www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прабатьківщина слов ян територія яку займали давні слов яни праслов яни згідно з археологічними антропологічними та мовн

Прабатьківщина слов'ян

Прабатьківщина слов'ян — територія, яку займали давні слов'яни (праслов'яни), згідно з археологічними, антропологічними та мовними ознаками, до розселення по історично засвідчених місцях проживання.

Балто-слов'янські діалекти 600 рік до н. е.

Теорія

Історичний розподіл слов'янських мов.
   Заштрихований у рожевий колір є Празько-Пеньківсько-Колочинський комплекс культур VI — VII ст. н.е, що відповідає поширенню слов'янсько-мовних племен в цей час.
   Менша (червона) — територія, на якій знаходяться найдавніші слов'янські гідроніми, або назви річок і озер (after Mallory & Adams (1997:524ff).

Проблема прабатьківщини слов'ян є складною і загальноприйнятого розв'язання не має. Вона вирішується головним чином на основі лінгвістичних та археологічних даних, оскільки окремі ареали палеоантропологічних залишків здебільшого не збігаються з межами територіального поширення відповідних мов. Разом з тим самі по собі лінгвістичні дані не можуть забезпечити формулювання остаточних висновків про територію слов'янської прабатьківщини, необхідно враховувати також відомості історії, антропології, етнографії та інших наук.

З лінгвістичних даних найважливіше значення для висвітлення питання про прабатьківшину слов'ян має топоніміка (зокрема гідроніміка), давні лексичні запозичення в праслов'янській мові з інших мов і в інші мови з праслов'янської та результати реконструкції структурних елементів праслов'янської мови у відношенні до елементів інших індоєвропейських мов, а коли йдеться про одиниці лексичного складу, — також у ролі позначень природних реалій, здавна специфічних для певних територій.

Концепції

Існує ряд історичних концепцій щодо спільної прабатьківщини слов'ян:

  • Вісло-Одерська. Сформульована в XIX столітті чеським істориком і засновником славістики, Павелом Шафариком, в подальшому польськими вченими і російським славістом Олексієм Шахматовим. Локалізує прабатьківщину слов'ян у Польщі, між долинами Вісли та Одеру.
  • Вісло-Дніпровська. Запропонована радянським істориком Борисом Рибаковим. Локалізує прабатьківщину слов'ян східніше попереднього ареалу, на Волино-Поліссі, між долинами Вісли та Дніпра.
  • Дніпровсько-Одерська. Розширена попередня концепція, західну межу ареалу прабатьківщини слов'ян посунуто до Одри, тобто включено включено ареал шафариковської концепції.
  • Дунайська. Нестор Літописець писав що слов'яни розселились з Дунаю:
По раздрушеніи же столпа и по раздѣлении языкъ, прияша сынове Симовы въсточныя страны, а Хамовы же сынове полуденныя страны; Афетови же сынове западъ прияша и полунощьныя страны. Оть сихъ же 70 и дву языку бысть языкъ Словенескъ отъ племени же Афетова, нарицаемѣи Норци, иже суть Словенѣ.

Використовуючи ці літописні згадки, російський історик Олег Трубачов розміщує прабатьківщину слов'ян на Середньому Дунаї, в Західному Норіку. Таку концепцію Олексій Толочко вважає містифікацією.

Про Словян вперше згадують чужі письменники у І та II столітті по Різдві Христа, але звуть їх венетами. Тільки через 500 літ вперше бачимо наймення «Словен», «Славен», і то звуть так не всіх Словян, тільки західніх. Саме наймення слов'ян пішло найскоріш од слово — тобто се такі люде, що говорять зрозуміло по людськи, а не «німці», що говорити не вміють.

