www.wikidata.uk-ua.nina.az

Багдад У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Багдáд араб بغداد Baġdād місто в Іраку розташоване

Багдад

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Багдад (значення).

Багдáд (араб. بغداد‎, Baġdād) — місто в Іраку, розташоване в центрі країни на річці Тигр, столиця країни та мухафази Багдад. Населення Багдада оцінюється у 6,5 млн мешканців, що робить його найбільшим містом країни та другим (після Каїра) містом арабських країн.

Багдад
بغداد
Baġdād
Вул. Хайфа з іншого боку Тигра
Вул. Хайфа з іншого боку Тигра
Координати: 33°20′00″ пн. ш. 44°26′00″ сх. д. / 33.33333° пн. ш. 44.43333° сх. д. / 33.33333; 44.43333
Країна Ірак
Мухафаза Багдад
Уряд
 - Губернатор Хусейн Аль-Таххан
Площа
 - Повна 734 км²
Висота над р.м. 34 м 
Населення (2004) 
 - Усього 6 554 126
Приблизні дані
Вебсайт: www.baghdadgov.com
Багдад

Етимологія

Існує кілька версій походження назви. Найбільш вірогідною і найпоширенішою серед них є та, що ця назва походить із середньоперської мови від з'єднання слів bhaga — «бог» та dād — «даний», і перекладається як «Богом даний» або «Божий дар», звідки походить сучасне перське слово Baɣdād. Це, у свою чергу, може бути простежено і в стародавній перській мові.

Менш імовірне припущення каже, що слово утворене від сполучення слів bāgh — «сад» та dād — «даний», і перекладається «подарований сад», «даний сад».

Однак Багдад, як назва, було згадане як Baghdadu на ассирійських клинописних табличках IX століття до н. е., і на вавилонських цеглинах, відзначених королівською печаткою царя Навуходоносора (VI століття до н. е.).

Значення села Багдад різко зросло з часу його заснування халіфом Аббасидів аль-Мансуром, який обрав назву Мадінат аль-Салаам (Madinat al-Salaam) або «Місто миру» для нового поселення. Це була офіційна назва, що карбувалася на монетах та використовувалася в інших офіційних цілях, хоча більшість людей продовжували використовувати стару назву. До XI століття, «Багдад» став майже єдиною назвою всесвітньо відомого мегаполісу.

Географія і клімат

Місто розташоване на великій долині, через яку протікає Тигр. Річка ділить Багдад на дві половини, східна половина називається Рісафа, західна — Карх. Земля, на якій збудоване місто, майже повністю плоска, алювіального походження, що зумовлене періодичними великими повенями річки.

Клімат міста посушливий, за класифікацією Кеппена BWh. Багдад одне із найгарячіших міст планети. Влітку, з червня по серпень, середня максимальна температура сягає 44 °C. В цю пору року дощів майже не буває. Нерідко температура підіймається до 50 °C у тіні, й навіть вночі температура влітку практично не опускається нижче 24 °C. Через низьку вологість, що зумовлене віддаленістю від Перської затоки, місто часто потрапляє пилові бурі, що приходять із заходу.

Узимку дні теплі, а ночі можуть бути прохолодними. Середня максимальна денна температура в період з грудня по лютий становить 15,5—18,5 °C. Середня мінімальна нічна температура в січні опускається до 3,8 °C, але кілька разів на рік температура вночі може опускатися нижче нуля.

Дощі майже винятково випадають у проміжку між листопадом і березнем. Рівень опадів у середньому становить 150 мм, але може сягати 575 мм. Мінімальна річна кількість опадів 23 мм. 11 січня 2008 року в місті вперше на пам'яті його жителів випав сніг.

Клімат Багдада
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 23 28 31 37 43 48 50 47 47 40 32 24 50
Середній максимум, °C 14 17 22 28 35 40 43 42 39 32 23 16 30
Середня температура, °C 8 12 16 22 27 32 34 33 30 24 16 11 22
Середній мінімум, °C 3 6 10 15 20 23 25 23 21 15 8 5 15
Абсолютний мінімум, °C −3 −3 −1 6 10 17 16 17 12 3 −2 −3 −3
Норма опадів, мм 20 20 20 10 0 0 0 0 0 0 20 20 150
Джерело: Weatherbase

Історія міста

«Чимало дивовижних речей можна зустріти у Вавілонії, проте жодне з них не порівняти з виявленим тут джерелом нескінченної кількості бітуму» — так написав давньогрецький історик Діодор про джерело бітуму, що містилось у районі селища Хіт поблизу Вавілона, на місці сучасного Багдада.

Невеликі поселення на території сучасної іракської столиці, за свідченням істориків, існували вже в XIX—XVIII ст. до н. е. Багдад був заснований на західному березі річки Тигр 30 липня 762 року. Будівництво цього міста, що спочатку задумувалося як столиця держави Аббасидів, почалося за розпорядженням халіфа Абу Джафар аль-Мансура. Перша назва, дана столиці, — Мадіна-ель-Мудаввара, що в перекладі означає «місто-коло» і пов'язана з його плануванням, що має і донині круглу форму. Після закінчення будівництва, засновник міста назвав його «містом миру», в арабському варіанті — Мадіна-ес-Салам. Однак згодом за іракською столицею закріпилася назва, яку вона носить і досі.

