www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сейм Речі Посполитої У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сейм значення Сейм вальний загальний сейм пол

Сейм Речі Посполитої

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сейм (значення).

Сейм (вальний [загальний] сейм; пол. sejm walny; лат. conventio generalis) — станово-представницький орган у Речі Посполитій у другій половині XVI — XVIII століттях. Загальний сейм Королівства Польського та Великого князівства Литовського був створений у результаті укладення Люблінської унії між цими державами в 1569 році. Сейм Речі Посполитої мав законодавчу і частково судову владу і складався з двох палат: Сенату та Посольської ізби. Сенатори, посли і монарх вважалися окремими сеймовими станами.

Сейм 1622 року, гравюра Джіакомо Лауро

Передісторія Редагувати

Історія сейму корінням сягає до слов'янських вічевих традицій і пов'язана з еволюцією станової системи в Польщі, яка призвела до формування структур станово-представницької демократії. У 1182 році був проведений сейм в Ленчиці. Вальні (загальні) сейми почали проводитися з початку XV століття як результат збільшення ролі привілейованого стану — шляхти — в управлінні державою. Боротьба шляхти за розширення політичного впливу призвела до суттєвого обмеження королівської влади, закріпленому в цілому ряді документів, найважливішими з яких були Нешавські статути та Nihil novi.

Схожі процеси відбувалися і в Великому князівстві Литовському, з 1385 року об'єднаному з Польщею особистою унією. Велике значення для формування станово-представницьких органів тут мали Привілей Казимира IV 1447, Віленський привілей 1563, Бєльський привілей 1564, а також друга редакція Литовського статуту 1566.

Склад Редагувати

В результаті укладання Люблінської унії був утворений єдиний для обох держав вальний сейм. Сейм складався з двох палат: Сенату Речі Посполитої і Посольської ізби. Склад Сенату (верхньої палати, що утворилася на основі колишньої королівської ради) зазнав істотних змін, у нього, крім всіх членів колишнього Сенату сейму Королівства Польського (2 архієпископів, 7 єпископів, 15 воєвод, 17 «старших» і 49 «молодших» каштелянів, 5 вищих посадових осіб), увійшли представники від Великого князівства Литовського і Королівської Пруссії.

Від Королівської Пруссії, що раніше мала власні парламентські інститути, в Сейм увійшли 2 єпископи, 3 воєводи і 3 каштеляни; від територій, інкорпорованих Королівством Польським від Великого князівства Литовського, до Сейму увійшли 2 єпископи (луцький і київський), 4 воєводи (київський волинський, брацлавський та підляських) і 4 каштеляни; від Великого князівства Литовського до складу Сейму увійшли члени колишньої Ради, але не всі: 2 єпископи (віленський і жемайтський), 9 воєвод (віленський, троцький, смоленський, полоцький, новогрудський, вітебський, берестейський, мстиславський та мінський), староста жемайтський, 10 каштелянів (9 воєводств і 10-й жемайтський) та 5 вищих посадових осіб (маршалок земський, канцлер, підканцлер, підскарбій земський та маршалок дворний). Таким чином, за рішенням Люблінського сейму 1569 Сенат Речі Посполитої складався зі 140 сенаторів, причому Велике князівство Литовське, формально будучи рівноправною з Королівством Польським частиною спільної держави, представляли тільки 29 сенаторів, тобто менше 20 % членів Сенату.

Посольська ізба формувалася виключно з сеймових послів (депутатів), які обиралися повітовим сеймики і отримували від них інструкції, яких повинні були дотримуватися під час вального сейму. Кількість депутатів від воєводств і земель Польщі регулювалося звичаєвим правом. У Великому князівстві Литовському від кожного повіту обиралося по два посли, якщо ж воєводство не ділилося на повіти, то воно вважалося за один повіт і також посилало на сейм двох депутатів. Жемайтське староство, яке не було воєводством, але мало статус, рівний воєводському, спочатку мало теж двох послів, але з 1764 року їх число було збільшено до трьох, а 1766 — до шести депутатів. Після підписання Люблінської унії до складу Посольської ізби входило 170 послів, з яких Велике князівство Литовське представляли 48 депутатів (близько 28 %). Згодом число сеймових послів збільшувалося, в основному, шляхом створення нових адміністративно-територіальних одиниць.

