www.wikidata.uk-ua.nina.az

Макс Фасмер Макс Фа смер Макс Юліус Фрідріх Фасмер нім Max Julius Friedrich Vasmer рос Максимилиан Романович Фасмер 28 л

Макс Фасмер

Макс Фа́смер, Макс Юліус Фрідріх Фасмер (нім. Max Julius Friedrich Vasmer, рос. Максимилиан Романович Фасмер; 28 лютого 1886, Санкт-Петербурґ — 30 листопада 1962, Західний Берлін) — видатний мовознавець, славіст, етимолог і лексикограф, член кількох німецьких академій, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, чл.-кор. АН СРСР. Автор робіт про слов'янські мови, історію розселення народів у Східній Європі, дослідження східноєвропейської антропонімії й топонімії, впливу слов'янських мов на албанську тощо. Етногенетичні праці Фасмера ґрунтувалися на широкому використанні гідронімів, географічних назв взагалі й історичних матеріалів. Наукова праця Фасмера зосереджувалася навколо двох головних комплексних питань: етимологія і прабатьківщина слов'ян, зокрема східних. Найвідомішою працею Фасмера є етимологічний словник російської мови.

Макс Фасмер
нім. Max Vasmer
Ім'я при народженні нім. Max Julius Friedrich Vasmer
Народився 28 лютого 1886(1886-02-28)[…]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 30 листопада 1962(1962-11-30)[…] (76 років)
Західний Берлін, Берлін, НДР
Поховання
Євангелічний цвинтар у Ніколасзеd : 

Країна  Німеччина
 Російська імперія
 Веймарська республіка
 Німеччина
 ФРН
Діяльність мовознавець, викладач університету
Галузь мовознавство і лексикографія
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь докторський ступінь
Знання мов німецька
Заклад Лейпцизький університет, HU Berlin і Вільний університет Берліна
Членство Академія наук СРСР, Австрійська академія наук, Прусська академія наук, Угорська академія наук, Академія наук і літератури в Майнці, Російська академія наук, Академія наук НДР, Саксонська академія наук, Імператорське російське археологічне товариствоd, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Саксонська академія наук, Шведська королівська академія наук і Данська королівська академія наук
Брати, сестри Ріхард Фасмерd
У шлюбі з Цезарія Бодуен де Куртене Еренкройц Єнджеєвичова
Нагороди

Біографія Редагувати

Російський період Редагувати

Макс Фасмер народився в Санкт-Петербурзі, у купецькій родині російських німців. У 1903 закінчив відому класичну гімназію Карла Мая. З 1903 по 1907 рік навчався в Санкт-Петербурзькому університеті, вивчав порівняльне мовознавство і славістику. Серед його вчителів були філологи Бодуен де Куртене і О. О. Шахматов.

У 1906–1909 роках Фасмер випустив свою першу відому лексикографічну працю — Греко-слов'янські етюди де досліджувався вплив грецької мови на слов'янські. Третю частину «Етюдів» Фасмер захистив у 1909 як маґістерську дисертацію, за неї він здобув премію Міхельсона[ru] «За труды в области науки о русском языке» від Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук. У процесі створення «Етюдів» Фасмер їздив у Грецію, де вивчав діалекти грецької мови, а також албанську мову. За власними словами, він уже тоді мав намір створити російський етимологічний словник і вважав це головним завданням своєї наукової діяльності.

У 1908—1910 роках Фасмер навчався в університетах у Кракові, Відні й Граці. Основна робота цього періоду Kritisches und Antikritisches zur neueren slavischen Etymologien, яка вилилася у створення основної праці філолога.

1910 року Фасмер склав іспити на право читання лекцій і дістав посаду приват-доцента в Санкт-Петербурзькому університеті. Одночасно з 1912 року він на посаді професора слов'янської філології й індоєвропейського мовознавства викладав на Вищих жіночих Бестужевських курсах.

1914 року в Москві була видана робота Фасмера Дослідження в області давньогрецької фонетики, пізніше — у 1915 — він захистив її як дисертацію.

У 1917–1918 роках Фасмер — професор індогерманського мовознавства і слов'янській філології на Філологічному факультеті Саратовського університету.

Фасмер у Дерпті Редагувати

Після жовтневого перевороту Фасмер, перебуваючи у Фінляндії, вирішив не повертатися в Саратов і переїхав у Дерпт, нині Тарту, Естонія. У 1918–1921 роках Фасмер викладав у Дерптському університеті на посаді ординарного професора. Під час своєї роботи в Дерпті Фасмер брав участь у поверненні евакуйованої в Вороніж у Першу світову війну університетської бібліотеки (на підставі мирного договору між Естонією і РРФСР від 2 лютого 1920). Одночасно він переправив із Росії і свою особисту бібліотеку, яку згодом надав у користування німецьким славістам і сам використовував у своїх роботах.

Фасмер у Лейпцигу Редагувати

1921 року Фасмер дістав запрошення з Лейпцига. З 1921 по 1925 рік він обіймав посаду ординарного професора історико-філологічного відділення філософського факультету Лейпцигського університету, працював на кафедрі слов'янської філології. Одночасно в 1921 році він став содиректором Індогерманського інституту, інституту Південно-Східної Європи й Ісламу і Державного науково-дослідного інституту індогерманістики. Також у 1923 році Фасмер став ординарним членом філолого-історичного класу Саксонської Академії Наук. Протягом багатьох років Фасмер працював над первісними межами й поширенням східних слов'ян, установивши північну межу іранських впливів (Die Iranier in Südrussland, 1923), південну і східну межу балтських впливів і південну межу фінських впливів (Beiträge zur historischen Völkerkunde Osteuropas, I—IV, 1932 — 36), як також межі впливів вікінгів (Wikingerspuren in Russland, 1931, та ін.). Ці праці мають основоположне значення також для проблем походження української мови.

У 1924 році Фасмер заснував журнал «Zeitschrift für slavische Philologie» («Журнал слов'янської філології»), що незабаром став одним з провідних європейських славістичних видань і виходить дотепер. У журналі поряд з іншими статтями публікувалися і статті самого Фасмера з етимології слів російської мови.

Берлінський період. Стокгольм Редагувати

У 1925 році Фасмер переїхав у Берлін. З 1925 по 1945 рр. Фасмер — ординарний професор Слов'янського інституту в Берлінському університеті Фрідріха-Вільгельма.

У 1925–1933 роках Фасмер видає Нариси слов'янської філології й історії культури (нім. Grundriss der slavischen Philologie und Kulturgeschichte, Berlin, Leipzig, 1925—1933). І серед них його робота — підсумок поглядів на прабатьківщину слов'ян Прабатьківщина слов'ян (нім. Die Urheimat der Slaven) (1926) та Східно-слов'янська етнографія (нім. Russische (Ostslavische) Volkskunde) (1927), написана за пропозицією Фасмера видатним радянським етнографом Дмитром Зеленіним, яка і дотепер лишається найґрунтовнішим і найавторитетнішим описом етнографії українців, білорусів та росіян. Усього передбачалося випустити 90 томів «Нарисів…», світ же побачили тільки 12 випусків.

У 1932–1936 вийшла його робота в чотирьох томах Нариси історичної етнології Східної Європи (нім. Beitrage zur historischen Volkerkunde Osteuropas, Berlin, 1932-36), де, зокрема, розповідалося про розселення фінських племен в центральній Росії.

У 1926 році Фасмер брав участь у науковій конференцію в Мінську. 14 січня 1928 року Фасмер обраний іноземним членом-кореспондентом по розряду лінґвістики (слов'янська філологія) Відділення гуманітарних наук Академії наук СРСР.

У 1937–1938 роках Фасмер як запрошений професор читав лекції в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Також він виступав з лекціями в 1930–1931 роках у Лунді, Уппсалі, Стокгольмі, у 1937–1941 роках — у Софії, Будапешті, Бухаресті і Гельсінкі.

У 1938 році Фасмер під час перебування в Нью-Йорку почав систематично працювати над складанням словникових статей для етимологічного словника російської мови. У цьому ж році він повернувся в Берлін, де продовжив працювати над словником.

