www.wikidata.uk-ua.nina.az

Реєстрове козацтво Реєстро ві козаки частина українського козацтва прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і

Реєстрове козацтво

Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, з цього й назва — реєстрові козаки.

Створення реєстрового козацтва

Спроби організації українського війська реєстрового козацтва сягають 1524 року, у якому Великий князь литовський і король Польщі Сигізмунд I Старий доручив Семену Полозовичу і Кшиштофу Кмітичу організувати козацький відділ на державну службу. Через брак фінансів цей проект не реалізовано. Подібна доля зустріла пропозицію черкаського старости Остафія Дашковича. У короля вважали, що створення урядових козацьких формацій допоможе контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини.

Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля Сигізмунда II Авґуста 2 червня 1572 р., коли було доручено коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Відтоді зустрічаємо назву реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у напівлегальне становище.

Привілеї реєстрових козаків

Реєстрових козаків звільнено від юрисдикції локальних урядів і піддано владі «козацького старшого» (перший «старший» — шляхтич Ян Бадовський). За Стефана Баторія реєстр збільшено документом від 16 вересня 1578 року до 500 осіб, потім — до 600 козаків і козацьким гетьманом («dux supremus») призначено брацлавського кастеляна, черкаського старосту князя Михайла Вишневецького.

1590 року загальний сейм Речі Посполитої ухвалив збільшити реєстр до 1000 козаків. Крім оборони кордонів реєстровці мали стримувати інших козаків (не реєстрованих) від самовільних виправ на Молдавію, головний табір перенесли з Базавлуку до урочища Кременчуг на молдавському березі Дністра. Базою провіанту та матеріальної підтримки замість Черкаського староства стало Снятинське. Снятинський староста Миколай Язловецький став «старшим над козаками», Оришевський Ян — його «поручником» (заступником).

Реєстрові козаки одержали додаткові привілеї: звільнення від податків, право землеволодіння, самоуправління з назначеною старшиною; вони мали свій прапор, литаври й інші інсигнії. Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом; їм передано у власність містечко Трахтемирів з Зарубським монастирем для розміщення арсеналу і військового шпиталю (див. Трахтемирівський монастир). Реєстрові козаки дістали офіційну назву Запорозького, або Низового війська.

Обов'язки реєстрових козаків

Реєстрові козаки були зобов'язані відбувати службу на Наддніпрянщині й посилати за наказом уряду Речі Посполитої загони на Дніпрові пороги. Намагання короля Стефана Баторія і його наступників контролювати через реєстр зростання українського козацтва виявилися марними. Ці козаки несли службу на найнебезпечнішому кордоні, через який татари нападали на українські землі. Цей особливий реєстр був створений з метою мати в разі татарських нападів завжди напоготові 2 000 козаків. Вони були на самозабезпеченні. Тільки під час військових походів отримували незначну платню. Як дарунок раз в рік отримували кожух і один дукат.

Консолідаційний процес козаччини під кінець 16 ст. концентрувався навколо двох різних осередків: Запорожської Січі на Низу і Трахтемирова. Січ стала вогнищем незалежного козацтва, а Трахтемирів реєстрового, яке репрезентувало назагал консервативні козацькі кола.

Відносини з шляхетським урядом Речі Посполитої

1591 р. зверхником реєстровців було призначено хмільницького старосту Міхала Язловецького; Кшиштоф Косинський, готуючись до нападу на маєтки Острозьких, вказував, що староста М.Язловецький не поспішає виплачувати належну козакам платню.

Під час козацьких повстань 1591–1596 рр. сеймовими постановами реєстрове козацтво було ліквідовано. Але 1599 р. почалося нове складання реєстру. В 1-й половині 17 ст. чисельний склад реєстрового козацтва не був сталий. Козацтво вело боротьбу за розширення реєстру. Шляхетський уряд Речі Посполитої намагався зменшити чисельність реєстрових козаків. Однак під час воєн шляхетський уряд Речі Посполитої з метою збільшення збройних сил був змушений закликати все боєздатне козацтво до реєстрового війська, яке тимчасово зросло до кількох десятків тисяч чоловік.

Складання реєстрів супроводжувалося загостренням боротьби в Україні. Десятки тисяч виключених з реєстру, так званих виписних козаків (випищиків), шляхетський уряд Речі Посполитої не визнавав за козаків. Щоб позбутися закріпачення, вони тікали на Запоріжжя — центр визвольної боротьби українського народу проти шляхетського гніту Речі Посполитої. Тому під час складання реєстру на Придніпров'ї розміщувалися значні сили шляхетського війська Речі Посполитої.

