www.wikidata.uk-ua.nina.az

Військо Запорозьке Ві йсько Запоро зьке назва козацьких військово політичних утворень XVI XVIII століття 1 В українській

Військо Запорозьке

Ві́йсько Запоро́зьке — назва козацьких військово-політичних утворень XVI—XVIII століття. В українській історіографії під терміном Військо Запорозьке найчастіше мається на увазі одне з трьох значень: 1) військово-політична організація з центром у Запорозькій Січі; 2) державне утворення Гетьманщина, що виникло під час визвольної війни Богдана Хмельницького в середині XVII століття на території Середнього Подніпров'я, Полісся, Брацлавщини і Запорожжя; 3) назва реєстрового війська в Речі Посполитій та Гетьманщині.

У часи Гетьманщини двома основними групами Держави Війська Запорозького були Військо Запорозьке Городове та Військо Запорозьке Низове. Адміністративно-територіальною одиницею у період  Держави Війська Запорозького була — пала́нка.

Існувало з 1634 року п'ять основних пунктів (митниць) на кордонах Запорізької Січі. В зв'язку з цими п'ятьма пунктами внутрішній адміністративно-територіальний поділ Запоріжжя поділявся на 5 паланок. Кожна територіальна одиниця мала укріплений форт-паланку, де мешкав полковник з полковницькою старшиною.

Кожна паланка мала полковника (паланкового), осавула, писаря, 3 пани і 3 підпанки. Кожний полковник мав ознаку влади — пірнач, який носив завжди за поясом, корогву малу (значок), яку носив в час урочистостей перед ним хоружий, і також печатку.

Загальний перелік всіх паланок, що існували у різні часи:

  1. Барвінківська паланка
  2. Кальміуська паланка
  3. Орільська паланка
  4. Прогноївська паланка
  5. Протовчанська паланка
  6. Самарська паланка
  7. Яланецька паланка
  8. Бугогардівська паланка
  9. Інгульська паланка
  10. Кодацька паланка
  11. Перевізька паланка

Перші походи

Хортицький замок Байди, середина XVI ст.

У XVI ст. основним центром розселення козацтва стало Запорожжя, або Низ (територія Дніпрових порогів). Звідси назва козаків — запорозькі або низові. Козаки заснували укріплені поселення — січі. Першим організаторами січей були «уходники», яких черкаські та канівські старости відпускали на Середнє і Нижнє Подніпров'я для промислу. Щорічно ватаги уходників на чолі з обраними отаманами йшли за пороги, де в захищених від раптових нападів ворога місцях будували тимчасові житла і приміщення для перероблення та зберігання продуктів промислу. До середини XVI ст. кількість козацтва була вкрай незначною, воно не відігравало самостійної ролі у прикордонних справах. Однак уже з 1540-х років ситуація змінюється. У цей час відбулись перші походи козаків на турецькі міста — Очаків, Білгород і Бендери.

Військові формації запорозьких козаків

Запорозька Січ

Розташування Запорозьких Січей у другій половині XVI—XVIII ст.

Запорозька Січ виникла у XVI столітті. Брак прямих свідчень залишає дискусійним питання точного часу, місця її виникнення. М. С. Грушевський появу Січі за дніпровськими порогами визначив 70—80-ми роками XVI століття, В. О. Голобуцький — 30—50-ми роками XVI століття, В. О. Щербак — 60—70-ми роками XVI століття.

Ідея створення форпосту на південних рубежах Литовсько-Руської держави виникла ще у 20—30-х роках XVI століття, але реалізувати її вдалося лише князю Дмитру Вишневецькому, який у 50-х роках XVI століття здійснив експедицію до дніпровських порогів і на острові Мала Хортиця побудував фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Д. Вишневецького єдиною громадою у специфічних умовах південного порубіжжя сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства, її моделі. Побудований Д. Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60—70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Сама Запорозька Січ — це місто-фортеця. На території фортеці зазвичай розміщувались площа, церква, курені, комори, адміністративні споруди. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев'яних укріплень. На підконтрольних Січі землях існували козацькі господарства — зимівники. У XVIII столітті на Запорожжі була впроваджена адміністративно-територіальна система управляння — «паланковий устрій».

За етнічним походженням запорозькі козаки переважно були вихідцями з Русі; також у ряди запорожців вливалися татари, поляки, вихідці з інших народів.

Політичний режим Запорозької Січі Д. І. Яворницький порівняв з вічевою демократією слов'ян. Правова система Запорозької Січі була заснована на звичаєвому праві, яке ґрунтувалося на усних усталених звичаях та нормах. Вищим органом влади у Січі була рада, право участі в якій мали всі козаки. Козацькі ради за традицією збиралися щороку 1 січня для переобрання кошового отамана і старшини. Виконавча влада належала кошовому отаману і центральному органу управління Січі — Кошу.

Основною галуззю господарства Запорозької Січі були промисли, передусім це: полювання, рибальство, скотарство, бортництво, бджільництво, солевидобуток. Козаки мали торгові зносини з татарами та іншими сусідами, вели внутрішню торгівлю. Значний прибуток Січ мала з військових походів.

