www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Іраку Ірак західноазійська країна що знаходиться південному заході континенту Загальна площа країни 438 317 км

Географія Іраку

Ірак — західноазійська країна, що знаходиться південному заході континенту . Загальна площа країни 438 317 км² (59-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 437 367 км², а на поверхню внутрішніх вод — 950 км². Площа країни дорівнює ¾ площі території України .

Географія Іраку
Географічне положення Іраку
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Західна Азія
Координати 33°00′ пн. ш. 44°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 44.000° сх. д. / 33.000; 44.000
Територія
Площа 438 317 км² (59-те)
 • суходіл 98,8 %
 • води 1,2 %
Морське узбережжя 58 км
Державний кордон 3809 км
Рельєф
Тип рівнинний, на півночі гори
Найвища точка гора Чиха-Дар (3611 м)
Найнижча точка Перська затока (0 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Тигр (1418 км)
Найбільше озеро вдсх. Тартар (2500 км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, вуглеводні, фосфати, сірка
Стихійні лиха пилові й піщані бурі, повіді
Екологічні проблеми осушення водно-болотних угідь, зменшення біорізноманіття, спустелювання

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Ірак, Ірак (араб. العراق, جمهورية العـراق‎ — Джумухір'ят ель-Ірак; курд. عێراق, كۆماريى عێراق — Комар-і-Ерак). Назва країни походить від назви давньго шумерського міста Урук і вказує на древність історії країни. За іншою версією з давньоєврейського «урук», що означає між річками, оскільки країна лежить між ріками Тигр і Євфрат. Після арабського завоювання країни у VII-VIII століттях назва була переосмислена згідно співзвучного арабського слова «ірак» — берег. Антична назва країни — Месопотамія, що перекладається з давньогрецької як «месо» — між чимось, «потамос» — річка, тобто Межиріччя.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Ірак — західноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Туреччиною (спільний кордон — 367 км), на сході — з Іраном (1599 км), на півдні — з Кувейтом (254 км) і Саудівською Аравією (811 км), на заході — з Йорданією (179 км) і Сирією (599 км). Загальна довжина державного кордону — 3809 км. Ірак на півдні має вихід до вод Перської затоки Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 58 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Континентальний шельф — не визначений.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Іракі: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Іраку

Корисні копалини Редагувати

Надра Іраку багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, фосфати, сірку.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Іраку

Рельєф Редагувати

Середні висоти — 312 м; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — гора Чиха-Дар (3611 м). Більшу частину території Іраку займає Месопотамська низовина. На заході розташоване Сирійсько-Аравійське плоскогір'я висоти до 900 м, на півночі — гірські хребти Вірменського та Іранського нагір'їв звисотами 2000-3000 м.

Узбережжя Редагувати

Острови Редагувати

Клімат Редагувати

Територія Іраку переважно лежить у субтропічному кліматичному поясі, окрім крайнього півдня, який лежить у тропічному. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. На півдні Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри.

Ірак є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 89,86 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 35,25 тис. км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать басейну Перської затоки Індійського океану. Територією Іраку протікають дві найбільші річки Азії: Тигр та Євфрат, які зливаючись в нижній течії, утворюють рукав Шатт-ель-Араб.

Озера Редагувати

Болота Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Іраку (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 18,1 %,
    • орні землі — 8,4 %,
    • багаторічні насадження — 0,5 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 9,2 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,9 %;
  • інше — 80 %.
Див. також: Ліси Іраку

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області; гори півнчного сходу — до Середземноморської провінції цієї підобласті.

Див. також: Ссавці Іраку, Птахи Іраку та Риби Іраку

Охорона природи Редагувати

Ірак є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD).

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: пилові й піщані бурі; повіді.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Іраку можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Гірська північ і північний схід.
  • Верхня Месопотамія. Рівнина Джазіра.
  • Нижня Месопотамія. Алювіальні рівнини межиріччя Тигру і Євфрату.
  • Пустельне плато. Сирійська пустеля південного заходу та Аравійська півдня.
Див. також: Екорегіони Іраку

