Де́льта — район впадіння річки в океан, море, озеро або іншу річку, розчленований рукавами і протоками. Включає верхню товщу гирлового конуса виносу річки та алювіальну надводну частину, яка утворює складну гідрографічну мережу і своєрідний ландшафт. Зазвичай, дельта є заболоченою.
Розрізняють кілька видів дельт: дельти видовження, виповнення, блоковані, лопатеві, підводні.
Формування дельти Редагувати
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| 1. Чому в річок є дельти // Канал «Цікава наука» на YouTube, 18 грудня 2020. |
Основну роль у формуванні дельти відіграють осадові маси, що переносяться водами річки з її верхів'я. На шляху до гирла потік води у річці потрапляє у стоячу водяну масу або в район дії припливних хвиль. При цьому швидкість потоку знижується і частинки піску, глини, намулу починають осідати на дно у вигляді осаду.
Існує три стадії формування дельти:
Дельти в Україні Редагувати
На території України дельти характерні для великих річок півдня: Дніпро, Дністер, Дунай, з яких найбільшою є дельта Дунаю. Вона має площу 5,6 тис. км² (в межах України — 1,2 тис. км²). Дельта Дніпра має площу 350 км², довжину 47 км і налічує 13 великих рукавів. Дельта Дністра має площу 35,5 км² та довжину 12 км.
Найвідоміші дельти світу Редагувати
- Дельта Нілу
- Дельта Амазонки
- Дельта Гангу
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дельта |
- Дельта річки // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 60.
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |