www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Узбекистану Узбекистан центральноазійська країна що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Св

Географія Узбекистану

Узбекистан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 447 400 км² (57-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 425 400 км², а на поверхню внутрішніх вод — 22 тис. км². Площа країни приблизно дорівнює ⅔ площі України, трохи більша за площу Каліфорнії.

Географія Узбекистану
Географічне положення Узбекистану
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Центральна Азія
Координати 41°00′ пн. ш. 64°00′ сх. д. / 41.000° пн. ш. 64.000° сх. д. / 41.000; 64.000
Територія
Площа 447 400 км² (57-ме)
 • суходіл 90 %
 • води 10 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 6893 км
Рельєф
Тип рівнинний (захід),
гірський (схід)
Найвища точка гора Хазрат-Султан (4643 м)
Найнижча точка озеро Сарикамиш (-110 м)
Клімат
Тип помірний,
субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Амудар'я (2540 км)
Найбільше озеро Озеро Айдаркуль (3700 км² км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, кам'яне вугілля, золото, уранові руди, срібло, руди кольорових металів
Стихійні лиха землетруси
Екологічні проблеми забруднення вод, спустелювання, катастрофа Аральського моря

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Узбекистан, Узбекистан (узб. O'zbekiston Respublikasi, O'zbekiston). Назва країни походить від етноніма узбеки та перського слова «стан», що означає земля, край, країна, тобто Земля узбеків. Походження етноніму узбек залишається спірним. За однією версією, це епонім від імені хана Узбека. За іншою, це ім'я означає незалежний або пан сам по собі, від «оз» — сам і «бек/бай/бег» — дворянський титул. За третьою теорією «уз» виводиться від етноніму тюрків-огузів і слова бей, тобто угузбей — пан огузів.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Узбекистан — центральноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — з Киргизстаном (спільний кордон — 1314 км), Таджикистаном (1312 км), на півдні — з Афганістаном (144 км), на півночі — з Казахстаном (2330 км), на південному заході — з Туркменістаном (1793 км). Загальна довжина державного кордону — 6893 км. Узбекистан має 4 анклави в Ферганській долині, відділених від основної території територією Киргизстану. На території Узбекистану знаходяться анклави Таджикистану (Сарвак) і Киргизстану (Барак).

Країна не має виходу до вод Світового океану. Це єдина країна в світі, якщо не рахувати європейську мікродержаву Ліхтенштейн, що оточена з усіх сторін країнами, що теж не мають виходу до моря, тобто така собі суходільна країна другого порядку. Довжина узбережжя внутрішнього висихаючого Аральського моря 420 км.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час в Узбекистані: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Узбекистану

Корисні копалини Редагувати

Надра Узбекистану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, золото, уранові руди, срібло, мідь, свинець, цинк, вольфрам, молібден.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Узбекистану

Рельєф Редагувати

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — уріз води озера Сарикамиш, яке може пересихати (-110 м); найвища точка — гора Хазрат-Султан (4643 м). Більша частина Узбекистану розташована у межах Туранської низовини, значну частину якої займає пустеля Кизилкум. На півн.-сході і півдні передгір'я і відроги Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю (висоти до 4643 м). Між ними розташовані міжгірські западини: Ферганська, Зеравшанська, Чирчик-Ангренська та ін. Висота хребтів понад 4000 м.

Клімат Редагувати

Більша частина території Узбекистану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу, південна — у субтропічному. На півночі превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь можливе випадіння снігу. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду.

Узбекистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 48,87 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 42,15 тис. км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Амудар'ї та Сирдар'ї. Найдовші річки: Сирдар'я, Амудар'я, Нарин, судноплавна тільки Амудар'я.

Озера Редагувати

Єдине велике озеро в Узбекистані — солоне Аральське море, розташоване на північному заході країни на кордоні з Казахстаном. Площа Аральського моря в 1980-1990-х роках сильно скоротилася, оскільки більша частина води річок, які в нього впадають, використовується для зрошування земель. До 1998 берегова лінія Аральського моря відступила місцями на 80 км, а саме море розпалося на три окремих водоймища. На сьогодні можна говорити про Аральське море як колишнє.

Льодовики Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Узбекистану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 62,6 %,
    • орні землі — 10,1 %,
    • багаторічні насадження — 0,8 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 51,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 7,7 %;
  • інше — 29,7 %.
Див. також: Ліси Узбекистану

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті, гори сходу — до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті.

Див. також: Ссавці Узбекистану, Птахи Узбекистану та Риби Узбекистану

Охорона природи Редагувати

Узбекистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

.