У другій половині XVI—XVII століттях запорозькі козаки здійснили десятки походів до Очакова, Кілії, Ізмаїлу, Акермана, інших твердинь Османської імперії на Північному Причорномор'ї, досягли берегів Малої Азії, зокрема, фортець Сінопа і Трапезунда. Наприкінці XVI — на початку XVII століть запорозькі козаки були втягнуті у війни, що вела Річ Посполита у Лівонії, Московському царстві. Запорожці брали активну участь у козацько-селянських повстаннях в Речі Посполитій, так, саме на Січі у 1648 році почалося повстання Богдана Хмельницького. З 1649 року Запорозька Січ була складовою Гетьманату. У часи Руїни гетьмани втратили контроль над Запорозькою Січчю, а сама Січ навіть виставляла своїх кандидатів на гетьманство. У 1709 році запорожці підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи проти царя. У 1711 році Січ опинилася під кримською протекцією, а в 1734 увійшла до складу Російської імперії. Закінчилася історія Запорозької Січі у 1775 році — коли фортеця запорожців була зруйнована царським військом.

Гетьманщина

Гетьманщина як держава сформувалася у ході Визвольної війни українського народу.

У 1648 році козацький сотник Богдан Хмельницький здійняв повстання на руських (українських) землях у Речі Посполитій. Одержавши над коронним військом ряд перемог — під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями і Зборовом, Б. Хмельницький в 1649 році уклав з королем Яном-Казимиром Зборовський договір, згідно з яким виконавча і судова влада у Київському, Чернігівському і Брацлавському воєводствах мала належати православній шляхті і козацькій старшині; гетьман війська Запорозького мав право підтримувати 40-тисячне реєстрове військо.

Після тяжкої поразки козацького війська у Берестецькій битві в 1651 році влада гетьмана обмежувалася Київським воєводством. У 1652 році Б. Хмельницький узяв реванш у Корони за поразку під Берестечком, розгромивши коронне військо під Батогом. Ненадійність союзу з Кримським ханством, провал Молдавської кампанії 1653 року змусили Б. Хмельницького активізувати пошук нових союзників. У січні 1654 року в Переяславі відбулася рада, на якій було ухвалено рішення про військову угоду Гетьманщини з Московією (достовірно не знати відомостей, позаяк оригінал було втрачено).

У 1654—57 роках Гетьманат продовжував проводити досить експансіоністську політику. Так, Б. Хмельницький протягом 1654—57 років розширив границі Гетьманату на півночі до Чаус, а на переговорах з представниками семигородського князя, який претендував на корону Речі Посполитої, вимагав «Русь до Вісли». У 1657 році гетьман Іван Виговський, пропонуючи союз Швеції, хотів розширення границь «до Прусії» шляхом приєднання до Гетьманату Берестейського і Новгородського воєводств.

З 1658 року у Гетьманаті тривав період громадянських воєн і зовнішніх інтервенцій — Руїна. У 1663 році Гетьманщина розпалася на два гетьманства — Лівобережне і Правобережне. Два Гетьманати, спираючись на різні зовнішньополітичні сили і протистоячи один одному, домагалися об'єднання земель Гетьманщини. Руїна призвела до формального поділу Гетьманату в 1667 році за Андрусівським договором на Лівобережний гетьманат під протекторатом Московського царства і Правобережжя у складі Речі Посполитої. Об'єднати Гетьманат в 1668 році вдалося Петрові Дорошенку, одному з найвидатніших діячів періоду Руїни. Скінчилася Руїна падінням Правобережного гетьманату у 1676 році і розоренням татарами й османами південної частини Правобережжя.

Лівобережний гетьманат на початку XVIII століття спробував вивести з-під московської протекції Іван Мазепа, але разом з своїм союзником — шведським королем Карлом XII — зазнав поразки у битві під Полтавою. На Лівобережжі гетьманський уряд з 1722 до 1727 замінювала Малоросійська колегія, а з 1734 до 1750 — «Правління гетьманського уряду». У 1764—1783 роках Лівобережжя було остаточно інкорпоровано до складу Російської імперії.

Реєстрове військо

Титульний аркуш реєстру 1649 року

Козаки на території Наддніпрянщини відомі з кінця XV століття. Але як окремий соціальний стан козацтво почало формуватися лише у другій половині XVI століття. Знаменувало початок цього процесу затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська у 70-х роках XVI століття. Основні елементи суспільних привілеїв реєстрове козацтво, очевидно, перейняло од бояр та шляхти. За реєстровими закріплювався цілий ряд прав і привілеїв: звільнення од державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування та судочинство, право на володіння земельними маєтностями.

Через участь козаків у повстаннях в кінці XVI — першій половині XVII століть влада Речі Посполитої почала вбачати в козаках загрозу своєму панівному становищу в Україні. Звідси — поява кількох постанов варшавського вального сейму, якими суттєво обмежувалися і навіть скасовувалися козацькі права. Повною мірою їх відновлення було зафіксоване у Зборовському договорі 1649 року, «Березневих статтях» 1654 року. Правові норми цих документів знаменували перетворення козацтва на соціальний стан Гетьманщини. Політичні і економічні важелі влади перейшли до рук старшини, яка сконсолідувалась у привілейований соціальний прошарок.

Чисельність реєстрового війська змінювалася в залежності од різних суспільно-політичних факторів. У 1572 році встановлено реєстр козацького війська — 300, у 1578—500, у 1583—600, у 1590, 1596, 1617 — 1 тисяча, у 1619 — 3 тисячі, у 1625 — 6 тисяч, у 1630 — 8 тисяч, у 1635 — 7 тисяч, у 1638 — 6 тисяч. Військо Гетьманату за Зборівською угодою мало становити 40 тисяч, за Білоцерківською — 20 тисяч, за Переяславською — 60 тисяч. Гадяцьким трактатом визначено 30 тисяч реєстрового війська і 10 тисяч «затяжного» війська. У Лівобережному гетьманаті у другій половині XVI століття діяла Глухівська угода, яка передбачала 30-тисячний реєстр.

