www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колиба Коли ба сезонне житло пастухів і лісорубів поширене в гірських районах Карпат 1 І на Поліссі 2 будівля пов язана

Колиба

Коли́ба — сезонне житло пастухів і лісорубів, поширене в гірських районах Карпат. І на Поліссі. Колиба — будівля, пов'язана з «карпатським гірським господарством». Це назва сезонного притулку для пастухів, мисливців і лісорубів, і стосується дерев'яної хати, яка є притулком для пастухів овець, зазвичай без димаря, з відкритим каміном, з якого дим виходить безпосередньо через щілини між балками з колодами та стиками в даху. Це назва невеликої або технічно простої будівлі.

Колиба з урочища Волове (тепер — Міжгір'я (Закарпатська область)
Дерев'яна зрубна хатинка.

Етимологія Редагувати

Слово колиба відоме у багатьох слов'янських мовах (пол. koliba, koleba, чеськ. і словац. koliba, болг. і мак. колиба, серб. колиба/koliba, словен. koliba, хорв. koliba). Воно вважається пастушим мандрівним словом, до української і західнослов'янських, очевидно, запозичене через посередництво рум. colíbă («хижа», «халупа») з південнослов'янських, у яких походить від грец. καλύβη («мазанка», «хата», «покриття», «завіса»). Сумнівно посередництво тур. kulübe.

Слова «колиба», «колива», «халупа» відомі у всіх слов'ян. Дослідники зводять його до праслов'янської kolyba і далі до індоєвропейської kălūbā і зіставляють з грец. χαλύβη (запозиченим у слов'ян), а з також турецьким типом дерев'яного житла kulübe (кулюбе), також запозиченим у балканських народів. Має значення куреня, халупи, хатини.

На гірських полонинах пастухи будували стійбище, загони і кошари для овець, а також житло для чабанів і бовгарів (пастухів великої рогатої худоби) — колибу або стаю. Різні припаси їжі, посуд та бринзу зберігали в зробленій в стаї коморі. З виходом у полонину вівчарі насамперед розпалювали у житловому приміщенні стаї ватру, і вогонь підтримували цілодобово і упродовж усього пастівницького сезону.

Будова Редагувати

Тимчасові житла лісорубів та пастухів в Карпатах здавна називали колибами. Лісорубські колиби в процесі розвитку цивілізації практично зникли. Колиби пастухів розміщені вони переважно на полонинах або недалеко від них і активно функціонують і зараз. До середини ХХ століття колиби були основою карпатського господарства. Маржинку (худобу) виганяли для випасу на полонину, віддавали в руки пастухам. Головним над пастухами був ватаг, який керував життям колиби. Вигін худоби на полонину як і повернення отари (або стада) був справжнім святом у селі. Більшість традицій збереглися й зараз — сотні років цивілізації слабо вплинули на карпатське тваринництво, оскільки споконвіку головною галуззю господарства в гірських карпатських місцевостях було тваринництво. Це зумовлено в першу чергу природними умовами, малопридатними для розвитку землеробства. В Карпати скотарство разом із дако-фракійськими племенами, і у матеріальній культурі пастухів і зараз залишились риси, принесені валахами з півдня та сходу, — майже в усіх регіонах карпатці пасуть худобу за правилами, що встановлені багато століть тому. Цивілізація мало вплинула на спосіб життя та побут пастухів. Як і раніше, у колибах немає електроенергії; як і раніше, єдині продукти, що завозяться на полонину із долин, — хліб та спиртне (додалися лише цигарки); як і раніше, готують тут бринзу та вурду; як і раніше, джерелом енергії є ватра (багаття, вогнище). Як і століття тому, похмурі колиби зачаровують відчуттям безмірної свободи та єднання з величчю природи.

Колибу будували з кілків, лози, гілок у вигляді куреня, часто круглою у плані, стінами без вікон і з отвором у покрівлі над вогнищем. Зустрічаються колиби у вигляді зрубу з двосхилою покрівлею з лубу, кори дерева, драниць.