Утиски реєстрових козаків

Реєстрові козаки зазнавали утисків від коронних феодалів. Шляхетський уряд Речі Посполитої роздавав козацькі землі шляхті та магнатам. Особливо посилився гніт та переслідування реєстрових козаків після Ординації 1638 р.

Реєстрові козаки не раз підтримували визвольні виступи народних мас, брали участь у антифеодальних селянсько-козацьких повстаннях кінця 16 — 1-ї пол. 17 ст. під керівництвом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Івана Сулими, Карпа Скидана, Якова Острянина та інших. Лише невелика частина реєстрової старшини, захищаючи свої особисті інтереси, проводила угодовську політику, зраджувала свій народ, допомагаючи шляхетським загарбникам Речі Посполитої придушувати визвольні народні повстання.

Великий коронний гетьман Миколай Потоцький-«ведмежа лапа», неприхильно налаштований до козацтва, в листопаді 1647 стверджував, що ті зазнають «нечуваних і невимовних кривд» від старост, державців.

Відомі особи, факти

1594 р. зі зверхником реєстровців Миколаєм Язловецьким про похід на татар, які повертатимуться з походу із Угорщини, домовлявся посланець Папи Климентія VIII — хорватський священик Комулович. Похід не вдався (частина реєстровців втекла по дорозі); невдовзі Миколай Язловецький помер.

Підсумок

Реєстрові козаки відіграли значну роль і в боротьбі українського народу проти османсько-татарської агресії. Під час визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. внаслідок масового покозачення селян і міщан та переходу на сторону повсталого народу реєстрові козаки, збройні сили селянсько-козацького війська досягли понад 100 тис. чол. Не мали успіху спроби шляхетської Речі Посполитої обмежити число козаків: 40 тис. (Зборівський договір 1649), 20 тис. (Білоцерківський мирний договір 1651).

Зборівський договір (18 серпня 1649) — Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.

Народно-визвольна війна 1648–1654 рр. скасувала реєстри як політичні документи шляхетського уряду Речі Посполитої, що обмежували чисельність українського козацтва. Замість реєстрів почали складати компути (списки), на підставі яких визначали приналежність до козацького стану.

Після 1654 р. назва «реєстрові козаки» поступово вийшла з ужитку і замінилася термінами «городові козаки», з 1735 р. — «виборні козаки».

Козацько-селянські повстання кінця XVI — 30-ті роки XVII ст.

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII століття сильно вплинули на зміну чисельності козацького реєстру.

Перша масштабна польсько-козацька війна цього періоду відбулася 1625 року. Збройними діями з боку козаків керував Марко Жмайло. У результаті конфлікту було укладено Куруківську мирну угоду, згідно з якою реєстр збільшувався до 6 тис. осіб. До підписання угоди козаків у реєстрі було 3 тис. Наступного разу реєстр збільшився у 1630 році внаслідок підписання Переяславської мирної угоди між козаками Тараса Федоровича (Трясила) та поляками до 8 тис. Внаслідок польсько-козацького збройного конфлікту 1635 року з Іваном Сулимою на чолі козаків чисельність реєстру не змінилася.

Після перемоги польського війська над козаками Павла Бута та Якова Остряниці у 1637-1638 роках сейм Речі Посполитої ухвалив "Ординацію Війська Запорозького", за якою реєстр становив 6 тисяч осіб. Така чисельність зберігалась протягом наступних 11 років - до укладення Зборівського договору (1649 р.), за яким реєстр збільшувався до 40 тис. козаків.

Див. також

Примітки

  1. Henryk Kotarski. Orzechowski Jan h. Nałęcz (ok.1535-1605) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/2, zeszyt 101. — S. 271—272. (пол.)
  2. Henryk Kotarski. Orzechowski Jan h. Nałęcz (ok.1535-1605)… S. 272. (пол.)
  3. Н.Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — 944 с., іл. с. 29
  4. Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів: «Світ», 1990. — 408 с. — С. 50. ISBN 5-11-000889-2
  5. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 29.

