www.wikidata.uk-ua.nina.az

Халіфат Халіфа т араб خلافة إسلامية спадкоємець представник 1 феодальна теократична мусульманська держава що виникла вна

Халіфат

Халіфа́т (араб. خلافة إسلامية‎ — «спадкоємець», «представник») — феодальна теократична мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII–IX століть і очолювалася халіфами. Також халіфат як термін означає ісламську теократичну державу, яка має об'єднувати усіх мусульман. Утім, лише перший Омеядський халіфат дійсно об'єднував усю умму.

Халіфат

Арабський халіфат, 750. Різними кольорами позначені володіння мусульман на момент смерті Мухаммеда, завоювання перших трьох халіфів та завоювання Омейядів
Посада голови уряду халіф
 Халіфат у Вікісховищі
Арабський халіфат, 750 рік. Різними кольорами позначені володіння мусульман на момент смерті Мухаммеда, завоювання перших трьох халіфів та завоювання Омейядів

Під контролем цієї держави в період її розквіту були землі Близького Сходу, Північної Африки і Південної Європи. Халіфат контактував з такими регіонами, як Європа і Великий Євразійський Степ, тісно взаємодіяв з тодішніми утвореннями на цих землях — Волзькою Булгарією, Тюркським і Хозарським каганатом, Руссю, Східною Римською імперією. Перший халіфат розпався 750 року, коли влада в державі перейшла до династії Аббасидів.

Історія Редагувати

Населення спекотної та посушливої Аравії за типом господарської діяльності поділялось на 2 великі групи: бедуїнів, що займались кочовим скотарством (верблюди, вівці, коні) і фелахів, що займались землеробством на зрошувальних землях (зернові, фініки, виноград, цукрова тростина). Землеробство концентрувалось у південній гірській частині півострова. Уздовж берегів Аравії Червоним і Аравійським морем проходив стародавній торговельний шлях з Єгипту до Субсахарської Африки та Індії. Араби здавна займались торгівлею, водили каравани. Найбільшими містами на таких шляхах стали Сана, Мекка та Медина. Арабські племена зберігали власний родовий устрій, божеств, постійно ворогували між собою за пасовища та отари овець.

На початку VII століття постійно ворогуючі Візантійська та Сасанідська імперії захоплюють північ та південне узбережжя півострова, відповідно. Це позначається на купецькій знаті арабів, яка військовою силою намагається відновити торгівлю. Провідну роль в цьому об'єднанні відіграла нова монотеїстична релігія — іслам. Засновником ісламу був неписьменний купець Мухаммад (Мухамед, Магомет) з Мекки. Його усні проповіді, як пророка єдиного всемогутнього бога Аллаха, учні записували на глиняних табличках та пальмовому листі, щоб далі поширювати вчення та навертати до віри нових мусульман. Коран — писемний звід проповідей вперше було складено за правління халіфа Османа (644—656). Іслам відноситься до аврамічних релігій, бо ним було запозичено більшість релігійних догм з юдаїзму та християнства. Він вимагає від вірян безумовної покірності догматам та послідовного виконання обрядів. Купецька верхівка домоглася того, щоб іслам прямо освячував війни з невірними (джихад), пропонував райське потойбічне життя для жертв таких війн. Первісним ядром халіфату стала створена Мухамедом в Хіджазі мусульманська громада — умма. 630 року більшість арабських племен прийняли іслам, визнали Мухамеда пророком Аллаха, а Мекку проголосили релігійним центром.

Після смерті Мухамеда влада перейшла до рук його заступників — халіфів, які протягом 632—661 років підкорили все населення півострова й розпочали завоювання сусідніх держав. Основою війська халіфів складала швидка легка кіннота. Поневолене й обтяжене податками, зубожіле від війн близькосхідне населення Візантійської та Сасанідської імперій зустрічало арабів як своїх визволителів, а християни вбачали в ісламі очищені від зайвих нашарувань різних догматів. Були завойовані Сирія, Єгипет (634—638), Магриб, Іран. 711 року арабський полководець Тарік ібн Зіяд з 7 тис. військом форсує Гібралтарську протоку, пізніше названу на його честь, та завойовує ослабле Вестготське королівство. Просування арабів на північ до Франкського королівства було зупинене армією Карла Мартела у битві при Пуат'є 732 року. Південний Кавказ та держави Центральної Азії були підкорені шляхом переходу на бік завойовників місцевих феодалів. Араби вийшли до північно-західних районів Індії в долині Інду та зупинили китайську експансію на захід вздовж Шовкового шляху у Талаській битві 751 року. Це був період найбільшої територіальної експансії Арабського халіфату зі столицею в Дамаску з 661 року.

