www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стодола У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Стодо ла будова для зберігання снопів сіна полови

Стодола

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стодола (значення).

Стодо́ла — будова для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і таке інше; клуня.

Сіно, закріплене зверху мотузкою, привезене возом до стодоли. Село Верхній Студений. Бойківщина.

Етимологія слова Редагувати

В. І. Даль в «Тлумачному словнику» наводить слова «клуня» і «стодола» (останнє — також зі значенням «повітка для возів і худоби») з позначкою «западнорусское» (тобто білоруське або українське).

Відповідно до «Етимологічного словника української мови» слово стодола (варіант стодоля), ймовірно, є давнім запозиченням із польської (stodoła) або чеської (stodola) мови, де сходить до давн.в-нім. stadal. Слово «клуня» є запозиченням із балтійських мов: пор. лит. kluonas («тік», «стодола», «клуня»), утворене від слова kloti — «слати», «простилати», «класти».

У господарстві Редагувати

Стодола з села Ящев. Музей народної архітектури, Сянік, Польща
Стодола, ворота на деревяних завісах, Польща.
Стодола в музеї «Будинок Хакамекі», Фінляндія.

Стодолу будували осторонь від хати та інших господарських будов (з міркувань протипожежної безпеки), забезпечуючи легкий доступ до неї транспорту. Ворота робили широкими, щоб всередину міг заїхати віз, а для зручності стодолу споряджали двома воротами: в одні заїздив вантажений віз, у другі виїздив порожній. У стодолу складали зжаті снопи. У разі дощовитої осені у стодолах проводили й обмолот та віяння хліба — на майданчику, який звався тік.

У північних місцевостях, з браком сонячного світла й погожих днів, стодоли використовували для сушіння хліба, для чого в них влаштовували спеціальні снопосушарки (на Чернігівщині така сушарка називалася «о́сить»). Вона являла собою вимощену цеглою яму, у якій розкладали вогонь, з навісом чи зрубом, де зверху укладали снопи. Окрім того, снопи могли розвішувати й на вішалах — конструкціях з жердин (у великоросійських землях верхній поверх клуні і вішала називалися колосниками, потім так стали називатися ґрати для просіювання сировини чи горіння палива). Стодоли з ямними печами були поширені переважно на півдні і сході Східної Європи, а на півночі і на заході будували двоповерхові, де на першому поверсі розміщалася піч-кам'янка, а на другому розкладали снопи. На ​заході і північному заході Східної Європи стодоли («риги») були часто одноповерховими: у них піч і колосники розташовувалися в одному приміщенні. В Естонії стодола була суміщена з житловим приміщенням (ест. rehetare, rehielamu): до опалюваної хати (rehetuba) примикали холодна комора (kamber) і тік (rehealune). У хаті після жнив сушили снопи, в іншу пору року вона використовувалася для проживання; на току молотили зерно, в іншу пору року тримали худобу; комори використовувалися для зберігання хліба, а також для проживання в теплу пору року.

Снопи насаджувалися на колосники або гузирями догори, або навперемінно гузирями вниз і уверх. Після встановлення снопів двері на верхній ярус щільно зачиняли, а на нижньому розводили вогонь (доступ до ямної печі здійснювався через спеціальний лаз, пророблений зі сторони, протилежної входу). Паливом часто служила солома, але краще для цієї мети підходили осикові дрова. Сушіння тривало доти, поки з випускного отвору нагорі не переставав виділятися білястий дим.

Сушіння в оситі проводилося безпосередньо продуктами горіння, що створювало певні проблеми. По-перше, у димовому газі міститься вода, що випаровується під дією жару на паливо; і ця вода осаджується на снопах перш ніж вони прогріються. Для усунення цієї води потрібно витратити нову кількість палива, тому для просушування хліба в снопах необхідно в кілька разів більше палива, ніж для просушування обмолоченого зерна. По-друге, дим надає зерну і відповідно змеленому з нього борошну неприємний присмак, особливо відчутний людьми, які не звикли до її споживання; а прокопчена солома також є поганим кормом для тварин (вони поїдають її неохоче, крім того, погіршується смак молока і молочних продуктів). Вогонь треба було підтримувати таким чином, щоб полум'я підіймалося невисоко, інакше колосники могли загорітися, а зерно і солома виявитися сильно прокопченими. Для уникнення цих недоліків «димового» сушіння з першої чверті XIX ст. починають розробляти зерносушарки, що працюють з використованням гарячого повітря.

У самій стодолі або прибудовах до неї («половнях», «половниках») також могли зберігати солому й полову, яка йшла на корм худобі («токові корми»).

У культурі Редагувати

Коли закладали клуню, то під перший стовп сипали тридев'ять усяких зернин, щоб із клуні збіжжя не виводилося. На стрісі клуні часто клали старе колесо, щоб на ньому влаштували гніздо лелеки: вважалося, що це оберігає від пожежі.

Згідно з народними віруваннями східних слов'ян, стодола була місцем проживання стодольника (огуменника), одного зі злих духів, найлютішого помічника «дворового». У Росії він був відомий як овинник (від овин — «стодола»), у Білорусі — ёўнік (від ёўня — «стодола») чи асетнік (від асець — «осить»).