Характеристика козацького війська

Козацьке військо розвивалося у специфічних умовах південного порубіжжя. В умовах постійної загрози нападу кочовиків формувався новий тип вояка — універсального, готового до швидкої зміни обстановки, такого, що сприймав свою військову діяльність через призму протистояння християнського і ісламського світів.

Першим відомим підрозділом козацького війська був загін (перша згадка — 1533 рік). Під час Лівонської війни козацьке військо поділялося на роти, сотні, хоругви, десятки. У Запорозькій Січі наприкінці XVI століття сформувалася чітка структура війська. Головнокомандувачем запорозького війська був гетьман, далі йшли полковники, сотники, десятники.

Козацьке військо було універсальним. Ударну силу козацького війська становила піхота, озброєна рушницями, холодною зброєю. Кількість шеренг козацьких стрільців не була сталою. Козаки вели вогонь з рушниць стоячи, з коліна, навіть лежачи. Козацька кіннота являла собою легку кавалерію з відповідними завданнями — розвідка, флангові атаки, переслідування, рейди, заманювання до пастки тощо Кіннота атакувала неприятеля «лавою»; якщо не перемагала — відступала під прикриття піхоти. Важливе місце у козацькому війську займала артилерія. При стрільбі з гармат використовувались кулі, картеч, запалювальні снаряди тощо. У запорозьких козаків був свій флот, який складався з «чайок» — човнів, що вміщували 50—70 воїнів і були озброєні 4—6 невеликими гарматами, а також човнів на 20—30 осіб. У морських боях козаки намагалися атакувати супротивника непомітно: вночі або проти сонця. Наблизившись до ворожого судна, брали його на абордаж.

Через те, що тактика козацького бою відштовхувалася від оборони, бій супротивнику козаки намагалися нав'язати на важкодоступній місцевості. Готуючись до бою, козаки будували вали, рови, дерев'яні укріплення. Основним оборонним укріпленням у поході був табір — укріплення з возів, з'єднаних мотузками, ланцюгами. Головним призначенням табору возів було прикриття від атак кінноти і списоносців.

Основною зброєю козака була рушниця. Козаків називали «рушничним військом». Загалом козаки були добре озброєні як вогнепальною, так і холодною зброєю. З вогнепальної зброї у джерелах згадуються самопали, мушкети, аркебузи (чи «пищалі»), гаківниці, пістолі, гармати, фальконети, мортири; з холодної — шаблі, списи, кинджали, булави, обухи (бойові молотки), луки і стріли тощо.

Дисципліна у козацькому війську базувалась на карності, ідеології, осуді товариства. Найпоширенішими покараннями були смерть та побиття киями. Ідеологія зводилася до релігійних і патріотичних лозунгів: у протистоянні з татарами й османами козаки вважали себе захисниками християнської віри, а під час війни з поляками додавалася ще й національна ідея визволення Русі.

Джерела

Джерелами для вивчення історії Війська Запорозького є документи 15 — 18 століть: законодавчі акти, універсали, накази і грамоти урядовців та козацьких ватажків, козацькі реєстри, акти люстрацій замків, подимні тарифи, документація органів судочинства, поземельні привілеї, майнові угоди та заповіти, офіційне й приватне листування, літописи, хроніки, мемуари. Більшість з них має фрагментарний і розрізнений характер.

Розташування основних архівних джерел

Україна

Польща

  • Бібліотека музею Чороторийських, Краків.

Росія

  • Російський державний архів давніх актів, Москва.
  • Національна російська бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, Санкт-Петербург.

Збірки опублікованих джерел

Історіографія

Історичні твори і дослідження сучасників козаків, що використовуються як джерела для вивчення Війська Запорозького:

Див. також

Примітки

  1. П. М. Сас. Військо Запорозьке [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 542. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. ↑ Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. [ 24 січня 2020 у Wayback Machine.]— К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.
  3. ↑ Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків, у трьох томах. — Київ: Наукова думка, 1990.
  4. Плохій, 2006, с. 35-36, 40-41.
  5. Ольга Утевська. . http://visbio.onu.edu.ua/. Вісник Одеського НУ: Біологія. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 11 березня 2018. 
  6. ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. — Т.8—10. — Київ: Наукова думка, 1995—1998.
  7. ↑ Історія українського козацтва. Нариси у двох томах. — Т.1. — Київ: ВД «Києво-Могилянська академія», 2006.
  8. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. Санкт-Петербург, 1863—1892, в 15 т.
  9. Kronika Polska Marcina Bielskiego.— Sanok, 1856.— T. 2.— S. 882.
  10. Kronika Sarmaciej Europejskiej… przez Alexandra Gwagnina z Werony. — Krakaw, 1611.
  11. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 29 січня 2008. 
  12. Архів оригіналу за 8 квітня 2005. Процитовано 29 січня 2008. 
  13. Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 29 січня 2008. 
  14. Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 29 січня 2008. 
  15. Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 29 січня 2008. 

