www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пищаль Пища ль 1 загальна назва ранніх зразків середньо та довгоствольної вогнепальної зброї на озброєнні московитського

Пищаль

Пища́ль — загальна назва ранніх зразків середньо- та довгоствольної вогнепальної зброї на озброєнні московитського війська в 15—17 ст., яку широко використовува­ла і козача піхота. Також пищаллю називали старовинну гармату.

Пищаль
Країна  Московія[d]
Ручна зброя в період монгольської Династії Юань приблизно (1271—1368)
Європейський зразок ручної зброї, приблизно 1380
Ручна бомбарда (1390—1400), «Музей Армії», Париж
Затинна и завісна пищалі

Історія

Пищалі, які з'явилися в останній чверті XIV століття, використовувалися для прицільної стрільби по живій силі та укріпленнях. Саме слово «пищаль» (дав.-рус. пищаль < прасл. *pisčalь) означає «сопілка» та відоме в слов'янських джерелах з XI століття; щодо вогнепальної зброї цей термін вперше згадується близько 1399 року. У старочеській мові словом píšťala («сопілка») теж називався один з видів вогнепальної зброї; і згідно з найпоширенішою версію, до нього сходить і «пістоль», «пістолет».

Існували як ручні пищалі (відомі під назвами ручниця, самопал, недомірок), так і фортечні, призначені для стрільби зі стін укріплення, триноги чи лафета. Словом пищаль також нерідко називали гармати. Розрізняли різноманітні види пищалей: фортечні, облогові, стінопробивні, полкові, польові; залізні, сталеві, мідні, бронзові, чавунні. Як снаряди використовувалися, переважно, залізні або чавунні ядра (для ручних пищалей — кулі).

Спочатку конструкція пищалей була дуже схожою. Відмінності в конструкції з'явилися наприкінці XV століття з винаходом ґнотових замків. В XVI столітті з'явилися ручні кременеві пищалі, які перебували на озброєнні до XVIII століття. Фактично, це був руський варіант мушкета. Такі пищалі вийшли з ужитку при реформі армії, що проводилася Петром I.

На Русі з 1408 року пищалі згадуються як облогова артилерія, з 1450 — гармати для оборони міст, а з 1480 пищалями називається не тільки артилерія, а й стрілецька зброя (аркебузи). У 1511 вперше згаданий «пищальний наряд».

На території Південно-Західної Русі (України) пищалі вперше згадуються 1471 року: розповідається, що в замках у Вінниці і Чуднові було по дві пищалі. Українські пищалі ділилися на два типи: легші «рушниці» та важчі «гаківниці».

Використання пищалей у війську Острозького було одним із ключових явищ що призвело до поразки Московського війська під Оршею.

Артилерійські пищалі, відлиті в Московській гарматній мануфактурі в останній чверті XV століття, мали довжину 18-23 калібрів. У XVI столітті існувало багато пищалей різних калібрів, наприклад, в описі 1582 згадані пищалі 28 калібрів від 1/8 гривні до пуда. Надалі відбувався відбір найбільш раціональних конструкцій, в результаті «Описная книга пушек и пищалей» 1626—1647 згадує про пищалі 14 калібрів від 1/2 до 8 гривень.

У Московському царстві в XVI столітті ручна пищаль з ґнотовим замком була аналогом західноєвропейського мушкета. У XVI столітті калібр ручних пищалей в середньому коливався від 11 до 15 мм. Солдатів, озброєних ручними пищалями, називали пищальниками, пізніше їх змінили стрільці. Одні пищалі відрізнялися високою якістю (нарочиті), інші — ні (худі). При Василі III в Іран було відправлено 30 тисяч пищалей.

З середини XVII століття відзначено власне виробництво гвинтівкових пищалей, які раніше іноді закуповувалися в Європі.

«Сороковими пищалями» в Московській державі називалися органні гармати, що являли собою багатоствольну зброю.

Ґнотові й кременеві пищалі були в ужитку до XVIII століття.

