www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хозари Хоза ри плем я що з явилося в південно східній Європі після відходу гунів IV століття і проіснувало до XI столітт

Хозари

Хоза́ри — плем'я, що з'явилося в південно-східній Європі після відходу гунів (IV століття) і проіснувало до XI століття. Східні сусіди східнослов'янських племен, пізніше Київської Русі.

Хозари
Дата створення / заснування 618
Рідна мова Хозарська мова
Країна Хозарський каганат
Столиця Беленджерd
Валюта Ярмак
Час/дата припинення існування 1048
 Хозари у Вікісховищі

Про походження хозарів існують різні припущення; вони самі себе вважали близькими до болгар, огузів, аварів.

Вважають, що прабатьківщиною хозарів були Прикаспійські та Приаральські степи і лівобережне Поволжя. Пізніше територія, заселена хозарами, охоплювала прикаспійські степи між річкою Сулаком і пониззям Дону. Головним етнічним центром хозарів був приморський Дагестан, де розташовувалися їхні ранні столиці.

Разом з тим, на думку сходознавців, що виходили з даних східних джерел (твори Аль Масуді, Захарії Казвіні, Ібн-ал-Кяльбі), під хозарською зверхністю напередодні та на час утворення Київської Русі перебували всі слов'янські співплемінності на теренах України. Зокрема, А. Ковалівський вказує, що «східні автори довго вважали, що межі Хазарії простягаються до Карпатів». А. Новосельцев також зазначав, що в період розквіту Хозарії (70-ті роки VII—VIII ст.) її влада на заході поширювалася до Дунаю. Існує погляд, що Київську Русь часів князів Святослава, Володимира можна розглядати як спадкоємницю хозарської держави.[джерело?]

Хозарська еліта у певний момент масово прийняла юдаїзм, і за словами хазарського єврея, наближеного до царя хозарів Юсуфа-Йосипа, походять від євреїв Вірменії. За походу князя Святослава частина хозарів, які втекли на південь і потрапили до мусульман, прийняли іслам. Значна частина заможного населення та знаті хозарів Волгою дісталася балтійського басейну та склали місцеву торгову еліту, сприяючи розвиткові балтійського торгово-політичного союзу Ганза, посиливши формування німецьких і голландських торгових міст-портів.

Головним заняттям перших відомих племен хозарів було кочове скотарство, згодом, коли частина населення осіла, набули від сусідів та завойованих племен хліборобство і торгівлю. Вони часто воювали, але й торгували з Іраном, Арабським халіфатом, Візантією, пізніше — з Руссю, що свідчить про тривале протистояння з потужним союзництвом руських племен і пограниччям задовго до створення каганату.

Виникнення Хозарського каганату Редагувати

У другій половині VI ст. хозари підпали під владу Західнотюркського каганату, під яким були протягом століття. Після розпаду Тюркського каганату в середині VII ст. підкорили собі частину болгар, кавказькі й слов'янські племена та створили Хозарський каганат, першу державну формацію на сході Європи. Верховним володарем Хозарського каганату був каган як релігійний зверхник, його заступником і фактичним правителем був цар-намісник бек.

Спершу у 720-х-737 роках столицею Хозарського каганату було місто Семендер в північному Даґестані, а з середини VIII ст. — Ітиль над Волгою, недалеко сучасної Астрахані. Місто Ітиль стало важливим центром міжнародної торгівлі між Сходом і Заходом, у ньому були й окремі слов'янські квартали.

За Сестренцевичем, «Сармато-козари, після об'єднання свого, були такі сильні й мужні, що коло 750 року допомогли візантійському імператорові Костянтинові V узяти гору над сарацинами. Задоволений цією перемогою, Констянтин виявив сармато-козарами повне своє задоволення й обіцяв їм високе своє заступництво. Він нібито прозвав їх козаками, й писав до одного короля, свого сусіда, й просив його також на майбутні часи називати їх не козарами, а козаками.».

835 року за допомогою візантійських будівничих, на Дону збудовано укріплене місто Саркел, де було багато руських, хозарських, грецьких, іранських і середньоазійських купців.

Крім торговельного шляху між Європою й Азією, через Хозарію проходив Волзький шлях, що сполучав Арабський халіфат зі Скандинавією.

