www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хутір У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ху тір вид сільського населеного пункту найчастіше о

Хутір

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хутір (значення).

Ху́тір — вид сільського населеного пункту, найчастіше однодвірного, де садибні та польові роботи виконувалися одноосібно чи групою споріднених або пов'язаних спільними господарчими інтересами людей.

Петро Левченко. «Хутір», 1890-1910-ті роки

Мовне походження

Походження слова не зовсім ясне. Припускається запозичення з угор. határ «кордон, межа», до якого зводяться словен. határ «межа, край», сербохорв. ха̏та̑р «належні селу землі», укр. хота́р.

На думку Макса Фасмера до східнослов'янських мов слово потрапило із старо-верхньо-нім. huntari та швед. hundari, також півд.-нім. hufe; далі з української перейшло до пол. - chutor, futor.

Виведення слова з араб. quṭr‎ «сторона, місцевість» викликає сумнів, оскільки цього слова немає в тюркських мовах, через посередництво яких арабізми потрапляли в українську. Споріднені назви вживаются в інших мовах рос. ху́тор, біл. ху́тар, пол. futor, [chutor].

Історія

У багатьох європейських країнах, починаючи з Раннього Середньовіччя, хутір — це господарська одиниця чи функціональний елемент організації земельної власності. Слово «футор» має також значення — складова, елемент механізму (зокрема господарства).

В українських землях з часів Визвольної війни — дрібне землеволодіння козаків, міщан, вільних селян. За Столипінською реформою хутір — це земельна ділянка, що виділялася у приватне володіння селянській родині з перенесенням на неї садиби.

Хутір як загальний спосіб поселення виник завдяки інтенсивній обробці землі. Хутори виникали у добу засвоєння нових земель, коли створювалися хуторські господарства із розміщенням усіх земель і господарських забудов на одному місці. З XVI століття на запорозьких землях, а згодом на Чорноморщині і Донщині, поставали хутори-зимівники. У XIX століття хутори поширилися, особливо у Волинській губернії, водночас і на українських землях під Австро-Угорщиною.

Споріднені з хуторами були так звані відруби і відрубні господарства, в яких земельні угіддя і частина забудов скупчувалися разом, а сама селянська садиба і далі залишалася у селі. На початку XX ст. аграрна політика Російської імперії з метою зміцнення селянського стану сприяла творенню хутірських господарств. За Столипинської реформи (1907—1916) було створено 1,6 млн хутірських господарств з 16 млн десятин землі. У 8 українських губерніях на хутори і відруби припадало 2,7 млн десятин, якими володіли 400 тис. (14 %) селянських дворів.

Радянська влада за НЕПу толерувала хутірні господарства, але почала їх ліквідувати за колективізації сільського господарства, тавруючи хліборобів на хуторах як куркулів, що нібито були головною перешкодою колективізації. У Західній Україні хутори-садиби, але не як господарства, продовжували існувати і за радянських часів через обмаль житлових приміщень у колгоспних селах. Хоча радянська влада намагалася переносити їх у села, у Рівненській, Волинській та інших областях і в наш час (2010-ті рр.) можна бачити багато окремих садиб поза основною забудовою сіл.

Однак у 1939 – 1940 рр. відбувається примусова ліквідація всієї хутірської системи розселення в Україні. Ідеологічною підосновою послужило офіційне визнання того, що наявність малих поселень і хуторів сприяє збереженню одноосібницької, приватновласницької психології, перешкоджає включенню хуторян у формування нових відносин, гальмує соціалістичні перетворення на селі. Лише у 1939 р. було переселено близько 180 тис. дворів колгоспників. Однак і після війни ця практика тривала. Лише в одній Полтавській області протягом 1946 р. з хуторів було виселено 15113 господарств. Такий стан речей, не в останню чергу був зумовлений відсутністю поняття «хутір» в нормативно-правових актах УРСР.