У IX—X ст. Багдад перетворився на найбільш великий культурний і економічний центр близького сходу. Тут досить швидко й успішно розвивалися ремісниче виробництво і торгівля з іншими країнами. У Багдад надходили різні продукти і дорогі товари з Аравії, Індії і далеких європейських держав. В історичних документах, складених арабським ученим Ібн Хордадбехом в кінці IX ст., згадувалося про торгові зв'язки Багдаду з купцями ар-Рус (руси). У період правління Аббасидів (VIII—XIII ст.) Багдад був столицею Арабського (в деяких джерелах Багдадського) халіфату. Перша аптека, як заклад, у якому не тільки зберігали, а й готували і продавали ліки, була відкрита в 754 році саме в Багдаді.

Після розпаду держави Аббасидів політична та адміністративна роль міста значно впала, проте його культурне значення, як і раніше залишалося дуже важливим для всіх арабських країн. Багдад швидко набув статусу великого наукового центру: ще на початку XIII ст. тут відкрилося понад 30 бібліотек. З початку 11 століття Багдад переживає занепад. У 945 місто увійшло до складу володінь династії Буїдів, з 1055 перебувало на території держави Сельджуків, а 1258 року в Багдад вторглися монгольські війська Хулагу, що розорили і зруйнували його. Монголи убили близько півтори мільйону людей, знищили місто і навіть зрошувальну систему навколо.

Наприкінці XIV, а потім на початку XV ст. Багдад піддався нашестю військ Тамерлана, у результаті чого багато міських будівель було знищено, а цінності розграбовано. У XVI ст. Багдадом завідували турецькі, потім перські війська, а в XVII ст. місто знову зазнало нападу турків. У 1638 р. Багдад був приєднаний до території Османської імперії, у складі якої перебував до 1917 р.

У 1917 р. у місто вторглися війська Великої Британії і окупували його територію. У 1920 р. англійці, домігшись економічного панування в Іраку, оголосили Багдад адміністративним центром підмандатної території, а в 1921 р., після визнання суверенітету держави, Багдад став столицею королівства Ірак. У 1923 р. в місті було створено Іракський музей, у якому розмістилися в основному великі археологічні колекції — пам'ятки історії та культури Стародавнього Вавилону й Ассирії, предмети мистецтва, виявлені на території Парфянського царства, держави Сасанідів та ін.

У 1941 р. в обстановці протиборства між пронацистськими та пробританськими силами в місті на короткий час виник вакуум влади. У цій обстановці відбувся кривавий погром, відомий під назвою Фархуд, під час якого загинуло не менше 175 євреїв і було спалено багато будинків. Погром став непрямою причиною масового виїзду євреїв з Іраку одразу ж після війни.

У 1940-1950-х рр. в місті багато разів відбувалися масові народні виступи проти імперіалістичної державної політики, зростав національно-визвольний рух, до якого приєдналися тисячі мешканців столиці. Найчисленніші народні хвилювання мали місце в Багдаді в 1948, 1949, 1952 і 1954 рр. Революційні події, що розгорнулися в Іраку в середині 1950-х рр., призвели до скасування монархічної влади і утворення в липні 1958 р. незалежної Іракської Республіки, столицею якої був проголошений Багдад.

Карта міста, 2003 рік.

У кінці 1960-го — початку 1970-х років у місті була проведена націоналізація всіх промислових підприємств, за винятком нафтових.

У 1980-1990-х роках у результаті військових конфліктів у Перській затоці (спочатку між Іраком і Іраном, а згодом між Іраком і Кувейтом) господарсько-економічна діяльність у столиці була ускладнена.

Під час війни в Перській затоці (1991) піддавався численним бомбардуванням з повітря силами коаліції держав-учасників Організації Об'єднаних Націй і був сильно зруйнований.

У березні 2003 року в ході Іракської війни американські та британські війська розпочали бомбардування іракських територій, у тому числі Багдаду, а в квітні 2003 року Багдад був зайнятий піхотними і танковими частинами армії США, згодом у місто увійшли частини і деяких інших країн.

12 липня 2007 року, у результаті обстрілу двома вертольотами армії США, загинули, за різними даними, від 12 до 18 осіб, не причетних до повстанських угруповувань. У результаті загинули в тому числі 2 репортера Reuters; після чого ракетами AGM-114 Hellfire була знищена будівля, де серед загиблих опинились жінки та діти. У квітні 2010 року 39-хвилинне відео розстрілу було опубліковане сайтом WikiLeaks та визвало великий суспільний резонанс.

Культурне значення

Мінарет Сук аль-Газаль

Створення більшості архітектурних споруд Багдада, визнаних згодом культурно-історичними пам'ятниками, відноситься до XII—XIV ст. У їх числі — палац Аббасидів (кінець XII — початок XIII ст.), Мавзолей Зубайді (перша половина XIII ст.), Медресе Мустансирія (XIII ст., Реконструйований в XX столітті), ворота Бао аль-Вастані (перша половина XIII ст.), мінарет Сук аль-Газаль (друга половина XIII століття), будівля караван-сараю хан Марджан (середина XIV ст.). На початку XVI століття в Багдаді була побудована Золота мечеть, або мавзолей Мусси аль-Кадіма. Ця споруда реставрувалася двічі: у XVII столітті і в середині XX століття.

