www.wikidata.uk-ua.nina.az

Застінкова шляхта Було запропоновано об єднати цю статтю або розділ з Околична шляхта але можливо це варто додатково обг

Застінкова шляхта

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Околична шляхта, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з березня 2021.

Застінкова (згродо́ва, засцянко́ва) шля́хта також ходачкова, околична (пол. Szlahta zaściankowa, пол. szlachta zagrodowa) — найчисельніша в XV-XIX століттях група шляхти в Речі Посполитій. Походить від слова «застінок». Ця шляхта складалася зі збіднілих членів шляхетського стану, які володіли землею, але не мали підданих селян (ні тим більше підданих міщан чи власної службової шляхти). Найчастіше від селян відрізнялася лише правом голосу на сеймах i сеймиках, родинними традиціями і володінням шляхетським гербом. Саме із «застінкової шляхти» походив Адам Міцкевич.

Стан Редагувати

Юридично належали до правлячого класу феодалів, майном наближалися до працюючого селянства. Поселялися у відокремлених поселеннях (околиці, застінки, обруби) на землях, не зайнятих господарськими будинками та поселеннями залежних селян. Оскільки походили від вільних людей, які змогли документувати особисту свободу від умовно-дострокових обов'язків.

Вони володіли землею відповідно до спадкового права (спадкового законодавства), обробляли її самостійно, але часто наймала садівників та інших людей для допомоги з селян. Наприкінці XVIII ст. близько 5 % околичної й застінкової шляхти володіли кріпаками. Брали участь у воєводських і повітових сеймиках, у посполитому рушенні, користувався законним імунітетом й привілеями, брали участь у надзвичайних загальнодержавних військових та ремонтно-будівельних заходах. Нобілітацію отримували за правом народження від предка (походженням), підтримуваними свідками та королівсько-сеймовими привілеями.

Їх вирізняло почуття власної гідності, незалежності, корпоративної ексклюзивності та кланової солідарності. У 1796 р. на 8 повітів колишнього Великого князівства Литовського припадало 61 % застінкової й околичної шляхти з усієї знаті. У 1839 р. у західних губерніях Російської імперії — 56 %. У 1810 р. середнє господарство провінційного шляхтича Могилівської губернії складалося з 7 душ; застінкова та околична шляхта загалом володіла 7,7 десятин землі.

Після окупації Великого князівства Литовського Російською імперією, і запровадження подушних ревізій, рекрутства, майнового цензу для отримання права виборів, разбору шляхти і т. ін. у XVIII—XIX ст. застінкова і околична шляхта втратила своє привілейоване становище. Через що вони брали активну участь у повстанні 1794 р. (Повстання Костюшка), у 1831 р. (Листопадове повстання), у 1863 р. (Січневе повстання). Тому Указом Миколи I від 19.10.1831 р. російська влада виключила з російського дворянства шляхту і перевела її до розряду однодвірців, обкладених більшими податками та рекрутством. Указом від 1 серпня 1857 року однодворці на державній або приватній землі були оголошені як державні селяни або міщани, а на поміщицькій землі шляхом добровільних угод із землевласниками вони зберігали право на збереження та відновлення свободи.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Комар В. Л. Шляхта загродова [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України: Т.10. Т–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 784 с.: іл.

