www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карун Кару н найповноводніша і єдина судноплавна річка Ірану Витоки знаходяться на горі Зард кух що є на хребті Загрос л

Карун

Кару́н — найповноводніша і єдина судноплавна річка Ірану. Витоки знаходяться на горі Зард-кух, що є на хребті Загрос, ліва притока р. Шатт-ель-Араб. Отримує багато приток, таких як Дез і Кухранг, перед проходженням через столицю провінції Хузестан, місто Ахваз.

Карун
30°25′39″ пн. ш. 48°09′55″ сх. д. / 30.42750000002777711° пн. ш. 48.16530000002777712° сх. д. / 30.42750000002777711; 48.16530000002777712
Витік Загрос
• координати 32°36′07″ пн. ш. 49°54′57″ сх. д. / 32.602070000027772778° пн. ш. 49.91587000002777330° сх. д. / 32.602070000027772778; 49.91587000002777330
Гирло Шатт-ель-Араб
• координати 30°25′39″ пн. ш. 48°09′55″ сх. д. / 30.42750000002777711° пн. ш. 48.16530000002777712° сх. д. / 30.42750000002777711; 48.16530000002777712
Басейн Persian Gulf Basind
Країни:  Іран
Регіон Чехармехаль і Бахтиарія
Хузестан
Довжина 820 км
Площа басейну: бл. 60 000 км²
Середньорічний стік 770 м³/с
Притоки: Dez Riverd, Khersan Riverd, Bazoft Riverd, Monj Riverd, Vanak Riverd, Do Ab River (Karun)d, Sheykh Ali Khan Riverd і Beheshtabad Riverd
 Медіафайли у Вікісховищі

Карун прямує в бік Перської затоки, розгалужуючись на два провідні гирла: Бахманшир і Хаффар, що впадають у Шатт-аль-Араб (Арвандроду за перською). Важливий острів Абадан розташований між цими двома гирлами Каруну.

За біблійною традицією, Карун ототожнюють з Фісон, однією з чотирьох річок Едему. Інші є Тигр, Євфрат і Керхе (" Гіхон" за біблійною традицією). На початку класичних часів, Карун був відомий як Пастігріс. Середньовічна і сучасна назва, Каруну, є перекручена назва, Кухранг, що є однією з провідних приток.

Перебіг Редагувати

Бере початок у горах Загрос західного Ірану, на висоті 4548 м, гора Зард-кух. Річка тече на південь і на захід через кілька гірських хребтів, і має декілька приток — Ванак на півдні і Базуфт вище за течією від ГЕС Карун-4. За 25 км, що займає водосховище Карун-3 збудована ГЕС Карун-3. Херсан впадає у затоку водосховища з південного сходу. Проходячи водосховище Карун тече через вузьку ущелину, в північно-західному напрямку, повз Ізе, зрештою повертаючи на рівнину Суссан. Карун потім повертає на північ через водосховище Карун-1 до греблі Карун-1, що опоганюють повені річки на південний захід. Карун тече через водосховище Карун-2 на південний захід до греблі Карун-2, потім повертає на північний захід. Нарешті, він залишає передгір'я і тече на південь до Шуштару і приймає притоку Дез. Потім має закрут на південний захід і далі ділить навпіл місто Ахваз, після прямує на південь через сільгоспугіддя до її гирла у Шатт-ель-Араб в Хорремшехрі, де річище, разом з тим із Тигром і Євфратом, різко повертає на південний захід і впадає в Перську затоку

Гідрологія Редагувати

Найбільша річка Ірану, Карун має сточище 65230 км². Річка має 950 км завдовжки, середня витрата 575 м³/сек. Найбільше місто на річці Ахваз, з більш ніж 1,3 млн. жителів. Інші важливі міста — Шуштер, Хорремшехр (порт), Месджеде-Солейман і Ізе.