Розселення

Розселення слов'ян у 1-му тисячолітті

З часом прабатьківщина слов'ян не залишалася незмінною, вона переміщувалася й розширювалася, її найдавніша територія знаходилася там, де ранні праслов'яни (не пізніше середини І тисячоліття до н. е.) виділялися з-поміж сусідніх з ними предків інших індоєвропейських народів — прабалтів, прагерманців та інших. Це могло мати місце в південно-східній частині Центральної Європи, можливо, в середньому Подунав'ї або в північному Прикарпатті. На наступному етапі відбулося, очевидно, значне переміщення прабатьківщини слов'ян у північному напрямі приблизно до верхів'я Прип'яті. Звідси почалося поширення праслов'ян на схід до Дніпра (можливо, спочатку по території північніше Прип'яті з наступним переміщенням на південь по правобережжю Дніпра і на захід до Вісли та Одера). В VI ст. звідси почалося масове розселення слов'ян через Наддністрянщину і Карпати на Балкани.

Аль-Фазарі у 772–773 роках згадує володіння слов'ян, площа яких складала 3 500 на 700 фарсангів.

У XI ст. слов'яни займали вже значну територію в Східній і Центральній Європі від Адріатичного й Егейського морів до Балтійського моря і Ладозького озера та від правобережжя Ельби (Лаби) до лівобережжя Дніпра. Дивись також Слов'янські мови.

Див. також

Примітки

  1. http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm
  2. Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистические исследования / 2-е изд., дополн.. — М.: Наука, 2003. — С.389.
  3. Толочко О. П., Толочко П. П. Україна крізь віки. Том IV — Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. — 352 с. — ISBN 966-7217-51-7
  4. Аркас М. Історія України-Русі. Том 1. 1908.
  5. А. Я. Гаркави. Сказание мусульманских писателей о славянах и русских

Джерела

  • Давні слов'яни. Археологія та історія: навч. посіб. [для викл. і студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл., вчителів загальноосвіт. шк.] / Н. С. Абашина, Д. Н. Козак, Є. В. Синиця, Р. В. Терпиловський ; НАН України, Ін-т археології, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Каф. археології та музеєзнавства. — К. : Стародавній світ, 2012. — 366 с. : іл. — Бібліогр.: с. 360—363. — ISBN 978-966-2608-05-2
  • Кобычев В. П., «В поисках прародины славян», г. Москва, изд. Наука, 1973 г., 168 с. (рос.)
  • Коломиец В. Т. Значение данных сравн.-истор. фонетики для исследования славян. этногенеза. В кн.: IX Міжнар. з'їзд славістів. Слов'ян, мовознавство: Доповіді. К., 1983;
  • Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Индоевроп. язык и индоевропейцы, кн. 1-2. Тбилиси, 1984;
  • IX Междунар. съезд славистов. Мат-лы дискуссии: Языкознание. К., 1986;
  • Бирнбаум X. Праславян. язык. М., 1987;
  • Півторак Г. П. Формування і діал. диференціація давньорус. мови. К., 1988;
  • Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. М. 1991.
  • Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект (Розділ VI) Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (144—196 ст.) ISBN 966-7601-34-Х

