Простирадло

Простира́дло, простира́ло, про́стиня́ — шмат тканини, що використовується для покривання матраца.

Простирало й подушки на ліжку в готелі.

Слово «простирадло» (прасл. *prostiradlo) за походженням пов'язане з *prostirati («простирати») — від *prostъ («простий», «прямий»). Варіант «простирало» є питомо українським, більш уживана форма «простирадло» — адаптоване до української фонетики запозичення з польської мови (prześcieradɫo). Варіант «простиня» походить від дав.-рус. *простиря < *prostirati.

Простирадла бувають плоскими або з оторочкою. Плоске простирадло є прямокутним шматом тканини, який просто кладуть на матрац. Простирадло з оторочкою, на відміну від плоского, за допомогою оторочки надійно фіксується за краї матраца, запобігаючи зминанню або сповзанню простирала.

Простирадла, як і ліжка, бувають односпальними, двоспальними і полуторними.

Найпоширеніший колір простирадел — білий, проте використовуються також і інші кольори (чисті або в комбінації з малюнками). Найуживаніші матеріали, з яких виготовляються простирадла: бавовна, льон, шовк.

Пелюшка — невеличке простиральце, в яке загортають немовлят.

Див. також

• Підзорнік

Примітки

1. Простирало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Простирадло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Простиня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
5. Полуторний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.