www.wikidata.uk-ua.nina.az

Застінок У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення застінки пол zaścianek zaścianki сільське поселен

Застінок

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Застінок (значення).

Застінок, застінки (пол. zaścianek, zaścianki) — сільське поселення в Речі Посполитій та Великому князівстві Литовському (Білорусь, Україна, Литва, Польща). Це тип невеликого сільського поселення в Білорусі, Україні, Литві та Польщі у XVI—XX століттях.

У 1930-1940-ті роки частина з них була реорганізована, частина перейменована у села.

Назва Редагувати

Назва походить від поняття «за стіною», де «стіна» — як «межа». Виникли разом із околицями.

Назва виникла від слова тотожного кордонові. Під час проведення реформи 1557 р., відомої як «Устава на волоки», у ВКЛ була введена трипільна сівозміна і земля в більшості районів була переміряна. Після цього межування залишилися певні відрізки (наділи, проміжки) «за кордоном» або «за стіною», які знаходилися в кінці поля і передавалися в тримання зазвичай дрібній шляхті.

Це слово мало те саме значення, що і шляхетська околиця (пол. okolica szlachecka). У Литві зазвичай називали застінками хату з окремими господарськими спорудами та земельною ділянкою, що належить їй.

Шляхетський застінок села був відокремлений від частини, населеної селянами уявною стіною (звідси і назва). Деякі також пов'язують походження цієї назви з близькістю, в якій знаходилися двори такої знаті.

Характеристика Редагувати

Зазвичай представляло поселення по одному двору господарства на одну родину, аналогічне заможному дворищу. Близьке до хуторів, від яких відрізняється умовами виникнення та соціальної приналежності мешканців.

З часом поряд з шляхетським двором могли виникати й інші садиби, і застінок перетворювався в невелике село. За цими поселеннями термін «застінок» часто зберігався: наприклад, Застінок Брили, Корнюшкін Застінок та інші.

Застінки зазвичай створювались з-за збільшення чисельності однієї родини та подрібненням маєтку предка. Застінкова шляхта (мешканці застінків) зберігали юридичну та культурну відокремленість, а також судові, політичні та економічні привілеї. Застінки була ізольовані від селянських поселень («змішані» шлюби були дуже рідкісними). Мешканців застінків вирізняли патріотизм, релігійність, велика прихильність до лицарських традицій та рідного краю. Деякі з цих сіл зберегли прикметник «шляхетське», наприклад, Бжезьно-Шляхецьке, Шляхецький-Ляс тощо.

Застінки були найчисленнішими на Мазовії, Підляшші, Поділлі, вони були широко поширені на землях колишнього Великого князівства Литовського, сягаючи далеко за межу Березини та Дніпра (Сожська шляхта і Друтська шляхта), а також — у Помор'ї.

Цікаві факти Редагувати

У деяких застінках на Поділлі (Україна), наприклад, у с. Чайковичі, протягом півстоліття радянської влади збереглося усвідомлення шляхетного походження, поділу села на «шляхетну» та «селянську» частину, шляхетні традиції та звичаї і навіть поняття про мезальянс.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ В. У. Шаблюк. «Засценак» // «Беларуская энцыклапедыя»: У 18 т., Т. 7: «Застаўка — Кантата» / рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — г. Мінск.: «БелЭн.», 1998 г. — С.6 (біл.)
  2. (пол.) Adam Stanisław Krasiński, «Słownik synonimów polskich», T.2. Wyd. Akademii Umiejętności; w druk. «Czasu» F. Kluczyckiego, 1885. — S.243.
  3. «Беларусы»: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А. І. Лакотка; (Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору); рэдкал.: В. К. Бандарчык, М. Ф. Піліпенка, А. І. Лакотка. — г. Мінск: «Тэхналогія», 1997 г. — С.22 ISBN 985-6234-28-X (біл.)
  4. (рос.) Отд. IV стр.77-101 (Могилевская шляхта, п.10 Рогачевском, околичная шляхта, Друцкая и Сожская шляхта), «Вестник Западной России» (год 1863—1866), г. Вильна, 1866 г., кн.10, том 4, историко-литературный журнал издаваемый К. Говорским.