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови; можливі землетруси.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • промислове забруднення у великих містах;
  • забор води на потреби вирощування бавовнику з Амудар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
  • спустелювання;
  • забруднення вод промисловими стоками і сільськогосподарськими хімікатами, що призводить до масових захворювань;
  • засолення ґрунтів;
  • забруднення ґрунтів радіонуклідами, хімікатами, пестицидами (ДДТ).

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Узбекистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Узбекистану

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Uzbekistan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. (англ.) Calum MacLeod, Bradley Mayhew. Uzbekistan. Golden Road to Samarkand. —  — С. 31.
  5. ↑ Атлас світу, 2005.
  6. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 September. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Узбекистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ ФГАМ, 1964.
  11. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Узбекистану
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uzbekistan centralnoazijska krayina sho znahoditsya v glibini kontinentu i ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 447 400 km 57 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 425 400 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 22 tis km 1 Plosha krayini priblizno dorivnyuye ploshi Ukrayini trohi bilsha za ploshu Kaliforniyi Geografiya UzbekistanuGeografichne polozhennya UzbekistanuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Centralna AziyaKoordinati 41 00 pn sh 64 00 sh d 41 000 pn sh 64 000 sh d 41 000 64 000TeritoriyaPlosha 447 400 km 57 me suhodil 90 vodi 10 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 6893 kmRelyefTip rivninnij zahid girskij shid Najvisha tochka gora Hazrat Sultan 4643 m Najnizhcha tochka ozero Sarikamish 110 m KlimatTip pomirnij subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Amudar ya 2540 km Najbilshe ozero Ozero Ajdarkul 3700 km km InshePrirodni resursi vuglevodni kam yane vugillya zoloto uranovi rudi sriblo rudi kolorovih metalivStihijni liha zemletrusiEkologichni problemi zabrudnennya vod spustelyuvannya katastrofa Aralskogo morya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Lodoviki 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Uzbekistan Uzbekistan uzb O zbekiston Respublikasi O zbekiston 2 Nazva krayini pohodit vid etnonima uzbeki ta perskogo slova stan sho oznachaye zemlya kraj krayina tobto Zemlya uzbekiv 3 Pohodzhennya etnonimu uzbek zalishayetsya spirnim Za odniyeyu versiyeyu ce eponim vid imeni hana Uzbeka 4 Za inshoyu ce im ya oznachaye nezalezhnij abo pan sam po sobi vid oz sam i bek baj beg dvoryanskij titul Za tretoyu teoriyeyu uz vivoditsya vid etnonimu tyurkiv oguziv i slova bej tobto uguzbej pan oguziv 3 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya RedaguvatiUzbekistan centralnoazijska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na shodi z Kirgizstanom spilnij kordon 1314 km Tadzhikistanom 1312 km na pivdni z Afganistanom 144 km na pivnochi z Kazahstanom 2330 km na pivdennomu zahodi z Turkmenistanom 1793 km 1 Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6893 km 1 Uzbekistan maye 4 anklavi v Ferganskij dolini viddilenih vid osnovnoyi teritoriyi teritoriyeyu Kirgizstanu 5 Na teritoriyi Uzbekistanu znahodyatsya anklavi Tadzhikistanu Sarvak i Kirgizstanu Barak 5 nbsp Karta Uzbekistanu vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Uzbekistanu ta SShA nbsp Uzbekistan mezhuye lishe z krayinami sho ne mayut vihodu do morya Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu 5 6 Ce yedina krayina v sviti yaksho ne rahuvati yevropejsku mikroderzhavu Lihtenshtejn sho otochena z usih storin krayinami sho tezh ne mayut vihodu do morya tobto taka sobi suhodilna krayina drugogo poryadku 5 Dovzhina uzberezhzhya vnutrishnogo visihayuchogo Aralskogo morya 420 km 1 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki UzbekistanuChas Redaguvati Dokladnishe Chas v UzbekistaniChas v Uzbekistani UTC 5 3 godini riznici chasu z Kiyevom 7 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya UzbekistanuDiv takozh Gidrogeologiya Uzbekistanu Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini UzbekistanuNadra Uzbekistanu bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz naftu kam yane vugillya zoloto uranovi rudi sriblo mid svinec cink volfram molibden 8 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist UzbekistanuVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani UzbekistanuRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef UzbekistanuSeredni visoti dani vidsutni najnizhcha tochka uriz vodi ozera Sarikamish yake mozhe peresihati 110 m najvisha tochka gora Hazrat Sultan 4643 m Bilsha chastina Uzbekistanu roztashovana u mezhah Turanskoyi nizovini znachnu chastinu yakoyi zajmaye pustelya Kizilkum Na pivn shodi i pivdni peredgir ya i vidrogi Tyan Shanyu ta Gissaro Alayu visoti do 4643 m Mizh