www.wikidata.uk-ua.nina.az

Діалекти польської мови Польські лінгвісти традиційно визначають сім діалектів польської мови кожен з яких пов язано з п

Діалекти польської мови

Польські лінгвісти традиційно визначають сім діалектів польської мови, кожен з яких пов'язано з певним географічним регіоном. Діалекти часто своєю чергою поділяють на говори.

Племена раннього середньовіччя, від яких походять сучасні польські діалекти

Польська мова стала набагато більш однорідна в другій половині 20 століття, що частково пов'язано з масовою міграцією кілька мільйонів польських громадян зі східної до західної частини країни після приєднання Сходу до Радянського Союзу після Другої світової війни. Зазвичай поляки як і раніше, говорять по-різному в різних регіонах країни, хоча розходження між цими діалектами є незначними. Не існує труднощів у взаєморозумінні. Розходження незначні в порівнянні з різними діалектами німецької мови.

Регіональні відмінності відповідають головним чином племінному поділу близько тисячолітньої давності. Найбільші діалекти за кількістю мовців: великопольський (розмовляють на заході), малопольський (розмовляють на півдні та південному сході), мазовецький (мазурський) розмовляють по всій центральній і східній частині країни, і сілезька мова на південному заході. Мазовецький діалект має спільні риси з кашубською мовою.

Традиційний поділ Редагувати

Мапа, показує поділ польських діалектів на чотири діалекти: Малопольський, Великопольський, Мазовецький і нові змішані діалектні групи. Сілезький і кашубський показані як мови

Один діалект вважають окремою мовою:

Примітки Редагувати

  1. (пол.)Zofia Kurzowa (2007). У Szpiczakowska Monika, Skarżyński Mirosław. Z przeszłości i teraźniejszości języka polskiego. Kraków: Universitas. с. 726. ISBN 97883-242-0691-9. 
  2. (пол.) Bronisław Wieczorkiewicz (1968). Gwara warszawska dawniej i dziś. Warsaw: Państwowy Instytut Wydawniczy. с. 516. 
  3. (пол.) Stanisław Urbańczyk, ред (1992). . Encyklopedia języka polskiego (II вид.). Wrocław-Warszawa-Kraków: Ossolineum. pp. 60. Архів оригіналу за 20 серпня 2007. . Процитовано 11 листопада 2009. 
  4. ↑ (пол.) Zofia Kurzowa (2007). У Szpiczakowska Monika, Skarżyński Mirosław. Ze studiów nad polszczyzną kresową. Kraków: Universitas. с. 518. ISBN 97883-242-0683-4. 
  5. (пол.) Zofia Kurzowa (2006). У Szpiczakowska Monika, Skarżyński Mirosław. Język polski Wileńszczyzny i kresów północno-wschodnich. Kraków: Universitas. ISBN 83-242-0738-4. 
  6. ↑ (пол.) Zofia Kurzowa (2006). У Szpiczakowska Monika, Skarżyński Mirosław. Polszczyzna Lwowa i kresów południowo-wschodnich do 1939. Kraków: UNIVERSITAS. с. 439. ISBN 83-242-0656-6. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Polski lingvisti tradicijno viznachayut sim dialektiv polskoyi movi kozhen z yakih pov yazano z pevnim geografichnim regionom 1 Dialekti chasto svoyeyu chergoyu podilyayut na govori Plemena rannogo serednovichchya vid yakih pohodyat suchasni polski dialektiPolska mova stala nabagato bilsh odnoridna v drugij polovini 20 stolittya sho chastkovo pov yazano z masovoyu migraciyeyu kilka miljoniv polskih gromadyan zi shidnoyi do zahidnoyi chastini krayini pislya priyednannya Shodu do Radyanskogo Soyuzu pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zazvichaj polyaki yak i ranishe govoryat po riznomu v riznih regionah krayini hocha rozhodzhennya mizh cimi dialektami ye neznachnimi Ne isnuye trudnoshiv u vzayemorozuminni Rozhodzhennya neznachni v porivnyanni z riznimi dialektami nimeckoyi movi Regionalni vidminnosti vidpovidayut golovnim chinom pleminnomu podilu blizko tisyacholitnoyi davnosti Najbilshi dialekti za kilkistyu movciv velikopolskij rozmovlyayut na zahodi malopolskij rozmovlyayut na pivdni ta pivdennomu shodi mazoveckij mazurskij rozmovlyayut po vsij centralnij i shidnij chastini krayini i silezka mova na pivdennomu zahodi Mazoveckij dialekt maye spilni risi z kashubskoyu movoyu Tradicijnij podil Redaguvati nbsp Mapa pokazuye podil polskih dialektiv na chotiri dialekti Malopolskij Velikopolskij Mazoveckij i novi zmishani dialektni grupi Silezkij i kashubskij pokazani yak moviVelikopolskij dialekt pl yakij pohodit vid zahidnoslov yanskoyi movi Polyan Krajnskij govir pol gwara krajniacka Tuholskij govir pol gwara tucholska Kocevskij govir pol gwara kociewska Helmno Dobzhinskij govir pol gwara chelminsko dobrzynska Kuyavskij govir pol gwara kujawska Hojnskij Pivden Velikopolshi govir pol gwara chazacka Mazoveckij dialekt pl pohodit vid movi Mazuriv 2 Pidlyasko Suvalskij govir pol gwara podlasko Suwalska Varmijskij govir pol gwara warminska Kurpiovskij govir pol gwara kurpiowska Mazurskij govir pol gwara mazurska Malbork Lyubavskij govir pol gwara malborsko lubawska Ostrudskij govir pol gwara ostrodzka Malopolskij dialekt pl pohodit vid movi Vislyan najchislennishij za kilkistyu movciv dialekt suchasnoyi Polshi 3 Mistit subdialekti Lovickij govir pol gwara Lowicka Seradz Lenchickij govir pol gwara sieradzko leczycka Govir Sventokshiskih gor pol gwary swietokrzyskie chasto pov yazuyut z davnim plemenem lyahiv Grembuvskij govir pol gwara lasowska Oravskij govir pol gwara orawska Spishskij govir pol gwara spiska Pidgalskij govir pol gwara podhalanska Pivnichnokreskij dialekt pl 4 5 narazi koristuyutsya golovnim chinom polska menshina v Litvi ta v Bilorusi Bilostockij govir pol gwara Bialostocka Vilnyuskij govir pol gwara wilenska Suvalskij govir pol gwara suwalska Pivdennokreskij dialekt pl 4 6 chasto rozglyadayutsya yak nashadok pidzhinu polskoyi movi i Staroukrayinskoyi movi sho bula u vzhitku v Chervonij Rusi u serednovichchi Sogodni vin chastkovo poshirenij u pivnichnih ta zahidnih kolishnih nimeckih regionah sered starshogo pokolinnya polyakiv tih sho pereselilisya na ci zemli z teritorij aneksovanih Radyanskim Soyuzom Lvivskij govir pol gwara Lwowska 6 narazi mertvij Silezka pol gwary slaskie pohodit vid movi slov yanskogo plemeni Slenzani u nash chas vikoristovuyut v regionah Verhnoyi Sileziyi Dialekt Teshinskoyi Sileziyi pol gwara cieszynska Lyaska mova pol gwary laskie dialekt lyaskoyi movi pov yazana z cheskoyu movoyu Nemodlin Silezkij dialekt Glivice Silezkoij dialekt Yablunkov Silezkij dialekt Klyuchbork Silezkij dialekt Prudnik Silezkij dialekt Opole Silezkij dialekt Sulkov Silezkij dialektOdin dialekt vvazhayut okremoyu movoyu Kashubska pol Jezyk Kaszubski Dialekt Kaszubski vikoristovuyetsya nashadkami davnih plemen pomoryan Slovinskij dialekt pol gwara slowinska vimer na pochatku XX stolittya ostanni movci meshkali v seli Klyuki na Lebskomu ozeri Primitki Redaguvati pol Zofia Kurzowa 2007 U Szpiczakowska Monika Skarzynski Miroslaw Z przeszlosci i terazniejszosci jezyka polskiego Krakow Universitas s 726 ISBN 97883 242 0691 9 pol Bronislaw Wieczorkiewicz 1968 Gwara warszawska dawniej i dzis Warsaw Panstwowy Instytut Wydawniczy s 516 pol Stanislaw Urbanczyk red 1992 Dialekt malopolski Encyklopedia jezyka polskiego II vid Wroclaw Warszawa Krakow Ossolineum pp 60 Arhiv originalu za 20 serpnya 2007 https web archive org web 20070820001526 http artur czesak webpark pl Stronica Dialmlp html Procitovano 11 listopada 2009 a b pol Zofia Kurzowa 2007 U Szpiczakowska Monika Skarzynski Miroslaw Ze studiow nad polszczyzna kresowa Krakow Universitas s 518 ISBN 97883 242 0683 4 pol Zofia Kurzowa 2006 U Szpiczakowska Monika Skarzynski Miroslaw Jezyk polski Wilenszczyzny i kresow polnocno wschodnich Krakow Universitas ISBN 83 242 0738 4 a b pol Zofia Kurzowa 2006 U Szpiczakowska Monika Skarzynski Miroslaw Polszczyzna Lwowa i kresow poludniowo wschodnich do 1939 Krakow UNIVERSITAS s 439 ISBN 83 242 0656 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dialekti polskoyi movi amp oldid 36927591