Однак ліквідація «безперспективних сіл» тривала. Внаслідок цієї політики в Тернопільській області у 1946 – 1957 рр. припинили існування 202 населені пункти. Крім того, певний вплив на існування сільських населених пунктів у Західній Україні в процесі боротьби з оунівським підпіллям мали і радянські репресивні органи. Траплялися випадки, коли виселяли цілі села. Так, усе с. Каніщуковки Камінь-Каширського району Волинської області було вивезене до Дніпропетровської області. А за постановою Тернопільського облвиконкому від 16 січня 1946 р. виселялися зі своїх садиб усі мешканці сіл Бурянівка і Слобідка Товстенецького району та с. Саранчуки Бережанського району. Такі заходи проводилися і в інших областях щодо інших населених пунктів Тернопільської області. Політика на зселення продовжилась і в 1960-х рр. Так, у 1964 р. лише у Володимир-Волинському районі у зв'язку з «переселенням» зникло 17 сіл . Очевидно, що ця практика стала можливою, оскільки законодавчо не був визначений статус сільських населених пунктів як адміністративно-територіальних одиниць та відсутні нормативно закріплені критерії їх утворення.

Одночасно з ліквідацією неперспективних сіл влада «оголосила війну» хуторам, причому ця політика мала регіональні особливості. На відміну від порядку зселення хуторів у східних областях, де зселенню підлягали хутори з кількістю дворів до 10, в західних областях перевага виселенню надавалась населеним пунктам із кількістю дворів до 25. Освячена ця політика була Постановою ЦК КП(б)У та Радою Міністрів УРСР від 4 липня 1952 р. «Про зселення господарств із хуторів у Західних, Ізмаїльській, Чернівецькій та Закарпатській областях УРСР». Особливо інтенсивно відбувався процес зселення хуторів у Волинській та Ровенській областях. Так, у Волинській області з січня 1951 р. до вересня 1952 р. з хуторів було зселено 32,2 тис. селянських господарств, у Ровенській – понад 9 тис. господарств.

Протягом 1950–1952 років на території західноукраїнських областей, Закарпаття та Ізмаїльщини із хуторів було переселено 91 226 господарств.

У 1959 р. в Україні нараховувалося близько 7 тис. хуторів. У 1960-1970-ті рр. в Українській РСР, як і всьому СРСР, проводилась політика ліквідації «неперспективних» сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку, у багатьох з них були ліквідовані заклади соціальної сфери (фельдшерсько-акушерські пункти, початкові школи, клуби), вони поступово занепадали й втрачали своїх мешканців.
Протягом 1959–1979 років кількість сільських поселень в Україні скоротилася на 12 400.

Подібною до хуторової є система фермерських поселень і господарств у Канаді і США. Українські поселенці кінця XIX і початку XX століть творили хутори-ферми, головним чином, в трьох степових провінціях Канади та в Північній Дакоті, США.

Примітки

  1. Гуржій О. І., Шевченко В. М., Авраменко А. М. Хутір [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 442. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  2. ↑ Хутір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 224. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. Макс Фасмер. Етимологічний словник [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.].
  4. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

