www.wikidata.uk-ua.nina.az

Торки У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення літописна назва тюркомовних племен огузів узів які н

Торки

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Торки (значення).

Торки — літописна назва тюркомовних племен огузів (узів), які наприкінці ІХ — на початку Х століття кочували в степах на північ від Аральського та Каспійського морів аж до дельти Волги.

1121 рік — торки і берендеї втікають з Русі: «В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша». Мініатюра Радзивілловського літопису (13-15 ст.).

Наприкінці Х століття окремі групи торків почали переходити на Приазов'я.

У середині ХІ століття, торки, яких тіснили зі сходу половці перекочували в Північне Причорномор'я, де були розбиті руськими князями, однак невдовзі попросились на правах конфедератів до руських князів, і ті взяли войовничих степовиків охороняти свої рубежі. Війська торків і берендеїв стали невід'ємною частиною війська руських князів.

Перші контакти із торками

965 року Святослав Ігорович відправився в похід на волзьких булгарів і хозарів. У його війську вже йшли кінні полки степовиків-торків. У поході Володимира Великого на волзьких булгар 985 року торки брали участь як союзники. В розгромі печенігів, які докучали Русі, велику роль зіграли торки. До 50000 цих воїнів завжди були в розпорядженні київських князів.

З торків стали брати приклад й інші вчорашні кочовики — печеніги, берендеї, черкаси. Всі вони, так чи інакше, поселялись київськими князями на кордоні зі степом у Пороссі.

Торки і Русь

У середині ХІ століття більші орди торків під тиском половців перекочували на причорноморські степи та Нижнє Подніпров'я, витіснивши звідти на захід печенігів.

1054 року торки вдерлися на Переяславщину, але були розбиті військом переяславського князя Всеволода Ярославича і вдруге 1060 року — спільними силами князів Ізяслава, Всеволода, Святослава Ярославичів та Всеслава Брячиславича полоцького. Після цього одна частина торків переселилася на Балкани у володіння Візантійської імперії, де багато з них загинуло під час воєн та від епідемій. Інша частина з дозволу руських князів, оселилася в басейні річок Росі та Росави (центр — місто Торчеськ) і на півдні Переяславщини. Відомий торк Журбан, який за наказом Ізяслава Ярославича заснував під Васильковом село Кодаки, збудувавши там фортецю і став на охороні південних кордонів київських земель.

В 1146 році племена торків і печенігів були об'єднані руськими князями у військовий союз, відомий за літописами як «чорні клобуки» — через високі чорні шерстяні шапки, яка нагадувала руським головний убір православного священика. Чорні клобуки стають прикордонниками раннього руського Середньовіччя, які несли службу за князівську платню. Більше того, сини руських князів все частіше проходять бойове хрещення, очолюючи полки саме чорних клобуків. Ось так чорні клобуки, йдучи з руськими на половців, описуються в «Слові о полку Ігоревім»:

«А мои ти куряни свѣдоми къмети:

подъ трубами повити,

подъ шеломы възлелѣяны,

конець копїя въскръмлени,

пути имь вѣдоми,

яругы имъ знаєми,

луци у нихъ напряжени,

тули отворени,

сабли изъострени;

сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,

ищучи себе чти, а князю славѣ».

Головним ворогом Русі, торків і печенігів на довгий час стали кочові племена половців. Руські князі за допомогою чорних клобуків неодноразово відбивали їх, поки ті не пішли з історичної сцени.

Кінець торків

В першій половині ХІІІ століття з євразійських степів у Європу вторгнулись монголи. Перед новим ворогом руські князі об'єдналися з половцями, які самі попросили союзу, проте об'єднані сили були розбиті в битві на Калці у 1223 році. Це сталось зокрема і через те, що інша частина половців перейшла на сторону загарбників.

У 1236 році монголи вдруге прийшли в Європу, підкорили волзьких булгар, половців та руські князівства разом із союзними їм чорними клобуками. Виживших поневолили й змусили служити своїм інтересам.

Під час навали хана Батия на Україну (1240) та облоги Києва, загинула велика частина торків, їх залишки татари переселили на Волгу, а решта асимілювалася з місцевим населенням.

Спосіб життя

Торки не орали і не сіяли, чоловіки несли сторожову службу на кордоні, жінки займались домом і дітьми. Родові клани називались у торків куренями. Характерним є їх зовнішній вигляд — торки ходили в широких сорочках, але заправлених — на відмінну від руських — в просторі шаровари, носили широкі пояси. Торки були вислоусими (мали обвислі, опущені вуса), голились наголо, залишаючи тільки широкий і довгий чуб на тімені. Руських мечів вони не визнавали — в бою бились легкими шаблями, якими володіли досконало. Всі як один були віртуозними вершниками. Під час битви лице закривали, як забралом, сталевою личиною, часто схожою на лице самого воїна. У знайдених на розкопках личинах торків археологи виявили зображені вуса і чуб. Торки летіли в атаку з довгими списами, здалеку лякаючи охолоджуючим душу «гиканням», а їх улюбленим прийомом був обхід противника з двох сторін «лавиною».

