www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аркебуза Аркебу за аркебу з 1 гаркебу з 1 від фр arquebuse ручна вогнепальна зброя За конструкцією довга ґнотова дульноз

Аркебуза

Аркебу́за, аркебу́з, гаркебу́з (від фр. arquebuse) — ручна вогнепальна зброя. За конструкцією — довга ґнотова дульнозарядна рушниця. З'явилася в XV столітті. Широко використовувалась у Європі в XVI—XVII сторіччях. В цей же час набула поширення в Україні в шляхетському середовищі та серед козаків, з часом її виготовлення було освоєне місцевими ремісниками. Довжина ствола у різних модифікаціях — від 1,2 до 2,4 м, калібр — 12,5—18,5 міліметрів, дальність польоту кулі — до 250 м. Перші аркебузи використовували для запалювання ґніт, який замінив ґнотовий, пізніше — колісцевий замок. Озброєні аркебузами солдати називалися аркебузирами.

Аркебуза
 Аркебуза у Вікісховищі
Аркебуза
Стрільба з аркебузи без замка. Малюнок, 1876

Назва Редагувати

Слово аркебуза походить від фр. arquebuse і далі від нім. Hakenbüchse («гаківниця»); зміна у вимові пояснюється впливом на французькому ґрунті слова arc («лук»). У Словнику Брокгауза і Єфрона arquebuse теж пов'язується з нім. Handbüchse, Hakenbüchse (нід. haakbus). У джерелах часів СРСР назву пояснювали як вторинну від найменування «аркебуз»: так ніби називався балістер — арбалет, що стріляв свинцевими кулями (від французьких слів arc — «лук» і buse — «трубка»). У словнику «Знаки української етнокультури» В. В. Жайворонка для терміна «аркебуз» наводиться також синонім «пів-гаківниця».

Примочки для лікування вогнепальних ран у кінці XIX ст. називалися «аркебузадами» (від фр. arquebusade — «рушнична стрільба»).

Історія застосування Редагувати

Битва біля Ерленбаха 13 жовтня 1444 г. Ілюстрація з «Бернської хроніки» Діболда Шиллінга Старшого (1470)

Перші аркебузи з'явилися в Європі близько 1410 року, в Османській імперії — ближче до 1425 року. Первісно так називалися ручні гарматки (кулеврини, ручниці), споряджені знизу гаком або вухом для кріплення на фортечних стінах. Найраніші варіанти не мали замка, згодом з'являється ґнотовий замок типу «серпентин», але час його появи є дискусійним. Згадки про використовування «тюф'яків» (тур. tüfek) османськими яничарами датуються періодом 1394—1465 рр., але неясне, чи були то аркебузи або маленькі гармати (на думку Габора Агостона, окремі згадки тюф'яків і гармат в інвентарних описах середини XV можуть вказувати на те, що вони були ручною вогнепальною зброєю). Годфрі Гудвін датує перший випадок застосування аркебузи яничарами періодом після 1465 року. У Європі близько 1470 р. аркебуза отримує приклад (можливо, зразком йому послугував приклад арбалета), поява ґнотового замка з полицею датується ближче до 1475 р. Замкова аркебуза стала першою вогнепальною зброєю зі спусковим гачком, а також вона вважається першою вогнепальною зброєю з прикладом.

Уперше аркебузи були застосовані в значній кількості за правління Матвія Корвіна (1458—1490). Аркебузиром був кожний четвертий солдат Чорної армії, а в цілому по війську це співвідношення становило 1:5, що було відносно високим для того часу. Незважаючи на то, у Західній Європі до XVI століття тільки близько 10 % солдатів мали вогнепальну зброю. У XV — початку XVI століття з'являються і кінні аркебузири, хоча первісно вони діяли по-драгунському, використовуючи коней лише для пересування. У Східній Європі аркебузи (пищалі) з'явилися на початку XV ст. Московські аркебузири-пищальники становили окрему частину війська і тисячі з них брали участь у війні за Псков у 1510 р. і здобутті Смоленська в 1512 р.

Аркебузи отримали популярність під час битви при Павії у 1525 році, коли 3 тис. солдатів, озброєних аркебузами, здобули перемогу над 8 тис. французьких лицарів, поклавши таким чином край пануванню лицарських армій в Європі. Ранні аркебузи призначалися для стрільби зі сошки, пізніші могли бути використані для стрільби з рук. У ту ж епоху на зміну аркебузі починає приходити мушкет, що має більшу пробивну силу, хоч і важчий. У результаті аркебуза до кінця століття зберігалася як легка, кавалерійська та мисливська зброя, а аркебузири перетворилися на легку піхоту. У XVI столітті також поширилися аркебузи з колісцевими замками та нарізними стволами. Збільшилася довжина ствола, а самі стволи стали виготовляти методом свердління (як і у мушкетів). Ґнотові і колісцеві замки були ненадійними. На середину XVI століття почали входити у вжиток простіші ударно-кремінні пристрої. Іскри в них викрешувалися не при терті коліщатка об кремінь, а при ударі кременя в сталеву пластину-кресало. До початку XVII століття мушкет абсолютно витіснив аркебузу.

