www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тюркізм Тюркі зм різновид запозичення слово його окреме значення вислів тощо запозичені з тюркських мов або через їхнє п

Тюркізм

Тюркі́зм — різновид запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, запозичені з тюркських мов або через їхнє посередництво з деяких інших мов (переважно з арабської та перської) чи утворені за їхніми зразками. Коротко: тюркізм — це етранжизм, запозичений із тюркських мов.

Тюркізми в українській мові (версія енциклопедії «Українська мова»)

Тюркізми — результат українсько-тюркських мовних контактів. В українській мові налічується близько 4 тис. тюркізмів (без урахування власних назв). Понад половина з них — загальновживані: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий тощо. Решта — історизми (башлик, бунчук, джура, канчук, опанча, осавул, сагайдак, ясир та ін.), діалектизми (байлик «безплатна примусова робота», бичак «ніж», гарам «худоба», кавук «мішок» та ін.) або вживаються у ролі екзотизмів для опису власне тюркського побуту (бай, гарем, мурза, султан, хан та ін.). Група екзотизмів є практично відкритою і постійно поповнюється.

До найдавнішого шару тюркізмів належать булгаризми: ковер, колчан. Тюркізмам давньокиївської доби булгарського, хозарського, печенізького, кипчацького і татарського походження (іноді як проміжні ланки для монгольських, перських, арабських запозичень) властивий фонетичний перехід звука а в о: богатир (кипчац. багатыр; монг. багатур, багадур), хазяїн (дав.-рус. хозя; кипчац.-булгар. хузəй; перс, ходжá; араб, haggi), колимага (дав.-рус. колимогъ, колимагъ; давньотюрк. *калымак; монг. хальмаг), хозари, хазари (з казар, хазар), Болдині гори (з балда/балта «сокира»), м. Бахмач/Бохмач (дав.-рус. Бохмитъ «Магомет»), козак (з казак, пор. грец. фіксацію καζακ — Судак, 1308).

Тюркізмам пізнішого часу це невластиво — вони здебільшого зберігають початкову звукову специфіку: байрак, кабак, кавун, капкан, калим, саман, чабак, ятаган тощо.

Певні проблеми виникають при аналізі паралелізму українських і тюркських власних назв Південної України: річка Молóчна/Сутéнь (тюрк. сÿт — «молоко»), річка Чóрна/Карасý (тюрк. кара — «чорний», су — «вода») тощо.

Тюркізми в українській мові (версія «Енциклопедії українознавства»)

Тюркізми приходили в українську мову гол. ч. у 10 — 18 ст. унаслідок прямого сусідства, торговельних, політичних та культурних зв'язків або рідше через посередництво інших мов (російсьської, польської та ін.). Деякі тюркізми можуть також бути етранжизмами (іранізмами, арабізмами, грецизмами й ін.) в самій тюркській мові, безпосередньо з якої вони потрапили до української мови. Українська мова була посередником у ширенні тюркізмів до західнослов'янських мов.

Перші українсько-тюркські стосунки сягають ще спільнослов'янських часів, коли у 6 ст. середньо-азійська тюркська держава доходила до Азовського чи Чорного морів, а в 7 — 8 ст. з'являються в степах України тюркські племена, що входили до племінних об'єднань болгар та хозарів; можливо, з тих часів походять тюркізми каган (князь), багатир, сан (високе звання), сабля (шабля — скоріше від угорськ. szabni — «різати»).

З 9 ст. Київська Русь перебувала у постійних зв'язках з Хозарським каганатом, що тоді, мабуть, доходив до Дніпра, а в 9 — 11 ст. з печенігами, що кочували в степах від Дону до Дунаю, торками чи «чорними клобуками», а особливо в 11 — 13 ст. з половцями, і від них, а найпевніше від цих останніх, зайшли засвідчені в «Слові о полку Ігоревім» та літописах тюркізми: булат і харалуг («криця, сталь»), женьчуг («перло»), курган («фортеця»), шатро, япончица (пізніше «опанча»), клобук (пізніше «ковпак»), товар, кощій («бранець»), чага («бранка»), тлумач, лошадь (пізніше лоша), борсук, яруга, євшан, бур'ян.

Багато тюркізмів прийшло з монголо-татарською навалою 13 — 14 ст.: козак, ватага, сарай (спочатку «палати», «дім»), чардак, базар, харч, башлик, калита, бариш, бугай, карий та ін., але найбільше за козацьких часів, 15-18 ст., від Кримського Ханства та Османської імперії в різних ділянках життя:

Багато тюркізмів є в топономії степової України (Кременчук, Інгул, Ізюм, Самара та ін.).