Джерела Редагувати

  • Сабаленка, Э. Р., Гуркоў, У. С., Іваноў, У. М., Супрун, Дз. Д. «Беларускае народнае жыллё», г. Мінск, 1973 г. (біл.)
  • «Беларусы»: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А. І. Лакотка; (Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору); рэдкал.: В. К. Бандарчык, М. Ф. Піліпенка, А. І. Лакотка. — г. Мінск: «Тэхналогія», 1997 г. — 391 с.: іл. ISBN 985-6234-28-X (біл.)
  • Шаблюк В. У., «Засценак» // «Беларуская энцыклапедыя»: У 18 т., Т. 7: «Застаўка — Кантата» / рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — г. Мінск.: «БелЭн.», 1998 г. (біл.)
  • Шаблюк В. У., Сельскія паселішчы Верхняга Панямоння: XIV—XVIII стст. / В. У. Шаблюк; АН Беларусі, Ін-т гісторыі; Пад рэд. Я. Г. Звяругі. — Мн.: Беларуская навука, 1996. — 119 с.: іл. — ISBN 5-343-01529-8
  • Уланов В. Я., «Волочная помера и устава: и ее назначение в истории литовско-русского государства» / Под ред. Е. К. Анищенко. — г. Минск.: Изд. В. Хурсик, 2005 г. (переиздание работы 1905 года). — 256 с. (рос.)
  • Застенок, в землевладении // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Пичета В. И. // «Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Литовско-Русском государстве». — 2 изд. — г. Москва, 1958 г. (переиздание работы 1917 года). — 548 c. (рос.)
  • «Застенок» // Плужников В. И., Термины российского архитектурного наследия от А до Я, а также Термины геральдики, Древнерусские религиозные монограммы, Расшифровки дат: Словарь-глоссарий — М.: «Искусство», 1995. (рос.)

