www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іранське нагір я У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Іран значення Іра нське нагі р я перс فلات ایران н

Іранське нагір'я

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іран (значення).

Іра́нське нагі́р'я (перс. فلات ایران‎) — нагір'я розташоване у Південно-Західній Азії, в Ірані, Афганістані та Пакистані, обмежене г. Ельбурс, Гіндукуш, Мекран, Заґрос; близько 2,7 млн км²; середня висота становить 1300 м; погаслі вулкани; катастрофічні землетруси; субтропічний сухий і вкрай сухий клімат; пустелі: Велика Солона Пустеля (Деште-Кевір), Деште-Лут, Регістан. Має на своїй території сезонні річки, безстічні солоні озера.

Іранське нагір'я
36°16′59″ пн. ш. 59°03′00″ сх. д. / 36.28333300002777406° пн. ш. 59.05000000002777227336991928° сх. д. / 36.28333300002777406; 59.05000000002777227336991928Координати: 36°16′59″ пн. ш. 59°03′00″ сх. д. / 36.28333300002777406° пн. ш. 59.05000000002777227336991928° сх. д. / 36.28333300002777406; 59.05000000002777227336991928
Країна  Іран
Регіон Іран
Тип плато
Іранське нагір'я
Іранське нагір'я (Іран)
 Іранське нагір'я у Вікісховищі

Нагір'я переважно (2/3 території) знаходиться в Ірані, а також на території Афганістану, Пакистану й Туркменістану.

Геологія

Одна з найвищих вершин Іранського нагір'я — Демавенд.

Іранське нагір'я — геологічна формація, яка є частиною Євразійської плити, затиснутою між Аравійською платформою й Індостанською плитою. Складчасті і складчасто-брилові гори й нагір'я чергуються з акумулятивними рівнинами й міжгірськими западинами. Міжгірські западини заповнені потужними товщами пухкого уламкового матеріалу, який потрапив туди з навколишніх гір. Озера, які раніше займали найнижчі частини западин, висохли й залишили товщі солі та гіпсу.

На окраїнах нагір'я розташовуються області, охоплені альпійським орогенезом, де спостерігається підвищена сейсмічність (наприклад, Ашхабадський землетрус 1948 року). Зони інтенсивних новітніх піднять чергуються з ділянками зі складчастими структурами більш давнього періоду.

На території нагір'я є родовища нафти, руд металів, солі, бірюзи та інших корисних копалин.

Рельєф

Нагір'я обмежене декількома гірськими хребтами. У північну периферичну дугу входять гори Ельбурс з вулканом Демавенд (5604 м), Туркмено-Хорасанські гори, Паропамиз та західні відроги Гіндукушу (гора Тірич-Мір, 7690 м). З півдня й південного заходу тягнуться гори Загрос (гора Зердкух, 4548 м) і хребти Мекранскіх гір. На сході розташовані гори Кіртхар і Сулейманові гори, а також хребти Спінгар і Хіндурадж.

Внутрішні області нагір'я складаються з почергових гірських систем (Кухруд, Кухбенан, Середньоафганські гори й ін.), плоскогір'їв (Серхед, Газні-Кандагарське і ін.) і широких знижень, в яких розташовуються пустельні безстічні області: Деште-Кевір, Деште-Лут, Дашті-Марго, Джазмуріанська западина, Сістан, Машкель тощо.

Клімат та водні ресурси

Клімат північної частини нагір'я континентальний, субтропічний; літо спекотне, зима порівняно холодна. На півдні клімат переходить у тропічний — спекотне літо і тепла зима. Через те, що нагір'я з усіх боків екрановано горами, на ньому переважає аридні умови. Середньорічна норма опадів незначна — від 50 до 150 мм. Окремі райони зволожуються краще — на північних схилах Ельбурса випадає до 2000 мм, а на південно-східних схилах Сулейманових гір і їх північних продовженнях — до 1000 мм.

Річки на Іранському нагір'ї короткі, порівняно маловодні, часто використовуються для зрошення. Найбільші річки — Карун, Гільменд, Геріруд. Велика частина річок стікає у внутрішні безстічні западини, де часто знаходяться озера, здебільшого солоні: Резає на північному заході, Дерьячеє-Немек на південь від Тегерана, невеликі озера Мехарлу, Дерьячеє-Тешк, Бехтеган, Кафтар, водосховище Доружан на південному заході нагір'я. На кордоні Ірану та Афганістану розташовується група озер Хамун.

