Альмоха́ди — берберська династія (1121-1269), заснована Мухамадом ібн Тумартом (1080-1130) (інша версія: заснована Абд-ен-Муменом (1101-1163) після перемоги народного повстання проти Альморавідів).
Правили в Марокко й Іспанії (Андалузії); пізніше поширили свою владу на території сьогоднішніх Алжиру і Тунісу.
Їхня політика релігійної «чистоти» включала знищення єврейського населення Іспанії.
Зазнали поразок від християнських королів Іспанії 1212 року та від повсталого берберського племені бану-марин 1269 року (Марокко).
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання Редагувати
- Альмохади // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 559-560.
- Альмогади // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альмохади