www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рудницький Ярослав Богдан Антонович Батько Посада Діти Дружина Мати Ярослав РудницькийНародився 28 листопада 1910 1910 1

Рудницький Ярослав-Богдан Антонович

Ярослав Рудницький
Народився 28 листопада 1910(1910-11-28)
Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії,
 Австро-Угорщина
Помер 19 жовтня 1995(1995-10-19) (84 роки)
Монреаль,  Канада
Країна  Австрія→ Канада
Національність українець
Діяльність лексикограф, антрополог, мовознавець, історик, письменник, славіст
Alma mater Львівський університет
Галузь Мовознавство (зокрема лексикографія та ономастика), славістика, літературознавство
Заклад Український науковий інститут у Берліні
Український вільний університет
Карлів університет
Гейдельберзький університет
Манітобський університет
Наукове товариство імені Тараса Шевченка
Посада Голова Уряду Української Народної Республіки в екзилі
Президент Української вільної академії наук (1955–1969)
Голова Товариства плекання рідної мови
Президент Української Могилянсько-Мазепинської академії наук
Редактор часописів «Slavistica» та «Слово на сторожі»
У шлюбі з Марина Рудницька
Нагороди Орден Канади
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Рудницький.

Д-р Яросла́в Рудни́цький (англ. Jaroslav Rudnyckyj; 28 листопада 1910, Перемишль — 19 жовтня 1995, Монреаль) — український канадський славіст, мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист. Президент Української вільної академії наук.

Біографія Редагувати

Народився 1910 року в сім'ї юриста Антона і Юлії (Шавалів) Рудницьких.

У 1929 закінчив Стрийську гімназію, склавши матуру. Під час навчання у гімназії вступив до Пласту, належав до 5 куреня ім. Ярослава Осмомисла, а згодом — до 2 куреня УУСП «Червона Калина».

У 1934 одержав ступінь магістра слов'янських наук в Університеті Яна Казимира у Львові, а в 1937 р. завершив студії славістики у Львівському університеті докторатом філософії.

У 1938 року виїхав до Берліна, де працював в Українському науковому інституті.

У 1940 році переїхав до Праги, де став доцентом (з 1943 р. — професором) Українського вільного університету (УВУ), викладав у Карловому університеті.

У 1945 виїхав до Німеччини, працював у Гейдельберзькому університеті, був професором УВУ в Мюнхені.

Канада Редагувати

У 1949 переїхав до Вінніпега (Канада); того ж року заснував відділ україністики в Манітобському університеті, у 1951 став першим головою-славістом, відділу цього університету (очолював до 1976). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) (з 1947), член-засновник Української вільної академія наук (УВАН) у Канаді та її президент 1955—1969).

Очолював різні українські наукові, культурні та громадські організації:

Заступник голови Міжнародного комітету спеціальної ономастики при ООН (1972).

Член королівської комісії Редагувати

Як член Канадської федеральної королівської комісії для справ двомовності й двокультурності у Канаді (1968—1971) відстоював конституційне визнання мов української та інших національних меншостей у Канаді на території з 10 % або більше даного населення (1967); заступник голови Міжнародного комітету спеціальної ономастики при ООН (1972). Беручи участь в міжнародних конгресах, ставив українські питання на світовому форумі.

Одержав 21 квітня 1993 найвище державне відзначення Канади з рук генерал-губернатора Канади Рамона Гнатишина — медаль офіцера Ордену Канади за заслуги у справі введення політики багатокультурності в Канаді.

Українознавчі студії в Австралії Редагувати

У 1970-х роках, як голова факультету славістики у Манітобському університеті, відвідав багато країн Південної Америки, Африки, Азії та Австралію, де став ініціатором створення Катедри Українознавчих Студій (КУА) в Австралії, започаткувавши українознавчі курси в різних університетах Австралії.

У 1978 перевіз кораблем «Оріяна[en]» для Центру Українознавчих Студій при університеті Макворі свою приватну бібліотеку (близько 10 000 книжок).

У 1979 р. за його почином з допомогою науковців в Австралії Ольги Качан і Ігоря Гордієва та дирекції Фундації Українознавчих Студії Австралії відбулася інавгурація КУА, а в 1984 — її урочисте відкриття в університеті Макворі.

Редакційна діяльність Редагувати

Редактор серій УВАН «Slavistica», «Onomastica» та інших та журналу «Слово на сторожі» з 1964 (голова Товариства плекання рідної мови), співредактор різних наукових видань («The Slavic and East European Journal», «Etudes Slaves et Est Européennes» й ін.).

Творчий доробок Редагувати

Автор більше 2000 публікацій. Зокрема, автор збірки віршів «Євшану пах» (1994), книжок «Подорожі навколо півсвіту» (1955), «Подорожі по Америці» (1956), «З подорожі по Вінніпегу» (1957), «З подорожей по Канаді» (1949—1959), літературознавчої студії «Burns and Shevchenko» (1959).

Мовознавчі праці Редагувати

Праці з українського словотвору (наростки -ище, -исько 1934, 1967, наросток -епа 1959), акцентології (1941, 1948, 1961), топономастики Бойківщини 1939, 1962, українсько-канадських назв місцевостей 1949, 1951, мозаїки назв Манітоби 1970 та ін.), про ізофони бойківської говірки (1936, 1938), опис передміської говірки Львова (1943), записи українсько-канадських говіркових і фольклорних матеріалів (1956—1963), співавтор (із З. Кузелею) українсько-німецького словника (1943), автор першого друкованого українського етимологічного словника англ. «An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language») літери А—Д, 1962—1974), підручника української мови для німців (1940, 1964) та з Ю. Луцьким для англійців (1949, 1968), скриптів зі «старих» церковно-слов'янської граматики й вступу до слов'янознавства, нарису української діалектології, правопису й популярно-нормативних статей, бібліографії тощо.

Родина Редагувати

Одружений із Мариною Рудницькою, дочкою Дмитра Антоновича, активною діячкою української діаспори у Канаді.

Примітки Редагувати

  1. Центральний Державний історичний архів України у Львові, ф. 389, оп. 1, спр. 173, арк. 73, 80.
  2. ↑ Українці Австралії: енциклопедичний довідник, «Вільна Думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії, Сідней 2001. — ISBN 0-908168-11-X
  3. ↑ Ярослав-Богдан Рудницький [ 7 червня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «Українці в світі»