Ґрунти, флора та фауна

Ґрунти переважно представлені сіроземами. Рослинність — пустельна й сухостепова. Пустеля Деште-Кевир — солончакова, Деште-Лут — піщана, Дашті-Марго — піщано-галькова. Степи з коричневими ґрунтами займають головним чином схили гір і внутрішніх нагір'їв. На північних схилах Ельбурса і західних схилах Загроса ростуть широколистяні ліси на гірських буролісних ґрунтах. На східних схилах гір Сулейманових і Кіртхар представлені гірничо-саванні ландшафти, рідколісся й субтропічні ліси, в яких ростуть гімалайські кедри і представники тропічної флори.

Тваринний світ переважно представлений гризунами й плазунами з широким розповсюдженням отруйних шкідливих комах й павукоподібних (тарантул, каракурт, скорпіон). На озерах є місця зимівлі багатьох перелітних птахів, деякі області охороняються.

Історія

У Бронзову добу, територія Еламу простягалася вздовж гір Загрос, поєднуючи Месопотамію й Іранське нагір'я. Царство Аратта, про яке відомо з клинописних джерел, можливо, було розташоване на Центральному Іранському нагір'ї.

У період класичної античності регіон був відомий під назвою Персія, завдяки перській династії Ахеменідів, яка походила з Фарсу.

Назва Середньоперський Іран (звідси Сучасний перський Іран) почала використовуватися стосовно держави (а не щодо етносу) починаючи з періоду правління династії Сасанідів.

Археологія

Археологічні об'єкти й культури Іранського нагір'я включають в себе:

  • Центральне Іранське нагір'я («Джирофтська культура»):
  • Річкова культура Заянде
  • Тепе-Сіалк
  • Палеолітичні стоянки:
    • Неясар
    • Сефід-Аб
    • Каффар-Хун
    • Кале Бозі Кавес
    • Мірек
    • Делазян
    • Табас
    • Мессіле.

Економіка

Іранське нагір'я постачає деревину для виготовлення дверей, плугів та кошиків. На Іранському нагір'ї вирощують наступні фрукти: груші, яблука, абрикоси, айву, сливи, нектарини, вишні, шовковицю, а також персики, які були розповсюженими в XX столітті. Мигдаль та фісташки поширені в теплих областях. Також вирощують фініки, апельсини, виноград, дині та лайм. Інші їстівні плоди, включають картоплю й цвітну капусту, які раніше практично не вирощували, допоки європейці не вдосконалили систему зрошування. На території нагір'я також вирощуються й інші овочі, в тому числі й капусту, помідори, артишоки, огірки, шпинат, редиску, салат та баклажани.

На території нагір'я також вирощують пшеницю, ячмінь, просо, боби, опіум, бавовна, люцерна та тютюн. Ячмінь використовується в основному як їжа для коней. Кунжут вирощується й переробляється на кунжутну олію. в 1920-их роках на території Іранського нагір'я також було зафіксовано наявність грибів та манни. Кмин вирощується в провінції Керман.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Іранське нагір'я // Велика радянська енциклопедія: [в 30 т.] / Гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-тє вид. — М.: Советская энциклопедия, 1969—1978.
  2. ↑ Sykes, Percy (1921). . London: Macmillan and Company. с. 75–76. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 8 червня 2017. 

Література

  • Y. Majidzadeh, Sialk III and the Pottery Sequence at Tepe Ghabristan. The Coherence of the Cultures of the Central Iranian Plateau, Iran 19, 1981, 141–46.
  • Чичагов В. П. Підгірні пустелі Іранського нагір'я // Природа. — 2011. — № 4. — С. 26-35.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іранське нагір'я


