www.wikidata.uk-ua.nina.az

Повітовий сеймик станово представницький орган влади в повіті за часів Великого Князівства Литовського і Речі Посполитої

Повітовий сеймик

Повітовий сеймик— станово-представницький орган влади в повіті за часів Великого Князівства Литовського і Речі Посполитої.

На повітових сеймиках обговорювалися місцеві та загальнодержавні справи, обиралися депутати на Вольний Сойм Речі Посполитої і розроблялися інструкції для них, там же висувалися кандидати на судові посади (Верховний Трибунал), визначалися податки на потреби повіту.

У XVI—XVIII ст. збори шляхти повіту у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій Обох Народів, діяльність яких регламентувалася законом; форма самореалізації шляхетської громади повіту та державно-правовий інститут, завдяки якому шляхетська громада мала можливість приймати рішення.

Історія Редагувати

Генетично воно сягає віча і з'їздів бояр-шляхти певної землі. У 1511 році Сигізмунд I Старий вперше скликав намісників● прикордонних земель на скликання шляхти в повітах і запропонував обрати по 2 представники від кожного повіту для участі в сеймі. Поступово така практика прижилася, але шляхтичам не заборонялося брати участь у засіданнях сейму і загалом. На військовому з'їзді в Мінську (листопад 1564 - січень 1565) відбулися дворянські збори деяких повітів (Новагородського●, Слонімського[be], Берестейського, Мінського), на яких обиралися кандидати на земські судові посади, а на Віленському сеймі в 1565-1566 роках. шляхта всієї держави звернулася до Сигізмунда ІІ Августа з пропозицією запровадити в Речі Посполитій земські сейми за зразком Королівства Польського. Віленський привілей 1565 р. засновував повітові соймики (передсоймики) як курію для обрання послів на соймики (по 2 посли від повіту). Статут Великого Князівства Литовського 1566 року визначав час передсоймавих засідань - не пізніше як за 4 тижні до сейму, за Статутом Великого Князівства Литовського 1588 року - 6 тижнів. Для інформування повітової шляхти про питання, які виносилися на сейм, великий князь посилав до повітів господарських послів із сеймовими грамотами, які мали бути передані до гродського суду не пізніш як за 2 тижні до початку сейму. Воєводи (у Віленському[be], Троцькому, Вітебському, Новогородському● та Полоцькому воєводстві (які не поділялися на повіти)) і старости (в інших) або їхні намісники (підвоєводи та підстарости) мали надіслати візничих з цими листами до усіх тих, кому раніше листи сейму надсилали з господарської канцелярії. Решту шляхти сповіщали про сейм у церквах, костьолах, на торжищах. Зазвичай, шляхта збиралася на сеймики в повітових центрах. Тривалість сеймів була визначена перервою (постановою) Гродненського сейму 1567 року у 3 дні, Статутом Великого Князівства Литовського 1588 року — до 4 днів, сеймовою конституцією 1764 року — знову 3 дні. Були випадки, коли голосування проходили 5 днів.

До 1613 року рішення на сеймах повинні були прийматися консенсусом («одноголосна думка»). Соймова ухвала (конституція) 1613 року визначала, що вибори послів на сейми та деякі інші питання вирішуються простою більшістю голосів. Відповідно до сеймових конституцій XVIII століття рішення на сеймиках приймалися як більшістю голосів, так і одноголосно. На засіданнях сеймиків головував найвищий урядовець або земський маршалок. Перерва Гродненського сейму 1567 року передбачала матеріальну відповідальність посадових осіб за відсутність на сеймі без «поважних причин», яка була скасована Статутом Великого Князівства Литовського 1588 року. Шляхтичі, які володіли маєтками в різних повітах, могли бути присутніми на будь-якому з повітових сеймиків, де вони володіли землею. На передсоймі повітова шляхта мала вислухати посла (легата) великого князя про скликання сейму та питання для обговорення, вибрати 2 послів і скласти для них інструкцію. Відповідно до Статуту Великого князівства Литовського 1588 року після сеймів, але не пізніше як через 4 тижні, мали відбуватися посеймові або реляційні сеймики. Прибувши з сейму, посли попереджали про своє повернення воєвод чи старосту, вони або їхні заступники сповіщали повітову шляхту про час сеймика. На цих зборах посли звітували про свою діяльність на зборах і оголошували ухвали сеймів. З кінця XVI століття реляційні сейми приймали постанови про виконання сеймових конституцій, а також у справах, що передавалися на сеймах до «панів-братів» (про згоду на податкові сеймові постанови, про обрання окружних поборців тощо).