Свою діяльність Фасмер не переривав і в роки Другої світової війни, незважаючи на численні перешкоди. Крім підготовки словникових статей Фасмер у цей час продовжував писати роботи з славістики і викладати на кафедрі (заняття велися до лютого 1945). Серед його праць цього часу: Слов'яни в Греції (нім. Die Slaven in Griechenland, 1941), Старі взаємини населення Росії (нім. Die alten Bevölkerungsverhältnisse Russlands, 1941), Грецькі запозичення в сербсько-ховатській мові (нім. Griechische Lehnwörter im Serbokroatischen, 1944) та ін.

У січні 1944 року до будинку Фасмера потрапила фугасна бомба. Сам учений був тоді в бомбосховищі, однак його бібліотека і рукописи вкупі з картотекою для етимологічного словника були знищені. Фасмер став складати картотеку заново, користуючись бібліотекою Слов'янського інституту. З 1945 року ця бібліотека стала йому недоступна. Тоді Фасмер продовжив роботу в інших берлінських бібліотеках. У 1945–1946 роках він не видав жодної статті, зосередившись на відновленні словникової картотеки.

У 1946 році Слов'янський інститут, що опинився на території Східного Берліна, відновив свою діяльність. Фасмер читав там лекції в зимовий семестр 1946–1947 років. Через зростаючу політичну напругу, а також з метою лікування від хвороби очей Фасмер прийняв запрошення зі Стокгольма. У 1947–1949 роках Фасмер — професор Стокгольмського університету.

Західноберлінський період. Видання етимологічного словника Редагувати

З 1949 по 1956 рік Фасмер — ординарний професор, завідувач кафедрою славістики Вільного університету в Західному Берліні.

До червня 1949 року Фасмер займався збиранням матеріалу для словника і відновленням втрачених даних по пам'яті, а з 1949 він почав обробляти рукопис словника.

Словник Russisches etymologisches Wörterbuch видавався в Гайдельберзькому університетському видавництві «Карл Вінтер» (нім. Carl Winter). Перший випуск словника вийшов у 1950 році. Видання продовжувалося до 1958 року окремими випусками, що склали три томи. Хоч у центрі уваги Фасмера були російські етимології, він широко залучав український матеріал (не завжди повний і достатньо перевірений), так що ці праці мають значення й для української етимології.

У 1956 році Фасмер відвідав Москву, взявши участь у роботі Міжнародного комітету славістів. У 1958 році він знову приїжджає в Москву як учасник IV З'їзду славістів. На цьому з'їзді обговорювався і його етимологічний словник.

Побічним наслідком етимологічних праць була публікація двох важливих довідникових видань: Wörterbuch der russischen Gewässernamen (1960—1973) і Russisches geographisches Namenbuch (1962—1981), закінчені після смерти Фасмера, перший Айсолдом та ін., другий Г. Броєром та ін. Обидва видання включають вичерпний (крім Закарпаття) український матеріал.

Праці Фасмера зі специфічно українською тематикою: до річкових назв (Десна — 1930 — 31, Псел — 1932, Дніпровські пороги — 1960), історичних проблем: підпис Анни Ярославни (1927 і пізніше); перехід je- > о-, український імператив (1925). З діалектології Фасмер писав про болгарські впливи в закарпатських говірках, зредагував і видав діалектні записи Наконечної. На його замовлення Ганцов написав ґрунтовний огляд досліджень з української діалектології. Бібліографія творів Фасмера в Festschrift für Max Vasmer, 1956, і Zeitschrift für slavische Philologie 31 і 34.

Смерть Редагувати

30 листопада 1962 року Макс Фасмер помер. Похований у Західному Берліні, на цвинтарі євангелічного приходу Ніколасзеє. У 1987 році рішенням Сенату його поховання набуло статусу почесної могили (нім. Ehrengrab).

Російський переклад етимологічного словника Редагувати

У видавництві «Карл Вінтер» етимологічний словник Фасмера вийшов німецькою мовою. Робота над перекладом словника на російську мову почалася в 1959 році. Переклад був виданий у 1964–1973 рр. у Москві філологом-славістом Олегом Трубачовим накладом 10 000 примірників. Словник[ru] вийшов з виправленнями і доповненнями, у результаті чого обсяг збільшився більше ніж на одну третину, і склав уже чотири томи. Після цього він кілька разів перевидавався.