Прислів'я Редагувати

  • В пустій стодолі й горобці не тримаються
  • В порожню клуню й миша не забіжить
  • Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай, (варіант із записів М. Номиса: Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай)
  • Якщо в стодолі колотиться, то в хаті веселиться, а коли тихо, то гостює лихо
  • Обдирає стодоли, а покриває косцьоли
  • Радій хлібові не в полі, а в стодолі
  • Поки їде до клуні — дня половина, поки їде до току вечеряти пора
  • Багато я маю — тільки три клуні хліба: в одній — вітер, в другій — мак, а третя стоїть так
  • Як у клуні не молотять, то у хаті колотять
  • Клуня палає, а підкласти соломи немає
  • Порожня клуня й без покрівлі обійдеться
  • В багатого кишеня, як у бідного клуня
  • Стодола гори, а молотників годуй — треба зробити за будь-яку ціну (російська приказка)

Примітки Редагувати

  1. Клуня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Стодола // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Українська сільськогосподарська енциклопедія: у 3-х т. / відпов. ред. Р. Пересипкін. — 1970—1972.
  4. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001205
  5. Клуня // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  6. Стодола // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  7. Стодола // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  9. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  10. М. Русовъ. Очеркъ поселеній и построекъ Полтавской губерніи // Сборник Харьковского историко-филологического общества, ч. 1 и 2. — 1902. — Т. 13. — С. 118.
  11. Осить // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 3. — С. 66.
  12. Колос // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  13. ↑ Зерносушильня // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  14. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 291-292.
  15. Хведір Вовк. 8. Будівництво // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — ISBN 5-7715-0729-6.
  16. Овин // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стодола
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stodola znachennya Stodo la budova dlya zberigannya snopiv sina polovi tosho a takozh dlya molotbi viyannya i take inshe klunya 1 2 3 4 Sino zakriplene zverhu motuzkoyu privezene vozom do stodoli Selo Verhnij Studenij Bojkivshina Zmist 1 Etimologiya slova 2 U gospodarstvi 3 U kulturi 3 1 Prisliv ya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaEtimologiya slova RedaguvatiV I Dal v Tlumachnomu slovniku navodit slova klunya i stodola ostannye takozh zi znachennyam povitka dlya voziv i hudobi z poznachkoyu zapadnorusskoe tobto biloruske abo ukrayinske 5 6 Vidpovidno do Etimologichnogo slovnika ukrayinskoyi movi slovo stodola variant stodolya 7 jmovirno ye davnim zapozichennyam iz polskoyi stodola abo cheskoyi stodola movi de shodit do davn v nim stadal 8 Slovo klunya ye zapozichennyam iz baltijskih mov por lit kluonas tik stodola klunya utvorene vid slova kloti slati prostilati klasti 9 U gospodarstvi Redaguvati nbsp Stodola z sela Yashev Muzej narodnoyi arhitekturi Syanik Polsha nbsp Stodola vorota na derevyanih zavisah Polsha nbsp nbsp Stodola v muzeyi Budinok Hakameki Finlyandiya Stodolu buduvali ostoron vid hati ta inshih gospodarskih budov z mirkuvan protipozhezhnoyi bezpeki zabezpechuyuchi legkij dostup do neyi transportu Vorota robili shirokimi shob vseredinu mig zayihati viz a dlya zruchnosti stodolu sporyadzhali dvoma vorotami v odni zayizdiv vantazhenij viz u drugi viyizdiv porozhnij 10 U stodolu skladali zzhati snopi U razi doshovitoyi oseni u stodolah provodili j obmolot ta viyannya hliba na majdanchiku yakij zvavsya tik U pivnichnih miscevostyah z brakom sonyachnogo svitla j pogozhih dniv stodoli vikoristovuvali dlya sushinnya hliba dlya chogo v nih vlashtovuvali specialni snoposusharki na Chernigivshini taka susharka nazivalasya o sit 11 Vona yavlyala soboyu vimoshenu cegloyu yamu u yakij rozkladali vogon z navisom chi zrubom de zverhu ukladali snopi Okrim togo snopi mogli rozvishuvati j na vishalah konstrukciyah z zherdin u velikorosijskih zemlyah verhnij poverh kluni i vishala nazivalisya kolosnikami potim tak stali nazivatisya grati dlya prosiyuvannya sirovini chi gorinnya paliva 12 9 Stodoli z yamnimi pechami buli poshireni perevazhno na pivdni i shodi Shidnoyi Yevropi a na pivnochi i na zahodi buduvali dvopoverhovi de na pershomu poversi rozmishalasya pich kam yanka a na drugomu rozkladali snopi Na zahodi i pivnichnomu zahodi Shidnoyi Yevropi stodoli rigi buli chasto odnopoverhovimi u nih pich i kolosniki roztashovuvalisya v odnomu primishenni V Estoniyi stodola bula sumishena z zhitlovim primishennyam est rehetare rehielamu do opalyuvanoyi hati rehetuba primikali holodna komora kamber