Велика частина транспорту Хузестану пов'язана в тій чи іншій мірі з Каруном. Оскільки британці вперше виявили нафту у Месджеде-Солейман, Карун став важливим маршрутом для транспортування нафти до Перської затоки, і залишається важливим торговельним водним шляхом. Вода з Карун забезпечує зрошення понад 280 000 га навколишніх рівнин, а ще 100 000 га планується зрошувати

Історія Редагувати

Долина річки Карун була однією з колисок Еламської цивілізації, яка виникла приблизно 2700 р. до Р.Х., пізніше месопотамські цивілізації, такі як Ур і Вавилон захопили сточище Каруна в сучасному Хузестані. Тим не менш, Еламська імперія існувала близько до 640 до Р.Х., коли ассирійці захопили його. Місто Сузи , недалеко від сучасного міста Шуша між річками Дез і Керхе, було одним з найбільших, перш ніж було зруйновано загарбниками

Покинуте судно і міст через Карун в Хорремшехрі

Перший відомий капітальний міст через річку був побудований римськими полоненими, разом з їх імператором Валеріаном, звідки і назва моста і греблі Банд-е Кайсар, «Цезарська гребля» біля міста Шуштар (ІІІ століття по Р.Х.).

Греблі Редагувати

Існує ціла низка гребель на річці Карун, в основному побудованих для виробництва гідроелектроенергії і забезпечення боротьби з повенями . Це Готванд, Месджеде-Солейман, Карун-1, Карун-3 і Карун-4 , що належать Iran Water and Power Resources Development Co, всі знаходяться на головному річищі. Карун-2 можливо буде розташовано на Шушанській долині між Шахід Аббаспур і Карун-3, проте це може призвести до затоплення археологічних пам'яток, цей проект все ще знаходиться в стадії розгляду Карун-5 можливо буде розташована вгору за течією від греблі Карун-4 Месджеде-Солейман ГЕС Шахід Аббаспур ГЕС, і Карун-3 ГЕС кожна генерує 1000-2000 МВт потужності для обслуговування піку навантаження електромережі Ірану, і після завершення будівництва ГЕС Карун-4 також буде генерувати 1000 МВт. Є також багато гребель на притоках річки — Дез, Рудбар-Лорестан (діючі), Херсан-3, Бахтіарі (у стадії будівництва), Херсан-1, Херсан-2, Залакі, Ліро, Базофт тощо (у стадії проектування). Греблі на Каруні потребували переселення тисячі жителів.

