www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ручниця Ручни ця від чеськ ručnice дульнозарядна рушниця рання європейська ручна гладкоствольна вогнепальна зброя З явил

Ручниця

Ручни́ця (від чеськ. ručnice) — дульнозарядна рушниця, рання європейська ручна гладкоствольна вогнепальна зброя. З'явилася в другій половині XIV століття. Ствол виготовляли з кованих залізних смуг або відливали з бронзи. Калібр — від 12,5 до 25 мм. Пізніше прикріплювався до дерев'яної ложі. У XV столітті ручниці були витіснені аркебузами, на початку XVI століття — мушкетами.

Ручниця кінця XIV ст.
Вояк з ручницею

Слово ručnice утворене від ruka — так називали малокаліберну зброю, яку можна було тримати в руках, на відміну від великокаліберних гармат. Від ručnice походить і сучасне «рушниця».

Така зброя називалася по-різному в різних країнах —  пищаль і ручниця у ВКЛ і на Московії (також гаківниця, з гаком для гасіння віддачі), ручна бомбарда (фр. bombarde portative) або кулеврина (фр. coulevrine) у Королівстві Франції, петриналь (італ. petrinale) в Італії, ручна гармата (англ. handgonne) в Королівстві Англія.

Вага до 8 кг, прицільна дальність стрільби до 150 м. Французькі кулеврини 14—16 століть мали довжину 1,2—2,4 м, важили 5—28 кг. Ручниці гуситів XV століття мали короткий залізний кований восьмигранний ствол калібру 26—33 мм на примітивному ложі; таборицькі ручниці мали калібр 15 мм, а їх ствол і ложе були вже припасовані один до одного.

На відміну від справжніх рушниць цей ранній вид ручної вогнепальної зброї ще не мав замка, а запалення заряду здійснювалося розжареним дротом або ґнотом. Нерідко з однією ручницею управлялися два стрільці: один тримав її обома руками, другий підносив запал. При стрільбі одним стрільцем він мусив встановлювати ствол на якусь опору, тримаючи в одній руці ложе, в другій дріт (ґніт) для запалення.

Поява «ручних бомбард» у другій половині XIV століття, зазначена, наприклад, в міській хроніці Перуджі, де міська влада замовили «50 бомбард довжиною з руку (22 — 24 см), які пробивають всякий обладунок». У хроніках ранні випадки бойового використання такої зброї зафіксовано, наприклад, Жаном Фруассаром у повідомленні про битву при Роозбеке 1382. Відома фреска 1343 року в монастирі Паола дзі Нери в Лечета близько Сієни, на якій обложники обстрілюють місто з примітивних ручниць.

З плином часу ручниці стали важливим бойовим фактором, наприклад, в гуситських війнах і Столітній війні; відомо, що в 1450 році французькі кулевриністи були реальною загрозою для англійських лучників. У 1430 року П'єроні Беллі описав дію куль, які «валять двох і навіть трьох людей, які не захищених обладунками». З'явилися і професіонали в стрільбі, такі, як якийсь метр Жан з Лотарингії, який підстрелив багато англійців під час облоги Руана (1428).

Серед ранніх уцілілих моделей — бронзовий ствол довжиною 281 мм з руїн замку Таненберг в Гессені (зруйнованого в 1399), гаківниця з чеського замка Ведельспанг (1400), яка, можливо, була зроблена в Данії або Німеччині і зберігалася в Копенгагені.

Ручниці були відносно дешевою й простою у виготовленні зброєю (зброярі нерідко застосовували для стволів бронзу або латунь). Виробництво ручниць було неуніфікованим, що приводило до складнощів при заряджанні. Винахід зерненого пороху, покращення якості куль й поява полички привели до створення наприкінці XV ст. зручнішої порівняно з ручницею аркебузи.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Існували різні системи лож: скріплені металевими болтами зі стволом; ложа-списи та інші.
  2. ВЭС-83, С.647,648.
  3. ВЭС-83, С.382.
  4. ↑ Kobielski.
  5. Andrade, Tonio (2016). The Gunpowder Age: China, Military Innovation, and the Rise of the West in World History. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13597-7.  (англ.)
  6. Функен, С.72.
  7. Holmes, Robert (2015). Medieval Europe's first firearms: Handgonnes & hand cannons, c. 1338-1475. Medieval Warfare 5 (5): 49–52. ISSN 2211-5129. JSTOR 48578499.  (англ.)
  8. Partington, J. R. (1999). A History of Greek Fire and Gunpowder. Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-5954-0.  (англ.)