Це незавершена стаття з географії Ірану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Iran znachennya Ira nske nagi r ya pers فلات ایران nagir ya roztashovane u Pivdenno Zahidnij Aziyi v Irani Afganistani ta Pakistani obmezhene g Elburs Gindukush Mekran Zagros blizko 2 7 mln km serednya visota stanovit 1300 m pogasli vulkani katastrofichni zemletrusi subtropichnij suhij i vkraj suhij klimat pusteli Velika Solona Pustelya Deshte Kevir Deshte Lut Registan Maye na svoyij teritoriyi sezonni richki bezstichni soloni ozera Iranske nagir ya36 16 59 pn sh 59 03 00 sh d 36 28333300002777406 pn sh 59 05000000002777227336991928 sh d 36 28333300002777406 59 05000000002777227336991928 Koordinati 36 16 59 pn sh 59 03 00 sh d 36 28333300002777406 pn sh 59 05000000002777227336991928 sh d 36 28333300002777406 59 05000000002777227336991928Krayina IranRegion IranTip platoIranske nagir yaIranske nagir ya Iran Iranske nagir ya u VikishovishiNagir ya perevazhno 2 3 teritoriyi znahoditsya v Irani a takozh na teritoriyi Afganistanu Pakistanu j Turkmenistanu Zmist 1 Geologiya 2 Relyef 3 Klimat ta vodni resursi 4 Grunti flora ta fauna 5 Istoriya 6 Arheologiya 7 Ekonomika 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaGeologiya Redaguvati Odna z najvishih vershin Iranskogo nagir ya Demavend Iranske nagir ya geologichna formaciya yaka ye chastinoyu Yevrazijskoyi pliti zatisnutoyu mizh Aravijskoyu platformoyu j Indostanskoyu plitoyu Skladchasti i skladchasto brilovi gori j nagir ya cherguyutsya z akumulyativnimi rivninami j mizhgirskimi zapadinami Mizhgirski zapadini zapovneni potuzhnimi tovshami puhkogo ulamkovogo materialu yakij potrapiv tudi z navkolishnih gir Ozera yaki ranishe zajmali najnizhchi chastini zapadin visohli j zalishili tovshi soli ta gipsu Na okrayinah nagir ya roztashovuyutsya oblasti ohopleni alpijskim orogenezom de sposterigayetsya pidvishena sejsmichnist napriklad Ashhabadskij zemletrus 1948 roku Zoni intensivnih novitnih pidnyat cherguyutsya z dilyankami zi skladchastimi strukturami bilsh davnogo periodu 1 Na teritoriyi nagir ya ye rodovisha nafti rud metaliv soli biryuzi ta inshih korisnih kopalin Relyef RedaguvatiNagir ya obmezhene dekilkoma girskimi hrebtami U pivnichnu periferichnu dugu vhodyat gori Elburs z vulkanom Demavend 5604 m Turkmeno Horasanski gori Paropamiz ta zahidni vidrogi Gindukushu gora Tirich Mir 7690 m Z pivdnya j pivdennogo zahodu tyagnutsya gori Zagros gora Zerdkuh 4548 m i hrebti Mekranskih gir Na shodi roztashovani gori Kirthar i Sulejmanovi gori a takozh hrebti Spingar i Hinduradzh Vnutrishni oblasti nagir ya skladayutsya z pochergovih girskih sistem Kuhrud Kuhbenan Serednoafganski gori j in ploskogir yiv Serhed Gazni Kandagarske i in i shirokih znizhen v yakih roztashovuyutsya pustelni bezstichni oblasti Deshte Kevir Deshte Lut Dashti Margo Dzhazmurianska zapadina Sistan Mashkel tosho Klimat ta vodni resursi RedaguvatiKlimat pivnichnoyi chastini nagir ya kontinentalnij subtropichnij lito spekotne zima porivnyano holodna Na pivdni klimat perehodit u tropichnij spekotne lito i tepla zima Cherez te sho nagir ya z usih bokiv ekranovano gorami na nomu perevazhaye aridni umovi Serednorichna norma opadiv neznachna vid 50 do 150 mm Okremi rajoni zvolozhuyutsya krashe na pivnichnih shilah Elbursa vipadaye do 2000 mm a na pivdenno shidnih shilah Sulejmanovih gir i yih pivnichnih prodovzhennyah do 1000 mm 1 Richki na Iranskomu nagir yi korotki porivnyano malovodni chasto vikoristovuyutsya dlya zroshennya Najbilshi richki Karun Gilmend Gerirud Velika chastina richok stikaye u vnutrishni bezstichni zapadini de chasto znahodyatsya ozera zdebilshogo soloni Rezaye na pivnichnomu zahodi Deryacheye Nemek na pivden vid Tegerana neveliki ozera Meharlu Deryacheye Teshk Behtegan Kaftar vodoshovishe Doruzhan na