В Османській імперії аркебузи використовувалися з першої половини XV століття. В Індію аркебузи потрапили близько 1500 р., у Південно-Східну Азію — близько 1540 р., у Китай — десь між 1523 і 1548 роками.

Аркебуза з арсеналу фортеці Шафхаузен (1425)

У Японію аркебуза була завезена португальськими торгівцями в 1543; в провінції Сацума починається масове виробництво цієї зброї (під місцевою назвою «танегасіма»). Під час сьогунату Токугава виробництво і використання вогнепальної зброї, всупереч поширеним міським легендам, тривало, хоча й масштаби його застосування значно зменшилися через зниження інтенсивності збройних конфліктів. У 1575 в битві при Нагасіно Ода Нобунага поставив три лінії озброєних аркебузами асігару за дерев'яний частокіл, що захищав їх від ворожої кінноти. Шикування в три лінії дозволяло стрільцям двох задніх ліній перезаряджати свою зброю, в той час, як перша лінія вела вогонь. Така тактика дозволяла вести безперервну стрільбу, компенсуючи недостатню влучність вогню аркебузи.

Аркебузи без замка, XVI ст.

Аркебуза в порівнянні з луком Редагувати

Англійський військовий письменник XVI століття сер Джон Сміт (Sir John Smythe) вважав, що аркебуза не може зрівнятися в точності стрільби з луком у руках вправного стрільця, але інші автори, такі як Гамфрі Барвік (Humfrey Barwick) і Барнабі Річ (Barnabe Rich), були протилежної думки. Аркебуза при куті піднесення ствола 35° могла послати кулю на відстань 1000 м і більше — набагато дальше, ніж міг вистрілити будь-який лучник. Прийнято вважати, що постріл з аркебузи вражав на відстані до 366 м (400 ярдів), а з важкого іспанського мушкета — до 549 м (600 ярдів). Під час японського вторгнення до Кореї в XVI ст. корейські чиновники заявляли, що їхні війська сильно поступалися японцям, бо аркебузи їх «могли вражати за кілька сотень кроків». У 1590 р. Сміт зазначав, що вогонь аркебузирів і мушкетерів з таких граничних дистанцій рідко виявлявся здатним вразити когось з противника. Замість він запропонував порівнювати дистанції ефективної стрільби, заявляючи, що англійські лучники на зразок учасників Столітньої війни могли бути ефективнішими на відстані 183—219 м (200—240 ярдів), ніж аркебузири й мушкетери. На той час в Англії більше не залишилося достатньо вправних лучників, тому було неможливо належним чином перевірити його теорію.

Аркебузир. Розфарбована гравюра Я. Гейна Молодшого з альбому Wapenhandelingen van Roers, Musquetten ende Spiessen, 1608

Можливо найбільш важливою перевагою аркебузи над мускульними знаряддями (такими як луки й арбалети) була її абсолютна потужність. Постріл з типової аркебузи XVI ст. мав кінетичну енергію від 1300 до 1750 Дж, залежно від якості пороху. У той же час стріла, випущена з англійського довгого лука, набувала енергії тільки близько 80 Дж, а стріла з арбалета — 100—200 Дж (залежно від його конструкції). Отже, аркебузи могли легко пробивати обладунки, високоефективні проти стріл, і водночас завдавати набагато тяжкіших ран. Диспропорція збільшилася з появою мушкета, куля з якого набувала енергії 2300-3000 Дж.

Найвправніші лучники досягали набагато вищого темпу стрільби порівняно зі стрільцями, озброєними ґнотовими аркебузами, які потребували для перезаряджання 30–60 секунд. Аркебуза, тим не менш, стріляла швидше, ніж найпотужніші арбалети; навчання стрільби з неї було швидшим порівняно з довгим луком, крім того, вона була потужнішою за них обох. Стрільба з аркебузи не потребувала задіяння фізичної сили стрільця для надання руху снаряду, що знижало рівень вимог до новобранців. Аркебузир, порівняно з лучником і арбалетчиком, менше втрачав у своїй боєздатності від втоми, браку харчування або хвороби. Крім того, стрільба з аркебуз супроводжувалася шумом, який справляв додатковий психологічний ефект на людей і коней. На політ кулі майже не впливав вітер, який істотно знижував точність стрільби з луків. Ведення аркебузного вогню з амбразур (бійниць) було зручнішим, ніж випускання з них стріл. Також іноді стверджують, що аркебузир міг заряджати свою зброю кількома кулями (картеччю) для більшого враження незахищених цілей на коротких дистанціях.