Література Редагувати

  • Военный энциклопедический словарь, 1983. — 863 с : 30 л. ил. (рос.)
  • Stanisław Kobielski. Polska broń palna, 1975. — 201 с.: іл. (пол.)
  • Эварт Окшотт. Рыцарь и его оружие [A knight and his weapons]; Рыцарь и его доспехи. Латное облачение и вооружение. — М. : ЗАО Центрполиграф, 2007. — 187 с ISBN 978-5-9524-2636-8. (рос.)
  • Средние века. VIII—XV века: Доспехи и вооружение / Функен Ф., Функен Л. — М., 2002. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ruchni cya vid chesk rucnice dulnozaryadna rushnicya rannya yevropejska ruchna gladkostvolna vognepalna zbroya Z yavilasya v drugij polovini XIV stolittya Stvol vigotovlyali z kovanih zaliznih smug abo vidlivali z bronzi Kalibr vid 12 5 do 25 mm Piznishe prikriplyuvavsya do derev yanoyi lozhi 1 U XV stolitti ruchnici buli vitisneni arkebuzami na pochatku XVI stolittya mushketami Ruchnicya kincya XIV st Voyak z ruchniceyuSlovo rucnice utvorene vid ruka tak nazivali malokalibernu zbroyu yaku mozhna bulo trimati v rukah na vidminu vid velikokalibernih garmat Vid rucnice pohodit i suchasne rushnicya Taka zbroya nazivalasya po riznomu v riznih krayinah pishal i ruchnicya u VKL i na Moskoviyi takozh gakivnicya z gakom dlya gasinnya viddachi ruchna bombarda fr bombarde portative abo kulevrina fr coulevrine u Korolivstvi Franciyi petrinal ital petrinale v Italiyi ruchna garmata angl handgonne v Korolivstvi Angliya Vaga do 8 kg pricilna dalnist strilbi do 150 m 2 Francuzki kulevrini 14 16 stolit mali dovzhinu 1 2 2 4 m vazhili 5 28 kg 3 Ruchnici gusitiv XV stolittya mali korotkij zaliznij kovanij vosmigrannij stvol kalibru 26 33 mm na primitivnomu lozhi taboricki ruchnici mali kalibr 15 mm a yih stvol i lozhe buli vzhe pripasovani odin do odnogo 4 Na vidminu vid spravzhnih rushnic cej rannij vid ruchnoyi vognepalnoyi zbroyi she ne mav zamka a zapalennya zaryadu zdijsnyuvalosya rozzharenim drotom abo gnotom Neridko z odniyeyu ruchniceyu upravlyalisya dva strilci odin trimav yiyi oboma rukami drugij pidnosiv zapal Pri strilbi odnim strilcem vin musiv vstanovlyuvati stvol na yakus oporu trimayuchi v odnij ruci lozhe v drugij drit gnit dlya zapalennya 5 Poyava ruchnih bombard u drugij polovini XIV stolittya zaznachena napriklad v miskij hronici Perudzhi de miska vlada zamovili 50 bombard dovzhinoyu z ruku 22 24 sm yaki probivayut vsyakij obladunok U hronikah ranni vipadki bojovogo vikoristannya takoyi zbroyi zafiksovano napriklad Zhanom Fruassarom u povidomlenni pro bitvu pri Roozbeke 1382 Vidoma freska 1343 roku v monastiri Paola dzi Neri v Lecheta blizko Siyeni na yakij oblozhniki obstrilyuyut misto z primitivnih ruchnic Z plinom chasu ruchnici stali vazhlivim bojovim faktorom napriklad v gusitskih vijnah i Stolitnij vijni vidomo sho v 1450 roci francuzki kulevrinisti buli realnoyu zagrozoyu dlya anglijskih luchnikiv U 1430 roku P yeroni Belli opisav diyu kul yaki valyat dvoh i navit troh lyudej yaki ne zahishenih obladunkami Z yavilisya i profesionali v strilbi taki yak yakijs metr Zhan z Lotaringiyi yakij pidstreliv bagato anglijciv pid chas oblogi Ruana 1428 6 Sered rannih ucililih modelej bronzovij stvol dovzhinoyu 281 mm z ruyin zamku Tanenberg v Gesseni zrujnovanogo v 1399 4 gakivnicya z cheskogo zamka Vedelspang 1400 yaka mozhlivo bula zroblena v Daniyi abo Nimechchini i zberigalasya v Kopengageni Ruchnici buli vidnosno deshevoyu j prostoyu u vigotovlenni zbroyeyu zbroyari neridko zastosovuvali dlya stvoliv bronzu abo latun Virobnictvo ruchnic bulo neunifikovanim sho privodilo do skladnoshiv pri zaryadzhanni 7 Vinahid zernenogo porohu pokrashennya yakosti kul j poyava polichki priveli do stvorennya naprikinci XV st zruchnishoyi porivnyano z ruchniceyu arkebuzi 8 Div takozh RedaguvatiPetrinal Ruchna mortirka PishalPrimitki Redaguvati Isnuvali rizni sistemi lozh skripleni metalevimi boltami zi stvolom lozha spisi ta inshi VES 83 S 647 648 VES 83 S 382 a b Kobielski Andrade Tonio 2016 The Gunpowder Age China Military Innovation and the Rise of the West in World History Princeton University Press ISBN 978 0 691 13597 7 angl Funken S 72 Holmes Robert 2015 Medieval Europe s first firearms Handgonnes amp hand cannons c 1338 1475 Medieval Warfare 5 5 49 52 ISSN 2211 5129 JSTOR 48578499 angl Partington J R 1999 A History of Greek Fire and Gunpowder Baltimore Johns Hopkins University Press ISBN 978 0 8018 5954 0 angl Literatura RedaguvatiVoennyj enciklopedicheskij slovar 1983 863 s 30 l il ros Stanislaw Kobielski Polska bron palna 1975 201 s il pol Evart Okshott Rycar i ego oruzhie A knight and his weapons Rycar i ego dospehi Latnoe oblachenie i vooruzhenie M ZAO Centrpoligraf 2007 187 s ISBN 978 5 9524 2636 8 ros Srednie veka VIII XV veka Dospehi i vooruzhenie Funken F Funken L M 2002 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ruchnicya amp oldid 39965300