Серед сучасних скульптурних творів — рельєфний монумент з каменю та бронзи «Революція 14 червня», встановлений в 1960 році, і пам'ятник Невідомому Солдату, який був, споруджений у 1959 році на проспекті Саадун. У західній частині Багдада розташовані будівлі парламенту і уряду, а також палац ар-Ріхаб. У місті побудовані 3 університети, ряд та інститутів і Академія наук. Тут знаходиться найдавніший університет Іраку — Університет Аль-Мустансірія — заснований в 1233 році. Найбільшою бібліотекою Багдада є Багдадська національна бібліотека і архів. Під час бомбардувань Багдада американською та британською авіацією навесні 2003 року архітектурній спадщині міста було завдано значних збитків.

У Багдаді знаходяться 6 музейних установ: Музей Іраку (археологічний), Іракський музей природної історії, Музей сучасного мистецтва, Іракський військовий музей. У період вторгнення США до Іраку (2003) значна частина музейних експонатів, які мають культурно-історичну цінність, була розграбована, а багато пам'яток архітектури зруйновані в результаті бомбардувань.

Багдад відомий і як головне місто в казках «Тисяча і одна ніч».

Сучасна культура

Багдад відомий як один із осередків арабської важкої музики, найвідомішим із тутешніх гуртів є Acrassicauda.

Адміністративний устрій

Місто Багдад має 89 офіційних районів в 9 округах. Ці офіційні підрозділи міста служили адміністративними центрами на поставку комунальних послуг, але до 2003 року не мали політичних функцій. Починаючи з квітня 2003 року контрольована США Коаліційна тимчасова адміністрація (КТА) почала процес створення нових функцій для них. Процес спочатку зосереджувався на виборах до місцевих рад.

Після того як всі 88 (пізніше 89) місцевих рад були обрані, кожна місцева рада виборних вибрала представників з числа своїх членів для роботи в одній з дев'яти міських районних рад. Число представників місцевої в районній раді залежить від населення мікрорайону. Наступним кроком повинне стати обрання в кожній з дев'яти районних рад представників своїх членів для роботи у складі 37 членів міської ради Багдада. Ця трирівнева система місцевого самоврядування пов'язала жителів Багдада з центральним урядом через своїх представників від мікрорайону, через район, і до міської ради.

Такий самий процес був використаний для отримання репрезентативних рад для інших громад в провінції Багдад за межами самого міста. Там, місцеві ради були обрані з 20 районів (нагія), і ці ради обрали представників зі своїх членів для роботи в шести районних радах (када). Як і у місті, районі ради, вибрали представників з числа своїх членів до складу 35 членів Багдадської обласної ради.

Ця система зі 127 окремих рад може видатися надто громіздкою, але у провінції Багдаду проживає близько семи мільйонів чоловік. На найнижчому рівні, кожна рада представляє в середньому 75 тисяч осіб.

Дев'ять районних рад:

  • Адгамія[en]
  • Карх[en]
  • Карадаг[en]
  • Кадімія[en]
  • Мансур[en]
  • Садр[en]
  • Аль-Рашид[en]
  • Rusafa[en]
  • Новий Багдад[en]

Дев'ять районів поділяються на 89 менших районів, які можуть входять до одного з перерахованих вище районів.

Населення

З VIII по XIII століття Багдад був найбільшим мегаполісом свого часу. Близько 900 року населення Багдада було оцінено в близько 1 млн жителів. У 1900 році населення становило 145 000 жителів, 580 тис. в 1950 році. У 2001 році населення міста від Багдада було оцінене в 4 958 000 жителів.

До 2003 року і військового вторгнення під проводом США, шиїти, суніти і християни змішалися в багатьох частинах міста. Після вибуху насильства на релігійному ґрунті райони були розділені згідно з релігією, так шиїти збільшили своє панування. Що ж до християн, то їх кількість в Іраку знизилася вдвічі.

Господарство

Багдад є промисловим центром країни і центром комунікацій повітряного, автомобільного та залізничного транспорту. Дванадцять мостів забезпечують переправу через річку Тигр. У місті є нафтопереробні заводи (очищення та переробка нафти, виробництво мастил), сільськогосподарське виробництво (зокрема, тютюну), шкіряні заводи, текстильне виробництво та ін. Місто виробляє одяг, предмети домашнього вжитку, ювелірні вироби, шкіри і повсті, килими, що продаються на базарах (арабські ринки). Ці базари з вузькими проходами, що складаються з маленьких магазинів і кіосків є характерними для міста і є частиною його історії.