Підготовка вправного аркебузира забирала набагато менше часу, ніж підготовка вправного лучника. Більшість стрільців з лука витрачали все життя на опанування мистецтва влучної стрільби, у той час як аркебузир опановував своє ремесло за кілька місяців. Нижчий рівень вимог до підготовки аркебузира полегшив процес і скоротив час комплектування армії, сприяв збільшенню кількості стрільців. Ідея низькокваліфікованих легкозахищених бійців була рушійною силою в «піхотній революції» XVI—XVII століть і уможливила піхотинцям раннього Нового часу поступово відмовитися від луків.

Проте, аркебуза була чутливішою до дощу і вогкості. У Вільяларській битві загони комунерос зазнали серйозної поразки частково через значне число аркебузирів у їхніх лавах, чия зброя виявилася некорисною внаслідок зливи. Порох втрачав свою якість швидше, ніж стріли і болти, особливо в разі неналежного зберігання. Виробництво пороху було складнішим і небезпечнішим порівняно з виготовленням стріл і болтів, складники його були менш доступні. Використані стріли і болти можна було використовувати повторно, аркебузні ж кулі підходили для повторного використовування менше. Аркебузи більшою мірою вимагали стандартизації і утрудняли поповнення боєприпасів за рахунок трофеїв: калібр кулі в них мав більш-менш збігатися з калібром ствола, тоді як стріли і болти були більш «універсальними».

Крім того, стрільба чорним порохом приводила до появи значної кількості диму, істотно знижуючи видимість після кількох залпів (якщо тільки не дув сильний вітер), хоча, з іншого боку, ця хмара диму могла грати роль своєрідної димової завіси, яка заважала прицільній стрільбі ворожих лучників. Тліючі ґноти створювали демаскувальний ефект, утрудняючи засідки і раптові дії вночі. Постріл з аркебузи не був беззвучним і супроводжувався хмаркою диму, що теж видавало стрільця, у той час як лучник або арбалетчик міг випускати стріли безшумно. Гуркіт пострілів і дзвін у вухах після них заважав стрільцю чути команди начальника, а в перспективі аркебузир міг зазнати серйозного погіршення слуху. Хоча лук і арбалет могли стріляти через перешкоди по навісній траєкторії, точність й ефективність такої стрільби не була настільки високою, як в аркебузи. Сер Джон Сміт покладав вину в зниженні ефективності лучників почасти на воєначальників, що ставили стрільців з вогнепальною зброєю в перших рядах бойових порядків, а лучників — у задніх, звідки вони не могли здійснювати прицільну стрільбу.