Величезні обсяги награбованого в походах слугували швидкому піднесенню як знаті, що ставала тепер феодалами-землевласниками, так і Леванту загалом. Централізація влади в одних руках дозволила проводити масштабне меліоративне будівництво в різних куточках країни, розвивати мистецтво, науку, технології, сприяти торгівлі на великі відстані. 750 року столицею стає Багдад. Епоха існування Багдадського халіфату, разом з декількома наступними століттями розквіту загальноісламської науки й культури, іменуються в західній історіографії Золотою добою ісламу.

У VIII—IX століттях халіфатом прокотилась хвиля народних повстань, найбільшим з яких було повстання Бабека в Азербайджані. Колишній погонич верблюдів Бабек зумів згуртувати місцеве зороастрійське населення на боротьбу з чужинською вірою. Його «війська в червоному одязі» розбили 6 армій халіфату й встановили на великій території власні порядки. Однак підступним шляхом ватажка схопили й стратили, повстання згасло. У Західній Африці впродовж 739—743 років вирувало велике берберське повстання. Неминучі відцентрові процеси, підживлювані місцевою знаттю та відсутністю якісної комунікації на величезних відстанях, швидко призводять до феодального дрібнення Халіфату. У VIII столітті халіфат було розділено на емірати — окремі адміністративно-військові одиниці, які управлялись емірами, яких призначав халіф. Суди було відокремлено від адміністрації та підпорядковано шурі. У IX столітті владу халіфів було обмежено їхніми заступниками — великими візирями. Духовна та судова влада перейшла до головного каді — верховного судді. На місцях еміри і султани перестали призначатися, а почали передавати свою владу у спадок. Першим від єдиного халіфату 929 року відколовся багатий Кордовський халіфат на заході, що під ударами берберів розпався 1031 року на окремі тайфи. Східні землі залишились за Багдадським халіфатом, від якого поступово відділились Магриб, Іфрикія, Єгипет, Хорасан, Афганістан, Іран. 945 року багдадський халіф був позбавлений світської влади, але зберіг духовну над суннітами.

У X столітті Багдадський халіфат охоплював лише частину Іраку й Ірану. 1258 року його столиця впала під ударами монгольської кінноти, загинуло до 1 млн його мешканців, книгами гатили Тигр для переправи. 1261 року було утворено самостійний Каїрський халіфат у Північній Африці, що проіснував до 1517 року.

Господарство Редагувати

Основою господарства Халіфату становило землеробство, скотарство і транзитна торгівля. Араби повсюдно піднімали культуру вирощування сільськогосподарських рослин, займались меліорацією, поширювали технічні винаходи. Вони інтродукували до Середземномор'я зі сходу бавовник, рис, цитрусові. Іран став центром килимарства, Сирія — металургії (булат), гутництва та шовкоткацтва. Торговельні каравани поєднали найвіддаленіші куточки Північної Африки і Європи з Тропічною Африкою, Індією та Китаєм. Потреба в робочій силі заради масштабного будівництва, гребного галерного флоту інтенсифікувала работоргівлю. Темношкіра робоча сила, разом з іншими «природними ресурсами» (золото, деревина) поставлялась до Халіфату морським шляхом уздовж східноафриканського узбережжя Суахілі та караванами через транссахарську торгову мережу. Світлошкірих рабів-слов'ян з півночі поставляли хозари та варяги.