З містян право брати участь у засіданні Сейму мали лише представники найбільших міст: Кракова , Гданська, Варшави, Львова, Кам'янця- Подільського, Вільни, Могильова (з 1661), а також, за неточними даними, Гродно, Вітебська і Друї , — які мали лише дорадчий голос і зазвичай називалися аблегатами (від лат.ablegatus- посол).

Повноваження Редагувати

У виняткову компетенцію Сейму входило видання законодавчих актів, введення податків, скликання посполитого рушення, нобілітація, вироблення загального курсу зовнішньої політики, затвердження мирних договорів і перемир'я, контроль над діяльністю короля і державних чиновників.

Важливу роль в зростанні значення Сейму зіграли періоди безкоролів'я після смерті Сигізмунда II Августа (1572—1574) і втечі з Речі Посполитої Генріха Валуа (1574—1575). У цей час була остаточно вироблена процедура обрання монарха, що складалася з трьох етапів. На першому етапі проводився конвокаційний сейм (від лат. convocatio — скликання), на якому призначалися місце і дата виборів короля і великого князя і позначалися умови, які ставляться до кандидатів на престол. Конвокаційний сейм скликався після смерті монарха примасом Польщі — архієпископом гнезненським, який вважався першим з сенаторів і мав титул інтеррекса, і не міг бути скасований. На варшавському конвокаційному сеймі 1573 був введений принцип прямого обрання монарха всією шляхтою, яка з'явилася на елекційний сейм, що проводився в околицях Варшави. Зазвичай в елекції брало участь близько 100 тисяч осіб. Після обрання монарха оголошувався коронаційний сейм, на якому новий король і великий князь підтверджував умови, на яких відбулося його обрання (Pacta conventa та Генрихові артикули).

Згідно з Генріховими артикулами, вперше прийнятими Генріхом Валуа на елекційному сеймі 1573 року, монарх зобов'язався не рідше одного разу на два роки скликати ординарний (звичайний) сейм терміном на шість тижнів. У разі особливої ​​необхідності монарх міг скликати екстраординарні сейми, що відрізнялися від звичайних тим, що сесія тривала 2 тижні. Монарх зберігав право на законодавчу ініціативу і санкціонування сеймових постанов, а крім того міг впливати на законодавство шляхом модерування (остаточного редагування) законів перед їх оприлюдненням.

Генрихові артикули, визначали фундаментальні засади політичного устрою Речі Посполитої: король визнавав вільну елекцію (вибір короля), зрікався спадковості титулу, зобов'язувався залагоджувати справи війни і миру з урахуванням думки сенату, утримувати Кварцяне військо, не скликати Посполите рушення без згоди сейму, збирати Вальний сейм раз на два роки. Такі сейми називалися звичайними і тривали не більш як 6 тижнів. У разі потреби збиралися надзвичайні вальні сейми, тривалість яких не перевищувала 2-3 тижні (для продовження роботи сейму після закінчення визначеного терміну потрібна була згода всіх послів). Сейми Речі Посполитої збиралися у Варшаві, а від 1673 року кожен третій з них — у Гродно (нині Білорусь). Коронаційні сейми відбувалися у Кракові.

