www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мстиславське воєводство лат Palatinatus Mscislaviensis пол Województwo mścisławskie біл Мсціслаўскае ваяводства адмініст

Мстиславське воєводство

Мстиславське воєводство (лат. Palatinatus Mscislaviensis, пол. Województwo mścisławskie, біл. Мсціслаўскае ваяводства) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (з 1569 р. входила до складу Речі Посполитої), що існувала в 1566—1772 роках.

Мстиславське воєводство

Województwo mścisławskie

Воєводство у 1619 р. у РП
Воєводство у 1619 р. у РП
Гімн:
Богородиця
місто Мстиславль
Країна ВКЛ
федерація Річ Посполита
Офіційна мова руська,
церковнослов'янська;
від 1385 ще латина,
від 1569 — польська
Населення
 - повне литвини, білорусини
Етнікон мстиславці
Площа
 - повна 22 600 км²
Дата заснування 1566
окупація Росією 1772
 - раніше відомий як князівство

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мстиславське воєводство

Воєводство межувало на заході й півдні з Мінським воєводством (Мінський повіт, Речицький повіт) та Вітебським на північному заході (Оршанський повіт). Деякий час в XVII столітті Мстиславське воєводство межувало зі Смоленським і Чернігівським воєводствами, території яких потім заволоділа російська держава. На сході Мстиславське воєводство межувало з Московським царством.

Історія Редагувати

Після смерті княгині Юліани Іванівни Мстиславської в 1527 році Мстиславське князівство стало староством. У 1529 році на місці староства було утворено Мстиславське намісництво, а в 1566 році в результаті адміністративно-територіальної реформи Сигізмунда II Августа було утворено Мстиславське воєводство.

Мстиславль був важливою фортецею, що розташована недалеко від кордону, і швидко містом, що розвивається. Крім маєтків середньої шляхти, у воєводстві було багато околичної шляхти, яка походила з мстиславських бояр, які в XV—XVI століттях були обдаровані селами за їх заслуги у війнах з хрестоносцями і проти Росії. До XX століття збереглися маєтки ополяченої околичної шляхти: Дубейковський, Кшичевський, Петражицький, Климовичі[be], Петровичі[ru], Куркове.

У 1601 р. все православне духовенство воєводства перейшло в уніатство. Перша католицька парафія у регіоні з'явилася на початку XVII століття в м. Мстиславлі. У 1634 р. Владислав IV дозволив створити єдину на той час у Білорусі православну єпархію з центром у м. Могильові.

В середині XVII століття у воєводстві налічувалося 13 769 селянських господарств і 110 152 жителя. Воєводство не обійшли стороною тривалі війни середини XVII століття. Особливо спустошливим став 1654 рік. Російські війська під командуванням воєводи Трубецького О.М. окупували м. Мстиславль і розправилися над цивільним населенням великого тридцятитисячного міста. З тих, хто заздалегідь не зміг утікти звідти, 15 000 осіб загинули, а в живих залишилося близько 700 жителів. Кількість димів зменшилось на 69 % у всьому воєводстві. З тих пір жителів Мстиславля московити називали «рос. недосеки». Воєводство повністю спустошене було московським війчьком.

У 1772 р. під час першого поділу Речі Посполитої, воєводство було цілком окуповане російськими військом і перетворено на російську провінцію (мстиславську) у складі Могильовської губернії, а в 1775 р. розподіл губерній у Російській імперії на провінції було скасовано. Як і у випадку з іншими втраченими воєводствами, король продовжував призначати чиновників воєводства до повного припинення існування Речі Посполитої, а та частина шляхти, яка покинула воєводство, продовжувала збирати сеймики і вибирати послів і депутатів.

На початку XX століття території колишнього Мстиславського воєводства відповідали Климовицький повіт, велика частина Мстиславського[ru], північно-східна частина Чауського[ru] та східна частка Чериковского[ru] повітів.

У 1918 р. повертався до Польщі I-й Польський корпус і зустрів на території цього колишнього воєводства підтримку місцевого населення, котрі від російських більшовиків з РРФСР захищали Білоруську Народну Республіку.

Адміністративний поділ Редагувати

Охоплювало території колишнього Мстиславського князівства, Кричевську волость та приватні маєтки, раніше виділені з їх складу (землі сучасної Могилівщини та значну частину Гомельської області).