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Yaroslav RudnickijNarodivsya 28 listopada 1910 1910 11 28 Peremishl Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer 19 zhovtnya 1995 1995 10 19 84 roki Monreal KanadaKrayina Avstriya KanadaNacionalnist ukrayinecDiyalnist leksikograf antropolog movoznavec istorik pismennik slavistAlma mater Lvivskij universitetGaluz Movoznavstvo zokrema leksikografiya ta onomastika slavistika literaturoznavstvoZaklad Ukrayinskij naukovij institut u BerliniUkrayinskij vilnij universitetKarliv universitetGejdelberzkij universitetManitobskij universitetNaukove tovaristvo imeni Tarasa ShevchenkaPosada Golova Uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekziliPrezident Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk 1955 1969 Golova Tovaristva plekannya ridnoyi moviPrezident Ukrayinskoyi Mogilyansko Mazepinskoyi akademiyi naukRedaktor chasopisiv Slavistica ta Slovo na storozhi U shlyubi z Marina RudnickaNagorodi Orden KanadiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Rudnickij D r Yarosla v Rudni ckij angl Jaroslav Rudnyckyj 28 listopada 1910 Peremishl 19 zhovtnya 1995 Monreal ukrayinskij kanadskij slavist movoznavec naukovij i gromadskij diyach literaturoznavec folklorist Prezident Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Zmist 1 Biografiya 1 1 Kanada 1 2 Chlen korolivskoyi komisiyi 1 3 Ukrayinoznavchi studiyi v Avstraliyi 1 4 Redakcijna diyalnist 1 5 Tvorchij dorobok 1 6 Movoznavchi praci 2 Rodina 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 1910 roku v sim yi yurista Antona i Yuliyi Shavaliv Rudnickih U 1929 zakinchiv Strijsku gimnaziyu sklavshi maturu Pid chas navchannya u gimnaziyi vstupiv do Plastu nalezhav do 5 kurenya im Yaroslava Osmomisla a zgodom do 2 kurenya UUSP Chervona Kalina 1 U 1934 oderzhav stupin magistra slov yanskih nauk v Universiteti Yana Kazimira u Lvovi a v 1937 r zavershiv studiyi slavistiki u Lvivskomu universiteti doktoratom filosofiyi U 1938 roku viyihav do Berlina de pracyuvav v Ukrayinskomu naukovomu instituti 2 U 1940 roci pereyihav do Pragi de stav docentom z 1943 r profesorom Ukrayinskogo vilnogo universitetu UVU vikladav u Karlovomu universiteti U 1945 viyihav do Nimechchini pracyuvav u Gejdelberzkomu universiteti buv profesorom UVU v Myunheni Kanada Redaguvati U 1949 pereyihav do Vinnipega Kanada togo zh roku zasnuvav viddil ukrayinistiki v Manitobskomu universiteti u 1951 stav pershim golovoyu slavistom viddilu cogo universitetu ocholyuvav do 1976 Dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka NTSh z 1947 chlen zasnovnik Ukrayinskoyi vilnoyi akademiya nauk UVAN u Kanadi ta yiyi prezident 1955 1969 2 3 Ocholyuvav rizni ukrayinski naukovi kulturni ta gromadski organizaciyi prezident UVAN 1955 1969 golova Ukrayinskoyi naukovoyi radi z 1959 neodnorazovo golova Tovaristva plekannya ukrayinskoyi movi 1971 79 1982 88 tosho prezident Ukrayinskoyi Mogilyansko Mazepinskoyi Akademiyi z 1978 2 3 golova Uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili 1980 1989 2 Zastupnik golovi Mizhnarodnogo komitetu specialnoyi onomastiki pri OON 1972 Chlen korolivskoyi komisiyi Redaguvati Yak chlen Kanadskoyi federalnoyi korolivskoyi komisiyi dlya sprav dvomovnosti j dvokulturnosti u Kanadi 1968 1971 vidstoyuvav konstitucijne viznannya mov ukrayinskoyi ta inshih nacionalnih menshostej u Kanadi na teritoriyi z 10 abo bilshe danogo naselennya 1967 zastupnik golovi Mizhnarodnogo komitetu specialnoyi onomastiki pri OON 1972 Beruchi uchast v mizhnarodnih kongresah staviv ukrayinski pitannya na svitovomu forumi Oderzhav 21 kvitnya 1993 najvishe derzhavne vidznachennya Kanadi z ruk general gubernatora Kanadi Ramona Gnatishina medal oficera Ordenu Kanadi za zaslugi u spravi vvedennya politiki bagatokulturnosti v Kanadi Ukrayinoznavchi studiyi v Avstraliyi Redaguvati U 1970 h rokah yak golova fakultetu slavistiki u Manitobskomu universiteti vidvidav bagato krayin Pivdennoyi Ameriki Afriki Aziyi ta Avstraliyu de stav iniciatorom stvorennya Katedri Ukrayinoznavchih Studij KUA v Avstraliyi zapochatkuvavshi ukrayinoznavchi kursi v riznih universitetah Avstraliyi 2 U 1978 pereviz korablem Oriyana en dlya Centru Ukrayinoznavchih Studij pri universiteti Makvori svoyu privatnu biblioteku blizko 10 000 knizhok U 1979 r za jogo pochinom z dopomogoyu naukovciv v Avstraliyi Olgi Kachan i Igorya Gordiyeva ta direkciyi Fundaciyi Ukrayinoznavchih Studiyi Avstraliyi vidbulasya inavguraciya KUA a v 1984 yiyi urochiste vidkrittya v universiteti Makvori 2 Redakcijna diyalnist Redaguvati Redaktor serij UVAN