Прийняття ухвалених Вальним сеймом норм-конституцій базувалося на засаді одностайної згоди. Причому посли від шляхетських сеймиків зобов'язані були суворо дотримуватися наданих їм інструкцій. Оскільки регіональна шляхта часто керувалася насамперед місцевими інтересами, то в інструкціях послам наказувалося схвалювати рішення вальних сеймів лише після того, як на ньому будуть задоволені вимоги сеймика. Необхідність для депутатів дотримуватися подібних інструкцій, а також засада одностайності під час прийняття ухвал і чинність права «Liberum veto» давали змогу впливовим магнатам у разі загрози їхнім інтересам використовувати названі правові процедури як інструмент для блокування роботи вальних сеймів. Внаслідок цього протягом 2-ї половини 16-18 ст. майже третина вальних сеймів завершилася безрезультатно або була зірвана. Криза шляхетського парламентаризму стала незворотною внаслідок поділів Польщі 1772, 1793, 1795, коли Вальний сейм занепав як центральний інститут політичної системи шляхетської Речі Посполитої.

У роботі вальних сеймів брали активну участь депутати від шляхетських сеймиків українських земель, що сприяло закоріненню в політичній свідомості українських шляхтичів уявлення про Річ Посполиту як спільну політичну батьківщину шляхти незалежно від її регіональної й національної належності. На цих сеймах депутати від українських сеймиків порушували правові, оборонні, релігійні та інші питання, у вирішенні яких був зацікавлений загал місцевої шляхти. Протягом 1-ї половини 17 ст. перед Вальним сеймом висували свої станові й надстанові політичні вимоги також запорозькі козаки.

Крім системи так званої «вільної елекції» сформувалися і інші сеймові інститути. Для замирення після внутрішніх конфліктів між угрупованнями знаті проводилися пацифікаційні сейми. Конфедераціями скликалися конфедеративні сейми, на яких не діяло право liberum veto, тобто рішення приймалися простою більшістю голосів.

Важливою політично-правовою основою діяльності Вального сейму слугували пакти-конвенти (pacta conventa). Вони були прийняті одночасно з Генриковими статтями і становили собою публічно-правову угоду між шляхтою та новообраним королем. Згідно з ними, кандидат на корону перед вступом на трон давав конкретні зобов'язання щодо проведення закордонної політики, певних фінансових питань тощо (1632 року генрикові статті були об'єднані в один правовий акт з пактами-конвентами). Від 1578 Вальний сейм став розглядати питання щодо Нобілітації, також брав участь у визначенні курсу закордонної політики, здійснював контроль над урядом, а через сенаторів-резидентів — і над діяльністю короля.

Політична роль і законодавчі функції Вального сейму зазнавали змін на період «безвладдя», коли влада переходила до так званої каптурової конфедерації шляхти (див. Конфедерації шляхетські), а фактичним главою держави ставав примас (гнєзненський архієпископ). Обов'язком останнього ставала організація елекції. Першим її етапом була конвокація, тобто скликання послів від воєводств, які утворювали каптур — генеральну конфедерацію, що охоплювала шляхту загалом, з метою організації влади (апеляційний суд генеральної конфедерації мав статус найвищого), а також реалізації певних домагань магнатів і шляхти. Другим організаційним етапом був елекційний сейм, що відбувався неподалік Варшави. Він розглядав кандидатури на корону й укладав пакти-конвенти. На цей сейм прибували шляхетський загал і представники привілейованих міст. Вибір короля ґрунтувався на засаді одностайної згоди виборців і відбувався шляхом елекції viritim (уся шляхта мала право брати участь у виборах короля безпосередньо). Завершенням елекції був коронаційний сейм, на якому король видавав загальне підтвердження станових прав і складав коронаційну присягу, а також затверджувалися законодавчі акти, прийняті під час «безвладдя».