Крім сеймиків, які формально скликалися господарем, існували з'їзди або збори, які скликалися на розсуд повітової шляхти. Надзвичайні шляхетські з'їзди міжкоролівських часів уперше відбулися у ВКЛ після смерті Сигізмунда ІІ Августа наприкінці 1572 — на початку 1573 років. Пізніше подібні сеймики, які фактично й юридично мали повноваження обирати нового монарха, отримали назву каптурових. Організовані на принципах конфедерації, вони створили конфедеративний уряд і каптурійський суд. Закон і практика визнавали значення з'їздів повітової шляхти під час земських судових років і городських рочків. Такі збори могли закінчуватися ухваленням резолюцій з громадських справ, часто у формі спротиву діям адміністрації. Сеймові конституції 1659 і 1717 років заборонили скликати сеймики без монаршого універсала.

Закон 1581 року передбачав депутатські (трибунальні, волосні) збори для обрання головних суддів Трибуналу Великого князівства Литовського. Вони збиралися самостійно кожного року 2 лютого на свято Матері Божої Грамницької. Парламентські вибори могли збігатися з передсеймовим чи виборчим опитуванням, пізніше – з економічним сеймиком.

На виборчих зборах шляхта обирала електів (кандидатів) на посади судді, магістрата і Писароземського повітового суду (з 1564-1566 рр.), підкоморія, хорунжого (з 1589 р.) та на деякі інші посади. Одному з обраних на сеймику кандидатів великий князь був зобов'язаний видати номінаційний привілей. Передбачалося авансування (просування) повітового писаря або підсудка на посаду судді, а повітового писаря — у підсудки на виборчих сеймиках. Конвокаційний сейм 1764 року скасував підсудковий уряд, збільшивши кількість повітових суддів до 4, які обиралися на сеймиках більшістю голосів. Після тривалої боротьби шляхта отримало право обирати кандидатів на уряди повітових хорунжих і підкоморія, що було закріплено Статутом Великого князівства Литовського 1588 року. У XVII столітті Повітова шляхта отримала право репрезентувати монарха-електа і на найвищу посаду в повіті — повітового маршалка[be] (що було передбачено сеймовими конституціями 1631 і 1669 рр.), але на практиці це відбувалося з кінця 1680-х рр. Можливо, в XVII столітті Віленський і Трокський сеймики обирали електів до урядів віленських і трокських тивунів. Так само на елекційних сеймиках шляхта обирала повітових возних (з 1565 р.), яких затверджував воєвода, та генеральних возних (з 1588 р.), яких призначав на уряд великий князь. В окремих землях ВКЛ, згідно з попередніми привілеями, на зборах обиралися також сенатори — воєвод полоцького і вітебського, а також жамойського старосту.

Господарський сеймик ухвалював рішення про повітові справи, про розподіл затверджених сеймом податків, обирав збирачів податків і наглядав за їхньою діяльністю, затверджував воєводські податки, ухвалював рішення про видатки з воєводського скарбу, затверджував набір повітових жовнірів і призначав їх старшин; з середини XVII століття обирав комісарів до Скарбового трибуналу Великого Князівства Литовського[be]. На переписних з'їздах відбувалися шляхетські переписи війська.

Сеймик, як елемент системи органів державної влади (законодавчої, виконавчої та судової) мав подвійний характер, будучи одночасно парламентським інститутом держави та органом місцевого управління та самоврядування. Шляхта розглядала сеймики, як безпосереднє представництво своїх інтересів і прагнула розширити сферу їх діяльності та компетенції. Організаційні форми сеймиків, спосіб їх функціонування, правові відносини з іншими державними установами та різні аспекти їх діяльності лише частково регулювалися нормами писаного права. Реформування сеймикової системи розпочалося за часів правління Станіслава Августа Панятовського (1764-1795), який поєднав боротьбу за реальне виконання повноважень короля з утворенням власної партії та прагненням позбавити магнатів їхньої клієнтури. На коронаційному сеймі 1764 року була прийнята конституція, яка чітко визначала порядок проведення сеймових засідань. Тоді ж було постановлено, що депутатом, послом чи урядовцем може стати лише шляхтич, який досяг 23 років. На підставі сеймового наказу 1768 року на сейм могли з'являтися лише особи, які народилися у ВКЛ, досягли 18-річного віку і мали спадкову (успадковану), закладену, довічну чи орендну нерухомість, а також сини та брати власника.

Чотирирічний сейм 1788-1792 років прийняв 24 лютого 1791 року закон «Соймики», згодом включений до Конституції 3 травня 1791 року серед конституційних законів. Відповідно до нього право голосу в сеймі мали лише шляхтичі — власники нерухомого майна з 18 років, а також заставні та довічні власники, якщо вони сплачували податки певної висоти (понад 100 злотих). Бідні шляхтичі були позбавлені права брати участь у сеймах, оскільки вони «не могли мати самостійного голосу, а служили лише знаряддям панських інтриг». Закон визначив, що щорічно 14 лютого відбуватимуться сеймики для виборів депутатів Трибуналу, раз на два роки 18 липня — для виборів послів на сейм і комісарів до звичайних цивільно-військових комісій. На депутатських сеймиках мали розглядатися також економічні питання. Урядові вибори мали відбутися на найближчому сеймику, встановленому законом. Реляційні сеймики могли бути скликані, якщо закінчення сесії сейму відокремлювало від найближчих сеймиків більше ніж 2 місяці. Відтепер засіданнями сеймику мали керувати маршалок і асесори, у ВКЛ дозволялося, щоб функції маршалка перебирав найвищий урядовець на сеймі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, 2001. — 576 с.: іл. ISBN 985-6302-33-1. С. 210. 
  2. ↑ Радаман, Андрэй. Соймік // Вялікае Княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т. 2. Кадэцкі корпус – Яцкевіч. / Рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З.Э. Герасімовіч. – Мінск : БелЭн, 2006. C. 615–617.