У вигляді зрубу в плані проста колиба являє собою кліть — зруб-четверик без віконних прорізів зі двосхилим або чотирьохскатним дахом, критим драницями. Приміщення розраховане на проживання від 2 до 8 осіб. Усередині колиба облаштована просто — приміщення однокамерне, відсутня піч, уздовж стін розташовуються дерев'яні лежанки і полиці для речей, підлога земляна. Для опалення приміщення використовується місце для багаття, дим виходить через отвір у даху.

Крім простих прямокутних у плані колиб, бувають також і складніші шести-, восьми- і навіть дванадцятикутні зруби (частіше у лісорубів і бокорашів, ніж у пастухів). Вікна, як і у простих колибах, зазвичай відсутні. Є один вхід, орієнтований зазвичай на південь. Вхідні двері ведуть у невеликі сіни — хорімці. У них тримають воду, на стінах вішають різне причандалля для роботи, а на верх сінного зрубчика всередині складають пилки. З сіней другі двері ведуть усередину колиби; її підлога вистелена лубом або деревом, у центрі знаходиться вогнище — ватра, а навколо нього в радіальному напрямку стоять підложа — невисокі тапчани (вид ліжка з дощок без спинок) для робітників. Такі колиби рублені на моху (з конопаченням), мають пірамідальний дах із драниці з димовим отвором угорі.

"Дніпро, Одеса, Київ і Донбас
 За нами у колибу завертає,
 І поки вистачає на скіпас,
 То значить ше біди в житті немає".

Пісня "Буковель" гурту Скрябін, альбом «Добряк», 2013 р

Колиба в розважальній сфері Редагувати

У пісенному тексті А. Кузьменка лексема колиба використана як синонім до слів ресторан, кафетерій, їдальня — місце, де можна смачно попоїсти, відпочити, послухати живу музику. Поняття колиба давно (ще з радянських часів) комерціалізується естетикою української хати (колиби) та гуцульського костюму в готельній, туристичній і розважальній сферах: існують готелі, ресторани «Колиба», які мають меню з європейською, закарпатською кухнею.

Примітки Редагувати

  1. skipass — дозвіл на користування підйомником на гірськолижних курортах. Часто має вигляд звичайної кредитки — магнітна пластикова картка, на яку занесена різна інформація на мікрочіп, у тому числі й персональні відомості про власника.

