www.wikidata.uk-ua.nina.az

Праця У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Пра ця від пол praca lt чеськ práce 1 цілеспрямована

Праця

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Праця (значення).

Пра́ця (від пол. praca < чеськ. práce) — цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Сутність терміну

Праця — одна з найважливіших здатностей людини, бо лише людина свідомо ставить перед собою мету створення знарядь праці, тобто відповідні речі, за допомогою яких вона впливає на предмети природи.

Праця — доцільна діяльність людини, спрямована на збереження, видозміну, пристосування середовища проживання для задоволення своїх потреб, на виробництво товарів і послуг. Праця як процес адаптації людини до зовнішнього середовища характеризувався розвитком і вдосконаленням поділу праці, його знарядь і засобів.

Час протягом якого людина працює називається робочим днем. Під робочою силою розуміється сукупність фізичних та розумових зусиль, духовних і психологічних якостей, які необхідні для процесу праці.

Прикладні дисципліни, що вивчають працю: фізіологія праці, психологія праці, організація праці, охорона праці та інше.

Категорії праці

група праці Вид діяльності витрати енергії
I Переважно розумова праця (наукові працівники, студенти, оператори ЕОМ. Контролери, педагоги, диспетчери, працівники обліку, секретарі та інші.) 1800 — 2450 до ккал
II Легка праця (водії транспорту, працівники конвеєрів, вагувальниці, пакувальниці, швейники, працівники радіоелектронної промисловості, афономи, медсестри, санітарки, працівники зв'язку, сфери обслуговування, продавці промтоварів та подібне) 2100 — 2800 ккал
III Середня тяжкість праці (слюсарі, наладчики, настроювачі, верстатники, буровики, водії екскаваторів, бульдозерів, вугільних комбайнів, автобусів, лікарі — хірурги, текстильники, взуттьовики, залізничники, продавці продтоварів, металурги — доменщики, працівники хімзаводів, працівники громадського харчування та інші) 2500 — 3300 ккал
IV Важка фізична праця (будівельники, помічники буровиків, прохідники, бавовноробів, сільгосппрацівники, механізатори, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники та подібне) 2850 — 3850 ккал
V Особливо важка фізична праця (механізатори і сільгосппрацівники посівних й збиральних періодів, гірники, вальники лісу, бетонярі, каменярі, землекопи, вантажники немеханізованої праці, оленярі та інше) 3750 — 4200 ккал

Праця як економічний ресурс

Економічна теорія розглядає працю як економічний ресурс, який використовується для виробництва благ.

Праця в мікроекономіці

З позицій мікроекономіки, власником економічного ресурсу праці виступає домогосподарство. Домогосподарство (його представник) продає працю (здібності до праці) на ринку праці фірмам (представникам фірм) за ринковою ціною на працю. Ринкова ціна на працю приймає форму заробітної плати.

Заробітна плата є витратами для фірм і доходами для домогосподарств. Заробітна плата є частиною доданої вартості фірми.

Праця в макроекономіці

Макроекноміка розглядає економічні агрегати, зокрема вона розглядає сектор домогосподарств, як сукупність усіх домогосподарств в економіці, і сектор фірм, як сукупність усіх фірм в економіці. Відповідно, сектор домогосподарств, як власник усього ресурсу "праця" в економіці, пропонує цей ресурс секторові фірм на агрегованому ринку праці.

Доходи сектору домогосподарств від продажу праці на ринку праці і витрати фірм на оплату праці є агрегованою заробітною платою. Агрегована заробітна плата в економіці є частиною валової доданої вартості. Разом з іншими компонентами валової доданої вартості заробітна плата формує національний дохід.

Трудова теорія вартості

Теорія, згідно якої вартість благ визначається обсягом праці, витрачених на їхнє виробництво. Трудова теорія вартості була розроблена представниками класичної економічної теорії, особливого розвитку набула у працях Карла Маркса.

Представники неокласичної школи економіки висунули теорію суб'єктивної корисності (маржиналістський підхід), згідно якої вартість блага визначається його суб'єктивною оцінкою. Теорія суб'єктивної корисності змогла пояснити парадокси, на які не могла пояснити трудова теорія вартості.

Право на працю

Прáво на прáцю  — це природне і об'єктивне право людини, яке виявляє її особисті можливості, такі як здібності до праці. Право на працю в Україні гарантоване статтею 43 Конституції України.

Див. також

Джерела та література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Праця

Література

  • Виноградова М.И. Краткая характеристика основных форм трудовой деятельности// Руководство по физиологии труда. – М.: Медицина, 1983, C. 13–20.


Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 557. — ISBN 966-00-0590-3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pracya znachennya Pra cya vid pol praca lt chesk prace 1 cilespryamovana diyalnist lyudej zi stvorennya materialnih i duhovnih blag neobhidnih dlya zadovolennya potreb kozhnogo individa i suspilstva v cilomu Zmist 1 Sutnist terminu 2 Kategoriyi praci 3 Pracya yak ekonomichnij resurs 3 1 Pracya v mikroekonomici 3 2 Pracya v makroekonomici 4 Trudova teoriya vartosti 5 Pravo na pracyu 6 Div takozh 7 Dzherela ta literatura 7 1 LiteraturaSutnist terminu RedaguvatiPracya odna z najvazhlivishih zdatnostej lyudini bo lishe lyudina svidomo stavit pered soboyu metu stvorennya znaryad praci tobto vidpovidni rechi za dopomogoyu yakih vona vplivaye na predmeti prirodi Pracya docilna diyalnist lyudini spryamovana na zberezhennya vidozminu pristosuvannya seredovisha prozhivannya dlya zadovolennya svoyih potreb na virobnictvo tovariv i poslug Pracya yak proces adaptaciyi lyudini do zovnishnogo seredovisha harakterizuvavsya rozvitkom i vdoskonalennyam podilu praci jogo znaryad i zasobiv Chas protyagom yakogo lyudina pracyuye nazivayetsya robochim dnem Pid robochoyu siloyu rozumiyetsya sukupnist fizichnih ta rozumovih zusil duhovnih i psihologichnih yakostej yaki neobhidni dlya procesu praci Prikladni disciplini sho vivchayut pracyu fiziologiya praci psihologiya praci organizaciya praci ohorona praci ta inshe Kategoriyi praci Redaguvatigrupa praci Vid diyalnosti vitrati energiyiI Perevazhno rozumova pracya naukovi pracivniki studenti operatori EOM Kontroleri pedagogi dispetcheri pracivniki obliku sekretari ta inshi 1800 2450 do kkalII Legka pracya vodiyi transportu pracivniki konveyeriv vaguvalnici pakuvalnici shvejniki pracivniki radioelektronnoyi promislovosti afonomi medsestri sanitarki pracivniki zv yazku sferi obslugovuvannya prodavci promtovariv ta podibne 2100 2800 kkalIII Serednya tyazhkist praci slyusari naladchiki nastroyuvachi verstatniki buroviki vodiyi ekskavatoriv buldozeriv vugilnih kombajniv avtobusiv likari hirurgi tekstilniki vzuttoviki zaliznichniki prodavci prodtovariv metalurgi domenshiki pracivniki himzavodiv pracivniki gromadskogo harchuvannya ta inshi 2500 3300 kkalIV Vazhka fizichna pracya budivelniki pomichniki burovikiv prohidniki bavovnorobiv silgosppracivniki mehanizatori doyarki ovochivniki derevoobrobniki metalurgi livarniki ta podibne 2850 3850 kkalV Osoblivo vazhka fizichna pracya mehanizatori i silgosppracivniki posivnih j zbiralnih periodiv girniki valniki lisu betonyari kamenyari zemlekopi vantazhniki nemehanizovanoyi praci olenyari ta inshe 3750 4200 kkalPracya yak ekonomichnij resurs RedaguvatiEkonomichna teoriya rozglyadaye pracyu yak ekonomichnij resurs yakij vikoristovuyetsya dlya virobnictva blag Pracya v mikroekonomici Redaguvati Z pozicij mikroekonomiki vlasnikom ekonomichnogo resursu praci vistupaye domogospodarstvo Domogospodarstvo jogo predstavnik prodaye pracyu zdibnosti do praci na rinku praci firmam predstavnikam firm za rinkovoyu cinoyu na pracyu Rinkova cina na pracyu prijmaye formu zarobitnoyi plati Zarobitna plata ye vitratami dlya firm i dohodami dlya domogospodarstv Zarobitna plata ye chastinoyu dodanoyi vartosti firmi Pracya v makroekonomici Redaguvati Makroeknomika rozglyadaye ekonomichni agregati zokrema vona rozglyadaye sektor domogospodarstv yak sukupnist usih domogospodarstv v ekonomici i sektor firm yak sukupnist usih firm v ekonomici Vidpovidno sektor domogospodarstv yak vlasnik usogo resursu pracya v ekonomici proponuye cej resurs sektorovi firm na agregovanomu rinku praci Dohodi sektoru domogospodarstv vid prodazhu praci na rinku praci i vitrati firm na oplatu praci ye agregovanoyu zarobitnoyu platoyu Agregovana zarobitna plata v ekonomici ye chastinoyu valovoyi dodanoyi vartosti Razom z inshimi komponentami valovoyi dodanoyi vartosti zarobitna plata formuye nacionalnij dohid Trudova teoriya vartosti RedaguvatiDokladnishe Trudova teoriya vartosti ta Paradoks cinnostiTeoriya zgidno yakoyi vartist blag viznachayetsya obsyagom praci vitrachenih na yihnye virobnictvo Trudova teoriya vartosti bula rozroblena predstavnikami klasichnoyi ekonomichnoyi teoriyi osoblivogo rozvitku nabula u pracyah Karla Marksa Predstavniki neoklasichnoyi shkoli ekonomiki visunuli teoriyu sub yektivnoyi korisnosti marzhinalistskij pidhid zgidno yakoyi vartist blaga viznachayetsya jogo sub yektivnoyu ocinkoyu Teoriya sub yektivnoyi korisnosti zmogla poyasniti paradoksi na yaki ne mogla poyasniti trudova teoriya vartosti Pravo na pracyu RedaguvatiPravo na pracyu ce prirodne i ob yektivne pravo lyudini yake viyavlyaye yiyi osobisti mozhlivosti taki yak zdibnosti do praci Pravo na pracyu v Ukrayini garantovane statteyu 43 Konstituciyi Ukrayini Div takozh RedaguvatiGigiyena praci Gidna pracya najmana pracya primusova pracya Zasobi praci Zarobitna plata Zajnyatist naselennya Mikroklimat Paradoks cinnosti Pracya nepovnolitnih Predmeti praci Primusova pracya Rinok praci Robocha sila Roboche misce Roboche seredovishe Rozumova ta fizichna pracya Trudova povedinka Trudovij procesDzherela ta literatura RedaguvatiPracya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Arhivovano 28 chervnya 2018 u Wayback Machine V Zablockij Pracya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 514 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu PracyaPracya Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediyaLiteratura Redaguvati Vinogradova M I Kratkaya harakteristika osnovnyh form trudovoj deyatelnosti Rukovodstvo po fiziologii truda M Medicina 1983 C 13 20 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko S 557 ISBN 966 00 0590 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pracya amp oldid 37474611