Культура Редагувати

Попервах культурний рівень арабських племен був набагато нижчим за рівень сусідніх народів. За пізнішими оповіданнями при завоюванні Єгипту 641 року халіф Уорамар ібн аль-Хаттаб наказав полководцеві Амру ібн аль-Асові спалити Александрійську бібліотеку, бо «книги, що протирічать Коранові, повинні бути знищені, книги, що повторюють записане в Корані, не потрібні», хоч до того часу книжковий фонд бібліотеки неодноразово гинув у ряді конфліктів, ще з часів Римської імперії.

Поступово араби переймають культурні досягнення підкорених народів, а централізована держава пришвидшує розвиток місцевих культур. Державною мовою Халіфату стає арабська, повсюдне застосування якої прискорює взаємний обмін знаннями між віддаленими підкореними культурами, вона стає мовою науки і літератури для вчених різних народів.

Великого успіху за часів Халіфату сягнули прикладні науки, що пришвидшували розвиток ремесел та торгівлі: математика (Мухаммед аль-Хорезмі винайшов алгебру), астрономія (зоряні каталоги аль-Суфі й Улугбека, аль-Біруні — творець геліоцентричної моделі Сонячної системи), географія (картографія, мандрівник Ібн-Батута), медицина (лікар Ібн-Сіна). Арабська культура за допомогою підкореного населення Візантії засвоїла величезний шар культурного надбання античних часів та пізніше передала його європейським вченим епохи Відродження, здебільшого через праці єврейських вчених Кордовського халіфату. У 27 вищих школах та безлічі бібліотек Кордоби засвоювало науки багато європейських студентів, що пізніше створять на півночі Італії власні університети (Болонський). Арабський світ познайомив європейців з цифрами та надбанням індійських математиків, китайським компасом, грецьким глобусом, навчив складати карти, медичні книги були настільними для лікарів Європи до XVII століття.