Примітки Редагувати

  1. . Flow Regimes from international Experimental and Network Data. International Association of Hydrological Sciences. 1994. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 14 березня 2010. 
  2. Karun River. Encyclopædia Britannica. Universitat de València. оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 14 березня 2010. 
  3. . Cities/Provinces of Iran. Iran Chamber Society. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2010. 
  4. Sadeghian, M.S.; Hassunizadeh, H.; McNaughton, A.N. (2003). У Brebbia, C.A. River basin management II—Optimizing the River Karun system, Iran. WIT Press. с. 109–117. ISBN 1-85312-966-6. Процитовано 15 березня 2010. 
  5. . Water Department. Khuzestan Water and Power Authority. Архів оригіналу за 28 серпня 2007. Процитовано 15 березня 2010. 
  6. Shahmiri, Cyrus. . History of Iran. Iran Chamber Society. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2010. 
  7. . Archaeonews. 19 вересня 2006. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 14 березня 2010. 
  8. ↑ . Masjed Soleiman Project. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 14 березня 2010.  Проігноровано невідомий параметр |cartography= (довідка)
  9. . Masjed Soleiman Project. Iran Water and Power Resources Development Co. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 14 березня 2010. 
  10. . Karun 3 Project. Iran Water and Power Resources Development Co. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 14 березня 2010. 
  11. . Karun 4 Project. Iran Water and Power Resources Development Co. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 14 березня 2010. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karu n najpovnovodnisha i yedina sudnoplavna richka Iranu Vitoki znahodyatsya na gori Zard kuh sho ye na hrebti Zagros liva pritoka r Shatt el Arab Otrimuye bagato pritok takih yak Dez i Kuhrang pered prohodzhennyam cherez stolicyu provinciyi Huzestan misto Ahvaz Karun30 25 39 pn sh 48 09 55 sh d 30 42750000002777711 pn sh 48 16530000002777712 sh d 30 42750000002777711 48 16530000002777712Vitik Zagros koordinati 32 36 07 pn sh 49 54 57 sh d 32 602070000027772778 pn sh 49 91587000002777330 sh d 32 602070000027772778 49 91587000002777330Girlo Shatt el Arab koordinati 30 25 39 pn sh 48 09 55 sh d 30 42750000002777711 pn sh 48 16530000002777712 sh d 30 42750000002777711 48 16530000002777712Basejn Persian Gulf BasindKrayini IranRegion Cheharmehal i Bahtiariya HuzestanDovzhina 820 kmPlosha basejnu bl 60 000 km Serednorichnij stik 770 m sPritoki Dez Riverd Khersan Riverd Bazoft Riverd Monj Riverd Vanak Riverd Do Ab River Karun d Sheykh Ali Khan Riverd i Beheshtabad Riverd Mediafajli u VikishovishiKarun pryamuye v bik Perskoyi zatoki rozgaluzhuyuchis na dva providni girla Bahmanshir i Haffar sho vpadayut u Shatt al Arab Arvandrodu za perskoyu Vazhlivij ostriv Abadan roztashovanij mizh cimi dvoma girlami Karunu Za biblijnoyu tradiciyeyu Karun ototozhnyuyut z Fison odniyeyu z chotiroh richok Edemu Inshi ye Tigr Yevfrat i Kerhe Gihon za biblijnoyu tradiciyeyu Na pochatku klasichnih chasiv Karun buv vidomij yak Pastigris Serednovichna i suchasna nazva Karunu ye perekruchena nazva Kuhrang sho ye odniyeyu z providnih pritok Zmist 1 Perebig 2 Gidrologiya 3 Istoriya 4 Grebli 5 PrimitkiPerebig RedaguvatiBere pochatok u gorah Zagros zahidnogo Iranu na visoti 4548 m gora Zard kuh Richka teche na pivden i na zahid cherez kilka girskih hrebtiv i maye dekilka pritok Vanak na pivdni i Bazuft vishe za techiyeyu vid GES Karun 4 Za 25 km sho zajmaye vodoshovishe Karun 3 zbudovana GES Karun 3 Hersan vpadaye u zatoku vodoshovisha z pivdennogo shodu Prohodyachi vodoshovishe Karun teche cherez vuzku ushelinu v pivnichno zahidnomu napryamku povz Ize zreshtoyu povertayuchi na rivninu Sussan Karun potim povertaye na pivnich cherez vodoshovishe Karun 1 do grebli Karun 1 sho opoganyuyut poveni richki na pivdennij zahid Karun teche cherez vodoshovishe Karun 2 na pivdennij zahid do grebli Karun 2 potim povertaye na pivnichnij zahid Nareshti vin zalishaye peredgir ya i teche na pivden do Shushtaru i prijmaye pritoku Dez Potim maye zakrut na pivdennij zahid i dali dilit navpil misto Ahvaz pislya pryamuye na pivden cherez silgospugiddya do yiyi girla u Shatt el Arab v Horremshehri de richishe razom z tim iz Tigrom i Yevfratom rizko povertaye na pivdennij zahid i vpadaye v Persku zatoku 1 2 Gidrologiya RedaguvatiNajbilsha