www.wikidata.uk-ua.nina.az

Квітки Кві тки село в Україні у Звенигородському районі Черкаської області підпорядковане Селищенській сільській громаді

Квітки

Кві́тки — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Селищенській сільській громаді. Батьківщина відомого українського композитора Кирила Стеценка.

село Квітки
Прапор
Меморіальний музей Кирила Стеценка у Квітках, травень 2007 року
Меморіальний музей Кирила Стеценка у Квітках, травень 2007 року
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Громада Селищенська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 1 332
Поштовий індекс 19446
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°18′57″ пн. ш. 31°14′45″ сх. д. / 49.31583° пн. ш. 31.24583° сх. д. / 49.31583; 31.24583Координати: 49°18′57″ пн. ш. 31°14′45″ сх. д. / 49.31583° пн. ш. 31.24583° сх. д. / 49.31583; 31.24583
Середня висота
над рівнем моря 		135 м
Водойми річка Монастирська
Відстань до
обласного центру 		60,2 (фізична) км
Відстань до
районного центру 		12 км
Найближча залізнична станція Корсунь
Відстань до
залізничної станції 		15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Селище
Карта
Квітки
Квітки
Мапа

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Географія Редагувати

Село розташоване за 12 км від міста Корсунь-Шевченківський та за 15 км від залізничної станції Корсунь.

На території села виявлено поселення черняхівської культури.

У селі бере початок річка Монастирська.

Історія Редагувати

Період Гетьманщини Редагувати

Село засноване у 17 столітті. Існують усні перекази про заснування його козаком Війська Запорозького Квіткою, що воював під проводом Богдана Хмельницького. Поранений в боях він не зміг більше воювати, та разом з іншими пораненими козаками Маслом, Паливодою, Прудченком, Собченком, Кабаненком, Криклею, та ін. заснував поселення, котре пізніше стало прозиватися ім'ям свого засновника.

Епоха Речі Посполитої Редагувати

За історичними даними:

Квитки, село в 10-и верстах от Корсуня... В 1765 году... Квитки называлось местечком, имевшим 135 халуп (дворов), но уже с 1789 года именовалось селом. Церковь деревянная во имя Святителя Николая.

— Похилевич Лаврентий, «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», 1864.

21 лютого 1792 року Квітки одержали від короля Станіслава-Августа Понятовського статус містечка на магдебурзькому праві та герб, що відтворював назву поселення: на блакитному тлі гіллясте дерево з білими квітами.

У складі Російської імперії Редагувати

Після другого поділу Польщі у 1793 році Квітки разом з усією Київщиною (та іншими українськими землями) увійшли до складу Російської імперії.

Квітки входили до складу Таращанський (з кінця 19 століття — Селищанський) волості Богуславського (з 1844 року — Канівського) повіту Київської губернії (до 1797 р. — Київського намісництва).

Станом на 1878 рік Квітки — колишнє власницьке село при річці Монастирській, 3343 особи, 626 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 лавки, 6 водяних млинів. За статистичними даними на той час Квітки були найбільшим поселенням у волості (вони налічували втричі більше населення і дворів, ніж титульні поселення — Тараща і Селище).

На кінець XIX − початок XX ст. в селі діяли церковно-парафіяльна школа і земська школа (в будівлі якої нині розташований Меморіальний музей К. Г. Стеценка). У 1910 збудовано нову (велику) земську школу, у будівлі якої у радянські часи навчалося разом до 500 учнів. При цьому стара (мала) земська школа продовжувала діяти.

Часи УНР Редагувати

З 1917 — у складі Української Народної Республіки (УНР). Після інтервенції більшовицької Росії наприкінці січня 1918 р. владу Центральної Ради повалено, але незабаром після підписання 9 лютого 1918 Берестейського миру німецькі війська вже наприкінці лютого окупували зайняті більшовиками українські землі. Після чого 29 квітня 1918 за підтримкою німецьких військ відбувся переворот, який проголосив Українську Державу на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським.

Згодом мешканці села взяли участь у повстанні, очолюваному Директорією УНР проти Української Держави Скоропадського. На підтримку Симона Петлюри створили загін у складі 386 чоловік.

Згодом у 1919−1921 село було у складі Республіки Медвин і боролося проти навали більшовиків.

Комуністична доба Редагувати

З 1923 — остаточно встановлено комуністичний режим.

У 1927 році у селі було організовано два ТСОЗи, а з 1930 на їх базі створено два колгоспи: ім. К. Є. Ворошилова та ім. Другої П'ятирїчки. Діяв дитячий садочок та дві школи, початкова (мала) і середня школа-семирічка (велика), колишні земські.

