім. būlla;
• Вежа < wieża, якому відповідає дав.-рус. вѣжа < прасл. *věža. Замість очікуваного *віжа;
• Велебний, превелебний < wielebny, przewielebny від *wielba, що пов'язане з *wieli («великий»);
• Вельми < wielmi, якому відповідає дав.-рус. вєльми < прасл. *velьmi. Замість очікуваного *вільми́;
• Вензель < węzeł, якому відповідає питоме вузол < прасл. *vǫzlъ;
• Вибачати, пробачити < wybaczać (первісно — «побачити», «роздивитися»), przebaczyć («недобачити», «пропустити») від baczyć;
• Виделка < widelec, widelca від widły («вила») < прасл. *vidlo. Зазнало зближення з питомим вилка;
• Визволити < wyzwolić від wola («воля»);
• Виконати < wykonać від konać («конати»);
• Вирок < wyrok від wyrzekać («висловлювати»);
• Виховати < wychować від chować («ховати», «вирощувати»);
• Властивий < właściwy < włościwy від włość («земля», «володіння»), якому відповідає питоме волость. Зазнало впливу пол. władać, własny;
• Волати < wołać («кликати», «кричати»), не зовсім ясного походження;
• Вправа, вправний, вправлятися < wprawa («вправність»), wprawny, wprawiać się («тренуватися») від prawy («належний»);
• Гасати < hasać від вигуку [hasa], утвореного з вигуків ha + sa;
• Ґедзь < giez < північне прасл. *gъzъ (*gyz-);
• Ґречний < greczny, що походить від виразу k rzeczy («до речі»);
• Ґудзик < guzik < прасл. *guzъ («ґуля», «ґудзь»). Замість очікуваного *гузик;
• Дзбан < dzban, якому відповідає питоме джбан < прасл. *čьbanъ;
• Дзьоб, дзьобати < dziob від dziobać < dziubać. Зазнало впливу пол. zobać («їсти», «дзьобати»);
• Длубати < dłubać, якому відповідає питоме довбати;
• Добре < dobrze, якому відповідає дав.-рус. добрѣ. Замість очікуваного *добрі;
• Докладний < dokładny від dokład («додаток»);
• Досвідчений < doświadczony від doświadczyć («засвідчувати»);
• Досконалий < doskonały (первісно — «закінчений») від konać < прасл. *konati;
• Дощенту < do szczętu («остаточно») < do szczędu < do szcządu < do szczadu (первісно — «до потомства»), споріднене з нащадок;
• Дриґати < drygać («підскакувати», «тремтіти», «тривожитися»), якому відповідає питоме дрижати, здригатися;
• Жодний < żaden < żeden, що є спрощенням виразу niże jeden («ні один»);
• Завжди < zawżdy, утворене із za + wżdy < wszegdy, якому відповідає питоме завсіди;
• Завзятий < zawzięty від zawziąć się («затятися») < wziąć («взяти»);
• Завше < zawsze, що походить від виразу za wsze (czasy) — «на всі (часи), весь час»;
• Залицятися < zalecać się («похвалятися», «підлещуватися»), що є зворотною формою від zalecać («доручати», «рекомендувати»). Зазнало зближення з питомим лице;
• Зальоти («залицяння», «любовні пригоди») < zaloty < zaleta, пов'язане з zalecać się. Зазнало впливу пол. zlot («зліт»);
• За́мок < zamek («замо́к»), що скальковане з сер.-в.-нім. slōʒ, яке в свою чергу калькує лат. clūsa;
• Зброя < zbroja від broić («пустувати», «витворяти», первісно — «рубати»), або від прасл. *brьjǫ, briti («брию, брити»);
• Збруя < zbrój («упряж») < zbroja;
• Звитяга < ст.-укр. звитѧжство < пол. zwycięstwo від wyciężyć < wiciądz («витязь») < прасл. *vitędzь < прагерм. *wīkingaz («житель затоки», «вікінг»);
• Зграбний < zgrabny від grabić («гребти», «чистити», «скребти»);
• Зграя < zgraja від grać («валувати», про собак);
• Зичити < zyczyć < życzyć < *żytczyć («давати до вжитку») від żytek («пожиток», «ужиток»);
• Зненацька < znienacka від nadzieja («надія»);
• Зрада, зрадити < zdrada, zdradzić. Вважається калькою сер.-в.-нім. ver-raten («зрадити», первісно — «поганою радою завдати шкоди»);
• Зухвалий < zuchwały < zufały < zupwały від zupwać («втратити віру, надію»);
• Істота, істотний < istota, istotny < прасл. *istota від *istъ («той самий», «дійсний»);
• Ка́пець < kapeć («нижня частина чобота», «старий подертий чобіт») від угор. kapca («онуча», «повстяне взуття») < прасл. *kopytьca («копитця»);
• Карк, карколомний < kark («потилиця»), karkołomny від прасл. *kъrkъ;
• Картати < [kartać] («намовляти»), karcić («дорікати», «картати») < прасл. *k^ъr̥titi, що, можливо, пов'язане з кортіти;
• Кат, катувати < kat («кат», заст. «лихо», «нещастя»), katować. Пов'язується з катати, з огляду на колишнє знаряддя катування у вигляді колеса;
• Катеринка < katarynka < нім. die schöne Katharine «прекрасна Катерина»;
• Кеп, кепкувати, кпини < kiep («дурень»), kiepkować («глузувати»), kpiny («глузливі жарти») від kiep («бевзь») < прасл. *kъp-;
• Клус < kłus < прасл. *klusati, *kljusati, *kъlsati;
• Ковадло < kowadło від kować («кувати»);
• Кодло < godło («умовний знак», «родове гасло»);
• Коляска < kolaska, зменш. від kolasa < kolosa < прасл. *kolesa («віз», буквально — «колеса»);
• Кошторис < kosztorys, утворене з koszt («витрати», «вартість») + rys («риса», «начерк»);
• Кревний < krewny від krew («кров»);
• Кріль < królik від król («король»), що калькує сер.-в.-нім. küniklīn;
• Крок < krok < прасл. *krokъ;
• Кувалда < рос. кувалда < біл. кавадла < пол. kowadło;
• Курок < kurek («півник»), що калькує нім. Hahn;
• Лепський < łepski < [łebski] («розумний», «чималий», «хвацький», «гарний») від łeb («голова»). Зазнало впливу пол. lepszy («ліпший»);
• Лічити < liczyć, якому відповідає питоме [личи́ти] від дав.-рус. ликъ («лічба», «кількість»);
• Лохина < łochynia від włochyni, włochaciny, що споріднені з волос, волохатий;
• Лягавий < рос. легавый < пол. legawy («ледачий», «сонний») від прасл. *lěgati («лягати»);
• Мешкати < mieszkać («проживати», первісно — «гаятися»), якому відповідає питоме [мі́шкати] < дав.-рус. мѣшькати;
• Мисливець < д.-пол. myśliwiec (сучасне muśliwy) від myśl («думка»);
• Міць < moc, якому відповідає питоме міч < прасл. *mogtь;
• Мотлох < motłoch («набрід», «чернь») < діал. прасл. *motъloxь, *mоtъlахъ;
• Мружити < mrużyć, пов'язане з mrugać («моргати»);
• Набаки́р < na bakier, утворене з na + bakier < нім. back kahren («назад повертати»);
• Набути < nabyć від być («бути»);
• Навіть < nawet (первісно — «нарешті»), утворене з na + wet («закінчення судової справи») < сер.-в.-нім. wet («винагорода за закінчення судової справи»);
• Навмисно (навмисне) < naumyślnie від umyślny, якому відповідає питоме умисний;
• Надто < nadto («надмірно», «до того ж», «ще більше»), утворене з nad + to («те», «це»);
• Нанівець < внівець < wniwecz, утворене з w + niwecz («ні в що»);
• Натхнення < natchnienie, утворене з na + tchnąć («дихати»);
• Небіжчик < nieboszczyk < niebożec («покійник») від niebogi («померлий», «покійний»);
• Неборак < nieborak («бідолаха»), що є фонетично нерегулярним новотвором від niebożę (замість niebożak);
• Недолугий < niedołęga («недотепа», «каліка»), не зовсім ясного походження;
• Нівечити < niweczyć («руйнувати», буквально — «обертати в ніщо») від niwecz («в ніщо»), яке складається з ni («ні») + we («в») + cz з прасл. *čь («що»);
• Нікчемний < nikczemny, що походить від виразу ni k(u) czemu (godny) — «ні до чого (не придатний)»;
• Обіцяти < obiecać < прасл. *ob-vět-jati, споріднене з відвічати;
• Олівець < ołówek від ołów («свинець»);
• Отримати < otrzymać від trzymać («держати»);
• Ошукати < oszukać від szukać («шукати»). Можливо, є калькою н.-в.-нім. versuchen («спокушати»), утвореного від suchen («шукати»);
• Пан < pan < прасл. *gъpanъ < ір. *gu-pāna-/*gau-pāna- («коров'ячий пастух», «охоронець скоту»);
• Пантрувати < patrzyć («дивитися»), opatrywać («забезпечувати»), що зазнало впливу [pantrować] («нишпорити», «проникати»);
• Партач < partacz («поганий ремісник») від partać («халтурити»);
• Пас < pas («пояс») < прасл. *pojasъ;
• Певний < pewny від pwa («надія») < pwać < прасл. *pъvati, звідки й питоме уповати;
• Пекельний < piekielny, якому відповідає питоме [пеко́льний] < прасл. *pьkъlьnъ від *pьkъlъ, *pьkъlo («смола», «пекло»);
• Пильнувати < pilnować від pilny, якому відповідає дав.-рус. пильнꙑи («винятковий», «видатний»);
• Підлий < podły, не зовсім ясного походження;
• Плаз < płaz («плазун») від płazić < płozić («повзти»);
• Плаский < płaski, якому відповідає питоме плоский < прасл. *ploskъ;
• Плентатися < діал. plętać się, при літературному plątać się («плутатися»);
• Пломінь < płomień, якому відповідає питоме поломінь, полум'я;
• Плохи́й < płochi («легковажний», «необачний», «пустотливий», заст. «полохливий»; д.-пол. «незначний», «дрібний»), якому відповідає питоме полохливий;
• Пляма < plama < plana, якому відповідає питоме [плена́] («тріщина в металі»);
• Повидло < powidła, не зовсім ясного походження;
• Поєдинок < pojedynek від jeden («один»);
• Пончик < pączek від pękać («пукати», «тріскати»);
• Порі́чка < porzeczka, утворене з po + rzeka («річка»);
• Посада < posada («посада», первісно — «підстава», «фундамент»), пов'язане з sadzić («садити»). Калька нім. Stellung;
• Прагнути < pragąć, що пов'язане з prażyć («пряжити»);
• Принаймні < przynajmniej, утворене з przy («при») + najmniej («найменш»);
• Промінь < promień, якому відповідає питоме [по́ромінь];
• Простирадло < prześcieradło < західне діал. прасл. *prostěradlo. Зазнало зближення з питомим простирало;
• Раптом < raptem, що є формою орудного відмінка від rapt < лат. raptus («викрадення», «грабіж»);
• Розбестити < rozbestwić («розлютити», «викликати найгірші інстинкти») від bestia («хижий звір») < лат. bestia;
• Розгардіяш < rozgardiasz, пов'язане з угор. garázda («скандальний», «бешкетний»), не зовсім ясного походження;
• Розташувати < д.-пол. roztaszować («розмістити»; сучасне roztasować) від tasz («будка», «палатка») < нім. Tasche («кишеня», «сумка»);
• Ропуха < ropucha < *chropucha/kropucha від прасл. *korp-avъ («шерехатий»);
• Сваволя < swawola < *swojawola, якому відповідає питоме [своєво́ля];
• Свідомий < świadomy, якому відповідає дав.-рус. съвѣдомꙑи («відомий», «випробуваний»);
• Скарга < skarga < прасл. *sk^ъr̥g- («скреготати»);
• Склеп, склепіння < sklep, sklepienie < прасл. *sъklepъ;
• Скромний < рос. скромный < пол. skromny < прасл. *sъ-kromьnъ;
• Скроня < skroń, якому відповідає дав.-рус. скоронь, скорониꙗ;
• Славетний < sławetny < д.-пол. sławętny, якому відповідає питоме славутній (славутний);
• Слебезува́ти («читати по складах») < sylabizować від sylaba («склад»);
• Слоїк < słoik, słój < прасл. *sъlojь від *sъliti;
• Сподіватися < spodziać się від dziać («діяти»);
• Статечний < stateczny від statek, якому відповідає питоме статок;
• Стокротка < stokrotka від stokroć («сто разів», «сто крат»);
• Стосувати, стосунок < stosować, stosunek від застарілого stos («удар»);
• Схрон < schron від schronić («сховати»), якому відповідає питоме схоронити < прасл. *xorniti;
• Теж < też < teże < toże, якому відповідає питоме [тож];
• Тістечко < ciasteczko, зменш. від ciastko < ciasto («тісто»);
• Тлумачити < tłumaczyć, якому відповідає питоме товмачити < прасл. *t^ъl̥mačь < тюрк. til;
• Тлуми́ти < tłumić, якому відповідає питоме [то́вмити] («критися», «приховувати своє горе») < прасл. *t^ъl̥miti («давити»);
• Тлустий < tłusty, якому відповідає питоме товстий < прасл. *t^ъl̥stъ;
• Тривати < trwać («тривати», «існувати», «перебувати», «чекати», «дбати») < діал. прасл. *trъvati;
• Тримати < trzymać, не зовсім ясного походження. Припускається також власний розвиток з діал. прасл. *trimati;
• Тубілець < tubylec, утворене з tu («тут») + być («бути»);
• Увага < uwaga від waga;
• Упослі́джений < upośledzony від upośledzać («зневажати, кривдити»; «залишати позаду»), що є префікс. утворенням від pośledź («зад, задок (у возі)»), похідного від ślad («слід»);
• Урочистий < uroczysty від urok («річна плата») < rok («рік»);
• Учень < uczeń, якому відповідає питоме ученик < дав.-рус. оучєникъ;
• Хлопець < chłopiec < прасл. *хolpъ, звідки й питоме холоп;
• Хорунжий < chorąży від chorągiew, якому відповідає питоме хоругов < дав.-рус. хороугꙑ < прасл. *xorǫgy;
• Цебер < ceber < czeber < прасл. *čьbьrъ;
• Цікавий < ciekawy від ciec («текти»);
• Цнота < cnota від cny < czny («шановний»), якому відповідає питоме чесний < прасл. *čьstьnъ;
• Цукерка < cukierek від cukier («цукор»);
• Частувати < częstować < czestować (первісно — «вшановувати») від cześć («честь»). Зазнало впливу пол. część («частина»);
• Червоний < czerwony < czerwiony, якому відповідає питоме червлений («темно-червоний») < дав.-рус. чьрвлѥнъ, чьрлєнꙑи < прасл. *čr̥v(j)enъ;
• Членкиня < członkini, жіночий рід до członek («член»);
• Шкура, шкіра < skóra, якому відповідає питоме [скора] < дав.-рус. скора («шкура», «хутро», «хутряний звір») < прасл. *skora;
• Шлюб < ślub від ślubić, ślubować («присягати») < прасл. *sъljubiti.