Цікаві факти Редагувати

У живопису колоніальної Латинської Америки XVII—XVIII століть (зокрема, в Перу) з аркебузами нерідко зображали ангелів (ісп. ángeles arcabuceros). Такі картини були особливо поширені в творчості школи Куско.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Гаркебуз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. . www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 1 січня 2019. 
  3. ↑ Аркебуза // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Большая советская энциклопедия. В 65 томах / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — 1-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1926. — Т. 3 (Анрио — Атоксил). — С. 489. (рос.)
  5. Фёдоров В. Г. История винтовки / ред. К. К. Цветковский. — М. : Воениздат, 1940. — С. 8—9. (рос.)
  6. Жайворонок В. В. Аркебуз // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 17.
  7. Аркебузада // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. ↑ Needham, Joseph (1986). Science & Civilisation in China. V:7: The Gunpowder Epic. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-30358-3. 
  9. Nicolle, David (1995). The Janissaries. Osprey. с. 22. ISBN 1-85532-413-X. 
  10. Ágoston, Gábor (2011). Military Transformation in the Ottoman Empire and Russia, 1500–1800. Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History 12 (2): 281–319 [294]. doi:10.1353/kri.2011.0018. «Initially the Janissaries were equipped with bows, crossbows, and javelins. In the first half of the 15th century, they began to use matchlock arquebuses, although the first references to the Ottomans' use of tüfek or hand firearms of the arquebus type (1394, 1402, 1421, 1430, 1440, 1442) are disputable.» 
  11. Godfrey Goodwin: The Janissaries, saqu Books, 2006, p. 129 ISBN 978-0-86356-740-7
  12. ↑ Khan, Iqtidar Alam (1991). The Nature of Handguns in Mughal India: 16th and 17th Centuries. Proceedings of the Indian History Congress 52: 378–389. JSTOR 44142632. 
  13. Vajna-Naday, Warhistory. p. 40.
  14. Courtlandt Canby: A History of Weaponry. Recontre and Edito Service, London. p. 62.
  15. Tincey, J. and Turner, G. (illustrator) (2002) Ironsides: English cavalry, 1588—1688, Osprey Publishing ISBN 1-84176-213-X
  16. Гажевић, Никола (1974). Војна енциклопедија (том 4). Београд: Војноиздавачки завод. 
  17. Ágoston, Gábor (2014). Firearms and Military Adaptation: The Ottomans and the European Military Revolution, 1450–1800. Journal of World History 25 (1): 85–124. ISSN 1527-8050. doi:10.1353/jwh.2014.0005. 
  18. Andrade, Tonio (2016). The Gunpowder Age: China, Military Innovation, and the Rise of the West in World History. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13597-7. 
  19. Khan, Iqtidar Alam (2004). Gunpowder and Firearms: Warfare in Medieval India. Oxford University Press. 
  20. David L. Howell. The Social Life of Firearms in Tokugawa Japan : [ ][англ.] // Japanese Studies. — 2009. — Vol. 29, no. 1: From Medieval to Modern: New Research on Japanese History (27 April). — С. 65—80. — DOI:10.1080/10371390902780530.
  21. ↑ Sir John Smythe (1590). Certain Discourses.
  22. ↑ Barwick, Humfrey (1594). A Breefe Discourse
  23. ↑ Rich, Barnabe (1574). A right exelent and pleasaunt dialogue
  24. Krenn, Peter; Kalaus, Paul; Hall, Bert (1995). . Material Culture Review/Revue de la culture matérielle (en, fr) 42. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  25. Chase, 2003, с. 186.
  26. E. G. Heath (1973). Bow versus Gun
  27. Alan Williams. The Knight and the Blast Furnace: A History of the Metallurgy of Armour in the Middle Ages & the Early Modern Period. Brill Academic Publishing: 2003. p. 924.
  28. Clifford J. Rodgers (1993). «The Military Revolutions of the Hundred Years' War». The Journal of Military History, Vol. 57, No. 2. p. 257