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військо Запорозьке

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vi jsko Zaporo zke nazva kozackih vijskovo politichnih utvoren XVI XVIII stolittya 1 V ukrayinskij istoriografiyi pid terminom Vijsko Zaporozke najchastishe mayetsya na uvazi odne z troh znachen 1 vijskovo politichna organizaciya z centrom u Zaporozkij Sichi 2 derzhavne utvorennya Getmanshina sho viniklo pid chas vizvolnoyi vijni Bogdana Hmelnickogo v seredini XVII stolittya na teritoriyi Serednogo Podniprov ya Polissya Braclavshini i Zaporozhzhya 3 nazva reyestrovogo vijska v Rechi Pospolitij ta Getmanshini U chasi Getmanshini dvoma osnovnimi grupami Derzhavi Vijska Zaporozkogo buli Vijsko Zaporozke Gorodove ta Vijsko Zaporozke Nizove Administrativno teritorialnoyu odiniceyu u period Derzhavi Vijska Zaporozkogo bula pala nka Isnuvalo z 1634 roku p yat osnovnih punktiv mitnic na kordonah Zaporizkoyi Sichi V zv yazku z cimi p yatma punktami vnutrishnij administrativno teritorialnij podil Zaporizhzhya podilyavsya na 5 palanok Kozhna teritorialna odinicya mala ukriplenij fort palanku de meshkav polkovnik z polkovnickoyu starshinoyu Kozhna palanka mala polkovnika palankovogo osavula pisarya 3 pani i 3 pidpanki Kozhnij polkovnik mav oznaku vladi pirnach yakij nosiv zavzhdi za poyasom korogvu malu znachok yaku nosiv v chas urochistostej pered nim horuzhij i takozh pechatku Zagalnij perelik vsih palanok sho isnuvali u rizni chasi Barvinkivska palanka Kalmiuska palanka Orilska palanka Prognoyivska palanka Protovchanska palanka Samarska palanka Yalanecka palanka Bugogardivska palanka Ingulska palanka Kodacka palanka Perevizka palankaZmist 1 Pershi pohodi 2 Vijskovi formaciyi zaporozkih kozakiv 2 1 Zaporozka Sich 2 2 Getmanshina 2 3 Reyestrove vijsko 3 Harakteristika kozackogo vijska 4 Dzherela 4 1 Roztashuvannya osnovnih arhivnih dzherel 4 2 Zbirki opublikovanih dzherel 5 Istoriografiya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaPershi pohodi Redaguvati Hortickij zamok Bajdi seredina XVI st U XVI st osnovnim centrom rozselennya kozactva stalo Zaporozhzhya abo Niz teritoriya Dniprovih porogiv Zvidsi nazva kozakiv zaporozki abo nizovi Kozaki zasnuvali ukripleni poselennya sichi Pershim organizatorami sichej buli uhodniki yakih cherkaski ta kanivski starosti vidpuskali na Serednye i Nizhnye Podniprov ya dlya promislu Shorichno vatagi uhodnikiv na choli z obranimi otamanami jshli za porogi de v zahishenih vid raptovih napadiv voroga miscyah buduvali timchasovi zhitla i primishennya dlya pereroblennya ta zberigannya produktiv promislu Do seredini XVI st kilkist kozactva bula vkraj neznachnoyu vono ne vidigravalo samostijnoyi roli u prikordonnih spravah Odnak uzhe z 1540 h rokiv situaciya zminyuyetsya U cej chas vidbulis pershi pohodi kozakiv na turecki mista Ochakiv Bilgorod i Benderi Vijskovi formaciyi zaporozkih kozakiv RedaguvatiZaporozka Sich Redaguvati Roztashuvannya Zaporozkih Sichej u drugij polovini XVI XVIII st Dokladnishe Zaporozka Sich ta Vijsko Zaporozke NizoveZaporozka Sich vinikla u XVI stolitti Brak pryamih svidchen zalishaye diskusijnim pitannya tochnogo chasu miscya yiyi viniknennya M S Grushevskij poyavu Sichi za dniprovskimi porogami viznachiv 70 80 mi rokami XVI stolittya V O Golobuckij 30 50 mi rokami XVI stolittya V O Sherbak 60 70 mi rokami XVI stolittya 2 Ideya stvorennya forpostu na pivdennih rubezhah Litovsko Ruskoyi derzhavi vinikla she u 20 30 h rokah XVI stolittya ale realizuvati yiyi vdalosya lishe knyazyu Dmitru Vishneveckomu yakij u 50 h rokah XVI stolittya zdijsniv ekspediciyu do dniprovskih porogiv i na ostrovi Mala Horticya pobuduvav fortecyu Do skladu garnizonu na Hortickomu ostrovi vhodili yak kozaki tak i boyari drabi slugi Prozhivannya kozakiv D Vishneveckogo yedinoyu gromadoyu u specifichnih umovah pivdennogo porubizhzhya spriyalo zarodzhennyu vijskovo politichnoyi organizaciyi zaporozkogo tovaristva yiyi modeli 2 Pobudovanij D Vishneveckim zamok stav prototipom kozackogo ukriplennya yake utverdivshis na ostrovi Tomakivka u 60 70 h rokah XVI stolittya distalo nazvu Zaporozkoyi Sichi Sama Zaporozka Sich ce misto fortecya Na teritoriyi forteci zazvichaj rozmishuvalis plosha cerkva kureni komori administrativni sporudi 3 Stini fortec zaporozkih kozakiv buli z nasipiv zemlyanih valiv i derev yanih ukriplen Na pidkontrolnih Sichi zemlyah isnuvali kozacki gospodarstva zimivniki U XVIII stolitti na Zaporozhzhi bula vprovadzhena administrativno