www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вармія пол Warmia лат Warmia Varmia або Ерм e лянд нім Ermland історична область Пруссії Розташовувалася між Помор єм і

Вармія

Вармія (пол. Warmia, лат. Warmia, Varmia) або Ерм(e)лянд (нім. Ermland) — історична область Пруссії. Розташовувалася між Помор'єм і Мазурією, на сучасному північному заході Польщі. Разом з Мазурією входить до складу Вармійсько-Мазурського воєводства Польської Республіки. Історія регіону пов'язана із Вармійським князівством. Вармія перебула під владою різних держав і народів протягом всієї своєї історії: пруссів, Тевтонського ордену, Польщі, і Пруссії.

Історичні герби Вармії — герб єпископів та герб капітули
Карта історичної Вармії 1346—1772. Єпископські округи позначено фіолетовим, а капітулярні округи —червоним кольором.

Географія

На захід від Вармії розташована Помезанія, на півдні Хелмінська земля, Сасна і Мазурія (раніше звана Галіндія), на сході Земландський півострів, і на півночі Віслинська затока.

Край пов'язано з племенем пруссів, варміїв , які оселилися в північній частині району. Згідно з народною етимологією, терен Вармії названо на честь легендарного прусського керманича Вармо, тоді як назва Ермлянд походить від імені його вдови Ерми.

Історія

Перші сліди людських поселень в регіоні відносяться приблизно до 14—15 тисяч років тому: Сліди поселень залишила Лужицька культура (13—5 ст до Р. Х.). У ранньому середньовіччі, територія була заселена прусським племен варміїв.

Початок Північних хрестових походів

Балтські племена близько 1200 року.
Найдавніша згадка про Вармію з документів датського короля Вальдемара II (Liber Census Daniae). Данія ненадовго захопила Вармію перед тевтонськими лицарями в 1210 році.

У 13 столітті територія стала полем брані під час Північних хрестових походів. Зазнавши невдачі в спробі зібрати експедицію у Палестину, папа Інокентій III в 1207 році вирішили організувати новий хрестовий похід; початий в 1209 році, він закликав до хрестового походу проти альбігойців, і проти Альмохадів Іспанії (1213), а також проти язичників Пруссії . Перший єпископ Пруссії, Крістіан з Оліви, було відправлено в 1209 обернути на християнство пруссів, на прохання Конрада Мазовецького.

Тевтонський орден

Держава Тевтонського ордену в Пруссії. Єпископські маєтки рожевим кольором, тевтонські землі синім кольором.
Вармійський собор у Фромборку
Замок Вармійського капітулу в Ольштині (14 століття)

В 1226 році князь Конрад I Мазовецький запросив Тевтонський орден охрестити язичницьку Пруссію. Він узаконив Тевтонський орден і дозволив використання Хелменської землі як плацдарму для лицарів. Вони повинні були встановити безпечні кордони між Мазовією і Пруссією, з припущенням, що завойовані території будуть приєднаний до Мазовії. Орден чекав на отримання офіційних грантів з боку імперії, на чолі з імператором Фрідріхом II через отримання Золотої булли Ріміні. Грант було підтверджено папською Золотою буллою від папи Григорія IX в 1234 році, хоча Конрад Мазовецький ніколи не визнав права Ордена на Пруссію. Пізніше лицарям було пред'явлено звинувачення в підробці цих грантів на терен.

До кінця 13 століття більшість прусських регіонів, у тому числі Вармія, була завойована і охрещена Тевтонським орденом. Прусси в більшості були зведені до становища кріпаків і поступово германізовані. За кілька століть колоністи, прусси та іммігранти поступово змішалися.

Архієпископство Вармія було однією з чотирьох єпархій, створених в 1242 році папським легатом Вільгельмом Моденою. З 13-го століття Пруссія (з Вармією) та Лівонія були колонізовані німцями і поляками (з 1525 Лютеранське герцогство Пруссія дала притулок литовцям-протестантам, шотландцям, зальцбургцям). Єпископство було під владою князя-єпископа, затверджуємого імператором Карлом IV. Єпископами Вармії, як правило були німці і поляки, хоча Енея Сільвіо Пікколоміні, пізніше папа Пій II, був італійцем.