Посилання Редагувати

  • (рос.) Улитенок Галина, «» // Беларусь сегодня № 106 (23998), 21.10.2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zastinok znachennya Zastinok zastinki pol zascianek zascianki silske poselennya v Rechi Pospolitij ta Velikomu knyazivstvi Litovskomu Bilorus Ukrayina Litva Polsha Ce tip nevelikogo silskogo poselennya v Bilorusi Ukrayini Litvi ta Polshi u XVI XX stolittyah 1 U 1930 1940 ti roki chastina z nih bula reorganizovana chastina perejmenovana u sela 1 Zmist 1 Nazva 2 Harakteristika 3 Cikavi fakti 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva pohodit vid ponyattya za stinoyu de stina yak mezha Vinikli razom iz okolicyami Nazva vinikla vid slova totozhnogo kordonovi Pid chas provedennya reformi 1557 r vidomoyi yak Ustava na voloki u VKL bula vvedena tripilna sivozmina i zemlya v bilshosti rajoniv bula peremiryana Pislya cogo mezhuvannya zalishilisya pevni vidrizki nadili promizhki za kordonom abo za stinoyu yaki znahodilisya v kinci polya i peredavalisya v trimannya zazvichaj dribnij shlyahti Ce slovo malo te same znachennya sho i shlyahetska okolicya pol okolica szlachecka U Litvi zazvichaj nazivali zastinkami hatu z okremimi gospodarskimi sporudami ta zemelnoyu dilyankoyu sho nalezhit yij 2 Shlyahetskij zastinok sela buv vidokremlenij vid chastini naselenoyi selyanami uyavnoyu stinoyu zvidsi i nazva Deyaki takozh pov yazuyut pohodzhennya ciyeyi nazvi z blizkistyu v yakij znahodilisya dvori takoyi znati Harakteristika RedaguvatiZazvichaj predstavlyalo poselennya po odnomu dvoru gospodarstva na odnu rodinu analogichne zamozhnomu dvorishu Blizke do hutoriv vid yakih vidriznyayetsya umovami viniknennya ta socialnoyi prinalezhnosti meshkanciv Z chasom poryad z shlyahetskim dvorom mogli vinikati j inshi sadibi i zastinok peretvoryuvavsya v nevelike selo Za cimi poselennyami termin zastinok chasto zberigavsya napriklad Zastinok Brili Kornyushkin Zastinok ta inshi 3 Zastinki zazvichaj stvoryuvalis z za zbilshennya chiselnosti odniyeyi rodini ta podribnennyam mayetku predka Zastinkova shlyahta meshkanci zastinkiv zberigali yuridichnu ta kulturnu vidokremlenist a takozh sudovi politichni ta ekonomichni privileyi Zastinki bula izolovani vid selyanskih poselen zmishani shlyubi buli duzhe ridkisnimi Meshkanciv zastinkiv viriznyali patriotizm religijnist velika prihilnist do licarskih tradicij ta ridnogo krayu Deyaki z cih sil zberegli prikmetnik shlyahetske napriklad Bzhezno Shlyahecke Shlyaheckij Lyas tosho Zastinki buli najchislennishimi na Mazoviyi Pidlyashshi Podilli voni buli shiroko poshireni na zemlyah kolishnogo Velikogo knyazivstva Litovskogo syagayuchi daleko za mezhu Berezini ta Dnipra Sozhska shlyahta i Drutska shlyahta 4 a takozh u Pomor yi Cikavi fakti RedaguvatiU deyakih zastinkah na Podilli Ukrayina napriklad u s Chajkovichi protyagom pivstolittya radyanskoyi vladi zbereglosya usvidomlennya shlyahetnogo pohodzhennya podilu sela na shlyahetnu ta selyansku chastinu shlyahetni tradiciyi ta zvichayi i navit ponyattya pro mezalyans Div takozh RedaguvatiZastinkova shlyahta ZastinkiPrimitki Redaguvati a b V U Shablyuk Zascenak Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 7 Zastayka Kantata redkal G P Pashkoy i insh g Minsk BelEn 1998 g S 6 bil pol Adam Stanislaw Krasinski Slownik synonimow polskich T 2 Wyd Akademii Umiejetnosci w druk Czasu F Kluczyckiego 1885 S 243 Belarusy U 8 t T 2 Dojlidstva A I Lakotka In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru redkal V K Bandarchyk M F Pilipenka A I Lakotka g Minsk Tehnalogiya 1997 g S 22 ISBN 985 6234 28 X bil ros Otd IV str 77 101 Mogilevskaya shlyahta p 10 Rogachevskom okolichnaya shlyahta Druckaya i Sozhskaya shlyahta Vestnik Zapadnoj Rossii god 1863 1866 g Vilna 1866 g kn 10 tom 4 istoriko literaturnyj zhurnal izdavaemyj K Govorskim Dzherela RedaguvatiSabalenka E R Gurkoy U S Ivanoy U M Suprun Dz D Belaruskae narodnae zhyllyo g Minsk 1973 g bil Belarusy U 8 t T 2 Dojlidstva A I Lakotka In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru redkal V K Bandarchyk M F Pilipenka A I Lakotka g Minsk Tehnalogiya 1997 g 391 s il ISBN 985 6234 28 X bil Shablyuk V U Zascenak Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 7 Zastayka Kantata redkal G P Pashkoy i insh g Minsk BelEn 1998 g bil Shablyuk V U Selskiya paselishchy Verhnyaga Panyamonnya XIV XVIII stst V U Shablyuk AN Belarusi In t gistoryi Pad red Ya G Zvyarugi Mn Belaruskaya navuka 1996 119 s il ISBN 5 343 01529 8 Ulanov V Ya Volochnaya pomera i ustava i ee naznachenie v istorii litovsko russkogo gosudarstva Pod red E K Anishenko g Minsk Izd V Hursik 2005 g pereizdanie raboty 1905 goda 256 s ros Zastenok v zemlevladenii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Picheta V I Agrarnaya reforma Sigizmunda Avgusta v Litovsko Russkom gosudarstve 2 izd g Moskva 1958 g pereizdanie raboty 1917 goda 548 c ros Zastenok Pluzhnikov V I Terminy rossijskogo arhitekturnogo naslediya ot A do Ya a takzhe Terminy geraldiki Drevnerusskie religioznye monogrammy Rasshifrovki dat Slovar glossarij M Iskusstvo 1995 ros Posilannya Redaguvati ros Ulitenok Galina V poiskah utrachennogo Belarus segodnya 106 23998 21 10 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zastinok amp oldid 38182010