Персоналії

Міста-побратими

Виноски

  1. ↑ Оцінки населення істотно відрізняються. Енциклопедія Британніка вказує на 2001 рік населення у 4,95 млн, Lancet Report 2006 року — у 6,55 млн в 2004 році.
  2. ↑ Cities and urban areas in Iraq with population over 100,000 [ 15 листопада 2006 у Wayback Machine.] Mongabay.com
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2011. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2011. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2011. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2011. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2011. 
  8. (англ.)(англ.)[1] [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] Baghdad name
  9. (англ.)[2] [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] Baghdad name
  10. Guy Le Strange, «Baghdad During the Abbasid Caliphate from Contemporary Arabic and Persian», pg 10
  11. ما معنى اسم مدينة بغداد ومن سماه ؟. Seenjeem.maktoob.com. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  12. (араб.)ما معنى (بغداد)؟ - تمت الإجابة عنه - Google إجابات. Egabat.google.com. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 12 січня 2012. 
  14. (AFP) – Jan 11, 2008 (11 січня 2008). Afp.google.com, First snow for 100 years falls on Baghdad. Afp.google.com. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  15. Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. — С.312
  16. Schmitt, Eric (25 липня 2010). In Disclosing Secret Documents, WikiLeaks Seeks ‘Transparency'. The New York Times. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 13 травня 2016. 
  17. Keller, Bill, Dealing With Assange and the WikiLeaks Secrets. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 травня 2016. , New York Times, adapted from introduction to the book Open Secrets, January 26, 2011
  18. The WikiLeaks way. The Week. 13 серпня 2010. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 19 травня 2011. 
  19. . USA Today. Архів оригіналу за 5 червня 2007. Процитовано 29 грудня 2011. 
  20. DefenseLink News Article: Soldier Helps to Form Democracy in Baghdad. Defenselink.mil. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  21. Zafaraniya Residents Get Water Project Update - DefendAmerica News Article. Defendamerica.mil. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  22. Frank, Thomas (26 березня 2006). . USA Today. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 26 квітня 2010. 
  23. DefendAmerica News - Article. Defendamerica.mil. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  24. Democracy from scratch. csmonitor.com. 5 грудня 2003. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  25. Leaders Highlight Successes of Baghdad Operation - DefendAmerica News Article. Defendamerica.mil. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2010. 
  26. . Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 29 грудня 2011. 
  27. (англ.)Багдад, золота доба [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
  28. (фр.)Il était une fois Bagdad [ 27 травня 2011 у Wayback Machine.]
  29. Енциклопедія Ларусс

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Багдад
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Багдад


