www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смоленське воєводство Координати 54 46 58 пн ш 32 02 43 сх д 54 78278 пн ш 32 04528 сх д 54 78278 32 04528 лат Palatinat

Смоленське воєводство

Координати: 54°46′58″ пн. ш. 32°02′43″ сх. д. / 54.78278° пн. ш. 32.04528° сх. д. / 54.78278; 32.04528

Смоленське воєводство (лат. Palatinatus Smolencensis, пол. województwo smoleńskie, рос. Смоле́нское воево́дство) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Великого князівства Литовського. Формально воно існувало з 1508 р. до 1793 р., а у періоди з 1514 р. до 1613 р. та від 1654 р. до 1793 р. — лише номінально. Площа — близько 53 тисячі км². Центр — місто Смоленськ.

Смоленське воєводство

лат. Palatinatus Smolencensis
біл. Воеводство Смоленское

Смоленське воєводство на карті Речі Посполитої в 1635 р. (виділено червоним кольором)
Смоленське воєводство на карті Речі Посполитої в 1635 р. (виділено червоним кольором)
Гімн:
Богородиця
місто Смоленськ
Найбільше місто Смоленськ, Рославль,
Стародуб, Серпейськ,
Веліж
Країна Велике князівство Литовське
Офіційна мова руська
Населення
 - повне білорусини
Етнікон смоляни
Площа
 - повна 53 000 км²
Дата заснування 1508
Дата ліквідації 1654

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Смоленське воєводство

На півночі та сході воєводство межувало з Великим князівством Московським (згодом, Московським царством), на півдні — зі Мстиславським воєводством і з Сіверської землею (з 1635 року — Чернігівським воєводством), на заході — з Вітебським воєводством.

Історія Редагувати

У XII столітті навколо м. Смоленська утворилося незалежне від м. Києва Смоленське князівство. У 1395 р. воно було підпорядковане великим князем литовським Вітовтом і з 1404 р. включено до складу Великого князівства Литовського як Смоленська земля, керована великокнязівськими намісниками і користувалася широкою автономією. У 1508 р. Смоленська земля була перетворена в воєводство.

Під час московсько-литовської війни 1512—1522 років у 1514 р. Смоленськ був загарбаний московськими військами, а за умовами укладеного в 1522 році Перемир'я територія Смоленського воєводства увійшла до складу Великого князівства Московського.

Під час війни Речі Посполитої з Росією у 1609—1618 роках Смоленщина була завойована польсько-литовськими військами, а в 1611 р., після майже дворічної облоги, був узяте м. Смоленськ. У зв'язку з цим в 1613 р. Сейм Речі Посполитої постановив поновити Смоленське воєводство у складі Великого князівства Литовського. За умовами укладеного в 1618 році Деулінського перемир'я Росія визнала територіальні втрати. До складу зазначеного воєводства увійшли землі Смоленщини з містами Білий, Дорогобуж, Рославль, Смоленськ, Серпейськ, а також московські повіти Невель і Себеж з Червоним Городком, Сіверська земля з Трубчевське князівство і Почапська волость. Положення православних віруючих, які не перейшли в католицизм або унію, значно погіршилися, мало місце утиск інших конфесій крім католицтва й уніатства.

У 1625 р. у складі згаданого воєводства був утворений Стародубський повіт, а землі, що лежать на північ від нього, утворили Смоленський повіт. За підсумками Смоленської війни 1632—1634 років Росії відійшла Серпейська волость. На частині Сіверщини в 1634 році було утворено Чернігівське воєводство у складі Королівства Польського. 1638 року Невельська волость, Себежська волость і Красногородська волость були передані до складу Полоцького воєводства. У 1644 р. король польський і великий князь литовський заради «жесту доброї волі» передали Росії Трубчевськ.

У 1620-1640-х роках на території воєводства проведена була аграрна реформа («Волочна поміра»), тоді звільнена земля роздавалася козакам, литовським татарам, пушкарям, іншим військово-служилим людям і шляхті (на умовах ленного права). У 1633 р. Криштоф Радзивілл отримав в ленне володіння Невельську і Себежську волості. У період від 1611 р. до 1626 р. 9 міст воєводства отримали Магдебурзьке право, в Смоленську було створено 4 ремісничих цехи.