На відміну від багатьох інших воєводств, Мстиславське воєводство не ділилося на більш дрібні адміністративні одиниці — повіти — і тому мало одну групу земських службовців й обирало двох послів на сейм і двох депутатів у Литовський трибунал (по одному на весняну та осінню сесії). Гродське староство, а потім і Гродський суд перебували в Мстиславлі, де також розміщувався Земський суд, проходили сеймики і переписи посполитого рушення.

Населені пункти воєводства були: Мстиславль, Кричев, Дрибин, Климовичі, Костюковичі, Хотимськ, Рясно[be], Радомля[be], Хіславичі, Шумячі[be], Жукове[ru], Родня[be], Самотевичі[be], Студенець[be], Петровичі[be], Негіне[be], Милославичі[be], Монастирщина[be], Малятичі[be], Лозовиця[be], Гронов[be-tarask], Забичання[be], Каничі[be].

Посадові особи Редагувати

Після Люблінської унії 1569 року воєвода мстиславський і каштелян займали досить низьке положення в сенаті Речі Посполитої. По порядку старшинства воєвода мстиславський сидів за воєводою хелмнінським і перед мальборкським. А каштелян мстиславський сидів після хелмнінського каштеляна і перед ельблонгським.

Сенаторські чини мстиславського воєводства не надто високо стояли в порядку старшинства, тому не були цікавими для амбітних представників найбільших магнатських родів. У більшості своїй ці посади займала місцева аристократія — нащадки литовських і руських князів — і навіть представники середньої шляхти. Також йшли справи й з старостами. Земські чини, як і всюди, займала середня шляхта, для якої вони служили показниками положення в суспільстві.