Це незавершена стаття з географії Іраку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bagdad znachennya Bagdad arab بغداد Baġdad misto v Iraku roztashovane v centri krayini na richci Tigr stolicya krayini ta muhafazi Bagdad Naselennya Bagdada ocinyuyetsya u 6 5 mln meshkanciv 1 2 sho robit jogo najbilshim mistom krayini ta drugim pislya Kayira mistom arabskih krayin Bagdad بغدادBaġdadVul Hajfa z inshogo boku TigraVul Hajfa z inshogo boku TigraKoordinati 33 20 00 pn sh 44 26 00 sh d 33 33333 pn sh 44 43333 sh d 33 33333 44 43333KrayinaIrakMuhafazaBagdadUryad GubernatorHusejn Al TahhanPlosha Povna 734 km Visota nad r m 34 m Naselennya 2004 1 2 Usogo 6 554 126Priblizni daniVebsajt www baghdadgov comBagdad Zmist 1 Etimologiya 2 Geografiya i klimat 3 Istoriya mista 4 Kulturne znachennya 5 Suchasna kultura 6 Administrativnij ustrij 7 Naselennya 8 Gospodarstvo 9 Personaliyi 10 Mista pobratimi 11 Vinoski 12 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiIsnuye kilka versij pohodzhennya nazvi Najbilsh virogidnoyu i najposhirenishoyu sered nih ye ta sho cya nazva pohodit iz serednoperskoyi movi 3 4 5 6 7 8 9 vid z yednannya sliv bhaga bog ta dad danij i perekladayetsya yak Bogom danij abo Bozhij dar zvidki pohodit suchasne perske slovo Baɣdad Ce u svoyu chergu mozhe buti prostezheno i v starodavnij perskij movi 10 Mensh imovirne pripushennya kazhe sho slovo utvorene vid spoluchennya sliv bagh sad ta dad danij i perekladayetsya podarovanij sad danij sad 11 12 Odnak Bagdad yak nazva bulo zgadane yak Baghdadu na assirijskih klinopisnih tablichkah IX stolittya do n e i na vavilonskih ceglinah vidznachenih korolivskoyu pechatkoyu carya Navuhodonosora VI stolittya do n e 13 Znachennya sela Bagdad rizko zroslo z chasu jogo zasnuvannya halifom Abbasidiv al Mansurom yakij obrav nazvu Madinat al Salaam Madinat al Salaam abo Misto miru dlya novogo poselennya Ce bula oficijna nazva sho karbuvalasya na monetah ta vikoristovuvalasya v inshih oficijnih cilyah hocha bilshist lyudej prodovzhuvali vikoristovuvati staru nazvu Do XI stolittya Bagdad stav majzhe yedinoyu nazvoyu vsesvitno vidomogo megapolisu Geografiya i klimat RedaguvatiMisto roztashovane na velikij dolini cherez yaku protikaye Tigr Richka dilit Bagdad na dvi polovini shidna polovina nazivayetsya Risafa zahidna Karh Zemlya na yakij zbudovane misto majzhe povnistyu ploska alyuvialnogo pohodzhennya sho zumovlene periodichnimi velikimi povenyami richki Klimat mista posushlivij za klasifikaciyeyu Keppena BWh Bagdad odne iz najgaryachishih mist planeti Vlitku z chervnya po serpen serednya maksimalna temperatura syagaye 44 C V cyu poru roku doshiv majzhe ne buvaye Neridko temperatura pidijmayetsya do 50 C u tini j navit vnochi temperatura vlitku praktichno ne opuskayetsya nizhche 24 C Cherez nizku vologist sho zumovlene viddalenistyu vid Perskoyi zatoki misto chasto potraplyaye pilovi buri sho prihodyat iz zahodu Uzimku dni tepli a nochi mozhut buti proholodnimi Serednya maksimalna denna temperatura v period z grudnya po lyutij stanovit 15 5 18 5 C Serednya minimalna nichna temperatura v sichni opuskayetsya do 3 8 C ale kilka raziv na rik temperatura vnochi mozhe opuskatisya nizhche nulya Doshi majzhe vinyatkovo vipadayut u promizhku mizh listopadom i bereznem Riven opadiv u serednomu stanovit 150 mm ale mozhe syagati 575 mm Minimalna richna kilkist opadiv 23 mm 11 sichnya 2008 roku v misti vpershe na pam yati jogo zhiteliv vipav snig 14 Klimat BagdadaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 23 28 31 37 43 48 50 47 47 40 32 24 50Serednij maksimum C 14 17 22 28 35 40 43 42 39 32 23 16 30Serednya temperatura C 8 12 16 22 27 32 34 33 30 24 16 11 22Serednij minimum C 3 6 10 15 20 23 25 23 21 15 8 5 15Absolyutnij minimum C 3 3 1 6 10 17 16 17 12 3 2 3 3Norma opadiv mm 20 20 20 10 0 0 0 0 0 0 20 20 150Dzherelo WeatherbaseIstoriya mista Redaguvati Chimalo divovizhnih rechej mozhna zustriti u Vaviloniyi prote zhodne z nih ne porivnyati z viyavlenim tut dzherelom neskinchennoyi kilkosti bitumu tak napisav davnogreckij istorik Diodor pro dzherelo bitumu sho mistilos u rajoni selisha Hit poblizu Vavilona na misci suchasnogo Bagdada Neveliki poselennya na teritoriyi suchasnoyi irakskoyi stolici za svidchennyam istorikiv isnuvali vzhe v XIX XVIII st do n e Bagdad buv zasnovanij na zahidnomu berezi richki Tigr 30 lipnya 762 roku Budivnictvo cogo mista sho spochatku zadumuvalosya yak stolicya derzhavi Abbasidiv pochalosya za rozporyadzhennyam halifa Abu Dzhafar al Mansura Persha nazva dana stolici Madina el Mudavvara sho v perekladi oznachaye misto kolo i pov yazana z jogo planuvannyam sho maye i donini kruglu formu Pislya zakinchennya budivnictva zasnovnik mista nazvav jogo mistom miru v arabskomu varianti Madina es Salam Odnak zgodom za irakskoyu stoliceyu zakripilasya nazva yaku vona nosit i dosi U IX X st Bagdad peretvorivsya na najbilsh velikij kulturnij i ekonomichnij centr blizkogo shodu Tut dosit shvidko j uspishno rozvivalisya remisniche virobnictvo i torgivlya z inshimi krayinami U Bagdad nadhodili rizni produkti i dorogi tovari z Araviyi Indiyi i dalekih yevropejskih derzhav V istorichnih dokumentah skladenih arabskim uchenim Ibn Hordadbehom v kinci IX st zgaduvalosya pro torgovi zv yazki Bagdadu z kupcyami ar Rus rusi U period pravlinnya Abbasidiv VIII XIII st Bagdad buv stoliceyu Arabskogo v deyakih dzherelah Bagdadskogo halifatu Persha apteka yak zaklad u yakomu ne tilki zberigali a j gotuvali i prodavali liki bula vidkrita v 754 roci same v Bagdadi Pislya rozpadu derzhavi Abbasidiv politichna ta administrativna rol mista znachno vpala prote jogo kulturne znachennya yak i ranishe zalishalosya duzhe vazhlivim dlya vsih arabskih krayin Bagdad shvidko nabuv statusu velikogo naukovogo centru she na pochatku XIII st tut vidkrilosya ponad 30 bibliotek Z pochatku 11 stolittya Bagdad perezhivaye zanepad U 945 misto uvijshlo do skladu volodin dinastiyi Buyidiv z 1055 perebuvalo na teritoriyi derzhavi Seldzhukiv a 1258 roku v Bagdad vtorglisya mongolski vijska Hulagu sho rozorili i zrujnuvali jogo Mongoli ubili blizko pivtori miljonu lyudej znishili misto i navit zroshuvalnu sistemu navkolo 15 Naprikinci XIV a potim na pochatku XV st Bagdad piddavsya nashestyu vijsk Tamerlana u rezultati chogo bagato miskih budivel bulo znisheno a cinnosti rozgrabovano U XVI st Bagdadom zaviduvali turecki potim perski vijska a v XVII st misto znovu zaznalo napadu turkiv U 1638 r Bagdad buv priyednanij do teritoriyi Osmanskoyi imperiyi u skladi yakoyi perebuvav do 1917 r U 1917 r u misto vtorglisya vijska Velikoyi Britaniyi i okupuvali jogo teritoriyu U 1920 r anglijci domigshis ekonomichnogo panuvannya v Iraku ogolosili Bagdad administrativnim centrom pidmandatnoyi teritoriyi a v 1921 r pislya viznannya suverenitetu derzhavi Bagdad stav stoliceyu korolivstva Irak U 1923 r v misti bulo stvoreno Irakskij muzej u yakomu rozmistilisya v osnovnomu veliki arheologichni kolekciyi pam yatki istoriyi ta kulturi Starodavnogo Vavilonu j Assiriyi predmeti mistectva viyavleni na teritoriyi Parfyanskogo carstva derzhavi Sasanidiv ta in U 1941 r v obstanovci protiborstva mizh pronacistskimi ta probritanskimi silami v misti na korotkij chas vinik vakuum vladi U cij obstanovci vidbuvsya krivavij pogrom vidomij pid nazvoyu Farhud pid chas yakogo zaginulo ne menshe 175 yevreyiv i bulo spaleno bagato budinkiv Pogrom stav nepryamoyu prichinoyu masovogo viyizdu yevreyiv z Iraku odrazu zh pislya vijni U 1940 1950 h rr v misti bagato raziv vidbuvalisya masovi narodni vistupi proti imperialistichnoyi derzhavnoyi politiki zrostav nacionalno vizvolnij ruh do yakogo priyednalisya tisyachi meshkanciv stolici Najchislennishi narodni hvilyuvannya mali misce v Bagdadi v 1948 1949 1952 i 1954 rr Revolyucijni podiyi sho rozgornulisya v Iraku v seredini 1950 h rr prizveli do skasuvannya monarhichnoyi vladi i utvorennya v lipni 1958 r nezalezhnoyi Irakskoyi Respubliki stoliceyu yakoyi buv progoloshenij Bagdad Karta mista 2003 rik U kinci 1960 go pochatku 1970 h rokiv u misti bula provedena nacionalizaciya vsih promislovih pidpriyemstv za vinyatkom naftovih U 1980 1990 h rokah u rezultati vijskovih konfliktiv u Perskij zatoci spochatku mizh Irakom i Iranom a zgodom mizh Irakom i Kuvejtom gospodarsko ekonomichna diyalnist u stolici bula uskladnena Pid chas vijni v Perskij zatoci 1991 piddavavsya chislennim bombarduvannyam z povitrya silami koaliciyi derzhav uchasnikiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij i buv silno zrujnovanij U berezni 2003 roku v hodi Irakskoyi vijni amerikanski ta britanski vijska rozpochali bombarduvannya irakskih teritorij u tomu chisli Bagdadu a v kvitni 2003 roku Bagdad buv zajnyatij pihotnimi i tankovimi chastinami armiyi SShA zgodom u misto uvijshli chastini i deyakih inshih krayin 12 lipnya 2007 roku u rezultati obstrilu dvoma vertolotami armiyi SShA zaginuli za riznimi danimi vid 12 do 18 osib ne prichetnih do povstanskih ugrupovuvan 16 17 18 U rezultati zaginuli v tomu chisli 2 reportera Reuters pislya chogo raketami AGM 114 Hellfire bula znishena budivlya de sered zagiblih opinilis zhinki ta diti U kvitni 2010 roku 39 hvilinne video rozstrilu bulo opublikovane sajtom WikiLeaks ta vizvalo velikij suspilnij rezonans Kulturne znachennya Redaguvati Minaret Suk al GazalStvorennya bilshosti arhitekturnih sporud Bagdada viznanih zgodom kulturno istorichnimi pam yatnikami vidnositsya do XII XIV st U yih chisli palac Abbasidiv kinec XII pochatok XIII st Mavzolej Zubajdi persha polovina XIII st Medrese Mustansiriya XIII st Rekonstrujovanij v XX