Слова, засвоєні через посередництво польської мови

• Благати < błagać < д.-чеськ. blahati («величати»), пов'язане з благо;
• Блакитний < błękitny < чеськ. blankytný від blankyt < давн.в-нім. *blankhit («яскравість»), що утворене від blank («ясний», «блискучий»);
• Брама < brama < brana < чеськ. brána («широкий прохід», «в'їзд до будівлі, саду, міста»; д.-чеськ. «оборонні укріплення»);
• Вагатися < wahać się < чеськ. váhati від váha («вага»);
• Влада < władza < чеськ. vláda. Припускається можливість прямого запозичення з чеської мови;
• Власний < własny < чеськ. vlastní («власний», «рідний», первісно — «той, що перебуває у володінні») від vlast («батьківщина»);
• Гасло < hasło < чеськ. haslo < прасл. *gad-slo чи *gad-tlo від *gadati;
• Го́йний (в значенні «щедрий», «багатий») < hojny < чеськ. hojný < прасл. *gojьnъ, пов'язане з *goj («достаток») від *gojiti;
• Же́брати < żebrać < чеськ. žebrati < д.-чеськ. škebrati («канючити»);
• Костьол < kościół < чеськ. kostel < давн.в-нім. kastel («замок») < лат. castellum;
• Краля < kralka («картяна дама») < чеськ. králka від kral («король»);
• Обиватель < obywatel < чеськ. obyvatel від býti, bývati («бути»);
• Покута < pokuta («спокутування провини», «кара») < д.-чеськ. pokuta від pokutiti («призначити кару»);
• Праця < praca < чеськ. práce < діал. прасл. *portja від *portiti («посилати»);
• Ретельний < rzetelny («сумлінний», «чесний», «акуратний») < źrzetelny < д.-чеськ. řetedlný (сучасне чеськ. zřetelný — «ясний», «чіткий») від zřetel («погляд», «увага»), що пов'язане з zříti («дивитися»);
• Рушниця < rusznica < rucznica < чеськ. ručnice від ruka;
• Свічадо < zwierciadło < zrciadłо < чеськ. zrcadlo. Зазнало зближення з питомим світити (свіча);
• Слушний < słuszny < чеськ. slušný («пристойний», «належний», «порядний»), що калькує н.-в.-нім. gehörig;
• Чвал < cwał < чеськ. cval від cválati («скакати чвалом»; д.-чеськ. «бити, тренувати коней до галопу») < н.-в.-нім. quälen («мучити»);
• Чига́ти < czyhać < чеськ. čihat.

• Багнет < bagnet < фр. baionette (від назви міста Байонна);
• Валіза < waliza < фр. valise < лат. valesia («клунок вершника»);
• Кашкет < kaszkiet < фр. casquette, зменш. від casque («каска», «шолом»);
• Краватка < krawat, krawatka < фр. cravate;
• Луза < łuza < bluza < фр. blouze;
• Парасоля < parasol < фр. parasole («сонячна парасоля»);
• Праска < prasa < нім. Presse < фр. presse;
• Родзинки < rodzynek < нім. Rosine < фр. raisin sec;
• Серветка < serweta < фр. serviette;
• Тасувати < tasować < фр. tasser.

