Гаківни́ця (нім. Hakenbuechse) — довга і важка рушниця великого калібру, з гаком на цівці (під стволом), вживана у XVI —XVII ст.
| Гаківниця |
| Гаківниця у Вікісховищі |
Була на озброєнні запорозьких козаків. Під час стріляння кріпилася до опори гаком. Пізніше виникає приклад, зникає гак і гаківниця перетворюється на різновид рушниці великого калібру. Гаківниці мали різну довжину ствола в діапазоні від 1 до 2,5 м і за цією ознакою класифікувалися як півгак, гак, подвійний гак, великі гаківниці називалися козами. Уражала ціль на відстані до 300 кроків. Використовувалась як фортечна й наступальна зброя. Оснащувалася ґнотовим замком — механізмом для запалювання порохового заряду. Для цього з боку «казенної» частини ствола просвердлювався невеликий запалювальний отвір. Зовні біля нього робилася залізна поличка із заглибленням для пороху. Ладнався спеціальний двоплічний важіль, у який затискувався ґніт. Нижній кінець важеля служив спусковим гачком. При натискуванні на нього тліючий ґніт нахилявся до полички, спалахував порох, полум'я якого проникало через отвір у стволі до порохового заряду, і відбувався постріл. У зв'язку з удосконаленням інших видів ручної вогнепальної зброї (аркебуз, мушкет тощо), а також артилерії гаківниці були зняті з озброєння.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- УРЕ. — К., 1962. — т. 3.
- Сас П. М. Гаківниця [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 23. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Гаківниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ЗБРОЯ КОЗАКІВ — ЧАСТИНА 1 — ТЕРМІНОЛОГІЯ. Що таке «півгак»? Kozak Media