stolitti vorota Bao al Vastani persha polovina XIII st minaret Suk al Gazal druga polovina XIII stolittya budivlya karavan sarayu han Mardzhan seredina XIV st Na pochatku XVI stolittya v Bagdadi bula pobudovana Zolota mechet abo mavzolej Mussi al Kadima Cya sporuda restavruvalasya dvichi u XVII stolitti i v seredini XX stolittya Sered suchasnih skulpturnih tvoriv relyefnij monument z kamenyu ta bronzi Revolyuciya 14 chervnya vstanovlenij v 1960 roci i pam yatnik Nevidomomu Soldatu yakij buv sporudzhenij u 1959 roci na prospekti Saadun U zahidnij chastini Bagdada roztashovani budivli parlamentu i uryadu a takozh palac ar Rihab U misti pobudovani 3 universiteti ryad ta institutiv i Akademiya nauk Tut znahoditsya najdavnishij universitet Iraku Universitet Al Mustansiriya zasnovanij v 1233 roci Najbilshoyu bibliotekoyu Bagdada ye Bagdadska nacionalna biblioteka i arhiv Pid chas bombarduvan Bagdada amerikanskoyu ta britanskoyu aviaciyeyu navesni 2003 roku arhitekturnij spadshini mista bulo zavdano znachnih zbitkiv U Bagdadi znahodyatsya 6 muzejnih ustanov Muzej Iraku arheologichnij Irakskij muzej prirodnoyi istoriyi Muzej suchasnogo mistectva Irakskij vijskovij muzej U period vtorgnennya SShA do Iraku 2003 znachna chastina muzejnih eksponativ yaki mayut kulturno istorichnu cinnist bula rozgrabovana a bagato pam yatok arhitekturi zrujnovani v rezultati bombarduvan Bagdad vidomij i yak golovne misto v kazkah Tisyacha i odna nich Suchasna kultura RedaguvatiBagdad vidomij yak odin iz oseredkiv arabskoyi vazhkoyi muziki najvidomishim iz tuteshnih gurtiv ye Acrassicauda Administrativnij ustrij RedaguvatiMisto Bagdad maye 89 oficijnih rajoniv v 9 okrugah Ci oficijni pidrozdili mista sluzhili administrativnimi centrami na postavku komunalnih poslug ale do 2003 roku ne mali politichnih funkcij Pochinayuchi z kvitnya 2003 roku kontrolovana SShA Koalicijna timchasova administraciya KTA pochala proces stvorennya novih funkcij dlya nih Proces spochatku zoseredzhuvavsya na viborah do miscevih rad Pislya togo yak vsi 88 piznishe 89 miscevih rad buli obrani kozhna misceva rada vibornih vibrala predstavnikiv z chisla svoyih chleniv dlya roboti v odnij z dev yati miskih rajonnih rad Chislo predstavnikiv miscevoyi v rajonnij radi zalezhit vid naselennya mikrorajonu Nastupnim krokom povinne stati obrannya v kozhnij z dev yati rajonnih rad predstavnikiv svoyih chleniv dlya roboti u skladi 37 chleniv miskoyi radi Bagdada Cya tririvneva sistema miscevogo samovryaduvannya pov yazala zhiteliv Bagdada z centralnim uryadom cherez svoyih predstavnikiv vid mikrorajonu cherez rajon i do miskoyi radi Takij samij proces buv vikoristanij dlya otrimannya reprezentativnih rad dlya inshih gromad v provinciyi Bagdad za mezhami samogo mista Tam miscevi radi buli obrani z 20 rajoniv nagiya i ci radi obrali predstavnikiv zi svoyih chleniv dlya roboti v shesti rajonnih radah kada Yak i u misti rajoni radi vibrali predstavnikiv z chisla svoyih chleniv do skladu 35 chleniv Bagdadskoyi oblasnoyi radi Cya sistema zi 127 okremih rad mozhe vidatisya nadto gromizdkoyu ale u provinciyi Bagdadu prozhivaye blizko semi miljoniv cholovik Na najnizhchomu rivni kozhna rada predstavlyaye v serednomu 75 tisyach osib Dev yat rajonnih rad 19 Adgamiya en Karh en 20 Karadag en 21 22 Kadimiya en 23 Mansur en Sadr en 24 Al Rashid en 25 Rusafa en Novij Bagdad en 26 Dev yat rajoniv podilyayutsya na 89 menshih rajoniv yaki mozhut vhodyat do odnogo z pererahovanih vishe rajoniv Naselennya RedaguvatiZ VIII po XIII stolittya Bagdad buv najbilshim megapolisom svogo chasu 27 Blizko 900 roku naselennya Bagdada bulo ocineno v blizko 1 mln zhiteliv 28 U 1900 roci naselennya stanovilo 145 000 zhiteliv 580 tis v 1950 roci 29 U 2001 roci naselennya mista vid Bagdada bulo ocinene v 4 958 000 zhiteliv Do 2003 roku i vijskovogo vtorgnennya pid provodom SShA shiyiti suniti i hristiyani zmishalisya v bagatoh chastinah mista Pislya vibuhu nasilstva na religijnomu grunti rajoni buli rozdileni zgidno z religiyeyu tak shiyiti zbilshili svoye panuvannya Sho zh do hristiyan to yih kilkist v Iraku znizilasya vdvichi Gospodarstvo RedaguvatiBagdad ye promislovim centrom krayini i centrom komunikacij povitryanogo avtomobilnogo ta zaliznichnogo transportu Dvanadcyat mostiv zabezpechuyut perepravu cherez richku Tigr U misti ye naftopererobni zavodi ochishennya ta pererobka nafti virobnictvo mastil silskogospodarske virobnictvo zokrema tyutyunu shkiryani zavodi tekstilne virobnictvo ta in Misto viroblyaye odyag predmeti domashnogo vzhitku yuvelirni virobi shkiri i povsti kilimi sho prodayutsya na bazarah arabski rinki Ci bazari z vuzkimi prohodami sho skladayutsya z malenkih magaziniv i kioskiv ye harakternimi dlya mista i ye chastinoyu jogo istoriyi Personaliyi RedaguvatiMuhammad ibn Mansur