• Бавовна < bawełna < чеськ. bavlna < нім. Baumwolle. Зазнало зближення з питомим вовна;
• Бровар < browarz < сер.-в.-нім. brouwer, briuwer;
• Брук < bruk < сер.-н.-нім. brugge («міст»);
• Будинок < budynek < сер.-в.-нім. *büding («будівництво»);
• Бурштин < bursztyn < нім. Bernstein («палаючий камінь», «жар-камінь»);
• Вага < waga < давн.в-нім. wāga, припускалося і питомо слов'янське походження;
• Вартий < warty < нім. wert;
• Верстак < верстат < warsztat, warstat < нім. Werkstatt;
• Ганчірка < hanczurka < нім. Handscheure;
• Гарт, гартувати < hart, hartować < нім. hart («міцний», «твердий»);
• Гарцювати < harcować < чеськ. harcovati < н.-в.-нім. (швейцарськ.) Harz;
• Гвинт < gwint < нім. Gewinde («нарізка», «різьба»);
• Герб < herb < нім. Erbe;
• Груба < gruba < нім. Grube;
• Ґанок < ganek < сер-в.-нім. ganc («вхід»);
• Ґатунок < gatunek < нім. Gattung;
• Ґніт < knot < нім. Knoten;
• Ґоґель-моґель < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel («мішанина», «безладдя»);
• Дах < dach < нім. Dach;
• Дзиґарі < dzegar, zegar < нім. Seiger;
• Дишло < дишель < dyszel < сер.-в.-нім. dihsel;
• Дратва < dratwa < сер.-в.-нім. drat («дріт»);
• Дриль < dryl < нім. Drill;
• Дріт < drot < нім. Draht;
• Друк, друкувати < druk, drukować < нім. Druck;
• Дяка, дякувати < dzięk, dziękować < сер.-в.-нім. dank, множина denke («подяка», «думка»);
• Жарт < żart < чеськ. żert < сер-в.-нім. sërten («обдурювати»);
• Жовнір < żołnierz < сер.-в.-нім. soldenære;
• Келих < kielich < давн.в-нім. chelih < лат. calix;
• Кельма < кельня < kielnia < нім. Kelle;
• Керувати < kierować < нім. kehren;
• Корок < korek < нім. Kork («корок», «кора»);
• Коштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < ст.-фр. coster < лат. cōnstāre («стояти разом»);
• Крам < kram < сер-в.-нім. kram(e);
• Креслити < kreślić < сер.-в.-нім. kritzen;
• Крижмо < krzyżmo < чеськ. křižmo < давн.в-нім. chrismo < лат. chrisma < грец. χρίσμα;
• Криси < kresy < сер-в.-нім. kritz;
• Куля < kula < сер.-н.-нім. kule;
• Кухня < kuchnia < чеськ. kuchyně < давн.в-нім. kuchī̆n;
• Кухоль < kufel < сер.-в.-нім. küefel («мала бочка»);
• Кушнір < kuśnierz < сер.-в.-нім. kürsenœre, kers(e)ner;
• Куштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < давн.в-нім. kostōn < лат. gusto;
• Кшталт < kształt < нім. gestalt;
• Ланцюг < łańcug (сучасне пол. łańcuch) < сер.-в.-нім. *lannzug;
• Лицар < рицар < rycerz < сер.-в.-нім. ritter («вершник»);
• Лиштва < listwa < сер.-в.-нім. līste («край», «борт», «рубець»);
• Малювати < malować < нім. malen;
• Муляр < mularz < сер.-в.-нім. mürære;
• Мусити < musić < нім. müssen. Можливо посередництво інших західнослов'янських мов;
• Мушля < muszla < нім. Muschel («мушля») < лат. musculus («м'яз», «мускул»);
• Муштрувати < musztrować < нім. mustern;
• Нирка < nerka < нім. Niere;
• Обрис < obrys < нім. Abriss («обрис», «контур»). Зазнало зближення з пол. obrysować («обрисувати»);
• Обценьки < obcęgi < нім. Hebzange;
• Обшар < obszar («широкий простір, відкрите місце»; «територія»; заст. «поле») < сер.-в.-нім. oberschar («викорчуване поле»);
• Пастернак < pasternak < нім. Pasternak < лат. pastinaca;
• Плюндрувати < plądrować, заст. plundrować, plondrować < нім. plündern;
• Рада < д.-пол. або д.-чеськ. rada < сер.-в.-нім. rât;
• Ратуша < ratusz < сер.-в.-нім. rāthūs;
• Рахувати < rachovać < сер.-в.-нім. rechen;
• Ринок < rynek < сер.-в.-нім. rinc («круг», «коло»);
• Рятувати < ratować < нім. retten;
• Скарб < skarb < давн.в-нім. scerf («монета»);
• Скиба, скибка < skiba («брила в борозні», «леміш»), skibka («окраєць») < давн.в-нім. scība;
• Слюсар < ślusarz < сер.-в.-нім. sloʒʒer, нім. Schlosser («майстер з виготовлення замків»);
• Смак < smak < давн.в-нім. smac;
• Смалець < smalec < нім. Schmalz;
• Спис < spisa < нім. Spiess («піка»);
• Стельмах < stelmach < нім. Stellmacher;
• Стодола < stodoła < давн.в-нім. stadal. Припускається і чеське посередництво;
• Струдель < strudel < нім. Strudel;
• Сумка < suma, sumka < давн.в-нім. soum;
• Трапляти < trafić < нім. treffen;
• Труна < truna (сучасне пол. trumna) < нім. truhne (Truhe);
• Туз < tuz < нім. Daus;
• Фольга < folga < нім. Folie < лат. follium («листок»);
• Хвилина < chwila («мить», «короткий проміжок часу») < нім. Weile («певний час») < давн.в-нім. hwīl, hwīla («час», «година»);
• Хвиля — контамінація слів fala («хвиля») + chwila < нім. Welle;
• Хвіртка < fortka (сучасне пол. furtka) < нім. Pforte;
• Цвях < ćwiek («шип на одязі», первісно — «гвіздок») < нім. Zweck;
• Ціль < cel < сер.-в.-нім. zil;
• Цукор < zukier < нім. Zucker;
• Шанувати < szanować < сер.-в.-нім. schônen («берегти»);
• Шаплик < szaflik < сер.-в.-нім. schaf, scheffel;
• Шафа < szafa < давн.в-нім. schaf;
• Швидкий < szwitki, świtki < дав.-н.-нім. swið;
• Шельма < szelma < сер.-в.-нім. schelm(e), нім. Schelm;
• Шибка < szyba < сер.-в.-нім. schibe («коло», «диск», «скиба», звідси також «шайба»);
• Шинка < szynka < нім. Schinken;
• Шкода < szkoda < давн.в-нім. scado;
• Шлях < szlak, szlach < нім. Schlag, сер.-н.-нім. slach («удар»);
• Шляхта < szlachta < сер.-в.-нім. slahte («рід, плем'я»);
• Шукати < szukać < дав.-н.-нім. sōkion, що споріднене з англ. seek, нім. suchen;
• Ярмарок < jarmark < сер.-в.-нім. jârmarket («щорічний ринок»).

• Аґрус < пол. agrest («аґрус», первісно — «кисле вино з незрілого винограду») < італ. agresto («незрілий виноград»);
• Альтана < altana < нім. Altan («балкон») < італ. altana («тераса на даху»);
• Барило < baryła < італ. barile («бочонок») < сер.-лат. barilla, barillus;
• Бриль < bryl < італ. ombrello («парасоль», «капелюх») < лат. umbrella;
• Бруква < brukiew < д.-пол. *bruky < н.-нім. bruke, wruke < італ. ruca, ruchetta («дика гірчиця») < лат. brassica ērūca («дика капуста»);
• Гармата < armata < італ. armata («військо», «армія»);
• Ґрати < krata < італ. crata («плетінка»);
• Камізелька < kamizelka < італ. camiciola, camisiola («каптан»);
• Карета < kareta < італ. carretta;
• Ковдра < kołdra < італ. coltra < нар.-лат. culcitra < лат. culcita;
• Палац < pałac < італ. palazzo;
• Помаранча < pomarańcza < італ. pomarancia. Не виключене й німецьке посередництво;
• Порцеляна < porcelana < італ. porcellana;
• Таця < taca < італ. tazza;
• Шкарпетка < szkarpetka < італ. scarpetta («черевичок») < герм. *skarapa («схил»);
• Шпалери < szpaler < нім. Spalier < італ. spalliera.

• Аматор < amator < лат. amātor від amāre («любити»);
• Аркуш < arkusz < лат. arcus («дуга», «лук», «арка»);
• Балія < balia < лат. bacula;
• Вика < wyka < давн.в-нім. wicka, wicha < лат. vicia. Не виключається і питомо слов'янське походження;
• Клавіш, клавіша < klawisz < лат. clāvis («ключ»);
• Кімната < komnata < лат. cam(i)nata;
• Лемент < lament < лат. lamentum («ридання», «плач»);
• Музи́ка (в значенні «музикант») < muzyka < лат. musica;
• Пензель < pędzel < сер.-в.-нім. pensel < лат. pḕnicillus, пов'язане з pḕniculus («хвістик»), зменш. від penis — «хвіст»;
• Пігулка < pigułka < лат. pilula;
• Пропозиція, пропонувати < propozycja, proponować < лат. prōpositio, prōpōno («ставлю попереду», «оголошую»);
• Решта < reszta < нім. Rest < фр. reste або італ. resto < лат. restum («те, що залишилося»);
• Сенс < sens < лат. sḕnsus («почуття», «свідомість», «розум»);
• Таблиця < tablica < нар.-лат. tabla < лат. tabula;
• Турбувати < turbować < лат. turbāre («хвилювати, тривожити, турбувати»);
• Цвинтар < [cwentarz] < cmentarz < лат. coemeterium;
• Цибуля < cebula < сер.-в.-нім. zibolle < лат. caepulla, зменш. від caepa.

• Кава < kawa < тур. kahve;
• Каштан < kasztan < нім. Kastanie, Kastane < лат. castanea < грец. κάστανον;
• Мигдаль < migdał < лат. amygdalus < грец. ἀμύγδαλος;
• Петрушка < pietruszka < сер.-в.-нім. petersîlje < лат. petroselinum < грец. πετροσέλινον («гірська селера»);
• Страйк < strajk < англ. strike;
• Філіжанка < filiżanka < тур. fincan. Можливо й румунське посередництво;
• Цирульник < cyrulik < с.-лат. cirurgus < лат. chīrurgicus < грец. χειρουργός.