Тюркізми звичайно характеризуються гармонією голосних (самі передні або самі задні голосні в слові), браком групи приголосних на початку слова і, здебільша, кінцевим наголосом. Не виключена можливість тюркських впливів на фонетичний розвиток української мови, особливо в проявах двоскладової гармонії голосних (найдавніше в т. зв. повноголоссі, наприклад, мороз із *morzъ), пізніше в зміні о > а перед наголошеним а, наприклад, гаразд із горазд-; в уканні — вимова кожух як кужух та ін), але певності щодо цього немає.

Див. також

Джерела

Посилання

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tyurki zm riznovid zapozichennya slovo jogo okreme znachennya visliv tosho zapozicheni z tyurkskih mov abo cherez yihnye poserednictvo z deyakih inshih mov perevazhno z arabskoyi ta perskoyi chi utvoreni za yihnimi zrazkami Korotko tyurkizm ce etranzhizm zapozichenij iz tyurkskih mov Zmist 1 Tyurkizmi v ukrayinskij movi versiya enciklopediyi Ukrayinska mova 2 Tyurkizmi v ukrayinskij movi versiya Enciklopediyi ukrayinoznavstva 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaTyurkizmi v ukrayinskij movi versiya enciklopediyi Ukrayinska mova RedaguvatiTyurkizmi rezultat ukrayinsko tyurkskih movnih kontaktiv V ukrayinskij movi nalichuyetsya blizko 4 tis tyurkizmiv bez urahuvannya vlasnih nazv Ponad polovina z nih zagalnovzhivani garbuz kilim kishmish otara tuman tyutyun shtani karij tosho Reshta istorizmi bashlik bunchuk dzhura kanchuk opancha osavul sagajdak yasir ta in dialektizmi bajlik bezplatna primusova robota bichak nizh garam hudoba kavuk mishok ta in abo vzhivayutsya u roli ekzotizmiv dlya opisu vlasne tyurkskogo pobutu baj garem murza sultan han ta in Grupa ekzotizmiv ye praktichno vidkritoyu i postijno popovnyuyetsya Do najdavnishogo sharu tyurkizmiv nalezhat bulgarizmi kover kolchan Tyurkizmam davnokiyivskoyi dobi bulgarskogo hozarskogo pechenizkogo kipchackogo i tatarskogo pohodzhennya inodi yak promizhni lanki dlya mongolskih perskih arabskih zapozichen vlastivij fonetichnij perehid zvuka a v o bogatir kipchac bagatyr mong bagatur bagadur hazyayin dav rus hozya kipchac bulgar huzej pers hodzha arab haggi kolimaga dav rus kolimog kolimag davnotyurk kalymak mong halmag hozari hazari z kazar hazar Boldini gori z balda balta sokira m Bahmach Bohmach dav rus Bohmit Magomet kozak z kazak por grec fiksaciyu kazak Sudak 1308 Tyurkizmam piznishogo chasu ce nevlastivo voni zdebilshogo zberigayut pochatkovu zvukovu specifiku bajrak kabak kavun kapkan kalim saman chabak yatagan tosho Pevni problemi vinikayut pri analizi paralelizmu ukrayinskih i tyurkskih vlasnih nazv Pivdennoyi Ukrayini richka Molochna Suten tyurk syt moloko richka Chorna Karasy tyurk kara chornij su voda tosho Tyurkizmi v ukrayinskij movi versiya Enciklopediyi ukrayinoznavstva RedaguvatiTyurkizmi prihodili v ukrayinsku movu gol ch u 10 18 st unaslidok pryamogo susidstva torgovelnih politichnih ta kulturnih zv yazkiv abo ridshe cherez poserednictvo inshih mov rosijsskoyi polskoyi ta in Deyaki tyurkizmi mozhut takozh buti etranzhizmami iranizmami arabizmami grecizmami j in v samij tyurkskij movi bezposeredno z yakoyi voni potrapili do ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova bula poserednikom u shirenni tyurkizmiv do zahidnoslov yanskih mov Pershi ukrayinsko tyurkski stosunki syagayut she spilnoslov yanskih chasiv koli u 6 st seredno azijska tyurkska derzhava dohodila do Azovskogo chi Chornogo moriv a v 7 8 st z yavlyayutsya v stepah Ukrayini tyurkski plemena sho vhodili do pleminnih ob yednan bolgar ta hozariv mozhlivo z tih chasiv pohodyat tyurkizmi kagan knyaz bagatir san visoke zvannya sablya shablya skorishe vid ugorsk szabni rizati Z 9 st Kiyivska