Джерела Редагувати

  1. ↑ Образне слово Луганщини: матеріали XIV Всеукр. наук.-практ. конф. імені Віктора Ужченка (15 травня 2015 р., м. Старобільськ) / за заг. ред. проф. А.В. Нікітіної; Держ. закл. "Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка". — Вип. 14. — Старобільськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2015. — 320 с.
  2. ↑ Колиба // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 109. — ISBN 978-966-7407-83-4.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  4. ↑ Етнографія українців: навч. посібн. / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 711 с.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koli ba sezonne zhitlo pastuhiv i lisorubiv poshirene v girskih rajonah Karpat 1 I na Polissi 2 Koliba budivlya pov yazana z karpatskim girskim gospodarstvom Ce nazva sezonnogo pritulku dlya pastuhiv mislivciv i lisorubiv i stosuyetsya derev yanoyi hati yaka ye pritulkom dlya pastuhiv ovec zazvichaj bez dimarya z vidkritim kaminom z yakogo dim vihodit bezposeredno cherez shilini mizh balkami z kolodami ta stikami v dahu Ce nazva nevelikoyi abo tehnichno prostoyi budivli Koliba z urochisha Volove teper Mizhgir ya Zakarpatska oblast Derev yana zrubna hatinka Zmist 1 Etimologiya 2 Budova 3 Koliba v rozvazhalnij sferi 4 Primitki 4 1 Dzherela 5 Dzherela 6 Posilannya 7 Div takozhEtimologiya RedaguvatiSlovo koliba vidome u bagatoh slov yanskih movah pol koliba koleba chesk i slovac koliba bolg i mak koliba serb koliba koliba sloven koliba horv koliba Vono vvazhayetsya pastushim mandrivnim slovom do ukrayinskoyi i zahidnoslov yanskih ochevidno zapozichene cherez poserednictvo rum colibă hizha halupa z pivdennoslov yanskih u yakih pohodit vid grec kalybh mazanka hata pokrittya zavisa Sumnivno poserednictvo tur kulube 3 Slova koliba koliva halupa vidomi u vsih slov yan 1 Doslidniki zvodyat jogo do praslov yanskoyi kolyba i dali do indoyevropejskoyi kăluba i zistavlyayut z grec xalybh zapozichenim u slov yan a z takozh tureckim tipom derev yanogo zhitla kulube kulyube takozh zapozichenim u balkanskih narodiv 1 Maye znachennya kurenya halupi hatini 1 Na girskih poloninah pastuhi buduvali stijbishe zagoni i koshari dlya ovec a takozh zhitlo dlya chabaniv i bovgariv pastuhiv velikoyi rogatoyi hudobi kolibu abo stayu 4 Rizni pripasi yizhi posud ta brinzu zberigali v zroblenij v stayi komori 4 Z vihodom u poloninu vivchari nasampered rozpalyuvali u zhitlovomu primishenni stayi vatru i vogon pidtrimuvali cilodobovo i uprodovzh usogo pastivnickogo sezonu 4 Budova RedaguvatiTimchasovi zhitla lisorubiv ta pastuhiv v Karpatah zdavna nazivali kolibami Lisorubski kolibi v procesi rozvitku civilizaciyi praktichno znikli 1 Kolibi pastuhiv rozmisheni voni perevazhno na poloninah abo nedaleko vid nih i aktivno funkcionuyut i zaraz Do seredini HH stolittya kolibi buli osnovoyu karpatskogo gospodarstva 1 Marzhinku hudobu viganyali dlya vipasu na poloninu viddavali v ruki pastuham Golovnim nad pastuhami buv vatag yakij keruvav zhittyam kolibi 1 Vigin hudobi na poloninu yak i povernennya otari abo stada buv spravzhnim svyatom u seli 1 Bilshist tradicij zbereglisya j zaraz sotni rokiv civilizaciyi slabo vplinuli na karpatske tvarinnictvo oskilki spokonviku golovnoyu galuzzyu gospodarstva v girskih karpatskih miscevostyah bulo tvarinnictvo 1 Ce zumovleno v pershu chergu prirodnimi umovami malopridatnimi dlya rozvitku zemlerobstva V Karpati skotarstvo razom iz dako frakijskimi plemenami i u materialnij kulturi pastuhiv i zaraz zalishilis risi prineseni valahami z pivdnya ta shodu majzhe v usih regionah karpatci pasut hudobu za pravilami sho vstanovleni bagato stolit tomu 1 Civilizaciya malo vplinula na sposib zhittya ta pobut pastuhiv Yak i ranishe u kolibah nemaye elektroenergiyi yak i ranishe yedini produkti sho zavozyatsya na poloninu iz dolin hlib ta spirtne dodalisya lishe cigarki yak i ranishe gotuyut tut brinzu ta vurdu yak i ranishe dzherelom energiyi ye vatra bagattya vognishe 1 Yak i stolittya tomu pohmuri kolibi zacharovuyut vidchuttyam bezmirnoyi svobodi ta yednannya z velichchyu prirodi Kolibu buduvali z kilkiv lozi gilok u viglyadi kurenya chasto krugloyu u plani stinami bez vikon i z otvorom u pokrivli nad vognishem 2 Zustrichayutsya