Кальки

Окрім запозичень, в українській мові існує певна кількість кальок. За зразком польських слів і виразів утворювалися українські слова і термінологічні словосполучення:

• Виклад з пол. wykład («підготовлена розповідь», «лекція») — з нім. Auslegung — з лат. exposition < exponere («виставляти», «розкладати»);
• Виняток з пол. wyjątek;
• Відвертий з пол. otwarty («відчинений», «відвертий»);
• Відданий з пол. oddany — з нім. ergeben < sich ergeben («віддаватися», «присвячувати себе»);
• Від'ємний з пол. odjemny («негативний»);
• Вірогідний з пол. wiarogodny, wiarygodny — з лат. fidē dīgnus («віри гідний»);
• Внесок з пол. wniosek («вклад», «висновок») — з ниж.-нім. Eintrag;
• Горілка з пол. gorzałka. Можливо, скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, типу горіле вино (ст.-укр. горѣлоє вино) або *горіла вода (порівняйте зі ст.-чеськ. palená voda, звідки чеськ. pálenka — «горілка»);
• Далебі з пол. dalibóg, що утворилося на основі словосполучення da li bóg («якщо дасть бог»);
• Доречний з пол. grzeczny («чемний», «ввічливий»), що утворилося внаслідок злиття виразу k rzeczy («до речі»);
• Дослідження з пол. dośledzenie — з фр. investigation, звідки скальковано й рос. исследование;
• Жовтогарячий з пол. żółtogorący, gorącożółty, що утворене з żółty («жовтий») + gorący («гарячий», «яскравий»);
• Існувати з пол. istnieć < прасл. *istъ;
• Маєток з пол. majątek < прасл. *majǫt (як у mający — «маючий»), пов'язане з *jьměti («мати»);
• Надихати з пол. natchnąć (сучасне inspirować) — з лат. inspīro, inspīrātio — з грец. ἐμπνέω (ἐμπνείω), ἔμπνοια, звідки скальковано й староцерк.-слов. въдъхновєниѥ;
• Неповносправний з пол. niepełnosprawny («особа з обмеженими фізичними можливостями»);
• Одержати з д.-пол. odzierżać — півкалька з лат. obtineo, звідки скальковано й сучасне пол. otrzymać. Зі староукраїнської мови було запозичене рос. одержать у виразах одержать победу, одержать верх;
• Переконати з пол. przekonać («довести до кінця», «переконати») < konać («конати», «викінчувати», «довершувати»);
• Підручник з пол. podręcznik, що утворене з pod («під») + ręka («рука»);
• Поміркований з пол. pomiarkowany < pomiarkować («схаменутися», «опам'ятатися», первісно — «зрозуміти», «втямити»);
• Посідати з пол. posiadać < лат. possideo («володію», «маю»);
• Посторонок з пол. postronek — з чеськ. postranek < можливо, сер.-в.-нім. stranc. Зазнало впливу чеськ. strana («сторона»);
• Потяг з пол. pociąg («поїзд») — з нім. Zug;
• Предмет з пол. przedmiot, що утворене з przed («перед») + miotać («метати») — з лат. obiectum;
• Середмістя з пол. śródmieście («центр міста»);
• Співчувати, співчуття з пол. współczuć, współczucie і рос. сочувствовать, сочувствие — з нім. mitfühlen, Mitgefühl — з лат. compatior, compassio — з дав.-гр. συμπαϑέω, συμπάθεια, звідки й симпатія;
• Спротив з пол. sprzeciw < sprzeciwić się («опиратися»);
• Уповноважити з пол. upełnomocnić («дати повноваження», «уповноважити») — з лат. plenipotens. У другій частині можливий вплив пол. upoważnić.

Питомо українські відповідники

Деякі з полонізмів мають свої питомі відповідники в літературній мові:

Полонізм	Походження полонізму	Питомо українське слово	Походження
бачити	пол. baczyć < прасл. *ob-ačiti < *oko	зріти; здріти	дав.-рус. зьрѣти; зрѣти < прасл. *zьrěti
будинок	пол. budynek < сер.-в.-нім. *būding < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH-	дім	дав.-рус. домъ < прасл. *dȍmъ < пра-балт.-сл. *damús < пра-і.є. *dṓm
будувати	пол. budować < сер.-в.-нім. büden < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH-	стро́їти	дав.-рус. строити < прасл. *strojiti < *strojь < пра-і.є. *sterh₃-
венгерець	пол. węgier < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. onoğurs	угорець	дав.-рус. ѹгринъ < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. onoğurs
виделка	пол. widelec < прасл. *vidlo	вилка	дав.-рус. вила < прасл. *vidlo
вирок	пол. wyrok < wyrzekać < rzec < прасл. *rekti	при́суд	дав.-рус. соудъ < прасл. *sǫdъ
ґрати	пол. krata < італ. grata < нар.-лат. *gratis < лат. crātis < пра-і.є. *kr̥tis > *kert-	решітка	дав.-рус. рєшєто < прасл. *rešeto
дзбан	пол. dzban < ст.-пол. czban < прасл. *čьbanъ	джбан	прасл. *čьbanъ
досконалий	пол. doskonały < konać < прасл. *konati	довершений	дав.-рус. вьршити < прасл. *vьrхъ
дощенту	пол. do szczętu < do szczędu < do szcządu < do szczadu	дотла́	дав.-рус. тьло < прасл. *tьlo, звідки й тло
дякую	пол. dziękuję < давн.в-нім. dankōn < прагерм. *þankōną < *þankaz < пра-і.є. *tóng-o-s < *teng-	спасибі	дав.-рус. съпаси богъ < прасл. *sъpasi bogъ
жодний	пол. żaden < niże jeden	нія́кий	дав.-рус. ꙗкꙑи < прасл. jakъ
завжди; завше	пол. zawżdy < za + wżdy < wszegdy < прасл. *vьsekьda; пол. zawsze < za wsze (czasy)	за́всі́ди, за́всі́гди	дав.-рус. вьсєгда < прасл. *vьsekьda
зброя	пол. zbroja	оружжя	дав.-рус. ороужиѥ < прасл. *orǫžьje
зненацька	пол. znienacka < nadzieja	зна́гла	дав.-рус. нагло < наглꙑи < прасл. *naglъ
карк	пол. kark < прасл. *kъrkъ	заши́йок	дав.-рус. шиꙗ < прасл. *šija
клус	пол. kłus	рись, ристь	дав.-рус. ристати < прасл. *rьstьjǫ < гот. urreisan < прагерм. *uzrīsaną
коляска	пол. kolasa < kolosa < прасл. *kolesa	візок	дав.-рус. возъ < прасл. *vezti, *voziti
кревний	пол. krewny < krew < прасл. *kry	кровний	дав.-рус. крꙑ < прасл. *kry
крок	пол. krok < прасл. *krokъ	сту́пінь	дав.-рус. стоупати < прасл. *stǫpati < пра-і.є. *stembʰ-
лохина	пол. łochynia < włochyni, włochaciny	буяхи́	прасл. *bujati
мешкати	пол. mieszkać	проживати	дав.-рус. жити < прасл. žiti, živ-
міць	пол. moc < прасл. *mogtь	міч	дав.-рус. мочь < прасл. *mogtь
мружити	пол. mrużyć	жмурити	прасл. *žьmuriti < *mьžuriti
навмисно, навмисне	пол. naumyślnie < umyślny < прасл. *myslь	умисно	дав.-рус. оумꙑслъ < прасл. *myslь
натхнення	пол. natchnienie < tchnąć < прасл. *dъxnǫti	на́дих, надиха́ння	дав.-рус. дꙑхати < прасл. *dyxati
пасок	пол. pasek < pas < прасл. *pojasъ	пояс	дав.-рус. поꙗсъ < прасл. *pojasъ
плаский	пол. płaski < прасл. *ploskъ	плоский	дав.-рус. плоскꙑи < прасл. *ploskъ
прагнути	пол. pragąć	жадати	дав.-рус. жадати, жѧдати < прасл. *žędati < *gendati
простирадло	пол. prześcieradło < зах. прасл. *prostěradlo < *prostirati	простирало; про́стиня́	сх., півд. прасл. *prostira(d)lo < *prostirati; дав.-рус. *простирꙗ > простъ > прасл. *pro-stъ
сейм	пол. sejm < ст.-пол. sejm < прасл. *sъjьmъ	сойм	прасл. *sъjьmъ, звідки й дав.-рус. соуимъ
тлумачити	пол. tłumaczyć < прасл. *t^ъl̥mačь < тюрк. til	товмачити	дав.-рус. тълмачь, толмачь < прасл. *t^ъl̥mačь < тюрк. til
тримати	пол. trzymać	держати	дав.-рус. дьржати < прасл. d^ьṛžati
тубілець	пол. tubylec	туземець	дав.-рус. тъзємьць, тозємьць
учень	пол. uczeń < прасл. *učьnjь	учени́к	дав.-рус. оучєникъ < прасл. *učenikъ, звідки й учениця
філіжанка	пол. filiżanka < рум. filigean < осман. فنجان‎‎ (fincan) < перс. پنگان‎ (pengân) < осет. фынг < дав.-гр. πίναξ (pínax)	чашка	дав.-рус. чаша < прасл. *čaša
цвях	пол. ćwiek < нім. zweck < сер.-в.-нім. і давн.в-нім. zwec	гвіздо́к	дав.-рус. гвоздь < прасл. *gvozdь < пра-балт.-сл. *gwasdas < пра-і.є. *gwosdʰos
швидкий	пол. szwitki, świtki < сер.-н.-нім. swît < дав.-н.-нім. swið	би́стрий	дав.-рус. бꙑстрꙑи < прасл. *bystrъ < пра-і.є. *bʰūs-ro-