Посилання


Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з історії України та українців.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prabatkivshina slov yan teritoriya yaku zajmali davni slov yani praslov yani zgidno z arheologichnimi antropologichnimi ta movnimi oznakami do rozselennya po istorichno zasvidchenih miscyah prozhivannya Balto slov yanski dialekti 600 rik do n e Zmist 1 Teoriya 2 Koncepciyi 3 Rozselennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaTeoriya Redaguvati Istorichnij rozpodil slov yanskih mov Zashtrihovanij u rozhevij kolir ye Prazko Penkivsko Kolochinskij kompleks kultur VI VII st n e sho vidpovidaye poshirennyu slov yansko movnih plemen v cej chas Mensha chervona teritoriya na yakij znahodyatsya najdavnishi slov yanski gidronimi abo nazvi richok i ozer after Mallory amp Adams 1997 524ff Problema prabatkivshini slov yan ye skladnoyu i zagalnoprijnyatogo rozv yazannya ne maye Vona virishuyetsya golovnim chinom na osnovi lingvistichnih ta arheologichnih danih oskilki okremi areali paleoantropologichnih zalishkiv zdebilshogo ne zbigayutsya z mezhami teritorialnogo poshirennya vidpovidnih mov Razom z tim sami po sobi lingvistichni dani ne mozhut zabezpechiti formulyuvannya ostatochnih visnovkiv pro teritoriyu slov yanskoyi prabatkivshini neobhidno vrahovuvati takozh vidomosti istoriyi antropologiyi etnografiyi ta inshih nauk Z lingvistichnih danih najvazhlivishe znachennya dlya visvitlennya pitannya pro prabatkivshinu slov yan maye toponimika zokrema gidronimika davni leksichni zapozichennya v praslov yanskij movi z inshih mov i v inshi movi z praslov yanskoyi ta rezultati rekonstrukciyi strukturnih elementiv praslov yanskoyi movi u vidnoshenni do elementiv inshih indoyevropejskih mov a koli jdetsya pro odinici leksichnogo skladu takozh u roli poznachen prirodnih realij zdavna specifichnih dlya pevnih teritorij Koncepciyi RedaguvatiIsnuye ryad istorichnih koncepcij shodo spilnoyi prabatkivshini slov yan Vislo Oderska Sformulovana v XIX stolitti cheskim istorikom i zasnovnikom slavistiki Pavelom Shafarikom v podalshomu polskimi vchenimi i rosijskim slavistom Oleksiyem Shahmatovim Lokalizuye prabatkivshinu slov yan u Polshi mizh dolinami Visli ta Oderu Vislo Dniprovska Zaproponovana radyanskim istorikom Borisom Ribakovim Lokalizuye prabatkivshinu slov yan shidnishe poperednogo arealu na Volino Polissi mizh dolinami Visli ta Dnipra Dniprovsko Oderska Rozshirena poperednya koncepciya zahidnu mezhu arealu prabatkivshini slov yan posunuto do Odri tobto vklyucheno vklyucheno areal shafarikovskoyi koncepciyi Dunajska Nestor Litopisec pisav sho slov yani rozselilis z Dunayu Po razdrushenii zhe stolpa i po razdѣlenii yazyk priyasha synove Simovy vstochnyya strany a Hamovy zhe synove poludennyya strany Afetovi zhe synove zapad priyasha i polunoshnyya strany Ot sih zhe 70 i dvu yazyku byst yazyk Slovenesk ot plemeni zhe Afetova naricaemѣi Norci izhe sut Slovenѣ 1 Vikoristovuyuchi ci litopisni zgadki rosijskij istorik Oleg Trubachov rozmishuye prabatkivshinu slov yan na Serednomu Dunayi v Zahidnomu Noriku 2 Taku koncepciyu Oleksij Tolochko vvazhaye mistifikaciyeyu 3 Pro Slovyan vpershe zgaduyut chuzhi pismenniki u I ta II stolitti po Rizdvi Hrista ale zvut yih venetami Tilki cherez 500 lit vpershe bachimo najmennya Sloven Slaven i to zvut tak ne vsih Slovyan tilki zahidnih Same najmennya slov yan pishlo najskorish od slovo tobto se taki lyude sho govoryat zrozumilo po lyudski a ne nimci sho govoriti ne vmiyut 4 Skifo sarmatska Vikladena v anonimnij Bavarskij hronici lat Chronicon imperatorum et pontificum Bavaricum XIII