Найбільшого розвитку за арабів зазнала архітектура, будуються величні палаци з фонтанами (Альгамбра в Гранаді), повсюдно мечеті (мечеть Омара в Єрусалимі) та захисні споруди, вулиці міст вкриваються бруківкою та освітлюються ліхтарями. Найпоширенішою формою мовного мистецтва серед арабів були оповідання про далекі країни, мандри та звичайні казки. У різний час вони збирались і переповідались у вигляді «Тисячі та однієї ночі» оповідань Шахерезади при дворі царя Шахрияра.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. ↑ Кресін О. В. Халіфат // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Halifa t arab خلافة إسلامية spadkoyemec predstavnik 1 feodalna teokratichna musulmanska derzhava sho vinikla vnaslidok arabskih zavoyuvan VII IX stolit i ocholyuvalasya halifami Takozh halifat yak termin oznachaye islamsku teokratichnu derzhavu yaka maye ob yednuvati usih musulman Utim lishe pershij Omeyadskij halifat dijsno ob yednuvav usyu ummu HalifatArabskij halifat 750 Riznimi kolorami poznacheni volodinnya musulman na moment smerti Muhammeda zavoyuvannya pershih troh halifiv ta zavoyuvannya OmejyadivPosada golovi uryaduhalif Halifat u VikishovishiArabskij halifat 750 rik Riznimi kolorami poznacheni volodinnya musulman na moment smerti Muhammeda zavoyuvannya pershih troh halifiv ta zavoyuvannya OmejyadivPid kontrolem ciyeyi derzhavi v period yiyi rozkvitu buli zemli Blizkogo Shodu Pivnichnoyi Afriki i Pivdennoyi Yevropi Halifat kontaktuvav z takimi regionami yak Yevropa i Velikij Yevrazijskij Step tisno vzayemodiyav z todishnimi utvorennyami na cih zemlyah Volzkoyu Bulgariyeyu Tyurkskim i Hozarskim kaganatom Russyu Shidnoyu Rimskoyu imperiyeyu Pershij halifat rozpavsya 750 roku koli vlada v derzhavi perejshla do dinastiyi Abbasidiv Zmist 1 Istoriya 2 Gospodarstvo 3 Kultura 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDokladnishe Arabski zavoyuvannyaNaselennya spekotnoyi ta posushlivoyi Araviyi za tipom gospodarskoyi diyalnosti podilyalos na 2 veliki grupi beduyiniv sho zajmalis kochovim skotarstvom verblyudi vivci koni i felahiv sho zajmalis zemlerobstvom na zroshuvalnih zemlyah zernovi finiki vinograd cukrova trostina Zemlerobstvo koncentruvalos u pivdennij girskij chastini pivostrova Uzdovzh beregiv Araviyi Chervonim i Aravijskim morem prohodiv starodavnij torgovelnij shlyah z Yegiptu do Subsaharskoyi Afriki ta Indiyi Arabi zdavna zajmalis torgivleyu vodili karavani Najbilshimi mistami na takih shlyahah stali Sana Mekka ta Medina Arabski plemena zberigali vlasnij rodovij ustrij bozhestv postijno voroguvali mizh soboyu za pasovisha ta otari ovec Na pochatku VII stolittya postijno voroguyuchi Vizantijska ta Sasanidska imperiyi zahoplyuyut pivnich ta pivdenne uzberezhzhya pivostrova vidpovidno Ce poznachayetsya na kupeckij znati arabiv yaka vijskovoyu siloyu namagayetsya vidnoviti torgivlyu Providnu rol v comu ob yednanni vidigrala nova monoteyistichna religiya islam Zasnovnikom islamu buv nepismennij kupec Muhammad Muhamed Magomet z Mekki Jogo usni propovidi yak proroka yedinogo vsemogutnogo boga Allaha uchni zapisuvali na glinyanih tablichkah ta palmovomu listi shob dali poshiryuvati vchennya ta navertati do viri novih musulman Koran pisemnij zvid propovidej vpershe bulo skladeno za pravlinnya halifa Osmana 644 656 Islam vidnositsya do avramichnih religij bo nim bulo zapozicheno bilshist religijnih dogm z yudayizmu ta hristiyanstva Vin vimagaye vid viryan bezumovnoyi pokirnosti dogmatam ta poslidovnogo vikonannya obryadiv Kupecka verhivka domoglasya togo shob islam pryamo osvyachuvav vijni z nevirnimi dzhihad proponuvav rajske potojbichne zhittya dlya zhertv takih vijn Pervisnim yadrom halifatu stala stvorena Muhamedom v Hidzhazi musulmanska gromada umma 630 roku bilshist arabskih plemen prijnyali islam viznali Muhameda prorokom Allaha a Mekku progolosili religijnim centrom Pislya smerti Muhameda vlada perejshla do ruk jogo