Псевдополонізми

Іноді помилково зараховують до полонізмів без достатніх підстав питомо українські слова давньоруського й праслов'янського походження, а також запозичення з інших слов'янських і неслов'янських мов, відсутні у російській мові, але наявні у польській:

Українське слово	Походження	Схоже польське слово	Примітки
аби	дав.-рус. абꙑ	aby	Утворене з а + бꙑ; первісно — аорист у значенні суб'юнктива.
але	дав.-рус. а + ле («ледве»)	ale
арешт	нім. Arrést	areszt	Запозичене в XVII столітті. Пізнім полонізмом може вважатися вимова з наголосом на перший склад (а́решт), замість літературної аре́шт.
батіг	дав.-рус. батогъ	batog
блазень	дав.-рус. блазнъ («спокуса», «обман»)	błazen	Співзвучні слова наявні в багатьох слов'янських мовах (напр. староцерк.-слов. блазнъ — «омана», «спокуса»). Походження їх неясне, частіше за все вважаються спорідненими з латис. blazt («блимати»), blazma («блиск»).
бо	дав.-рус. бо	bo	Поширене і в церковнослов'янській мові, того ж походження й рос. ибо.
брила	пра-і.є. *bhrula, *bhrila	bryła
бруд	прасл. *brudъ	brud
вада	дав.-рус. вада	wada
вапно	дав.-рус. вапь («фарба»), дав.-рус. вапьно («вапно») < прасл. *vapьno	wapno	Вважається спорідненим з прусськ. woapis, латис. vãpe. Також припускають запозичення з грец. βαφή.
гречкосій	гречка+сіяти	hreczkosiej	Не може бути полонізмом, бо пол. hreczka («гречка») до польської потрапило з української і є там діалектним (нормативним варіантом є gryka).
гроно	прасл. *grono	grono	Полонізмом може вважатися лише фонетичний варіант з початковим ґ (ґроно). Від прасл. *grono походить також грань.
гума	лат. gumma	guma	Запозичене в XVI столітті; слово вживається майже у всіх слов'янських мовах.
діжка	прасл. *děža	dzieża	Засвідчене й у російській мові (дежа).
живиця	прасл. *żivica	żywica	У цьому значенні відоме й у російській мові.
з-за	прасл. *jьz- + *za	zza
зненавидіти	староцерк.-слов. ненавидѣти	znienawidzić	Підстав вважати полонізмом нема. Може бути утворене від староцерк.-слов. возненавидѣти зі заміною приставки «воз-» українською «з-».
квітка	прасл. *květъ, *květъka	kwiat	У західнослов'янських мовах збереглися праслов'янські сполучення *gv, *kv. У південнослов'янських мовах ці звукосполучення перейшли у *zv, *cv у межах процесу другої палаталізації; вважається, що аналогічний процес відбувся і в східнослов'янських. Але лесикографічні дані показують питомість форм *gv, *kv для багатьох українських діалектів (у тому числі східних, де польський вплив був меншим), а також для деяких російських (форми кветка, квести тривалий час зберегалися у північно-західних російських діалектах).
коло	прасл. *kolo	koło	Первісне значення — «коло», «колесо», «круг». «Колесо» утворене від стародавньої множини слова «коло» — «колеса».
кохати	прасл. *kochati	kochać	Первісне значення — «доглядати, дбати». Не виключений вплив польського значення слова на його українську семантику. Пояснення самого слова як полонізму непереконливе.
кошуля	прасл. košulja	koszula	Праслов'янське запозичення з лат. casula («хижка», «курінь»).
кравець	прасл. *kravьcь	krawiec	Праслов'янське *kravьcь вважається діалектним: воно, очевидно, було відоме тільки на півночі поширення праслов'янських говорів, бо похідні від нього представлені тільки в західних і почасти східнослов'янських мовах (чеськ. kravec, пол. krawiec, в.-луж. і н.-луж. krawc, укр. кравець, біл. кравец, рос. діал. кравец).
кут	прасл. *kǫtъ	kąt	Існує й у російських діалектах.
лихо	дав.-рус. лихъ < прасл. *liхъ	licho
лікар	дав.-рус. *лѣкарь	lekarz	Походить від праслов. *lěčiti («лікувати»). Слово лекарь як застаріле відоме й у російській мові.
мова	прасл. *m^ъl̥va	mowa	Хоча поширенню форми без l можливо сприяв сильний польський вплив, про це може свідчити наголос у слові, у давньоукраїнську добу використовували лише форму з l, перший випадок вживання форми без l засвідчено у грамоті з Самбора в 1422. В польській мові форма без l вперше з'явилась у Свентокшиських проповідях. Також польські джерела говорять про малоймовірне запозичення слова mowa з української.
неділя	дав.-рус. недѣля, недѣлꙗ < прасл. *nedělja	niedziela	Перенесення значення слова неделя у російській мові (там воно значить «тиждень») відбулося, певно, під впливом подвійного значення у грец. σάββατα («субота», «тиждень»). В інших слов'янських мовах слово зберігає своє давнє значення. Але в давньоруській мові слово недѣлꙗ значило не тільки «неділя», а й «тиждень».
око	дав.-рус. око < прасл. *оkо	оkо	Праслов'янське слово, праіндоєвропейського походження (лит. akìs, грец. ὄσσε, лат. oculus). У російській сприймається як застаріле й вживається лише в поетичному контексті.
оксамит	дав.-рус. оксамитъ	aksamit	Трапляється в тексті поеми «Слово о полку Ігоревім». Давньоруське слово походить від грец. ἑξάμιτος, із закономірним для східнослов'янських мов переходом початкового ἑ- в «о-». Для польського можливо латинське посередництво (через лат. examitum), подібно нім. Samt.
опріч	дав.-рус. опричь	oprocz	Слово опричь відоме й в російській мові, пор. «опричнина».
питати	дав.-рус. пꙑтати	pytać	У російській мові значення слова пытать як «питати» відоме як застаріле. Основне — «катувати», «допитувати на тортурах».
пиха	дав.-рус. пꙑхъ	pycha
прапор	дав.-рус. прапоръ	proporzec	Питомо східнослов'янське слово — поропоръ (< прасл. *роrроrъ). Форма прапоръ є церковнослов'янізмом.
рік	прасл. *rokъ, дав.-рус. рокъ	rok	Слово *rokъ означало «термін», «проміжок часу», рокъ — «доля», «вік». У російській мові теж існують похідні від них: рок («фатум», «доля»), срок («термін», «строк»).
річ	прасл. *rěčь < *rěkjь («мова», «слово», «об'єкт»)	recz	Праслов'янське *rěkjь > *rěčь утворене від дієслова *rekti («говорити») з подовженням ступеня голосного. У російській мові слово речь значенні «предмет» відоме як застаріле, сучасне значення — «мова», «мовлення».
руїна	лат. ruina	ruina
рух	прасл. *ruхъ	ruch	З того ж кореня дав.-рус. роушити («пересувати»). Звідси й рос. рушить («руйнувати», «розвалювати»), рухлядь («мотлох», первісно — «рухоме майно»).
смарагд	староцерк.-слов. змарагдъ	smaragd	Запозичено через церковнослов'янську з грец. σμάραγδος.
фіранка	нім. Vorhang сер.-в.-нім. vürhanc, vorhanc	firanka
чапля	прасл. *čapja	czapla	Російську форму з початковим «ц» пояснюють як північну діалектну, з ареалу «цокаючих» говірок. У більшості слов'янських мов і діалектів існує форма з початковим [ч], у тому числі й у південноросійських говорах.
час	дав.-рус. часъ	czas	Первісне значення (прасл. *čаsъ) — «невизначений проміжок часу». У російській мові основне значення — «година», але відоме вживання й у давньому значенні «час».
чекати	прасл. *čekati	czekać	Пор. рос. начеку («напоготові», «на чеку»).

Непростим з цього погляду є слово «місто». Традиційно його вважають полонізмом (від miasto), протиставляючи застаріле город. Проте, слід мати на увазі, що дав.-рус. і староцерк.-слов. мѣсто, окрім основного значення «місце», також засвідчене у значенні «місто», «го́род», «неукріплений населений пункт», «неукріплена частина міста», «посад» (на протиставлення укріпленому го́роду).

До полонізмів також часто зараховують українські слова, приставкам «ви-», «з» у яких відповідає російська приставка «из-», а приставкам «з-», «с-» відповідає російська «воз-»: виборчий, вимір, здрібнілий, змінний, зненавидіти, зникати, зовнішній, сходинка, схід тощо, порівнюючи їх зі схожими польськими (wyborczy, wymiar, zdrobniały, zmienny, znienawidzić, znikać, zewnetszny, schodek, wschód). Проте, відоме, що приставки «воз-», «из-», а також більшість слів з ними не є питомо російськими (східнослов'янськими), а запозичені з церковнослов'янської (староцерковнослов'янської) мови (пор. рос. выбор — церк.-слов. изборъ).

Не можуть вважатися полонізмами й українські назви місяців, схожі з польськими: липень, серпень, грудень (пол. lipiec, sierpień, grudzien), оскільки вони мають загальнослов'янське походження.