Незважаючи на створені колгоспи, село постраждало у роки голодомору 1932−1933, коли коли від голоду загинуло близько 550 жителів. Але в колгоспах були утворені дитячі ясла, де старалися годувати чим було можна хоча б дітей.

У 1930-и роки в численних ставках, розкиданих по селі було розгорнуто промислове риболовство. В селі діяла міжколгоспна рибна бригада.

Під час Другої світової війни німецькою окупаційною владою селянам було частково повернене нерухоме майно, відібране комуністами у часи так званого розкуркулення — позасудової конфіскації майна в інтересах третіх осіб[джерело?]. Навчання в школах не відбувалося. Було відновлено богослужіння в молельній хаті, оскільки сталінська влада церкву зруйнувала. З червня 1943 по лютий 1944 року, за неперевіреними даними, діяла підпільна організація, якою керував НКВС СРСР[джерело?].

Село відоме «Квітчанською обороною», яка відбувалась у 1944 році, під час Корсунь-Шевченківської битви і контрнаступу німецьких військ. Коли Червона Армія в січні 1944 року підійшла до Квіток, 500 жителів було мобілізовано до складу 180-ї стрілецької дивізії, близько 600 (в тому числі й діти) залучено на допоміжні роботи: копали окопи, тягали по розпутиці (через відлигу, коли не могла пройти техніка) на собі ящики з патронами, снарядами, а також залучалися до винесення з поля бою поранених. При цьому понад 200 жителів Квіток загинуло. А східна частина села за назвою Собківка згоріла до тла.

Загалом на фронтах війни загинуло 385 мешканців села. На їх честь згодом в селі спорудили Обеліск Слави з комуністичними символами, встановлено меморіальну споруду з гаслом «Армія і народ — єдині». У 1969 р. з нагоди 25-річчя Корсунь-Шевченківської битви село було відзначене Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.

У 1950, з огляду на велику кількість загиблих від голодомору та на війні людей, а також, виїхавших в інші місця проживання (переважно в розвинуті промислові міста, та райони, наприклад, на Донбас), колгоспи було об'єднано в один — ім. Орджонікідзе, котрий діяв до початку 1990-х років.

В колгоспі діяли механічний млин та олійниця, вивезені з Німеччини по репарації, цегельний завод, побудований силами колгоспників.

Станом на 1972 рік колгосп мав у користуванні 3,7 тисяч га угідь, з них 2,5 тисяч га орної землі. Напрям господарства був зерновий з розвинутим тваринництвом. Крім зернових вирощувалися бобові (наприкл., горох), цукровий буряк. Діяли м'ясо-молочні ферми ВРХ, а також свиноферми. В колгоспному саду вирощували яблука. Також колгосп займався вирощуванням шовковичного шовкопряда на кокони.

В селі працювала середня школа, де навчалось 500 учнів, побудований в 1970-х роках будинок культури на 300 місць, 3 бібліотеки з книжковим фондом 19,3 тисячі примірників, краєзнавчий музей, 3 дитячих ясел, дільнична лікарня на 25 ліжок, поліклініка, аптека, 8 магазинів, чайна, універмаг, поштове відділення.

Погруддя К. Г. Стеценка біля його меморіального музею

Сучасність Редагувати

У селі працює Меморіальний музей Стеценка.

В селі наново збудована, тепер вже кам'яна, церква на зразок колишньої дерев'яної, вигляд якої поновлено по згадках населення.

Після набуття Україною незалежності та ліквідації комуністичного режиму колгосп через банкрутство ліквідовано, дільнична лікарня і поліклініка не діють, цегельний завод та багато ферм для худоби зруйновано, після чого бій цегли продано на повторне використання, більшість працездатного населення з села виїхало в інші місця постійного проживання.

Відомі люди Редагувати

Уродженцями села були:

Природно-заповідний фонд Редагувати

На території с. Квітки та у безпосередній близькості до нього розташована велика кількість об'єктів природно-заповідного фонду:

  • Кучерява гора (ботанічний заказник)
  • Вікове дерево ясеня 2 шт. (ботанічна пам'ятка природи)
  • Дерево дуба (ботанічна пам'ятка природи)
  • 250-річне дерево липи звичайної (ботанічна пам'ятка природи) — в огорожі колишньої лікарні.
  • Шиш-вода (гідрологічна пам'ятка природи)
  • Гатки (заповідне урочище)
  • Наливайкове (заповідне урочище)
  • Підсніжник (ботанічний заказник)
  • Казберова криниця (гідрологічний заказник)
  • Алея княгині Лопухіної