zastupnikiv halifiv yaki protyagom 632 661 rokiv pidkorili vse naselennya pivostrova j rozpochali zavoyuvannya susidnih derzhav 1 Osnovoyu vijska halifiv skladala shvidka legka kinnota Ponevolene j obtyazhene podatkami zubozhile vid vijn blizkoshidne naselennya Vizantijskoyi ta Sasanidskoyi imperij zustrichalo arabiv yak svoyih vizvoliteliv a hristiyani vbachali v islami ochisheni vid zajvih nasharuvan riznih dogmativ Buli zavojovani Siriya Yegipet 634 638 Magrib Iran 711 roku arabskij polkovodec Tarik ibn Ziyad z 7 tis vijskom forsuye Gibraltarsku protoku piznishe nazvanu na jogo chest ta zavojovuye oslable Vestgotske korolivstvo Prosuvannya arabiv na pivnich do Frankskogo korolivstva bulo zupinene armiyeyu Karla Martela u bitvi pri Puat ye 732 roku Pivdennij Kavkaz ta derzhavi Centralnoyi Aziyi buli pidkoreni shlyahom perehodu na bik zavojovnikiv miscevih feodaliv Arabi vijshli do pivnichno zahidnih rajoniv Indiyi v dolini Indu ta zupinili kitajsku ekspansiyu na zahid vzdovzh Shovkovogo shlyahu u Talaskij bitvi 751 roku Ce buv period najbilshoyi teritorialnoyi ekspansiyi Arabskogo halifatu zi stoliceyu v Damasku z 661 roku 1 nbsp Tipovij landshaft Hidzhazu nbsp Magomet vstanovlyuye Chornij kamin v Kaabu 605 rik nbsp Tarik ibn Ziyad nbsp Bitva pri Puat ye nbsp Zahoplennya Bagdada mongolami Velichezni obsyagi nagrabovanogo v pohodah sluguvali shvidkomu pidnesennyu yak znati sho stavala teper feodalami zemlevlasnikami tak i Levantu zagalom Centralizaciya vladi v odnih rukah dozvolila provoditi masshtabne meliorativne budivnictvo v riznih kutochkah krayini rozvivati mistectvo nauku tehnologiyi spriyati torgivli na veliki vidstani 750 roku stoliceyu staye Bagdad 1 Epoha isnuvannya Bagdadskogo halifatu razom z dekilkoma nastupnimi stolittyami rozkvitu zagalnoislamskoyi nauki j kulturi imenuyutsya v zahidnij istoriografiyi Zolotoyu doboyu islamu U VIII IX stolittyah halifatom prokotilas hvilya narodnih povstan najbilshim z yakih bulo povstannya Babeka v Azerbajdzhani Kolishnij pogonich verblyudiv Babek zumiv zgurtuvati misceve zoroastrijske naselennya na borotbu z chuzhinskoyu viroyu Jogo vijska v chervonomu odyazi rozbili 6 armij halifatu j vstanovili na velikij teritoriyi vlasni poryadki Odnak pidstupnim shlyahom vatazhka shopili j stratili povstannya zgaslo U Zahidnij Africi vprodovzh 739 743 rokiv viruvalo velike berberske povstannya Neminuchi vidcentrovi procesi pidzhivlyuvani miscevoyu znattyu ta vidsutnistyu yakisnoyi komunikaciyi na velicheznih vidstanyah shvidko prizvodyat do feodalnogo dribnennya Halifatu U VIII stolitti halifat bulo rozdileno na emirati okremi administrativno vijskovi odinici yaki upravlyalis emirami yakih priznachav halif 1 Sudi bulo vidokremleno vid administraciyi ta pidporyadkovano shuri 1 U IX stolitti vladu halifiv bulo obmezheno yihnimi zastupnikami velikimi viziryami 1 Duhovna ta sudova vlada perejshla do golovnogo kadi verhovnogo suddi 1 Na miscyah emiri i sultani perestali priznachatisya a pochali peredavati svoyu vladu u spadok 1 Pershim vid yedinogo halifatu 929 roku vidkolovsya bagatij Kordovskij halifat na zahodi sho pid udarami berberiv rozpavsya 1031 roku na okremi tajfi 1 Shidni zemli zalishilis za Bagdadskim halifatom vid yakogo postupovo viddililis Magrib Ifrikiya Yegipet Horasan Afganistan Iran 945 roku bagdadskij halif buv pozbavlenij svitskoyi vladi ale zberig duhovnu nad sunnitami 1 U X stolitti Bagdadskij halifat ohoplyuvav lishe chastinu Iraku j Iranu 1258 roku jogo stolicya vpala pid udarami mongolskoyi kinnoti zaginulo do 1 mln jogo meshkanciv knigami gatili Tigr dlya perepravi 1261 roku bulo utvoreno samostijnij Kayirskij halifat u Pivnichnij Africi sho proisnuvav do 1517 roku 1 Gospodarstvo RedaguvatiOsnovoyu gospodarstva Halifatu stanovilo zemlerobstvo skotarstvo i tranzitna torgivlya Arabi povsyudno pidnimali kulturu viroshuvannya silskogospodarskih roslin zajmalis melioraciyeyu poshiryuvali