Див. також: Псевдоросіянізми

У російській мові

Період активного засвоєння польської лексики російською мовою належить до XVI—XVIII ст.. На думку польського філолога Веслава Вітковського, у сучасній літературній російській мові існує понад 1 000 полонізмів, а загальна кількість польських запозичень (у тому числі історичних) оцінюється ним у близько 7 500 слів. До найбільш поширених полонізмів у російській мові відносять, зокрема:

• башня < baszta
• бердыш < berdysz
• бляха < blacha
• бричка < bryczka
• брюква < brukiew
• будка < buda
• бутылка < butelka
• буханка («буханець») < bochenek
• быдло < bydło
• вага («коромисло вагівниці», «вагівниця для великих вантажів», «стельвага») < waga
• венгр < Węgier (замість дав.-рус. угринъ)
• вензель < węzeł
• вирши < wirsze
• гарцевать < harcować
• гвалт < gwałt
• гоголь-моголь < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel
• гонор < honor
• готовальня < gotowalnia
• грош < grósz
• гусар < husar
• дармовой < darmowy
• дозволить < dozwolić
• доскональный < doskonaly
• дратва < dratwa
• дрель < drel < нім. Drill
• дышло < dyszel
• если < jeśli < jestli
• жолнер < żołnierz
• забияка < zabijak
• замахиваться (у значенні «робити замах»)
• за́мок < zamek
• заядлый < zajadłу
• карета < kareta < італ. carretta
• карта < karta
• каштан < kasztan
• клавиша < klawisz
• клянчить < klęczeć
• кляуза < klauza < лат. clausa
• козлы < kozły
• король < król
• королева < królewa
• костёл < kościół < чеськ. kostel
• кролик < królik
• кружка («кухоль») < kruż < сер.-в.-нім. krûse
• крыжовник («аґрус») < *krzyżewnik
• кувалда < kowadło (через білоруське посередництво)
• курок < kurek
• кухня < kuchnia
• мазурка < mazurka
• малевать < malować
• манатки < manaty
• махина < machina
• мещанин < mieszczanin
• миндаль < migdał
• муштровать < musztrować
• обыватель < obywatel
• отвага < odwaga
• паковать < pakować
• пан < pan
• папироса < papieros
• Париж < Paryż
• пастернак < pasternak
• петрушка < pietruszka
• повидло < powidło
• подлец < podlec («незнатна людина»)
• поединок < pojedynek
• пончик < pączek
• поручик < poruczik («помічник»)
• потрафлять < potrafiać
• почта < poczta < нім. Poste
• предместье < przedmieście
• принять за < przyjęć za
• прошляпить < prześlepić («проглядіти», «не помітити»; утворене від ślepy)
• пуля < kula
• пунцовый («червоногарячий») < ponsowy < фр. роnсеаu
• пушка < puszka («металева коробка»)
• рама < rama
• ратуша < ratusz
• рисунок < rysunek
• рынок < rynek
• рыцарь < rycerz
• сбруя < zbroja
• скарб < skarb
• склеп < sklep
• скромный < skromny
• слесарь < ślusarz
• смаковать < smakować
• смалец < smalec
• сумка < suma, sumka
• таблица < tablica
• так что < tak co
• танец < tanec
• тарелка < talerz
• тасовать < tasować
• уважать < uważać
• улан < ułan
• фигляр < figlarz
• филёнка < filunek
• форточка < fortka
• хлопец < chłopec
• цель < cel
• цирюльник < cyrulik
• цифра < cyfra
• червонец < czerwony
• шкатулка < szkatuła
• шкодливый < szkodliwy
• шкура < skóra < прасл. *skora. Питомо російське слово — скора (пор. скорняк — «кушнір»)
• шляхта < szlachta
• шпалеры («гобелени, тканинні шпалери», «штахети для рослин») < szpaler
• шпаргалка < szpargały
• якобы < jakoby
• ярмарка < jarmarek

У білоруській мові

Більшість слів подаються згідно з «Етимологічним словником білоруської мови» Інституту мовознавства імені Якуба Коласа.

• Абсталява́ць («обладнати») < obstalować < нім. bestellen;
• Абша́р («обшар») < obszar;
• Абяца́ць («обіцяти») < obiecać;
• Адбі́так («відбиток») < odbitka від bić («бити»);
• Адве́даць («відвідати») < odwiedzać;
• Аздоба («оздоба») < ozdoba;
• Айце́ц («отець») < ojciec;
• Аловак («олівець») < ołówek;
• Анёл («ангел») < anioł;
• Апанта́ны («одержимий») < заст. апентаны < пол. opętany;
• Асоба («особа») < osoba;
• Ахвя́ра («жертва»), ахвярава́ць («жертвувати») < ofiara, ofiarować < чеськ. ofěra < д.-чеськ. offěra, offerovati < лат. offere («запропонувати», «принести в дар»);
• Ба́чыць («бачити») < baczyć;
• Бляск («блиск») < blask < прасл. *blěsk;
• Братэ́рскі («братерський») < braterski від д.-пол. bratr («брат»);
• Бу́лка < bułka;
• Бутэ́лька («пляшка») < butelka < фр. bouteille;
• Бы́дла («рогата худоба», «бидло») < bydło;
• Бэз («бузок») < bez < прасл. *bъzъ;
• Бэ́сціць («ганити», «мурзати») < bestwić;
• Вала́ць («волати») < wołać;
• Вандрава́ць («мандрувати») < wędrować < нім. wandern («подорожувати»);
• Ванітава́ць («нудити», «блювати») < wonitować < womitować < лат. vomere;
• Вантробы («нутрощі») < wątroba («печінка»);
• Вару́нак («обставина», «умова») < warunek < нім. Wahrung;
• Ве́расень («вересень») < wrzesień від wrzos («верес»);
• Відэ́лец («вилка») < widelec;
• Вільготны («вологий») < wilgotny;
• Ві́нен («який має борг») < winien;
• Водар («аромат») < odór («неприємний запах», «сморід») < лат. odor («запах»);
• Выбача́ць («вибачать»), прабача́ць («пробачати») < wybaczać, przebaczać;
• Вы́зваліць («визволити») < wyzwolić («зробити вільним»);
• Вы́йсце («вихід») < wyjście від iść («йти»);
• Вы́канаць («виконати») < wykonać;
• Вы́падак («випадок») < wypadek, що калькує нім. Ausfall;
• Вы́хаваць («виховати»), выхава́нне («виховання») < wychować, wychowanie. Останнє калькує фр. éducation;
• Гарэ́за («пустун») < herezja («єресь», «скандали») < лат. haeresis;
• Гле́ба («ґрунт») < gleba < лат. gleba;
• Гу́зік («ґудзик») < guzik;
• Дакла́дны («докладний») < dokładny;
• Дарэ́мны («даремний») < daremny від darem («даром»);
• Даты́чыцца («стосуватися») < dotyczyć;
• Дачыне́нне («стосунок») < mieć do czynienia («мати справу з кимось»);
• Дашчэ́нту («дотла») < doszczętu;
• Длу́баць («колупати») < dłubać;
• Дранцве́ць («німіти», «ціпеніти») < drętwieć від drętwy («позбавлений почуттів»);
• Дрэ́ва («дерево») < drzewo < прасл. *dervo;
• Жанчы́на («жінка») < żenczyzna;
• Жывёла («жива істота», «худоба») < żywioł («стихія», «тварина»);
• Зайздросціць («заздрити») < zazdrościć;
• Залёты («залицяння») < zaloty;
• За́мак («укріплений палац») < zamek;
• Заўжды́ («завжди») < zawżdy;
• Заўзя́ты («завзятий») < zawzięty;
• Збан («джбан») < dzban, zban;
• Згра́бны («зграбний») < zgrabny;
• Згра́я < zgraja;
• 3дра́да («зрада») < zdrada;
• Змрок («морок») < zmrok («час від заходу сонця до ночі»);
• Зрок («зір») < wzrok, zrok;
• Зы́чыць («зичити») < życzyć;
• Імгне́нне («мить») < mgnienie;
• Істота < istota;
• Кабе́та («заміжня жінка») < kobieta («жінка»; первісно — пейоратив);
• Кава́дла («ковадло») < kowadło;
• Каха́ць («кохати») < kochać;
• Каштары́с («кошторис») < kosztorys;
• Кашу́ля («сорочка») < koszula < лат. casula («плащ із відлогою»);
• Ке́пскі («кепський») < kiepski;
• Кле́нчыць («ставати на коліна», «канючити») < klęczyć;
• Кодла («кодло») < godło;
• Краве́ц («кравець») < krawiec;
• Крок < krok;
• Крыж («хрест») < krzyż;
• Кува́лда < діал. кува́дла < пол. kowadło;
• Лі́тасць («милосердя») < litość < д.-пол. lutość;
• Ложак («ліжко») < łóżko;
• Ляга́вы («лягавий») < legawy pies («гончий собака, що навчений лягати та місце та виляти хвостом, коли він побачить птаха, на якого полюють»);
• Ля́мант («зойк») < д.-пол. lament («сильний плач») < лат. lāmentum («голосне нарікання», «репет»);
• Маёнтак («маєток») < majątek;
• Менаві́та («са́ме») < д.-пол. mianowicie («поіменно») від д.-пол. mianowity («конкретний»);
• Меркава́ць («міркувати») < д.-пол. miarkować («міряти», «стримувати», «порівнювати»);
• Млосць («знемога», «млість») < д.-пол. mdłość;
• Млын («млин») < młyn;
• Моц («міць») < moc;
• Мру́жыцца («жмуритися») < mrużyć się;
• Мэ́та («мета») < meta, met < лат. mēta («ціль», «кінцевий пункт»);
• Мястэ́чка («містечко») < miasteczko;
• Набакі́р («набакир») < na bakier;
• На́ват («навіть») < nawet;
• Насе́нне («насіння») < nasienie від nasiać («насіяти»);
• Нябожчык («покійник») < nieboszczyk < niebożec < чеськ. nebožec;
• Паве́тра («повітря») < powietrze;
• Паві́дла («повидло») < powidło;
• Паві́нен («зобов'язаний зробити щось») < powinien;
• Паводле («згідно», «відповідно») < wedle;
• Павольны («повільний») < powolny;
• Падаба́цца («подобатися»), падабе́нства («схожість», «подібність», «спорідненість») < podobać się, podobieństwo;
• Пада́так («податок») < podatek;
• Падлога («підлога») < podłoga від dłażyć («робити настил»);
• Папле́чнік («поплічник») < poplecznik;
• Парта́чыць («партачити») < partaczyć;
• Парэ́чкі («порічки», «смородина») < porzeczka;
• Паса́да («посада») < posada;
• Пе́ршы («перший») < pierwszy;
• Пля́ма < plama;
• Подлы («підлий») < podły;
• Помнік («пам'ятник») < pomnik;
• Пончык («пончик») < pączek;
• Пра́гнуць («жадати») < pragnąć;
• Прадме́сце («передмістя») < przedmieście;
• Прадме́т («предмет») < рос. предмет < пол. przedmiot, що калькує лат. objectum;
• Праме́нь («промінь») < promień;
• Продак («предок») < przodek від przed («перед»);
• Прэч («геть») < precz;
• Пустэ́льня («пустеля») < pustelnia від pustelnik («пустельник») < pustylnik < pustynnik від pustynia («пустиня»);
• Пы́ха («пиха») < pycha < чеськ. pýcha;
• Пэ́ндзаль («пензель») < pędzel < нім. Pinsel;
• Пэ́ўны («певний») < pewny;
• Пяке́льны («пекельний») < piekielny;
• Пярсцёнак («каблучка») < pierścionek («прикраса на пальцях»);
• Ра́птам («знагла») < raptem;
• Роспач («розпач») < rozpacz;
• Свядомы («свідомий») < świadomy;
• Ска́рдзіцца («скаржитися»), ска́рга < skarżyć (się), skarga;
• Скляпе́нне («склепіння») < sklepienie;
• Скронь («скроня») < skroń;
• Скру́ха < skrucha;
• Ску́ра («шкіра») < skóra;
• Ску́так («наслідок», «висновок») < skutek;
• Слане́чнік («соняшник») < słonecznik;
• Слоік («скляна банка») < słoik, słoj;
• Слуп («стовп») < słup;
• Слу́шны («слушний») < słuszny;
• Спадзява́цца («сподіватися») < spodziewać się;
• Спрача́цца («сперечатися»), спрэ́чка («суперечка») < sprzeczać się, sprzeczka;
• Сродак («засіб») < д.-пол. środek («середина», «засіб»);
• Стакротка («стокротка») < stokrotka;
• Стасава́цца («бути відповідним чомусь») < stosować (się);
• Стра́ціць («покарати смертю»), страце́нне («страта») < stracić, stracenie;
• Страшы́дла («страхіття») < straszydło;
• Суке́нка («сукня») < suknia;
• Тае́мны («таємний») < tajemny, що є результатом контамінації *tajemъ і *tajьnъ;
• Та́нны («дешевий») < tani, діал. tanny < прасл. *tunjь;
• Та́рка («тертка») < tarka від trzeć («терти»);
• Таямні́ца («таємниця»), таямні́чы («таємничий») < tajemnica, tajemniczy від tajemny («таємний»);
• Твар («лице») < twarz < чеськ. tvář;
• Тлум («очманіння», «метушня», «натовп»), тлумі́ць («морочити») < tłum, tłumić («приглушувати», «стримувати»);
• Тлума́чыць («товмачити») < tłumaczyć;
• Тлушч («жир») < tłuszcz від tłusty («товстий»);
• Ту́былец («туземець») < tubylec;
• Тутэ́йшы («тутешній») < tutejszy від tutej («тут»);
• Ты́дзень («тиждень») < tydzień < чеськ. týden;
• Цуд («диво»), цудоўны («чудовий») < cud, cudowny.