Спадщина

Торки залишили по собі чимало слідів у топоніміці України, зокрема: річки — Казенний Торець, Кривий Торець, Сухий Торець, Торч; міста — Торецьк, Тор (назва міста Слов‘янськ до 1784 року), а також археологічна пам'ятка IX—XIII ст. городище Торчеськ; села — Торець, Торки, Торків, Торське (Чортківський район), Торецьке, Торське, Торчин, Торчиця, Торчицький Степок.

У місті Дніпро є вулиця Торська.

Примітки

  1. Бегство торков и берендеев из Русской земли. Процитовано 9 березня 2023. 
  2. Н. К—а. Торки // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1901. — Т. XXXIIIa (66) : Томбигби — Трульский собор.
  3. Бубенок О. Б. Следы исчезнувших торков Северного Причерноморья // Східний світ. 2014, № 1; с. 13-25. / С. 19-23.

Література

  • Беляева С. Огузы на рубежах Южной Руси / Беляева С., Бубенок О., Гундогдыев О. [та ін.]. — К. : Институт востоковедения им. А. Е. Крымского НАН Украины, 2018. — 224 с. — ISBN 978-966-02-8711-2.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Torki znachennya Torki litopisna nazva tyurkomovnih plemen oguziv uziv yaki naprikinci IH na pochatku H stolittya kochuvali v stepah na pivnich vid Aralskogo ta Kaspijskogo moriv azh do delti Volgi 1121 rik torki i berendeyi vtikayut z Rusi V to zhe leto bezhasha torci berendichi iz Ruskoe zemli i tako myatushesya zde i otide pogybosha 1 Miniatyura Radzivillovskogo litopisu 13 15 st Naprikinci H stolittya okremi grupi torkiv pochali perehoditi na Priazov ya U seredini HI stolittya torki yakih tisnili zi shodu polovci perekochuvali v Pivnichne Prichornomor ya de buli rozbiti ruskimi knyazyami odnak nevdovzi poprosilis na pravah konfederativ do ruskih knyaziv i ti vzyali vojovnichih stepovikiv ohoronyati svoyi rubezhi Vijska torkiv i berendeyiv stali nevid yemnoyu chastinoyu vijska ruskih knyaziv Zmist 1 Pershi kontakti iz torkami 2 Torki i Rus 3 Kinec torkiv 4 Sposib zhittya 5 Spadshina 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaPershi kontakti iz torkami Redaguvati965 roku Svyatoslav Igorovich vidpravivsya v pohid na volzkih bulgariv i hozariv U jogo vijsku vzhe jshli kinni polki stepovikiv torkiv U pohodi Volodimira Velikogo na volzkih bulgar 985 roku torki brali uchast yak soyuzniki V rozgromi pechenigiv yaki dokuchali Rusi veliku rol zigrali torki Do 50000 cih voyiniv zavzhdi buli v rozporyadzhenni kiyivskih knyaziv Z torkiv stali brati priklad j inshi vchorashni kochoviki pechenigi berendeyi cherkasi Vsi voni tak chi inakshe poselyalis kiyivskimi knyazyami na kordoni zi stepom u Porossi Torki i Rus RedaguvatiU seredini HI stolittya bilshi ordi torkiv pid tiskom polovciv perekochuvali na prichornomorski stepi ta Nizhnye Podniprov ya vitisnivshi zvidti na zahid pechenigiv 1054 roku torki vderlisya na Pereyaslavshinu ale buli rozbiti vijskom pereyaslavskogo knyazya Vsevoloda Yaroslavicha i vdruge 1060 roku spilnimi silami knyaziv Izyaslava Vsevoloda Svyatoslava Yaroslavichiv ta Vseslava Bryachislavicha polockogo Pislya cogo odna chastina torkiv pereselilasya na Balkani u volodinnya Vizantijskoyi imperiyi de bagato z nih zaginulo pid chas voyen ta vid epidemij Insha chastina z dozvolu ruskih knyaziv oselilasya v basejni richok Rosi ta Rosavi centr misto Torchesk i na pivdni Pereyaslavshini Vidomij tork Zhurban yakij za nakazom Izyaslava Yaroslavicha zasnuvav pid Vasilkovom selo Kodaki zbuduvavshi tam fortecyu i stav na ohoroni pivdennih kordoniv kiyivskih zemel V 1146 roci plemena torkiv i pechenigiv buli ob yednani ruskimi knyazyami u vijskovij soyuz vidomij za litopisami yak chorni klobuki cherez visoki chorni sherstyani shapki yaka nagaduvala ruskim golovnij ubir pravoslavnogo svyashenika Chorni