Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану.
| Аральське море | |
|---|---|
| | |
| 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д.Координати: 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. | |
| Розташування | |
| Країна | Казахстан і Узбекистан |
| Регіон | Казахстан |
| Розташування | Казахстан Узбекистан |
| Геологічні дані | |
| Тип | Безстічна область |
| Частина від | Mediterranean Sea Aread |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 17 160 км² (2004), 28 687 км² (1998), 68 000 км² (1960) км² |
| Висота | 31 м |
| Глибина макс. | 42 м і 8,7 м |
| Довжина | 428 км |
| Ширина | 284 км |
| Вода | |
| Басейн | |
| Вливаються | Амудар'я, Сирдар'я |
| Площа басейну | 690 000 км² |
| Країни басейну | Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан |
| Інше | |
| Міста та поселення | (Аральськ) |
| Geonames | 1526250 |
| | |
Аральське море (Казахстан) | |
| | |
| Аральське море у Вікісховищі |
З початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Нині озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барсакельмес.
Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила 3 м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї та Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.
Солоність Аральського моря становила 10—11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала.
Судноплавство тривало близько 7 місяців.
В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тонн. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[коли?] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби (колючка південна), хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться.
Карту Аральського моря вперше склав Олексій Бутаков, в експедиції якого брав участь Тарас Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Артем Акишев першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- https://www.marineregions.org/gazetteer.php?p=details&id=4281
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — ISBN 5-330-00384-9. (рос.)
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
Посилання Редагувати
- Смерть моря [ 17 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Куди зникло Аральське море. Дивні символи на висохлому дні. Клімат планети. [ 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // youtube.com (рос.)
| Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |