www.wikidata.uk-ua.nina.az

Буяхи лохи на 1 Vaccinium uliginosum L вид карликових чагарників родини вересові Ericaceae поширений у бореальних арктич

Буяхи

Буяхи́, лохи́на (Vaccinium uliginosum L.) — вид карликових чагарників родини вересові (Ericaceae), поширений у бореальних, арктичних та гірських частинах Північної Америки (Гренландія, Сен-П'єр і Мікелон, Канада, пн. й гір.-сх. США) та Євразії (майже вся Європа, Туреччина, Кавказ, Росія, Монголія, Корея, Японія, гори Китаю). Місцеві назви — п'яниця, голубиця, голубика, лохані, гонобобель.

Загальна біоморфологічна характеристика Редагувати

Ілюстрація буяхів у виданні Яна Копса «Flora Batava», Volume 14 (1872)

Чагарник або чагарничок з родини вересових (30–120 см заввишки) дуже розгалужений, з буруватою або темно-сірою корою, молоді гілочки зелені. Стебла прямостоячі, циліндричні, округлі. Листочки чергові, цілокраї, дуже мінливі за розміром (0,7–5 см завдовжки, 0,4–3 см завширшки), на коротких черешках. Листки від ланцетних до оберненояйцеподібних, зверху блакитнувато-темно-зелені, зісподу світліші, сизо-зелені з дуже виступаючими жилками. Квітки розміщені по дві–три (зрідка по одній) на верхівках торішніх пагонів, квітконіжки трохи довші за квітки, з двома приквітками. Квітки правильні, зрослопелюсткові з подвійною оцвітиною. Чашечка 4–5-зубчаста, зелена, віночок (45 мм завдовжки) білувато-рожевий, яйцювато-глечикоподібний, з чотирма–п'ятьма відігнутими назовні зубцями. Тичинок 8–10, маточка одна, зав'язь нижня. Плід — ягода, грушоподібна або овальна (9–12 мм завдовжки) синя з сизим нальотом, всередині із зеленуватим м'якушем. Насіння численне, ясно-коричневе, загострене, у формі півмісяця, з сітчастою шкіркою.

Цвіте у травні, плоди достигають у липні.

Урожайність буяхів коливається від 120 до 550 кг/га. Буяхи, як і інші ягідники, дуже чутливі до пізніх весняних приморозків, кількості опадів. Велику роль у зав'язуванні плодів відіграють бджоли-запилювачі. При наявності запилювачів утворюється 67,8 % зав'язей, а без запилення — 5,6 %.

Поширення Редагувати

Ростуть буяхи в заболочених хвойних і мішаних лісах, на торф'яних болотах та заболочених берегах озер. Рослина світлолюбна.

Поширена в західному і центральному Поліссі, зрідка в лівобережному Поліссі, в Карпатах. Райони заготівель: Волинська, Рівненська, північна частина Житомирської і Чернігівської областей, Карпати. У зв'язку з осушенням лісових торф'яних боліт площі буяхів зменшуються і виникає потреба в проектуванні заходів по збереженню та відтворенню їх заростей.

Практичне використання Редагувати

Пиріг з буяхами

Харчова, вітамінозна, лікарська, медоносна, танідоносна, декоративна рослина.

Ягоди буяхів споживають свіжими і переробленими. Їх сушать, використовують для виготовлення соків, компотів, варення, вин, джемів, желе, мусів, смузі. В ягодах містяться вуглеводи (5,3–6,8 %), лимонна, яблучна, щавлева кислоти (до 2 %), пектини (0,5–0,6 %), дубильні й фарбувальні речовини (до 0,2 %), залізо і манган. У насінні міститься 28–32 % олії. Ягоди мають досить високий вміст вітаміну С (до 28 мг %), який зберігається при переробці, каротин, вітамін РР. За біохімічними показниками не поступаються чорниці. Вони можуть стати джерелом одержання катехінів і антоціанів (Р-активних сполук).

Існує неправильна думка про одурманювальні властивості ягід буяхів. Це пояснюється тим, що постійним супутником буяхів є багно болотяне, запаху якого можуть набувати частково ягоди буяхів. Як медоносна рослина дає весняно-літній взяток, який сприяє нарощуванню сили бджолиної сім'ї.

У народній медицині застосовують ягоди і листки. Гілки з листками використовують при хворобах серця, як проносний засіб, при недокрів'ї, — ягоди — при: шигельозі та порушенні обміну речовин. Крім того, ягода використовуються як протицинготний і глистогінний засіб, сік і відвар — при гарячці.

