Олівець

Оліве́ць — це інструмент для писання, малювання чи креслення, писальна частина якого складається з глини із наповнювачем (у простих олівцях — графітом), покритої дерев'яною оболонкою. Існують також механічні олівці — у металевій чи пластиковій оболонці, споряджені висувальним механізмом.

Олівці

Простий олівець

Кольорові олівці

Ця стаття про писальний прилад. Про будівлю в Києві див. Київський телецентр.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Олівець (значення).

Українська назва олівець походить з пол. ołówek, утвореного від ołów («оливо», «свинець»).

Види

Розрізняють такі типи олівців:

• Кольоровий олівець,
• Графітний олівець,
• Механічний олівець.

У минулому випускався особливий вид графітних олівців — копіювальні (зазвичай звані «хімічними»). В стрижень такого олівця додавали водорозчинні барвники (еозин, родамін або аурамін). Такі олівці використовували для отримання відбитків документів. Для цього до креслення, виконаного копіювальним олівцем притискали вологий папір, на якому лишався дзеркальний відбиток креслення.

Інше

• Каран д'Аш (псевдонім відомого французького графіка Емманюеля Пуаре) походить від російського слова карандаш, що означає «олівець».

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 181. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

• Олівець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1209. — 1000 екз.