Література

Див. також

Посилання

Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hutir znachennya Hu tir vid silskogo naselenogo punktu najchastishe odnodvirnogo de sadibni ta polovi roboti vikonuvalisya odnoosibno chi grupoyu sporidnenih abo pov yazanih spilnimi gospodarchimi interesami lyudej 1 Petro Levchenko Hutir 1890 1910 ti roki Zmist 1 Movne pohodzhennya 2 Istoriya 3 Primitki 4 Literatura 5 Div takozh 6 PosilannyaMovne pohodzhennya RedaguvatiPohodzhennya slova ne zovsim yasne Pripuskayetsya zapozichennya z ugor hatar kordon mezha do yakogo zvodyatsya sloven hatar mezha kraj serbohorv ha ta r nalezhni selu zemli ukr hota r 2 Na dumku Maksa Fasmera do shidnoslov yanskih mov slovo potrapilo iz staro verhno nim huntari ta shved hundari takozh pivd nim hufe dali z ukrayinskoyi perejshlo do pol chutor futor 3 Vivedennya slova z arab quṭr storona miscevist viklikaye sumniv oskilki cogo slova nemaye v tyurkskih movah cherez poserednictvo yakih arabizmi potraplyali v ukrayinsku Sporidneni nazvi vzhivayutsya v inshih movah ros hu tor bil hu tar pol futor chutor 2 Istoriya RedaguvatiU bagatoh yevropejskih krayinah pochinayuchi z Rannogo Serednovichchya hutir ce gospodarska odinicya chi funkcionalnij element organizaciyi zemelnoyi vlasnosti Slovo futor maye takozh znachennya skladova element mehanizmu zokrema gospodarstva V ukrayinskih zemlyah z chasiv Vizvolnoyi vijni dribne zemlevolodinnya kozakiv mishan vilnih selyan Za Stolipinskoyu reformoyu hutir ce zemelna dilyanka sho vidilyalasya u privatne volodinnya selyanskij rodini z perenesennyam na neyi sadibi 4 Hutir yak zagalnij sposib poselennya vinik zavdyaki intensivnij obrobci zemli Hutori vinikali u dobu zasvoyennya novih zemel koli stvoryuvalisya hutorski gospodarstva iz rozmishennyam usih zemel i gospodarskih zabudov na odnomu misci Z XVI stolittya na zaporozkih zemlyah a zgodom na Chornomorshini i Donshini postavali hutori zimivniki U XIX stolittya hutori poshirilisya osoblivo u Volinskij guberniyi vodnochas i na ukrayinskih zemlyah pid Avstro Ugorshinoyu Sporidneni z hutorami buli tak zvani vidrubi i vidrubni gospodarstva v yakih zemelni ugiddya i chastina zabudov skupchuvalisya razom a sama selyanska sadiba i dali zalishalasya u seli Na pochatku XX st agrarna politika Rosijskoyi imperiyi z metoyu zmicnennya selyanskogo stanu spriyala tvorennyu hutirskih gospodarstv Za Stolipinskoyi reformi 1907 1916 bulo stvoreno 1 6 mln hutirskih gospodarstv z 16 mln desyatin zemli U 8 ukrayinskih guberniyah na hutori i vidrubi pripadalo 2 7 mln desyatin yakimi volodili 400 tis 14 selyanskih dvoriv Radyanska vlada za NEPu toleruvala hutirni gospodarstva ale pochala yih likviduvati za kolektivizaciyi silskogo gospodarstva tavruyuchi hliborobiv na hutorah yak kurkuliv sho nibito buli golovnoyu pereshkodoyu kolektivizaciyi U Zahidnij Ukrayini hutori sadibi ale ne yak gospodarstva prodovzhuvali isnuvati i za radyanskih chasiv cherez obmal zhitlovih primishen u kolgospnih selah Hocha radyanska vlada namagalasya perenositi yih u sela u Rivnenskij Volinskij ta inshih oblastyah i v nash chas 2010 ti rr mozhna bachiti bagato okremih sadib poza osnovnoyu zabudovoyu sil Odnak u 1939 1940 rr vidbuvayetsya primusova likvidaciya vsiyeyi hutirskoyi sistemi rozselennya v Ukrayini Ideologichnoyu pidosnovoyu posluzhilo oficijne viznannya togo sho nayavnist malih poselen i hutoriv spriyaye zberezhennyu odnoosibnickoyi privatnovlasnickoyi psihologiyi pereshkodzhaye vklyuchennyu hutoryan u formuvannya novih vidnosin galmuye socialistichni peretvorennya na seli Lishe u 1939 r bulo pereseleno blizko 180 tis dvoriv kolgospnikiv Odnak i pislya vijni cya praktika trivala Lishe v odnij Poltavskij oblasti protyagom 1946 r z hutoriv bulo viseleno 15113 gospodarstv Takij stan rechej ne v ostannyu chergu buv zumovlenij vidsutnistyu ponyattya