www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сопілка Сопі лка сопілкафайл народний духовий музичний інструмент в Україні відомий з княжих часів Сучасна фабрична сопі

Сопілка

Сопі́лка ( сопілкафайл) — народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів.

Сучасна фабрична сопілка прима

Склад Редагувати

Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 4-5-6 дірочок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки — денцівка, дводенцівка, флояра.

У наш час є розповсюдженою так звана «концертна» сопілка — на відміну від народної вона має 10 отворів, що забезпечує їй хроматичний звукоряд

Історія виникнення Редагувати

За способом видобування звуків сопілка належить до найдавніших духових інструментів: «Скажімо, 5-ти отвірну сопілку з Чернівеччини і комплекс ударних кісток з Чернігівщини датовано 20-ма тисячами років тому», — так висловлює свою думку щодо поширення сопілки в Україні доцент Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка Мирослав Корчинський. Зустрічаємо згадки про цей інструмент в стародавніх літописах східних слов'ян ХІ ст., пам'ятках старого українського письма Теодосія Печерського, митрополита Київського Кирила, Памфіла (ХІ — ХІІІ ст.), українських піснях, казках, легендах, переказах, творах російських і українських письменників (В. Короленко «Сліпий музикант», Леся Українка «Лісова пісня», М. Коцюбинський «На крилах пісні» та ін.), де описується використання сопілки серед пастухів, скоморохів, чумаків, музикантів на весіллях в усній традиції.

Перші зразки сопілки були технічно недосконалими, мали 6 отворів. За словами М. Лисенка «закриті або відкриті, в різних комбінаціях, ці дірочки змінюють довжину стовпа повітря в дудці, а тим міняють і висоту звука чи тону». Ці інструменти були діатонічними, послуговували до вигравання співів і до танців, в репертуарі присутні «пастуші епічні пісні» (XIV — XVII ст.). Тобто їх використання обмежувалось суто рамками етнографічного середовища. Про це наголошує М. Лисенко: «Сопілку, що затинає звичайні побутові пісні і танці, до троїстої музики не беруть, певно через її не гучний тон. Сопілка є інструмент спеціально пастуший».

Як професійний, академічний, ансамблевий інструмент сопілка починає використовуватися тільки в другій половині XX століття.

Наприкінці 1920-х років в Україні організовуються перші самодіяльні оркестри українських народних інструментів. Керівники цих колективів поряд із вирішенням різноманітних художньо-стильових завдань, створення репертуару, виховання диригентських кадрів, розпочинають клопітку роботу над удосконаленням музичного інструментарію, створенням оркестрових сімей, організацією ансамблів народних інструментів при оркестрах. Вперше здійснюються спроби поєднати в однорідний ансамбль сім'ю оркестрових сопілок талановитими майстрами-конструкторами, керівниками оркестрових колективів Л. Г. Гайдамакою та В. О. Зуляком. Їхніми послідовниками стали майстри та поціновувачі цього інструмента: Г.Каськун, О. Шльончик, Є. Бобровников, І. Скляр.

Вагомий внесок у справу вдосконалення та реконструкції сопілки здійснив вчитель Ополонівської середньої школи Штепівського району Сумської області Никифор Матвєєв. Його по праву можна вважати першим майстром-сопілкарем в Україні, який виготовив стандартні сопілки-прими (діатонічний стрій, 6 отворів) та басові сопілки. Створені ним перші самодіяльні дитячі колективи сопілкарів (1939, 1940, 1945), їх численні виступи на районних, обласних, республіканських оглядах художньої самодіяльності школярів засвідчили про популярність цього інструмента, високий виконавський рівень цих ансамблів, різноманітність репертуару. Продовжувачами Н. Матвєєва у справі організації ансамблів сопілкарів стали його учні В. Я. Боруха, М. С. Андрусенко та майстри-виконавці В.Зуляк, Є.Бобровников.