Rus perebuvala u postijnih zv yazkah z Hozarskim kaganatom sho todi mabut dohodiv do Dnipra a v 9 11 st z pechenigami sho kochuvali v stepah vid Donu do Dunayu torkami chi chornimi klobukami a osoblivo v 11 13 st z polovcyami i vid nih a najpevnishe vid cih ostannih zajshli zasvidcheni v Slovi o polku Igorevim ta litopisah tyurkizmi bulat i haralug kricya stal zhenchug perlo kurgan fortecya shatro yaponchica piznishe opancha klobuk piznishe kovpak tovar koshij branec chaga branka tlumach loshad piznishe losha borsuk yaruga yevshan bur yan Bagato tyurkizmiv prijshlo z mongolo tatarskoyu navaloyu 13 14 st kozak vataga saraj spochatku palati dim chardak bazar harch bashlik kalita barish bugaj karij ta in ale najbilshe za kozackih chasiv 15 18 st vid Krimskogo Hanstva ta Osmanskoyi imperiyi v riznih dilyankah zhittya skotarstvo chaban otara tabun arkan torba kaban losha bulanij chalij gajda stepove zhittya bajrak komish liman tuman berkut sarana bakaj garba kurin gorodnictvo bashtan garbuz kavun kabak tyutyun vijsko kish osavul bunchuk chajka choven so ga jdak odyag gaba kaptur kobenyak kuntush ochkur postoli sap yan tasma serpanok vual sharovari choboti torgivlya promisel pobut ta in chumak arshin mogorich majdan chavun kazan kilim tapchan loksha lokshina kav yar kava kobza lyulka gajdamaka harciz kanchuk kajdani chuma takozh deyaki frazeologizmi napriklad kalka batki v sensi batko j mati por tur ebeveyn te same dvoyina vid eb batko Bagato tyurkizmiv ye v toponomiyi stepovoyi Ukrayini Kremenchuk Ingul Izyum Samara ta in Tyurkizmi zvichajno harakterizuyutsya garmoniyeyu golosnih sami peredni abo sami zadni golosni v slovi brakom grupi prigolosnih na pochatku slova i zdebilsha kincevim nagolosom Ne viklyuchena mozhlivist tyurkskih vpliviv na fonetichnij rozvitok ukrayinskoyi movi osoblivo v proyavah dvoskladovoyi garmoniyi golosnih najdavnishe v t zv povnogolossi napriklad moroz iz morz piznishe v zmini o gt a pered nagoloshenim a napriklad garazd iz gorazd v ukanni vimova kozhuh yak kuzhuh ta in ale pevnosti shodo cogo nemaye Div takozh RedaguvatiUkrayinsko tyurkski movni kontakti Tyurkskij element v ukrayinskij kulturi Altajski moviDzherela RedaguvatiGarkavec O M Tyurkizm Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 694 695 V Svoboda Turkizmi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1980 Kn 2 t 9 Timoshenko Hmelnickij Bogdan S 3290 Makarushka O Slovar ukrayinskih viraziv perejnyatih z mov tyurkskih ZNTSh T 5 1895 Kniga 1 S 1 14 Myalo A Tyurkizmi v ukrayinskij istorichnij prozi na prikladi romanu Malvi Romana Ivanichuka Arhivovano 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Dmitriev N O tyurkskih elementah russkogo slovarya Leksigraficheskij sbornik III Moskva 1958 Krimskij A Pro tyurkski vplivi v movah slov ta evr Tvori T 4 K 1974 S 574 583 Baskakov N Tyurkizmy v vostochnoslavyanskih yazykah Moskva 1974 Krimskij A Tyurki yih movi ta literaturi Krimskij A Tvori T 4 K 1974 Garkavec A N Tyurkskie yazyki na Ukraine Arhivovano 12 kvitnya 2020 u Wayback Machine K 1988 Posilannya RedaguvatiTyurkizmi Ukrayinska mova Korotkij tlumachnij slovnik lingvistichnih terminiv Za red S Ya Yermolenko K Libid 2001 S 186 224 s ISBN 966 06 0177 8 Kavkazizmi Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 241 634 s Tyurkizm Ukrayinska mova enciklopediya Gubareva G A ta in za red I V Muromceva K Majster klas 2011 S 361 400 s Seriya Velikij ukrayinskij slovnik ISBN 978 966 444 232 6 Tyurkizmi Slovnik lingvistichnih terminiv leksikologiya frazeologiya leksikografiya Za red M I Golyanich Ivano Frankivsk Simik 2011 S 227 272 s ISBN 978 966 8067 71 6 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tyurkizm amp oldid 38572844