www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лейпцизький університет Ле йпцизький університет нім Universität Leipzig лат Alma mater lipsiensis університет у Лейпціг

Лейпцизький університет

Ле́йпцизький університет (нім. Universität Leipzig; лат. Alma mater lipsiensis) — університет у Лейпцігу, Німеччина. Другий в країні за часом заснування після Гейдельберзького університету. Кельнський університет, Ерфуртський університет та Вюрцбурзький університет, які були засновані раніше Лейпцизького, на деякий час переривали свою діяльність і потім відкривалися знову.

Лейпцизький університет

Uni Leipzig
51°20′19″ пн. ш. 12°22′43″ сх. д. / 51.3387000000277780° пн. ш. 12.378727777806° сх. д. / 51.3387000000277780; 12.378727777806Координати: 51°20′19″ пн. ш. 12°22′43″ сх. д. / 51.3387000000277780° пн. ш. 12.378727777806° сх. д. / 51.3387000000277780; 12.378727777806
Назва латиною Alma mater Lipsiensis
Тип громадський університет
видавець відкритого доступуd
повний університетd і університет прикладних наукd
Країна Німеччина
Розташування Лейпциг
Гасло Aus Tradition Grenzen überschreiten
Засновано 2 грудня 1409
Засновник Вільгельм II (маркграф Мейсену)
Ректор Eva Inés Obergfelld
Студентів 28,125 (зима 2011/12)
Співробітників 3,246 (2010)
Членство у
  • Утрехтська мережа, Німецька дослідницька мережаd, German Rectors' Conferenced, German University Sports Federationd, Асоціація університетів Європи, Informationsdienst Wissenschaftd, Франко-Німецький університет і German National Research Data Infrastructured
    • Складається з Бібліотека Альбертіна, Q28738079?, HISTOdigitaLEd і Wilhelm Ostwald Instituted
    Мова викладання німецька
    Випускники Категорія:Випускники Лейпцизького університету
    Штаб-квартира Лейпциг
    Адреса Лейпциг
    Сайт uni-leipzig.de
     Лейпцизький університет у Вікісховищі
    Найвища будівля міста. Колишній корпус Лейпцизького університету
    Будівля хімічного факультету університету

    У зимовий семестр 2007—2008 навчального року в університеті навчалося 26 978 студентів. Штат співробітників університету становить 8579 осіб. Лейпцизький університет — найбільший вищий навчальний заклад міста.

    Університет входить до асоціації університетів Європи Утрехтська мережа та до німецького об'єднання German U15.

    Історія Редагувати

    В 1409 році в результаті заворушень в Карловому університеті Праги, викликаних гуситським рухом, приблизно тисяча німецьких викладачів і студентів перебралися в Лейпциг, який тоді що був торговим центром Маркграфства Мейсен, і відновили там роботу «артистичного» факультету. Місто відразу надало факультетові будівлю на вулиці «Петерсштрассе». Правителі Фрідріх I Войовничий та Вільгельм II Багатий виділили на утримання університету 500 гульденів на рік і кошти на дві навчальні будівлі. 2 грудня 1409 року теолог Йоганнес Отто фон Мюнстерберг, обраний ректором університету, зачитав його статут. У 1415 році було засновано медичний, а в 1446 році — юридичний факультети. В університеті було 4 земляцтва: саксонське, мейсенське, арагонське (пізніше баварське) і польське. Університет мав власні прибутки із земель, подарованих курфюрстами. У кінці XIX століття окрім земель університет мав ще близько 50 ділянок у місті загальною вартістю 18,5 млн марок.

    У період існування НДР Лейпцизький університет мав ім'я Карла Маркса.

    У 1991 році було відновлено первинну назву університету Alma mater lipsiensis. У 2003 році плани перебудови університетських корпусів у центрі міста викликали бурхливі дискусії. Протести спричинили проведення повторного конкурсу. І у 2005 році розпочалися будівельні роботи. У 2009 році університет відзначив своє 600-річчя проведенням більше ніж 300 наукових заходів та виставок.

    Факультети Редагувати

    Анатомічний зал факультету медицини

    спочатку університет мав чотири факультети: гуманітарних наук, теології, медицини і права. Сьогодні до складу університету входять такі 14 факультетів:

    До університету належать такі інститути:

    • Інститут імені Гердера
    • Східно-Азійський інститут Лейпцизького університету
    • Інститут релігійних досліджень Лейпцизького університету
    • Інститут класичної археології Лейпцизького університету
    • Інститут міжнародного права, європейського права та міжнародного публічного права (InVEA)

    Бібліотека Альбертіна Редагувати

    Бібліотека університету «Альбертіна» була заснована в 1543 році. В XIX столітті бібліотека мала 438 000 томів і 4 000 рукописів. Зараз фонди бібліотеки становлять 5 000 000 томів та 7 700 передплачених періодичних видань.