klobuki stayut prikordonnikami rannogo ruskogo Serednovichchya yaki nesli sluzhbu za knyazivsku platnyu Bilshe togo sini ruskih knyaziv vse chastishe prohodyat bojove hreshennya ocholyuyuchi polki same chornih klobukiv Os tak chorni klobuki jduchi z ruskimi na polovciv opisuyutsya v Slovi o polku Igorevim A moi ti kuryani svѣdomi kmeti pod trubami poviti pod shelomy vzlelѣyany konec kopyiya vskrmleni puti im vѣdomi yarugy im znayemi luci u nih napryazheni tuli otvoreni sabli izostreni sami skachyut aky sѣryi vlci v polѣ ishuchi sebe chti a knyazyu slavѣ Golovnim vorogom Rusi torkiv i pechenigiv na dovgij chas stali kochovi plemena polovciv Ruski knyazi za dopomogoyu chornih klobukiv neodnorazovo vidbivali yih poki ti ne pishli z istorichnoyi sceni Kinec torkiv RedaguvatiV pershij polovini HIII stolittya z yevrazijskih stepiv u Yevropu vtorgnulis mongoli Pered novim vorogom ruski knyazi ob yednalisya z polovcyami yaki sami poprosili soyuzu prote ob yednani sili buli rozbiti v bitvi na Kalci u 1223 roci Ce stalos zokrema i cherez te sho insha chastina polovciv perejshla na storonu zagarbnikiv U 1236 roci mongoli vdruge prijshli v Yevropu pidkorili volzkih bulgar polovciv ta ruski knyazivstva razom iz soyuznimi yim chornimi klobukami Vizhivshih ponevolili j zmusili sluzhiti svoyim interesam Pid chas navali hana Batiya na Ukrayinu 1240 ta oblogi Kiyeva zaginula velika chastina torkiv yih zalishki tatari pereselili na Volgu a reshta asimilyuvalasya z miscevim naselennyam 2 Sposib zhittya RedaguvatiTorki ne orali i ne siyali choloviki nesli storozhovu sluzhbu na kordoni zhinki zajmalis domom i ditmi Rodovi klani nazivalis u torkiv kurenyami Harakternim ye yih zovnishnij viglyad torki hodili v shirokih sorochkah ale zapravlenih na vidminnu vid ruskih v prostori sharovari nosili shiroki poyasi Torki buli vislousimi mali obvisli opusheni vusa golilis nagolo zalishayuchi tilki shirokij i dovgij chub na timeni Ruskih mechiv voni ne viznavali v boyu bilis legkimi shablyami yakimi volodili doskonalo Vsi yak odin buli virtuoznimi vershnikami Pid chas bitvi lice zakrivali yak zabralom stalevoyu lichinoyu chasto shozhoyu na lice samogo voyina U znajdenih na rozkopkah lichinah torkiv arheologi viyavili zobrazheni vusa i chub Torki letili v ataku z dovgimi spisami zdaleku lyakayuchi oholodzhuyuchim dushu gikannyam a yih ulyublenim prijomom buv obhid protivnika z dvoh storin lavinoyu Spadshina RedaguvatiTorki zalishili po sobi chimalo slidiv u toponimici Ukrayini zokrema richki Kazennij Torec Krivij Torec Suhij Torec Torch mista Toreck Tor nazva mista Slov yansk do 1784 roku a takozh arheologichna pam yatka IX XIII st gorodishe Torchesk sela Torec Torki Torkiv Torske Chortkivskij rajon Torecke Torske Torchin Torchicya Torchickij Stepok 3 U misti Dnipro ye vulicya Torska Primitki Redaguvati Begstvo torkov i berendeev iz Russkoj zemli Procitovano 9 bereznya 2023 N K a Torki Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1901 T XXXIIIa 66 Tombigbi Trulskij sobor Bubenok O B Sledy ischeznuvshih torkov Severnogo Prichernomorya Shidnij svit 2014 1 s 13 25 S 19 23 Literatura RedaguvatiBelyaeva S Oguzy na rubezhah Yuzhnoj Rusi Belyaeva S Bubenok O Gundogdyev O ta in K Institut vostokovedeniya im A E Krymskogo NAN Ukrainy 2018 224 s ISBN 978 966 02 8711 2 Posilannya RedaguvatiPlahonin A G Torki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 129 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Torki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1916 1917 1000 ekz Uzi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1948 1000 ekz Torki Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Torki amp oldid 39386488