Прапор єпископа Вармії в битві під Грюнвальдом. У 1410 р. Вармія видала три прапори (єпископ, капітул і місто Бранево), загалом близько 1000 людей на тевтонському боці.

Після Грюнвальдської битви у 1410 , єпископ Генріх Вогесланг Вармійський здався королю Ягайло з Польщі, а пізніше єпископ Генріх Земландський платив данину польському королю у Замок Марієнбург. Після виведення польської армії з Вармії, новий Великий Магістр Тевтонського ордена, Генріх фон Плауен Старший, звинуватив єпископа у зраді і відвоював регіон.

Польська корона

Поділ Тевтонської держави. Королівська Пруссія (Вармія, Гданська Померанія та Холмська земля) приєднана до Польщі. Герцогська Пруссія — польський феод.
Вармія в межах Речі Посполитої
Миколай Коперник (1473—1543) — творець геліоцентричної теорії, канон Вармійської капітули, більшу частину свого життя проживав у Фромборку (картина Яна Матейка)

Згідно з Другим Торунським миром (1466) Вармія перейшла з-під контролю тевтонських лицарів і під суверенітет Польської корони як частина провінції Королівська Пруссія, хоча і з деякими привілеями.

Незабаром після цього, в 1467, собор обрав головою Никола фон Тюнген проти волі польського короля. Схід Королівської Пруссії не підтримав глави собору. Никола фон Тюнген вступив в союз з Тевтонським орденом і королем Угорщини Матвієм Корвіноом. Ворожнеча, відома як війна священиків, йшла мляво і була низкою військових атак у Вармії. У 1478, Бранево витримало польську облогу яка була припинена через угоду, за якою польський король визнав фон Тюнгена єпископом і з правом на Собор для обрання майбутнього єпископа, але який, повинен бути прийняті королем, і єпископ, має бути під контролем польського короля. Пізніше в Договорі у Пйотркув-Трибунальський (7 грудня 1512), було визнано обмежене право короля Польщі визначати вибори єпископу, вибравши чотирьох кандидатів, з Королівської Пруссії.

Карта «Святої Вармії», 1755 рік
Палац Вармійських єпископів у Лідцбарку
Ігнацій Красіцький — вармійський єпископ, останній принц Вармії. Один із найбільших польських поетів 18 століття, друг короля Станіслава Августа Понятовського.

Після Люблінської унії в 1569 році герцогство Вармія було просто включено до польської корони в межах Речі Посполитої. Водночас територія, як і раніше користувалася істотною автономією.

Вармія перебувала під церковною юрисдикцією архієпископа Риги до 1512, коли князь-єпископ Лукаш Ватценроде отримав безподатковий статус, підпорядкування Вармії прямо під владою папи (з точки зору Церковної юрисдикції), яка залишалась до скасування Священної Римської Імперії в 1806 році.

Пруссія

Вармійський народний костюм, початок 20 століття
Дерев'яний вармійський котедж (Кайни)
Типова сільська католицька каплиця у Вармії (Копанки)

Під час першого поділу Речі Посполитої в 1772 році, Вармія політично возз'єдналася з оточуючими частинами Східної Пруссії і була приєднана до Королівства Пруссії; власність архієпископа Вармії було конфісковано прусською державою. Ігнацій Красицький, останній князь-єпископ, а також польський письменник, друг Фрідріха Великого, було номіновано на архієпископство у Гнєзно. Прусський перепис 1772 року показав, загальна чисельність населення 96547, у тому числі міське населення 24612 в 12 містах. 17749 будинків були нараховано у найбільшому місті Браунсберзі (Бранево).