У культурі

  • В українському фольклорі згадується «семип'ядна пищаль»: «Хведора Безрідного хо­вали. Руський „Отченаш“ читали, в семип'ядні пищалі гримали» (дума про Федора Безрідного), «Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував».

Примітки

  1. Пищаль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. ↑ Пищаль // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ Жайворонок В. В. Пищаль // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 451.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  5. ↑ Кирпичников А. Н., «Военное дело на Руси в XIII—XV вв.», 1976.
  6. Karel Titz (1922). Ohlasy husitského válečnictví v Evropě. Československý vědecký ústav vojenský. 
  7. Ohlasy husitského válečnictví v Evropě (чес.)
  8. Пищаль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1370. — 1000 екз.
  9. ПОРОХІВНИЦІ ТА НАТРУСКИ РЕЄСТРОВОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА ВІД КІНЦЯ XVI СТОЛІТТЯ ДО 166О-Х РОКІВ. dvka.com.ua
  10. В.Волков. «Войны и войска Московского государства»
  11. Ігор Пахомов. «Пищальники Василия III» // «Цейхгауз» № 24.
  12. . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014. 
  13. Пішчаль // Беларуская энцыкляпэдыя ў 18 тамах / гал.рэд. Генадзь Пашкоў. — Менск : Беларуская энцыкляпэдыя імя Петруся Броўкі, 2001. — Т. 12. — С. 395. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0198-2. (біл.)
  14. Историческія пѣсни малорусскаго народа съ объясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Томы I и II (1-й вып.). К. 1874, 1875.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pisha l 1 zagalna nazva rannih zrazkiv seredno ta dovgostvolnoyi vognepalnoyi zbroyi na ozbroyenni moskovitskogo vijska v 15 17 st 2 yaku shiroko vikoristovuva la i kozacha pihota 3 Takozh pishallyu nazivali starovinnu garmatu 3 PishalKrayina Moskoviya d Ruchna zbroya v period mongolskoyi Dinastiyi Yuan priblizno 1271 1368 Yevropejskij zrazok ruchnoyi zbroyi priblizno 1380Ruchna bombarda 1390 1400 Muzej Armiyi ParizhZatinna i zavisna pishali Zmist 1 Istoriya 2 U kulturi 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPishali yaki z yavilisya v ostannij chverti XIV stolittya vikoristovuvalisya dlya pricilnoyi strilbi po zhivij sili ta ukriplennyah Same slovo pishal dav rus pishal lt prasl piscal oznachaye sopilka 4 ta vidome v slov yanskih dzherelah z XI stolittya shodo vognepalnoyi zbroyi cej termin vpershe zgaduyetsya blizko 1399 roku 5 U starocheskij movi slovom pistala sopilka tezh nazivavsya odin z vidiv vognepalnoyi zbroyi 4 i zgidno z najposhirenishoyu versiyu do nogo shodit i pistol pistolet 6 7 Isnuvali yak ruchni pishali vidomi pid nazvami ruchnicya samopal nedomirok tak i fortechni priznacheni dlya strilbi zi stin ukriplennya trinogi chi lafeta Slovom pishal takozh neridko nazivali garmati Rozriznyali riznomanitni vidi pishalej fortechni oblogovi stinoprobivni polkovi polovi zalizni stalevi midni bronzovi chavunni 2 Yak snaryadi vikoristovuvalisya perevazhno zalizni abo chavunni yadra dlya ruchnih pishalej kuli Spochatku konstrukciya pishalej bula duzhe shozhoyu Vidminnosti v konstrukciyi z yavilisya naprikinci XV stolittya z vinahodom gnotovih zamkiv V XVI stolitti z yavilisya ruchni kremenevi pishali yaki perebuvali na ozbroyenni do XVIII stolittya Faktichno ce buv ruskij variant mushketa Taki pishali vijshli z uzhitku pri