www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кульмерланд Хелмінська земля пол Ziemia chełmińska географічний та історичний регіон на півночі Польщі Із заходу її обме

Кульмерланд

Кульмерланд, Хелмінська земля (пол. Ziemia chełmińska) — географічний та історичний регіон на півночі Польщі. Із заходу її обмежувало русло Вісли, з південного сходу русло Дрвенца, з півночі русло Оси[pl]. Зі сходу лежала земля Любавія. Назва землі походить від назви міста Хелмно (нім. Kulm-пол. Chełmno).

Схема земель Пруссії у ХІІІ ст.

Історія Редагувати

Хелмінська земля увійшла до складу Польщі до 990 року. Тому польські князі намагалися завоювати Балтійську Пруссію, щоб християнізувати її. Після хрещення Польщі експансія стала прикриватись наміром хрещення племен язичників-пруссів. Польський князь Болеслав II заклав на цій землі 1065 місто Кульм, від якого пізніше пішла назва землі. Князі Мазовії продовжили політику експансії на цю землю, але пруссам вдавалось повернути захоплені території, атакуючи у відповідь терени Мазовії. Так Болеслав IV Кучерявий здійснив 1147 невдалий похід до Пруссії разом з руськими князями, 1166 йому ледве вдалось втекти із засідки у болотах Пруссії, де у жовтні 1166 загинув князь Генріх Сандомирський. На прохання польского князя Конрада I Мазовецького 1209 Папа Римський Іннокентій III оголосив хрестовий похід проти Пруссії.

Хрістіан Прусський 1215 став першим єпископом Пруссії з резиденцією у Кульмі, де 1222 зі згоди Гонорія III заклали єпархію. У відповідь 1216 прусси захопили Кульм, Кумерланд, спаливши храми, польські поселення. Конрад I Мазовецький, Лешко I Білий, Генріх І Бородатий з Сілезії здійснили у 1212—1222 і 1223 роках два безуспішні хрестові походи до Пруссії. Генріх І Бородатий запропонував запросити на допомогу Лицарський Орден. Конрад І Мазовецький заклав 1228 Добжинський Орден, який 1230 розпочав невдалі дії проти пруссів і зрештою безславно завершив діяльність 1238 під Дорогочином.

Одночасно у квітні 1228 Великий магістр Тевтонського ордену Герман фон Зальца розпочав похід проти Пруссії. Тевтонці прибули 1230 до Нешави (нім. Nessau), 1231 до Торуня, 1232 Кульму, 1234 Грудзьондзу (нім. Graudenz), Радзиня (нім. Rehden). Конрад І Мазовецький віддав їм Кульмерланд. Згодом виникли суперечки чи земля була віддана з правом власності чи у ленне володіння, на чому наполягала польська сторона. Ще за життя Конрада І Мазовецького Григорій IX 1234 визнав суверенне право Ордену на Кульмерланд, а імператор Фрідріх II 1235 надав Золоту Буллу з Ріміні на право власності. Кульм, Торунь 1233 отримали Кульмьке міське право.

Князь куявський Лешек[pl] потребував грошей на війну з своїм стрийком добжинським князем Земовитом. Він віддав 1303 Ордену у заставу Михалківську землю, яку 1317 Орден викупив у куявських князів. Михалківська земля була приєднана до Кульмерланду. На основі мирного договору у Калішу[de] (1343), Мельнського миру (1422) Кумерланд і Михалківська земля залишались у володінні Тевтонського ордену.