Див. також

• Українсько-польські мовні зв'язки
• Польська мова
• Запозичення
• Українізм
• Українська мова

Коментарі

1. Мовознавець Микола Закревський у праці «Старосвѣтскій бандурист» виводить українське бачити безпосередньо від об-очити, тобто зробити дію очима.
2. Як-от:
   • від *baki («очі»);
   • від здогадного *bakъ («сторож», «наглядач», «опікун»);
   • од вигуку здивування ba;
   • від patrzyć («дивитися»).
3. А саме з давньоіранського abi-ậxṧaya, або з тюркських мов — від кореня bak. Останнє припускає тлумачний словник Даля, що подає вживання слова бачить і в діалектах російської мови.
4. Відсутність ікавізму та зсув наголосу на передостанній склад дають підстави вважати сучасне вельми запозиченням з польської мови.
5. Сучасне значення дієслова wybaczać розвинулось під впливом пол. przebaczyć.
6. Наявність у слові складного префікса ви-з-, характерного переважно для західнослов'янських мов, робить імовірною думку про запозичення слова з польської мови.
7. ЕСУМ вважає волати запозиченням із західнослов'янських мов. Можливо, польське слово запозичене з чеськ. volati («кликати», «викликати»), що пов'язується з вигуком vele.
8. Існують і менш імовірні етимології:
   • від вигуку hop (з давнім випадінням p перед s);
   • зіставляється з вед. hāsatē («біжить наввипередки»);
   • зіставляється ще з нім. hasieren, яке зводиться до романського джерела, пов'язаного з фр. harceler («мучити, дражнити, турбувати»);
   • не виключена можливість зв'язку з [гас] («постріл»), [гасну́ти] («запалитися») і, далі, з жах.
9. На запозичення з польської мови вказує наявність звука ґ відповідно до прасл. g, а також перехід ъ в e відповідно до польських фонетичних законів.
10. Збереження ґ у вимові, ймовірно, вказує на запозичення з польської мови. Разом з тим, початкове ґ, як і дз, може бути зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґуля).
11. Польське новоутворення XVIII століття. Водночас, «Етимологічний словник української мови» під редакцією славіста Ярослава Рудницького не підтверджує польського запозичення, а виводить слово дзьоб / дзюб з прасл. zobъ.
12. ЕСУМ засвідчує форму [добрі] в значенні «ледь», «мало (не)», що пояснюється як запозичення з польської мови, яке виникло внаслідок еліпсації виразів типу dobrze, że nie... (буквально: «добре, що не...»). Однак, не зважаючи на зсув значення, це слово зберегло закономірний фонетичний вигляд.
13. Die schöne Katharine — назва ляльки, що виконувала головну роль у популярній виставі лялькового театру, супроводжуваній грою на шарманці.
14. Засвідчені в діалектах звукові форми з ли- можуть бути власними, успадкованими з прасл. *ličiti.
15. Думка про запозичення в східнослов'янські мови з польської видається обґрунтованою. Утвореним з тих самих основ є прасл. *loxъmot- (звідки й питоме лахміття).
16. Це своєрідне похідне утворення від дієслова бути (паралельне до нажити від жити) властиве, головним чином, західнослов’янським мовам і, очевидно, запозичене в українську й білоруську мови з польської.
17. Слова надиха́ти, надихну́ти, на́дих утворені як власне українські кальки до запозичених форм. Тимчасом як тхнути є питомим, похідним від прасл. *dъxnǫti.
18. Заміна ż на r пояснюється словотворчою аналогією до утворень типу chłopię («хлоп'я») — chłopak («хлопчак»), kurzę («курча») — kurak («півник») з помилковим осмисленням звука ż в nieboże як результату перехідного пом'якшення звука r перед ę.
19. Але може бути й запозиченням з чеськ. plaz («плазун»), якому відповідає питоме полоз.
20. Звідти ж запозичено староукраїнське ташъ, що трапляється в «Лексисі» Л. Зизанія, виданому 1596 року: «Ски́ніѧ: сѣ́нь, тáшъ, намѣ́тъ».
21. У цьому значенні засвідчене в «Слові о полку Ігоревім»:
    А мои ти куряни свѣдоми къмєти:
    подъ трубами повити,
    подъ шєломꙑ възлєлѣꙗнꙑ.
    Переклад сучасною мовою М. Рильського:
    А мої куряни — вправні воїни,
    Під сурмами сповиті,
    Під шоломом викохані.
22. В Етимологічному словнику білоруської мови (1978—2017) перша згадка полонізму трвати датується 1507 роком. Водночас зазначено, що адаптована форма търывати («бути», «продовжуватися») зафіксована раніше, у дарчій грамоті великого князя Свидригайла 1438 року: сєсь листъ нашъ маєть търывати вѣчно и нєпорꙋшно. Можливо, це свідчить про існування цього слова ще до запозичення в польській формі, одночасно з д.-чеськ. trvati, чеськ. trvat, словац. trvať, н.-луж. trvaś, діал. хорв. trvat, що сходять до прасл. *trъvati («тривати», «терпіти»).
23. ЕСУМ виводить тримати безпосередньо з прасл. *trimati (при пол. trzymać, чеськ. třímati, словац. trimať, біл. трымаць). Однак новіші етимологічні словники польської та чеської мов, слідом за Етимологічним словником польської мови А. Брюкнера, подають це слово як таке, що має винятково польський характер. Чеський етимологічний словник (2001) визнає třímat запозиченням з польської мови. Етимологічний словник польської мови (2005) вважає полонізмами когнати в чеській та українській мовах.
24. Зіставляючи руську перекладну пам'ятку Исторꙑꙗ ѡ Атыли короли ꙋгоръскомъ (кін. XVI ст.) з польським оригіналом, А. Золтан зауважує, що незважаючи на визнану буквальність старобілоруського перекладу, власне польський корінь -trzym- послідовно замінюється на східнослов'янське -держ-. На його думку, це свідчить про те, що в кінці XVI століття, на відміну від новішого часу, польський корінь -trzym- був ще настільки чужий для читача, що перекладач вирішив його усунути.
25. Пізніше пол. błękit є власним новоутворенням від запозиченого błękitny.
26. На запозичений характер слова вказує відсутність притаманного українській мові повноголосся (як у питомому володіти). Разом з тим фонетично подібне слово владика є старослов'янізмом.
27. Про чеське посередництво свідчить діалектний наголос на першому складі і, очевидно, форми [ба́вна, ба́вуна, ба́вина].
28. Водночас, му́зика (в значенні «музичне мистецтво») запозичено через посередництво російської мови. У давньоруській мові вживалася форма мꙋсикиꙗ, запозичена з грец. μουσική.
29. У староукраїнській мові слово одержати вперше засвідчене у Ф. Скорини на початку XVI століття: Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да.
30. Втім, згідно з ЕСУМ, російське слово вважається запозиченням з української
31. Співзвучне українське «дозволити», певно, має питомо українську етимологію — від дав.-рус. до + зволити

