Двір — це ділянка землі, яка безпосередньо примикає до однієї чи кількох будівель. Двір може бути закритим або відкритим.
Існує ряд похідних слів і лексем, які зазвичай пов'язані з певним використанням або типом будівлі. Деякі з них можуть бути архаїчними або мало вживаними зараз. Прикладами таких слів є: дворик, надвір'я, комірний двір, хмільний двір, «двірець; малий двір, палац», «приміщення для дворових людей», теремний двор, «королівський і ін. двір», «царедворець, придворний», «придворні пани», церковний двір, вілла, подвір'я, тюремний двір, «двірець; вокзал», залізничний двір, «садиба у передмісті», «місце за дворами», «простір, замкнутий воротами, загорода».
Походження слова
Двір має етимологічний зв'язок з давньоіндійським словом dvãram «ворота»; з індоєвропейським dhu̯or- з первісним значенням «простір, замкнений воротами, загорода».
В англійській мові слово походить від того самого лінгвістичного кореня, що й слово сад, і має багато однакових значень. Слово «двір» походить від англосаксонського geard, порівняйте «jardin» (французьке), яке має германське походження (порівняйте франконське слово «gardo»), «сад» (англо-нормандське Gardin, німецьке Garten) і давньоскандинавське garðr, латинське hortus = «сад».
Наприкінці праслов'янської спільноти поблизу житла почали зводити будівлі для домашніх тварин: xlěvъ «хлів», obora «обора», konura «конура», kotṷхъ «хлів для дрібної худоби; свинарник», а простір навколо дому з усіма іншими будівлями і подвір'ям, який обносили тином, утворював двір (dvorъ).
Застосування терміну
- Подвір'я — «обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло хати, дому і т. ін.; двір». Це стосується атріумів, перистилів, патіо, клуатрів.
- Земельний наділ садиби. Двір — господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Типологія будівель і споруд народної архітектури включає: житло — хати (постійне житло), колиби (сезонне житло), курені (тимчасове житло); господарські споруди, що утворювали комплекс двору, — комору, погріб, стайню, хлів, саж, курник. Клуня й тік розміщались окремо від двору, на городі; виробничі споруди — млини, вітряки, тартаки, сукновальні, олійні, крупорушки, кузні; громадські будівлі — школи, сільські управи, корчми, гамазеї; церковні будівлі — церкви, каплиці, дзвіниці.
|
- «В історичному значенні "Присадибне господарство землевласника — поміщика, монастиря і т. ін.; маєток", а в переносному значенні "Поміщик і його оточення"».
- «В історичному значенні "Виробнича одиниця — завод, майстерня"».
Примітки
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с. (Двір, див.стор.:18. Доступ[недоступне посилання])
- Толочко П.П. КИЇВСЬКА РУСЬ, становлення та розвиток ядра держави [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2007. — 528 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_Rus
- Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: підручник. Київ: Академія, 2008. ISBN 978-966-580-262-4 (стор.: 166)
- ↑ Подвір'я // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Двір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Вечерський В.В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА (Народна сакральна архітектура) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
- Садиба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ . Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 2 червня 2017.
- Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
- ↑ Жайворонок В. В. Двір // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 169-170.