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Reyestro vi kozaki chastina ukrayinskogo kozactva prijnyata na vijskovu sluzhbu vladoyu Rechi Pospolitoyi i zapisana v okremij spisok reyestr z cogo j nazva reyestrovi kozaki Zmist 1 Stvorennya reyestrovogo kozactva 2 Privileyi reyestrovih kozakiv 3 Obov yazki reyestrovih kozakiv 4 Vidnosini z shlyahetskim uryadom Rechi Pospolitoyi 4 1 Utiski reyestrovih kozakiv 5 Vidomi osobi fakti 6 Pidsumok 7 Kozacko selyanski povstannya kincya XVI 30 ti roki XVII st 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela ta literatura 11 PosilannyaStvorennya reyestrovogo kozactva RedaguvatiSprobi organizaciyi ukrayinskogo vijska reyestrovogo kozactva syagayut 1524 roku u yakomu Velikij knyaz litovskij i korol Polshi Sigizmund I Starij doruchiv Semenu Polozovichu i Kshishtofu Kmitichu organizuvati kozackij viddil na derzhavnu sluzhbu Cherez brak finansiv cej proekt ne realizovano Podibna dolya zustrila propoziciyu cherkaskogo starosti Ostafiya Dashkovicha U korolya vvazhali sho stvorennya uryadovih kozackih formacij dopomozhe kontrolyuvati kozacki ruhi j strimuvati protitatarski akciyi kozachchini Vijsko reyestrovih kozakiv bulo stvorene universalom korolya Sigizmunda II Avgusta 2 chervnya 1572 r koli bulo dorucheno koronnomu getmanovi Yezhi Yuriyu Yazloveckomu najnyati z nizovih kozakiv na sluzhbu 300 osib Vidtodi zustrichayemo nazvu reyestrovi kozaki na protivagu nereyestrovim kozakam yaki buli postavleni u napivlegalne stanovishe Privileyi reyestrovih kozakiv RedaguvatiReyestrovih kozakiv zvilneno vid yurisdikciyi lokalnih uryadiv i piddano vladi kozackogo starshogo pershij starshij shlyahtich Yan Badovskij Za Stefana Batoriya reyestr zbilsheno dokumentom vid 16 veresnya 1578 roku do 500 osib 1 potim do 600 kozakiv i kozackim getmanom dux supremus priznacheno braclavskogo kastelyana cherkaskogo starostu knyazya Mihajla Vishneveckogo 1590 roku zagalnij sejm Rechi Pospolitoyi uhvaliv zbilshiti reyestr do 1000 kozakiv Krim oboroni kordoniv reyestrovci mali strimuvati inshih kozakiv ne reyestrovanih vid samovilnih viprav na Moldaviyu golovnij tabir perenesli z Bazavluku do urochisha Kremenchug na moldavskomu berezi Dnistra Bazoyu proviantu ta materialnoyi pidtrimki zamist Cherkaskogo starostva stalo Snyatinske Snyatinskij starosta Mikolaj Yazloveckij stav starshim nad kozakami Orishevskij Yan jogo poruchnikom zastupnikom 2 Reyestrovi kozaki oderzhali dodatkovi privileyi zvilnennya vid podatkiv pravo zemlevolodinnya samoupravlinnya z naznachenoyu starshinoyu voni mali svij prapor litavri j inshi insigniyi Reyestrovi kozaki oderzhuvali platnyu grishmi j odyagom yim peredano u vlasnist mistechko Trahtemiriv z Zarubskim monastirem dlya rozmishennya arsenalu i vijskovogo shpitalyu div Trahtemirivskij monastir Reyestrovi kozaki distali oficijnu nazvu Zaporozkogo abo Nizovogo vijska Obov yazki reyestrovih kozakiv RedaguvatiReyestrovi kozaki buli zobov yazani vidbuvati sluzhbu na Naddnipryanshini j posilati za nakazom uryadu Rechi Pospolitoyi zagoni na Dniprovi porogi Namagannya korolya Stefana Batoriya i jogo nastupnikiv kontrolyuvati cherez reyestr zrostannya ukrayinskogo kozactva viyavilisya marnimi Ci kozaki nesli sluzhbu na najnebezpechnishomu kordoni cherez yakij tatari napadali na ukrayinski zemli Cej osoblivij reyestr buv stvorenij z metoyu mati v razi tatarskih napadiv zavzhdi napogotovi 2 000 kozakiv Voni buli na samozabezpechenni Tilki pid chas vijskovih pohodiv otrimuvali neznachnu platnyu Yak darunok raz v rik otrimuvali kozhuh i odin dukat Konsolidacijnij proces kozachchini pid kinec 16 st koncentruvavsya navkolo dvoh riznih oseredkiv Zaporozhskoyi Sichi na Nizu i Trahtemirova Sich stala vognishem nezalezhnogo kozactva a Trahtemiriv reyestrovogo yake reprezentuvalo