Джерела Редагувати

  • (біл.) Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т.2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.
  • (біл.) С.379-380 (Том 1), «Вялікае княства Літоўскае (Энцыклапедыя) у 2 т.», рэд. Г. П. Пашкоў і інш., г. Мінск, выд. «Беларуская Энцыклапедыя», 2005 г. ISBN 985-11-0314-4
  • (пол.) Dajnowicz Małgorzata, «Drobna Szlachta Ziemi Łomżyńskiej na Przełomie XIX i XX Wieku», Łomżyńskie Towarzystwo Naukowe im. Wagów, Łomża, 2002.
  • (пол.) Chamerska H., «Drobna szlachta w Królestwie Polskim w latach 1832—1864», PWN, Warszawa, 1974.
  • (пол.) Rouppertowa T., «O szlachcie drobnej inaczej cząstkowej», Wisła, 1880.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з історії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Okolichna shlyahta ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z bereznya 2021 Zastinkova zgrodo va zascyanko va shlya hta takozh hodachkova okolichna 1 pol Szlahta zasciankowa pol szlachta zagrodowa najchiselnisha v XV XIX stolittyah grupa shlyahti v Rechi Pospolitij Pohodit vid slova zastinok Cya shlyahta skladalasya zi zbidnilih chleniv shlyahetskogo stanu yaki volodili zemleyu ale ne mali piddanih selyan ni tim bilshe piddanih mishan chi vlasnoyi sluzhbovoyi shlyahti Najchastishe vid selyan vidriznyalasya lishe pravom golosu na sejmah i sejmikah rodinnimi tradiciyami i volodinnyam shlyahetskim gerbom Same iz zastinkovoyi shlyahti pohodiv Adam Mickevich Zmist 1 Stan 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaStan RedaguvatiYuridichno nalezhali do pravlyachogo klasu feodaliv majnom nablizhalisya do pracyuyuchogo selyanstva Poselyalisya u vidokremlenih poselennyah okolici zastinki obrubi na zemlyah ne zajnyatih gospodarskimi budinkami ta poselennyami zalezhnih selyan Oskilki pohodili vid vilnih lyudej yaki zmogli dokumentuvati osobistu svobodu vid umovno dostrokovih obov yazkiv Voni volodili zemleyu vidpovidno do spadkovogo prava spadkovogo zakonodavstva obroblyali yiyi samostijno ale chasto najmala sadivnikiv ta inshih lyudej dlya dopomogi z selyan Naprikinci XVIII st blizko 5 okolichnoyi j zastinkovoyi shlyahti volodili kripakami Brali uchast u voyevodskih i povitovih sejmikah u pospolitomu rushenni koristuvavsya zakonnim imunitetom j privileyami brali uchast u nadzvichajnih zagalnoderzhavnih vijskovih ta remontno budivelnih zahodah Nobilitaciyu otrimuvali za pravom narodzhennya vid predka pohodzhennyam pidtrimuvanimi svidkami ta korolivsko sejmovimi privileyami Yih viriznyalo pochuttya vlasnoyi gidnosti nezalezhnosti korporativnoyi eksklyuzivnosti ta klanovoyi solidarnosti U 1796 r na 8 povitiv kolishnogo Velikogo knyazivstva Litovskogo pripadalo 61 zastinkovoyi j okolichnoyi shlyahti z usiyeyi znati U 1839 r u zahidnih guberniyah Rosijskoyi imperiyi 56 U 1810 r serednye gospodarstvo provincijnogo shlyahticha Mogilivskoyi guberniyi skladalosya z 7 dush zastinkova ta okolichna shlyahta zagalom volodila 7 7 desyatin zemli Pislya okupaciyi Velikogo knyazivstva Litovskogo Rosijskoyu imperiyeyu i zaprovadzhennya podushnih revizij rekrutstva majnovogo cenzu dlya otrimannya prava viboriv razboru shlyahti i t in u XVIII XIX st zastinkova i okolichna shlyahta vtratila svoye privilejovane stanovishe Cherez sho voni brali aktivnu uchast u povstanni 1794 r Povstannya Kostyushka u 1831 r Listopadove povstannya u 1863 r Sichneve povstannya Tomu Ukazom Mikoli I vid 19 10 1831 r rosijska vlada viklyuchila z rosijskogo dvoryanstva shlyahtu i perevela yiyi do rozryadu odnodvirciv obkladenih bilshimi podatkami ta rekrutstvom Ukazom vid 1 serpnya 1857 roku odnodvorci na derzhavnij abo privatnij zemli buli ogolosheni yak derzhavni selyani abo mishani a na pomishickij zemli shlyahom dobrovilnih ugod iz zemlevlasnikami voni zberigali pravo na zberezhennya ta vidnovlennya svobodi Div takozh RedaguvatiRazbor shlyahti Shlyahta Boyari Pancirni boyari Putni boyari Pihota vibraneckaPrimitki Redaguvati Komar V L Shlyahta zagrodova Arhivovano 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 10 T Ya Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2013 784 s il Dzherela Redaguvati bil Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 2 Belick Gimn Belarus Encykl Redkal B I Sachanka gal red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1994 537 s 8 k il ISBN 5 85700 142 0 bil S 379 380 Tom 1 Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 2 t red G P Pashkoy i insh g Minsk vyd Belaruskaya Encyklapedyya 2005 g ISBN 985 11 0314 4 pol Dajnowicz Malgorzata Drobna Szlachta Ziemi Lomzynskiej na Przelomie XIX i XX Wieku Lomzynskie Towarzystwo Naukowe im Wagow Lomza 2002 pol Chamerska H Drobna szlachta w Krolestwie Polskim w latach 1832 1864 PWN Warszawa 1974 pol Rouppertowa T O szlachcie drobnej inaczej czastkowej Wisla 1880 Posilannya Redaguvati pol Fenomen kresowego zascianka Zdzislaw Julian Winnicki Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro Velike knyazivstvo Litovske Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zastinkova shlyahta amp oldid 34943499