Література Редагувати

  • Пам'ять: Іст.-дакум. хроніка Мінська. В 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, 2001. — 576 с.: іл. ISBN 985-6302-33-1.
  • Галубовіч, Віталь. Соймік Гарадзенскага павета ў XVI–XVII ст. // Гарадзенскі палімпсест 2009 : дзярж. ўстановы і палітычнае жыццё (XV–XX ст.) / рэд. А. Смаленчук, Н. Сліж. Гародня: [б.в.], 2009. С. 152–178. (Сер. : Гарадзен. б-ка).
  • Лаппо, Иван Иванович. Великое Княжество Литовское во второй половине XVI столетия : литовско-русский повет и его сеймик. Юрьев: Типогр. К. Маттисена, 1911.
  • Радаман, Андрэй. Віленскі земскі прывілей 1565 г. вялікага князя літоўскага Жыгімонта Аўгуста / Падрыхтаваў да друку, уступны артыкул, каментарый А. Радаман // Беларускі гістарычны агляд. Т. 12, сш. 1–2 (22–23). Снежань 2005. C. 132–161.
  • Радаман, Андрэй. Соймік // Вялікае Княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т. 2. Кадэцкі корпус – Яцкевіч. / Рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З.Э. Герасімовіч. – Мінск : БелЭн, 2006. C. 615–617.
  • Радаман, Андрэй. Кіраванне соймікавамі пасяджэннямі ў Вялікім Княстве Літоўскім, Рускім і Жамойцкім у другой палове XVI – пачатку XVII ст. // Весці Беларускага дзяржаўнага педагагічнага універсітэта імя Максіма Танка. 2002. № 2 (32). С. 120–132.
  • Рахуба, Анджэй. Вялікае Княства Літоўскае ў парламенцкай сістэме Рэчы Паспалітай (1569–1763 гг.); пер. з пол. мовы М. Раманоўскі ; навук. рэд. Г. Сагановіч. Мінск : Медысонт, 2008. (Сер. : Б-ка часоп. «Беларус. гіст. агляд». Т. 16).
  • Konieczna, Diana. Ustrój i funkcjonowanie sejmiku brzeskolitewskiego w latach 1565–1763. Warszawa : Wydawnictwo DiG, 2013. 198 s.
  • Lulewicz, Henryk. Gniewów o unię ciąg dalszy. Stosunki polsko-litewskie w latach 1569–1588 / H. Lulewicz, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk. Warszawa : Wydawnictwo Neriton, 2002.
  • Opaliński, Edward. Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587—1652: System parlamentarny w społeczeństwie obywatelskim. Warszawa, 1995.
  • Rachuba, Andrzej. Wielkie Księstwo Litewskie w systemie parlamentarnym Rzeczypospolitej w latach 1569–1763. Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 2002.
  • Rachuba, Andrzej. Miejsca obrad sejmików Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1569–1794 // Парламенцкія структуры ўлады ў сістэме дзяржаўнага кіравання Вялікага княства Літоўскага і Рэчы Паспалітай у XV–XVIII ст. : матэрыялы Міжнар. навук. канф., Мінск – Наваградак, 23–24 лістап. 2007 г. / навук. рэд. С. Ф. Сокал, А. М. Янушкевіч. Мінск : БІП-С Плюс, 2008. С. 183–197.
  • Radaman, Andrej. Samorząd sejmikowy w powiatach województwa nowogródzkigo Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1565–1632 / A. Radaman // Praktyka życia publicznego w Rzeczypospolitej Obojga Narodów w XVI–XVIII wieku / Komisja Lituanistyczna przy Komitecie Nauk Historycznych Polskiej Akademii Nauk, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, Instytut Historyczny Uniwersytetu Warszawskiego,  Instytut Historii Prawa Uniwersytetu Warszawskiego [Materyały XVIII konferencji Komisji Lituanistycznej przy Komitecie Nauk Historycznych PAN w dniach 22–23 września 2009 roku] ; pod red. Urszuli Augustyniak i Andrzeja B. Zakrzewskiego. Warszawa : Neriton, 2010. S. 55–103.
  • Sobczak, Jacek. Zreformowane sejmiki litewskie 1792 r. wobec Konstytucji 3 Maja: (Sejmiki litewskie 1792 r. wobec Konstytucji 3 Maja) // Profesor Henryk Łowmiański: Życie i dzieło. Poznań, 1995.
  • Wisner, Henryk. Sejmiki litewskie w czasach Zygmunta III i Władysława IV: Konwokacja wileńska oraz sejmiki przedsejmowe i relacyjne // Miscellanea historico-archivistica. Warszawa, 1989. T. 3.
  • Zakrzewski, Andrzej B. Sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego XVI—XVIII w.: Ustrój i funkcjonowanie: sejmik trocki. Warszawa, 2000.
  • Zakrzewski, Andrzej B. Kierowanie obradami sejmików Wielkiego Księstwa Litewskiego (XVI–XVIII wieku) / A. B. Zakrzewski // Studia z dziejów państwa i prawa polskiego. T. V : [Tom dedykowany prof. L. Łysiakowi] / red. nauk. J. Matuszewski, W. Uruszczak. – Łódź ; Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2000. S. 139–149.