Розквіт Редагувати

Найбільшого розвитку Хозарський каганат зазнав у VII ст., коли він оволодів Північним Кавказом, Приазов'ям, більшою частиною Східної Європи по Дніпро. Тоді у залежність від хозар підпали племена сіверян і полян, які платили їм данину. Хозарський каганат воював як проти арабів, так і проти Візантії. Хозари відіграли роль заборола проти арабської експансії.

На початку VIII ст. серед хозарів північного Дагестану поселилися євреї з Ірану та Візантії, і під їх впливом частина хозарів перейшла на юдаїзм, однак щойно на початку IX ст. цар Обадія проголосив юдейську віру без Талмуду державною релігією. У 737 року араби з халіфату напали на Хозарський каганат і примусили провідну верству перейти на іслам. Зі свого боку Візантія намагалася насадити в Хозарії християнство; місійну подорож серед хозар відбув у 860-861 роках Кирило-Константин. При допомозі візантійських місіонерів у Хозарському каганаті створено митрополію і 7 єпархій. На території Хозарського каганату мирно співіснували юдаїзм (провідна верства), іслам і християнство — як також і язичництво, поширене і серед слов'янських племен.

Занепад Редагувати

Наприкінці IX століття в причорноморські степи, контрольовані хозарами, прийшли печеніги, які значно ослабили Хозарський каганат. Із середини IX століття сильним суперником для хозарів стала Русь, військові дружини якої часто проходили територією Хозарії до Каспійського моря.

У IX—X ст. уся політика й економіка (торгівля) Східної Європи зосереджувалася в трикутнику Візантія— Хозарський каганат — Київська Русь. Рівновага між цими державами була порушена з ослабленням Хозарського каганату й зростанням Київської Русі.

За літописним описами 862 року руське військо під проводом Аскольда й Діра визволило Київ від хозарської влади.

У 883—885 роках князь Олег визволив і племена полян та сіверян з-під хозарської залежності.

За часів князя Ігоря руське військо двічі (913—914 і 943—944) переходило через Хозарію на Каспійське узбережжя, де захопило чималу здобич. У поході проти Візантії (941) князь Ігор користувався підтримкою Хозарського каганату, серед його дружинників були й хозари християнського віровизнання.

Похід князя Святослава Ігоревича 964—965 років на Хозарський каганат завдав йому, після 300-річного існування, остаточного удару. Було розгромлено міста Ітиль і Семендер, а Білу Вежу, разом із південно-західною частиною (Тмутороканське князівство) — приєднано до Київської держави. Знищення Хозарського каганату припинило набіги хозарських орд на поселення русичів з метою захоплення населення й продажу його в рабство.

Після перемоги князя Святослава хозари підпали під зверхність Хорезму[джерело?].

985 року князь Володимир Святославич пішов походом на булгар та хозарів і після перемоги примусив їх платити данину.

Остання літописна згадка про хозарів датується 1079 роком (про їх участь у змові проти князя Олега Святославича, якого схопили в Тмуторокані й відправили у Візантію). 1083 року князь Олег, повернувшись до Тмуторокані, стратив хозарів-змовників.

Після занепаду Хозарського каганату хозари поступово змішувалися з тюрксько-половецьким оточенням і згодом цілковито зникли.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Румунська Вікіпедія — 2003.
    d:Track:Q199864
  2. Истор. Царст. Херсонес. Таврич. т. 2, стр. 106, 1806 г.

Джерела та література Редагувати

  • О. В. Комар. Хозари // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 397. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • Ковалівський А. Зв'язки зі Сходом та сходознавство у Києві й Наддніпрянщині в середні віки / А.Ковалівський // Східний світ. — 1995. — № 2 / 1996. — № 1. — С. 149.
  • Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — С. 77.
  • Тортика А. А. Династические браки как элемент внешней и внутренней политики Хазарского государства / А. А. Тортика // Східний світ. — 2005. — № 1. — С. 105.
  • Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — С. 193, 194.