richka Iranu Karun maye stochishe 65230 km Richka maye 950 km zavdovzhki serednya vitrata 575 m sek Najbilshe misto na richci Ahvaz z bilsh nizh 1 3 mln zhiteliv Inshi vazhlivi mista Shushter Horremshehr port Mesdzhede Solejman i Ize Velika chastina transportu Huzestanu pov yazana v tij chi inshij miri z Karunom Oskilki britanci vpershe viyavili naftu u Mesdzhede Solejman Karun stav vazhlivim marshrutom dlya transportuvannya nafti do Perskoyi zatoki i zalishayetsya vazhlivim torgovelnim vodnim shlyahom 3 Voda z Karun zabezpechuye zroshennya ponad 280 000 ga navkolishnih rivnin a she 100 000 ga planuyetsya zroshuvati 4 5 Istoriya RedaguvatiDolina richki Karun bula odniyeyu z kolisok Elamskoyi civilizaciyi yaka vinikla priblizno 2700 r do R H piznishe mesopotamski civilizaciyi taki yak Ur i Vavilon zahopili stochishe Karuna v suchasnomu Huzestani Tim ne mensh Elamska imperiya isnuvala blizko do 640 do R H koli assirijci zahopili jogo Misto Suzi nedaleko vid suchasnogo mista Shusha mizh richkami Dez i Kerhe bulo odnim z najbilshih persh nizh bulo zrujnovano zagarbnikami 6 nbsp Pokinute sudno i mist cherez Karun v HorremshehriPershij vidomij kapitalnij mist cherez richku buv pobudovanij rimskimi polonenimi razom z yih imperatorom Valerianom zvidki i nazva mosta i grebli Band e Kajsar Cezarska greblya bilya mista Shushtar III stolittya po R H Grebli RedaguvatiIsnuye cila nizka grebel na richci Karun v osnovnomu pobudovanih dlya virobnictva gidroelektroenergiyi i zabezpechennya borotbi z povenyami Ce Gotvand Mesdzhede Solejman Karun 1 Karun 3 i Karun 4 sho nalezhat Iran Water and Power Resources Development Co vsi znahodyatsya na golovnomu richishi Karun 2 mozhlivo bude roztashovano na Shushanskij dolini mizh Shahid Abbaspur i Karun 3 prote ce mozhe prizvesti do zatoplennya arheologichnih pam yatok cej proekt vse she znahoditsya v stadiyi rozglyadu 7 Karun 5 mozhlivo bude roztashovana vgoru za techiyeyu vid grebli Karun 4 8 Mesdzhede Solejman GES 9 Shahid Abbaspur GES i Karun 3 GES 10 kozhna generuye 1000 2000 MVt potuzhnosti dlya obslugovuvannya piku navantazhennya elektromerezhi Iranu i pislya zavershennya budivnictva GES Karun 4 takozh bude generuvati 1000 MVt 11 Ye takozh bagato grebel na pritokah richki Dez Rudbar Lorestan diyuchi Hersan 3 Bahtiari u stadiyi budivnictva Hersan 1 Hersan 2 Zalaki Liro Bazoft tosho u stadiyi proektuvannya 8 Grebli na Karuni potrebuvali pereselennya tisyachi zhiteliv Primitki Redaguvati Regional generalization of flood characteristics in Karun River basin Flow Regimes from international Experimental and Network Data International Association of Hydrological Sciences 1994 Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 14 bereznya 2010 Karun River Encyclopaedia Britannica Universitat de Valencia Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 14 bereznya 2010 Province of Khuzestan Cities Provinces of Iran Iran Chamber Society Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 15 bereznya 2010 Sadeghian M S Hassunizadeh H McNaughton A N 2003 U Brebbia C A River basin management II Optimizing the River Karun system Iran WIT Press s 109 117 ISBN 1 85312 966 6 Procitovano 15 bereznya 2010 Study and Executive Projects of Irrigation and Drainage Networks Water Department Khuzestan Water and Power Authority Arhiv originalu za 28 serpnya 2007 Procitovano 15 bereznya 2010 Shahmiri Cyrus Elamite Empire History of Iran Iran Chamber Society Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 14 bereznya 2010 Karun 2 Dam continues tragedy of cultural destruction at ancient Izeh Archaeonews 19 veresnya 2006 Arhiv originalu za 8 lipnya 2011 Procitovano 14 bereznya 2010 a b Karun amp Dez Development Exploitation Masjed Soleiman Project Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 14 bereznya 2010 Proignorovano nevidomij parametr cartography dovidka Masjed Soleiman Project Technical Info Masjed Soleiman Project Iran Water and Power Resources Development Co Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 14 bereznya 2010 Karun 3 Project Technical Info Karun 3 Project Iran Water and Power Resources Development Co Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 14 bereznya 2010 Karun 4 Project Technical Info Karun 4 Project Iran Water and Power Resources Development Co Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 14 bereznya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karun amp oldid 36815762