www.wikidata.uk-ua.nina.az

Латунь Лату нь від нім Latun 1 мося ж 2 від давн в нім massing через польське посередництво 1 або жовта мідь 3 сплав мід

Латунь

Лату́нь (від нім. Latun), мося́ж (від давн.в-нім. massing через польське посередництво) або жовта мідь — сплав міді та цинку. До складу також можуть входити інші метали, чи неметали. Частка цинку у латуні може бути відносно високою (понад 36 %). Мідь і цинк розчиняються один у одному у будь-яких пропорціях, але незважаючи на відсоткове співвідношення міді і цинку латуні вважаються сплавами на основі міді. Латуні з вмістом цинку до 36 % називаються однофазними сплавами, або альфа-сплавами. Вони чудово піддаються холодним методам обробки. Латуні з вмістом цинку понад 37 % називаються двофазними сплавами, або бета-сплавами. Вони добре піддаються гарячим методам обробки. Латуні із низьким вмістом цинку (менше ніж 20 %) найчастіше використовуються для виробництва прикрас та виготовлення трубок. Латунь досить добре зварюється і прокатується. Хоча не покрита лаком поверхня латуні чорніє на повітрі, але в масі вона краще чинить опір впливу довкілля, ніж мідь. Має жовтий колір і відмінно полірується. Вісмут і свинець шкідливо впливають на латунь, оскільки зменшують здатність до деформування у гарячому стані.

Фігурка з латуні.
Таріль і глек з латуні. Туреччина, 1870. Музей турецького та ісламського мистецтва

Фізичні властивості Редагувати

Фазова діаграма Cu — Zn Редагувати

Фазова діаграма Cu-Zn

Мідь з цинком утворюють крім основного α-розчину низку фаз електронного типу β, γ, ε. Найчастіше структура латуней складається з α- або α+β’- фаз: α-фаза — твердий розчин цинку в міді з кристалічною ґраткою міді ГЦК, а β’-фаза — впорядкований твердий розчин на базі хімічної сполуки CuZn з електронною концентрацією 3/2 й примітивною елементарною коміркою.

При високих температурах β-фаза має невпорядковане розташування (ОЦК) атомів і широку область гомогенності. У цьому стані β-фаза є пластичною. За температури нижчої за 454…468 °C розташування атомів міді й цинку у цій фазі стає впорядкованим, і вона позначається β’. Фаза β’ на відміну від β-фази є суттєво твердішою і крихкою; γ-фаза це електронна сполука Cu5Zn8.

Однофазні латуні характеризуються високою пластичністю; двофазні латуні при наявності β’-фази мають вищу міцність і меншу пластичність.

При вмісті цинку до 30 % зростають одночасно і міцність, і пластичність. Далі із збільшенням вмісту цинку пластичність зменшується, спочатку за рахунок ускладнення α — твердого розчину, а далі відбувається різке її зниження у зв'язку з появою у структурі крихкої β’-фази. Міцність зростає до вмісту цинку близько 45 % , а далі зменшується так же різко, як і пластичність.

Більшість латуней добре обробляється тиском і перш за все однофазні латуні. Вони деформуються при низьких і при високих температурах. Однак в інтервалі 300…700 °C існує зона крихкості, тому за таких температур латуні не деформують.

Двофазні латуні є пластичними при нагріванні вище температури β’-перетворення, особливо вище за 700 °C, коли їх структура стає однофазною (β-фаза). Для підвищення механічних властивостей і хімічної стійкості латуней в них часто вводять легувальні елементи: алюміній (Al), нікель (Ni), манган (Mn), силіцій (Si) тощо.

Маркування латуней Редагувати

Латуні маркуються літерою «Л». Прості латуні: Л96, Л85, Л59, де число показує кількість міді у відсотках, а решта цинк. В багатокомпонентних латунях легуючі елементи позначаються початковою літерою назви цього елемента: А — алюміній, Б — берилій, Ж — залізо, К — кремній, Н — нікель, О — олово, С — свинець, Ф — фосфор.

Приклади маркування та використання:

  • Латуні, що оброблюються тиском:
    • Л96, Л70, ЛАН65-3-2 (міді 65 %, алюмінію 3 %, нікелю 2 %, решта цинк) — суднобудування, електричні машини,
    • ЛА85-1 — для виготовлення атрибутів відзнак (замінник золота),
    • ЛО70-1 — стійкість проти корозії в прісній та морській воді,
    • ЛС59-1, ЛС64-2 (автоматні або свинцевисті латуні) — добре обробляються різанням, мають добрі антифрикційні властивості.
  • Ливарні латуні. Маркуються по типу маркування легованих сталей:
    • ЛЦ14К3С3 (цинку 14 %, кремнію 3 %, свинцю 3 %, решта мідь) — підшипники, втулки,
    • ЛЦ30А3 — корозійностійкі деталі,
    • ЛЦ25С2 — штуцери гідросистем.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Мосяж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
  4. Walker, Roger. Mass, Weight, Density or Specific Gravity of Different Metals. Density of Materials. United Kingdom: SImetric.co.uk. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 9 січня 2009. «brass - casting, 8400-8700... brass - rolled and drawn, 8430-8730» 
  5. ДСТУ ГОСТ 15527:2005 Сплави мідно-цинкові (латуні), оброблювані тиском. Марки (ГОСТ 15527-2004, IDT)
  6. ГОСТ 17711-93 Сплавы медно-цинковые (латуни), литейные. Марки.