i tik rehealune U hati pislya zhniv sushili snopi v inshu poru roku vona vikoristovuvalasya dlya prozhivannya na toku molotili zerno v inshu poru roku trimali hudobu komori vikoristovuvalisya dlya zberigannya hliba a takozh dlya prozhivannya v teplu poru roku Snopi nasadzhuvalisya na kolosniki abo guziryami dogori abo navpereminno guziryami vniz i uverh Pislya vstanovlennya snopiv dveri na verhnij yarus shilno zachinyali a na nizhnomu rozvodili vogon dostup do yamnoyi pechi zdijsnyuvavsya cherez specialnij laz proroblenij zi storoni protilezhnoyi vhodu Palivom chasto sluzhila soloma ale krashe dlya ciyeyi meti pidhodili osikovi drova Sushinnya trivalo doti poki z vipusknogo otvoru nagori ne perestavav vidilyatisya bilyastij dim 13 Sushinnya v ositi provodilosya bezposeredno produktami gorinnya sho stvoryuvalo pevni problemi Po pershe u dimovomu gazi mistitsya voda sho viparovuyetsya pid diyeyu zharu na palivo i cya voda osadzhuyetsya na snopah persh nizh voni progriyutsya Dlya usunennya ciyeyi vodi potribno vitratiti novu kilkist paliva tomu dlya prosushuvannya hliba v snopah neobhidno v kilka raziv bilshe paliva nizh dlya prosushuvannya obmolochenogo zerna Po druge dim nadaye zernu i vidpovidno zmelenomu z nogo boroshnu nepriyemnij prismak osoblivo vidchutnij lyudmi yaki ne zvikli do yiyi spozhivannya a prokopchena soloma takozh ye poganim kormom dlya tvarin voni poyidayut yiyi neohoche krim togo pogirshuyetsya smak moloka i molochnih produktiv Vogon treba bulo pidtrimuvati takim chinom shob polum ya pidijmalosya nevisoko inakshe kolosniki mogli zagoritisya a zerno i soloma viyavitisya silno prokopchenimi Dlya uniknennya cih nedolikiv dimovogo sushinnya z pershoyi chverti XIX st pochinayut rozroblyati zernosusharki sho pracyuyut z vikoristovannyam garyachogo povitrya 13 U samij stodoli abo pribudovah do neyi polovnyah polovnikah takozh mogli zberigati solomu j polovu yaka jshla na korm hudobi tokovi kormi U kulturi RedaguvatiKoli zakladali klunyu to pid pershij stovp sipali tridev yat usyakih zernin shob iz kluni zbizhzhya ne vivodilosya 14 Na strisi kluni chasto klali stare koleso shob na nomu vlashtuvali gnizdo leleki vvazhalosya sho ce oberigaye vid pozhezhi 15 Zgidno z narodnimi viruvannyami shidnih slov yan stodola bula miscem prozhivannya stodolnika ogumennika odnogo zi zlih duhiv najlyutishogo pomichnika dvorovogo U Rosiyi vin buv vidomij yak ovinnik vid ovin stodola u Bilorusi yoynik vid yoynya stodola chi asetnik vid asec osit Prisliv ya Redaguvati V pustij stodoli j gorobci ne trimayutsya V porozhnyu klunyu j misha ne zabizhit Dobrij kviten mokrij maj v kluni v serpni zroblyat raj variant iz zapisiv M Nomisa Mokrij april a suhij maj to bude v klunyah raj Yaksho v stodoli kolotitsya to v hati veselitsya a koli tiho to gostyuye liho Obdiraye stodoli a pokrivaye koscoli Radij hlibovi ne v poli a v stodoli Poki yide do kluni dnya polovina poki yide do toku vecheryati pora Bagato ya mayu tilki tri kluni hliba v odnij viter v drugij mak a tretya stoyit tak Yak u kluni ne molotyat to u hati kolotyat Klunya palaye a pidklasti solomi nemaye Porozhnya klunya j bez pokrivli obijdetsya V bagatogo kishenya yak u bidnogo klunya Stodola gori a molotnikiv goduj treba zrobiti za bud yaku cinu rosijska prikazka 16 Primitki Redaguvati Klunya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stodola Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ukrayinska silskogospodarska enciklopediya u 3 h t vidpov red R Peresipkin 1970 1972 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 http irbis nbuv gov ua ulib item UKR0001205 Klunya Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Stodola Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Stodola Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s M Rusov Ocherk poselenij i postroek Poltavskoj gubernii Sbornik Harkovskogo istoriko filologicheskogo obshestva ch 1 i 2 1902 T 13 S 118 Osit Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 T 3 S 66 Kolos Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros a b Zernosushilnya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Zhajvoronok V V Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 291 292 Hvedir Vovk 8 Budivnictvo Studiyi z ukrayinskoyi etnografiyi ta antropologiyi K Mistectvo 1995 ISBN 5 7715 0729 6 Ovin Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Literatura RedaguvatiPolyuga Lev Mihajlovich Slovnik sinonimiv ukrayinskoyi movi Kiyiv Dovira 2007Posilannya RedaguvatiKlunya stodola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 654 655 1000 ekz Oset osit Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1250 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stodola Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stodola amp oldid 39910065