  • Zakrzewski, Andrzej B. Król wobec sejmików i zjazdów Wielkiego Księstwa Litewskiego (XVI–XVIII wiek) / A. B. Zakrzewski // Парламенцкія структуры ўлады ў сістэме дзярж. кіравання Вялікага княства Літоўскага і Рэчы Паспалітай у XV–XVIII ст. : матэрыялы Міжнар. навук. канф., Мінск – Наваградак, 23–24 лістап. 2007 г. / навук. рэд. С. Ф. Сокал, А. М. Янушкевіч. Мінск : БІП-С Плюс, 2008. С. 96–109.
  • Zakrzewski, Andrzej B. Marszałek powiatowy Wielkiego Księstwa Litewskiego – marszałkiem sejmikowym (XVI–XVIII w.) / A. B. Zakrzewski // Parlament, prawo, ludzie : studia ofiarowana prof. J. Bardachowi w sześćdziesięciolecie pracy twórczej / red. nauk. S. Russocki, W. Sudnik [i in.]. Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 1996. S. 356–361.
  • Zakrzewski, Andrzej B. Ograniczenie przez sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego monarszego prawa mianowania urzędników sądowych, XVII–XVIII w. // Lietuvos valstybė XII –XVIII a. : mokslinis leidinys : straipsnių rinkinys / red. kol. : Z. Kiaupa, A. Mickievičius, J. Sarcevičienė ; Lietuvos istorijos inst. Vilnius : LII Leidykla, 1997. P. 173–186.
  • Zakrzewski Andrzej B. Sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego (połowa XVI—koniec XVII w.) // Parlamentaryzm w Polsce we współczesnej historiografii. Warszawa, 1995.
  • Zakrzewski Andrzej B. Sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego epoki stanisławowskiej (do 1778 r.): Zmiany ustroju i funkcjonowaniu // Ziemie północne Rzeczypospolitej Polsko-Litewskiej w dobie rozbiorowej 1772—1815. Warszawa; Toruń, 1996.
  • Zielińska, Zofja. Mechanizm sejmikowy i klientela radziwiłłowska za Sasów // Przegląd Historyczny. 1971. Z. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Povitovij sejmik stanovo predstavnickij organ vladi v poviti za chasiv Velikogo Knyazivstva Litovskogo i Rechi Pospolitoyi Na povitovih sejmikah obgovoryuvalisya miscevi ta zagalnoderzhavni spravi obiralisya deputati na Volnij Sojm Rechi Pospolitoyi i rozroblyalisya instrukciyi dlya nih tam zhe visuvalisya kandidati na sudovi posadi Verhovnij Tribunal viznachalisya podatki na potrebi povitu 1 U XVI XVIII st zbori shlyahti povitu u Velikomu knyazivstvi Litovskomu ta Rechi Pospolitij Oboh Narodiv diyalnist yakih reglamentuvalasya zakonom forma samorealizaciyi shlyahetskoyi gromadi povitu ta derzhavno pravovij institut zavdyaki yakomu shlyahetska gromada mala mozhlivist prijmati rishennya 2 Zmist 1 Istoriya 2 Div takozh 3 Primitki 4 LiteraturaIstoriya RedaguvatiGenetichno vono syagaye vicha i z yizdiv boyar shlyahti pevnoyi zemli U 1511 roci Sigizmund I Starij vpershe sklikav namisnikiv prikordonnih zemel na sklikannya shlyahti v povitah i zaproponuvav obrati po 2 predstavniki vid kozhnogo povitu dlya uchasti v sejmi Postupovo taka praktika prizhilasya ale shlyahticham ne zaboronyalosya brati uchast u zasidannyah sejmu i zagalom Na vijskovomu z yizdi v Minsku listopad 1564 sichen 1565 vidbulisya dvoryanski zbori deyakih povitiv Novagorodskogo Slonimskogo be Berestejskogo Minskogo na yakih obiralisya kandidati na zemski sudovi posadi a na Vilenskomu sejmi v 1565 1566 rokah shlyahta vsiyeyi derzhavi zvernulasya do Sigizmunda II Avgusta z propoziciyeyu zaprovaditi v Rechi Pospolitij zemski sejmi za zrazkom Korolivstva Polskogo Vilenskij privilej 1565 r zasnovuvav povitovi sojmiki peredsojmiki yak kuriyu dlya obrannya posliv na sojmiki po 2 posli vid povitu Statut Velikogo Knyazivstva Litovskogo 1566 roku viznachav chas peredsojmavih zasidan ne piznishe yak za 4 tizhni do sejmu za Statutom Velikogo Knyazivstva Litovskogo 1588 roku 6 tizhniv Dlya informuvannya povitovoyi shlyahti pro pitannya yaki vinosilisya na sejm velikij knyaz posilav do povitiv gospodarskih posliv iz sejmovimi gramotami yaki mali buti peredani do grodskogo sudu ne piznish yak za 2 tizhni do pochatku sejmu Voyevodi u Vilenskomu be Trockomu Vitebskomu Novogorodskomu ta Polockomu voyevodstvi yaki ne podilyalisya na poviti i starosti v inshih abo yihni namisniki pidvoyevodi ta pidstarosti mali nadislati viznichih z cimi listami do usih tih komu ranishe listi sejmu nadsilali z gospodarskoyi kancelyariyi Reshtu shlyahti spovishali pro sejm u cerkvah kostolah na torzhishah Zazvichaj shlyahta zbiralasya na sejmiki v povitovih centrah Trivalist sejmiv bula viznachena perervoyu postanovoyu Grodnenskogo sejmu 1567 roku u 3 dni Statutom Velikogo Knyazivstva Litovskogo 1588 roku do 4 dniv sejmovoyu konstituciyeyu 1764 roku znovu 3 dni Buli vipadki koli golosuvannya