1772—1945 Вармія була частиною лютеранської Східної Пруссії, з тим винятком, що населення Вармії залишилися в основному католицьким. Більшість німецького населення Вармії говорило Верховньопрусською, а населення невеликого терену на півночі говорило Нижньопрусською; південна Вармія була населена переважно польськомовним населенням. Вармія стала частиною Німецької імперії в 1871 році.

У 1873 році відповідно до постанови німецького уряду, викладання в державних школах, мало бути німецькою мовою, у результаті чого польську мову було заборонено у всіх школах Вармії, у тому числі у польських школах заснованих в шістнадцятому столітті. У 1900 населення Вармії становило 240,000 осіб. У шовіністичному кліматі після Першої світової війни, поляки зазнали переслідувань з боку німецького уряду, і німці з боку польського уряду. Польським дітям, що говорили їхньою мовою зазнали покарань в школі і часто доводилося носити таблички з образливими іменами, такими як «Pollack».

Будинок «Gazeta Olsztyńska» в Ольштині, де в німецькі часи знаходилася редакція польських газет для вармійців та центр польської культури. Будівля була зруйнована нацистами в 1939 році та перетворена на туалет. Відбудований після 1990 року.

Після Першої світової війни в період після Східно-Прусського плебісциту регіон залишився у складі Німеччини, як і Вармія, район Алленштайн 86,53 %, і район Решель 97,9 % проголосували за Німеччину. Під час Другої світової війни Німеччина прагне придушити всі елементи соціального і політичного життя польської меншини в Німеччині інтернує і вбиває польських активістів та лідерів.

Польща

Вармія на карті сучасної Польщі

Після Потсдамської конференції, по закінченню Другої світової війни Східна Пруссія була розділена на дві частини тепер відомі як Калінінградська область і Вармінсько-Мазурське воєводство. Більшість етнічних німців були евакуйовані під час війни, і більшість з решти були вислані до Німеччини. Лише незначна меншість німців залишалося у Вармінсько-Мазурському воєводстві.