nazagal konservativni kozacki kola Vidnosini z shlyahetskim uryadom Rechi Pospolitoyi Redaguvati1591 r zverhnikom reyestrovciv bulo priznacheno hmilnickogo starostu Mihala Yazloveckogo Kshishtof Kosinskij gotuyuchis do napadu na mayetki Ostrozkih vkazuvav sho starosta M Yazloveckij ne pospishaye viplachuvati nalezhnu kozakam platnyu 3 Pid chas kozackih povstan 1591 1596 rr sejmovimi postanovami reyestrove kozactvo bulo likvidovano Ale 1599 r pochalosya nove skladannya reyestru V 1 j polovini 17 st chiselnij sklad reyestrovogo kozactva ne buv stalij Kozactvo velo borotbu za rozshirennya reyestru Shlyahetskij uryad Rechi Pospolitoyi namagavsya zmenshiti chiselnist reyestrovih kozakiv Odnak pid chas voyen shlyahetskij uryad Rechi Pospolitoyi z metoyu zbilshennya zbrojnih sil buv zmushenij zaklikati vse boyezdatne kozactvo do reyestrovogo vijska yake timchasovo zroslo do kilkoh desyatkiv tisyach cholovik U 1617 roci sejm zatverdiv reyestrove vijsko v kilkosti 1 000 cholovikiv Za Rastavickoyu ugodoyu 1619 r reyestr vstanovlyuvavsya v 3 000 chol Pid chas Hotinskoyi vijni 1620 1621 rr P Sagajdachnij priviv pid Hotin 40 tis zaporozkih kozakiv Kurukivskij dogovir 1625 r vstanovlyuvav 6 tisyachnij reyestr Za getmana M Doroshenka bulo sformovano 6 reyestrovih polkiv Pislya rozgromu kozakami shlyahetskogo vijska Rechi Pospolitoyi v Pereyaslavskomu boyu 1630 r div Pereyaslavska ugoda 1630 reyestr bulo zbilsheno do 8 tis cholovik Uchast Baltijskoyi kozackoyi flotiliyi z 1500 reyestrovih kozakiv pid provodom Kostyantina Vovka u polsko shvedskomu vijskovomu konflikti 1635 roku Vnaslidok porazki selyansko kozackogo povstannya 1637 r div povstannya Pavlyuka reyestr bulo zmensheno do 6 tis chol ta obmezheno kozacke samovryaduvannya Skladannya reyestriv suprovodzhuvalosya zagostrennyam borotbi v Ukrayini Desyatki tisyach viklyuchenih z reyestru tak zvanih vipisnih kozakiv vipishikiv shlyahetskij uryad Rechi Pospolitoyi ne viznavav za kozakiv Shob pozbutisya zakripachennya voni tikali na Zaporizhzhya centr vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu proti shlyahetskogo gnitu Rechi Pospolitoyi Tomu pid chas skladannya reyestru na Pridniprov yi rozmishuvalisya znachni sili shlyahetskogo vijska Rechi Pospolitoyi Utiski reyestrovih kozakiv Redaguvati Reyestrovi kozaki zaznavali utiskiv vid koronnih feodaliv Shlyahetskij uryad Rechi Pospolitoyi rozdavav kozacki zemli shlyahti ta magnatam Osoblivo posilivsya gnit ta peresliduvannya reyestrovih kozakiv pislya Ordinaciyi 1638 r Reyestrovi kozaki ne raz pidtrimuvali vizvolni vistupi narodnih mas brali uchast u antifeodalnih selyansko kozackih povstannyah kincya 16 1 yi pol 17 st pid kerivnictvom Krishtofa Kosinskogo Severina Nalivajka Ivana Sulimi Karpa Skidana Yakova Ostryanina ta inshih Lishe nevelika chastina reyestrovoyi starshini zahishayuchi svoyi osobisti interesi provodila ugodovsku politiku zradzhuvala svij narod dopomagayuchi shlyahetskim zagarbnikam Rechi Pospolitoyi pridushuvati vizvolni narodni povstannya Velikij koronnij getman Mikolaj Potockij vedmezha lapa neprihilno nalashtovanij do kozactva v listopadi 1647 stverdzhuvav sho ti zaznayut nechuvanih i nevimovnih krivd vid starost derzhavciv 4 Vidomi osobi fakti Redaguvati1594 r zi zverhnikom reyestrovciv Mikolayem Yazloveckim pro pohid na tatar yaki povertatimutsya z pohodu iz Ugorshini domovlyavsya poslanec Papi Klimentiya VIII horvatskij svyashenik Komulovich Pohid ne vdavsya chastina reyestrovciv vtekla po dorozi 5 nevdovzi Mikolaj Yazloveckij pomer Pidsumok RedaguvatiDokladnishe Polkovij ustrij GetmanshiniReyestrovi kozaki vidigrali znachnu rol i v borotbi ukrayinskogo narodu proti osmansko tatarskoyi agresiyi Pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr vnaslidok masovogo pokozachennya selyan