nimi roztashovani mizhgirski zapadini Ferganska Zeravshanska Chirchik Angrenska ta in Visota hrebtiv ponad 4000 m nbsp Relyef Uzbekistanu nbsp Gipsometrichna karta Uzbekistanu nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Gisarskij hrebet nbsp Plato UstyurtKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat UzbekistanuBilsha chastina teritoriyi Uzbekistanu lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi kontinentalnogo tipu pivdenna u subtropichnomu 9 Na pivnochi prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos 10 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Rozpodil atmosfernih opadiv zmenshuyetsya z pivnochi na pivden mozhlive vipadinnya snigu Na pivdni vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu 10 Sonyachna radiaciya angl Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Uzbekistanu za Keppenom nbsp Uzbekistan uzimku 2003 roku z kosmosu Uzbekistan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 11 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya UzbekistanuZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 48 87 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 42 15 tis km zroshuvanih zemel 1 Gidrografichna merezha Uzbekistanu Gidrografichna merezha Uzbekistanu nbsp Budivnictvo mostu cherez Amudar yu Richki Redaguvati Dokladnishe Richki UzbekistanuRichki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi basejni Amudar yi ta Sirdar yi Najdovshi richki Sirdar ya Amudar ya Narin sudnoplavna tilki Amudar ya Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera UzbekistanuYedine velike ozero v Uzbekistani solone Aralske more roztashovane na pivnichnomu zahodi krayini na kordoni z Kazahstanom Plosha Aralskogo morya v 1980 1990 h rokah silno skorotilasya oskilki bilsha chastina vodi richok yaki v nogo vpadayut vikoristovuyetsya dlya zroshuvannya zemel Do 1998 beregova liniya Aralskogo morya vidstupila miscyami na 80 km a same more rozpalosya na tri okremih vodojmisha Na sogodni mozhna govoriti pro Aralske more yak kolishnye nbsp Visihannya Aralskogo morya vprodovzh 1960 2014 rokiv nbsp Visihannya Aralskogo morya vprodovzh 1989 2008 rokiv nbsp Dno kolishnogo Aralskogo morya nbsp Kolishnij port Mujnak nbsp Charvacke vodoshovishe Lodoviki Redaguvati Dokladnishe Lodoviki UzbekistanuGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti UzbekistanuRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora UzbekistanuZemelni resursi Uzbekistanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 62 6 orni zemli 10 1 bagatorichni nasadzhennya 0 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 51 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 7 7 inshe 29 7 1 Div takozh Lisi UzbekistanuTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna UzbekistanuU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti rivninni pustelni teritoriyi zahodu do Irano Tureckoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi pidoblasti gori shodu do Nagirno Azijskoyi provinciyi Centralnoazijskoyi pidoblasti 10 Div takozh Ssavci Uzbekistanu Ptahi Uzbekistanu ta Ribi UzbekistanuOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond UzbekistanuUzbekistan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 12 Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya UzbekistanuNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha potencijni nespriyatlivi meteorologichni umovi mozhlivi zemletrusi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti promislove zabrudnennya u velikih mistah zabor vodi na potrebi viroshuvannya bavovniku z Amudar yi prizviv do peresihannya Aralskogo morya i najbilshoyi ekologichnoyi katastrofi Serednoyi Aziyi kolaps ribolovli donna sil razom z nakopichenimi pesticidami roznositsya vitrami na veliki vidstani sprichinyuyuchi problemi zi zdrov yam u naselennya spustelyuvannya zabrudnennya vod promislovimi stokami i silskogospodarskimi himikatami sho prizvodit do masovih zahvoryuvan zasolennya gruntiv zabrudnennya gruntiv radionuklidami himikatami pesticidami DDT Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Uzbekistanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni UzbekistanuDiv takozh RedaguvatiCentralna AziyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Uzbekistan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 angl Calum MacLeod Bradley Mayhew Uzbekistan Golden Road to Samarkand S 31 a b v g Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 19 September Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Uzbekistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Uzbekistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Uzbekistan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Uzbekistanu nbsp Vikishovishe Atlas Uzbekistanu Karti Uzbekistanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Uzbekistan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 19 September Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Uzbekistan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Uzbekistanu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Uzbekistanu amp oldid 40452046