reformi armiyi sho provodilasya Petrom I Na Rusi z 1408 roku pishali zgaduyutsya yak oblogova artileriya z 1450 garmati dlya oboroni mist a z 1480 pishalyami nazivayetsya ne tilki artileriya a j strilecka zbroya arkebuzi U 1511 vpershe zgadanij pishalnij naryad 5 Na teritoriyi Pivdenno Zahidnoyi Rusi Ukrayini pishali vpershe zgaduyutsya 1471 roku rozpovidayetsya sho v zamkah u Vinnici i Chudnovi bulo po dvi pishali Ukrayinski pishali dililisya na dva tipi legshi rushnici ta vazhchi gakivnici 8 Vikoristannya pishalej u vijsku Ostrozkogo bulo odnim iz klyuchovih yavish sho prizvelo do porazki Moskovskogo vijska pid Orsheyu 9 Artilerijski pishali vidliti v Moskovskij garmatnij manufakturi v ostannij chverti XV stolittya mali dovzhinu 18 23 kalibriv U XVI stolitti isnuvalo bagato pishalej riznih kalibriv napriklad v opisi 1582 zgadani pishali 28 kalibriv vid 1 8 grivni do puda Nadali vidbuvavsya vidbir najbilsh racionalnih konstrukcij v rezultati Opisnaya kniga pushek i pishalej 1626 1647 zgaduye pro pishali 14 kalibriv vid 1 2 do 8 griven 5 U Moskovskomu carstvi v XVI stolitti ruchna pishal z gnotovim zamkom bula analogom zahidnoyevropejskogo mushketa U XVI stolitti kalibr ruchnih pishalej v serednomu kolivavsya vid 11 do 15 mm 10 Soldativ ozbroyenih ruchnimi pishalyami nazivali pishalnikami piznishe yih zminili strilci Odni pishali vidriznyalisya visokoyu yakistyu narochiti inshi ni hudi Pri Vasili III v Iran bulo vidpravleno 30 tisyach pishalej 11 Z seredini XVII stolittya vidznacheno vlasne virobnictvo gvintivkovih pishalej yaki ranishe inodi zakupovuvalisya v Yevropi 12 Sorokovimi pishalyami v Moskovskij derzhavi nazivalisya organni garmati sho yavlyali soboyu bagatostvolnu zbroyu Gnotovi j kremenevi pishali buli v uzhitku do XVIII stolittya 13 U kulturi RedaguvatiV ukrayinskomu folklori zgaduyetsya semip yadna pishal Hvedora Bezridnogo ho vali Ruskij Otchenash chitali v semip yadni pishali grimali duma pro Fedora Bezridnogo 3 Semip yadnuyu pishal pidnyav i orlam sizoperim kulyu na podarunok podaruvav 14 Primitki Redaguvati Pishal Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b Pishal Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b v Zhajvoronok V V Pishal Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 451 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 a b v Kirpichnikov A N Voennoe delo na Rusi v XIII XV vv 1976 Karel Titz 1922 Ohlasy husitskeho valecnictvi v Evrope Ceskoslovensky vedecky ustav vojensky Ohlasy husitskeho valecnictvi v Evrope ches Pishal Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1370 1000 ekz POROHIVNICI TA NATRUSKI REYeSTROVOGO KOZACKOGO VIJSKA VID KINCYa XVI STOLITTYa DO 166O H ROKIV dvka com ua V Volkov Vojny i vojska Moskovskogo gosudarstva Igor Pahomov Pishalniki Vasiliya III Cejhgauz 24 Gvintivkovi rushnici Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 4 listopada 2014 Pishchal Belaruskaya encyklyapedyya y 18 tamah gal red Genadz Pashkoy Mensk Belaruskaya encyklyapedyya imya Petrusya Broyki 2001 T 12 S 395 10 000 prim ISBN 985 11 0198 2 bil Istoricheskiya pѣsni malorusskago naroda s obyasneniyami Vl Antonovicha i M Dragomanova Tomy I i II 1 j vyp K 1874 1875 Posilannya RedaguvatiPishal Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1370 1000 ekz Pishal Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pishal amp oldid 39965341