Путні бояри — категорія нижчих бояр у Великому Князівстві Литовському і Московській державі XIV—XVI століть.
Велике Князівство Литовське Редагувати
У Литві путні бояри — військові службові люди, які в соціальній єрархії 15—16 ст. стояли між державними селянами і дрібною шляхтою. Наприкінці 16 століття путні бояри зникають, переходячи або до шляхти, або зливаються з основною масою селянства. В Україні деякі путні бояри увійшли до складу реєстрових козаків. Близькою до путніх бояр групою були панцирні бояри. Подекуди на Правобережній Україні путні бояри зустрічалися ще й у 18 столітті.
Поселення Редагувати
Московська держава Редагувати
У Московському князівстві і Московському царстві XIV—XVI ст. путні бояри чи бояри з путем — бояри, які керували господарством («путями») дворів великих і удільних князів.
Обіймали окремі господарські та адміністративні посади при княжому дворі, такі, наприклад, як постільничий, конюший, сокольничий та ін. У документах писалися як «конюший з путем», «постільничий з путем» тощо.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- А. О. Гурбик. Бояри путні [ 14 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 362. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Путні бояри // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1548. — 1000 екз.