hutir v normativno pravovih aktah URSR Odnak likvidaciya bezperspektivnih sil trivala Vnaslidok ciyeyi politiki v Ternopilskij oblasti u 1946 1957 rr pripinili isnuvannya 202 naseleni punkti Krim togo pevnij vpliv na isnuvannya silskih naselenih punktiv u Zahidnij Ukrayini v procesi borotbi z ounivskim pidpillyam mali i radyanski represivni organi Traplyalisya vipadki koli viselyali cili sela Tak use s Kanishukovki Kamin Kashirskogo rajonu Volinskoyi oblasti bulo vivezene do Dnipropetrovskoyi oblasti A za postanovoyu Ternopilskogo oblvikonkomu vid 16 sichnya 1946 r viselyalisya zi svoyih sadib usi meshkanci sil Buryanivka i Slobidka Tovsteneckogo rajonu ta s Saranchuki Berezhanskogo rajonu Taki zahodi provodilisya i v inshih oblastyah shodo inshih naselenih punktiv Ternopilskoyi oblasti Politika na zselennya prodovzhilas i v 1960 h rr Tak u 1964 r lishe u Volodimir Volinskomu rajoni u zv yazku z pereselennyam zniklo 17 sil Ochevidno sho cya praktika stala mozhlivoyu oskilki zakonodavcho ne buv viznachenij status silskih naselenih punktiv yak administrativno teritorialnih odinic ta vidsutni normativno zakripleni kriteriyi yih utvorennya Odnochasno z likvidaciyeyu neperspektivnih sil vlada ogolosila vijnu hutoram prichomu cya politika mala regionalni osoblivosti Na vidminu vid poryadku zselennya hutoriv u shidnih oblastyah de zselennyu pidlyagali hutori z kilkistyu dvoriv do 10 v zahidnih oblastyah perevaga viselennyu nadavalas naselenim punktam iz kilkistyu dvoriv do 25 Osvyachena cya politika bula Postanovoyu CK KP b U ta Radoyu Ministriv URSR vid 4 lipnya 1952 r Pro zselennya gospodarstv iz hutoriv u Zahidnih Izmayilskij Cherniveckij ta Zakarpatskij oblastyah URSR Osoblivo intensivno vidbuvavsya proces zselennya hutoriv u Volinskij ta Rovenskij oblastyah Tak u Volinskij oblasti z sichnya 1951 r do veresnya 1952 r z hutoriv bulo zseleno 32 2 tis selyanskih gospodarstv u Rovenskij ponad 9 tis gospodarstv Protyagom 1950 1952 rokiv na teritoriyi zahidnoukrayinskih oblastej Zakarpattya ta Izmayilshini iz hutoriv bulo pereseleno 91 226 gospodarstv U 1959 r v Ukrayini narahovuvalosya blizko 7 tis hutoriv U 1960 1970 ti rr v Ukrayinskij RSR yak i vsomu SRSR provodilas politika likvidaciyi neperspektivnih sil peredusim hutoriv yaki nibito galmuvali proces ukrupnennya silskih poselen Ci poselennya buli priyednani do blizhnih sil i znyati z obliku u bagatoh z nih buli likvidovani zakladi socialnoyi sferi feldshersko akusherski punkti pochatkovi shkoli klubi voni postupovo zanepadali j vtrachali svoyih meshkanciv Protyagom 1959 1979 rokiv kilkist silskih poselen v Ukrayini skorotilasya na 12 400 Podibnoyu do hutorovoyi ye sistema fermerskih poselen i gospodarstv u Kanadi i SShA Ukrayinski poselenci kincya XIX i pochatku XX stolit tvorili hutori fermi golovnim chinom v troh stepovih provinciyah Kanadi ta v Pivnichnij Dakoti SShA Primitki Redaguvati Gurzhij O I Shevchenko V M Avramenko A M Hutir Arhivovano 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 442 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 a b Hutir Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya S 224 ISBN 978 966 00 0197 8 Maks Fasmer Etimologichnij slovnik Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2Literatura RedaguvatiO I Gurzhij V M Shevchenko Hutir Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 442 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ukrayinskij hutir XV XVIII st ist naris O I Gurzhij vidp red V A Smolij K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2007 82 s Enzyklopadie Brockhaus Lexikon des MittelaltersDiv takozh RedaguvatiSelo MistoPosilannya RedaguvatiHutir Arhivovano 29 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Hutir Kobilicya Arhivovano 21 veresnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hutir amp oldid 37921954