tehnichni vinahodi Voni introdukuvali do Seredzemnomor ya zi shodu bavovnik ris citrusovi Iran stav centrom kilimarstva Siriya metalurgiyi bulat gutnictva ta shovkotkactva Torgovelni karavani poyednali najviddalenishi kutochki Pivnichnoyi Afriki i Yevropi z Tropichnoyu Afrikoyu Indiyeyu ta Kitayem Potreba v robochij sili zaradi masshtabnogo budivnictva grebnogo galernogo flotu intensifikuvala rabotorgivlyu Temnoshkira robocha sila razom z inshimi prirodnimi resursami zoloto derevina postavlyalas do Halifatu morskim shlyahom uzdovzh shidnoafrikanskogo uzberezhzhya Suahili ta karavanami cherez transsaharsku torgovu merezhu Svitloshkirih rabiv slov yan z pivnochi postavlyali hozari ta varyagi Kultura RedaguvatiDokladnishe Arabska kulturaPopervah kulturnij riven arabskih plemen buv nabagato nizhchim za riven susidnih narodiv Za piznishimi opovidannyami pri zavoyuvanni Yegiptu 641 roku halif Uoramar ibn al Hattab nakazav polkovodcevi Amru ibn al Asovi spaliti Aleksandrijsku biblioteku bo knigi sho protirichat Koranovi povinni buti znisheni knigi sho povtoryuyut zapisane v Korani ne potribni hoch do togo chasu knizhkovij fond biblioteki neodnorazovo ginuv u ryadi konfliktiv she z chasiv Rimskoyi imperiyi Postupovo arabi perejmayut kulturni dosyagnennya pidkorenih narodiv a centralizovana derzhava prishvidshuye rozvitok miscevih kultur Derzhavnoyu movoyu Halifatu staye arabska povsyudne zastosuvannya yakoyi priskoryuye vzayemnij obmin znannyami mizh viddalenimi pidkorenimi kulturami vona staye movoyu nauki i literaturi dlya vchenih riznih narodiv Velikogo uspihu za chasiv Halifatu syagnuli prikladni nauki sho prishvidshuvali rozvitok remesel ta torgivli matematika Muhammed al Horezmi vinajshov algebru astronomiya zoryani katalogi al Sufi j Ulugbeka al Biruni tvorec geliocentrichnoyi modeli Sonyachnoyi sistemi geografiya kartografiya mandrivnik Ibn Batuta medicina likar Ibn Sina Arabska kultura za dopomogoyu pidkorenogo naselennya Vizantiyi zasvoyila velicheznij shar kulturnogo nadbannya antichnih chasiv ta piznishe peredala jogo yevropejskim vchenim epohi Vidrodzhennya zdebilshogo cherez praci yevrejskih vchenih Kordovskogo halifatu U 27 vishih shkolah ta bezlichi bibliotek Kordobi zasvoyuvalo nauki bagato yevropejskih studentiv sho piznishe stvoryat na pivnochi Italiyi vlasni universiteti Bolonskij Arabskij svit poznajomiv yevropejciv z ciframi ta nadbannyam indijskih matematikiv kitajskim kompasom greckim globusom navchiv skladati karti medichni knigi buli nastilnimi dlya likariv Yevropi do XVII stolittya nbsp Odin z dvorikiv Algambri nbsp Kniga stalih zir al Sufi nbsp Kvadrant observatoriyi Ulugbeka nbsp Tisyacha j odna nich XIV stolittya nbsp Kanon likarskoyi nauki Ibn Sini nbsp Kitab al dzhebr va l mukabala Al Horezmi Najbilshogo rozvitku za arabiv zaznala arhitektura buduyutsya velichni palaci z fontanami Algambra v Granadi povsyudno mecheti mechet Omara v Yerusalimi ta zahisni sporudi vulici mist vkrivayutsya brukivkoyu ta osvitlyuyutsya lihtaryami Najposhirenishoyu formoyu movnogo mistectva sered arabiv buli opovidannya pro daleki krayini mandri ta zvichajni kazki U riznij chas voni zbiralis i perepovidalis u viglyadi Tisyachi ta odniyeyi nochi opovidan Shaherezadi pri dvori carya Shahriyara Div takozh RedaguvatiAbbasidskij halifatDzherela Redaguvati a b v g d e zh i k l m n Kresin O V Halifat Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Literatura RedaguvatiP Yarockij Halifat Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 758 ISBN 978 966 611 818 2 V Rubel Halifatu arabo musulmanskogo diplomatiya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Halifat Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Kalifat Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 579 1000 ekz Posilannya RedaguvatiOrgani derzhavnogo upravlinnya Arabskogo halifatu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Halifat amp oldid 40013460