Під час війни 1654—1667 років Смоленське воєводство було зайнято російськими військами, вже на початковому етапі війни було узято м. Смоленськ. За підсумками Андрусівського перемир'я 1667 р. і Вічного миру 1686 територія воєводства увійшла до складу Московського царства, але в Речі Посполитій продовжували існувати повітові посади Смоленського воєводства, а з території воєводства «бігла шляхта» (езгулянти) збирала сеймики у м. Вільно. У 1793 р. номінально існувавше Смоленське воєводство було ліквідовано російським окупаційним режимом, а посади смоленських воєвод і каштелянів були перейменовані в мерецьких (див. «Поділи Речі Посполитої»).

Посадові особи Редагувати

Каштеляни Редагувати

Воєводи Редагувати

Примітки Редагувати

  1. «Смаленская зямля» // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005 г. — Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С.600. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0. (біл.)
  2. ↑ Пазднякоў В., «Смаленскае ваяводства» // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005 г. — Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С.598—599. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0. (біл.)
  3. Русская православная церковь. Очерки истории. Выпуск 1 [ 27 липня 2015 у Wayback Machine.]. М.: Издание Московской Патриархии, 1988 г. (рос.)
  4. Прерогатива Сигизмунда III Смоленской шляхте [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Российский государственный архив древних актов (Литовская метрика) (рос.)