Каштеляни Редагувати

Воєводи Редагувати

Старости Редагувати

Геральдика Редагувати

Гербом воєводства була литовська «Погоня» в червоному полі. Воєводська хоругва мала жовтий колір, а воєводський мундир складався з гранатового кунтуша зі срібними вилогами і солом'яно-жовтого жупана.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. (біл.) Г. Сагановіч, «Невядомая вайна 1654 1667 [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is]» / Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 144 с. — ISBN 5-343-01637-5
  2. (пол.) Morzy J., «Kryzys demograficzny na Litwie i Białorusi w II połowie XVII wieku» / Józef Morzy. — Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 1965. — 405 s. — Tabl. 22, 24. — (Prace Wydziału Filozoficzno-Historycznego — Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Historia 21).
  3. (пол.) (лат.) Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem xx. pijarow w Warszawie od r. 1732 do r. 1782 wyd. T. 4. — Petersburg: J. Ohryzko, 1859. — 518 s. — S.386—389.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мстиславське воєводство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mstislavske voyevodstvo lat Palatinatus Mscislaviensis pol Wojewodztwo mscislawskie bil Mscislayskae vayavodstva administrativno teritorialna odinicya Velikogo knyazivstva Litovskogo z 1569 r vhodila do skladu Rechi Pospolitoyi sho isnuvala v 1566 1772 rokah Mstislavske voyevodstvoWojewodztwo mscislawskiegerb styagVoyevodstvo u 1619 r u RPVoyevodstvo u 1619 r u RPGimn Bogorodicyamisto MstislavlKrayina VKLfederaciya Rich PospolitaOficijna mova ruska cerkovnoslov yanska vid 1385 she latina vid 1569 polskaNaselennya povne litvini bilorusiniEtnikon mstislavciPlosha povna 22 600 km Data zasnuvannya 1566okupaciya Rosiyeyu 1772 ranishe vidomij yak knyazivstvoVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Mstislavske voyevodstvoVoyevodstvo mezhuvalo na zahodi j pivdni z Minskim voyevodstvom Minskij povit Rechickij povit ta Vitebskim na pivnichnomu zahodi Orshanskij povit Deyakij chas v XVII stolitti Mstislavske voyevodstvo mezhuvalo zi Smolenskim i Chernigivskim voyevodstvami teritoriyi yakih potim zavolodila rosijska derzhava Na shodi Mstislavske voyevodstvo mezhuvalo z Moskovskim carstvom Zmist 1 Istoriya 2 Administrativnij podil 3 Posadovi osobi 3 1 Kashtelyani 3 2 Voyevodi 3 3 Starosti 4 Geraldika 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPislya smerti knyagini Yuliani Ivanivni Mstislavskoyi v 1527 roci Mstislavske knyazivstvo stalo starostvom U 1529 roci na misci starostva bulo utvoreno Mstislavske namisnictvo a v 1566 roci v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi Sigizmunda II Avgusta bulo utvoreno Mstislavske voyevodstvo Mstislavl buv vazhlivoyu forteceyu sho roztashovana nedaleko vid kordonu i shvidko mistom sho rozvivayetsya Krim mayetkiv serednoyi shlyahti u voyevodstvi bulo bagato okolichnoyi shlyahti yaka pohodila z mstislavskih boyar yaki v XV XVI stolittyah buli obdarovani selami za yih zaslugi u vijnah z hrestonoscyami i proti Rosiyi Do XX stolittya zbereglisya mayetki opolyachenoyi okolichnoyi shlyahti Dubejkovskij Kshichevskij Petrazhickij Klimovichi be Petrovichi ru Kurkove U 1601 r vse pravoslavne duhovenstvo voyevodstva perejshlo v uniatstvo Persha katolicka parafiya u regioni z yavilasya na pochatku XVII stolittya v m Mstislavli U 1634 r Vladislav IV dozvoliv stvoriti yedinu na toj chas u Bilorusi pravoslavnu yeparhiyu z centrom u m Mogilovi V seredini XVII stolittya u voyevodstvi nalichuvalosya 13 769 selyanskih gospodarstv i 110 152 zhitelya 1 Voyevodstvo ne obijshli storonoyu trivali vijni seredini XVII stolittya Osoblivo spustoshlivim stav 1654 rik Rosijski vijska pid komanduvannyam voyevodi Trubeckogo O M okupuvali m Mstislavl i rozpravilisya nad civilnim naselennyam velikogo tridcyatitisyachnogo mista Z tih hto zazdalegid ne zmig utikti zvidti 15 000 osib zaginuli a v zhivih zalishilosya blizko 700 zhiteliv Kilkist dimiv zmenshilos na 69 u vsomu voyevodstvi 2 Z tih pir zhiteliv Mstislavlya moskoviti nazivali ros nedoseki Voyevodstvo povnistyu spustoshene bulo moskovskim vijchkom 3 U 1772 r pid chas pershogo podilu Rechi Pospolitoyi voyevodstvo bulo cilkom okupovane rosijskimi vijskom i peretvoreno na rosijsku provinciyu mstislavsku u skladi Mogilovskoyi guberniyi a v 1775 r rozpodil gubernij u Rosijskij imperiyi na provinciyi bulo skasovano Yak i u vipadku z inshimi vtrachenimi voyevodstvami korol prodovzhuvav priznachati chinovnikiv voyevodstva do povnogo pripinennya isnuvannya Rechi Pospolitoyi a ta chastina shlyahti yaka pokinula voyevodstvo prodovzhuvala zbirati sejmiki i vibirati posliv i deputativ Na pochatku XX stolittya teritoriyi kolishnogo Mstislavskogo voyevodstva vidpovidali Klimovickij povit velika chastina Mstislavskogo ru pivnichno shidna chastina Chauskogo ru ta shidna chastka Cherikovskogo ru povitiv U 1918 r povertavsya do Polshi I j