Див. також

Примітки

  1. Також Warms, Varms, Varmi, Warmians, Varmians, і, у латиський Vārmieši.
  2. . Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 9 листопада 2009. 
  3. . Архів оригіналу за 14 червня 2006. Процитовано 10 листопада 2009. 
  4. . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 листопада 2009. 
  5. . Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 10 листопада 2009. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Varmiya pol Warmia lat Warmia Varmia abo Erm e lyand nim Ermland istorichna oblast Prussiyi Roztashovuvalasya mizh Pomor yem i Mazuriyeyu na suchasnomu pivnichnomu zahodi Polshi Razom z Mazuriyeyu vhodit do skladu Varmijsko Mazurskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Istoriya regionu pov yazana iz Varmijskim knyazivstvom Varmiya perebula pid vladoyu riznih derzhav i narodiv protyagom vsiyeyi svoyeyi istoriyi prussiv Tevtonskogo ordenu Polshi i Prussiyi Istorichni gerbi Varmiyi gerb yepiskopiv ta gerb kapituliKarta istorichnoyi Varmiyi 1346 1772 Yepiskopski okrugi poznacheno fioletovim a kapitulyarni okrugi chervonim kolorom Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Pochatok Pivnichnih hrestovih pohodiv 2 2 Tevtonskij orden 2 3 Polska korona 2 4 Prussiya 2 5 Polsha 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaGeografiya RedaguvatiNa zahid vid Varmiyi roztashovana Pomezaniya na pivdni Helminska zemlya Sasna i Mazuriya ranishe zvana Galindiya na shodi Zemlandskij pivostriv i na pivnochi Vislinska zatoka Kraj pov yazano z plemenem prussiv varmiyiv 1 yaki oselilisya v pivnichnij chastini rajonu Zgidno z narodnoyu etimologiyeyu teren Varmiyi nazvano na chest legendarnogo prusskogo kermanicha Varmo todi yak nazva Ermlyand pohodit vid imeni jogo vdovi Ermi Istoriya RedaguvatiPershi slidi lyudskih poselen v regioni vidnosyatsya priblizno do 14 15 tisyach rokiv tomu Slidi poselen zalishila Luzhicka kultura 13 5 st do R H U rannomu serednovichchi teritoriya bula zaselena prusskim plemen varmiyiv Pochatok Pivnichnih hrestovih pohodiv Redaguvati Baltski plemena blizko 1200 roku Najdavnisha zgadka pro Varmiyu z dokumentiv datskogo korolya Valdemara II Liber Census Daniae Daniya nenadovgo zahopila Varmiyu pered tevtonskimi licaryami v 1210 roci U 13 stolitti teritoriya stala polem brani pid chas Pivnichnih hrestovih pohodiv Zaznavshi nevdachi v sprobi zibrati ekspediciyu u Palestinu papa Inokentij III v 1207 roci virishili organizuvati novij hrestovij pohid pochatij v 1209 roci vin zaklikav do hrestovogo pohodu proti albigojciv i proti Almohadiv Ispaniyi 1213 a takozh proti yazichnikiv Prussiyi 2 Pershij yepiskop Prussiyi Kristian z Olivi bulo vidpravleno v 1209 obernuti na hristiyanstvo prussiv na prohannya Konrada Mazoveckogo Tevtonskij orden Redaguvati Derzhava Tevtonskogo ordenu v Prussiyi Yepiskopski mayetki rozhevim kolorom tevtonski zemli sinim kolorom Varmijskij sobor u Fromborku Zamok Varmijskogo kapitulu v Olshtini 14 stolittya V 1226 roci knyaz Konrad I Mazoveckij zaprosiv Tevtonskij orden ohrestiti yazichnicku Prussiyu Vin uzakoniv Tevtonskij orden i dozvoliv vikoristannya Helmenskoyi zemli yak placdarmu dlya licariv Voni povinni buli vstanoviti bezpechni kordoni mizh Mazoviyeyu i Prussiyeyu z pripushennyam sho zavojovani teritoriyi budut priyednanij do Mazoviyi Orden chekav na otrimannya oficijnih grantiv z boku imperiyi na choli z imperatorom Fridrihom II cherez otrimannya Zolotoyi bulli Rimini Grant bulo pidtverdzheno papskoyu Zolotoyu bulloyu vid papi Grigoriya IX v 1234 roci hocha Konrad Mazoveckij nikoli ne viznav prava Ordena na Prussiyu Piznishe licaryam bulo pred yavleno zvinuvachennya v pidrobci cih grantiv na teren Do kincya 13 stolittya bilshist prusskih regioniv u tomu chisli Varmiya bula zavojovana