Джерела Редагувати

  • Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795. — Kraków, 1885. — S. 48—55. (пол.)
  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2002 г. — Т. 15. — 552 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0251-2 (Т. 15). (біл.)
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005 г. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0. (біл.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 54 46 58 pn sh 32 02 43 sh d 54 78278 pn sh 32 04528 sh d 54 78278 32 04528 Smolenske voyevodstvo lat Palatinatus Smolencensis pol wojewodztwo smolenskie ros Smole nskoe voevo dstvo administrativno teritorialna odinicya u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Formalno vono isnuvalo z 1508 r do 1793 r a u periodi z 1514 r do 1613 r ta vid 1654 r do 1793 r lishe nominalno Plosha blizko 53 tisyachi km Centr misto Smolensk Smolenske voyevodstvolat Palatinatus Smolencensis bil Voevodstvo SmolenskoeGerb Smolenskogo voyevodstvaSmolenske voyevodstvo na karti Rechi Pospolitoyi v 1635 r vidileno chervonim kolorom Smolenske voyevodstvo na karti Rechi Pospolitoyi v 1635 r vidileno chervonim kolorom Gimn Bogorodicyamisto SmolenskNajbilshe misto Smolensk Roslavl Starodub Serpejsk VelizhKrayina Velike knyazivstvo LitovskeOficijna mova ruskaNaselennya povne bilorusiniEtnikon smolyaniPlosha povna 53 000 km Data zasnuvannya 1508Data likvidaciyi 1654Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Smolenske voyevodstvoNa pivnochi ta shodi voyevodstvo mezhuvalo z Velikim knyazivstvom Moskovskim zgodom Moskovskim carstvom na pivdni zi Mstislavskim voyevodstvom i z Siverskoyi zemleyu z 1635 roku Chernigivskim voyevodstvom na zahodi z Vitebskim voyevodstvom Zmist 1 Istoriya 2 Posadovi osobi 2 1 Kashtelyani 2 2 Voyevodi 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU XII stolitti navkolo m Smolenska utvorilosya nezalezhne vid m Kiyeva Smolenske knyazivstvo U 1395 r vono bulo pidporyadkovane velikim knyazem litovskim Vitovtom i z 1404 r vklyucheno do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo yak Smolenska zemlya kerovana velikoknyazivskimi namisnikami i koristuvalasya shirokoyu avtonomiyeyu 1 U 1508 r Smolenska zemlya bula peretvorena v voyevodstvo 2 Pid chas moskovsko litovskoyi vijni 1512 1522 rokiv u 1514 r Smolensk buv zagarbanij moskovskimi vijskami a za umovami ukladenogo v 1522 roci Peremir ya teritoriya Smolenskogo voyevodstva uvijshla do skladu Velikogo knyazivstva Moskovskogo 2 Pid chas vijni Rechi Pospolitoyi z Rosiyeyu u 1609 1618 rokah Smolenshina bula zavojovana polsko litovskimi vijskami a v 1611 r pislya majzhe dvorichnoyi oblogi buv uzyate m Smolensk U zv yazku z cim v 1613 r Sejm Rechi Pospolitoyi postanoviv ponoviti Smolenske voyevodstvo u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Za umovami ukladenogo v 1618 roci Deulinskogo peremir ya Rosiya viznala teritorialni vtrati Do skladu zaznachenogo voyevodstva uvijshli zemli Smolenshini z mistami Bilij Dorogobuzh Roslavl Smolensk Serpejsk a takozh moskovski poviti Nevel i Sebezh z Chervonim Gorodkom Siverska zemlya z Trubchevske knyazivstvo i Pochapska volost 2 Polozhennya pravoslavnih viruyuchih yaki ne perejshli v katolicizm abo uniyu znachno pogirshilisya malo misce utisk inshih konfesij krim katolictva j uniatstva 3 4 U 1625 r u skladi zgadanogo voyevodstva buv utvorenij Starodubskij povit a zemli sho lezhat na pivnich vid nogo utvorili Smolenskij povit Za pidsumkami Smolenskoyi vijni 1632 1634 rokiv Rosiyi vidijshla Serpejska volost Na chastini Sivershini v 1634 roci bulo utvoreno Chernigivske voyevodstvo u skladi Korolivstva Polskogo 1638 roku Nevelska volost Sebezhska volost i Krasnogorodska volost buli peredani do skladu Polockogo voyevodstva U 1644 r korol polskij i velikij knyaz litovskij zaradi zhestu dobroyi voli peredali Rosiyi Trubchevsk 2 U 1620 1640 h rokah na teritoriyi voyevodstva provedena bula agrarna reforma Volochna pomira todi zvilnena zemlya rozdavalasya kozakam litovskim tataram pushkaryam inshim vijskovo sluzhilim lyudyam i shlyahti na umovah lennogo prava U 1633 r Krishtof Radzivill otrimav v lenne volodinnya Nevelsku i Sebezhsku volosti U period vid 1611 r do 1626 r 9 mist voyevodstva otrimali Magdeburzke pravo v Smolensku bulo stvoreno 4 remisnichih cehi 2 Pid chas vijni 1654 1667 rokiv Smolenske voyevodstvo bulo zajnyato rosijskimi vijskami vzhe na pochatkovomu etapi vijni bulo uzyato m Smolensk Za pidsumkami Andrusivskogo peremir ya 1667 r i Vichnogo miru 1686 teritoriya voyevodstva uvijshla do skladu Moskovskogo carstva ale v Rechi Pospolitij prodovzhuvali isnuvati povitovi posadi Smolenskogo voyevodstva a z teritoriyi voyevodstva bigla shlyahta ezgulyanti zbirala sejmiki u m Vilno U 1793 r nominalno isnuvavshe Smolenske voyevodstvo bulo likvidovano rosijskim okupacijnim rezhimom a posadi smolenskih voyevod i kashtelyaniv buli perejmenovani v mereckih 2 div Podili Rechi Pospolitoyi Posadovi osobi RedaguvatiKashtelyani Redaguvati Dokladnishe Smolenski kashtelyaniVoyevodi Redaguvati Dokladnishe Smolenskij voyevodaPrimitki Redaguvati Smalenskaya zyamlya Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 g T 2 Kadecki korpus Yackevich S 600 788 s ISBN 985 11 0378 0 bil a b v g d e Pazdnyakoy V Smalenskae vayavodstva Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 g T 2 Kadecki korpus Yackevich S 598 599 788 s ISBN 985 11 0378 0 bil Russkaya pravoslavnaya cerkov Ocherki istorii Vypusk 1 Arhivovano 27 lipnya 2015 u Wayback Machine M Izdanie Moskovskoj Patriarhii 1988 g ros Prerogativa Sigizmunda III Smolenskoj shlyahte Arhivovano 25 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov Litovskaya metrika ros Dzherela RedaguvatiWolff J Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 Krakow 1885 S 48 55 pol Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 15 Sledaviki Tryo Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2002 g T 15 552 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0251 2 T 15 bil Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 2 Kadecki korpus Yackevich Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 g 788 s il ISBN 985 11 0378 0 bil Posilannya RedaguvatiDumin S Gerby gorodov Smolenskogo voevodstva Rechi Pospolitoj Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine sajt Soyuz geraldistov Rossii 2006 g ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Smolenske voyevodstvo amp oldid 38725802