Polskij korpus i zustriv na teritoriyi cogo kolishnogo voyevodstva pidtrimku miscevogo naselennya kotri vid rosijskih bilshovikiv z RRFSR zahishali Bilorusku Narodnu Respubliku Administrativnij podil RedaguvatiOhoplyuvalo teritoriyi kolishnogo Mstislavskogo knyazivstva Krichevsku volost ta privatni mayetki ranishe vidileni z yih skladu zemli suchasnoyi Mogilivshini ta znachnu chastinu Gomelskoyi oblasti Na vidminu vid bagatoh inshih voyevodstv Mstislavske voyevodstvo ne dililosya na bilsh dribni administrativni odinici poviti i tomu malo odnu grupu zemskih sluzhbovciv j obiralo dvoh posliv na sejm i dvoh deputativ u Litovskij tribunal po odnomu na vesnyanu ta osinnyu sesiyi Grodske starostvo a potim i Grodskij sud perebuvali v Mstislavli de takozh rozmishuvavsya Zemskij sud prohodili sejmiki i perepisi pospolitogo rushennya Naseleni punkti voyevodstva buli Mstislavl Krichev Dribin Klimovichi Kostyukovichi Hotimsk Ryasno be Radomlya be Hislavichi Shumyachi be Zhukove ru Rodnya be Samotevichi be Studenec be Petrovichi be Negine be Miloslavichi be Monastirshina be Malyatichi be Lozovicya be Gronov be tarask Zabichannya be Kanichi be Posadovi osobi RedaguvatiPislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku voyevoda mstislavskij i kashtelyan zajmali dosit nizke polozhennya v senati Rechi Pospolitoyi Po poryadku starshinstva voyevoda mstislavskij sidiv za voyevodoyu helmninskim i pered malborkskim A kashtelyan mstislavskij sidiv pislya helmninskogo kashtelyana i pered elblongskim Senatorski chini mstislavskogo voyevodstva ne nadto visoko stoyali v poryadku starshinstva tomu ne buli cikavimi dlya ambitnih predstavnikiv najbilshih magnatskih rodiv U bilshosti svoyij ci posadi zajmala misceva aristokratiya nashadki litovskih i ruskih knyaziv i navit predstavniki serednoyi shlyahti Takozh jshli spravi j z starostami Zemski chini yak i vsyudi zajmala serednya shlyahta dlya yakoyi voni sluzhili pokaznikami polozhennya v suspilstvi Kashtelyani Redaguvati Dokladnishe Mstislavski kashtelyaniVoyevodi Redaguvati Dokladnishe Mstislavski voyevodiStarosti Redaguvati 1527 Ivan Yurijovich Glibovich 1528 Yan Yurijovich Illinich ru 1529 Yurij Zenovich 1535 Vasilij Polubinskij 1535 Yan Solomereckij 1539 Yurij Zenovich 1547 Ivan Yurijovich Glibovich 1551 1555 Yan Polubinskij 1566 1571 Yan Solomereckij 1593 1607 Pavlo Pac 1611 Petro Pac 1612 Yan Druckij Sokolinskij 1615 Mikola Franckevich Radziminskij ru 1623 1626 Hristofor Stefan Sapega 1635 1641 Yuzef Korsak 1641 1650 Yanush Radzivil 1651 Gedeon Trizna 1653 Kshishtof Cehanoveckij 1658 1671 Mikola Cehanoveckij 1674 1680 Yan Oginskij 1681 1697 Lev Kazimir Oginskij 1701 1705 Mihajlo Boguslav Kotel pl 1706 Grigorij Antonij Oginskij 1710 Boguslav Kotel 1716 Mikolaj Sapega 1717 1719 Kazimir Oginskij 1719 1729 Yan Kazimir Lendorf nim Lehndorff Lehndorf Lendorf 1731 1733 Feliks Cehanoveckij 1734 1738 Oleksandr Volovich 1738 1747 Nikodim Cehanoveckij 1749 1757 Kshishtof Volovich 1757 Mihajlo Antonij Sapega 1757 1767 Mikola Lopatinskij 1767 1772 Yan Nikodim LopatinskijGeraldika RedaguvatiGerbom voyevodstva bula litovska Pogonya v chervonomu poli Voyevodska horugva mala zhovtij kolir a voyevodskij mundir skladavsya z granatovogo kuntusha zi sribnimi vilogami i solom yano zhovtogo zhupana Div takozh RedaguvatiMstislavske knyazivstvoPrimitki Redaguvati bil G Saganovich Nevyadomaya vajna 1654 1667 Arhivovano 11 lipnya 2012 u Archive is Mn Navuka i tehnika 1995 144 s ISBN 5 343 01637 5 pol Morzy J Kryzys demograficzny na Litwie i Bialorusi w II polowie XVII wieku Jozef Morzy Poznan Uniwersytet im Adama Mickiewicza 1965 405 s Tabl 22 24 Prace Wydzialu Filozoficzno Historycznego Uniwersytet im Adama Mickiewicza w Poznaniu Historia 21 pol lat Volumina legum przedruk zbioru praw staraniem xx pijarow w Warszawie od r 1732 do r 1782 wyd T 4 Petersburg J Ohryzko 1859 518 s S 386 389 Dzherela RedaguvatiNasevich V Terytoryya administracyjny padzel Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn BelEn 2005 T 1 Abalenski Kadencyya S 34 39 684 s ISBN 985 11 0314 4 Encyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 tamah red kal G P Pashkoy galoyny red M V Bich B I Sachanka i insh mastak E E Zhakevich Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 1993 2003 ISBN 5 85700 073 4 pol Wolff J Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 Krakow 1885 S 29 33 pol Wojewodztwo Mscislawskie Arhivovano 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Zygmunt Gloger Geografia historyczna ziem dawnej Polski Arhivovano 21 veresnya 2019 u Wayback Machine Krakow 1903 r Wojewodztwo mscislawskie 6 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 341 pol Wojewodztwo mscislawskie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 777 pol Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mstislavske voyevodstvo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mstislavske voyevodstvo amp oldid 39955067