teritorialna sistema upravlyannya palankovij ustrij Za etnichnim pohodzhennyam zaporozki kozaki perevazhno buli vihidcyami z Rusi takozh u ryadi zaporozhciv vlivalisya tatari polyaki vihidci z inshih narodiv 3 4 5 Politichnij rezhim Zaporozkoyi Sichi D I Yavornickij porivnyav z vichevoyu demokratiyeyu slov yan 3 Pravova sistema Zaporozkoyi Sichi bula zasnovana na zvichayevomu pravi yake gruntuvalosya na usnih ustalenih zvichayah ta normah Vishim organom vladi u Sichi bula rada pravo uchasti v yakij mali vsi kozaki Kozacki radi za tradiciyeyu zbiralisya shoroku 1 sichnya dlya pereobrannya koshovogo otamana i starshini 2 Vikonavcha vlada nalezhala koshovomu otamanu i centralnomu organu upravlinnya Sichi Koshu Osnovnoyu galuzzyu gospodarstva Zaporozkoyi Sichi buli promisli peredusim ce polyuvannya ribalstvo skotarstvo bortnictvo bdzhilnictvo solevidobutok Kozaki mali torgovi znosini z tatarami ta inshimi susidami veli vnutrishnyu torgivlyu Znachnij pributok Sich mala z vijskovih pohodiv U drugij polovini XVI XVII stolittyah zaporozki kozaki zdijsnili desyatki pohodiv do Ochakova Kiliyi Izmayilu Akermana inshih tverdin Osmanskoyi imperiyi na Pivnichnomu Prichornomor yi dosyagli beregiv Maloyi Aziyi zokrema fortec Sinopa i Trapezunda Naprikinci XVI na pochatku XVII stolit zaporozki kozaki buli vtyagnuti u vijni sho vela Rich Pospolita u Livoniyi Moskovskomu carstvi Zaporozhci brali aktivnu uchast u kozacko selyanskih povstannyah v Rechi Pospolitij tak same na Sichi u 1648 roci pochalosya povstannya Bogdana Hmelnickogo Z 1649 roku Zaporozka Sich bula skladovoyu Getmanatu U chasi Ruyini getmani vtratili kontrol nad Zaporozkoyu Sichchyu a sama Sich navit vistavlyala svoyih kandidativ na getmanstvo U 1709 roci zaporozhci pidtrimali vistup getmana Ivana Mazepi proti carya U 1711 roci Sich opinilasya pid krimskoyu protekciyeyu a v 1734 uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Zakinchilasya istoriya Zaporozkoyi Sichi u 1775 roci koli fortecya zaporozhciv bula zrujnovana carskim vijskom Getmanshina Redaguvati Dokladnishe Getmanshina ta Vijsko Zaporozke GorodoveGetmanshina yak derzhava sformuvalasya u hodi Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu U 1648 roci kozackij sotnik Bogdan Hmelnickij zdijnyav povstannya na ruskih ukrayinskih zemlyah u Rechi Pospolitij Oderzhavshi nad koronnim vijskom ryad peremog pid Zhovtimi Vodami Korsunem Pilyavcyami i Zborovom B Hmelnickij v 1649 roci uklav z korolem Yanom Kazimirom Zborovskij dogovir zgidno z yakim vikonavcha i sudova vlada u Kiyivskomu Chernigivskomu i Braclavskomu voyevodstvah mala nalezhati pravoslavnij shlyahti i kozackij starshini getman vijska Zaporozkogo mav pravo pidtrimuvati 40 tisyachne reyestrove vijsko 6 Pislya tyazhkoyi porazki kozackogo vijska u Beresteckij bitvi v 1651 roci vlada getmana obmezhuvalasya Kiyivskim voyevodstvom U 1652 roci B Hmelnickij uzyav revansh u Koroni za porazku pid Berestechkom rozgromivshi koronne vijsko pid Batogom Nenadijnist soyuzu z Krimskim hanstvom proval Moldavskoyi kampaniyi 1653 roku zmusili B Hmelnickogo aktivizuvati poshuk novih soyuznikiv U sichni 1654 roku v Pereyaslavi vidbulasya rada na yakij bulo uhvaleno rishennya pro vijskovu ugodu Getmanshini z Moskoviyeyu dostovirno ne znati vidomostej pozayak original bulo vtracheno U 1654 57 rokah Getmanat prodovzhuvav provoditi dosit ekspansionistsku politiku Tak B Hmelnickij protyagom 1654 57 rokiv rozshiriv granici Getmanatu na pivnochi do Chaus a na peregovorah z predstavnikami semigorodskogo knyazya yakij pretenduvav na koronu Rechi Pospolitoyi vimagav Rus do Visli 6 U 1657 roci getman Ivan Vigovskij proponuyuchi soyuz Shveciyi hotiv rozshirennya granic do Prusiyi shlyahom priyednannya do Getmanatu Berestejskogo i Novgorodskogo voyevodstv 6 Z 1658 roku u Getmanati trivav period gromadyanskih voyen i zovnishnih intervencij Ruyina U 1663 roci Getmanshina rozpalasya na dva getmanstva Livoberezhne i Pravoberezhne Dva Getmanati spirayuchis na rizni zovnishnopolitichni sili i protistoyachi odin odnomu domagalisya ob yednannya zemel Getmanshini Ruyina prizvela do formalnogo podilu Getmanatu v 1667 roci za Andrusivskim dogovorom na Livoberezhnij getmanat pid protektoratom Moskovskogo carstva i Pravoberezhzhya u skladi Rechi Pospolitoyi 7 Ob yednati Getmanat v 1668 roci vdalosya Petrovi Doroshenku odnomu z najvidatnishih diyachiv periodu Ruyini Skinchilasya Ruyina padinnyam Pravoberezhnogo getmanatu u 1676 roci i rozorennyam tatarami j osmanami