prohodili 5 dniv Do 1613 roku rishennya na sejmah povinni buli prijmatisya konsensusom odnogolosna dumka Sojmova uhvala konstituciya 1613 roku viznachala sho vibori posliv na sejmi ta deyaki inshi pitannya virishuyutsya prostoyu bilshistyu golosiv Vidpovidno do sejmovih konstitucij XVIII stolittya rishennya na sejmikah prijmalisya yak bilshistyu golosiv tak i odnogolosno Na zasidannyah sejmikiv golovuvav najvishij uryadovec abo zemskij marshalok Pererva Grodnenskogo sejmu 1567 roku peredbachala materialnu vidpovidalnist posadovih osib za vidsutnist na sejmi bez povazhnih prichin yaka bula skasovana Statutom Velikogo Knyazivstva Litovskogo 1588 roku Shlyahtichi yaki volodili mayetkami v riznih povitah mogli buti prisutnimi na bud yakomu z povitovih sejmikiv de voni volodili zemleyu Na peredsojmi povitova shlyahta mala visluhati posla legata velikogo knyazya pro sklikannya sejmu ta pitannya dlya obgovorennya vibrati 2 posliv i sklasti dlya nih instrukciyu Vidpovidno do Statutu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku pislya sejmiv ale ne piznishe yak cherez 4 tizhni mali vidbuvatisya posejmovi abo relyacijni sejmiki Pribuvshi z sejmu posli poperedzhali pro svoye povernennya voyevod chi starostu voni abo yihni zastupniki spovishali povitovu shlyahtu pro chas sejmika Na cih zborah posli zvituvali pro svoyu diyalnist na zborah i ogoloshuvali uhvali sejmiv Z kincya XVI stolittya relyacijni sejmi prijmali postanovi pro vikonannya sejmovih konstitucij a takozh u spravah sho peredavalisya na sejmah do paniv brativ pro zgodu na podatkovi sejmovi postanovi pro obrannya okruzhnih poborciv tosho Krim sejmikiv yaki formalno sklikalisya gospodarem isnuvali z yizdi abo zbori yaki sklikalisya na rozsud povitovoyi shlyahti Nadzvichajni shlyahetski z yizdi mizhkorolivskih chasiv upershe vidbulisya u VKL pislya smerti Sigizmunda II Avgusta naprikinci 1572 na pochatku 1573 rokiv Piznishe podibni sejmiki yaki faktichno j yuridichno mali povnovazhennya obirati novogo monarha otrimali nazvu kapturovih Organizovani na principah konfederaciyi voni stvorili konfederativnij uryad i kapturijskij sud Zakon i praktika viznavali znachennya z yizdiv povitovoyi shlyahti pid chas zemskih sudovih rokiv i gorodskih rochkiv Taki zbori mogli zakinchuvatisya uhvalennyam rezolyucij z gromadskih sprav chasto u formi sprotivu diyam administraciyi Sejmovi konstituciyi 1659 i 1717 rokiv zaboronili sklikati sejmiki bez monarshogo universala Zakon 1581 roku peredbachav deputatski tribunalni volosni zbori dlya obrannya golovnih suddiv Tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo Voni zbiralisya samostijno kozhnogo roku 2 lyutogo na svyato Materi Bozhoyi Gramnickoyi Parlamentski vibori mogli zbigatisya z peredsejmovim chi viborchim opituvannyam piznishe z ekonomichnim sejmikom Na viborchih zborah shlyahta obirala elektiv kandidativ na posadi suddi magistrata i Pisarozemskogo povitovogo sudu z 1564 1566 rr pidkomoriya horunzhogo z 1589 r ta na deyaki inshi posadi Odnomu z obranih na sejmiku kandidativ velikij knyaz buv zobov yazanij vidati nominacijnij privilej Peredbachalosya avansuvannya prosuvannya povitovogo pisarya abo pidsudka na posadu suddi a povitovogo pisarya u pidsudki na viborchih sejmikah Konvokacijnij sejm 1764 roku skasuvav pidsudkovij uryad zbilshivshi kilkist povitovih suddiv do 4 yaki obiralisya na sejmikah bilshistyu golosiv Pislya trivaloyi borotbi shlyahta otrimalo pravo obirati kandidativ na uryadi povitovih horunzhih i pidkomoriya sho bulo zakripleno Statutom Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku U XVII stolitti Povitova shlyahta otrimala pravo reprezentuvati monarha elekta i na najvishu posadu v poviti povitovogo marshalka be sho bulo peredbacheno sejmovimi konstituciyami 1631 i 1669 rr ale na praktici ce vidbuvalosya z kincya 1680 h rr Mozhlivo v XVII stolitti Vilenskij i Trokskij sejmiki obirali elektiv do uryadiv vilenskih i trokskih tivuniv Tak samo na elekcijnih sejmikah shlyahta obirala povitovih voznih z 1565 r yakih zatverdzhuvav voyevoda ta generalnih voznih z 1588 r yakih priznachav na uryad velikij knyaz V okremih zemlyah VKL zgidno z poperednimi privileyami na zborah obiralisya takozh senatori voyevod polockogo i vitebskogo a takozh zhamojskogo starostu Gospodarskij sejmik uhvalyuvav rishennya pro povitovi spravi pro rozpodil