Мешканці Кульмерланду виступили проти панування тевтонських лицарів і оголосили про приєднання краю до Польщі в 1454 році. Польський король підтримав це. Це призвело до війни в 1454-1466 роках (Тринадцятирічна війна) між польською стороною та тевтонськими лицарями, яка завершилася перемогою польської сторони в 1466 році. Слід зазначити, що польський король і польська сторона фінансувалися мешканцями багатьох міст Кульмерланда (зокрема Торуня, Грудзьондз і Хелмно). На основі Другого Торуньського миру (1466) Кульмерланд і михалківська землі відійшли до Корони Королівства Польського. За часів польської корони, особливо в 1500-1600 роках, Хелмінська земля пережила величезний економічний розвиток. Після поділів Польщі 1772, 1793 вони відійшли до Королівства Пруссія, провінції Західна Пруссія. У 1807-1815 роках входив до складу польського князівства Варшавського під час наполеонівських війн. У 1815 році після Віденського конгресу ці території потрапили під владу Прусського королівства, а з 1871 року під владу Німецької імперії. Після Першої світової війни Першої світової війни, у 1919 році, Хелмінська земля увійшла до складу відродженої Польщі. У 1939-1945 роках, після німецької агресії проти Польщі, Хелмінська земля була окупована нацистською Німеччиною, повернулася до Польщі в 1945 році, коли її захопила Червона армія. Терени землі сьогодні входять до складу Куявсько-Поморського воєводства і частково до Вармінсько-Мазурського воєводства.