Література Редагувати

  • Головко О. Хозари // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  • Хозари // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3610—3611.
  • Рыбаков Б. К вопросу о роли Хазарского каганата в истории Руси. — Советская Археология, XVIII. — М., 1953
  • Артамонов М. История хазар. — Л., 1962
  • Dunlop D. The History of the Jewish Khazars. — Нью-Йорк, 1967
  • Pritsak O. The Khazar Kingdom's Conversion to Judaism. — Harvard Ukr. Studies, t. 3, ch. 2. — 1978
  • Hunowie europejscy, Protobułgarzy, Chazarowie, Pieczyngowie. — Вроцлав — Ґданськ, 1975
  • Плетнева С. Хазары. — М., 1976
  • (рос.) Гумилёв Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. — М. : АСТ, 2019. — 960 с. — ISBN 978-5-17-100425-5.
  • A.Koestler, La tredicesima tribù, UTET, Torino 2003
  • Isaac Acqris, Kol Mevasser , Constantinople 1577, Manuscrit à Oxford.
  • A.N. Poliak, Kazarie: Histoire d'un royaume juif en Europe (En hébreu), Tel Aviv, 1951.
  • Encyclopédia Universalis, Dictionnaire du Judaïsme, p. 447, Paris, Albin Michel, 1998.
  • Sapir Jacques, Piatigorsky Jacques (dir), «L'Empire khazar. VIIe-XIe siècle, l'énigme d'un peuple cavalier.», Paris, Autrement, coll. Mémoires, 2005 (ISBN 2-7467-0633-4)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hoza ri plem ya sho z yavilosya v pivdenno shidnij Yevropi pislya vidhodu guniv IV stolittya i proisnuvalo do XI stolittya Shidni susidi shidnoslov yanskih plemen piznishe Kiyivskoyi Rusi HozariData stvorennya zasnuvannya618Ridna movaHozarska mova 1 KrayinaHozarskij kaganatStolicyaBelendzherdValyutaYarmakChas data pripinennya isnuvannya1048 Hozari u VikishovishiPro pohodzhennya hozariv isnuyut rizni pripushennya voni sami sebe vvazhali blizkimi do bolgar oguziv avariv Vvazhayut sho prabatkivshinoyu hozariv buli Prikaspijski ta Priaralski stepi i livoberezhne Povolzhya Piznishe teritoriya zaselena hozarami ohoplyuvala prikaspijski stepi mizh richkoyu Sulakom i ponizzyam Donu Golovnim etnichnim centrom hozariv buv primorskij Dagestan de roztashovuvalisya yihni ranni stolici Razom z tim na dumku shodoznavciv sho vihodili z danih shidnih dzherel tvori Al Masudi Zahariyi Kazvini Ibn al Kyalbi pid hozarskoyu zverhnistyu naperedodni ta na chas utvorennya Kiyivskoyi Rusi perebuvali vsi slov yanski spivpleminnosti na terenah Ukrayini Zokrema A Kovalivskij vkazuye sho shidni avtori dovgo vvazhali sho mezhi Hazariyi prostyagayutsya do Karpativ A Novoselcev takozh zaznachav sho v period rozkvitu Hozariyi 70 ti roki VII VIII st yiyi vlada na zahodi poshiryuvalasya do Dunayu Isnuye poglyad sho Kiyivsku Rus chasiv knyaziv Svyatoslava Volodimira mozhna rozglyadati yak spadkoyemnicyu hozarskoyi derzhavi dzherelo Hozarska elita u pevnij moment masovo prijnyala yudayizm i za slovami hazarskogo yevreya nablizhenogo do carya hozariv Yusufa Josipa pohodyat vid yevreyiv Virmeniyi Za pohodu knyazya Svyatoslava chastina hozariv yaki vtekli na pivden i potrapili do musulman prijnyali islam Znachna chastina zamozhnogo naselennya ta znati hozariv Volgoyu distalasya baltijskogo basejnu ta sklali miscevu torgovu elitu spriyayuchi rozvitkovi baltijskogo torgovo politichnogo soyuzu Ganza posilivshi formuvannya nimeckih i gollandskih torgovih mist portiv Golovnim zanyattyam pershih vidomih plemen hozariv bulo kochove skotarstvo zgodom koli chastina naselennya osila nabuli vid susidiv ta zavojovanih plemen hliborobstvo i torgivlyu Voni chasto voyuvali ale j torguvali z Iranom Arabskim halifatom Vizantiyeyu piznishe z Russyu sho svidchit pro trivale protistoyannya z potuzhnim soyuznictvom ruskih