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. с. Квітки // Сайт Верховної Ради України (gska2.rada.gov.ua)(Перевірено 11 червня 2013)[недоступне посилання з жовтня 2019]
  2. www.fallingrain.com [ 3 Березня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  3. maps.vlasenko.net [ 23 Жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 2 січня 2012. 
  5. ↑ Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя, 1885, С. 164.
  6. Губерніи Центральной земледѣльческой области, 1880, С. III..
  7. [. Архів оригіналу за 11 Жовтня 2013. Процитовано 5 Жовтня 2010.  Маленков Р. Квітки // Сайт «Україна Інкогніта» (www.ukrainaincognita.com)(Перевірено 11 червня 2013)]
  8. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 8 — с. 82.

Література та інтернет-ресурси Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kvi tki selo v Ukrayini u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Selishenskij silskij gromadi Batkivshina vidomogo ukrayinskogo kompozitora Kirila Stecenka selo KvitkiPraporMemorialnij muzej Kirila Stecenka u Kvitkah traven 2007 rokuMemorialnij muzej Kirila Stecenka u Kvitkah traven 2007 rokuKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zvenigorodskij rajonGromada Selishenska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 17 stolittyaNaselennya 1 332 1 Poshtovij indeks 19446Telefonnij kod 380 4735Geografichni daniGeografichni koordinati 49 18 57 pn sh 31 14 45 sh d 49 31583 pn sh 31 24583 sh d 49 31583 31 24583 Koordinati 49 18 57 pn sh 31 14 45 sh d 49 31583 pn sh 31 24583 sh d 49 31583 31 24583 2 Serednya visotanad rivnem morya 135 mVodojmi richka MonastirskaVidstan dooblasnogo centru 60 2 fizichna km 3 Vidstan dorajonnogo centru 12 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KorsunVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi s SelisheKartaKvitkiKvitkiMapaSelo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Period Getmanshini 2 2 Epoha Rechi Pospolitoyi 2 3 U skladi Rosijskoyi imperiyi 2 4 Chasi UNR 2 5 Komunistichna doba 3 Suchasnist 4 Vidomi lyudi 5 Prirodno zapovidnij fond 6 Div takozh 7 Posilannya 8 Literatura ta internet resursiGeografiya RedaguvatiSelo roztashovane za 12 km vid mista Korsun Shevchenkivskij ta za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Korsun Na teritoriyi sela viyavleno poselennya chernyahivskoyi kulturi U seli bere pochatok richka Monastirska Istoriya RedaguvatiPeriod Getmanshini Redaguvati Selo zasnovane u 17 stolitti Isnuyut usni perekazi pro zasnuvannya jogo kozakom Vijska Zaporozkogo Kvitkoyu sho voyuvav pid provodom Bogdana Hmelnickogo Poranenij v boyah vin ne zmig bilshe voyuvati ta razom z inshimi poranenimi kozakami Maslom Palivodoyu Prudchenkom Sobchenkom Kabanenkom Krikleyu ta in zasnuvav poselennya kotre piznishe stalo prozivatisya im yam svogo zasnovnika 4 Epoha Rechi Pospolitoyi Redaguvati Za istorichnimi danimi 4 nbsp Kvitki selo v 10 i verstah ot Korsunya V 1765 godu Kvitki nazyvalos mestechkom imevshim 135 halup dvorov no uzhe s 1789 goda imenovalos selom Cerkov derevyannaya vo imya Svyatitelya Nikolaya nbsp Pohilevich Lavrentij Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii 1864 21 lyutogo 1792 roku Kvitki oderzhali vid korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo status mistechka na magdeburzkomu pravi ta gerb sho vidtvoryuvav nazvu poselennya na blakitnomu tli gillyaste derevo z bilimi kvitami U skladi Rosijskoyi imperiyi Redaguvati Pislya drugogo podilu Polshi u 1793 roci Kvitki razom z usiyeyu Kiyivshinoyu ta inshimi ukrayinskimi zemlyami uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi Kvitki vhodili do skladu Tarashanskij 5 z kincya 19 stolittya Selishanskij volosti Boguslavskogo z 1844 roku Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi do 1797 r Kiyivskogo namisnictva Stanom na 1878 6 rik Kvitki kolishnye vlasnicke selo