i ohreshena Tevtonskim ordenom Prussi v bilshosti buli zvedeni do stanovisha kripakiv i postupovo germanizovani Za kilka stolit kolonisti prussi ta immigranti postupovo zmishalisya Arhiyepiskopstvo Varmiya bulo odniyeyu z chotiroh yeparhij stvorenih v 1242 roci papskim legatom Vilgelmom Modenoyu Z 13 go stolittya Prussiya z Varmiyeyu ta Livoniya buli kolonizovani nimcyami i polyakami z 1525 Lyuteranske gercogstvo Prussiya dala pritulok litovcyam protestantam shotlandcyam zalcburgcyam Yepiskopstvo bulo pid vladoyu knyazya yepiskopa zatverdzhuyemogo imperatorom Karlom IV Yepiskopami Varmiyi yak pravilo buli nimci i polyaki hocha Eneya Silvio Pikkolomini piznishe papa Pij II buv italijcem Prapor yepiskopa Varmiyi v bitvi pid Gryunvaldom U 1410 r Varmiya vidala tri prapori yepiskop kapitul i misto Branevo zagalom blizko 1000 lyudej na tevtonskomu boci Pislya Gryunvaldskoyi bitvi u 1410 yepiskop Genrih Vogeslang Varmijskij zdavsya korolyu Yagajlo z Polshi a piznishe yepiskop Genrih Zemlandskij plativ daninu polskomu korolyu u Zamok Mariyenburg Pislya vivedennya polskoyi armiyi z Varmiyi novij Velikij Magistr Tevtonskogo ordena Genrih fon Plauen Starshij zvinuvativ yepiskopa u zradi i vidvoyuvav region 3 Polska korona Redaguvati Podil Tevtonskoyi derzhavi Korolivska Prussiya Varmiya Gdanska Pomeraniya ta Holmska zemlya priyednana do Polshi Gercogska Prussiya polskij feod Varmiya v mezhah Rechi Pospolitoyi Mikolaj Kopernik 1473 1543 tvorec geliocentrichnoyi teoriyi kanon Varmijskoyi kapituli bilshu chastinu svogo zhittya prozhivav u Fromborku kartina Yana Matejka Zgidno z Drugim Torunskim mirom 1466 Varmiya perejshla z pid kontrolyu tevtonskih licariv i pid suverenitet Polskoyi koroni yak chastina provinciyi Korolivska Prussiya hocha i z deyakimi privileyami Nezabarom pislya cogo v 1467 sobor obrav golovoyu Nikola fon Tyungen proti voli polskogo korolya Shid Korolivskoyi Prussiyi ne pidtrimav glavi soboru Nikola fon Tyungen vstupiv v soyuz z Tevtonskim ordenom i korolem Ugorshini Matviyem Korvinoom Vorozhnecha vidoma yak vijna svyashenikiv jshla mlyavo i bula nizkoyu vijskovih atak u Varmiyi U 1478 Branevo vitrimalo polsku oblogu yaka bula pripinena cherez ugodu za yakoyu polskij korol viznav fon Tyungena yepiskopom i z pravom na Sobor dlya obrannya majbutnogo yepiskopa ale yakij povinen buti prijnyati korolem i yepiskop maye buti pid kontrolem polskogo korolya Piznishe v Dogovori u Pjotrkuv Tribunalskij 7 grudnya 1512 bulo viznano obmezhene pravo korolya Polshi viznachati vibori yepiskopu vibravshi chotiroh kandidativ z Korolivskoyi Prussiyi 4 Karta Svyatoyi Varmiyi 1755 rik Palac Varmijskih yepiskopiv u Lidcbarku Ignacij Krasickij varmijskij yepiskop ostannij princ Varmiyi Odin iz najbilshih polskih poetiv 18 stolittya drug korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Pislya Lyublinskoyi uniyi v 1569 roci gercogstvo Varmiya bulo prosto vklyucheno do polskoyi koroni v mezhah Rechi Pospolitoyi Vodnochas teritoriya yak i ranishe koristuvalasya istotnoyu avtonomiyeyu Varmiya perebuvala pid cerkovnoyu yurisdikciyeyu arhiyepiskopa Rigi do 1512 koli knyaz yepiskop Lukash Vatcenrode otrimav bezpodatkovij status pidporyadkuvannya Varmiyi pryamo pid vladoyu papi z tochki zoru Cerkovnoyi yurisdikciyi yaka zalishalas do skasuvannya Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi v 1806 roci Prussiya Redaguvati Varmijskij narodnij kostyum pochatok 20 stolittya Derev yanij varmijskij kotedzh Kajni Tipova silska katolicka kaplicya u Varmiyi Kopanki Pid chas pershogo podilu Rechi Pospolitoyi v 1772 roci Varmiya politichno vozz yednalasya z otochuyuchimi chastinami Shidnoyi Prussiyi i bula priyednana do Korolivstva Prussiyi vlasnist arhiyepiskopa Varmiyi bulo konfiskovano prusskoyu derzhavoyu Ignacij