i mishan ta perehodu na storonu povstalogo narodu reyestrovi kozaki zbrojni sili selyansko kozackogo vijska dosyagli ponad 100 tis chol Ne mali uspihu sprobi shlyahetskoyi Rechi Pospolitoyi obmezhiti chislo kozakiv 40 tis Zborivskij dogovir 1649 20 tis Bilocerkivskij mirnij dogovir 1651 Zborivskij dogovir 18 serpnya 1649 Chiselnist kozakiv Vijska Zaporozkogo obmezhuvalas reyestrom u 40 000 osib Misto polkiv reyestrovih kozakiv Chislo reyestrovih kozakiv1 Bila Cerkva 29902 Braclav 26623 Kalnik 20504 Kaniv 31675 Kiyiv 20026 Korsun 34707 Kropivna 19938 Mirgorod 30099 Nizhin 99110 Pereyaslav 298611 Poltava 297012 Priluki 199613 Uman 297714 Cherkasi 299015 Chernigiv 99816 Chigirin 2230Narodno vizvolna vijna 1648 1654 rr skasuvala reyestri yak politichni dokumenti shlyahetskogo uryadu Rechi Pospolitoyi sho obmezhuvali chiselnist ukrayinskogo kozactva Zamist reyestriv pochali skladati komputi spiski na pidstavi yakih viznachali prinalezhnist do kozackogo stanu Pislya 1654 r nazva reyestrovi kozaki postupovo vijshla z uzhitku i zaminilasya terminami gorodovi kozaki z 1735 r viborni kozaki Kozacko selyanski povstannya kincya XVI 30 ti roki XVII st RedaguvatiDokladnishe Kozacki povstannyaKozacko selyanski povstannya 20 30 h rokiv XVII stolittya silno vplinuli na zminu chiselnosti kozackogo reyestru Persha masshtabna polsko kozacka vijna cogo periodu vidbulasya 1625 roku Zbrojnimi diyami z boku kozakiv keruvav Marko Zhmajlo U rezultati konfliktu bulo ukladeno Kurukivsku mirnu ugodu zgidno z yakoyu reyestr zbilshuvavsya do 6 tis osib Do pidpisannya ugodi kozakiv u reyestri bulo 3 tis Nastupnogo razu reyestr zbilshivsya u 1630 roci vnaslidok pidpisannya Pereyaslavskoyi mirnoyi ugodi mizh kozakami Tarasa Fedorovicha Tryasila ta polyakami do 8 tis Vnaslidok polsko kozackogo zbrojnogo konfliktu 1635 roku z Ivanom Sulimoyu na choli kozakiv chiselnist reyestru ne zminilasya Pislya peremogi polskogo vijska nad kozakami Pavla Buta ta Yakova Ostryanici u 1637 1638 rokah sejm Rechi Pospolitoyi uhvaliv Ordinaciyu Vijska Zaporozkogo za yakoyu reyestr stanoviv 6 tisyach osib Taka chiselnist zberigalas protyagom nastupnih 11 rokiv do ukladennya Zborivskogo dogovoru 1649 r za yakim reyestr zbilshuvavsya do 40 tis kozakiv Div takozh RedaguvatiReyestr Vijska Zaporozkogo Dzherela formuvannya ukrayinskogo kozactvaPrimitki Redaguvati Henryk Kotarski Orzechowski Jan h Nalecz ok 1535 1605 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1979 Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom XXIV 2 zeszyt 101 S 271 272 pol Henryk Kotarski Orzechowski Jan h Nalecz ok 1535 1605 S 272 pol N Andrusyak Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 944 s il s 29 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990 408 s S 50 ISBN 5 11 000889 2 Andrusyak N Minule Buchachchini S 29 Dzherela ta literatura RedaguvatiVinar L Pochatki ukrayinskogo reyestrovogo kozactva Ukrayinskij Istorikyu 1964 Ch 2 3 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Reyestrovi kozaki Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir S 2481 2482 Golobuckij V Zaporozhskoe kazachestvo K 1957 ros Krip yakevich I Kozachchina i Batorievi vilnosti Zhyerela Lviv 1908 T VIII Sherbak V O Reyestrovi kozaki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 170 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Yakovliv A Z istoriyi reyestraciyi ukrayinskih kozakiv Ukrayina 1907 T I Posilannya RedaguvatiReyestri kozacki Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Reyestrovi kozaki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1572 1573 1000 ekz Sherbak V Reyestrovi kozaki na derzhavnij sluzhbi Sherbak V Dzherela formuvannya ukrayinskogo kozactva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Reyestrove kozactvo amp oldid 38097968