2004 року компанією ІДДК [ 24 березня 2008 у Wayback Machine.] була видана версія словника на CD-ROM [ 30 квітня 2005 у Wayback Machine.].

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118767356 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. ↑ Фасмер Макс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Maks Fa smer Maks Yulius Fridrih Fasmer nim Max Julius Friedrich Vasmer ros Maksimilian Romanovich Fasmer 28 lyutogo 1886 Sankt Peterburg 30 listopada 1962 Zahidnij Berlin vidatnij movoznavec slavist etimolog i leksikograf chlen kilkoh nimeckih akademij dijsnij chlen Naukovogo tovaristva im Shevchenka chl kor AN SRSR Avtor robit pro slov yanski movi istoriyu rozselennya narodiv u Shidnij Yevropi doslidzhennya shidnoyevropejskoyi antroponimiyi j toponimiyi vplivu slov yanskih mov na albansku tosho Etnogenetichni praci Fasmera gruntuvalisya na shirokomu vikoristanni gidronimiv geografichnih nazv vzagali j istorichnih materialiv Naukova pracya Fasmera zoseredzhuvalasya navkolo dvoh golovnih kompleksnih pitan etimologiya i prabatkivshina slov yan zokrema shidnih Najvidomishoyu praceyu Fasmera ye etimologichnij slovnik rosijskoyi movi Maks Fasmernim Max VasmerIm ya pri narodzhenni nim Max Julius Friedrich VasmerNarodivsya 28 lyutogo 1886 1886 02 28 1 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 4 Pomer 30 listopada 1962 1962 11 30 4 2 76 rokiv Zahidnij Berlin Berlin NDRPohovannya Yevangelichnij cvintar u Nikolaszed Krayina Nimechchina Rosijska imperiya Vejmarska respublika Nimechchina FRNDiyalnist movoznavec vikladach universitetuGaluz movoznavstvo i leksikografiyaAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetNaukovij stupin doktorskij stupin 1 Znannya mov nimeckaZaklad Lejpcizkij universitet HU Berlin i Vilnij universitet BerlinaChlenstvo Akademiya nauk SRSR Avstrijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Akademiya nauk i literaturi v Majnci Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk NDR Saksonska akademiya nauk Imperatorske rosijske arheologichne tovaristvod Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Saksonska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk i Danska korolivska akademiya naukBrati sestri Rihard FasmerdU shlyubi z Cezariya Boduen de Kurtene Erenkrojc YendzheyevichovaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Rosijskij period 1 2 Fasmer u Derpti 1 3 Fasmer u Lejpcigu 1 4 Berlinskij period Stokgolm 1 5 Zahidnoberlinskij period Vidannya etimologichnogo slovnika 1 6 Smert 2 Rosijskij pereklad etimologichnogo slovnika 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRosijskij period Redaguvati Maks Fasmer narodivsya v Sankt Peterburzi u kupeckij rodini rosijskih nimciv U 1903 zakinchiv vidomu klasichnu gimnaziyu Karla Maya Z 1903 po 1907 rik navchavsya v Sankt Peterburzkomu universiteti vivchav porivnyalne movoznavstvo i slavistiku Sered jogo vchiteliv buli filologi Boduen de Kurtene i O O Shahmatov U 1906 1909 rokah Fasmer vipustiv svoyu pershu vidomu leksikografichnu pracyu Greko slov yanski etyudi de doslidzhuvavsya vpliv greckoyi movi na slov yanski Tretyu chastinu Etyudiv Fasmer zahistiv u 1909 yak magistersku disertaciyu za neyi vin zdobuv premiyu Mihelsona ru Za trudy v oblasti nauki o russkom yazyke vid Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi Nauk U procesi stvorennya Etyudiv Fasmer yizdiv u Greciyu de vivchav dialekti greckoyi movi a takozh albansku movu Za vlasnimi slovami vin uzhe todi mav namir stvoriti rosijskij etimologichnij slovnik i vvazhav ce golovnim zavdannyam svoyeyi naukovoyi diyalnosti U 1908 1910 rokah Fasmer navchavsya v universitetah u Krakovi Vidni j Graci Osnovna robota cogo periodu Kritisches und Antikritisches zur neueren slavischen Etymologien yaka vililasya u stvorennya osnovnoyi praci filologa 1910 roku Fasmer sklav ispiti na pravo chitannya lekcij i distav posadu privat docenta v Sankt Peterburzkomu universiteti Odnochasno z 1912 roku vin na posadi profesora slov yanskoyi filologiyi j indoyevropejskogo movoznavstva vikladav na Vishih zhinochih Bestuzhevskih kursah 1914 roku v Moskvi bula vidana robota Fasmera Doslidzhennya v oblasti davnogreckoyi fonetiki piznishe u 1915 vin zahistiv yiyi yak disertaciyu U 1917 1918 rokah Fasmer profesor indogermanskogo movoznavstva i slov yanskij filologiyi na Filologichnomu fakulteti Saratovskogo universitetu Fasmer u Derpti Redaguvati Pislya zhovtnevogo perevorotu Fasmer perebuvayuchi u Finlyandiyi virishiv ne povertatisya v Saratov i pereyihav u Derpt nini Tartu Estoniya U 1918 1921 rokah Fasmer vikladav u Derptskomu universiteti na posadi ordinarnogo profesora Pid chas svoyeyi roboti v Derpti Fasmer brav uchast u povernenni evakujovanoyi v Voronizh u Pershu svitovu vijnu universitetskoyi biblioteki na pidstavi mirnogo dogovoru mizh Estoniyeyu i RRFSR vid 2 lyutogo 1920 Odnochasno vin perepraviv iz Rosiyi i svoyu osobistu biblioteku yaku zgodom nadav u koristuvannya nimeckim slavistam i sam vikoristovuvav u svoyih robotah Fasmer u Lejpcigu Redaguvati 1921 roku Fasmer distav zaproshennya z Lejpciga Z 1921 po 1925 rik vin obijmav posadu ordinarnogo profesora istoriko filologichnogo viddilennya filosofskogo fakultetu Lejpcigskogo universitetu pracyuvav na kafedri slov yanskoyi filologiyi Odnochasno v 1921 roci vin stav sodirektorom Indogermanskogo institutu institutu Pivdenno Shidnoyi Yevropi j Islamu i Derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu indogermanistiki Takozh u 1923 roci Fasmer stav ordinarnim chlenom filologo istorichnogo klasu Saksonskoyi Akademiyi Nauk Protyagom bagatoh rokiv Fasmer pracyuvav nad pervisnimi mezhami j poshirennyam shidnih slov yan ustanovivshi pivnichnu mezhu iranskih vpliviv Die Iranier in Sudrussland 1923 pivdennu i shidnu mezhu baltskih vpliviv i pivdennu mezhu finskih vpliviv Beitrage zur historischen Volkerkunde Osteuropas I IV 1932 36 yak takozh mezhi vpliviv vikingiv Wikingerspuren in Russland 1931 ta in Ci praci mayut osnovopolozhne znachennya takozh dlya problem pohodzhennya ukrayinskoyi movi U 1924 roci Fasmer zasnuvav zhurnal Zeitschrift fur slavische Philologie Zhurnal slov yanskoyi filologiyi sho nezabarom stav odnim z providnih yevropejskih slavistichnih vidan i vihodit doteper U zhurnali poryad z inshimi stattyami publikuvalisya i statti samogo Fasmera z etimologiyi sliv rosijskoyi movi Berlinskij period Stokgolm Redaguvati U 1925 roci Fasmer pereyihav u Berlin Z 1925 po 1945 rr Fasmer ordinarnij profesor Slov yanskogo institutu v Berlinskomu universiteti Fridriha Vilgelma U 1925 1933 rokah Fasmer vidaye Narisi slov yanskoyi filologiyi j istoriyi kulturi nim