plemen i pogranichchyam zadovgo do stvorennya kaganatu Zmist 1 Viniknennya Hozarskogo kaganatu 2 Rozkvit 3 Zanepad 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 6 1 Literatura 7 PosilannyaViniknennya Hozarskogo kaganatu RedaguvatiU drugij polovini VI st hozari pidpali pid vladu Zahidnotyurkskogo kaganatu pid yakim buli protyagom stolittya Pislya rozpadu Tyurkskogo kaganatu v seredini VII st pidkorili sobi chastinu bolgar kavkazki j slov yanski plemena ta stvorili Hozarskij kaganat pershu derzhavnu formaciyu na shodi Yevropi Verhovnim volodarem Hozarskogo kaganatu buv kagan yak religijnij zverhnik jogo zastupnikom i faktichnim pravitelem buv car namisnik bek Spershu u 720 h 737 rokah stoliceyu Hozarskogo kaganatu bulo misto Semender v pivnichnomu Dagestani a z seredini VIII st Itil nad Volgoyu nedaleko suchasnoyi Astrahani Misto Itil stalo vazhlivim centrom mizhnarodnoyi torgivli mizh Shodom i Zahodom u nomu buli j okremi slov yanski kvartali Za Sestrencevichem Sarmato kozari pislya ob yednannya svogo buli taki silni j muzhni sho kolo 750 roku dopomogli vizantijskomu imperatorovi Kostyantinovi V uzyati goru nad saracinami Zadovolenij ciyeyu peremogoyu Konstyantin viyaviv sarmato kozarami povne svoye zadovolennya j obicyav yim visoke svoye zastupnictvo Vin nibito prozvav yih kozakami j pisav do odnogo korolya svogo susida j prosiv jogo takozh na majbutni chasi nazivati yih ne kozarami a kozakami 2 835 roku za dopomogoyu vizantijskih budivnichih na Donu zbudovano ukriplene misto Sarkel de bulo bagato ruskih hozarskih greckih iranskih i serednoazijskih kupciv Krim torgovelnogo shlyahu mizh Yevropoyu j Aziyeyu cherez Hozariyu prohodiv Volzkij shlyah sho spoluchav Arabskij halifat zi Skandinaviyeyu Rozkvit RedaguvatiNajbilshogo rozvitku Hozarskij kaganat zaznav u VII st koli vin ovolodiv Pivnichnim Kavkazom Priazov yam bilshoyu chastinoyu Shidnoyi Yevropi po Dnipro Todi u zalezhnist vid hozar pidpali plemena siveryan i polyan yaki platili yim daninu Hozarskij kaganat voyuvav yak proti arabiv tak i proti Vizantiyi Hozari vidigrali rol zaborola proti arabskoyi ekspansiyi Na pochatku VIII st sered hozariv pivnichnogo Dagestanu poselilisya yevreyi z Iranu ta Vizantiyi i pid yih vplivom chastina hozariv perejshla na yudayizm odnak shojno na pochatku IX st car Obadiya progolosiv yudejsku viru bez Talmudu derzhavnoyu religiyeyu U 737 roku arabi z halifatu napali na Hozarskij kaganat i primusili providnu verstvu perejti na islam Zi svogo boku Vizantiya namagalasya nasaditi v Hozariyi hristiyanstvo misijnu podorozh sered hozar vidbuv u 860 861 rokah Kirilo Konstantin Pri dopomozi vizantijskih misioneriv u Hozarskomu kaganati stvoreno mitropoliyu i 7 yeparhij Na teritoriyi Hozarskogo kaganatu mirno spivisnuvali yudayizm providna verstva islam i hristiyanstvo yak takozh i yazichnictvo poshirene i sered slov yanskih plemen Zanepad RedaguvatiNaprikinci IX stolittya v prichornomorski stepi kontrolovani hozarami prijshli pechenigi yaki znachno oslabili Hozarskij kaganat Iz seredini IX stolittya silnim supernikom dlya hozariv stala Rus vijskovi druzhini yakoyi chasto prohodili teritoriyeyu Hozariyi do Kaspijskogo morya U IX X st usya politika j ekonomika torgivlya Shidnoyi Yevropi zoseredzhuvalasya v trikutniku Vizantiya Hozarskij kaganat Kiyivska Rus Rivnovaga mizh cimi derzhavami bula porushena z oslablennyam Hozarskogo kaganatu j zrostannyam Kiyivskoyi Rusi Za litopisnim opisami 862 roku ruske vijsko pid provodom Askolda j Dira vizvolilo Kiyiv vid hozarskoyi vladi U 883 885 rokah knyaz Oleg vizvoliv i plemena polyan ta siveryan z pid