Першим концертним інструментом з точною настройкою, хроматичним звукорядом і з тональним перестроювачем типу рухомих целулоїдних кілець, розміщених на поверхні, стала сопілка майстра-конструктора І.Скляра. Основою для удосконалення стала 7-ми отвірна сопілка народного умільця І.Яроша. В процесі роботи над удосконаленням сопілки І.Скляру вдалося виробити сталі принципи виготовлення стандартних інструментів, на яких за допомогою комбінованого перекривання аплікатурних отворів при відповідному струмені повітря можна добути увесь хроматичний звукоряд. Як пише сам І.Скляр «метою цієї клопіткої роботи стало створення основи, на якій склалася б школа гри на сопілці, а також, що головне, виховання виконавців гри на цьому чудовому народному інструменті». Окрім теоретичних обґрунтувань, І.Скляр у своїй книзі «Подарунок сопілкарям», подає нотний додаток, де вміщені рекомендації щодо виконання нотного матеріалу. Серед творів, що увійшли до цієї книги: дуети (сопілки І і ІІ; фортепіано і сопілка; сопілка і бандура); квартети (сопілки І, ІІ, ІІІ і фортепіано); квінтети (сопілки І, ІІ, альт, бандури І і ІІ).

Процес удосконалення сопілки на цьому етапі ще не був завершений, Н. Матвєєв ще в кінці 50-х наголошував: «Процес удосконалення і хроматизації сопілки ще не закінчено, їй належить велике майбутнє в сім'ї українських народних інструментів». В 1970 році майстер Д. Ф. Демінчук створює хроматичну сопілку на 10 отворів, де хроматичний звукоряд легко добувається послідовною аплікатурою (її стрій — до мажор, діапазон — від До другої до Соль четвертої октави; нотується на октаву нижче). Відкриваються класи сопілки у вишах, зокрема у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка (сьогодні музична академія). Серед викладачів спецкласу професор Мирослав Корчинський став активним творцем репертуару та впровадив в навчальний процес «нову, специфічно сопілкову виконавську технологію», що стало результатом його багаторічного досвіду.

Саме в другій половині XX століття сопілка як академічний, професійний народний інструмент отримала своє утвердження завдяки багатьом чинникам, головне місце серед яких належить засновнику сопілкової академічної школи І. Скляру. На цьому наголошує Мирослав Корчинський: «Шанс народитися новою, окремою сопілковою культурою їй дало ХХ століття».

Українська хроматична сопілка є академічним інструментом, і зараз вона широко використовується у професійних народних оркестрах України.

Згадки в культурі Редагувати

Про сопілку складено багато пісень, казок, оповідань. Див. «Лісова пісня» Л. Українки

Подібні інструменти Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сопілка

Примітки Редагувати

  1. Свідоцтво № 711612, 1972 р. [1] [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  2. С. С. Хащеватська. Інструментознавство. Підручник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв III—IV рівнів акредитації. — Вінниця: Нова книга, 2008 [2].