pri richci Monastirskij 3343 osobi 626 dvoriv pravoslavna cerkva shkola 3 postoyalih budinki 3 lavki 6 vodyanih mliniv 5 Za statistichnimi danimi na toj chas Kvitki buli najbilshim poselennyam u volosti voni nalichuvali vtrichi bilshe naselennya i dvoriv nizh titulni poselennya Tarasha i Selishe 5 Na kinec XIX pochatok XX st v seli diyali cerkovno parafiyalna shkola i zemska shkola v budivli yakoyi nini roztashovanij Memorialnij muzej K G Stecenka U 1910 zbudovano novu veliku zemsku shkolu u budivli yakoyi u radyanski chasi navchalosya razom do 500 uchniv Pri comu stara mala zemska shkola prodovzhuvala diyati Chasi UNR Redaguvati Z 1917 u skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR Pislya intervenciyi bilshovickoyi Rosiyi naprikinci sichnya 1918 r vladu Centralnoyi Radi povaleno ale nezabarom pislya pidpisannya 9 lyutogo 1918 Berestejskogo miru nimecki vijska vzhe naprikinci lyutogo okupuvali zajnyati bilshovikami ukrayinski zemli Pislya chogo 29 kvitnya 1918 za pidtrimkoyu nimeckih vijsk vidbuvsya perevorot yakij progolosiv Ukrayinsku Derzhavu na choli z getmanom Pavlom Skoropadskim Zgodom meshkanci sela vzyali uchast u povstanni ocholyuvanomu Direktoriyeyu UNR proti Ukrayinskoyi Derzhavi Skoropadskogo Na pidtrimku Simona Petlyuri stvorili zagin u skladi 386 cholovik Zgodom u 1919 1921 selo bulo u skladi Respubliki Medvin i borolosya proti navali bilshovikiv Komunistichna doba Redaguvati Z 1923 ostatochno vstanovleno komunistichnij rezhim U 1927 roci u seli bulo organizovano dva TSOZi a z 1930 na yih bazi stvoreno dva kolgospi im K Ye Voroshilova ta im Drugoyi P yatiryichki Diyav dityachij sadochok ta dvi shkoli pochatkova mala i serednya shkola semirichka velika kolishni zemski Nezvazhayuchi na stvoreni kolgospi selo postrazhdalo u roki golodomoru 1932 1933 koli koli vid golodu zaginulo blizko 550 zhiteliv Ale v kolgospah buli utvoreni dityachi yasla de staralisya goduvati chim bulo mozhna hocha b ditej U 1930 i roki v chislennih stavkah rozkidanih po seli bulo rozgornuto promislove ribolovstvo V seli diyala mizhkolgospna ribna brigada Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu selyanam bulo chastkovo povernene neruhome majno vidibrane komunistami u chasi tak zvanogo rozkurkulennya pozasudovoyi konfiskaciyi majna v interesah tretih osib dzherelo Navchannya v shkolah ne vidbuvalosya Bulo vidnovleno bogosluzhinnya v molelnij hati oskilki stalinska vlada cerkvu zrujnuvala Z chervnya 1943 po lyutij 1944 roku za neperevirenimi danimi diyala pidpilna organizaciya yakoyu keruvav NKVS SRSR dzherelo Selo vidome Kvitchanskoyu oboronoyu yaka vidbuvalas u 1944 roci pid chas Korsun Shevchenkivskoyi bitvi i kontrnastupu nimeckih vijsk Koli Chervona Armiya v sichni 1944 roku pidijshla do Kvitok 500 zhiteliv bulo mobilizovano do skladu 180 yi strileckoyi diviziyi blizko 600 v tomu chisli j diti zalucheno na dopomizhni roboti kopali okopi tyagali po rozputici cherez vidligu koli ne mogla projti tehnika na sobi yashiki z patronami snaryadami a takozh zaluchalisya do vinesennya z polya boyu poranenih Pri comu ponad 200 zhiteliv Kvitok zaginulo 7 A shidna chastina sela za nazvoyu Sobkivka zgorila do tla Zagalom na frontah vijni zaginulo 385 meshkanciv sela Na yih chest zgodom v seli sporudili Obelisk Slavi z komunistichnimi simvolami vstanovleno memorialnu sporudu z gaslom Armiya i narod yedini U 1969 r z nagodi 25 richchya Korsun Shevchenkivskoyi bitvi selo bulo vidznachene Pochesnoyu Gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 8 U 1950 z oglyadu na veliku kilkist zagiblih vid golodomoru ta na vijni lyudej a takozh viyihavshih v inshi miscya prozhivannya perevazhno v rozvinuti promislovi mista ta rajoni napriklad na Donbas kolgospi bulo ob yednano v odin im Ordzhonikidze kotrij diyav do pochatku 1990 h rokiv V kolgospi diyali mehanichnij mlin ta olijnicya vivezeni