al Magdi 744 785 tretij halif z dinastiyi Abbasidiv sin i nastupnik al Mansura Abo Tbiliskij 756 758 786 muchenik pam yat 8 sichnya pravoslavnij svyatij nebesnij pokrovitel mista Tbilisi Dzhaafar ibn Yag ya Barmaki 767 803 znachnij derzhavnij diyach Bagdadskogo halifatu chasiv Abbasidiv Ahmad ibn Hanbal 780 855 musulmanskij pravoznavec i bogoslov Abdullah al Mamun 786 833 bagdadskij halif iz dinastiyi Abbasidiv astronom Al Amin 787 813 6 j volodar Bagdadskogo halifatu Al Mutasim Billah 796 842 8 j volodar Bagdadskogo halifatu u 833 842 rokah Muvaffak ad Din ibn Yusuf al Bagdadi arabskij vchenij enciklopedist likar HII st Naziha Yavdet Ashha al Dulajmi 1923 2007 persha zhinka ministr Iraku persha zhinka ministr arabskogo svitu Mista pobratimi Redaguvati Kayir arab القاهرة Yegipet Saskatun KanadaVinoski Redaguvati a b Ocinki naselennya istotno vidriznyayutsya Enciklopediya Britannika vkazuye na 2001 rik naselennya u 4 95 mln Lancet Report 2006 roku u 6 55 mln v 2004 roci Baghdad Arhivovano 20 lipnya 2012 u Archive is Encyclopaedia Britannica 2006 Mortality after the 2003 invasion of Iraq a cross sectional cluster sample survey Gilbert Burnham Riyadh Lafta Shannon Doocy and Les Roberts The Lancet 2006 Baghdad Arhivovano 16 bereznya 2021 u Wayback Machine GlobalSecurity org a b Cities and urban areas in Iraq with population over 100 000 Arhivovano 15 listopada 2006 u Wayback Machine Mongabay com Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2011 angl angl 1 Arhivovano 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Baghdad name angl 2 Arhivovano 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Baghdad name Guy Le Strange Baghdad During the Abbasid Caliphate from Contemporary Arabic and Persian pg 10 ما معنى اسم مدينة بغداد ومن سماه Seenjeem maktoob com Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 arab ما معنى بغداد تمت الإجابة عنه Google إجابات Egabat google com Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2012 AFP Jan 11 2008 11 sichnya 2008 Afp google com First snow for 100 years falls on Baghdad Afp google com Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 1 Progress S 312 Schmitt Eric 25 lipnya 2010 In Disclosing Secret Documents WikiLeaks Seeks Transparency The New York Times Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 13 travnya 2016 Keller Bill Dealing With Assange and the WikiLeaks Secrets Arhiv originalu za 8 veresnya 2012 Procitovano 13 travnya 2016 New York Times adapted from introduction to the book Open Secrets January 26 2011 The WikiLeaks way The Week 13 serpnya 2010 Arhiv originalu za 6 lipnya 2012 Procitovano 19 travnya 2011 New troops move into Iraq USA Today Arhiv originalu za 5 chervnya 2007 Procitovano 29 grudnya 2011 DefenseLink News Article Soldier Helps to Form Democracy in Baghdad Defenselink mil Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 Zafaraniya Residents Get Water Project Update DefendAmerica News Article Defendamerica mil Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 Frank Thomas 26 bereznya 2006 Basics of democracy in Iraq include frustration USA Today Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2010 DefendAmerica News Article Defendamerica mil Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 Democracy from scratch csmonitor com 5 grudnya 2003 Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 Leaders Highlight Successes of Baghdad Operation DefendAmerica News Article Defendamerica mil Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 NBC 6 News 1st Cav Headlines Arhiv originalu za 12 grudnya 2007 Procitovano 29 grudnya 2011 angl Bagdad zolota doba Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine fr Il etait une fois Bagdad Arhivovano 27 travnya 2011 u Wayback Machine Enciklopediya LarussPosilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu BagdadVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bagdad arab angl Oficijnij sajt meriyi Bagdadu angl Iraq Image suputnikove sposterezhennya Bagdadu arab angl Nacionalna investicijna komisiya v Iraku Arhivovano 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Iraq miske tovaristvo Arhivovano 23 veresnya 2006 u Wayback Machine angl Viroblennya koncepciyi rekonstrukciyi v Iraku Arhivovano 6 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Opis pochatkovogo roztashuvannya Bagdada Arhivovano 12 lyutogo 2006 u Wayback Machine angl Etnichna i banditska karta Bagdadu Healingiraq Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Investori OAE berut uchast u proyekti vidrodzhennya Bagdadu angl Lyudina z planom Hisham Ashkouri angl Irak Zviti mapi ta ocinki Iraku Departamentu informaciyi ta analizu pri OON Ce nezavershena stattya z geografiyi Iraku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bagdad amp oldid 39840365