Grundriss der slavischen Philologie und Kulturgeschichte Berlin Leipzig 1925 1933 I sered nih jogo robota pidsumok poglyadiv na prabatkivshinu slov yan Prabatkivshina slov yan nim Die Urheimat der Slaven 1926 ta Shidno slov yanska etnografiya nim Russische Ostslavische Volkskunde 1927 napisana za propoziciyeyu Fasmera vidatnim radyanskim etnografom Dmitrom Zeleninim yaka i doteper lishayetsya najgruntovnishim i najavtoritetnishim opisom etnografiyi ukrayinciv bilorusiv ta rosiyan Usogo peredbachalosya vipustiti 90 tomiv Narisiv svit zhe pobachili tilki 12 vipuskiv U 1932 1936 vijshla jogo robota v chotiroh tomah Narisi istorichnoyi etnologiyi Shidnoyi Yevropi nim Beitrage zur historischen Volkerkunde Osteuropas Berlin 1932 36 de zokrema rozpovidalosya pro rozselennya finskih plemen v centralnij Rosiyi U 1926 roci Fasmer brav uchast u naukovij konferenciyu v Minsku 14 sichnya 1928 roku Fasmer obranij inozemnim chlenom korespondentom po rozryadu lingvistiki slov yanska filologiya Viddilennya gumanitarnih nauk Akademiyi nauk SRSR U 1937 1938 rokah Fasmer yak zaproshenij profesor chitav lekciyi v Kolumbijskomu universiteti v Nyu Jorku Takozh vin vistupav z lekciyami v 1930 1931 rokah u Lundi Uppsali Stokgolmi u 1937 1941 rokah u Sofiyi Budapeshti Buharesti i Gelsinki U 1938 roci Fasmer pid chas perebuvannya v Nyu Jorku pochav sistematichno pracyuvati nad skladannyam slovnikovih statej dlya etimologichnogo slovnika rosijskoyi movi U comu zh roci vin povernuvsya v Berlin de prodovzhiv pracyuvati nad slovnikom Svoyu diyalnist Fasmer ne pererivav i v roki Drugoyi svitovoyi vijni nezvazhayuchi na chislenni pereshkodi Krim pidgotovki slovnikovih statej Fasmer u cej chas prodovzhuvav pisati roboti z slavistiki i vikladati na kafedri zanyattya velisya do lyutogo 1945 Sered jogo prac cogo chasu Slov yani v Greciyi nim Die Slaven in Griechenland 1941 Stari vzayemini naselennya Rosiyi nim Die alten Bevolkerungsverhaltnisse Russlands 1941 Grecki zapozichennya v serbsko hovatskij movi nim Griechische Lehnworter im Serbokroatischen 1944 ta in U sichni 1944 roku do budinku Fasmera potrapila fugasna bomba Sam uchenij buv todi v bomboshovishi odnak jogo biblioteka i rukopisi vkupi z kartotekoyu dlya etimologichnogo slovnika buli znisheni Fasmer stav skladati kartoteku zanovo koristuyuchis bibliotekoyu Slov yanskogo institutu Z 1945 roku cya biblioteka stala jomu nedostupna Todi Fasmer prodovzhiv robotu v inshih berlinskih bibliotekah U 1945 1946 rokah vin ne vidav zhodnoyi statti zoseredivshis na vidnovlenni slovnikovoyi kartoteki U 1946 roci Slov yanskij institut sho opinivsya na teritoriyi Shidnogo Berlina vidnoviv svoyu diyalnist Fasmer chitav tam lekciyi v zimovij semestr 1946 1947 rokiv Cherez zrostayuchu politichnu naprugu a takozh z metoyu likuvannya vid hvorobi ochej Fasmer prijnyav zaproshennya zi Stokgolma U 1947 1949 rokah Fasmer profesor Stokgolmskogo universitetu Zahidnoberlinskij period Vidannya etimologichnogo slovnika Redaguvati Z 1949 po 1956 rik Fasmer ordinarnij profesor zaviduvach kafedroyu slavistiki Vilnogo universitetu v Zahidnomu Berlini Do chervnya 1949 roku Fasmer zajmavsya zbirannyam materialu dlya slovnika i vidnovlennyam vtrachenih danih po pam yati a z 1949 vin pochav obroblyati rukopis slovnika Slovnik Russisches etymologisches Worterbuch