Примітки

1. . Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 18 лютого 2016. 
2. В.В. Піддубна. Висвітлення питання про польський вплив на українську мову в науковій літературі. 
3. В. Титаренко. Розвиток семантики полонізмів у середньополіських говірках. 
4. Піддубна В. В. Полонізми в українській лексикографії 20-40-х рр. ХХ ст. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків 2009.
5. For Wiktor Weintraub: Essays in Polish Literature, Language, and History Presented on the Occasion of His 65th Birthday. — Mounton, 1975. — С. 449-463.
6. Лукінова, Т. Б. Українська лексика: семантичні зміни в запозичених словах // Мовознавство. — 2013. — № 2-3. — С. 25-26. — ISSN 0027-2833.
7. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. 
8. Запозичення із слов’янських мов. 
9. Руслана Яковець. . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. 
10. Тараненко, О. О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 166-167. — ISSN 0027-2833.
11. Анатолий Железный. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
12. Анатолий Вассерман (2013). Украина и остальная Россия (рос). М.: АСТ. с. 85. 
13. Андрей Медведев (2015). Подлинная история русского и украинского народов. М.: Эксмо. с. 190. 
14. В. В. Розанов. Голос малоросса о неомалороссах (с. 280—285). Цит. за Украинский вопрос в русской патриотической мысли. Сост., предисловие, послесловие и примечания А. Ю. Минакова. М.: Книжный мир, 2016
15. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
16. Старосвѣтскій бандурист — Мыкола Закревськый, Николай Закревский — Google книги
17. Бачити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
18. Толковый словарь Даля онлайн
19. Вельми // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
20. Вибачати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
21. Визволити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
22. Олекса Горбач. Життя — не просто існування: листування Олекси Горбача, 1946-1996 : додаток / М. І. Чікало. — Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, 2003. — 937 с. — ISBN 9660229151, 9789660229150.
23. Волати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
24. Ірина Кононенко. Семантичні модифікації взаємних запозичень в українській і польській мовах. — Варшавський університет, 2016. — Січень.
25. Гасати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
26. Гедзь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
27. Гудзик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
28. Дзьоб // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
29. Етимологічний словник української мови: У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. — Вінніпеґ-Оттава, 1962-82 // т.II стр.55
30. Добрѣ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 683—684.
31. Добрі // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
32. Zawsze // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 733.
33. Золтан А. Почему русские «одерживают» победы? // Russian Linguistics. — 1998. — Т. 22. — С. 165–177.
34. Звитяжство // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
35. Катеринка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
36. Лічити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
37. Мѣшькати, мѣшькаю // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 253.
38. Мотлох // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
39. Набути // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
40. Надихати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
41. Тхнути // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
42. Неборак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
43. Пекло // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
44. Derksen, Rick (2008), *pьkъlъ; *pьkъlo, in Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 9789004155046, page 426: “(b) ‘pitch, hell’”.
45. Плаз // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
46. Posada // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 465.
47. Roztaszować // W. Doroszewski, Słownik języka polskiego. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996—1997.
48. Лаврентій ЗИЗАНІЙ. ЛЕКСИС Си́рЂчъ РечéнїА, ВъкрáтъцЂ събрáн(ъ)ны. И из слове(н)скаго язьíка, на прóсты(й) Рýскій ДіА́ле(к)тъ Истол(ъ)ковáны. Л, Z.. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 19 червня 2023. 
49. Tas // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 566.
50. «... Вітер з поля
    Дихне, погне і полама.
    І ваша злая своєволя
    Сама скупається, сама
    В своїй крові.»
    Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 330—331; 727—729.
    ПОДРАЖАНІЄ ІЄЗЕКІЇЛЮ. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 19 червня 2023. 
51. СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВЂ, ИГОРЯ СЫНА СВЯТЪСЛАВЛЯ, ВНУКА ОЛЬГОВА. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 30 грудня 2022. 
52. Максим Рильський. СЛОВО ПРО ІГОРІВ ПОХІД. Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 8 січня 2023. 
53. Sława // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 499.
54. Славутній // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
55. Трываць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
56. Trzymać // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 651—652.
57. Тримати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
58. Trzymać // A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. — С. 583.
59. Třímat // J. Rejzek, Český etymologický slovník. — Leda, 2001. — С. 680.
60. Ꙋченикъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 1336.
61. Błękitny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 32.
62. Влада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
63. Владика // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
64. Własny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 704.
65. Hasło // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 193.
66. Pokuta // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 459.
67. Rzetelny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 534.
68. Бавовна // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
69. Музика // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
70. Шляхта О. В. ДО ПРОБЛЕМИ СЛОВОТВІРНОГО КАЛЬКУВАННЯ В МАТЕМАТИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДОБИ УКРАЇНІЗАЦІЇ. Російсько-українські словники. Процитовано 22 червня 2023. 
71. Відвертий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
72. Відданий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
73. Від'ємний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
74. Вірогідний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
75. Внесок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
76. Горілка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
77. Далебі // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
78. Доречний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
79. Дослід // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
80. Жовтогарячий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
81. Існувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
82. Маєток // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
83. О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство : журнал. — 2008. — № 2-3. — ISSN 0027-2833.
84. Слоўнік мовы Скарыны. — 1977—1994. — Т. 1. — С. 427.
85. Переконати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
86. Підручник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
87. Поміркований // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
88. Посідати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
89. Посторонок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
90. Предмет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
91. Співчувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
92. Караванський С. Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України. — Л. : БаК, 2016. — С. 142. — ISBN 978-966-2227-43-7.
93. Уповноважити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
94. Зріти // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
95. Здріти // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
96. Дім // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
97. Строїти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
98. Угорці // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
99. Вилка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
100. Присуд // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
101. Решітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
102. Джбан // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
103. Довершений // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
104. Дотла // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
105. Спасибі // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
106. Ніякий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
107. Завсіди // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
108. Оружжя // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
109. Знагла // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
110. Зашийок // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
111. Рись // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
112. Ристь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
113. Візок // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
114. Кровний // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
115. Ступінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
116. Проживати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
117. Міч // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
118. Жмурити // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
119. Умисно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
120. Надих // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
121. Надихання // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
122. Пояс // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
123. Плоский // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
124. Жадати // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
125. Простирало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
126. Простиня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
127. Сойм // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
128. Товмачити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
129. Держати // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
130. Туземець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
131. Ученик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
132. Чашка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
133. Гвіздок // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
134. Бистрий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
135. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016. 
136. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
137. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. 
138. Список полонізмів в українській мові або давньоруська лексика, кваліфікована як полонізми 15-17 століть. 
139. . Архів оригіналу за 4 червня 2019. 
140. hreczka // Słownik języka polskiego
141. Псковский областной словарь с историческими дан- ными. Вып. 14: Кармазинный –– кологородье / Под ред. Л. А. Ивашко, Л. Я. Костючук, И. С. Лутовиновой. –– СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. — 388 с.
142. Макс Фасмер, етимологічний словник російської мови.
143. Шевельов Юрій. Історична фонологія української мови. — Харків : Акта, 2002. — С. 529.
144. Andrzej Bańkowski. Etymologiczny słownik języka polskiego. — Warszawa : PWN, 2000. — Т. 2. — С. 215.
145. Макс Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — Москва : Прогресс, 1987. — Т. 3. — С. 57.
146. И. И. Срезневский (1902). Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменным памятникам. Том второй. 
147. Заимствованные слова в русском языке из английского, французского или немецкого: Примеры, значение. 
148. Wiesław Witkowski. Nowy słownik zapożyczeń polskich w języku rosyjskim. Kraków: «Universitas», 2006. с. 256. ISBN 83-242-0736-8. 
149. М. Р. Фасмер (1964—1973). Этимологический словарь русского языка. М.: Прогресс. 
150. Панькин В.М., Филиппов А.В. Полонизмы. Языковые контакты: краткий словарь, Флинта, 2011 г. 
151. В. В. Шаповал. Проблемы выявления полонизмов в русском жаргоне. 
152. Заимствования из славянских языков. 
153. Шкура // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
154. Скора // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
155. Скорняк // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
156. Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

Література

• Ткаченко О. Б. Полонізм // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 466.
• Огієнко І. Полонізми в сучасній українській літературній мові // «Рідна Мова», 1936 р., ч. 1, с. 13-18.
• Кононенко І., Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. ISBN 978-83-235-0838-0.
• Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
• М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
• Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912.

Посилання

• Полонізми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 425. — 634 с.