stolittya istorichno pomilkova Vivodit genezis slov yan vid iranskogo naselennya Pivnichnogo Prichornomor ya Poslidovnikom ciyeyi teoriyi v XX stolitti buv vidomij tyurkolog Lev Gumilov Suchasni poslidovniki ciyeyi teoriyi vvazhayut predkami slov yan abo miscevih skifo sarmativ abo navit takimi sho prijshli do Yevropi razom z gunami Rozselennya Redaguvati Rozselennya slov yan u 1 mu tisyacholittiZ chasom prabatkivshina slov yan ne zalishalasya nezminnoyu vona peremishuvalasya j rozshiryuvalasya yiyi najdavnisha teritoriya znahodilasya tam de ranni praslov yani ne piznishe seredini I tisyacholittya do n e vidilyalisya z pomizh susidnih z nimi predkiv inshih indoyevropejskih narodiv prabaltiv pragermanciv ta inshih Ce moglo mati misce v pivdenno shidnij chastini Centralnoyi Yevropi mozhlivo v serednomu Podunav yi abo v pivnichnomu Prikarpatti Na nastupnomu etapi vidbulosya ochevidno znachne peremishennya prabatkivshini slov yan u pivnichnomu napryami priblizno do verhiv ya Prip yati Zvidsi pochalosya poshirennya praslov yan na shid do Dnipra mozhlivo spochatku po teritoriyi pivnichnishe Prip yati z nastupnim peremishennyam na pivden po pravoberezhzhyu Dnipra i na zahid do Visli ta Odera V VI st zvidsi pochalosya masove rozselennya slov yan cherez Naddnistryanshinu i Karpati na Balkani Al Fazari u 772 773 rokah zgaduye volodinnya slov yan plosha yakih skladala 3 500 na 700 farsangiv 5 U XI st slov yani zajmali vzhe znachnu teritoriyu v Shidnij i Centralnij Yevropi vid Adriatichnogo j Egejskogo moriv do Baltijskogo morya i Ladozkogo ozera ta vid pravoberezhzhya Elbi Labi do livoberezhzhya Dnipra Divis takozh Slov yanski movi Div takozh RedaguvatiPolissya Etnogenez slov yan Praslov yanska mova Norik Samo derzhava Burshtinovij shlyah Horutani Shidni slov yani Zahidni slov yani Slov yaniPrimitki Redaguvati http litopys org ua ipatlet ipat01 htm Trubachev O N Etnogenez i kultura drevnejshih slavyan Lingvisticheskie issledovaniya 2 e izd dopoln M Nauka 2003 S 389 Tolochko O P Tolochko P P Ukrayina kriz viki Tom IV Kiyiv Vidavnichij dim Alternativi 1998 352 s ISBN 966 7217 51 7 Arkas M Istoriya Ukrayini Rusi Tom 1 1908 A Ya Garkavi Skazanie musulmanskih pisatelej o slavyanah i russkihDzherela RedaguvatiDavni slov yani Arheologiya ta istoriya navch posib dlya vikl i stud ist f tiv vish navch zakl vchiteliv zagalnoosvit shk N S Abashina D N Kozak Ye V Sinicya R V Terpilovskij NAN Ukrayini In t arheologiyi Kiyiv nac un t im T Shevchenka Kaf arheologiyi ta muzeyeznavstva K Starodavnij svit 2012 366 s il Bibliogr s 360 363 ISBN 978 966 2608 05 2 Kobychev V P V poiskah prarodiny slavyan g Moskva izd Nauka 1973 g 168 s ros Kolomiec V T Znachenie dannyh sravn istor fonetiki dlya issledovaniya slavyan etnogeneza V kn IX Mizhnar z yizd slavistiv Slov yan movoznavstvo Dopovidi K 1983 Gamkrelidze T V Ivanov Vyach Vs Indoevrop yazyk i indoevropejcy kn 1 2 Tbilisi 1984 IX Mezhdunar sezd slavistov Mat ly diskussii Yazykoznanie K 1986 Birnbaum X Praslavyan yazyk M 1987 Pivtorak G P Formuvannya i dial diferenciaciya davnorus movi K 1988 Trubachev O N Etnogenez i kultura drevnejshih slavyan M 1991 Segeda S Antropologichnij sklad ukrayinskogo narodu etnogenetichnij aspekt Rozdil VI Vidavnictvo im Oleni Teligi 2001 256 st 144 196 st ISBN 966 7601 34 HPosilannya RedaguvatiT I Aleksyeyeva Mapa za antropologichnimi ta arheologichnimi danimi ros Doslidzhennya peredistorichnih etnogenetichnih procesiv u Shidnij Yevropi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini ta ukrayinciv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prabatkivshina slov 27yan amp oldid 37171039