kolibi u viglyadi zrubu z dvoshiloyu pokrivleyu z lubu kori dereva dranic 2 U viglyadi zrubu v plani prosta koliba yavlyaye soboyu klit zrub chetverik bez vikonnih proriziv zi dvoshilim abo chotirohskatnim dahom kritim dranicyami Primishennya rozrahovane na prozhivannya vid 2 do 8 osib Useredini koliba oblashtovana prosto primishennya odnokamerne vidsutnya pich uzdovzh stin roztashovuyutsya derev yani lezhanki i polici dlya rechej pidloga zemlyana Dlya opalennya primishennya vikoristovuyetsya misce dlya bagattya dim vihodit cherez otvir u dahu Krim prostih pryamokutnih u plani kolib buvayut takozh i skladnishi shesti vosmi i navit dvanadcyatikutni zrubi chastishe u lisorubiv i bokorashiv nizh u pastuhiv Vikna yak i u prostih kolibah zazvichaj vidsutni Ye odin vhid oriyentovanij zazvichaj na pivden Vhidni dveri vedut u neveliki sini horimci U nih trimayut vodu na stinah vishayut rizne prichandallya dlya roboti a na verh sinnogo zrubchika vseredini skladayut pilki Z sinej drugi dveri vedut useredinu kolibi yiyi pidloga vistelena lubom abo derevom u centri znahoditsya vognishe vatra a navkolo nogo v radialnomu napryamku stoyat pidlozha nevisoki tapchani vid lizhka z doshok bez spinok dlya robitnikiv Taki kolibi rubleni na mohu z konopachennyam mayut piramidalnij dah iz dranici z dimovim otvorom ugori Dnipro Odesa Kiyiv i Donbas Za nami u kolibu zavertaye I poki vistachaye na skipas prim 1 To znachit she bidi v zhitti nemaye Pisnya Bukovel gurtu Skryabin albom Dobryak 2013 rKoliba v rozvazhalnij sferi RedaguvatiU pisennomu teksti A Kuzmenka leksema koliba vikoristana yak sinonim do sliv restoran kafeterij yidalnya misce de mozhna smachno popoyisti vidpochiti posluhati zhivu muziku Ponyattya koliba davno she z radyanskih chasiv komercializuyetsya estetikoyu ukrayinskoyi hati kolibi ta guculskogo kostyumu v gotelnij turistichnij i rozvazhalnij sferah isnuyut goteli restorani Koliba yaki mayut menyu z yevropejskoyu zakarpatskoyu kuhneyu Primitki Redaguvati skipass dozvil na koristuvannya pidjomnikom na girskolizhnih kurortah Chasto maye viglyad zvichajnoyi kreditki magnitna plastikova kartka na yaku zanesena rizna informaciya na mikrochip u tomu chisli j personalni vidomosti pro vlasnika Dzherela Redaguvati a b v g d e zh i k l m Obrazne slovo Luganshini materiali XIV Vseukr nauk prakt konf imeni Viktora Uzhchenka 15 travnya 2015 r m Starobilsk za zag red prof A V Nikitinoyi Derzh zakl Lugan nac un t imeni Tarasa Shevchenka Vip 14 Starobilsk Vid vo DZ LNU imeni Tarasa Shevchenka 2015 320 s a b v Koliba Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 109 ISBN 978 966 7407 83 4 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s a b v Etnografiya ukrayinciv navch posibn za red prof S A Makarchuka vid 3 ye pererob i dop Lviv LNU im I Franka 2015 711 s Dzherela RedaguvatiE E Blomkvist Krestyanskie postrojki russkih ukraincev i belorusov poseleniya zhilisha i hozyajstvennye stroeniya V kn Vostochnoslavyanskij etnograficheskij sbornik ocherki narodnoj materialnoj kultury russkih ukraincev i belorusov v XIX nachale XX v Trudy Instituta etnografii Novaya seriya tom 31 S A Tokarev otv red Izd vo Akademii nauk SSSR 1956 S 73 74 F Volkov Etnograficheskie osobennosti ukrainskogo naroda V kn Ukrainskij narod v proshlom i nastoyashem T II Pg 1916 Ris 4 a v kolyba V kn Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov praslavyanskij leksicheskij fond Trubachyov O N red Inst rus yaz AN SRSR M Nauka 1983 T 10 klepas kon S 162 164 4150 ekz Narody i religii mira enciklopediya V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1998 S 550 Koliba ukr Zakarpatskij slovnik Portal pro Zakarpattya Stattya pro kolibi v Zakarpatskomu slovniku Perevireno 20 zhovtnya 2012 P I Makushenko Narodna derev yana arhitektura Zakarpattya XVII pochatok XX st Strojizdat 1976 S 41 96 s I Cvyahi Lemkivshina materialna kultura Institut narodoznavstva NAN Ukrayini K 1999 T 1 358 s ISBN 9660201567 Posilannya RedaguvatiKoliba Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 109 ISBN 978 966 7407 83 4 Div takozh RedaguvatiMuzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini Grazhda Lisova hatka Rublena hata Hatina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Koliba amp oldid 38187736