Примітки Редагувати

  1. ↑ Радаман А. Сойм… — С. 606—614.
  2. [Грыцкевіч А. Дзяржаўны і палітычны лад… — С. 42—46.
  3. Яцкевіч З. Аблегат // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2. — С. 196—197.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sejm znachennya Sejm valnij zagalnij sejm pol sejm walny lat conventio generalis stanovo predstavnickij organ u Rechi Pospolitij u drugij polovini XVI XVIII stolittyah Zagalnij sejm Korolivstva Polskogo ta Velikogo knyazivstva Litovskogo buv stvorenij u rezultati ukladennya Lyublinskoyi uniyi mizh cimi derzhavami v 1569 roci Sejm Rechi Pospolitoyi mav zakonodavchu i chastkovo sudovu vladu i skladavsya z dvoh palat Senatu ta Posolskoyi izbi Senatori posli i monarh vvazhalisya okremimi sejmovimi stanami Sejm 1622 roku gravyura Dzhiakomo Lauro Zmist 1 Peredistoriya 2 Sklad 3 Povnovazhennya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaPeredistoriya RedaguvatiDokladnishe Sejm Korolivstva PolskogoIstoriya sejmu korinnyam syagaye do slov yanskih vichevih tradicij i pov yazana z evolyuciyeyu stanovoyi sistemi v Polshi yaka prizvela do formuvannya struktur stanovo predstavnickoyi demokratiyi 1 U 1182 roci buv provedenij sejm v Lenchici Valni zagalni sejmi pochali provoditisya z pochatku XV stolittya yak rezultat zbilshennya roli privilejovanogo stanu shlyahti v upravlinni derzhavoyu Borotba shlyahti za rozshirennya politichnogo vplivu prizvela do suttyevogo obmezhennya korolivskoyi vladi zakriplenomu v cilomu ryadi dokumentiv najvazhlivishimi z yakih buli Neshavski statuti ta Nihil novi Shozhi procesi vidbuvalisya i v Velikomu knyazivstvi Litovskomu z 1385 roku ob yednanomu z Polsheyu osobistoyu uniyeyu Velike znachennya dlya formuvannya stanovo predstavnickih organiv tut mali Privilej Kazimira IV 1447 Vilenskij privilej 1563 Byelskij privilej 1564 a takozh druga redakciya Litovskogo statutu 1566 1 Sklad RedaguvatiV rezultati ukladannya Lyublinskoyi uniyi buv utvorenij yedinij dlya oboh derzhav valnij sejm Sejm skladavsya z dvoh palat Senatu Rechi Pospolitoyi i Posolskoyi izbi Sklad Senatu verhnoyi palati sho utvorilasya na osnovi kolishnoyi korolivskoyi radi zaznav istotnih zmin u nogo krim vsih chleniv kolishnogo Senatu sejmu Korolivstva Polskogo 2 arhiyepiskopiv 7 yepiskopiv 15 voyevod 17 starshih i 49 molodshih kashtelyaniv 5 vishih posadovih osib uvijshli predstavniki vid Velikogo knyazivstva Litovskogo i Korolivskoyi Prussiyi 1 Vid Korolivskoyi Prussiyi sho ranishe mala vlasni parlamentski instituti v Sejm uvijshli 2 yepiskopi 3 voyevodi i 3 kashtelyani vid teritorij inkorporovanih Korolivstvom Polskim vid Velikogo knyazivstva Litovskogo do Sejmu uvijshli 2 yepiskopi luckij i kiyivskij 4 voyevodi kiyivskij volinskij braclavskij ta pidlyaskih i 4 kashtelyani vid Velikogo knyazivstva Litovskogo do skladu Sejmu uvijshli chleni kolishnoyi Radi ale ne vsi 2 yepiskopi vilenskij i zhemajtskij 9 voyevod vilenskij trockij smolenskij polockij novogrudskij vitebskij berestejskij mstislavskij ta minskij starosta zhemajtskij 10 kashtelyaniv 9 voyevodstv i 10 j zhemajtskij ta 5 vishih posadovih osib marshalok zemskij kancler pidkancler