zatverdzhenih sejmom podatkiv obirav zbirachiv podatkiv i naglyadav za yihnoyu diyalnistyu zatverdzhuvav voyevodski podatki uhvalyuvav rishennya pro vidatki z voyevodskogo skarbu zatverdzhuvav nabir povitovih zhovniriv i priznachav yih starshin z seredini XVII stolittya obirav komisariv do Skarbovogo tribunalu Velikogo Knyazivstva Litovskogo be Na perepisnih z yizdah vidbuvalisya shlyahetski perepisi vijska Sejmik yak element sistemi organiv derzhavnoyi vladi zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi mav podvijnij harakter buduchi odnochasno parlamentskim institutom derzhavi ta organom miscevogo upravlinnya ta samovryaduvannya Shlyahta rozglyadala sejmiki yak bezposerednye predstavnictvo svoyih interesiv i pragnula rozshiriti sferu yih diyalnosti ta kompetenciyi Organizacijni formi sejmikiv sposib yih funkcionuvannya pravovi vidnosini z inshimi derzhavnimi ustanovami ta rizni aspekti yih diyalnosti lishe chastkovo regulyuvalisya normami pisanogo prava Reformuvannya sejmikovoyi sistemi rozpochalosya za chasiv pravlinnya Stanislava Avgusta Panyatovskogo 1764 1795 yakij poyednav borotbu za realne vikonannya povnovazhen korolya z utvorennyam vlasnoyi partiyi ta pragnennyam pozbaviti magnativ yihnoyi kliyenturi Na koronacijnomu sejmi 1764 roku bula prijnyata konstituciya yaka chitko viznachala poryadok provedennya sejmovih zasidan Todi zh bulo postanovleno sho deputatom poslom chi uryadovcem mozhe stati lishe shlyahtich yakij dosyag 23 rokiv Na pidstavi sejmovogo nakazu 1768 roku na sejm mogli z yavlyatisya lishe osobi yaki narodilisya u VKL dosyagli 18 richnogo viku i mali spadkovu uspadkovanu zakladenu dovichnu chi orendnu neruhomist a takozh sini ta brati vlasnika Chotiririchnij sejm 1788 1792 rokiv prijnyav 24 lyutogo 1791 roku zakon Sojmiki zgodom vklyuchenij do Konstituciyi 3 travnya 1791 roku sered konstitucijnih zakoniv Vidpovidno do nogo pravo golosu v sejmi mali lishe shlyahtichi vlasniki neruhomogo majna z 18 rokiv a takozh zastavni ta dovichni vlasniki yaksho voni splachuvali podatki pevnoyi visoti ponad 100 zlotih Bidni shlyahtichi buli pozbavleni prava brati uchast u sejmah oskilki voni ne mogli mati samostijnogo golosu a sluzhili lishe znaryaddyam panskih intrig Zakon viznachiv sho shorichno 14 lyutogo vidbuvatimutsya sejmiki dlya viboriv deputativ Tribunalu raz na dva roki 18 lipnya dlya viboriv posliv na sejm i komisariv do zvichajnih civilno vijskovih komisij Na deputatskih sejmikah mali rozglyadatisya takozh ekonomichni pitannya Uryadovi vibori mali vidbutisya na najblizhchomu sejmiku vstanovlenomu zakonom Relyacijni sejmiki mogli buti sklikani yaksho zakinchennya sesiyi sejmu vidokremlyuvalo vid najblizhchih sejmikiv bilshe nizh 2 misyaci Vidteper zasidannyami sejmiku mali keruvati marshalok i asesori u VKL dozvolyalosya shob funkciyi marshalka perebirav najvishij uryadovec na sejmi 2 Div takozh RedaguvatiVoyevodskij sejmik Volnij Sojm SenatPrimitki Redaguvati Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA 2001 576 s il ISBN 985 6302 33 1 S 210 a b Radaman Andrej Sojmik Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 2 t T 2 Kadecki korpus Yackevich Redkal G P Pashkoy gal red i insh Mast Z E Gerasimovich Minsk BelEn 2006 C 615 617 Literatura RedaguvatiPam yat Ist dakum hronika Minska V 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA 2001 576 s il ISBN 985 6302 33 1 Galubovich Vital Sojmik Garadzenskaga paveta y XVI XVII st Garadzenski palimpsest 2009 dzyarzh ystanovy i palitychnae zhyccyo XV XX st red A Smalenchuk N Slizh Garodnya b v 2009 S 152 178 Ser Garadzen b ka Lappo Ivan Ivanovich Velikoe Knyazhestvo Litovskoe vo vtoroj polovine XVI stoletiya litovsko russkij povet i ego sejmik Yurev Tipogr K Mattisena 1911 Radaman Andrej Vilenski zemski pryvilej 1565 g vyalikaga knyazya litoyskaga Zhygimonta Aygusta Padryhtavay da druku ustupny artykul kamentaryj A Radaman Belaruski gistarychny aglyad T 12 ssh 1 2 22 23 Snezhan 2005 C 132 161 Radaman Andrej Sojmik Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 2 t T 2 Kadecki korpus Yackevich Redkal G P Pashkoy gal red i insh Mast Z E Gerasimovich Minsk BelEn 2006 C 615 617 Radaman Andrej Kiravanne sojmikavami pasyadzhennyami y Vyalikim Knyastve Litoyskim Ruskim i Zhamojckim u drugoj palove XVI pachatku XVII st Vesci Belaruskaga dzyarzhaynaga pedagagichnaga universiteta