www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курінь Курі нь легка будівля часто тимчасова призначена для ночівлі зимівлі і т д Інші назви куреня буда катра га катря

Курінь

Курі́нь — легка будівля, часто тимчасова, призначена для ночівлі, зимівлі і т. д. Інші назви куреня — буда, катра́га, катря́га (переважно на пасіці), заст. сала́ш.

Фотій Красицький, «Гість із Запоріжжя» — на картині зображений курінь пасічника
Вігвам апачів, 1903 — дуже схожий на стародавній козацький курінь
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Курінь (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буда.

Колись курені мали дуже різні розміри — від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкритої соломою, сторожки (на городах, баштанах і таке інше) до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот осіб.

Слово курінь має тюркське походження: пор. чаг. kürän («загін воїнів»), уйг. kürijän («обоз»). Згідно з турецько-татарськими словниками, курінь — «натовп», «плем'я», «загін», «корпус», «полк». В імперії Чингізхана куренем називалась найменша одиниця громадського і військового управління; курені підкорялись агам, зайсангам, шулепгам і утворювали окремі військові частини (підрозділи), складені за родовою ознакою. Сумнівним слід визнати етимологічний зв'язок слова з прасл. *kuriti («курити», «випускати дим»). Застаріле салаш (шалаш) походить через угор. szállás («нічліг, житло, бівуак») від тур. salaş («намет»).

Історія Редагувати

Курінь у заповіднику Центральна Калахарі

Очевидно, курінь був першою спорудою людини, що слугувала для укриття від негоди. Схожі тимчасові будови для ночівлі створюють деякі людиноподібні мавпи, зокрема шимпанзе.

В Україні Редагувати

Курені мали велике значення для напівкочового населення української частини Великого Степу зі стародавніх часів і ймовірно їх історія прослідковується ще з часів половців і печенігів, а можливо і скіфів. Це можна пояснити тим, що кліматичні особливості українських степів на відміну від степів східної частини Великого Степу чинять необхідною зимівку людей і худоби.

Тож не дивно, що у військах людності цієї частини Степу вже в старі часи знаходимо поділ на окремі підрозділи — курені. Цей поділ згодом стає однією з основ адміністративно-земельного устрою Запорізької Січі, де так само як і в старі часи курінь — це одночасно і хата для проживання козаків на Січі, і підрозділ, який закріплений за цією хатою.

Види куренів Редагувати

Конусоподібний курінь
Цей розділ потребує доповнення. (липень 2017)

Односхилий курінь Редагувати

Односхилий курінь має вигляд нахиленого навіса. Для його влаштування встановлюються дві стійки з розвилинами, на які укладається поперечина, а на неї кладуться кінцями жердини покрівлі.

Двосхильний курінь Редагувати

Двосхильний курінь роблять за тим самим принципом, але жердини кладуть з обох боків поперечини.

Круглий курінь Редагувати

Курені на Запоріжжі Редагувати

За словами Адріана Кащенка: «Звалися поділи Війська Запорозького куренями через те, що у перші часи існування Січі запорожці жили по куренях. Ті курені були довгі, щоб у всякому можливо було міститися кільком сотням товариства, і вкривалися вони очеретом, а зверху ще й звіриними шкурами, щоб було зимою тепліше. З часом замість куренів по січах почали будувати для товариства довгі хати, по 12-15 сажнів завдовжки всяка хата, і хоч запорожці жили вже по хатах з самого початку XVII століття, та проте вже й ті хати почали зватися куренями, бо запорожці звикли до тієї назви.»

Курені на Запорізькій Січі

З розповіді запорізького козака Микити Леонтієвича Коржа, записаної Олексою Стороженком:

Наші курені не такі були, як ті, що скотарі робили собі по степах. Наші були збудовані з квадрових брусів, наш батько — Великий Луг — наділяв нас лісом вдоволь. Курінь був, неначе той будинок, шістсот козаків і більш містилось в ньому, а строївся він, неначе трапеза яка, без перегородок і кімнат, а кругом побіля стін стоя ли столи і лавки, щоб було на чому за обідом сидіти. Образи були у нас дуже багаті, в срібних, в золотих шатах, а посередині куреня висіли панікадила, лампадки і у великі празники засвічувались. Вікна були великі, і часто грубки кахляні, галанські, як у мене в хаті; а печі, де пекли хліб, були особливо, в другій будові, там же і кухарі варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло, свинячу голову до хріну і локшину на переміну, — додав старий з «Енеїди» Котляревського, — і другі потрави, які водились по запорозькому звичаю. Як було зготують обід, то кухарі і ставлять на сирно по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, трунки: горілку, мед, пиво і брагу, а кругом на кінвах вішали корячки, по-запорозьки — михайлики, бо в Січі тих чарок і шклянок не знали. Як же вже козаки прийдуть з отаманом обідати, то, помолившись Богу, отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать; а як кухарі розносять рибу на стябло, то по звичаю голови складають перед отаманом. Пообідавши, моляться богові, кланяються один одному і отаманові і дякують кухаря. «Спасибі, братчику, — кажуть, — що добре козаків нагодував!» Виходячи, отаман і всі козаки клали в карнавку по копійці, а деякі і більш, І розходились куди кому треба, а карнавочні гроші збирав кухар і купував на базарі на завтрашній обід з'їсне. Варили по куренях три рази в день, не в горшках, а в мідних або чавунних казанах, і не в печах, а на кабиці.