pidskarbij zemskij ta marshalok dvornij 2 Takim chinom za rishennyam Lyublinskogo sejmu 1569 Senat Rechi Pospolitoyi skladavsya zi 140 senatoriv prichomu Velike knyazivstvo Litovske formalno buduchi rivnopravnoyu z Korolivstvom Polskim chastinoyu spilnoyi derzhavi predstavlyali tilki 29 senatoriv tobto menshe 20 chleniv Senatu 1 Posolska izba formuvalasya viklyuchno z sejmovih posliv deputativ yaki obiralisya povitovim sejmiki i otrimuvali vid nih instrukciyi yakih povinni buli dotrimuvatisya pid chas valnogo sejmu Kilkist deputativ vid voyevodstv i zemel Polshi regulyuvalosya zvichayevim pravom U Velikomu knyazivstvi Litovskomu vid kozhnogo povitu obiralosya po dva posli yaksho zh voyevodstvo ne dililosya na poviti to vono vvazhalosya za odin povit i takozh posilalo na sejm dvoh deputativ Zhemajtske starostvo yake ne bulo voyevodstvom ale malo status rivnij voyevodskomu spochatku malo tezh dvoh posliv ale z 1764 roku yih chislo bulo zbilsheno do troh a 1766 do shesti deputativ 1 Pislya pidpisannya Lyublinskoyi uniyi do skladu Posolskoyi izbi vhodilo 170 posliv z yakih Velike knyazivstvo Litovske predstavlyali 48 deputativ blizko 28 Zgodom chislo sejmovih posliv zbilshuvalosya v osnovnomu shlyahom stvorennya novih administrativno teritorialnih odinic 1 Z mistyan pravo brati uchast u zasidanni Sejmu mali lishe predstavniki najbilshih mist Krakova Gdanska Varshavi Lvova Kam yancya Podilskogo Vilni Mogilova z 1661 a takozh za netochnimi danimi Grodno Vitebska i Druyi yaki mali lishe doradchij golos i zazvichaj nazivalisya ablegatami vid lat ablegatus posol 3 Povnovazhennya RedaguvatiU vinyatkovu kompetenciyu Sejmu vhodilo vidannya zakonodavchih aktiv vvedennya podatkiv sklikannya pospolitogo rushennya nobilitaciya viroblennya zagalnogo kursu zovnishnoyi politiki zatverdzhennya mirnih dogovoriv i peremir ya kontrol nad diyalnistyu korolya i derzhavnih chinovnikiv 1 Vazhlivu rol v zrostanni znachennya Sejmu zigrali periodi bezkoroliv ya pislya smerti Sigizmunda II Avgusta 1572 1574 i vtechi z Rechi Pospolitoyi Genriha Valua 1574 1575 U cej chas bula ostatochno viroblena procedura obrannya monarha sho skladalasya z troh etapiv Na pershomu etapi provodivsya konvokacijnij sejm vid lat convocatio sklikannya na yakomu priznachalisya misce i data viboriv korolya i velikogo knyazya i poznachalisya umovi yaki stavlyatsya do kandidativ na prestol Konvokacijnij sejm sklikavsya pislya smerti monarha primasom Polshi arhiyepiskopom gneznenskim yakij vvazhavsya pershim z senatoriv i mav titul interreksa i ne mig buti skasovanij Na varshavskomu konvokacijnomu sejmi 1573 buv vvedenij princip pryamogo obrannya monarha vsiyeyu shlyahtoyu yaka z yavilasya na elekcijnij sejm sho provodivsya v okolicyah Varshavi Zazvichaj v elekciyi bralo uchast blizko 100 tisyach osib Pislya obrannya monarha ogoloshuvavsya koronacijnij sejm na yakomu novij korol i velikij knyaz pidtverdzhuvav umovi na yakih vidbulosya jogo obrannya Pacta conventa ta Genrihovi artikuli 1 Zgidno z Genrihovimi artikulami vpershe prijnyatimi Genrihom Valua na elekcijnomu sejmi 1573 roku monarh zobov yazavsya ne ridshe odnogo razu na dva roki sklikati