hozarskoyi zalezhnosti Za chasiv knyazya Igorya ruske vijsko dvichi 913 914 i 943 944 perehodilo cherez Hozariyu na Kaspijske uzberezhzhya de zahopilo chimalu zdobich U pohodi proti Vizantiyi 941 knyaz Igor koristuvavsya pidtrimkoyu Hozarskogo kaganatu sered jogo druzhinnikiv buli j hozari hristiyanskogo viroviznannya Pohid knyazya Svyatoslava Igorevicha 964 965 rokiv na Hozarskij kaganat zavdav jomu pislya 300 richnogo isnuvannya ostatochnogo udaru Bulo rozgromleno mista Itil i Semender a Bilu Vezhu razom iz pivdenno zahidnoyu chastinoyu Tmutorokanske knyazivstvo priyednano do Kiyivskoyi derzhavi Znishennya Hozarskogo kaganatu pripinilo nabigi hozarskih ord na poselennya rusichiv z metoyu zahoplennya naselennya j prodazhu jogo v rabstvo Pislya peremogi knyazya Svyatoslava hozari pidpali pid zverhnist Horezmu dzherelo 985 roku knyaz Volodimir Svyatoslavich pishov pohodom na bulgar ta hozariv i pislya peremogi primusiv yih platiti daninu Ostannya litopisna zgadka pro hozariv datuyetsya 1079 rokom pro yih uchast u zmovi proti knyazya Olega Svyatoslavicha yakogo shopili v Tmutorokani j vidpravili u Vizantiyu 1083 roku knyaz Oleg povernuvshis do Tmutorokani strativ hozariv zmovnikiv Pislya zanepadu Hozarskogo kaganatu hozari postupovo zmishuvalisya z tyurksko poloveckim otochennyam i zgodom cilkovito znikli Div takozh RedaguvatiHozarski mifi Hozarskij kozackij mif Hozarskij slovnikPrimitki Redaguvati Rumunska Vikipediya 2003 d Track Q199864 Istor Carst Hersones Tavrich t 2 str 106 1806 g Dzherela ta literatura RedaguvatiO V Komar Hozari Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 397 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Kovalivskij A Zv yazki zi Shodom ta shodoznavstvo u Kiyevi j Naddnipryanshini v seredni viki A Kovalivskij Shidnij svit 1995 2 1996 1 S 149 Novoselcev A P Hazarskoe gosudarstvo i ego rol v istorii Vostochnoj Evropy i Kavkaza S 77 Tortika A A Dinasticheskie braki kak element vneshnej i vnutrennej politiki Hazarskogo gosudarstva A A Tortika Shidnij svit 2005 1 S 105 Novoselcev A P Hazarskoe gosudarstvo i ego rol v istorii Vostochnoj Evropy i Kavkaza S 193 194 Literatura Redaguvati Golovko O Hozari Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Hozari Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1984 Kn 2 t 10 Hmelnickij Boris Yackiv S 3610 3611 Rybakov B K voprosu o roli Hazarskogo kaganata v istorii Rusi Sovetskaya Arheologiya XVIII M 1953 Artamonov M Istoriya hazar L 1962 Dunlop D The History of the Jewish Khazars Nyu Jork 1967 Pritsak O The Khazar Kingdom s Conversion to Judaism Harvard Ukr Studies t 3 ch 2 1978 Hunowie europejscy Protobulgarzy Chazarowie Pieczyngowie Vroclav Gdansk 1975 Pletneva S Hazary M 1976 ros Gumilyov L N Drevnyaya Rus i Velikaya step M AST 2019 960 s ISBN 978 5 17 100425 5 A Koestler La tredicesima tribu UTET Torino 2003 Isaac Acqris Kol Mevasser Constantinople 1577 Manuscrit a Oxford A N Poliak Kazarie Histoire d un royaume juif en Europe En hebreu Tel Aviv 1951 Encyclopedia Universalis Dictionnaire du Judaisme p 447 Paris Albin Michel 1998 Sapir Jacques Piatigorsky Jacques dir L Empire khazar VIIe XIe siecle l enigme d un peuple cavalier Paris Autrement coll Memoires 2005 ISBN 2 7467 0633 4 Posilannya RedaguvatiHozarizm kozarizm ukrayinskij Mala enciklopediya etnoderzhavoznavstva Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini Uporyadnik Yu I Rimarenko ta in Kiyiv Vid va Geneza Dovira 1996 S 166 168 Hozari Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2010 2011 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hozari amp oldid 39937551