Рибальський курінь Редагувати

На Дніпрових порогах до 1928–1932 років за зразком козацьких існували рибальські курені.

Південноросійський курінь Редагувати

На Півдні Росії (Дону, Кубані) «куренем» називалося козацьке житло, дерев'яна або мазана хата.

Згідно зі словником Грінченка, «куренем» могли називати хату й на Поділлі (у той час як слово «хата» вживали в значенні «могила»). У журналі «Основа» засвідчена фраза «Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня».

Інше Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Буда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Катрага // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Салаш // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  7. Хата // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курінь

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kuri n legka budivlya chasto timchasova priznachena dlya nochivli zimivli i t d Inshi nazvi kurenya buda katra ga katrya ga perevazhno na pasici 1 2 zast sala sh 3 Fotij Krasickij Gist iz Zaporizhzhya na kartini zobrazhenij kurin pasichnikaVigvam apachiv 1903 duzhe shozhij na starodavnij kozackij kurinU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurin znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buda Kolis kureni mali duzhe rizni rozmiri vid nevelikoyi budivli skladenoyi z gilok dereva z listyam chi z zherdin i vkritoyi solomoyu storozhki na gorodah bashtanah i take inshe do micnoyi velikoyi hati z tovstih dubovih brusiv na kilka sot osib Slovo kurin maye tyurkske pohodzhennya por chag kuran zagin voyiniv ujg kurijan oboz 4 Zgidno z turecko tatarskimi slovnikami kurin natovp plem ya zagin korpus polk V imperiyi Chingizhana kurenem nazivalas najmensha odinicya gromadskogo i vijskovogo upravlinnya kureni pidkoryalis agam zajsangam shulepgam i utvoryuvali okremi vijskovi chastini pidrozdili skladeni za rodovoyu oznakoyu Sumnivnim slid viznati etimologichnij zv yazok slova z prasl kuriti kuriti vipuskati dim 4 Zastarile salash 3 shalash pohodit cherez ugor szallas nichlig zhitlo bivuak vid tur salas namet 5 6 Zmist 1 Istoriya 1 1 V Ukrayini 2 Vidi kureniv 2 1 Odnoshilij kurin 2 2 Dvoshilnij kurin 2 3 Kruglij kurin 3 Kureni na Zaporizhzhi 4 Ribalskij kurin 5 Pivdennorosijskij kurin 6 Inshe 7 Div takozh 8 Primitki 9 Posilannya 10 Dzherela ta literaturaIstoriya Redaguvati nbsp Kurin u zapovidniku Centralna KalahariOchevidno kurin buv pershoyu sporudoyu lyudini sho sluguvala dlya ukrittya vid negodi Shozhi timchasovi budovi dlya nochivli stvoryuyut deyaki lyudinopodibni mavpi zokrema shimpanze V Ukrayini Redaguvati Kureni mali velike znachennya dlya napivkochovogo naselennya ukrayinskoyi chastini Velikogo Stepu zi starodavnih chasiv i jmovirno yih istoriya proslidkovuyetsya she z chasiv polovciv i pechenigiv a mozhlivo i skifiv Ce mozhna poyasniti tim sho klimatichni osoblivosti ukrayinskih stepiv na vidminu vid stepiv shidnoyi chastini Velikogo Stepu chinyat neobhidnoyu zimivku lyudej i hudobi Tozh ne divno sho u vijskah lyudnosti ciyeyi chastini Stepu vzhe v stari chasi znahodimo podil na okremi pidrozdili kureni Cej podil zgodom staye odniyeyu z osnov administrativno zemelnogo ustroyu Zaporizkoyi Sichi de tak samo yak i v stari chasi kurin ce odnochasno i hata dlya prozhivannya kozakiv na Sichi i pidrozdil yakij zakriplenij za ciyeyu hatoyu Vidi kureniv Redaguvati nbsp Konusopodibnij kurinCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2017 Odnoshilij kurin Redaguvati Odnoshilij kurin maye viglyad nahilenogo navisa Dlya jogo vlashtuvannya vstanovlyuyutsya dvi stijki z rozvilinami na yaki ukladayetsya poperechina a na neyi kladutsya kincyami zherdini pokrivli Dvoshilnij kurin Redaguvati Dvoshilnij kurin roblyat za tim samim principom ale zherdini kladut z oboh bokiv poperechini Kruglij kurin RedaguvatiKureni na Zaporizhzhi RedaguvatiDokladnishe Kurin Zaporozka Sich Za slovami Adriana Kashenka Zvalisya podili Vijska Zaporozkogo kurenyami cherez te sho u pershi chasi isnuvannya Sichi zaporozhci zhili po kurenyah Ti kureni buli dovgi shob u