Джерела Редагувати

  • Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2.
  • Попович В. В. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. — Львів: Світ, 2006. — 624 с. — ISBN 966-603-452-2.
  • Пахолюк А. П. Основи матеріалознавство і конструкційні матеріали: [підруч. для студ. вищ. навч. зал.] / А. П. Пахолюк, О. А. Пахолюк. — Львів: Світ, 2005. — 172 с. — ISBN 966-603-387-9.
  • Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Latu n vid nim Latun 1 mosya zh 2 vid davn v nim massing cherez polske poserednictvo 1 abo zhovta mid 3 splav midi ta cinku Do skladu takozh mozhut vhoditi inshi metali chi nemetali Chastka cinku u latuni mozhe buti vidnosno visokoyu ponad 36 Mid i cink rozchinyayutsya odin u odnomu u bud yakih proporciyah ale nezvazhayuchi na vidsotkove spivvidnoshennya midi i cinku latuni vvazhayutsya splavami na osnovi midi Latuni z vmistom cinku do 36 nazivayutsya odnofaznimi splavami abo alfa splavami Voni chudovo piddayutsya holodnim metodam obrobki Latuni z vmistom cinku ponad 37 nazivayutsya dvofaznimi splavami abo beta splavami Voni dobre piddayutsya garyachim metodam obrobki Latuni iz nizkim vmistom cinku menshe nizh 20 najchastishe vikoristovuyutsya dlya virobnictva prikras ta vigotovlennya trubok Latun dosit dobre zvaryuyetsya i prokatuyetsya Hocha ne pokrita lakom poverhnya latuni chorniye na povitri ale v masi vona krashe chinit opir vplivu dovkillya nizh mid Maye zhovtij kolir i vidminno poliruyetsya Vismut i svinec shkidlivo vplivayut na latun oskilki zmenshuyut zdatnist do deformuvannya u garyachomu stani Figurka z latuni Taril i glek z latuni Turechchina 1870 Muzej tureckogo ta islamskogo mistectva Zmist 1 Fizichni vlastivosti 2 Fazova diagrama Cu Zn 3 Markuvannya latunej 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaFizichni vlastivosti RedaguvatiGustina latuni stanovit 8400 8730 kg m3 4 Pitoma teployemnist pri 20 C 0 377 kDzh kg 1 K 1 Pitomij elektrichnij opir 0 07 0 08 10 6 Om m Temperatura plavlennya latuni v zalezhnosti vid skladu dosyagaye 900 940 C Zi zbilshennyam vmistu cinku temperatura plavlennya znizhuyetsya Granicya micnosti na rozriv 310 460 MPa Modul Yunga 78 123 GPa Koeficiyent Puassona 0 37 Modul zsuvu 37 GPa Fazova diagrama Cu Zn Redaguvati nbsp Fazova diagrama Cu ZnMid z cinkom utvoryuyut krim osnovnogo a rozchinu nizku faz elektronnogo tipu b g e Najchastishe struktura latunej skladayetsya z a abo a b faz a faza tverdij rozchin cinku v midi z kristalichnoyu gratkoyu midi GCK a b faza vporyadkovanij tverdij rozchin na bazi himichnoyi spoluki CuZn z elektronnoyu koncentraciyeyu 3 2 j primitivnoyu elementarnoyu komirkoyu Pri visokih temperaturah b faza maye nevporyadkovane roztashuvannya OCK atomiv i shiroku oblast gomogennosti U comu stani b faza ye plastichnoyu Za temperaturi nizhchoyi za 454 468 C roztashuvannya atomiv midi j cinku u cij fazi staye vporyadkovanim i vona poznachayetsya b Faza b na vidminu vid b fazi ye suttyevo tverdishoyu i krihkoyu g faza ce elektronna spoluka Cu5Zn8 Odnofazni latuni harakterizuyutsya visokoyu plastichnistyu dvofazni latuni pri nayavnosti b fazi mayut vishu micnist i menshu plastichnist Pri vmisti cinku do 30 zrostayut odnochasno i micnist i plastichnist Dali iz zbilshennyam vmistu cinku plastichnist zmenshuyetsya spochatku za rahunok uskladnennya a tverdogo rozchinu a dali vidbuvayetsya rizke yiyi znizhennya u zv yazku z poyavoyu u strukturi krihkoyi b fazi Micnist zrostaye do vmistu cinku blizko 45 a dali zmenshuyetsya tak zhe rizko yak i plastichnist Bilshist latunej dobre obroblyayetsya tiskom i persh za vse odnofazni latuni Voni deformuyutsya pri nizkih i pri visokih temperaturah Odnak v intervali 300 700 C isnuye zona krihkosti tomu za takih temperatur latuni ne deformuyut Dvofazni latuni ye plastichnimi pri nagrivanni vishe temperaturi b peretvorennya osoblivo vishe za 700 C koli yih struktura staye odnofaznoyu b faza Dlya pidvishennya mehanichnih vlastivostej i himichnoyi stijkosti latunej v nih chasto vvodyat leguvalni elementi alyuminij Al nikel Ni mangan Mn silicij Si tosho Markuvannya latunej RedaguvatiLatuni markuyutsya literoyu L Prosti latuni L96 L85 L59 de chislo pokazuye kilkist midi u vidsotkah a reshta cink V bagatokomponentnih latunyah leguyuchi elementi poznachayutsya pochatkovoyu literoyu nazvi cogo elementa A alyuminij B berilij Zh zalizo K kremnij N nikel O olovo S svinec F fosfor Prikladi markuvannya ta vikoristannya Latuni sho obroblyuyutsya tiskom 5 L96 L70 LAN65 3 2 midi 65 alyuminiyu 3 nikelyu 2 reshta cink sudnobuduvannya elektrichni mashini LA85 1 dlya vigotovlennya atributiv vidznak zaminnik zolota LO70 1 stijkist proti koroziyi v prisnij ta morskij vodi LS59 1 LS64 2 avtomatni abo svincevisti latuni dobre obroblyayutsya rizannyam mayut dobri antifrikcijni vlastivosti Livarni latuni Markuyutsya po tipu markuvannya legovanih stalej 6 LC14K3S3 cinku 14 kremniyu 3 svincyu 3 reshta mid pidshipniki vtulki LC30A3 korozijnostijki detali LC25S2 shtuceri gidrosistem Div takozh RedaguvatiMosyazhnictvo TompakPrimitki Redaguvati a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Mosyazh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rosijsko ukrayinskij akademichnij slovnik 1924 33rr A Krimskij S Yefremov Walker Roger Mass Weight Density or Specific Gravity of Different Metals Density of Materials United Kingdom SImetric co uk Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 9 sichnya 2009 brass casting 8400 8700 brass rolled and drawn 8430 8730 DSTU GOST 15527 2005 Splavi midno cinkovi latuni obroblyuvani tiskom Marki GOST 15527 2004 IDT GOST 17711 93 Splavy medno cinkovye latuni litejnye Marki Dzherela RedaguvatiHilchevskij V V Materialoznavstvo i tehnologiya konstrukcijnih materialiv Navchalnij posibnik K Libid 2002 328s ISBN 966 06 0247 2 Popovich V V Tehnologiya konstrukcijnih materialiv i materialoznavstvo pidruchnik dlya stud vish navch zakl V V Popovich V V Popovich Lviv Svit 2006 624 s ISBN 966 603 452 2 Paholyuk A P Osnovi materialoznavstvo i konstrukcijni materiali pidruch dlya stud vish navch zal A P Paholyuk O A Paholyuk Lviv Svit 2005 172 s ISBN 966 603 387 9 Lahtin Yu M Osnovy metallovedeniya M Metallurgiya 1988 320s Posilannya RedaguvatiMosyazh Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1043 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Latun amp oldid 38190432