pivdennomu zahodi nagir ya Na kordoni Iranu ta Afganistanu roztashovuyetsya grupa ozer Hamun Grunti flora ta fauna RedaguvatiGrunti perevazhno predstavleni sirozemami Roslinnist pustelna j suhostepova Pustelya Deshte Kevir solonchakova Deshte Lut pishana Dashti Margo pishano galkova Stepi z korichnevimi gruntami zajmayut golovnim chinom shili gir i vnutrishnih nagir yiv Na pivnichnih shilah Elbursa i zahidnih shilah Zagrosa rostut shirokolistyani lisi na girskih burolisnih gruntah Na shidnih shilah gir Sulejmanovih i Kirthar predstavleni girnicho savanni landshafti ridkolissya j subtropichni lisi v yakih rostut gimalajski kedri i predstavniki tropichnoyi flori 1 Tvarinnij svit perevazhno predstavlenij grizunami j plazunami z shirokim rozpovsyudzhennyam otrujnih shkidlivih komah j pavukopodibnih tarantul karakurt skorpion Na ozerah ye miscya zimivli bagatoh perelitnih ptahiv deyaki oblasti ohoronyayutsya Istoriya RedaguvatiDokladnishe Velikij Iran ta Istoriya IranuU Bronzovu dobu teritoriya Elamu prostyagalasya vzdovzh gir Zagros poyednuyuchi Mesopotamiyu j Iranske nagir ya Carstvo Aratta pro yake vidomo z klinopisnih dzherel mozhlivo bulo roztashovane na Centralnomu Iranskomu nagir yi U period klasichnoyi antichnosti region buv vidomij pid nazvoyu Persiya zavdyaki perskij dinastiyi Ahemenidiv yaka pohodila z Farsu Nazva Serednoperskij Iran zvidsi Suchasnij perskij Iran pochala vikoristovuvatisya stosovno derzhavi a ne shodo etnosu pochinayuchi z periodu pravlinnya dinastiyi Sasanidiv Arheologiya RedaguvatiArheologichni ob yekti j kulturi Iranskogo nagir ya vklyuchayut v sebe Centralne Iranske nagir ya Dzhiroftska kultura Shahri Suhte Konar Sandal Tepe Yagiya Richkova kultura Zayande Tepe Sialk Paleolitichni stoyanki Neyasar Sefid Ab Kaffar Hun Kale Bozi Kaves Mirek Delazyan Tabas Messile Ekonomika RedaguvatiIranske nagir ya postachaye derevinu dlya vigotovlennya dverej plugiv ta koshikiv Na Iranskomu nagir yi viroshuyut nastupni frukti grushi yabluka abrikosi ajvu slivi nektarini vishni shovkovicyu a takozh persiki yaki buli rozpovsyuzhenimi v XX stolitti Migdal ta fistashki poshireni v teplih oblastyah Takozh viroshuyut finiki apelsini vinograd dini ta lajm Inshi yistivni plodi vklyuchayut kartoplyu j cvitnu kapustu yaki ranishe praktichno ne viroshuvali dopoki yevropejci ne vdoskonalili sistemu zroshuvannya Na teritoriyi nagir ya takozh viroshuyutsya j inshi ovochi v tomu chisli j kapustu pomidori artishoki ogirki shpinat redisku salat ta baklazhani 2 Na teritoriyi nagir ya takozh viroshuyut pshenicyu yachmin proso bobi opium bavovna lyucerna ta tyutyun Yachmin vikoristovuyetsya v osnovnomu yak yizha dlya konej Kunzhut viroshuyetsya j pereroblyayetsya na kunzhutnu oliyu v 1920 ih rokah na teritoriyi Iranskogo nagir ya takozh bulo zafiksovano nayavnist gribiv ta manni Kmin viroshuyetsya v provinciyi Kerman 2 Div takozh RedaguvatiGeografiya Iranu Velikij IranPrimitki Redaguvati a b v Iranske nagir ya Velika radyanska enciklopediya v 30 t Gol red A M Prohorov 3 tye vid M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 a b Sykes Percy 1921 A History of Persia London Macmillan and Company s 75 76 Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 8 chervnya 2017 Literatura RedaguvatiY Majidzadeh Sialk III and the Pottery Sequence at Tepe Ghabristan The Coherence of the Cultures of the Central Iranian Plateau Iran 19 1981 141 46 Chichagov V P Pidgirni pusteli Iranskogo nagir ya Priroda 2011 4 S 26 35 Posilannya RedaguvatiIranske nagir ya Arhivovano 1 lipnya 2017 u Wayback Machine Centralne iranske nagir ya Arhivovano 12 serpnya 2017 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Iranske nagir ya Ce nezavershena stattya z geografiyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Iranske nagir 27ya amp oldid 36601660