vidavavsya v Gajdelberzkomu universitetskomu vidavnictvi Karl Vinter nim Carl Winter Pershij vipusk slovnika vijshov u 1950 roci Vidannya prodovzhuvalosya do 1958 roku okremimi vipuskami sho sklali tri tomi Hoch u centri uvagi Fasmera buli rosijski etimologiyi vin shiroko zaluchav ukrayinskij material ne zavzhdi povnij i dostatno perevirenij tak sho ci praci mayut znachennya j dlya ukrayinskoyi etimologiyi U 1956 roci Fasmer vidvidav Moskvu vzyavshi uchast u roboti Mizhnarodnogo komitetu slavistiv U 1958 roci vin znovu priyizhdzhaye v Moskvu yak uchasnik IV Z yizdu slavistiv Na comu z yizdi obgovoryuvavsya i jogo etimologichnij slovnik Pobichnim naslidkom etimologichnih prac bula publikaciya dvoh vazhlivih dovidnikovih vidan Worterbuch der russischen Gewassernamen 1960 1973 i Russisches geographisches Namenbuch 1962 1981 zakincheni pislya smerti Fasmera pershij Ajsoldom ta in drugij G Broyerom ta in Obidva vidannya vklyuchayut vicherpnij krim Zakarpattya ukrayinskij material Praci Fasmera zi specifichno ukrayinskoyu tematikoyu do richkovih nazv Desna 1930 31 Psel 1932 Dniprovski porogi 1960 istorichnih problem pidpis Anni Yaroslavni 1927 i piznishe perehid je gt o ukrayinskij imperativ 1925 Z dialektologiyi Fasmer pisav pro bolgarski vplivi v zakarpatskih govirkah zredaguvav i vidav dialektni zapisi Nakonechnoyi Na jogo zamovlennya Gancov napisav gruntovnij oglyad doslidzhen z ukrayinskoyi dialektologiyi Bibliografiya tvoriv Fasmera v Festschrift fur Max Vasmer 1956 i Zeitschrift fur slavische Philologie 31 i 34 Smert Redaguvati 30 listopada 1962 roku Maks Fasmer pomer Pohovanij u Zahidnomu Berlini na cvintari yevangelichnogo prihodu Nikolaszeye U 1987 roci rishennyam Senatu jogo pohovannya nabulo statusu pochesnoyi mogili nim Ehrengrab Rosijskij pereklad etimologichnogo slovnika RedaguvatiU vidavnictvi Karl Vinter etimologichnij slovnik Fasmera vijshov nimeckoyu movoyu Robota nad perekladom slovnika na rosijsku movu pochalasya v 1959 roci Pereklad buv vidanij u 1964 1973 rr u Moskvi filologom slavistom Olegom Trubachovim nakladom 10 000 primirnikiv Slovnik ru vijshov z vipravlennyami i dopovnennyami u rezultati chogo obsyag zbilshivsya bilshe nizh na odnu tretinu i sklav uzhe chotiri tomi Pislya cogo vin kilka raziv perevidavavsya 2004 roku kompaniyeyu IDDK Arhivovano 24 bereznya 2008 u Wayback Machine bula vidana versiya slovnika na CD ROM Arhivovano 30 kvitnya 2005 u Wayback Machine Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118767356 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b Fasmer Maks Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Posilannya RedaguvatiFasmer Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Etimologichnij slovnik rosijskoyi movi M Fasmera ru ros Etimologichnij slovnik Fasmera Online Arhivovano 3 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Etimologichnij slovnik Fasmera Arhivovano 30 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Slovnik Fasmera online u Rosiyi Arhivovano 2 veresnya 2016 u Wayback Machine i u Yevropi Te zh u zip fajlah dlya zavantazhennya Arhivovano 24 sichnya 2007 u Wayback Machine Istoriya institutu slavistiki Universitetu im Gumboldta v Berlini Arhivovano 24 kvitnya 2012 u Wayback Machine nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maks Fasmer amp oldid 39861381