  29. Seaver, Henry Latimer (1966). The Great Revolt in Castile: A study of the Comunero movement of 1520–1521. New York: Octagon Books. с. 325.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  30. Walsham, Alexandra (2006). . Cambridge University Press. ISBN 0-521-84332-4, ISBN 978-0-521-84332-4. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.  (англ.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arkebu za arkebu z 1 garkebu z 1 vid fr arquebuse ruchna vognepalna zbroya Za konstrukciyeyu dovga gnotova dulnozaryadna rushnicya Z yavilasya v XV stolitti Shiroko vikoristovuvalas u Yevropi v XVI XVII storichchyah V cej zhe chas nabula poshirennya v Ukrayini v shlyahetskomu seredovishi ta sered kozakiv z chasom yiyi vigotovlennya bulo osvoyene miscevimi remisnikami Dovzhina stvola u riznih modifikaciyah vid 1 2 do 2 4 m kalibr 12 5 18 5 milimetriv dalnist polotu kuli do 250 m Pershi arkebuzi vikoristovuvali dlya zapalyuvannya gnit yakij zaminiv gnotovij piznishe koliscevij zamok Ozbroyeni arkebuzami soldati nazivalisya arkebuzirami Arkebuza Arkebuza u VikishovishiArkebuzaStrilba z arkebuzi bez zamka Malyunok 1876 Zmist 1 Nazva 2 Istoriya zastosuvannya 3 Arkebuza v porivnyanni z lukom 4 Cikavi fakti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaNazva RedaguvatiSlovo arkebuza pohodit vid fr arquebuse i dali vid nim Hakenbuchse gakivnicya zmina u vimovi poyasnyuyetsya vplivom na francuzkomu grunti slova arc luk 2 U Slovniku Brokgauza i Yefrona arquebuse tezh pov yazuyetsya z nim Handbuchse Hakenbuchse nid haakbus 3 U dzherelah chasiv SRSR nazvu poyasnyuvali yak vtorinnu vid najmenuvannya arkebuz tak nibi nazivavsya balister arbalet sho strilyav svincevimi kulyami vid francuzkih sliv arc luk i buse trubka 4 5 U slovniku Znaki ukrayinskoyi etnokulturi V V Zhajvoronka dlya termina arkebuz navoditsya takozh sinonim piv gakivnicya 6 Primochki dlya likuvannya vognepalnih ran u kinci XIX st nazivalisya arkebuzadami 7 vid fr arquebusade rushnichna strilba Istoriya zastosuvannya Redaguvati nbsp Bitva bilya Erlenbaha 13 zhovtnya 1444 g Ilyustraciya z Bernskoyi hroniki Dibolda Shillinga Starshogo 1470 Pershi arkebuzi z yavilisya v Yevropi blizko 1410 roku v Osmanskij imperiyi blizhche do 1425 roku Pervisno tak nazivalisya ruchni garmatki kulevrini ruchnici sporyadzheni znizu gakom abo vuhom dlya kriplennya na fortechnih stinah 8 Najranishi varianti ne mali zamka zgodom z yavlyayetsya gnotovij zamok tipu serpentin ale chas jogo poyavi ye diskusijnim Zgadki pro vikoristovuvannya tyuf yakiv tur tufek osmanskimi yanicharami datuyutsya periodom 1394 1465 rr 8 9 ale neyasne chi buli to arkebuzi abo malenki garmati na dumku Gabora Agostona okremi zgadki tyuf yakiv i garmat v inventarnih opisah seredini XV mozhut vkazuvati na te sho voni buli ruchnoyu vognepalnoyu zbroyeyu 10 Godfri Gudvin datuye pershij vipadok zastosuvannya arkebuzi yanicharami periodom pislya 1465 roku 11 U Yevropi blizko 1470 r arkebuza otrimuye priklad mozhlivo zrazkom jomu posluguvav priklad arbaleta 12 poyava gnotovogo zamka z policeyu 12 datuyetsya blizhche do 1475 r Zamkova arkebuza stala pershoyu vognepalnoyu zbroyeyu zi spuskovim gachkom a takozh vona vvazhayetsya pershoyu vognepalnoyu zbroyeyu z prikladom Upershe arkebuzi buli zastosovani v znachnij kilkosti za pravlinnya Matviya Korvina 1458 1490 Arkebuzirom buv kozhnij chetvertij soldat Chornoyi armiyi a v cilomu po vijsku ce spivvidnoshennya stanovilo 1 5 sho bulo vidnosno visokim dlya togo chasu Nezvazhayuchi na to u Zahidnij Yevropi do XVI stolittya tilki blizko 10 soldativ mali vognepalnu zbroyu 13 14 U XV pochatku XVI stolittya z yavlyayutsya i kinni arkebuziri 15 16 hocha pervisno voni diyali po dragunskomu vikoristovuyuchi konej lishe dlya peresuvannya U Shidnij Yevropi arkebuzi pishali z yavilisya na pochatku XV st Moskovski arkebuziri pishalniki stanovili okremu chastinu vijska i tisyachi z nih brali uchast u vijni za Pskov u 1510 r i zdobutti Smolenska v 1512 r Arkebuzi otrimali populyarnist pid chas bitvi pri Paviyi u 1525 roci koli 3 tis soldativ ozbroyenih arkebuzami zdobuli peremogu nad 8 tis francuzkih licariv poklavshi takim chinom kraj panuvannyu licarskih armij v Yevropi Ranni arkebuzi priznachalisya dlya strilbi zi soshki piznishi mogli buti vikoristani dlya strilbi z ruk 3 U tu zh epohu na zminu arkebuzi