www.wikidata.uk-ua.nina.az

Діалекти російської мови територіальні різновиди російської мови що об єднуються в традиціях російської діалектології у

Діалекти російської мови

Діалекти російської мови — територіальні різновиди російської мови, що об'єднуються в традиціях російської діалектології у дві основні великі діалектні величини — наріччя, між якими розташована область перехідних говірок (середньоросійські говірки). Наріччя та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються діалектні зони.

Діалекти російської мови на території первинного формування.
Основою мапи є Діалектологічна карта, складена К. Ф. Захаровою і В. Г. Орловою і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією Р. І. Аванесова і В. Г. Орлової в 1965 році

Говори раннього і пізнього формування Редагувати

В діалектології розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення російської мови на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV ст. склалися дві великі угруповання говорів — північне наріччя та південне наріччя, що характеризуються рядом чітких ізоглос, а також проміжні середньоросійські говірки. Для території пізнього формування (азійська частина РФ, Поволжі, Кавказ) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів.

Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок Редагувати

Діалектологічна карта 1914 року
Області розповсюдження говорів.
Дана карта створена на основі діалектологічної карти 1915 року, обмежені територією Росії з рядом змін

Територія середньоросійських говірок — Псковська, Тверська, Московська, Владимирська, Івановська, Нижньогородська області. Північніше цього поясу — зона північного наріччя, на південь — відповідно, південного.

Класифікація російських діалектів Редагувати

В межах цих трьох головних груп (двох наріч та середньоросійських говірок) виділяються групи і підгрупи говірок:

  • північне наріччя: ладого-тихвінська, вологодська, костромська;
  • середньоросійські говірки: гдовська, псковська, владимирсько-поволзька;
  • південне наріччя: курсько-орловська, рязанська.

Середньоросійські говірки, насамперед московський говір, лягли в основу літературної російської мови.

Сучасне становище Редагувати

Ступінь діалектних відмінностей не перешкоджає взаєморозумінню носіїв. В XX століття набуває широкий розвиток освіти та ЗМІ, масштабна міграція населення сприяли різкому скороченню носіїв традиційних говірок; зараз це в основному сільські жителі старшого покоління. У промові міського населення різних регіонів Росії є незначні відмінності, головним чином лексичного, почасти також фонетичного характеру, іноді опосередковано (через просторіччя) пов'язані з традиційними говорами даного регіону.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. — 2-е изд. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — С. 166—167. — ISBN 5-354-00917-0.
  2. ↑ Касаткин Л. Л. Русские диалекты. Карты. — М. : Наука.(Перевірено 15 червня 2011)
  3. . Архів оригіналу за 10 листопада 2011. (Перевірено 15 червня 2011)
  4. Русская диалектология / под ред. Р. И. Аванесова и В. Г. Орловой. — М. : Наука, 1965.
  5. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. — 2-е изд. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — С. 18—26. — ISBN 5-354-00917-0.
  6. В. В. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445
  7. Народы Европейской части СССР. Этнографические очерки: В 2-х т / Под общ. ред. С. П. Толстова. — М. : Наука. — С. 148—156.

Посилання і література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dialekti rosijskoyi movi teritorialni riznovidi rosijskoyi movi sho ob yednuyutsya v tradiciyah rosijskoyi dialektologiyi u dvi osnovni veliki dialektni velichini narichchya mizh yakimi roztashovana oblast perehidnih govirok serednorosijski govirki Narichchya ta perehidni govirki vklyuchayut do svogo skladu grupi govirok ridshe vidilyayutsya pidgrupi govirok Yak velichini drugogo dodatkovogo dialektnogo chlenuvannya teritoriyi poshirennya rosijskoyi movi v cilomu graye dopomizhnu rol vidilyayutsya dialektni zoni 5 Dialekti rosijskoyi movi na teritoriyi pervinnogo formuvannya 1 2 3 Osnovoyu mapi ye Dialektologichna karta skladena K F Zaharovoyu i V G Orlovoyu i vpershe opublikovana v roboti Rosijska dialektologiya pid redakciyeyu R I Avanesova i V G Orlovoyi v 1965 roci 4 Zmist 1 Govori rannogo i piznogo formuvannya 2 Oblasti rozpovsyudzhennya dialektiv i serednoruskih govirok 3 Klasifikaciya rosijskih dialektiv 4 Suchasne stanovishe 5 Div takozh 6 Primitki 7 Posilannya i literaturaGovori rannogo i piznogo formuvannya RedaguvatiDokladnishe Rosijski govirki rannogo i piznogo formuvannyaV dialektologiyi rozriznyayut teritoriyu spokonvichnogo velikorosijskogo zaselennya velikoruska oblast poshirennya rosijskoyi movi na XV stolittya ne vklyuchaye Povolzhya Ural Sibir Pivnichnij Kavkaz z odnogo boku i oblast piznishogo rosijskogo zaselennya z inshogo boku U mezhah teritoriyi spokonvichnogo zaselennya she v XV st sklalisya dvi veliki ugrupovannya govoriv pivnichne narichchya ta pivdenne narichchya sho harakterizuyutsya ryadom chitkih izoglos a takozh promizhni serednorosijski govirki Dlya teritoriyi piznogo formuvannya azijska chastina RF Povolzhi Kavkaz harakterna vidsutnist chitkogo rozpodilu dialektnih zon strokatist nevelikih arealiv vishidnih do movi pereselenciv z riznih regioniv a takozh risi sho vidobrazhayut zmishennya riznih dialektiv 6 Oblasti rozpovsyudzhennya dialektiv i serednoruskih govirok Redaguvati nbsp Dialektologichna karta 1914 roku nbsp Oblasti rozpovsyudzhennya govoriv Dana karta stvorena na osnovi dialektologichnoyi karti 1915 roku obmezheni teritoriyeyu Rosiyi z ryadom zmin 2 7 Teritoriya serednorosijskih govirok Pskovska Tverska Moskovska Vladimirska Ivanovska Nizhnogorodska oblasti Pivnichnishe cogo poyasu zona pivnichnogo narichchya na pivden vidpovidno pivdennogo Klasifikaciya rosijskih dialektiv RedaguvatiV mezhah cih troh golovnih grup dvoh narich ta serednorosijskih govirok vidilyayutsya grupi i pidgrupi govirok pivnichne narichchya ladogo tihvinska vologodska kostromska serednorosijski govirki gdovska pskovska vladimirsko povolzka pivdenne narichchya kursko orlovska ryazanska Serednorosijski govirki nasampered moskovskij govir lyagli v osnovu literaturnoyi rosijskoyi movi Suchasne stanovishe RedaguvatiStupin dialektnih vidminnostej ne pereshkodzhaye vzayemorozuminnyu nosiyiv V XX stolittya nabuvaye shirokij rozvitok osviti ta ZMI masshtabna migraciya naselennya spriyali rizkomu skorochennyu nosiyiv tradicijnih govirok zaraz ce v osnovnomu silski zhiteli starshogo pokolinnya U promovi miskogo naselennya riznih regioniv Rosiyi ye neznachni vidminnosti golovnim chinom leksichnogo pochasti takozh fonetichnogo harakteru inodi oposeredkovano cherez prostorichchya pov yazani z tradicijnimi govorami danogo regionu Div takozh RedaguvatiSibirska govirka AkannyaPrimitki RedaguvatiKomentari Dzherela Zaharova K F Orlova V G Dialektnoe chlenenie russkogo yazyka 2 e izd M Editorial URSS 2004 S 166 167 ISBN 5 354 00917 0 a b Kasatkin L L Russkie dialekty Karty M Nauka Perevireno 15 chervnya 2011 Federalnaya celevaya programma Russkij yazyk Regionalnyj centr NIT PetrGU Arhiv originalu za 10 listopada 2011 Perevireno 15 chervnya 2011 Russkaya dialektologiya pod red R I Avanesova i V G Orlovoj M Nauka 1965 Zaharova K F Orlova V G Dialektnoe chlenenie russkogo yazyka 2 e izd M Editorial URSS 2004 S 18 26 ISBN 5 354 00917 0 V V Lopatin I S Uluhanov Russkij yazyk Yazyki mira Slavyanskie yazyki M Academia 2005 s 445 Narody Evropejskoj chasti SSSR Etnograficheskie ocherki V 2 h t Pod obsh red S P Tolstova M Nauka S 148 156 Posilannya i literatura RedaguvatiShkolnyj dialektologicheskij atlas Yazyk russkoj derevni Arhivovano 19 sichnya 2019 u Archive is Olga Novikova kafedra russkogo yazyka filologicheskogo fakulteta MGU Gde koni rastut na nozhkah Nauka i zhizn Arhivovano 4 chervnya 2011 u Wayback Machine Indeks gorodskih dialektnyh slov na lingvo ru Arhivovano 27 zhovtnya 2012 u Wayback Machine nbsp ru dialectology dialektologicheskoe ZhZh soobshestvo Arhangelskij oblastnoj slovar vyp 1 11 1980 2001 Russkaya dialektologiya Uchebnoe posobie dlya pedagogicheskih institutov pod red P S Kuznecova M 1973 Russkaya dialektologiya Uchebnoe posobie pod redakciej E A Nefedovoj M MGU 1999 Russkaya dialektologiya Uchebnik dlya pedagogicheskih institutov pod redakciej L L Kasatkina M 1989 Yazyk russkoj derevni Shkolnyj obsheobrazovatelnyj atlas Posobie dlya obsheobrazovatelnyh uchrezhdenij M 1994 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dialekti rosijskoyi movi amp oldid 37334963