pivdennoyi chastini Pravoberezhzhya Livoberezhnij getmanat na pochatku XVIII stolittya sprobuvav vivesti z pid moskovskoyi protekciyi Ivan Mazepa ale razom z svoyim soyuznikom shvedskim korolem Karlom XII zaznav porazki u bitvi pid Poltavoyu Na Livoberezhzhi getmanskij uryad z 1722 do 1727 zaminyuvala Malorosijska kolegiya a z 1734 do 1750 Pravlinnya getmanskogo uryadu U 1764 1783 rokah Livoberezhzhya bulo ostatochno inkorporovano do skladu Rosijskoyi imperiyi Reyestrove vijsko Redaguvati Titulnij arkush reyestru 1649 rokuDokladnishe Reyestrovi kozakiKozaki na teritoriyi Naddnipryanshini vidomi z kincya XV stolittya Ale yak okremij socialnij stan kozactvo pochalo formuvatisya lishe u drugij polovini XVI stolittya Znamenuvalo pochatok cogo procesu zatverdzhennya uryadom Rechi Pospolitoyi reyestrovogo vijska u 70 h rokah XVI stolittya Osnovni elementi suspilnih privileyiv reyestrove kozactvo ochevidno perejnyalo od boyar ta shlyahti 2 Za reyestrovimi zakriplyuvavsya cilij ryad prav i privileyiv zvilnennya od derzhavnih podatkiv i povinnostej okreme administrativne pidporyadkuvannya ta sudochinstvo pravo na volodinnya zemelnimi mayetnostyami 2 Cherez uchast kozakiv u povstannyah v kinci XVI pershij polovini XVII stolit vlada Rechi Pospolitoyi pochala vbachati v kozakah zagrozu svoyemu panivnomu stanovishu v Ukrayini Zvidsi poyava kilkoh postanov varshavskogo valnogo sejmu yakimi suttyevo obmezhuvalisya i navit skasovuvalisya kozacki prava Povnoyu miroyu yih vidnovlennya bulo zafiksovane u Zborovskomu dogovori 1649 roku Bereznevih stattyah 1654 roku Pravovi normi cih dokumentiv znamenuvali peretvorennya kozactva na socialnij stan Getmanshini Politichni i ekonomichni vazheli vladi perejshli do ruk starshini yaka skonsoliduvalas u privilejovanij socialnij prosharok 2 Chiselnist reyestrovogo vijska zminyuvalasya v zalezhnosti od riznih suspilno politichnih faktoriv U 1572 roci vstanovleno reyestr kozackogo vijska 300 u 1578 500 u 1583 600 u 1590 1596 1617 1 tisyacha u 1619 3 tisyachi u 1625 6 tisyach u 1630 8 tisyach u 1635 7 tisyach u 1638 6 tisyach 7 Vijsko Getmanatu za Zborivskoyu ugodoyu malo stanoviti 40 tisyach za Bilocerkivskoyu 20 tisyach za Pereyaslavskoyu 60 tisyach Gadyackim traktatom viznacheno 30 tisyach reyestrovogo vijska i 10 tisyach zatyazhnogo vijska U Livoberezhnomu getmanati u drugij polovini XVI stolittya diyala Gluhivska ugoda yaka peredbachala 30 tisyachnij reyestr Harakteristika kozackogo vijska RedaguvatiDokladnishe Kozacke vijskoKozacke vijsko rozvivalosya u specifichnih umovah pivdennogo porubizhzhya V umovah postijnoyi zagrozi napadu kochovikiv formuvavsya novij tip voyaka universalnogo gotovogo do shvidkoyi zmini obstanovki takogo sho sprijmav svoyu vijskovu diyalnist cherez prizmu protistoyannya hristiyanskogo i islamskogo svitiv 7 Pershim vidomim pidrozdilom kozackogo vijska buv zagin persha zgadka 1533 rik 7 Pid chas Livonskoyi vijni kozacke vijsko podilyalosya na roti sotni horugvi desyatki U Zaporozkij Sichi naprikinci XVI stolittya sformuvalasya chitka struktura vijska Golovnokomanduvachem zaporozkogo vijska buv getman dali jshli polkovniki sotniki desyatniki Kozacke vijsko bulo universalnim Udarnu silu kozackogo vijska stanovila pihota ozbroyena rushnicyami holodnoyu zbroyeyu 7 Kilkist shereng kozackih strilciv ne bula staloyu Kozaki veli vogon z rushnic stoyachi z kolina navit lezhachi Kozacka kinnota yavlyala soboyu legku kavaleriyu z vidpovidnimi zavdannyami rozvidka flangovi ataki peresliduvannya rejdi zamanyuvannya do pastki tosho Kinnota atakuvala nepriyatelya lavoyu yaksho ne peremagala vidstupala pid prikrittya pihoti Vazhlive misce u kozackomu vijsku zajmala artileriya 7 Pri strilbi z garmat vikoristovuvalis kuli kartech zapalyuvalni snaryadi tosho U zaporozkih kozakiv buv svij flot yakij skladavsya z chajok chovniv sho vmishuvali 50 70 voyiniv i buli ozbroyeni 4 6 nevelikimi garmatami a takozh chovniv na 20 30 osib U morskih boyah kozaki namagalisya atakuvati suprotivnika nepomitno vnochi abo proti soncya Nablizivshis do vorozhogo sudna brali jogo na abordazh 7 Cherez te sho taktika kozackogo boyu vidshtovhuvalasya vid oboroni bij suprotivniku kozaki namagalisya nav yazati na vazhkodostupnij miscevosti 7 Gotuyuchis do boyu kozaki buduvali vali rovi derev yani ukriplennya Osnovnim oboronnim ukriplennyam u pohodi buv tabir ukriplennya z voziv z yednanih motuzkami lancyugami Golovnim priznachennyam taboru voziv bulo prikrittya vid atak kinnoti i spisonosciv Osnovnoyu