pochinaye prihoditi mushket sho maye bilshu probivnu silu hoch i vazhchij U rezultati arkebuza do kincya stolittya zberigalasya yak legka kavalerijska ta mislivska zbroya a arkebuziri peretvorilisya na legku pihotu 3 U XVI stolitti takozh poshirilisya arkebuzi z koliscevimi zamkami ta nariznimi stvolami Zbilshilasya dovzhina stvola a sami stvoli stali vigotovlyati metodom sverdlinnya yak i u mushketiv Gnotovi i koliscevi zamki buli nenadijnimi Na seredinu XVI stolittya pochali vhoditi u vzhitok prostishi udarno kreminni pristroyi Iskri v nih vikreshuvalisya ne pri terti kolishatka ob kremin a pri udari kremenya v stalevu plastinu kresalo Do pochatku XVII stolittya mushket absolyutno vitisniv arkebuzu V Osmanskij imperiyi arkebuzi vikoristovuvalisya z pershoyi polovini XV stolittya 17 V Indiyu arkebuzi potrapili blizko 1500 r u Pivdenno Shidnu Aziyu blizko 1540 r u Kitaj des mizh 1523 i 1548 rokami 18 19 nbsp Arkebuza z arsenalu forteci Shafhauzen 1425 U Yaponiyu arkebuza bula zavezena portugalskimi torgivcyami v 1543 v provinciyi Sacuma pochinayetsya masove virobnictvo ciyeyi zbroyi pid miscevoyu nazvoyu tanegasima Pid chas sogunatu Tokugava virobnictvo i vikoristannya vognepalnoyi zbroyi vsuperech poshirenim miskim legendam trivalo 20 hocha j masshtabi jogo zastosuvannya znachno zmenshilisya cherez znizhennya intensivnosti zbrojnih konfliktiv U 1575 v bitvi pri Nagasino Oda Nobunaga postaviv tri liniyi ozbroyenih arkebuzami asigaru za derev yanij chastokil sho zahishav yih vid vorozhoyi kinnoti Shikuvannya v tri liniyi dozvolyalo strilcyam dvoh zadnih linij perezaryadzhati svoyu zbroyu v toj chas yak persha liniya vela vogon Taka taktika dozvolyala vesti bezperervnu strilbu kompensuyuchi nedostatnyu vluchnist vognyu arkebuzi nbsp Arkebuzi bez zamka XVI st Poslidovnist strilbi nbsp Vstanovlennya na soshku nbsp Pricilyuvannya palec na spuskovomu gachku nbsp Zajmannya natruski na polici nbsp Zajmannya zaryadu postril source source source source source source source source source source Demonstraciya tanegasimi na teritoriyi zamka Himedzi Arkebuza v porivnyanni z lukom RedaguvatiAnglijskij vijskovij pismennik XVI stolittya ser Dzhon Smit Sir John Smythe vvazhav sho arkebuza ne mozhe zrivnyatisya v tochnosti strilbi z lukom u rukah vpravnogo strilcya 21 ale inshi avtori taki yak Gamfri Barvik Humfrey Barwick i Barnabi Rich Barnabe Rich buli protilezhnoyi dumki 22 23 Arkebuza pri kuti pidnesennya stvola 35 mogla poslati kulyu na vidstan 1000 m i bilshe 24 nabagato dalshe nizh mig vistriliti bud yakij luchnik Prijnyato vvazhati sho postril z arkebuzi vrazhav na vidstani do 366 m 400 yardiv a z vazhkogo ispanskogo mushketa do 549 m 600 yardiv 23 Pid chas yaponskogo vtorgnennya do Koreyi v XVI st korejski chinovniki zayavlyali sho yihni vijska silno postupalisya yaponcyam bo arkebuzi yih mogli vrazhati za kilka soten krokiv 25 U 1590 r Smit zaznachav sho vogon arkebuziriv i mushketeriv z takih granichnih distancij ridko viyavlyavsya zdatnim vraziti kogos z protivnika Zamist vin zaproponuvav porivnyuvati distanciyi efektivnoyi strilbi zayavlyayuchi sho anglijski luchniki na zrazok uchasnikiv Stolitnoyi vijni mogli buti efektivnishimi na vidstani 183 219 m 200 240 yardiv nizh arkebuziri j mushketeri Na toj chas v Angliyi bilshe ne zalishilosya dostatno vpravnih luchnikiv tomu bulo nemozhlivo nalezhnim chinom pereviriti jogo teoriyu 26 nbsp Arkebuzir Rozfarbovana gravyura Ya Gejna Molodshogo z albomu Wapenhandelingen van Roers Musquetten ende Spiessen 1608Mozhlivo najbilsh vazhlivoyu perevagoyu arkebuzi nad muskulnimi znaryaddyami takimi yak luki j arbaleti bula yiyi absolyutna potuzhnist Postril z tipovoyi arkebuzi XVI st mav kinetichnu energiyu vid 1300 do 1750 Dzh zalezhno vid yakosti porohu U toj zhe chas strila vipushena z anglijskogo dovgogo luka nabuvala energiyi tilki blizko 80 Dzh a strila z arbaleta 100 200 Dzh zalezhno vid jogo konstrukciyi Otzhe arkebuzi mogli legko probivati obladunki visokoefektivni proti stril i vodnochas zavdavati nabagato tyazhkishih ran Disproporciya zbilshilasya z poyavoyu