ordinarnij zvichajnij sejm terminom na shist tizhniv U razi osoblivoyi neobhidnosti monarh mig sklikati ekstraordinarni sejmi sho vidriznyalisya vid zvichajnih tim sho sesiya trivala 2 tizhni Monarh zberigav pravo na zakonodavchu iniciativu i sankcionuvannya sejmovih postanov a krim togo mig vplivati na zakonodavstvo shlyahom moderuvannya ostatochnogo redaguvannya zakoniv pered yih oprilyudnennyam 1 Genrihovi artikuli viznachali fundamentalni zasadi politichnogo ustroyu Rechi Pospolitoyi korol viznavav vilnu elekciyu vibir korolya zrikavsya spadkovosti titulu zobov yazuvavsya zalagodzhuvati spravi vijni i miru z urahuvannyam dumki senatu utrimuvati Kvarcyane vijsko ne sklikati Pospolite rushennya bez zgodi sejmu zbirati Valnij sejm raz na dva roki Taki sejmi nazivalisya zvichajnimi i trivali ne bilsh yak 6 tizhniv U razi potrebi zbiralisya nadzvichajni valni sejmi trivalist yakih ne perevishuvala 2 3 tizhni dlya prodovzhennya roboti sejmu pislya zakinchennya viznachenogo terminu potribna bula zgoda vsih posliv Sejmi Rechi Pospolitoyi zbiralisya u Varshavi a vid 1673 roku kozhen tretij z nih u Grodno nini Bilorus Koronacijni sejmi vidbuvalisya u Krakovi Prijnyattya uhvalenih Valnim sejmom norm konstitucij bazuvalosya na zasadi odnostajnoyi zgodi Prichomu posli vid shlyahetskih sejmikiv zobov yazani buli suvoro dotrimuvatisya nadanih yim instrukcij Oskilki regionalna shlyahta chasto keruvalasya nasampered miscevimi interesami to v instrukciyah poslam nakazuvalosya shvalyuvati rishennya valnih sejmiv lishe pislya togo yak na nomu budut zadovoleni vimogi sejmika Neobhidnist dlya deputativ dotrimuvatisya podibnih instrukcij a takozh zasada odnostajnosti pid chas prijnyattya uhval i chinnist prava Liberum veto davali zmogu vplivovim magnatam u razi zagrozi yihnim interesam vikoristovuvati nazvani pravovi proceduri yak instrument dlya blokuvannya roboti valnih sejmiv Vnaslidok cogo protyagom 2 yi polovini 16 18 st majzhe tretina valnih sejmiv zavershilasya bezrezultatno abo bula zirvana Kriza shlyahetskogo parlamentarizmu stala nezvorotnoyu vnaslidok podiliv Polshi 1772 1793 1795 koli Valnij sejm zanepav yak centralnij institut politichnoyi sistemi shlyahetskoyi Rechi Pospolitoyi U roboti valnih sejmiv brali aktivnu uchast deputati vid shlyahetskih sejmikiv ukrayinskih zemel sho spriyalo zakorinennyu v politichnij svidomosti ukrayinskih shlyahtichiv uyavlennya pro Rich Pospolitu yak spilnu politichnu batkivshinu shlyahti nezalezhno vid yiyi regionalnoyi j nacionalnoyi nalezhnosti Na cih sejmah deputati vid ukrayinskih sejmikiv porushuvali pravovi oboronni religijni ta inshi pitannya u virishenni yakih buv zacikavlenij zagal miscevoyi shlyahti Protyagom 1 yi polovini 17 st pered Valnim sejmom visuvali svoyi stanovi j nadstanovi politichni vimogi takozh zaporozki kozaki Krim sistemi tak zvanoyi vilnoyi elekciyi sformuvalisya i inshi sejmovi instituti Dlya zamirennya pislya vnutrishnih konfliktiv mizh ugrupovannyami znati provodilisya pacifikacijni sejmi Konfederaciyami sklikalisya konfederativni sejmi na yakih ne diyalo pravo liberum veto tobto rishennya prijmalisya prostoyu bilshistyu golosiv 1 Vazhlivoyu