zbroyeyu kozaka bula rushnicya Kozakiv nazivali rushnichnim vijskom Zagalom kozaki buli dobre ozbroyeni yak vognepalnoyu tak i holodnoyu zbroyeyu Z vognepalnoyi zbroyi u dzherelah zgaduyutsya samopali mushketi arkebuzi chi pishali gakivnici pistoli garmati falkoneti mortiri z holodnoyi shabli spisi kindzhali bulavi obuhi bojovi molotki luki i strili tosho Disciplina u kozackomu vijsku bazuvalas na karnosti ideologiyi osudi tovaristva 7 Najposhirenishimi pokarannyami buli smert ta pobittya kiyami Ideologiya zvodilasya do religijnih i patriotichnih lozungiv u protistoyanni z tatarami j osmanami kozaki vvazhali sebe zahisnikami hristiyanskoyi viri a pid chas vijni z polyakami dodavalasya she j nacionalna ideya vizvolennya Rusi 7 Dzherela RedaguvatiDzherelami dlya vivchennya istoriyi Vijska Zaporozkogo ye dokumenti 15 18 stolit zakonodavchi akti universali nakazi i gramoti uryadovciv ta kozackih vatazhkiv kozacki reyestri akti lyustracij zamkiv podimni tarifi dokumentaciya organiv sudochinstva pozemelni privileyi majnovi ugodi ta zapoviti oficijne j privatne listuvannya litopisi hroniki memuari Bilshist z nih maye fragmentarnij i rozriznenij harakter Roztashuvannya osnovnih arhivnih dzherel Redaguvati Ukrayina Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv Fond Zhitomirskogo miskogo sudu zbirki dokumentiv Zamojskih i Sapig kincya 16 pershoyi polovini 17 stolittya spiski osobovogo skladu ryadovih kozakiv u fondah Dokumenti arhiviv ta rukopisnih viddiliv bibliotek Polshi yaki vidobrazhayut istoriyu Ukrayini Dokumenti i materiali z istoriyi Zaporozkoyi Sichi Kolekciya fotokopij dokumentiv pro Vizvolnu vijnu ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr dd Institut rukopisu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo Kiyiv Lyustraciyi korolivshin vipiski z aktovih knig universali kozackih vatazhkiv korespondenciya uryadovih chinovnikiv Polsha Golovnij arhiv davnih aktiv Varshava Arhiv Radzivilliv spravi pro vijskovi pohodi zaporozhciv universali koroliv Polshi Stefana Batoriya Sigizmunda III i Vladislava IV litovskogo getmana Hristofora Kshishtofa Radzivilla mozhlivo jogo batka Hristofora Kshishtofa Radzivilla Peruna do Vijska Zaporozkogo nakazi koronnih getmaniv Stanislava Zholkevskogo ta Stanislava Konecpolskogo korespondenciya rodini Radzivilliv ta inshi dokumenti Arhiv Zamojskih universal getmana Vijska Zaporozkogo Gnata Vasilevicha 1596 roku listuvannya z kozakami kanclera Rechi Pospolitoyi Yana Zamojskogo kiyivskogo voyevodi Tomasha Zamojskogo korespondenciyi Yana Ivana Danilovicha Yana Kalinovskogo Stefana Hmeleckogo Yanusha Tishkevicha Adama Kiselya epistolyarna spadshina starshih Vijska Zaporozkogo Yana Orishovskogo Fedora Polousa Tihona Bajbuzi Gnata Vasilevicha Grigoriya Lobodi Samijla Kishki Gavrila Krutnevicha Dorosha Kuchkovicha Olifera Goluba Mihajla Doroshenka Ivana Kulagi i Andriya Didenka ta inshi dokumenti Biblioteka muzeyu Chorotorijskih Krakiv Korolivski universali uryadovi postanovi dokumenti uryadovih komisij 1617 1619 1622 1625 rokiv opisi kozackih povstan kincya 16 1 yi polovini 17 stolittya shodenniki Moskovskogo pohodu 1608 1611 Cecorskoyi ta Hotinskoyi bitv korespondenciya knyaziv Zbarazkih Ostrozkih Sapyeg ta Hodkevichiv Biblioteka Varshavskogo universitetu Varshava viddil rukopisiv Biblioteka Yagellonskogo universitetu Krakiv viddil rukopisiv Biblioteka Polskoyi Akademiyi nauk Krakiv viddil rukopisiv Rosiya Rosijskij derzhavnij arhiv davnih aktiv Moskva Nacionalna rosijska biblioteka im M Ye Saltikova Shedrina Sankt Peterburg Zbirki opublikovanih dzherel Redaguvati Akty otnosyashiesya k istorii Zapadnoj Rossii Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii 8 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Selyanskij ruh na Ukrayini 1569 1647 rr Zrodla dziejowe Volumina legum Akta historica res gestas Poloniae illustrantiaIstoriografiya RedaguvatiDokladnishe Istoriografiya Vijska ZaporozkogoIstorichni tvori i doslidzhennya suchasnikiv kozakiv sho vikoristovuyutsya yak dzherela dlya vivchennya Vijska Zaporozkogo Marcin Belskij Hronika Polska 1597 9 Alessandro Gvanyini Hronika Sarmatiyi Yevropejskoyi 1611 10 Gijom Levasser de Boplan Opis Ukrayini 1660 11 Nevidomij avtor Litopis Samovidcya pislya 1702 12 Grigorij Grab yanka Litopis Grigoriya Grabyanki 1710 13 Samijlo Velichko Litopis pislya 1720 14 Petro Simonovskij Kratkoe opisanie o kozackom malorossijskom narode i o voennyh ego delah 1765 15 Div takozh RedaguvatiVolnosti Vijska Zaporozkogo