www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західний Берлін У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Берлін West BerlinWest BerlinBerlin OuestBerlin Wes

Західний Берлін

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берлін.
Західний Берлін
West Berlin
West-Berlin
Berlin-Ouest
Berlin (West)
Окуповані Західними союзниками сектори Берліна
De facto територія Федеративної Республіки Німеччина (Західна Німеччина)

1948 – 1990 ↓
Прапор Герб
Берлін: історичні кордони на карті
Західний Берлін (червоний)
Столиця Берлін
Релігії християнство (євангелічне, католицьке), іслам, юдаїзм[en]
Державний устрій Окуповані Західними союзниками сектори Берліна
De facto територія Федеративної Республіки Німеччина (Західна Німеччина)
Керівний бургомістр
 - 1948–1953 (перший) Ернст Рейтер (SPD)
 - 1989–1990 (останній) Вальтер Момпер (SPD)
Історичний період Холодна війна
 - Підтриманий Радянським Союзом державний переворот проти обраного уряду Берліна листопад 1948
 - Об'єднання 3 жовтня 1990
Валюта Deutsche Mark (офіційна)
United States dollar (також широко використовуваний)
Сьогодні є частиною Німеччина
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Західний Берлін
Чотири окупаційні сектори Берліна. Західний Берлін має світло-синій, темно-синій і фіолетовий колір із кількома ексклавами. Межі районів станом на 1987.

За́хідний Берлі́н (англ. West Berlin, фр. Berlin-Ouest, нім. West-Berlin) — політичний анклав, що існував з 1949 по 1990 рік на території американського, французького та британського секторів окупації Берліна. Західний Берлін був анклавом, з усіх боків оточеним територією НДР, що містила в собі радянську зону окупації власне Німеччини плюс радянський сектор в Берліні (Східний Берлін). Хоча Західний Берлін де-юре не був частиною Західної Німеччини, не мав жодного суверенітету та перебував під військовою окупацією до возз’єднання Німеччини в 1990, на цю територію претендувала Федеративна Республіка Німеччина (ФРН). Законність цієї претензії оскаржувалась Радянським Союзом та іншими країнами Східного блоку, хоча Західний Берлін де-факто політично приєднався до ФРН з травня 1949, після чого був прямо чи опосередковано представлений у її федеральних установах, і більшість його жителів були громадянами ФРН.

Західний Берлін формально контролювався західними союзниками і був повністю оточений контрольованими Радянським Союзом Східним Берліном і Східною Німеччиною. Західний Берлін мав велике символічне значення під час холодної війни, оскільки жителі Заходу вважали його «островом свободи». Його значною мірою субсидувала Західна Німеччина як «вітрину Заходу. Багате місто, Західний Берлін був відомий своїм виразним космополітичним характером, а також як центр освіти, досліджень і культури. З приблизно двома мільйонами жителів Західний Берлін мав найбільше населення серед усіх міст Німеччини в епоху холодної війни

Правовий статус

З юридичної теорії, якої дотримувалися західні союзники, окупація більшої частини Німеччини закінчилася в 1949 створенням Федеративної Республіки Німеччина (Західна Німеччина) 23 травня та Німецької Демократичної Республіки (Східна Німеччина) 7 жовтня. Згідно зі статтею 127 Основного закону (або конституції) Федеративної Республіки було передбачено, що федеральні закони поширюються на Великий Берлін (як Берлін називався під час розширення його муніципальних кордонів у 1920), а також на Баден, Рейнланд-Пфальц. і Вюртемберг-Гогенцоллерн протягом одного року після його оприлюднення. Однак, оскільки окупацію Берліна можна було припинити лише чотиристоронньою угодою, Берлін залишався окупованою територією під формальним суверенітетом союзників. Отже, Основний закон не був повністю застосовний до Західного Берліна.

4 серпня 1950 року Палата депутатів, законодавчий орган міста, прийняла нову конституцію, проголошуючи Берлін землею Федеративної Республіки, а положення Основного закону мають обов’язкову силу. до закону землі Берлін (стаття 1, пункти 2 і 3). Однак це стало статутним законом лише 1 вересня і лише після включення положення західних союзниківзгідно з якою ст. 1, пункти 2 і 3, на даний час відкладено; положення стали чинним законом лише 3 жовтня 1990 (день об'єднання Німеччини). У ній зазначено:

Стаття 87 тлумачиться так, що протягом перехідного періоду Берлін не матиме жодних атрибутів дванадцятої землі. Положення цієї статті щодо Основного закону застосовуватимуться лише в обсязі, необхідному для запобігання конфлікту між цим Законом і Берлінською конституцією....

Оригінальний текст (англ.)
Article 87 is interpreted as meaning that during the transitional period Berlin shall possess none of the attributes of a twelfth Land. The provision of this Article concerning the Basic Law will only apply to the extent necessary to prevent a conflict between this Law and the Berlin Constitution....

Таким чином, громадянські свободи та особисті права (крім конфіденційності телекомунікацій), гарантовані Основним законом, також були дійсними в Західному Берліні.

Крім того, західнонімецькі федеральні статути могли набути чинності в Західному Берліні лише після схвалення законодавчої влади міста.

Неоднозначний правовий статус міста, яке тоді ще юридично називалося Великим Берліном (хоча технічно охоплювало лише західні сектори), означав, що жителі Західного Берліна не мали права голосувати на федеральних виборах. У своєму повідомленні про дозвіл від 12 травня 1949 року три західні військові губернатори Німеччини пояснили своє застереження в № 4 таким чином:

Таким чином, жителі Західного Берліна були опосередковано представлені в Бундестазі в Бонні 22 делегатами без права голосу обраними Палатою депутатів.

Об'єднання Берліна

12 вересня 1990 року в Москві було підписано договір «два плюс чотири» (НДР і ФРН + СРСР, США, Велика Британія, Франція), що поклав початок об'єднанню Німеччини, представники Західного Берліна не брали участь у його підписанні.

Офіційно Західний Берлін припинив існувати 3 жовтня 1990 року о 0:00 за центральноєвропейським часом, коли західна і східна частини Берліна об'єдналися в одне місто. Згодом єдиний Берлін став столицею Німеччини.

Див. також

Примітки

  1. Daum, Andreas W. (2000). America's Berlin, 1945‒2000: Between Myths and Visions. У Trommler, Frank. Berlin: The New Capital in the East. Johns Hopkins University. с. 49–73. оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано March 2, 2021. 
  2. Tobias Hochscherf, Christoph Laucht, Andrew Plowman, Divided, But Not Disconnected: German Experiences of the Cold War, p. 109, Berghahn Books, 2013, ISBN 9781782381006
  3. "Berlin: Where Rivalry of East, West Soars" [ 31 March 2019 у Wayback Machine.], U.S. News & World Report, 18 July 1983
  4. Article 127 [Extension of law to the French zone and to Berlin] [ 4 March 2016 у Wayback Machine.] Within one year after the promulgation of this Basic Law the Federal Government, with the consent of the governments of the Länder concerned, may extend to the Länder of Baden, Greater Berlin, Rhineland-Palatinate and Württemberg-Hohenzollern any law of the Administration of the Combined Economic Area, insofar as it remains in force as federal law under Article 124 or 125.]
  5. ↑ The Constitution of the Federal Republic of Germany [ 28 June 2020 у Wayback Machine.], David P. Currie University of Chicago Press, 1994, page 89
  6. Cf. Berlin Kommandatura Ordinance BK/O (50) 75, 29 August 1950, clause 2b, published in the then Berlin legal gazette VOBl. I, p. 440.
  7. Das richterliche Prüfungsrecht in Berlin, Peter Hauck Duncker & Humblot, 1969, page 44
  8. In the German translation the respective clause of the Kommandatura Ordinance reads as follows: "Die Bestimmungen dieses Artikels (87) betreffend das Basic Law, finden nur in dem Maße Anwendung, als es zwecks Vorbeugung eines Konflikts zwischen diesem Gesetz und der Berliner Verfassung erforderlich ist". Cf. Decision of the Constitutional Court of the Federal Republic of Germany BVerfG, 25.10.1951 – 1 BvR 24/51 (Der Grundrechtsteil des Bonner Basic Lawes gilt auch in West-Berlin.) [ 27 December 2013 у Wayback Machine.], on: OpinioIuris: Die freie juristische Bibliothek [ 22 April 2012 у Wayback Machine.], retrieved on 2 May 2012.
  9. Germany at the Polls: The Bundestag Elections of the 1980s, Karl H. Cerny, Duke University Press, 1990, page 34
  10. Germany (Federal Republic of) Date of Elections: 5 October 1980 [ 21 September 2017 у Wayback Machine.], International Parliamentary Union

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berlin Zahidnij Berlin West BerlinWest BerlinBerlin OuestBerlin West Okupovani Zahidnimi soyuznikami sektori BerlinaDe facto teritoriya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Zahidna Nimechchina 1948 1990 Prapor GerbBerlin istorichni kordoni na kartiZahidnij Berlin chervonij Stolicya BerlinReligiyi hristiyanstvo yevangelichne katolicke islam yudayizm en Derzhavnij ustrij Okupovani Zahidnimi soyuznikami sektori BerlinaDe facto teritoriya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Zahidna Nimechchina Kerivnij burgomistr 1948 1953 pershij Ernst Rejter SPD 1989 1990 ostannij Valter Momper SPD Istorichnij period Holodna vijna Pidtrimanij Radyanskim Soyuzom derzhavnij perevorot proti obranogo uryadu Berlina listopad 1948 Ob yednannya 3 zhovtnya 1990Valyuta Deutsche Mark oficijna United States dollar takozh shiroko vikoristovuvanij Poperednik NastupnikOkupaciya soyuznikami Nimechchini NimechchinaBerlinSogodni ye chastinoyu NimechchinaVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Zahidnij BerlinChotiri okupacijni sektori Berlina Zahidnij Berlin maye svitlo sinij temno sinij i fioletovij kolir iz kilkoma eksklavami Mezhi rajoniv stanom na 1987 Za hidnij Berli n angl West Berlin fr Berlin Ouest nim West Berlin politichnij anklav sho isnuvav z 1949 po 1990 rik na teritoriyi amerikanskogo francuzkogo ta britanskogo sektoriv okupaciyi Berlina Zahidnij Berlin buv anklavom z usih bokiv otochenim teritoriyeyu NDR sho mistila v sobi radyansku zonu okupaciyi vlasne Nimechchini plyus radyanskij sektor v Berlini Shidnij Berlin Hocha Zahidnij Berlin de yure ne buv chastinoyu Zahidnoyi Nimechchini ne mav zhodnogo suverenitetu ta perebuvav pid vijskovoyu okupaciyeyu do vozz yednannya Nimechchini v 1990 na cyu teritoriyu pretenduvala Federativna Respublika Nimechchina FRN Zakonnist ciyeyi pretenziyi oskarzhuvalas Radyanskim Soyuzom ta inshimi krayinami Shidnogo bloku hocha Zahidnij Berlin de fakto politichno priyednavsya do FRN z travnya 1949 pislya chogo buv pryamo chi oposeredkovano predstavlenij u yiyi federalnih ustanovah i bilshist jogo zhiteliv buli gromadyanami FRN Zahidnij Berlin formalno kontrolyuvavsya zahidnimi soyuznikami i buv povnistyu otochenij kontrolovanimi Radyanskim Soyuzom Shidnim Berlinom i Shidnoyu Nimechchinoyu Zahidnij Berlin mav velike simvolichne znachennya pid chas holodnoyi vijni oskilki zhiteli Zahodu vvazhali jogo ostrovom svobodi 1 Jogo znachnoyu miroyu subsiduvala Zahidna Nimechchina yak vitrinu Zahodu 2 Bagate misto Zahidnij Berlin buv vidomij svoyim viraznim kosmopolitichnim harakterom a takozh yak centr osviti doslidzhen i kulturi Z priblizno dvoma miljonami zhiteliv Zahidnij Berlin mav najbilshe naselennya sered usih mist Nimechchini v epohu holodnoyi vijni 3 Zmist 1 Pravovij status 2 Ob yednannya Berlina 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaPravovij status RedaguvatiZ yuridichnoyi teoriyi yakoyi dotrimuvalisya zahidni soyuzniki okupaciya bilshoyi chastini Nimechchini zakinchilasya v 1949 stvorennyam Federativnoyi Respubliki Nimechchina Zahidna Nimechchina 23 travnya ta Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Shidna Nimechchina 7 zhovtnya Zgidno zi statteyu 127 Osnovnogo zakonu abo konstituciyi Federativnoyi Respubliki bulo peredbacheno sho federalni zakoni poshiryuyutsya na Velikij Berlin yak Berlin nazivavsya pid chas rozshirennya jogo municipalnih kordoniv u 1920 a takozh na Baden Rejnland Pfalc i Vyurtemberg Gogencollern protyagom odnogo roku pislya jogo oprilyudnennya 4 Odnak oskilki okupaciyu Berlina mozhna bulo pripiniti lishe chotiristoronnoyu ugodoyu Berlin zalishavsya okupovanoyu teritoriyeyu pid formalnim suverenitetom soyuznikiv Otzhe Osnovnij zakon ne buv povnistyu zastosovnij do Zahidnogo Berlina 5 4 serpnya 1950 roku Palata deputativ zakonodavchij organ mista prijnyala novu konstituciyu progoloshuyuchi Berlin zemleyu Federativnoyi Respubliki a polozhennya Osnovnogo zakonu mayut obov yazkovu silu do zakonu zemli Berlin stattya 1 punkti 2 i 3 Odnak ce stalo statutnim zakonom lishe 1 veresnya i lishe pislya vklyuchennya polozhennya zahidnih soyuznikiv 6 zgidno z yakoyu st 1 punkti 2 i 3 na danij chas vidkladeno polozhennya stali chinnim zakonom lishe 3 zhovtnya 1990 den ob yednannya Nimechchini U nij zaznacheno Stattya 87 tlumachitsya tak sho protyagom perehidnogo periodu Berlin ne matime zhodnih atributiv dvanadcyatoyi zemli Polozhennya ciyeyi statti shodo Osnovnogo zakonu zastosovuvatimutsya lishe v obsyazi neobhidnomu dlya zapobigannya konfliktu mizh cim Zakonom i Berlinskoyu konstituciyeyu 7 8 Originalnij tekst angl Article 87 is interpreted as meaning that during the transitional period Berlin shall possess none of the attributes of a twelfth Land The provision of this Article concerning the Basic Law will only apply to the extent necessary to prevent a conflict between this Law and the Berlin Constitution Takim chinom gromadyanski svobodi ta osobisti prava krim konfidencijnosti telekomunikacij garantovani Osnovnim zakonom takozh buli dijsnimi v Zahidnomu Berlini Krim togo zahidnonimecki federalni statuti mogli nabuti chinnosti v Zahidnomu Berlini lishe pislya shvalennya zakonodavchoyi vladi mista 5 Neodnoznachnij pravovij status mista yake todi she yuridichno nazivalosya Velikim Berlinom hocha tehnichno ohoplyuvalo lishe zahidni sektori oznachav sho zhiteli Zahidnogo Berlina ne mali prava golosuvati na federalnih viborah U svoyemu povidomlenni pro dozvil vid 12 travnya 1949 roku tri zahidni vijskovi gubernatori Nimechchini poyasnili svoye zasterezhennya v 4 takim chinom Takim chinom zhiteli Zahidnogo Berlina buli oposeredkovano predstavleni v Bundestazi v Bonni 22 delegatami bez prava golosu 9 obranimi Palatoyu deputativ 10 Ob yednannya Berlina Redaguvati12 veresnya 1990 roku v Moskvi bulo pidpisano dogovir dva plyus chotiri NDR i FRN SRSR SShA Velika Britaniya Franciya sho poklav pochatok ob yednannyu Nimechchini predstavniki Zahidnogo Berlina ne brali uchast u jogo pidpisanni Oficijno Zahidnij Berlin pripiniv isnuvati 3 zhovtnya 1990 roku o 0 00 za centralnoyevropejskim chasom koli zahidna i shidna chastini Berlina ob yednalisya v odne misto Zgodom yedinij Berlin stav stoliceyu Nimechchini Div takozh RedaguvatiShidnij Berlin Berlinskij mur Ya berlinecPrimitki Redaguvati Daum Andreas W 2000 America s Berlin 1945 2000 Between Myths and Visions U Trommler Frank Berlin The New Capital in the East Johns Hopkins University s 49 73 Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano March 2 2021 Tobias Hochscherf Christoph Laucht Andrew Plowman Divided But Not Disconnected German Experiences of the Cold War p 109 Berghahn Books 2013 ISBN 9781782381006 Berlin Where Rivalry of East West Soars Arhivovano 31 March 2019 u Wayback Machine U S News amp World Report 18 July 1983 Article 127 Extension of law to the French zone and to Berlin Arhivovano 4 March 2016 u Wayback Machine Within one year after the promulgation of this Basic Law the Federal Government with the consent of the governments of the Lander concerned may extend to the Lander of Baden Greater Berlin Rhineland Palatinate and Wurttemberg Hohenzollern any law of the Administration of the Combined Economic Area insofar as it remains in force as federal law under Article 124 or 125 a b The Constitution of the Federal Republic of Germany Arhivovano 28 June 2020 u Wayback Machine David P Currie University of Chicago Press 1994 page 89 Cf Berlin Kommandatura Ordinance BK O 50 75 29 August 1950 clause 2b published in the then Berlin legal gazette VOBl I p 440 Das richterliche Prufungsrecht in Berlin Peter Hauck Duncker amp Humblot 1969 page 44 In the German translation the respective clause of the Kommandatura Ordinance reads as follows Die Bestimmungen dieses Artikels 87 betreffend das Basic Law finden nur in dem Masse Anwendung als es zwecks Vorbeugung eines Konflikts zwischen diesem Gesetz und der Berliner Verfassung erforderlich ist Cf Decision of the Constitutional Court of the Federal Republic of Germany BVerfG 25 10 1951 1 BvR 24 51 Der Grundrechtsteil des Bonner Basic Lawes gilt auch in West Berlin Arhivovano 27 December 2013 u Wayback Machine on OpinioIuris Die freie juristische Bibliothek Arhivovano 22 April 2012 u Wayback Machine retrieved on 2 May 2012 Germany at the Polls The Bundestag Elections of the 1980s Karl H Cerny Duke University Press 1990 page 34 Germany Federal Republic of Date of Elections 5 October 1980 Arhivovano 21 September 2017 u Wayback Machine International Parliamentary UnionLiteratura RedaguvatiI O Mingazutdinov Zahidnogo Berlina problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidnij Berlin amp oldid 39545281