imya Maksima Tanka 2002 2 32 S 120 132 Rahuba Andzhej Vyalikae Knyastva Litoyskae y parlamenckaj sisteme Rechy Paspalitaj 1569 1763 gg per z pol movy M Ramanoyski navuk red G Saganovich Minsk Medysont 2008 Ser B ka chasop Belarus gist aglyad T 16 Konieczna Diana Ustroj i funkcjonowanie sejmiku brzeskolitewskiego w latach 1565 1763 Warszawa Wydawnictwo DiG 2013 198 s Lulewicz Henryk Gniewow o unie ciag dalszy Stosunki polsko litewskie w latach 1569 1588 H Lulewicz Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk Warszawa Wydawnictwo Neriton 2002 Opalinski Edward Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587 1652 System parlamentarny w spoleczenstwie obywatelskim Warszawa 1995 Rachuba Andrzej Wielkie Ksiestwo Litewskie w systemie parlamentarnym Rzeczypospolitej w latach 1569 1763 Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2002 Rachuba Andrzej Miejsca obrad sejmikow Wielkiego Ksiestwa Litewskiego w latach 1569 1794 Parlamenckiya struktury ylady y sisteme dzyarzhaynaga kiravannya Vyalikaga knyastva Litoyskaga i Rechy Paspalitaj u XV XVIII st materyyaly Mizhnar navuk kanf Minsk Navagradak 23 24 listap 2007 g navuk red S F Sokal A M Yanushkevich Minsk BIP S Plyus 2008 S 183 197 Radaman Andrej Samorzad sejmikowy w powiatach wojewodztwa nowogrodzkigo Wielkiego Ksiestwa Litewskiego w latach 1565 1632 A Radaman Praktyka zycia publicznego w Rzeczypospolitej Obojga Narodow w XVI XVIII wieku Komisja Lituanistyczna przy Komitecie Nauk Historycznych Polskiej Akademii Nauk Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk Instytut Historyczny Uniwersytetu Warszawskiego Instytut Historii Prawa Uniwersytetu Warszawskiego Materyaly XVIII konferencji Komisji Lituanistycznej przy Komitecie Nauk Historycznych PAN w dniach 22 23 wrzesnia 2009 roku pod red Urszuli Augustyniak i Andrzeja B Zakrzewskiego Warszawa Neriton 2010 S 55 103 Sobczak Jacek Zreformowane sejmiki litewskie 1792 r wobec Konstytucji 3 Maja Sejmiki litewskie 1792 r wobec Konstytucji 3 Maja Profesor Henryk Lowmianski Zycie i dzielo Poznan 1995 Wisner Henryk Sejmiki litewskie w czasach Zygmunta III i Wladyslawa IV Konwokacja wilenska oraz sejmiki przedsejmowe i relacyjne Miscellanea historico archivistica Warszawa 1989 T 3 Zakrzewski Andrzej B Sejmiki Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XVI XVIII w Ustroj i funkcjonowanie sejmik trocki Warszawa 2000 Zakrzewski Andrzej B Kierowanie obradami sejmikow Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XVI XVIII wieku A B Zakrzewski Studia z dziejow panstwa i prawa polskiego T V Tom dedykowany prof L Lysiakowi red nauk J Matuszewski W Uruszczak Lodz Krakow Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego 2000 S 139 149 Zakrzewski Andrzej B Krol wobec sejmikow i zjazdow Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XVI XVIII wiek A B Zakrzewski Parlamenckiya struktury ylady y sisteme dzyarzh kiravannya Vyalikaga knyastva Litoyskaga i Rechy Paspalitaj u XV XVIII st materyyaly Mizhnar navuk kanf Minsk Navagradak 23 24 listap 2007 g navuk red S F Sokal A M Yanushkevich Minsk BIP S Plyus 2008 S 96 109 Zakrzewski Andrzej B Marszalek powiatowy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego marszalkiem sejmikowym XVI XVIII w A B Zakrzewski Parlament prawo ludzie studia ofiarowana prof J Bardachowi w szescdziesieciolecie pracy tworczej red nauk S Russocki W Sudnik i in Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 1996 S 356 361 Zakrzewski Andrzej B Ograniczenie przez sejmiki Wielkiego Ksiestwa Litewskiego monarszego prawa mianowania urzednikow sadowych XVII XVIII w Lietuvos valstybe XII XVIII a mokslinis leidinys straipsniu rinkinys red kol Z Kiaupa A Mickievicius J Sarceviciene Lietuvos istorijos inst Vilnius LII Leidykla 1997 P 173 186 Zakrzewski Andrzej B Sejmiki Wielkiego Ksiestwa Litewskiego polowa XVI koniec XVII w Parlamentaryzm w Polsce we wspolczesnej historiografii Warszawa 1995 Zakrzewski Andrzej B Sejmiki Wielkiego Ksiestwa Litewskiego epoki stanislawowskiej do 1778 r Zmiany ustroju i funkcjonowaniu Ziemie polnocne Rzeczypospolitej Polsko Litewskiej w dobie rozbiorowej 1772 1815 Warszawa Torun 1996 Zielinska Zofja Mechanizm sejmikowy i klientela radziwillowska za Sasow Przeglad Historyczny 1971 Z 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Povitovij sejmik amp oldid 39747702