Slavistica Onomastica ta inshih ta zhurnalu Slovo na storozhi z 1964 golova Tovaristva plekannya ridnoyi movi spivredaktor riznih naukovih vidan The Slavic and East European Journal Etudes Slaves et Est Europeennes j in Tvorchij dorobok Redaguvati Avtor bilshe 2000 publikacij Zokrema avtor zbirki virshiv Yevshanu pah 1994 knizhok Podorozhi navkolo pivsvitu 1955 Podorozhi po Americi 1956 Z podorozhi po Vinnipegu 1957 Z podorozhej po Kanadi 1949 1959 literaturoznavchoyi studiyi Burns and Shevchenko 1959 Okremi vidannya Rudnickij Ya Berns i Shevchenko Vinnipeg 1959 32 s Rudnickij Yar Biblioteka tovaristva Prosvita v Port Arturi Ontario Vinnipeg Port Artur 1961 16 s Rudnickij Yar Biblioteka chitalni Prosviti u Vinnipegu Vinnipeg Port Artur 1956 30 s Rudnickij Ya Virshi Hrestomatiya ukrayinskoyi literaturi v Kanadi Edmonton 2000 S 163 Rudnickij Ya Najblizhchi zavdannya shevchenkoznavstva Vinnipeg 1958 32 s Rudnickij Ya Naris ukrayinskoyi diyalektologiyi Avgsburg 1946 48 s Rudnickij Ya Slovo pro Igoriv pohid v perespivah na sogochasnu ukrayinsku movu Grefengajnihen 1944 54 s Rudnickij Ya Ukrayinska mova ta yiyi govori z dvoma mapami v teksti Yaroslav Rudnickij Lviv Nakladom Vid va Ridnoyi shk 1937 78 2 s tabl 1 ark kart Arhivovano 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Movoznavchi praci Redaguvati Praci z ukrayinskogo slovotvoru narostki ishe isko 1934 1967 narostok epa 1959 akcentologiyi 1941 1948 1961 toponomastiki Bojkivshini 1939 1962 ukrayinsko kanadskih nazv miscevostej 1949 1951 mozayiki nazv Manitobi 1970 ta in pro izofoni bojkivskoyi govirki 1936 1938 opis peredmiskoyi govirki Lvova 1943 zapisi ukrayinsko kanadskih govirkovih i folklornih materialiv 1956 1963 spivavtor iz Z Kuzeleyu ukrayinsko nimeckogo slovnika 1943 avtor pershogo drukovanogo ukrayinskogo etimologichnogo slovnika angl An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language literi A D 1962 1974 pidruchnika ukrayinskoyi movi dlya nimciv 1940 1964 ta z Yu Luckim dlya anglijciv 1949 1968 skriptiv zi starih cerkovno slov yanskoyi gramatiki j vstupu do slov yanoznavstva narisu ukrayinskoyi dialektologiyi pravopisu j populyarno normativnih statej bibliografiyi tosho Rodina RedaguvatiOdruzhenij iz Marinoyu Rudnickoyu dochkoyu Dmitra Antonovicha aktivnoyu diyachkoyu ukrayinskoyi diaspori u Kanadi Primitki Redaguvati Centralnij Derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u Lvovi f 389 op 1 spr 173 ark 73 80 a b v g d e Ukrayinci Avstraliyi enciklopedichnij dovidnik Vilna Dumka i Tovaristvo Zberezhennya Ukrayinskoyi Spadshini v Avstraliyi Sidnej 2001 ISBN 0 908168 11 X a b Yaroslav Bogdan Rudnickij Arhivovano 7 chervnya 2015 u Wayback Machine na sajti Ukrayinci v sviti Dzherela ta literatura RedaguvatiKovalchuk O O Majdan I G Rudnickij Yaroslav Bogdan Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 354 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 R P Zorivchak Rudnickij Yaroslav Bogdan Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Prof J V Rudnyckyj Sexagenarius Vinnipeg 1972 bibliografiya prac Ottavske vidznachennya ukrayinskogo vchenogo Ukrayinskij golos 10 travnya 1993 S 6 Rudnyckyj J V A bibliography of Writings 1933 1963 Winnipeg 1964 Rudnyckyj J B Repertorium Bibliographicum 1933 1983 Ottawa 1984 Nosko Oboroniv T Yaroslav Bogdan Rudnickij B M 1992 Dzira Ya Yaroslav Rudnickij Nar tvorchist ta etnografiya 1996 2 3 Ukrainians in North America A Biographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada Editor Shtohryn Dmytro M Association for the Advancement of Ukrainian Studies Champaign Illinois 1975 angl Slavutich Yar Uvikovichnennya ukrayinskogo slova v Kanadi Ukrayinska literatura v Kanadi Vibrani doslidzhennya statti j recenziyi Edmonton Slavuta 1992 S 200 202 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Posilannya RedaguvatiRudnickij Yaroslav Bogdan Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 578 579 Shenderovskij V Licar ordena Kanadi Yaroslav Bogdan Rudnickij Arhivovano 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha 3 bereznya 2002 roku Luckyj G Rudnyckyj J B A modern Ukrainian grammar Ukrainian Language Association 1978 ukl Rudnickij Ya Etymological Dictionary of the Ukrainian Language Arhivovano 14 veresnya 2017 u Wayback Machine Kuzelya Z Rudnickij J Ukrayinsko nimeckij slovnik Arhivovano 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine 44 MB Rudnickij Yaroslav Bogdan Arhivovano 13 travnya 2013 u Wayback Machine Izbornik Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rudnickij Yaroslav Bogdan Antonovich amp oldid 40460066