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sopi lka sopilkafajl narodnij duhovij muzichnij instrument v Ukrayini vidomij z knyazhih chasiv Suchasna fabrichna sopilka primaZmist 1 Sklad 2 Istoriya viniknennya 3 Zgadki v kulturi 4 Podibni instrumenti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaSklad RedaguvatiVigotovlyavsya iz kalinovoyi gilki buzini lishini ocheretu ta in Dovzhina syagala 30 40 sm u nizhnomu kinci prosverdlyuvali 4 5 6 dirochok U zahidnih regionah pobutuvali riznovidi sopilki dencivka dvodencivka floyara U nash chas ye rozpovsyudzhenoyu tak zvana koncertna sopilka na vidminu vid narodnoyi vona maye 10 otvoriv sho zabezpechuye yij hromatichnij zvukoryadIstoriya viniknennya RedaguvatiZa sposobom vidobuvannya zvukiv sopilka nalezhit do najdavnishih duhovih instrumentiv Skazhimo 5 ti otvirnu sopilku z Chernivechchini i kompleks udarnih kistok z Chernigivshini datovano 20 ma tisyachami rokiv tomu tak vislovlyuye svoyu dumku shodo poshirennya sopilki v Ukrayini docent Lvivskoyi derzhavnoyi muzichnoyi akademiyi im M Lisenka Miroslav Korchinskij Zustrichayemo zgadki pro cej instrument v starodavnih litopisah shidnih slov yan HI st pam yatkah starogo ukrayinskogo pisma Teodosiya Pecherskogo mitropolita Kiyivskogo Kirila Pamfila HI HIII st ukrayinskih pisnyah kazkah legendah perekazah tvorah rosijskih i ukrayinskih pismennikiv V Korolenko Slipij muzikant Lesya Ukrayinka Lisova pisnya M Kocyubinskij Na krilah pisni ta in de opisuyetsya vikoristannya sopilki sered pastuhiv skomorohiv chumakiv muzikantiv na vesillyah v usnij tradiciyi Pershi zrazki sopilki buli tehnichno nedoskonalimi mali 6 otvoriv Za slovami M Lisenka zakriti abo vidkriti v riznih kombinaciyah ci dirochki zminyuyut dovzhinu stovpa povitrya v dudci a tim minyayut i visotu zvuka chi tonu Ci instrumenti buli diatonichnimi poslugovuvali do vigravannya spiviv i do tanciv v repertuari prisutni pastushi epichni pisni XIV XVII st Tobto yih vikoristannya obmezhuvalos suto ramkami etnografichnogo seredovisha Pro ce nagoloshuye M Lisenko Sopilku sho zatinaye zvichajni pobutovi pisni i tanci do troyistoyi muziki ne berut pevno cherez yiyi ne guchnij ton Sopilka ye instrument specialno pastushij Yak profesijnij akademichnij ansamblevij instrument sopilka pochinaye vikoristovuvatisya tilki v drugij polovini XX stolittya Naprikinci 1920 h rokiv v Ukrayini organizovuyutsya pershi samodiyalni orkestri ukrayinskih narodnih instrumentiv Kerivniki cih kolektiviv poryad iz virishennyam riznomanitnih hudozhno stilovih zavdan stvorennya repertuaru vihovannya dirigentskih kadriv rozpochinayut klopitku robotu nad udoskonalennyam muzichnogo instrumentariyu stvorennyam orkestrovih simej organizaciyeyu ansambliv narodnih instrumentiv pri orkestrah Vpershe zdijsnyuyutsya sprobi poyednati v odnoridnij ansambl sim yu orkestrovih sopilok talanovitimi majstrami konstruktorami kerivnikami orkestrovih kolektiviv L G Gajdamakoyu ta V O Zulyakom Yihnimi poslidovnikami stali majstri ta pocinovuvachi cogo instrumenta G Kaskun O Shlonchik Ye Bobrovnikov I Sklyar Vagomij vnesok u spravu vdoskonalennya ta rekonstrukciyi sopilki zdijsniv vchitel Opolonivskoyi serednoyi shkoli Shtepivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Nikifor Matvyeyev Jogo po pravu mozhna vvazhati pershim majstrom sopilkarem v Ukrayini yakij vigotoviv standartni sopilki primi diatonichnij strij 6 otvoriv ta basovi sopilki Stvoreni nim pershi samodiyalni dityachi kolektivi sopilkariv 1939 1940 1945 yih chislenni vistupi na rajonnih oblasnih respublikanskih oglyadah hudozhnoyi samodiyalnosti shkolyariv zasvidchili pro populyarnist cogo instrumenta visokij vikonavskij riven cih ansambliv riznomanitnist repertuaru Prodovzhuvachami N Matvyeyeva u spravi organizaciyi ansambliv sopilkariv stali jogo uchni V Ya Boruha M S Andrusenko ta majstri vikonavci V Zulyak Ye Bobrovnikov Pershim koncertnim instrumentom z tochnoyu nastrojkoyu hromatichnim