У листках міститься до 10,5 % танідів, які можуть бути використані в шкіряній промисловості. Буяхи придатні для озеленення присадибних ділянок, особливо на вогких місцях у поліських районах, їх можна висаджувати в бордюрах, на рабатках.

Рослина потребує бережливого використання та охорони.

Збирання, переробка та зберігання Редагувати

Ягоди збирають вручну, свіжі зберігають протягом двох–трьох днів. Підвищенню врожайності сприяє омолоджувальне обрізування гілок, яке рекомендується провадити раз у три–чотири роки восени або до початку вегетаційного періоду. Великоплідні форми буяхів перспективні для введення в культуру.

Крім природних форм буяхів, для введення в культуру придатні окремі види північноамериканських буяхів.

Сушать ягоди у спеціальних печах або сушарках, при температурі 40–55 °C градусів. Зберігають плоди так само, як і плоди чорниці.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Vaccinium uliginosum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buyahi lohi na 1 Vaccinium uliginosum L vid karlikovih chagarnikiv rodini veresovi Ericaceae poshirenij u borealnih arktichnih ta girskih chastinah Pivnichnoyi Ameriki Grenlandiya Sen P yer i Mikelon Kanada pn j gir sh SShA ta Yevraziyi majzhe vsya Yevropa Turechchina Kavkaz Rosiya Mongoliya Koreya Yaponiya gori Kitayu Miscevi nazvi p yanicya golubicya golubika lohani gonobobel BuyahiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Veresocviti Ericales Rodina Veresovi Ericaceae Rid Chornicya Vaccinium Vid Buyahi V uliginosum Binomialna nazvaVaccinium uliginosum L 1758 Zmist 1 Zagalna biomorfologichna harakteristika 2 Poshirennya 3 Praktichne vikoristannya 4 Zbirannya pererobka ta zberigannya 5 Galereya 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaZagalna biomorfologichna harakteristika Redaguvati nbsp Ilyustraciya buyahiv u vidanni Yana Kopsa Flora Batava Volume 14 1872 Chagarnik abo chagarnichok z rodini veresovih 30 120 sm zavvishki duzhe rozgaluzhenij z buruvatoyu abo temno siroyu koroyu molodi gilochki zeleni Stebla pryamostoyachi cilindrichni okrugli Listochki chergovi cilokrayi duzhe minlivi za rozmirom 0 7 5 sm zavdovzhki 0 4 3 sm zavshirshki na korotkih chereshkah Listki vid lancetnih do obernenoyajcepodibnih zverhu blakitnuvato temno zeleni zispodu svitlishi sizo zeleni z duzhe vistupayuchimi zhilkami Kvitki rozmisheni po dvi tri zridka po odnij na verhivkah torishnih pagoniv kvitkonizhki trohi dovshi za kvitki z dvoma prikvitkami Kvitki pravilni zroslopelyustkovi z podvijnoyu ocvitinoyu Chashechka 4 5 zubchasta zelena vinochok 45 mm zavdovzhki biluvato rozhevij yajcyuvato glechikopodibnij z chotirma p yatma vidignutimi nazovni zubcyami Tichinok 8 10 matochka odna zav yaz nizhnya Plid yagoda grushopodibna abo ovalna 9 12 mm zavdovzhki sinya z sizim nalotom vseredini iz zelenuvatim m yakushem Nasinnya chislenne yasno korichneve zagostrene u formi pivmisyacya z sitchastoyu shkirkoyu Cvite u travni plodi dostigayut u lipni Urozhajnist buyahiv kolivayetsya vid 120 do 550 kg ga Buyahi yak i inshi yagidniki duzhe chutlivi do piznih vesnyanih primorozkiv kilkosti opadiv Veliku rol u zav yazuvanni plodiv vidigrayut bdzholi zapilyuvachi Pri nayavnosti zapilyuvachiv utvoryuyetsya 67 8 zav yazej a bez zapilennya 5 6 Poshirennya RedaguvatiRostut buyahi v zabolochenih hvojnih i mishanih lisah na torf yanih bolotah ta zabolochenih beregah ozer Roslina svitlolyubna Poshirena v zahidnomu i centralnomu Polissi zridka v livoberezhnomu Polissi v Karpatah Rajoni zagotivel Volinska Rivnenska pivnichna chastina Zhitomirskoyi i Chernigivskoyi oblastej Karpati U zv yazku z osushennyam lisovih torf yanih bolit ploshi buyahiv zmenshuyutsya i vinikaye