Примітки Редагувати

  1. Christian von Preußen[de]
  2. Bistum Pelplin[de]
  3. Goldbulle von Rimini[de]

Джерела Редагувати

  • Buga, Kazimieras.: Die Vorgeschichte der aistischen Stämme, Leipzig 1924 (нім.)
  • Lęga: Das Kulmerland z. Z. des Übergangs von der Bronze- zur Eisenzeit, in: Rocznik Grudziądzki, 1960 (нім.)
  • Ziemia Chełmińska w przeszłości: wybór tekstów źródłowych, pod red. Mariana Biskupa. Toruń 1961 (Digitalisat) (пол.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kulmerland Helminska zemlya pol Ziemia chelminska geografichnij ta istorichnij region na pivnochi Polshi Iz zahodu yiyi obmezhuvalo ruslo Visli z pivdennogo shodu ruslo Drvenca z pivnochi ruslo Osi pl Zi shodu lezhala zemlya Lyubaviya Nazva zemli pohodit vid nazvi mista Helmno nim Kulm pol Chelmno Shema zemel Prussiyi u HIII st Zmist 1 Istoriya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiHelminska zemlya uvijshla do skladu Polshi do 990 roku Tomu polski knyazi namagalisya zavoyuvati Baltijsku Prussiyu shob hristiyanizuvati yiyi Pislya hreshennya Polshi ekspansiya stala prikrivatis namirom hreshennya plemen yazichnikiv prussiv Polskij knyaz Boleslav II zaklav na cij zemli 1065 misto Kulm vid yakogo piznishe pishla nazva zemli Knyazi Mazoviyi prodovzhili politiku ekspansiyi na cyu zemlyu ale prussam vdavalos povernuti zahopleni teritoriyi atakuyuchi u vidpovid tereni Mazoviyi Tak Boleslav IV Kucheryavij zdijsniv 1147 nevdalij pohid do Prussiyi razom z ruskimi knyazyami 1166 jomu ledve vdalos vtekti iz zasidki u bolotah Prussiyi de u zhovtni 1166 zaginuv knyaz Genrih Sandomirskij Na prohannya polskogo knyazya Konrada I Mazoveckogo 1209 Papa Rimskij Innokentij III ogolosiv hrestovij pohid proti Prussiyi Hristian Prusskij 1 1215 stav pershim yepiskopom Prussiyi z rezidenciyeyu u Kulmi de 1222 zi zgodi Gonoriya III zaklali yeparhiyu 2 U vidpovid 1216 prussi zahopili Kulm Kumerland spalivshi hrami polski poselennya Konrad I Mazoveckij Leshko I Bilij Genrih I Borodatij z Sileziyi zdijsnili u 1212 1222 i 1223 rokah dva bezuspishni hrestovi pohodi do Prussiyi Genrih I Borodatij zaproponuvav zaprositi na dopomogu Licarskij Orden Konrad I Mazoveckij zaklav 1228 Dobzhinskij Orden yakij 1230 rozpochav nevdali diyi proti prussiv i zreshtoyu bezslavno zavershiv diyalnist 1238 pid Dorogochinom Odnochasno u kvitni 1228 Velikij magistr Tevtonskogo ordenu German fon Zalca rozpochav pohid proti Prussiyi Tevtonci pribuli 1230 do Neshavi nim Nessau 1231 do Torunya 1232 Kulmu 1234 Grudzondzu nim Graudenz Radzinya nim Rehden Konrad I Mazoveckij viddav yim Kulmerland Zgodom vinikli superechki chi zemlya bula viddana z pravom vlasnosti chi u lenne volodinnya na chomu napolyagala polska storona She za zhittya Konrada I Mazoveckogo Grigorij IX 1234 viznav suverenne pravo Ordenu na Kulmerland a imperator Fridrih II 1235 nadav Zolotu Bullu z Rimini 3 na pravo vlasnosti Kulm Torun 1233 otrimali Kulmke miske pravo Knyaz kuyavskij Leshek pl potrebuvav groshej na vijnu z svoyim strijkom dobzhinskim knyazem Zemovitom Vin viddav 1303 Ordenu u zastavu Mihalkivsku zemlyu yaku 1317 Orden vikupiv u kuyavskih knyaziv Mihalkivska zemlya bula priyednana do Kulmerlandu Na osnovi mirnogo dogovoru u Kalishu de 1343 Melnskogo miru 1422 Kumerland i Mihalkivska zemlya zalishalis u volodinni Tevtonskogo ordenu Meshkanci Kulmerlandu vistupili proti panuvannya tevtonskih licariv i ogolosili pro priyednannya krayu do Polshi v 1454 roci Polskij korol pidtrimav ce Ce prizvelo do vijni v 1454 1466 rokah Trinadcyatirichna vijna mizh polskoyu storonoyu ta tevtonskimi licaryami yaka zavershilasya peremogoyu polskoyi storoni v 1466 roci Slid zaznachiti sho polskij korol i polska storona finansuvalisya meshkancyami bagatoh mist Kulmerlanda zokrema Torunya Grudzondz i Helmno Na osnovi Drugogo Torunskogo miru 1466 Kulmerland i mihalkivska zemli vidijshli do Koroni Korolivstva Polskogo Za chasiv polskoyi koroni osoblivo v 1500 1600 rokah Helminska zemlya perezhila velicheznij ekonomichnij rozvitok Pislya podiliv Polshi 1772 1793 voni vidijshli do Korolivstva Prussiya provinciyi Zahidna Prussiya U 1807 1815 rokah vhodiv do skladu polskogo knyazivstva Varshavskogo pid chas napoleonivskih vijn U 1815 roci pislya Videnskogo kongresu ci teritoriyi potrapili pid vladu Prusskogo korolivstva a z 1871 roku pid vladu Nimeckoyi imperiyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Pershoyi svitovoyi vijni u 1919 roci Helminska zemlya uvijshla do skladu vidrodzhenoyi Polshi U 1939 1945 rokah pislya nimeckoyi agresiyi proti Polshi Helminska zemlya bula okupovana nacistskoyu Nimechchinoyu povernulasya do Polshi v 1945 roci koli yiyi zahopila Chervona armiya Tereni zemli sogodni vhodyat do skladu Kuyavsko Pomorskogo voyevodstva i chastkovo do Varminsko Mazurskogo voyevodstva Primitki Redaguvati Christian von Preussen de Bistum Pelplin de Goldbulle von Rimini de Dzherela RedaguvatiBuga Kazimieras Die Vorgeschichte der aistischen Stamme Leipzig 1924 nim Lega Das Kulmerland z Z des Ubergangs von der Bronze zur Eisenzeit in Rocznik Grudziadzki 1960 nim Ziemia Chelminska w przeszlosci wybor tekstow zrodlowych pod red Mariana Biskupa Torun 1961 Digitalisat pol Posilannya RedaguvatiZiemia Chelminska Arhivovano 17 zhovtnya 2014 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kulmerland amp oldid 40556254