Vijskove mistectvo zaporozkih kozakiv Ozbroyennya vijsk Kiyivskoyi RusiPrimitki Redaguvati P M Sas Vijsko Zaporozke Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 542 688 s il ISBN 966 00 0734 5 a b v g d e Sherbak V O Ukrayinske kozactvo formuvannya socialnogo stanu Druga polovina XV seredina XVII st Arhivovano 24 sichnya 2020 u Wayback Machine K Vidavnichij dim KM Academia 2000 a b v Yavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv u troh tomah Kiyiv Naukova dumka 1990 Plohij 2006 s 35 36 40 41 Olga Utevska Pohodzhennya osnovnih grup kozactva za danimi pro polimorfizm Y hromosomi http visbio onu edu ua Visnik Odeskogo NU Biologiya Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 11 bereznya 2018 a b v Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn T 8 10 Kiyiv Naukova dumka 1995 1998 a b v g d e zh i k l Istoriya ukrayinskogo kozactva Narisi u dvoh tomah T 1 Kiyiv VD Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii sobrannye i izdannye Arheograficheskoyu komissieyu Sankt Peterburg 1863 1892 v 15 t Kronika Polska Marcina Bielskiego Sanok 1856 T 2 S 882 Kronika Sarmaciej Europejskiej przez Alexandra Gwagnina z Werony Krakaw 1611 Description d Ukranie qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne Contenues depuis les confins de la Moscovie insques aux limites de la Transilvanie Ensemble leurs moeurs facons de viures et de faire la Guerre Par le Sieur de Beauplan A Rouen Chez Jacques Cailloue 1660 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 29 sichnya 2008 Litopis Samovidcya vidannya pidgotuvav Ya I Dzira Kiyiv Naukova dumka 1971 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2005 Procitovano 29 sichnya 2008 Litopis gadyackogo polkovnika Grigoriya Grabyanki Per iz staroukr K T vo Znannya Ukrayini 1992 Arhiv originalu za 20 serpnya 2008 Procitovano 29 sichnya 2008 Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Litopis T 2 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Arhiv originalu za 9 sichnya 2008 Procitovano 29 sichnya 2008 Simonovskij P I Kratkoe opisanie o kozackom malorossijskom narode i o voennyh ego delah Moskva 1847 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2010 Procitovano 29 sichnya 2008 Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijsko ZaporozkeSherbak V O Ukrayinske kozactvo formuvannya socialnogo stanu Druga polovina XV seredina XVII st K Vidavnichij dim KM Academia 2000 300 s Arhivovano 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskogo kozactva Narisi u dvoh tomah T 1 Arhivovano 25 sichnya 2020 u Wayback Machine Kiyiv VD Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 Strukevich O Vijsko Zaporozke Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Vijsko Zaporozke Istoriya vijn i zbrojnih konfliktiv v Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik Avt upor O I Gurzhij ta in K Vidavnictvo gumanitarnoyi literaturi 2004 S 107 Vijsko Zaporizke Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Yavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv Arhivovano 8 grudnya 2021 u Wayback Machine u 3 h t K Naukova dumka 1990 1991 Pivovar A V Poselennya Pravoberezhnogo Zaporozhzhya v 2 j polovini XVIII stolittya Ingulskij Step almanah Vip I Arhivovano 21 chervnya 2019 u Wayback Machine K 2016 S 8 36 Chuhlib T V Vijsko Zaporozke u sistemi yevropejskih ta azijskih monarhij 1568 1647 rr Kozaki i Monarhi Mizhnarodni vidnosini rannomodernoyi Ukrayinskoyi derzhavi 1648 1721 rr 3 tye vid vipr i dopovn K Vid imeni Oleni Teligi 2009 S 34 52 616 s ISBN 978 966 355 041 1 Plohij Sergij 2006 Nalivajkova vira Kozactvo ta religiya v rannomodernij Ukrayini Vidannya druge K Kritika 495 s ISBN 966 7679 86 1 Posilannya RedaguvatiLitopis Samovidcya vidannya pidgotuvav Ya I Dzira Kiyiv Naukova dumka 1971 Arhivovano 8 kvitnya 2005 u Wayback Machine ukr Litopis gadyackogo polkovnika Grigoriya Grabyanki Per iz staroukr K T vo Znannya Ukrayini 1992 ukr Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Litopis T 2 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Arhivovano 9 sichnya 2008 u Wayback Machine ukr Boplan G L de Opis Ukrayini kilkoh provincij Korolivstva Polskogo sho tyagnutsya vid kordoniv Moskoviyi do granic Transilvaniyi razom z yihnimi zvichayami sposobom zhittya i vedennya voyen K Nauk dumka Kembridzh Mas Ukr nauk in t 1990 Arhivovano 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ukr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijsko Zaporozke amp oldid 40020596