potreba v proektuvanni zahodiv po zberezhennyu ta vidtvorennyu yih zarostej Praktichne vikoristannya Redaguvati nbsp Pirig z buyahamiHarchova vitaminozna likarska medonosna tanidonosna dekorativna roslina Yagodi buyahiv spozhivayut svizhimi i pereroblenimi Yih sushat vikoristovuyut dlya vigotovlennya sokiv kompotiv varennya vin dzhemiv zhele musiv smuzi V yagodah mistyatsya vuglevodi 5 3 6 8 limonna yabluchna shavleva kisloti do 2 pektini 0 5 0 6 dubilni j farbuvalni rechovini do 0 2 zalizo i mangan U nasinni mistitsya 28 32 oliyi Yagodi mayut dosit visokij vmist vitaminu S do 28 mg yakij zberigayetsya pri pererobci karotin vitamin RR Za biohimichnimi pokaznikami ne postupayutsya chornici Voni mozhut stati dzherelom oderzhannya katehiniv i antocianiv R aktivnih spoluk Isnuye nepravilna dumka pro odurmanyuvalni vlastivosti yagid buyahiv Ce poyasnyuyetsya tim sho postijnim suputnikom buyahiv ye bagno bolotyane zapahu yakogo mozhut nabuvati chastkovo yagodi buyahiv Yak medonosna roslina daye vesnyano litnij vzyatok yakij spriyaye naroshuvannyu sili bdzholinoyi sim yi U narodnij medicini zastosovuyut yagodi i listki Gilki z listkami vikoristovuyut pri hvorobah sercya yak pronosnij zasib pri nedokriv yi yagodi pri shigelozi ta porushenni obminu rechovin Krim togo yagoda vikoristovuyutsya yak proticingotnij i glistoginnij zasib sik i vidvar pri garyachci U listkah mistitsya do 10 5 tanidiv yaki mozhut buti vikoristani v shkiryanij promislovosti Buyahi pridatni dlya ozelenennya prisadibnih dilyanok osoblivo na vogkih miscyah u poliskih rajonah yih mozhna visadzhuvati v bordyurah na rabatkah Roslina potrebuye berezhlivogo vikoristannya ta ohoroni Zbirannya pererobka ta zberigannya RedaguvatiYagodi zbirayut vruchnu svizhi zberigayut protyagom dvoh troh dniv Pidvishennyu vrozhajnosti spriyaye omolodzhuvalne obrizuvannya gilok yake rekomenduyetsya provaditi raz u tri chotiri roki voseni abo do pochatku vegetacijnogo periodu Velikoplidni formi buyahiv perspektivni dlya vvedennya v kulturu Krim prirodnih form buyahiv dlya vvedennya v kulturu pridatni okremi vidi pivnichnoamerikanskih buyahiv Sushat yagodi u specialnih pechah abo susharkah pri temperaturi 40 55 C gradusiv Zberigayut plodi tak samo yak i plodi chornici Galereya Redaguvati nbsp Cvitinnya lohini nbsp Listya velikim planom Nagano Yaponiya nbsp Gilochka z yagodami buyahiv nbsp Lohina na gilkah kusha nbsp Lohina v Shidnomu Sibiru nbsp Yagodi buyahiv nbsp Yagodi i pochervonili listki Fukusima Yaponiya 2009 nbsp Inij na listi Norvegiya veresen 2010Primitki Redaguvati Vaccinium uliginosum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dzherela RedaguvatiYelin Yu Ya Zerova M Ya Lushpa V I Shabarova S I Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s kniga na twirpx com Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik Vidp red A M Grodzinskij K Golov red URE 1990 S 74 PDF fajl vidannya 1992 roku Arhivovano 21 listopada 2018 u Wayback Machine Safonov M M Povnij atlas likarskih roslin Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 384 s ISBN 978 966 408 273 7Posilannya RedaguvatiBuyahi Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 74 ISBN 5 88500 055 7 Buyahi Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Lohina Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine URE Buyahi foto Arhivovano 9 listopada 2013 u Wayback Machine Flora of North America Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Flora of China Arhivovano 7 veresnya 2012 u Wayback Machine The Flora of Svalbard Arhivovano 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine Euro Med Plantbase Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buyahi amp oldid 39984150