    Викладачі університету Редагувати

    Серед викладачів Лейпцизького університету багато відомих імен:

    Знамениті студенти Редагувати

    Ангела Меркель на церемонії присвоєння їй звання почесного доктора наук Лейпцизького університету

    Примітки Редагувати

    1. ↑ (PDF). Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 3.4.2014.  (нім.)
    2. ↑ https://www.studieren.sachsen.de/vier-universitaten-4236.html
    3. Directory of Open Access Journals — 2003.
      d:Track:Q1227538
    4. ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
    5. https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
    6. https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
    7. https://eua.eu/about/member-directory.html
    8. https://idw-online.de/de/institution232
    9. https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    10. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
    11. . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 1 вересня 2010. 

    Література Редагувати

    • Universität Leipzig (Hrsg.) (2010):’‘Geschichte der Universität Leipzig 1409—2009.’‘5 Bände. Leipzig: Leipziger Universitätsverlag, ISBN 978-3-86583-310-5
    • Jens Blecher/Gerald Wiemers (2006):’‘Die Universität Leipzig 1943—1992.’‘Erfurt: Sutton Verlag, ISBN 978-3-89702-954-5
    • Jens Blecher/Gerald Wiemers (1998):’‘Studentischer Widerstand an der Universität Leipzig. 1945—1955.’‘Beucha: Sax-Verlag, ISBN 978-3-930076-50-5.
    • Birk Engmann (2008):’‘Der große Wurf. Vom schwierigen Weg zur neuen Leipziger Universität.’‘Beucha: Sax-Verlag, ISBN 978-3-86729-022-7
    • Konrad Krause (2003):’‘Alma mater Lipsiensis. Geschichte der Universität Leipzig von 1409 bis zur Gegenwart.’‘Leipzig: Leipziger Universitätsverlag, ISBN 3-936522-65-0
    • Ulrich von Hehl (Hrsg.) (2005):’‘Sachsens Landesuniversität in Monarchie, Republik und Diktatur. Beiträge zur Geschichte der Universität Leipzig vom Kaiserreich bis zur Auflösung des Landes Sachsen 1952.’‘Leipzig: Evang. Verl.- Anst. (= Beiträge zur Leipziger Universitäts— und Wissenschaftsgeschichte. Bd. 3), ISBN 3-374-02282-0
    • Katrin Löffler (Hrsg.) (2009):’‘Als Studiosus in Pleiß-Athen.’‘Autobiographische Erinnerungen von Leipziger Studenten des 18. Jahrhunderts. Leipzig: Lehmstedt, ISBN 978-3-937146-68-3
    • Eberhard Schulze (2006):’‘Die Agrarwissenschaften an der Universität Leipzig 1740—1945. Beiträge zur Leipziger Universitäts— und Wissenschaftsgeschichte, Reihe B, Bd. 10, Leipzig: Evangelische Verlagsanstalt, ISBN 978-3-374-02389-9
    • Eberhard Schulze (2008):’‘Die Agrarwissenschaften an der Universität Leipzig 1945/46 — 1996. Leipzig. Leipziger Ökonomische Societät e. V., ISBN 978-3-00-023989-2