z Nimechchini po reparaciyi cegelnij zavod pobudovanij silami kolgospnikiv Stanom na 1972 rik kolgosp mav u koristuvanni 3 7 tisyach ga ugid z nih 2 5 tisyach ga ornoyi zemli Napryam gospodarstva buv zernovij z rozvinutim tvarinnictvom Krim zernovih viroshuvalisya bobovi naprikl goroh cukrovij buryak Diyali m yaso molochni fermi VRH a takozh svinofermi V kolgospnomu sadu viroshuvali yabluka Takozh kolgosp zajmavsya viroshuvannyam shovkovichnogo shovkopryada na kokoni V seli pracyuvala serednya shkola de navchalos 500 uchniv pobudovanij v 1970 h rokah budinok kulturi na 300 misc 3 biblioteki z knizhkovim fondom 19 3 tisyachi primirnikiv krayeznavchij muzej 3 dityachih yasel dilnichna likarnya na 25 lizhok poliklinika apteka 8 magaziniv chajna univermag poshtove viddilennya nbsp Pogruddya K G Stecenka bilya jogo memorialnogo muzeyuSuchasnist RedaguvatiU seli pracyuye Memorialnij muzej Stecenka V seli nanovo zbudovana teper vzhe kam yana cerkva na zrazok kolishnoyi derev yanoyi viglyad yakoyi ponovleno po zgadkah naselennya Pislya nabuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti ta likvidaciyi komunistichnogo rezhimu kolgosp cherez bankrutstvo likvidovano dilnichna likarnya i poliklinika ne diyut cegelnij zavod ta bagato ferm dlya hudobi zrujnovano pislya chogo bij cegli prodano na povtorne vikoristannya bilshist pracezdatnogo naselennya z sela viyihalo v inshi miscya postijnogo prozhivannya Vidomi lyudi RedaguvatiUrodzhencyami sela buli Prokopenko Mikola Antonovich 1924 2001 ukrayinskij hudozhnik Stecenko Kirilo Grigorovich 1882 1922 kompozitor horovij dirigent i gromadskij diyach protoiyerej UAPC Zasnovnik Respublikanskoyi kapeli UNR V seli jomu vstanovleno pam yatnik Semivolos Ivan Terentijovich 1909 1943 ukrayinskij radyanskij poet Semivolos Oleksij Illich 1912 1986 ukrayinskij radyanskij diyach znanij girnik v zalizorudnij promislovosti CPCP Prirodno zapovidnij fond RedaguvatiNa teritoriyi s Kvitki ta u bezposerednij blizkosti do nogo roztashovana velika kilkist ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Kucheryava gora botanichnij zakaznik Vikove derevo yasenya 2 sht botanichna pam yatka prirodi Derevo duba botanichna pam yatka prirodi 250 richne derevo lipi zvichajnoyi botanichna pam yatka prirodi v ogorozhi kolishnoyi likarni Shish voda gidrologichna pam yatka prirodi Gatki zapovidne urochishe Nalivajkove zapovidne urochishe Pidsnizhnik botanichnij zakaznik Kazberova krinicya gidrologichnij zakaznik Aleya knyagini LopuhinoyiDiv takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannya Redaguvati s Kvitki Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini gska2 rada gov ua Perevireno 11 chervnya 2013 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 www fallingrain com Arhivovano 3 Bereznya 2007 u Wayback Machine angl maps vlasenko net Arhivovano 23 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros a b Shpuntenko V M Selo Kvitki Mista i sela Ukrayini Kn Cherkashina istoriko krayeznav narisi K 2009 Arhiv originalu za 27 travnya 2011 Procitovano 2 sichnya 2012 a b v Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya 1885 S 164 Gubernii Centralnoj zemledѣlcheskoj oblasti 1880 S III Malenkov R Kvitki Sajt Ukrayina Inkognita www ukrainaincognita com Perevireno 11 chervnya 2013 Arhiv originalu za 11 Zhovtnya 2013 Procitovano 5 Zhovtnya 2010 Malenkov R Kvitki Sajt Ukrayina Inkognita www ukrainaincognita com Perevireno 11 chervnya 2013 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1969 8 s 82 Literatura ta internet resursi Redaguvatiros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk I Gubernii Centralnoj zemledѣlcheskoj oblasti SanktPeterburg 1880 VI 413 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Pogoda v seli Kvitki Arhivovano 26 Bereznya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kvitki amp oldid 39853283