mushketa kulya z yakogo nabuvala energiyi 2300 3000 Dzh 27 Najvpravnishi luchniki dosyagali nabagato vishogo tempu strilbi porivnyano zi strilcyami ozbroyenimi gnotovimi arkebuzami yaki potrebuvali dlya perezaryadzhannya 30 60 sekund 22 Arkebuza tim ne mensh strilyala shvidshe nizh najpotuzhnishi arbaleti navchannya strilbi z neyi bulo shvidshim porivnyano z dovgim lukom krim togo vona bula potuzhnishoyu za nih oboh Strilba z arkebuzi ne potrebuvala zadiyannya fizichnoyi sili strilcya dlya nadannya ruhu snaryadu sho znizhalo riven vimog do novobranciv Arkebuzir porivnyano z luchnikom i arbaletchikom menshe vtrachav u svoyij boyezdatnosti vid vtomi braku harchuvannya abo hvorobi Krim togo strilba z arkebuz suprovodzhuvalasya shumom yakij spravlyav dodatkovij psihologichnij efekt na lyudej i konej Na polit kuli majzhe ne vplivav viter yakij istotno znizhuvav tochnist strilbi z lukiv Vedennya arkebuznogo vognyu z ambrazur bijnic bulo zruchnishim nizh vipuskannya z nih stril Takozh inodi stverdzhuyut sho arkebuzir mig zaryadzhati svoyu zbroyu kilkoma kulyami kartechchyu dlya bilshogo vrazhennya nezahishenih cilej na korotkih distanciyah 22 Pidgotovka vpravnogo arkebuzira zabirala nabagato menshe chasu nizh pidgotovka vpravnogo luchnika Bilshist strilciv z luka vitrachali vse zhittya na opanuvannya mistectva vluchnoyi strilbi u toj chas yak arkebuzir opanovuvav svoye remeslo za kilka misyaciv Nizhchij riven vimog do pidgotovki arkebuzira polegshiv proces i skorotiv chas komplektuvannya armiyi spriyav zbilshennyu kilkosti strilciv Ideya nizkokvalifikovanih legkozahishenih bijciv bula rushijnoyu siloyu v pihotnij revolyuciyi XVI XVII stolit i umozhlivila pihotincyam rannogo Novogo chasu postupovo vidmovitisya vid lukiv 28 Prote arkebuza bula chutlivishoyu do doshu i vogkosti U Vilyalarskij bitvi zagoni komuneros zaznali serjoznoyi porazki chastkovo cherez znachne chislo arkebuziriv u yihnih lavah chiya zbroya viyavilasya nekorisnoyu vnaslidok zlivi 29 Poroh vtrachav svoyu yakist shvidshe nizh strili i bolti osoblivo v razi nenalezhnogo zberigannya Virobnictvo porohu bulo skladnishim i nebezpechnishim porivnyano z vigotovlennyam stril i boltiv skladniki jogo buli mensh dostupni Vikoristani strili i bolti mozhna bulo vikoristovuvati povtorno arkebuzni zh kuli pidhodili dlya povtornogo vikoristovuvannya menshe Arkebuzi bilshoyu miroyu vimagali standartizaciyi i utrudnyali popovnennya boyepripasiv za rahunok trofeyiv kalibr kuli v nih mav bilsh mensh zbigatisya z kalibrom stvola todi yak strili i bolti buli bilsh universalnimi Krim togo strilba chornim porohom privodila do poyavi znachnoyi kilkosti dimu istotno znizhuyuchi vidimist pislya kilkoh zalpiv yaksho tilki ne duv silnij viter hocha z inshogo boku cya hmara dimu mogla grati rol svoyeridnoyi dimovoyi zavisi yaka zavazhala pricilnij strilbi vorozhih luchnikiv Tliyuchi gnoti stvoryuvali demaskuvalnij efekt utrudnyayuchi zasidki i raptovi diyi vnochi Postril z arkebuzi ne buv bezzvuchnim i suprovodzhuvavsya hmarkoyu dimu sho tezh vidavalo strilcya u toj chas yak luchnik abo arbaletchik mig vipuskati strili bezshumno Gurkit postriliv i dzvin u vuhah pislya nih zavazhav strilcyu chuti komandi nachalnika a v perspektivi arkebuzir mig zaznati serjoznogo pogirshennya sluhu Hocha luk i arbalet mogli strilyati cherez pereshkodi po navisnij trayektoriyi tochnist j efektivnist takoyi strilbi ne bula nastilki visokoyu yak v arkebuzi Ser Dzhon Smit pokladav vinu v znizhenni efektivnosti luchnikiv pochasti na voyenachalnikiv sho stavili strilciv z vognepalnoyu zbroyeyu v pershih ryadah bojovih poryadkiv a luchnikiv u zadnih zvidki voni ne mogli zdijsnyuvati pricilnu strilbu 21 Cikavi fakti RedaguvatiU zhivopisu kolonialnoyi Latinskoyi Ameriki XVII XVIII stolit zokrema v Peru z arkebuzami neridko zobrazhali angeliv isp angeles arcabuceros 30 Taki kartini buli osoblivo poshireni v tvorchosti shkoli Kusko Div takozh RedaguvatiArkebuziri Gakivnicya Pishal Mushket Bandolet Petrinal ru Primitki Redaguvati a b Garkebuz Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arquebuse