    Посилання Редагувати

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лейпцизький університет
      Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
      Дата публікації:
      Le jpcizkij universitet nim Universitat Leipzig lat Alma mater lipsiensis universitet u Lejpcigu Nimechchina Drugij v krayini za chasom zasnuvannya pislya Gejdelberzkogo universitetu Kelnskij universitet Erfurtskij universitet ta Vyurcburzkij universitet yaki buli zasnovani ranishe Lejpcizkogo na deyakij chas pererivali svoyu diyalnist i potim vidkrivalisya znovu Lejpcizkij universitetUni Leipzig rector51 20 19 pn sh 12 22 43 sh d 51 3387000000277780 pn sh 12 378727777806 sh d 51 3387000000277780 12 378727777806 Koordinati 51 20 19 pn sh 12 22 43 sh d 51 3387000000277780 pn sh 12 378727777806 sh d 51 3387000000277780 12 378727777806Nazva latinoyu Alma mater LipsiensisTip gromadskij universitet 2 vidavec vidkritogo dostupud 3 povnij universitetd i universitet prikladnih naukd 2 Krayina NimechchinaRoztashuvannya LejpcigGaslo Aus Tradition Grenzen uberschreitenZasnovano 2 grudnya 1409Zasnovnik Vilgelm II markgraf Mejsenu Rektor Eva Ines ObergfelldStudentiv 28 125 zima 2011 12 1 Spivrobitnikiv 3 246 2010 1 Chlenstvo u Utrehtska merezha Nimecka doslidnicka merezhad 4 German Rectors Conferenced 5 German University Sports Federationd 6 Asociaciya universitetiv Yevropi 7 Informationsdienst Wissenschaftd 8 Franko Nimeckij universitet 9 i German National Research Data Infrastructured 10 Skladayetsya z Biblioteka Albertina Q28738079 HISTOdigitaLEd i Wilhelm Ostwald InstitutedMova vikladannya nimeckaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Lejpcizkogo universitetuShtab kvartira LejpcigAdresa LejpcigSajt uni leipzig de Lejpcizkij universitet u VikishovishiNajvisha budivlya mista Kolishnij korpus Lejpcizkogo universitetuBudivlya himichnogo fakultetu universitetuU zimovij semestr 2007 2008 navchalnogo roku v universiteti navchalosya 26 978 studentiv Shtat spivrobitnikiv universitetu stanovit 8579 osib Lejpcizkij universitet najbilshij vishij navchalnij zaklad mista Universitet vhodit do asociaciyi universitetiv Yevropi Utrehtska merezha ta do nimeckogo ob yednannya German U15 Zmist 1 Istoriya 2 Fakulteti 3 Biblioteka Albertina 4 Vikladachi universitetu 5 Znameniti studenti 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDokladnishe Kutnogirskij dekretV 1409 roci v rezultati zavorushen v Karlovomu universiteti Pragi viklikanih gusitskim ruhom priblizno tisyacha nimeckih vikladachiv i studentiv perebralisya v Lejpcig yakij todi sho buv torgovim centrom Markgrafstva Mejsen i vidnovili tam robotu artistichnogo fakultetu Misto vidrazu nadalo fakultetovi budivlyu na vulici Petersshtrasse Praviteli Fridrih I Vojovnichij ta Vilgelm II Bagatij vidilili na utrimannya universitetu 500 guldeniv na rik i koshti na dvi navchalni budivli 2 grudnya 1409 roku teolog Jogannes Otto fon Myunsterberg obranij rektorom universitetu zachitav jogo statut U 1415 roci bulo zasnovano medichnij a v 1446 roci yuridichnij fakulteti V universiteti bulo 4 zemlyactva saksonske mejsenske aragonske piznishe bavarske i polske Universitet mav vlasni pributki iz zemel podarovanih kurfyurstami U kinci XIX stolittya okrim zemel universitet mav she blizko 50 dilyanok u misti zagalnoyu vartistyu 18 5 mln marok U period isnuvannya NDR Lejpcizkij universitet mav im ya Karla Marksa U 1991 roci bulo vidnovleno pervinnu nazvu universitetu Alma mater lipsiensis U 2003 roci plani perebudovi universitetskih korpusiv u centri mista viklikali burhlivi diskusiyi Protesti sprichinili provedennya povtornogo konkursu I u 2005 roci rozpochalisya budivelni roboti U 2009 roci universitet vidznachiv svoye 600 richchya provedennyam bilshe nizh 300 naukovih zahodiv ta vistavok 11 Fakulteti Redaguvati nbsp Anatomichnij zal fakultetu medicinispochatku universitet mav chotiri fakulteti gumanitarnih nauk teologiyi medicini i prava Sogodni do skladu universitetu vhodyat taki 14 fakultetiv Fakultet teologiyi Fakultet yuridichnij Fakultet istoriyi mistectva ta shodoznavstva Fakultet filologiyi Fakultet pedagogiki Fakultet socialnih nauk ta filosofiyi Fakultet ekonomiki Fakultet sportu Fakultet medicini z universitetskoyu likarneyu Fakultet matematiki ta komp yuternoyi nauki Fakultet biologichnih nauk farmaciyi ta psihologiyi Fakultet fiziki ta nauk pro zemlyu Fakultet himiyi ta mineralogiyi Fakultet veterinariyiDo universitetu nalezhat taki instituti Institut imeni Gerdera Shidno Azijskij institut Lejpcizkogo universitetu Institut religijnih doslidzhen Lejpcizkogo universitetu Institut klasichnoyi arheologiyi Lejpcizkogo universitetu Institut mizhnarodnogo prava yevropejskogo prava ta mizhnarodnogo publichnogo prava InVEA Biblioteka Albertina RedaguvatiDokladnishe Biblioteka AlbertinaBiblioteka universitetu Albertina bula zasnovana v 1543 roci V XIX stolitti biblioteka mala 438 000 tomiv i 4 000 rukopisiv Zaraz fondi biblioteki stanovlyat 5 000 000 tomiv ta 7 700 peredplachenih periodichnih vidan Vikladachi universitetu RedaguvatiSered vikladachiv Lejpcizkogo universitetu bagato vidomih imen gumanisti Peter Luder 1462 teologi Gustav Baur Kanis Autard Kostyantin Tishendorf vidkrivach Codex Sinaiticus ta inshih rukopisiv Bibliyi Natan Sederblom Nobelivska premiya miru 1930 yuristi Binding Fridrih Byulau Bernhard Vindshejd Adolf Vah Myuller Fridberg mediki Hristiyan Vilgelm Brauni Kochchius Krede Vilgelm Gis Hristiyan Gotlib Lyudvig Benno Shmidt Tirsh Vagner istoriki Albert Gauk istorik cerkvi Georg Fogt Karl fon Noorden Vilgelm Maurenbreher ekonomist Vilgelm Rosher filosofi Ernst Bloh Moric Vilgelm Drobishiv Vilgelm Vundt Rudolf Zejdel Gustav Teodor Fehner matematiki Jogann Mittias Gaze Feliks Klyajn Tetyana Ejsner fiziki Vilgelm Gotlib Gankel Fridrih Gund Peter Jozef Vilgelm Debaj Verner Karl Gejzenberg Gustav Lyudvig Gerc Lyudvig Fridrih Vilgelm Avgust Zeyebeka himiki Adolf Vilgelm German Kolbe nimeckij himik organik Zigfrid Gauptmann Gustav Genrih Videman Vilgelm Fridrih Ostvald Nobelivska premiya z himiyi astronomi Genrih Bruns Celner filologi Fridrih Vilgelm Ritshl Georg Kurcius Fridrih Avgust Ekshtejn Lange Avgust Leskin Yustus German Lipsius Otto Ribbek Eduard Zivers Teodor Mommzen arheolog Jogannes Overbek oriyentalisti Benno Landsberger Flejmer Krelo germanisti Rudolf Gildebrand Carnke romanist Ebert slavist Avgust Liski yegiptolog Georg Ebers indogermanisti Valter Porcig Ernst Vindish zoolog Lejkarta botaniki Paul Ammani Avgustus Kvirinus Rivinus Avgust Shenk geolog German Kredner geografi Oskar Peshel Fridrih Ratcel Ferdinand fon Rihtgofen psiholog Vilgelm Vundt zasnovnik eksperimentalnoyi psihologiyiZnameniti studenti Redaguvati nbsp Angela Merkel na ceremoniyi prisvoyennya yij zvannya pochesnogo doktora nauk Lejpcizkogo universitetuKarl Gustav Akkerman 1820 1901 nimeckij politik Bazarov Oleksandr Ivanovich 1845 1907 rosijskij himik Georg Bredig 1868 1944 nimeckij fiziko himik Rihard Vagner 1813 1883 nimeckij kompozitor Hristiyan Fridrih Samuel Ganeman 1755 1843 zasnovnik gomeopatiyi Arnold Gelen 1904 1976 nimeckij filosof i sociolog Gans Ditrih Gensher nar 1927 nimeckij derzhavnij diyach Traugott Gerber 1710 1743 nimeckij likar botanik i mandrivnik Gerovskij Georgij Yulianovich 1886 1959 karpatorusinskij lingvist Jogann Volfgang Gete 1749 1832 nimeckij poet Karl Genrih Ferdinand Zintenis 1806 1867 nimeckij filolog i pedagog Erih Kestner 1899 1974 nimeckij pismennik i scenarist Feliks Klejn 1849 1925 nimeckij matematik Krupskij Oleksandr Kirilovich 1845 1911 himik tehnolog Gotfrid Vilgelm Lejbnic 1646 1716 nimeckij filosof i matematik Gotgold Efrayim Lessing 1729 1781 nimeckij dramaturg Karl Libkneht 1871 1919 nimeckij politik socialist odin iz zasnovnikiv KPN Paul Yulius Mebius 1853 1907 nimeckij psihiatr ta nevrolog Angela Merkel nar 1954 nimeckij politik federalnij kancler Nimechchini z 2005 roku Teodor Mommzen 1817 1903 nimeckij istorik filolog i yurist Tomas Myuncer 1490 1525 nimeckij propovidnik reformator Fridrih Nicshe 1844 1900 nimeckij filosof Novalis 1772 1801 nimeckij pismennik Samuel fon Pufendorf 1632 1694 nimeckij yurist filosof ta istorik Radishev Oleksandr Mikolajovich 1749 1802 rosijskij pismennik filosof poet Rejhenbah Lyudvig 1793 1879 nimeckij botanik sistematik ornitolog i zoolog Genrih Gustav Rajhenbah 1823 1889 nimeckij botanik sistematik ornitolog fahivec z orhidej Ferdinand de Sossyur 1857 1913 shvejcarskij lingvist Edvard Teller 1908 2003 amerikanskij fizik ugorskogo pohodzhennya Robert Shuman 1850 1856 nimeckij kompozitor i pianist Ernst Yunger 1895 1998 nimeckij pismennik Eduard Zivers 1850 1932 nimeckij filolog Ernst Kassirer 1874 1945 nimeckij i amerikanskij filosof i kulturolog Albreht Penk 1858 1945 nimeckij geograf i geolog Ojgen Mogk 1858 1945 nimeckij vchenij u galuzi davnoskandinavskoyi literaturi ta germano skandinavskoyi mifologiyi Primitki Redaguvati a b preliminary result of the elections of the University of Leipzig June 22 23 2010 poll PDF Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 3 4 2014 nim a b https www studieren sachsen de vier universitaten 4236 html Directory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 a b v https www dfn de verein mv mitglieder https www hrk de mitglieder mitgliedshochschulen universitaeten technische hochschulen https www adh de ueber uns mitgliedshochschulen html https eua eu about member directory html https idw online de de institution232 https www dfh ufa org die dfh die dfh im ueberblick netzwerk https www nfdi de verein mitglieder Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 1 veresnya 2010 Literatura RedaguvatiUniversitat Leipzig Hrsg 2010 Geschichte der Universitat Leipzig 1409 2009 5 Bande Leipzig Leipziger Universitatsverlag ISBN 978 3 86583 310 5 Jens Blecher Gerald Wiemers 2006 Die Universitat Leipzig 1943 1992 Erfurt Sutton Verlag ISBN 978 3 89702 954 5 Jens Blecher Gerald Wiemers 1998 Studentischer Widerstand an der Universitat Leipzig 1945 1955 Beucha Sax Verlag ISBN 978 3 930076 50 5 Birk Engmann 2008 Der grosse Wurf Vom schwierigen Weg zur neuen Leipziger Universitat Beucha Sax Verlag ISBN 978 3 86729 022 7 Konrad Krause 2003 Alma mater Lipsiensis Geschichte der Universitat Leipzig von 1409 bis zur Gegenwart Leipzig Leipziger Universitatsverlag ISBN 3 936522 65 0 Ulrich von Hehl Hrsg 2005 Sachsens Landesuniversitat in Monarchie Republik und Diktatur Beitrage zur Geschichte der Universitat Leipzig vom Kaiserreich bis zur Auflosung des Landes Sachsen 1952 Leipzig Evang Verl Anst Beitrage zur Leipziger Universitats und Wissenschaftsgeschichte Bd 3 ISBN 3 374 02282 0 Katrin Loffler Hrsg 2009 Als Studiosus in Pleiss Athen Autobiographische Erinnerungen von Leipziger Studenten des 18 Jahrhunderts Leipzig Lehmstedt ISBN 978 3 937146 68 3 Eberhard Schulze 2006 Die Agrarwissenschaften an der Universitat Leipzig 1740 1945 Beitrage zur Leipziger Universitats und Wissenschaftsgeschichte Reihe B Bd 10 Leipzig Evangelische Verlagsanstalt ISBN 978 3 374 02389 9 Eberhard Schulze 2008 Die Agrarwissenschaften an der Universitat Leipzig 1945 46 1996 Leipzig Leipziger Okonomische Societat e V ISBN 978 3 00 023989 2Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lejpcizkij universitetOficijnij sajt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lejpcizkij universitet amp oldid 39771943