zvukoryadom i z tonalnim perestroyuvachem tipu ruhomih celuloyidnih kilec rozmishenih na poverhni stala sopilka majstra konstruktora I Sklyara Osnovoyu dlya udoskonalennya stala 7 mi otvirna sopilka narodnogo umilcya I Yarosha V procesi roboti nad udoskonalennyam sopilki I Sklyaru vdalosya virobiti stali principi vigotovlennya standartnih instrumentiv na yakih za dopomogoyu kombinovanogo perekrivannya aplikaturnih otvoriv pri vidpovidnomu strumeni povitrya mozhna dobuti uves hromatichnij zvukoryad Yak pishe sam I Sklyar metoyu ciyeyi klopitkoyi roboti stalo stvorennya osnovi na yakij sklalasya b shkola gri na sopilci a takozh sho golovne vihovannya vikonavciv gri na comu chudovomu narodnomu instrumenti Okrim teoretichnih obgruntuvan I Sklyar u svoyij knizi Podarunok sopilkaryam podaye notnij dodatok de vmisheni rekomendaciyi shodo vikonannya notnogo materialu Sered tvoriv sho uvijshli do ciyeyi knigi dueti sopilki I i II fortepiano i sopilka sopilka i bandura kvarteti sopilki I II III i fortepiano kvinteti sopilki I II alt banduri I i II Proces udoskonalennya sopilki na comu etapi she ne buv zavershenij N Matvyeyev she v kinci 50 h nagoloshuvav Proces udoskonalennya i hromatizaciyi sopilki she ne zakincheno yij nalezhit velike majbutnye v sim yi ukrayinskih narodnih instrumentiv V 1970 roci majster D F Deminchuk stvoryuye hromatichnu sopilku na 10 otvoriv 1 de hromatichnij zvukoryad legko dobuvayetsya poslidovnoyu aplikaturoyu yiyi strij do mazhor diapazon vid Do drugoyi do Sol chetvertoyi oktavi notuyetsya na oktavu nizhche 2 Vidkrivayutsya klasi sopilki u vishah zokrema u Lvivskij derzhavnij konservatoriyi im M Lisenka sogodni muzichna akademiya Sered vikladachiv specklasu profesor Miroslav Korchinskij stav aktivnim tvorcem repertuaru ta vprovadiv v navchalnij proces novu specifichno sopilkovu vikonavsku tehnologiyu sho stalo rezultatom jogo bagatorichnogo dosvidu Same v drugij polovini XX stolittya sopilka yak akademichnij profesijnij narodnij instrument otrimala svoye utverdzhennya zavdyaki bagatom chinnikam golovne misce sered yakih nalezhit zasnovniku sopilkovoyi akademichnoyi shkoli I Sklyaru Na comu nagoloshuye Miroslav Korchinskij Shans naroditisya novoyu okremoyu sopilkovoyu kulturoyu yij dalo HH stolittya Ukrayinska hromatichna sopilka ye akademichnim instrumentom i zaraz vona shiroko vikoristovuyetsya u profesijnih narodnih orkestrah Ukrayini Zgadki v kulturi RedaguvatiPro sopilku skladeno bagato pisen kazok opovidan Div Lisova pisnya L UkrayinkiPodibni instrumenti RedaguvatiDencivka Dvodencivka Pivtoradencivka Floyara Frilka Kosa dudka Kuvici Zozulka Okarina Kozacka truba Surma Telenka RigDiv takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu SopilkaUkrayinski narodni instrumenti BlokflejtaPrimitki Redaguvati Svidoctvo 711612 1972 r 1 Arhivovano 26 serpnya 2016 u Wayback Machine S S Hashevatska Instrumentoznavstvo Pidruchnik dlya vishih navchalnih zakladiv kulturi i mistectv III IV rivniv akreditaciyi Vinnicya Nova kniga 2008 2 Dzherela RedaguvatiPonikarovska N A Sadkovska V V HGPA Stanovlennya ukrayinskoyi sopilki yak profesijnogo muzichnogo instrumentu Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Literatura RedaguvatiDverij R Ye Shkola gri na hromatichnij ukrayinskij sopilci u troh chastinah Lviv CTDYuG 2008 chast 1 72 stor chast 2 68 stor chast 3 64 stor Sajt dlya sopilkariv Dudalis pershij ukrayinskij vebproekt prisvyachenij visvitlennyu istoriyi rozvitku profesijnogo sopilkovogo vikonavstva oznajomlennyu z tvorchimi postatyami vikonavcyami repertuarom ta instrumentami Posilannya RedaguvatiSopilka dencivka Ukrayinski narodni muzichni instrumenti L M Cherkaskij Sopilka Ukrayinski narodni muzichni instrumenti A I Gumenyuk Rizhok Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1599 1000 ekz Sopilka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1807 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sopilka amp oldid 39775723