politichno pravovoyu osnovoyu diyalnosti Valnogo sejmu sluguvali pakti konventi pacta conventa Voni buli prijnyati odnochasno z Genrikovimi stattyami i stanovili soboyu publichno pravovu ugodu mizh shlyahtoyu ta novoobranim korolem Zgidno z nimi kandidat na koronu pered vstupom na tron davav konkretni zobov yazannya shodo provedennya zakordonnoyi politiki pevnih finansovih pitan tosho 1632 roku genrikovi statti buli ob yednani v odin pravovij akt z paktami konventami Vid 1578 Valnij sejm stav rozglyadati pitannya shodo Nobilitaciyi takozh brav uchast u viznachenni kursu zakordonnoyi politiki zdijsnyuvav kontrol nad uryadom a cherez senatoriv rezidentiv i nad diyalnistyu korolya Politichna rol i zakonodavchi funkciyi Valnogo sejmu zaznavali zmin na period bezvladdya koli vlada perehodila do tak zvanoyi kapturovoyi konfederaciyi shlyahti div Konfederaciyi shlyahetski a faktichnim glavoyu derzhavi stavav primas gnyeznenskij arhiyepiskop Obov yazkom ostannogo stavala organizaciya elekciyi Pershim yiyi etapom bula konvokaciya tobto sklikannya posliv vid voyevodstv yaki utvoryuvali kaptur generalnu konfederaciyu sho ohoplyuvala shlyahtu zagalom z metoyu organizaciyi vladi apelyacijnij sud generalnoyi konfederaciyi mav status najvishogo a takozh realizaciyi pevnih domagan magnativ i shlyahti Drugim organizacijnim etapom buv elekcijnij sejm sho vidbuvavsya nepodalik Varshavi Vin rozglyadav kandidaturi na koronu j ukladav pakti konventi Na cej sejm pribuvali shlyahetskij zagal i predstavniki privilejovanih mist Vibir korolya gruntuvavsya na zasadi odnostajnoyi zgodi viborciv i vidbuvavsya shlyahom elekciyi viritim usya shlyahta mala pravo brati uchast u viborah korolya bezposeredno Zavershennyam elekciyi buv koronacijnij sejm na yakomu korol vidavav zagalne pidtverdzhennya stanovih prav i skladav koronacijnu prisyagu a takozh zatverdzhuvalisya zakonodavchi akti prijnyati pid chas bezvladdya Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Radaman A Sojm S 606 614 Gryckevich A Dzyarzhayny i palitychny lad S 42 46 Yackevich Z Ablegat Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya 2005 T 2 S 196 197 Dzherela RedaguvatiSas P M Valnij sejm Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 430 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Gryckevich A Dzyarzhayny i palitychny lad Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 T 1 Abalenski Kadencyya 684 s S 42 46 ISBN 985 11 0314 4 bil Radaman A Sojm Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich 788 s S 606 614 ISBN 985 11 0378 0 bil Zhukovich P Sejmovaya borba pravoslavnogo zapadnorusskogo dvoryanstva s cerkovnoj uniej ot 1609 g vyp 1 6 SPb 1901 1912 ros Czesil Ј Sejm warszawski 1649 50 r Wroclaw 1977 pol Dziegielewski J Izba poselska w systemie wladzy Rzeczypospolitej w czasach Wladyslawa IV Warszawa 1992 pol Ochmann S Sejmy z lat 1661 1662 Wroclaw 1977 pol Opalinski E Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587 1652 System parlamentarny a spoleczenstwo obywatelskie Warszawa 1995 pol Posilannya RedaguvatiSejm Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sejm Rechi Pospolitoyi amp oldid 35013868