www cnrtl fr Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales Arhiv originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 1 sichnya 2019 a b v Arkebuza Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bolshaya sovetskaya enciklopediya V 65 tomah gl red O Yu Shmidt 1 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1926 T 3 Anrio Atoksil S 489 ros Fyodorov V G Istoriya vintovki red K K Cvetkovskij M Voenizdat 1940 S 8 9 ros Zhajvoronok V V Arkebuz Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 17 Arkebuzada Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref a b Needham Joseph 1986 Science amp Civilisation in China V 7 The Gunpowder Epic Cambridge University Press ISBN 978 0 521 30358 3 Nicolle David 1995 The Janissaries Osprey s 22 ISBN 1 85532 413 X Agoston Gabor 2011 Military Transformation in the Ottoman Empire and Russia 1500 1800 Kritika Explorations in Russian and Eurasian History 12 2 281 319 294 doi 10 1353 kri 2011 0018 Initially the Janissaries were equipped with bows crossbows and javelins In the first half of the 15th century they began to use matchlock arquebuses although the first references to the Ottomans use of tufek or hand firearms of the arquebus type 1394 1402 1421 1430 1440 1442 are disputable Godfrey Goodwin The Janissaries saqu Books 2006 p 129 ISBN 978 0 86356 740 7 a b Khan Iqtidar Alam 1991 The Nature of Handguns in Mughal India 16th and 17th Centuries Proceedings of the Indian History Congress 52 378 389 JSTOR 44142632 Vajna Naday Warhistory p 40 Courtlandt Canby A History of Weaponry Recontre and Edito Service London p 62 Tincey J and Turner G illustrator 2002 Ironsides English cavalry 1588 1688 Osprey Publishing ISBN 1 84176 213 X Gazheviћ Nikola 1974 Voјna enciklopediјa tom 4 Beograd Voјnoizdavachki zavod Agoston Gabor 2014 Firearms and Military Adaptation The Ottomans and the European Military Revolution 1450 1800 Journal of World History 25 1 85 124 ISSN 1527 8050 doi 10 1353 jwh 2014 0005 Andrade Tonio 2016 The Gunpowder Age China Military Innovation and the Rise of the West in World History Princeton University Press ISBN 978 0 691 13597 7 Khan Iqtidar Alam 2004 Gunpowder and Firearms Warfare in Medieval India Oxford University Press David L Howell The Social Life of Firearms in Tokugawa Japan angl Japanese Studies 2009 Vol 29 no 1 From Medieval to Modern New Research on Japanese History 27 April S 65 80 DOI 10 1080 10371390902780530 a b Sir John Smythe 1590 Certain Discourses a b v Barwick Humfrey 1594 A Breefe Discourse a b Rich Barnabe 1574 A right exelent and pleasaunt dialogue Krenn Peter Kalaus Paul Hall Bert 1995 Material Culture and Military History Test Firing Early Modern Small Arms Material Culture Review Revue de la culture materielle en fr 42 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Chase 2003 s 186 E G Heath 1973 Bow versus Gun Alan Williams The Knight and the Blast Furnace A History of the Metallurgy of Armour in the Middle Ages amp the Early Modern Period Brill Academic Publishing 2003 p 924 Clifford J Rodgers 1993 The Military Revolutions of the Hundred Years War The Journal of Military History Vol 57 No 2 p 257 Seaver Henry Latimer 1966 The Great Revolt in Castile A study of the Comunero movement of 1520 1521 New York Octagon Books s 325 Proignorovano nevidomij parametr orig year dovidka Walsham Alexandra 2006 Angels in the early modern world Cambridge University Press ISBN 0 521 84332 4 ISBN 978 0 521 84332 4 Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 angl Dzherela RedaguvatiArkebuza Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Stattya na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Arkebuz Arhivovano 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 49 1000 ekz Chase Kenneth Firearms A Global History to 1700 Cambridge University Press 2003 ISBN 978 0 521 82274 9 angl Posilannya RedaguvatiZBROYa KOZAKIV ChASTINA 1 TERMINOLOGIYa Zbroya pihoti mushketi ta arkebuzi Kozak Media Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arkebuza amp oldid 39965254