Поляни (західні)

Не плутати з Поляни (східні).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Поляни.

Західні поляни, поляни ляські або поляки — одне із західнослов'янських племен, що проживало у басейні річки Варти. Протягом IX-X століть здійснювало експансіоністську політику відносно сусідніх слов'янських племен та згодом дало назву країні Польща (Познанське воєводство), та етноніму поляк. Територія племені поляків із XIII століття стала називатись Великопольщею.

приблизні ареали розселення західнослов'янських племен у 9ст.

Поляни ляські у «Повісті временних літ»

У «Повісті временних літ» західні поляни (поляни ляські) згадуються при переліку західнослов'янських племен, які, згідно з літописом, прийшли із Наддунайських земель.

Слов'яни же оці прийшовши і сівши на Віслі прозвавшись Ляхами, а від тих Ляхів прозвались Поляни Ляшські другі Лютичі, інші Мазовшани а інші Поморяни Оригінальний текст (ст.-слов.) Словѣне же ѡви пришєдшє и сѣдоша на Вислѣ и прозвашасѧ Лѧховѣ а ѿ тѣхъ Лѧховъ прозвашасѧ Полѧне Лѧховѣ друзии Лютицѣ инии Мазовшане а нии Поморѧне

Див. також

• Поляни (східні)
• Прабатьківщина слов'ян
• Бурштиновий шлях

Примітки

1. стор. 565 «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р. — ISBN 5-308-00052-2 (укр.)
2. Ізборник: ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ, ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908 г. — Стлб. 1-21.