Krasickij ostannij knyaz yepiskop a takozh polskij pismennik drug Fridriha Velikogo bulo nominovano na arhiyepiskopstvo u Gnyezno Prusskij perepis 1772 roku pokazav zagalna chiselnist naselennya 96547 u tomu chisli miske naselennya 24612 v 12 mistah 17749 budinkiv buli narahovano u najbilshomu misti Braunsberzi Branevo 1772 1945 Varmiya bula chastinoyu lyuteranskoyi Shidnoyi Prussiyi z tim vinyatkom sho naselennya Varmiyi zalishilisya v osnovnomu katolickim Bilshist nimeckogo naselennya Varmiyi govorilo Verhovnoprusskoyu a naselennya nevelikogo terenu na pivnochi govorilo Nizhnoprusskoyu pivdenna Varmiya bula naselena perevazhno polskomovnim naselennyam Varmiya stala chastinoyu Nimeckoyi imperiyi v 1871 roci U 1873 roci vidpovidno do postanovi nimeckogo uryadu vikladannya v derzhavnih shkolah malo buti nimeckoyu movoyu u rezultati chogo polsku movu bulo zaboroneno u vsih shkolah Varmiyi u tomu chisli u polskih shkolah zasnovanih v shistnadcyatomu stolitti U 1900 naselennya Varmiyi stanovilo 240 000 osib U shovinistichnomu klimati pislya Pershoyi svitovoyi vijni polyaki zaznali peresliduvan z boku nimeckogo uryadu i nimci z boku polskogo uryadu Polskim dityam sho govorili yihnoyu movoyu zaznali pokaran v shkoli i chasto dovodilosya nositi tablichki z obrazlivimi imenami takimi yak Pollack 5 Budinok Gazeta Olsztynska v Olshtini de v nimecki chasi znahodilasya redakciya polskih gazet dlya varmijciv ta centr polskoyi kulturi Budivlya bula zrujnovana nacistami v 1939 roci ta peretvorena na tualet Vidbudovanij pislya 1990 roku Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v period pislya Shidno Prusskogo plebiscitu region zalishivsya u skladi Nimechchini yak i Varmiya rajon Allenshtajn 86 53 i rajon Reshel 97 9 progolosuvali za Nimechchinu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Nimechchina pragne pridushiti vsi elementi socialnogo i politichnogo zhittya polskoyi menshini v Nimechchini internuye i vbivaye polskih aktivistiv ta lideriv Polsha Redaguvati Varmiya na karti suchasnoyi PolshiPislya Potsdamskoyi konferenciyi po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni Shidna Prussiya bula rozdilena na dvi chastini teper vidomi yak Kaliningradska oblast i Varminsko Mazurske voyevodstvo Bilshist etnichnih nimciv buli evakujovani pid chas vijni i bilshist z reshti buli vislani do Nimechchini Lishe neznachna menshist nimciv zalishalosya u Varminsko Mazurskomu voyevodstvi Div takozh RedaguvatiBarta Bartiya Galindiya Lyubaviya Kulmerland Natangiya Nadroviya Pomezaniya Pogezaniya Pomeraliya Pomeraniya Sambiya Sassiya SkaloviyaPrimitki Redaguvati Takozh Warms Varms Varmi Warmians Varmians i u latiskij Varmiesi Catholic Encyclopedia Crusades Arhiv originalu za 17 veresnya 2014 Procitovano 9 listopada 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 chervnya 2006 Procitovano 10 listopada 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 10 listopada 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 10 listopada 2009 Posilannya RedaguvatiVarmijci Varmiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ermland Heilsberg Culm Riesenburg Samland bishoprics on 1615 list of Imperial Offices Ordines Imperii Arhivovano 27 veresnya 2011 u Wayback Machine Region of Warmia Arhivovano 20 kvitnya 2006 u Wayback Machine angl Warmia and Masuria Arhivovano 28 zhovtnya 2009 u Wayback Machine pol Catholic Ermlanders page Arhivovano 18 travnya 2014 u Wayback Machine nim ca 1547 map of Prussia including Warmia nedostupne posilannya z travnya 2019 Heilsberg Epicopate Warmia in Prussia map of 1755 Arhivovano 22 sichnya 2016 u Wayback Machine Warmia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 5 pol S 5 13 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Varmiya amp oldid 36780611