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Iraq, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Ірак // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ ФГАМ, 1964.
  11. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Іраку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Irak zahidnoazijska krayina sho znahoditsya pivdennomu zahodi kontinentu Zagalna plosha krayini 438 317 km 59 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 437 367 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 950 km 1 Plosha krayini dorivnyuye ploshi teritoriyi Ukrayini Geografiya IrakuGeografichne polozhennya IrakuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Zahidna AziyaKoordinati 33 00 pn sh 44 00 sh d 33 000 pn sh 44 000 sh d 33 000 44 000TeritoriyaPlosha 438 317 km 59 te suhodil 98 8 vodi 1 2 Morske uzberezhzhya 58 kmDerzhavnij kordon 3809 kmRelyefTip rivninnij na pivnochi goriNajvisha tochka gora Chiha Dar 3611 m Najnizhcha tochka Perska zatoka 0 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Tigr 1418 km Najbilshe ozero vdsh Tartar 2500 km InshePrirodni resursi vuglevodni vuglevodni fosfati sirkaStihijni liha pilovi j pishani buri povidiEkologichni problemi osushennya vodno bolotnih ugid zmenshennya bioriznomanittya spustelyuvannya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Irak Irak arab العراق جمهورية العـراق Dzhumuhir yat el Irak kurd عێراق كۆماريى عێراق Komar i Erak 2 Nazva krayini pohodit vid nazvi davngo shumerskogo mista Uruk i vkazuye na drevnist istoriyi krayini Za inshoyu versiyeyu z davnoyevrejskogo uruk sho oznachaye mizh richkami oskilki krayina lezhit mizh rikami Tigr i Yevfrat Pislya arabskogo zavoyuvannya krayini u VII VIII stolittyah nazva bula pereosmislena zgidno spivzvuchnogo arabskogo slova irak bereg 3 Antichna nazva krayini Mesopotamiya sho perekladayetsya z davnogreckoyi yak meso mizh chimos potamos richka tobto Mezhirichchya 3 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya RedaguvatiIrak zahidnoazijska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na pivnochi z Turechchinoyu spilnij kordon 367 km na shodi z Iranom 1599 km na pivdni z Kuvejtom 254 km i Saudivskoyu Araviyeyu 811 km na zahodi z Jordaniyeyu 179 km i Siriyeyu 599 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 3809 km 1 Irak na pivdni maye vihid do vod Perskoyi zatoki Indijskogo okeanu 4 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 58 km 1 nbsp Karta Iraku vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Iraku ta SShA Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 5 Kontinentalnij shelf ne viznachenij 6 1 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki IrakuChas Redaguvati Dokladnishe Chas u IrakiChas u Iraki UTC 3 1 godina riznici chasu z Kiyevom 7 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya IrakuDiv takozh Gidrogeologiya Iraku Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini IrakuNadra Iraku bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz fosfati sirku 8 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist IrakuVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani IrakuRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef IrakuSeredni visoti 312 m najnizhcha tochka riven vod Perskoyi zatoki 0 m najvisha tochka gora Chiha Dar 3611 m Bilshu chastinu teritoriyi Iraku zajmaye Mesopotamska nizovina Na zahodi roztashovane Sirijsko Aravijske ploskogir ya visoti do 900 m na pivnochi girski hrebti Virmenskogo ta Iranskogo nagir yiv zvisotami 2000 3000 m nbsp Relyef Iraku nbsp Gipsometrichna karta Iraku nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl Uzberezhzhya Redaguvati Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi IrakuKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat IrakuTeritoriya Iraku perevazhno lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi okrim krajnogo pivdnya yakij lezhit u tropichnomu 9 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu 10 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu 10 Na pivdni Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri 10 Sonyachna radiaciya angl Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Iraku za Keppenom nbsp Pilova burya nad Araiyeyu 2000 rik Irak ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 11 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya IrakuZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 89 86 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 35 25 tis km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Iraku nbsp Richka Tigr v Bagdadi nbsp Miscevist bilya Yevfratu nbsp Sistema grebel na richkah Iraku nbsp Vodoshovishe Tartar z kosmosu Richki Redaguvati Dokladnishe Richki IrakuRichki krayini nalezhat basejnu Perskoyi zatoki Indijskogo okeanu Teritoriyeyu Iraku protikayut dvi najbilshi richki Aziyi Tigr ta Yevfrat yaki zlivayuchis v nizhnij techiyi utvoryuyut rukav Shatt el Arab Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera IrakuBolota Redaguvati Dokladnishe Bolota IrakuGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti IrakuRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora IrakuZemelni resursi Iraku ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 18 1 orni zemli 8 4 bagatorichni nasadzhennya 0 5 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 9 2 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 1 9 inshe 80 1 Div takozh Lisi IrakuTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna IrakuU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Saharo Aravijskoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti gori pivnchnogo shodu do Seredzemnomorskoyi provinciyi ciyeyi pidoblasti 10 Div takozh Ssavci Iraku Ptahi Iraku ta Ribi IrakuOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond IrakuIrak ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu 1 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya IrakuNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha pilovi j pishani buri povidi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti uryadova programa z osushennya vodno bolotnih ugid v nizhnij techiyi Tigru j Yevfratu zagrozhuye znishennyam miscevih biotopiv zmenshennyu bioriznomanittya zminyuye tradicijnij uklad zhittya miscevih bolotnih arabiv nedostatni zapasi pitnoyi vodi spilnij rozvitok razom z Turechchinoyu vodnoyi sistemi Tigru i Yevfratu zabrudnennya povitrya i vod degradaciyu zemel zasolennya i eroziyu gruntiv spustelyuvannya Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Iraku mozhna rozdiliti na 4 rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Girska pivnich i pivnichnij shid Verhnya Mesopotamiya Rivnina Dzhazira Nizhnya Mesopotamiya Alyuvialni rivnini mezhirichchya Tigru i Yevfratu Pustelne plato Sirijska pustelya pivdennogo zahodu ta Aravijska pivdnya Div takozh Ekoregioni IrakuDiv takozh RedaguvatiZahidna AziyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m Iraq Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 13 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Irak Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Irak Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Irak Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Iraku nbsp Vikishovishe Atlas Iraku Karti Iraku angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Iraq angl arh 29 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Irak ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Iraku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Iraku amp oldid 32893528