vsyakomu mozhlivo bulo mistitisya kilkom sotnyam tovaristva i vkrivalisya voni ocheretom a zverhu she j zvirinimi shkurami shob bulo zimoyu teplishe Z chasom zamist kureniv po sichah pochali buduvati dlya tovaristva dovgi hati po 12 15 sazhniv zavdovzhki vsyaka hata i hoch zaporozhci zhili vzhe po hatah z samogo pochatku XVII stolittya ta prote vzhe j ti hati pochali zvatisya kurenyami bo zaporozhci zvikli do tiyeyi nazvi nbsp Kureni na Zaporizkij SichiZ rozpovidi zaporizkogo kozaka Mikiti Leontiyevicha Korzha zapisanoyi Oleksoyu Storozhenkom nbsp Nashi kureni ne taki buli yak ti sho skotari robili sobi po stepah Nashi buli zbudovani z kvadrovih brusiv nash batko Velikij Lug nadilyav nas lisom vdovol Kurin buv nenache toj budinok shistsot kozakiv i bilsh mistilos v nomu a stroyivsya vin nenache trapeza yaka bez peregorodok i kimnat a krugom pobilya stin stoya li stoli i lavki shob bulo na chomu za obidom siditi Obrazi buli u nas duzhe bagati v sribnih v zolotih shatah a poseredini kurenya visili panikadila lampadki i u veliki prazniki zasvichuvalis Vikna buli veliki i chasto grubki kahlyani galanski yak u mene v hati a pechi de pekli hlib buli osoblivo v drugij budovi tam zhe i kuhari varili rizni potravi teteryu borsh galushki hlyaki ribu na styablo svinyachu golovu do hrinu i lokshinu na pereminu dodav starij z Eneyidi Kotlyarevskogo i drugi potravi yaki vodilis po zaporozkomu zvichayu Yak bulo zgotuyut obid to kuhari i stavlyat na sirno po vsih stolah derev yani vaganki z potravoyu a mizh nimi u velikih kinvah tezh derev yanih trunki gorilku med pivo i bragu a krugom na kinvah vishali koryachki po zaporozki mihajliki bo v Sichi tih charok i shklyanok ne znali Yak zhe vzhe kozaki prijdut z otamanom obidati to pomolivshis Bogu otaman sida na pokuti a tam z nim i kozaki ta j pochinayut trapezuvat a yak kuhari roznosyat ribu na styablo to po zvichayu golovi skladayut pered otamanom Poobidavshi molyatsya bogovi klanyayutsya odin odnomu i otamanovi i dyakuyut kuharya Spasibi bratchiku kazhut sho dobre kozakiv nagoduvav Vihodyachi otaman i vsi kozaki klali v karnavku po kopijci a deyaki i bilsh I rozhodilis kudi komu treba a karnavochni groshi zbirav kuhar i kupuvav na bazari na zavtrashnij obid z yisne Varili po kurenyah tri razi v den ne v gorshkah a v midnih abo chavunnih kazanah i ne v pechah a na kabici nbsp Ribalskij kurin RedaguvatiDokladnishe Ribalskij kurinNa Dniprovih porogah do 1928 1932 rokiv za zrazkom kozackih isnuvali ribalski kureni Pivdennorosijskij kurin RedaguvatiDokladnishe Kurin hata Na Pivdni Rosiyi Donu Kubani kurenem nazivalosya kozacke zhitlo derev yana abo mazana hata Zgidno zi slovnikom Grinchenka kurenem mogli nazivati hatu j na Podilli u toj chas yak slovo hata vzhivali v znachenni mogila U zhurnali Osnova zasvidchena fraza Hati nashi na cvintari a vas prosyu do kurinya 7 Inshe RedaguvatiPlastovij kurin organizacijna i strukturna odinicya Plastu Kancelyarskij kurin specialnij navchalnij zaklad napivvijskovogo tipu v Ukrayini u 17 18 st Div takozh RedaguvatiTent Iglu Chum Yurta Yaranga Vigvam Sukka GrazhdaPrimitki Redaguvati Buda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Katraga Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Salash Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Hata Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Posilannya RedaguvatiKurin Arhivovano 6 chervnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kurin Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 798 799 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KurinDovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Arhivovano 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Duhovna opika greko katolikiv u mizhvoyennij period ta v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Reestr vojska Zaporozhskogo 1756 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Dzherela ta literatura RedaguvatiG G Shpitalov Kurin Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 524 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurin amp oldid 38410438